Людське життя як найвища цінність у сучасному світі. Чи важко бути людиною. Коли людину називають «щирою душею»



Скачати 482.17 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації07.03.2016
Розмір482.17 Kb.
  1   2   3
ТЕМА: Людське життя як найвища цінність у сучасному світі. Чи важко бути людиною. Коли людину називають «щирою душею».
МЕТА: допомогти учням зрозуміти у чому полягає цінність людського життя; пояснити зміст понять «цінність», «людське життя», «сенс життя»;розвивати уміння висловлювати власну думку виховувати духовно багату людину, душевну щирість
ОБЛАДНАННЯ: підручник, дошка, крейда, папір, маркери, роздавальний і наочний дидактичний матеріал.
ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ Й ТЕРМІНИ: цінність, людське життя, сенс життя.
ПЛАН УРОКУ

I. Перевірка домашнього завдання

II. Вступна частина

1. Мотивація навчальної діяльності.

2. Представлення теми уроку та очікуваних навчальних результатів.

III. Основна частина

1. Людське життя як найвища цінність у сучасному світі.

2. Чи важко бути людиною.

3. Навіщо ми живемо.

IV. Заключна частина

1. Підбиття підсумків.

2. Оцінювання результатів уроку.

V. Домашнє завдання
ХІД УРОКУ
І. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Дидактична гра «Так ