Людмила Павлюк 2014р. Відділ освіти Ківерцівської райдержадміністрації Районний методичний кабінет Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1 м. Ківерці Л. М. Павлюк Формування навичок критичного мислення



Скачати 461.59 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації25.03.2016
Розмір461.59 Kb.
  1   2   3


Відділ освіти Ківерцівської райдержадміністрації

Районний методичний кабінет

Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 1 м. Ківерці

Людмила Павлюк


2014р.
Відділ освіти Ківерцівської райдержадміністрації

Районний методичний кабінет

Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 1 м. Ківерці


Л. М. Павлюк




Формування навичок критичного мислення

на уроках англійської мови


2014 р.
Павлюк Л. М. Формування навичок критичного мислення на уроках англійської мови: методичні рекомендації. – Ківерці: відділ освіти Ківерцівської райдержадміністрації, 2014.- 48с.


Методичні рекомендації розроблено з метою підвищення та удосконалення розвитку критичного мислення учнів на уроках англійської мови

У матеріалах представлені науково-методичні основи розвитку критичного мислення і запропоновано різні форми і методи роботи по реалізації даної проблеми.

Матеріали призначені для використання у роботі вчителям англійської мови.

Автор-упорядник:

Павлюк Людмила Миколаївна, вчитель англійської мови загальноосвітньої школи І-ІІІ ст.. № 1 м. Ківерці

Рецензент:

Маховська Віра Володимирівна, заступник директора ЗОШ І-ІІІ ст.. №1 м. Ківерці, вчитель-методист.

Рекомендовано до друку методичною радою ЗОШ І-ІІІ ст.. №1 м. Ківерці

Протокол №1 від 08.01 2014р.



ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………………….……………..4

Розділ І. Сучасні методи і технології навчання…………………………………. 7

Розділ ІІ. Критичне мислення як засіб формування та розвитку

творчих здібностей учнів ………..……………………………… 12

Розділ ІІІ. Формування навичок критичного мислення на уроках

англійськоїмови……………………………………………….…….…20

Висновки …………………………………………………………………….…….33

Список використаної літератури……………………………………............……35

Додаток 1. Схема побудови уроку в технології «критичне мислення»…. …. 36

Додаток 2. Плани-конспекти уроків………………………………………….....38

Додаток 3. Схеми і таблиці……………………………………………………….47






Навчати без примусу, щоб кожен учень був не просто слухачем, а дослідником, фантазером, винахідником і просто жив щасливим життям спілкування.
Вступ

Державна політика в освітній галузі відображена в Законах України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», в «Державному стандарті базової та повної загальної середньої освіти» і спрямована на формування соціально-адаптованої педагогічної моделі випускника загальноосвітнього навчального закладу, та виявляє кінцеву мету загальної середньої освіти - виховання громадянина України, підготовленого до життя в сучасному суспільстві, здатного навчатися впродовж життя, оперувати й управляти інформацією, приймати виважені рішення, ефективно взаємодіяти з людьми, усвідомлювати свою роль у державі і світі, адекватно реагувати на проблеми й виклики часу і нести відповідальність за власні вчинки, досягати творчої самореалізації, підтримувати на належному рівні своє здоров'я.

Визначальною рисою усіх програмних документів є орієнтація школи на особистість учня. Освіта в Україні - це освіта для людини, яка здатна до самоосвіти та саморозвитку, вміє використовувати набуті знання і вміння для творчого розв'язання проблем, критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, прагне змінити на краще своє життя і життя своєї країни [5].

Тому від сучасного навчального закладу вимагається запровадження нових підходів до навчання, які забезпечують розвиток у учнів необхідних компетенцій. При цьому поняття компетентності містить набір знань, навичок та вмінь, що дають змогу особистості ефективно здійснювати діяльність шляхом реалізації відповідних функції [1]. Головним принципом у проектуванні нових технологій повинна стати активність самого учня. Такий підхід суттєво змінює функції та форми організації навчального процесу, відмовляючись від формального повідомлення та перевірки знань і звертаючись до виявлення особистісного досвіду учнів щодо змісту матеріалу.

Одним з таких підходів є формування під час навчання навичок критичного мислення, яке разом із фаховою і соціальною компетентністю забезпечує конкурентноздатність і мобільність освіченої людини на ринку праці, її готовність жити і працювати в умовах неперервних змін [2].

Навчаючи учнів критично мислити, учителі допомагають їм подивитись на будь-яку життєву ситуацію з різних сторін, ставити запитання: Чому це так? Кому вигідна ця ситуація? Про що ще можна дізнатись? Що можна зробити? Критично міркуючи учні не скаржаться на проблему, а намагаються її вирішити.

Думаю, що діалоговий характер методик критичного мислення сприяє активізації роботи учнів, становленню гармонійно розвинутої особистості. Методики критичного мислення виробляють уміння працювати в парах, малих групах, швидко та якісно опрацьовувати тексти, гнучко входити в ситуації. Творчий проблемний характер викладання англійської мови сприяє розвитку уяви, фантазії, відчуття новизни. Такий підхід допомагає побачити проблему як уперше, нову.

Отже, критичне мислення - це не просто мисленнєвий процес, подібний до логічних, аналітичних, креативних та інших процесів мислення. Це мислення, яке на виході формує не лише вміння використовувати кілька відсотків операційних можливостей власного мозку (свідомо аналізувати, синтезувати, робити власні висновки, бачити проблему з різних сторін і т.д.), ай позицію, духовну наповненість особистості. І від форм і методів розвитку критичного мислення залежить, якою буде позиція підростаючого покоління громадян України, світового співтовариства: відповідальною, толерантною, моральною чи нігілістичною, егоцентричною, потенційно руйнівною для суспільної стабільності.

Тому у наш час обрана тема дуже актуальна.

Мета роботи: на основі формування сучасних технологій навчання у школі, розкрити сутність та особливості розвитку критичного мислення, а також визначити його основні прийоми та технології на уроках англійської мови.

Завдання:

- з’ясувати сучасні методи і технології навчання;

- визначити основні методи і прийоми критичного мислення, що сприяють формуванню та розвитку творчих здібностей учня;

- описати технології формування навичок критичного мислення на уроках англійської мови;

- довести необхідність використання інтерактивних уроків з елементами технологій критичного мислення;

За структурою робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків.



РОЗДІЛ І. Сучасні методи і технології навчання.
Сьогодні в центрі уваги - учень, його особа, неповторний внутрішній світ. Тому основна мета сучасного вчителя - вибрати методи і форми організації учбової діяльності учнів, які оптимально відповідають поставленій меті розвитку особистості.

Останніми роками все частіше піднімається питання про використання нових інформаційних технологій в школі. Це не лише нові технічні засоби, але і нові форми і методи викладання, новий підхід до процесу навчання. Основною метою вивчення іноземної мови є формування і розвиток комунікативної культури школярів, навчання практичному опануванню іноземної мови.


Завдання вчителя полягає в тому, щоб вибрати такі методи навчання, які б дозволили кожному учневі проявити свою активність, свою творчість.

Основна мета вивчення іноземної мови в школі - формування комунікативної компетенції, всі інші цілі (виховна, освітня, розвиваюча) реалізуються в процесі здійснення цієї головної мети. Комунікативний підхід має на увазі навчання спілкуванню і формуванню здібності до міжкультурної взаємодії.

Сучасні педагогічні технології такі, як навчання у співпраці, проектна методика, використання нових інформаційних технологій, Інтернет – ресурсів, модульне навчання допомагають реалізувати особистісно-орієнтований підхід у навчанні, забезпечують індивідуалізацію і диференціацію навчання з урахуванням здібностей дітей, їх рівня знань.

Форми роботи з комп'ютерними навчальними програмами на уроках іноземної мови включають: вивчення лексики; відпрацювання вимови; вивчення діалогічної і монологічної мови; вивчення писемності; відпрацювання граматичних явищ.

Можливості використання Інтернет - ресурсів величезні. Глобальна мережа Інтернет створює умови для здобуття будь-якої необхідної учням і вчителям інформації, що знаходиться в будь-якій точці земної кулі: народознавчий матеріал, новини з життя молоді, статті з газет і журналів та інше.

На уроках англійської мови за допомогою Інтернету можна вирішити ряд дидактичних завдань: формувати навики і уміння читання, використовуючи матеріали глобальної мережі; удосконалювати уміння письмової мови школярів; поповнювати словниковий запас учнів; формувати у школярів мотивацію до вивчення англійської мови.

Учні можуть брати участь в тестуванні, у вікторинах, конкурсах, олімпіадах, що проводяться по мережі Інтернет, переписуватися з однолітками з інших країн, брати участь в чатах, відеоконференціях та інше.

На даний час пріоритет віддається комунікативності, інтерактивності, автентичності спілкування, вивченню мови в культурному контексті, автономності і гуманізації навчання. Дані принципи роблять можливим розвиток міжкультурної компетенції як компонента комунікативної здатності. Кінцевою метою навчання іноземним мовам є навчання вільному орієнтуванню в іншомовному середовищі і умінню адекватно реагувати в різних ситуаціях, тобто спілкуванню. Щоб навчити спілкуванню іноземною мовою, потрібно створити реальні, справжні життєві ситуації (тобто те, що називається принципом автентичності спілкування), які стимулюватимуть вивчення матеріалу і вироблятимуть адекватну поведінку.

Комунікативний підхід - стратегія, що моделює спілкування, направлена на створення психологічної і мовної готовності до спілкування, на свідоме осмислення матеріалу і способів дій з ним. Основним же критерієм, що дозволяє відрізнити цей підхід від інших видів навчальної діяльності, є те, що учні самостійно обирають мовні одиниці для оформлення своїх думок. Використання комунікативного підходу добре вмотивоване: його мета полягає у тому, щоб зацікавити учнів у вивченні іноземної мови за допомогою накопичення і розширення їх знань і досвіду.

Однією з основних вимог, що висуваються до вивчення іноземних мов є створення взаємодії на уроці, що прийнято називати в методиці інтерактивністю. Інтерактивність – це об'єднання, координація і взаємодоповнення зусиль комунікативної мети і результату мовними засобами. Інтерактивність не просто створює реальні життєві ситуації, але і змушує учнів адекватно реагувати на них за допомогою іноземної мови.

Однією з технологій, що забезпечує особистісно-орієнтоване навчання, є метод проектів, як спосіб розвитку творчості, пізнавальної діяльності, самостійності. Робота над проектом - це багаторівневий підхід до вивчення мови, що охоплює читання, аудіювання, усне мовлення і граматику. Метод проектів сприяє розвитку активного самостійного мислення учнів і орієнтує їх на спільну дослідницьку роботу. Проектне навчання актуальне тим, що вчить дітей співпраці, яке виховує такі етичні цінності, як взаємодопомогу і уміння співпереживати, формує творчі здібності і активізує учнів. Загалом, у процесі проектного навчання прослідковується нерозривність навчання і виховання.

Проектна форма роботи є однією з актуальних технологій, що дозволяють учневі застосувати накопичені знання з предмету. Учні розширюють свій кругозір, кордони володіння мовою, отримуючи досвід від практичного його використання, вчаться слухати іншомовну мову і чути, розуміти один одного при захисті проектів. Діти працюють з довідковою літературою, словниками, комп'ютером, тим самим створюється можливість прямого контакту з автентичною мовою, чого не дає вивчення мови лише за допомогою підручника на уроці в класі.

Робота над проектом – процес творчий. Учень самостійно або під керівництвом вчителя займається пошуком вирішення якоїсь проблеми, для цього потрібне не лише знання мови, але і володіння великим обсягом наочних знань, володіння творчими, комунікативними і інтелектуальними уміннями. В курсі іноземних мов метод проектів може використовуватися в рамках програмового матеріалу практично по будь-якій темі. Робота над проектами розвиває уяву, фантазію, творче мислення, самостійність і інші особові якості.

До сучасних технологій відноситься і технологія співпраці. Основна ідея полягає в створенні умов для активної спільної діяльності учнів в різних навчальних ситуаціях. Діти об'єднуються в групи по 3-4 людини, їм дається одне завдання, при цьому визначається роль кожного. Кожен учень відповідає не лише за результат своєї роботи, але і за результат всієї групи. Тому слабкі учні прагнуть з’ясувати в сильних те, що їм незрозуміло, а сильні учні прагнуть, щоб слабкі досконало розібралися у завданні. І від цього виграє весь клас, тому що спільно ліквідовуються прогалини.

Що стосується мовного портфеля, то в його основу закладено співвідношення українських вимог до рівня опанування іноземної мови із загальноєвропейськими системами, що, у свою чергу, є відправним пунктом для створення єдиного освітнього простору. Основним критерієм оцінки рівня володіння іноземною мовою в технології мовного портфеля є тестування. Пріоритетом цієї технології стає переорієнтація навчального процесу з викладача на учня. Учень же, у свою чергу, несе свідому відповідальність за результати своєї пізнавальної діяльності. Вищезгадана технологія сприяє поступовому формуванню навиків самостійного опанування інформації. Вцілому, мовний портфель багатофункціональний і сприяє розвитку багатомовності.

Модульне навчання отримало свою назву від терміну "модуль", що означає функціональний вузол. Суть модульного навчання зводиться до самостійного опанування певних умінь учнів і навиків в навчально-пізнавальній діяльності. Модульне навчання передбачає чітку структуризацію вмісту навчання. Воно забезпечує розвиток мотиваційної сфери школярів, інтелекту, самостійності, колективізму, умінь самоуправління своєю пізнавальною діяльністю. Модуль створює позитивні мотиви до навчання, як правило, завдяки своїй цікавості, емоційному змісту, навчальному пошуку і опорі на життєвий досвід. Основними засобами модульного навчання служать навчальні модулі.
У системі розвиваючого навчання велика увага приділяється розвитку критичного мислення. У школяра, як суб'єкта пізнавальної діяльності не експлуатується пам'ять, а розвивається і формується механізм мислення.

На сьогоднішній день технологія формування та розвитку критичного мислення вважається однією з інноваційних педагогічних технологій, що відповідає вимогам Національної доктрини розвитку освіти України щодо переходу до нового типу гуманістично-інноваційної освіти, увага переноситься на процес набуття школярами знань, умінь, навичок, життєвого досвіду, які трансформуються в компетенції.


РОЗДІЛ ІІ. Критичне мислення як засіб формування та розвитку творчих здібностей учнів

Розвиток критичного мислення – це сучасна освітня технологія, розроблена американськими спеціалістами з педагогіки на основі узагальнення досвіду світової педагогіки та психології і виходячи із актуальних потреб системи освіти. З 1996 року поширюється разом Інститутом «Відкрите суспільство», Світовою Читацькою Асоціацією та Консорціумом Гуманної Педагогіки. Пройшла апробацію в школах Америки, Азії, 12-ти країнах Східної, Центральної Європи та СНД

Як стверджують дослідники Дженні Л. Стіл, Куртіс С. Мередит, Чарльз Темпл, критичне мислення є “складним процесом творчої інтеграції ідей та джерел, переоцінки та перебудови понять та інформації. Воно є активним та інтерактивним процесом пізнання, що відбувається водночас на багатьох рівнях”[7].
Автори стверджують, що критичне мислення можуть осягнути не лише учні старших класів, але і молодших. На думку дослідників, вміння просіювати інформацію та вирішувати, що важливо, а що ні, буде потрібно учням для успіху в світі, який швидко змінюється, їм необхідно буде вміти розуміти те, як різні частини інформації можуть поєднуватись між собою, знадобиться вміння надавати відповідний контекст новим ідеям та знанням, оцінювати нові знахідки та відкидати знецінену інформацію. Обґрунтовуючи важливість критичного мислення, вони формують такі тези:

1. Знання має цінність лише тоді, коли воно використовується та усвідомлюється концептуально.

2. Майбутнє відкрите для тих, хто критично перевіряє інформацію та вибудовує свої власні реальності.

3. Критичне мислення виникає внаслідок добре сконструйованого навчального плану, виконання якого виховує критичне мислення [7].

Дженні Л. Стіл, Куртіс С. Мередит, Чарльз Темпл переконані, що “для того, щоб відбулось повнозначне, критичне розуміння, розраховане на довгий строк, учні мають бути активно залучені до навчального процесу. Активне залучення означає, що учні мають усвідомити своє власне мислення у своїх власних словах. До того ж вони мають висловлювати свої знання та розуміння через або активне мислення у ході письма, або через говоріння”. Критичне мислення - це мислення вищого порядку, яке спирається на інформацію, усвідомлене сприйняття власної інтелектуальної діяльності та діяльності інших. Відповідно, формування навичок критичного мислення передбачає розвиток здатності учнів аналізувати навчальну інформацію з позиції логіки та особистісного підходу з метою використання отриманих результатів як до стандартних, так і до нестандартних ситуацій і проблем, а також здатність ставити нові запитання, знаходити аргументи, приймати незалежні продумані рішення [9].

Критичне мислення (КМ) – складний процес творчого переосмислення понять та інформації. Це активний процес пізнання, який відбувається одночасно на декількох рівнях. Адже знання, що їх засвоює критично мисляча людина, постійно диференціюються й систематизуються з точки зору ступеня їх істинності, вірогідності, достовірності. Критичне мислення спирається на отриману інформацію, усвідомлене сприйняття власної розумової діяльності в оточуючому інтелектуальному середовищі. Однак рівень критичності визначається не тільки запасом знань, а й особистісними якостями, установками, переконаннями. Критичність особистості повинна бути напрямлена перш за все на самого себе: на аналіз і оцінку своїх можливостей, особистісних якостей, вчинків, поведінки вцілому.

Технологія розвитку критичного мислення пропонує набір конкретних методичних прийомів, які потрібні для використання на різних рівнях освіти (від дитячого садочка до ВНЗ), в різних предметних галузях, видах та формах роботи. Технологія розрахована не на запам’ятовування, а осмислений творчий процес пізнання світу, на постановку проблеми та її розв’язання.

Суть технології: ненав’язливість, відсутність категоричності та авторитарності з боку вчителя, надання учневі можливості пізнати себе у процесі отримання знань.

Розвиток критичного мислення можливий за виконання наступних умов:



учителем: прийняття різних ідей і думок; підтримка активності учнів у процесі навчання; підтримка впевненості учнів у тому, що вони не ризикують бути незрозумілими; віра в кожного учня;

учнями: розвиток впевненості в собі і розуміння цінності своїх ідей та думок; активна участь у навчальному процесі; повага до різних думок.

Сучасна освітня технологія розвитку критичного мислення розв’язує задачі:



освітньої мотивації: підвищення інтересу до процесу навчання та активного сприйняття навчального матеріалу;

інформаційної грамотності: розвиток здатності до самостійної аналітичної та оцінювальної роботи з інформацією будь-якої складності;

культури письма: формування навичок написання текстів різних жанрів;

соціальної компетентності: формування комунікативних навичок та відповідальності за знання;.

Тобто, в даній технології, на відміну від традиційного навчання, змінюються ролі педагогів і учнів. Учні не сидять пасивно, слухаючи вчителя, а стають головними дійовими особами уроку. Вони думають і згадують про себе, діляться міркуваннями один з одним, читають, пишуть, обговорюють прочитане.

Використання різноманітних методів і прийомів в системі розвиваючого навчання дає можливість зробити уроки більше цікавими, сучасними, активізувати пізнавальну активність учнів, розвивати їхні творчі здібності.

Критичне мислення є складним процесом, який починається з озна­йомлення з інформацією, а завершується прийняттям певного рішення та складається з кількох послідовних етапів:

сприйняття інформації з різних джерел;

аналіз різних точок зору, вибір власної точки зору;

зіставлення з іншими точками зору;

добір аргументів на підтримку обраної позиції;

прийняття рішення на основі доказів.

Критичне мислення має такі характеристики:

1. Самостійність. Ніхто не може мислити за людину, висловлювати її думки, переконання, ідеї тощо. Мислення стає критичним, тільки якщо носить індивідуальний характер.

2. Постановка проблеми. Критичне мислення досить часто починається з постановки проблеми, тому що її розв’язання стимулює людину мислити критично. Початок рішення проблеми - це збирання інформації, бо роздумувати "на порожньому місці" фактично не можливо.

3. Ухвалення рішення. Закінчення процесу критичного мислення - це ухвалення рішення, що дозволить оптимально розв’язати поставлену проблему.

4.  Чітка аргументованість. Людина, що мислить критично, повинна усвідомлювати, що часто проблема може мати кілька рішень, тому треба підкріпити обраний варіант вагомими, переконливими власними аргументами, які б доводили, що її розв’язання є найкращим, оптимальним.

5.  Соціальність. Людина живе в соціумі. Тому доводити свою позицію вона повинна у спілкуванні. Під час спілкування, диспуту, дискусії людина поглиблює свою позицію або може щось змінити в ній ( Додаток 3.4).

Критичне мислення формується поступово, у результаті щоденної кропіткої роботи вчителя й учня, з уроку в урок, рік у рік. Кожен учитель має вирішити для себе, які методи і прийоми формування та розвитку критичного мислення обрати, але при цьому він повинен усвідомлювати, що навчити учнів мислити критично протягом одного уроку фактично не можливо.

Треба виділити певні умови, створення яких здатне спонукати і стимулювати учнів до критичного мислення.

Головними з них є такі:

1.  Час. Учні повинні мати досить часу для збору інформації за даною проблемою, для її обробки, вибору оптимального способу презентації свого рішення. Формування критичного мислення може відбуватися не тільки на уроці, а й перед ним і після нього.

2.  0чікування ідей. Діти мають усвідомлювати, що від них чекають висловлення власних думок та ідей у будь-якій формі, їх діапазон може бути необмеженим, ідеї - різноманітними, нетривіальними.

3. Спілкування. Учні повинні мати можливість обмінюватися думками, щоб бачити свою значимість і свій внесок у рішення проблеми.

4. Цінування думок інших. Школярі повинні вміти слухати й цінувати думки інших, розуміючи, що для знаходження оптимального рішення проблеми дуже важливо вислухати всі думки зацікавлених людей, щоб мати можливість остаточно сформулювати власну.

5. Віра в сили учнів. Учні повинні знати, що їм можна висловлювати будь- які думки, мислити поза шаблоном. Учитель повинен створити у класі середовище, вільне від жартів, глузувань.

6. Активна позиція. Учні повинні займати активну позицію у навчанні, одержувати справжнє задоволення від здобуття знань. Це стимулює їх до роботи на складнішому рівні, до прагнення мислити нестандартно, критично (додаток 3. 3).

Одним з напрямків формування критичного мислення є технологія «Читання та письмо для розвитку критичного мислення» (ЧПКМ). Програма ЧПКМ є спільною пропозицією Міжнародної асоціації читачів та університету Північної Айови США (Ч. Темпл, Д. Стіл, К. Мередіт) за підсумками Інституту відкритого суспільства Джорджа Сороса та Національного фонду Сороса, який в Україні впроваджує Науково-методичний центр розвитку критичного та образного мислення «Інтелект».. Вона є загальнопедагогічною, надпредметною. Це спільний проект освітян усього світу. Мета такої співпраці – розробити й запропонувати школі будь-якого рівня навчальні методики, що розвивають критичне мислення студентів та учнів будь-якого віку на матеріалі будь-якого предмета. Запропонована методична система містить концептуальну базу, яку можна реалізувати в будь-якій аудиторії під час викладання будь-якого предмета. Технологія ЧПКМ становить собою цілісну систему, що формує навички роботи з інформацією в процесі читання й письма. Вона спрямована на засвоєння базових навичок відкритого інформаційного простору, розвиток якостей громадянина відкритого суспільства, включеного в міжкультурну взаємодію.

     Тексту відведено пріоритетну роль: його читають, переказують, аналізують, трансформують, інтерпретують, складають, за ним дискутують. Учню потрібно засвоїти текст, виробити власну думку, висловитися доказово, упевнено. При цьому поняття «текст» трактується досить широко: це й письмовий текст, і мовлення вчителя або учня, і відеоматеріал, і реферат тощо.

Дуже важливо уміти слухати й чути іншу точку зору, розуміти, що вона має право на існування. Вчителеві відведено роль координатора. Популярним методом демонстрації процесу мислення є графічна організація матеріалу. Моделі, рисунки, схеми, презентації тощо відображають взаємовідношення між ідеями, показують хід думок, розмірковувань. Прихований процес мислення стає наочним, набуває візуального втілення.



За технологією «Критичне мислення» використовується модульний урок, що складається з трьох етапів.Кожен з них має свої цілі і завдання, а також набір прийомів, спрямованих спочатку на активізацію дослідницької, творчої діяльності, а потім на осмислення і узагальнення набутих знань.

Перший етап - «виклик», під час якої в учнів активізуються набуті раніше знання, пробуджується інтерес до теми, визначаються цілі вивчення майбутнього навчального матеріалу.

Другий етап - «осмислення» - змістовий, в ході якого і відбувається безпосередня робота учня з текстом, причому робота, спрямована, осмислена. Процес читання завжди супроводжується діями учня (маркування, складання таблиць, ведення щоденника), які дозволяють відслідковувати власне розуміння.

Третій етап - «рефлексія» - роздуми. На цьому етапі учень формує особистісне ставлення до тексту і фіксує його або з допомогою власного тексту, своєї позиції в дискусії. Саме тут відбувається активне переосмислення власних уявлень з урахуванням набутих знань.

Розглянемо докладніше кожен з наведених етапів.
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка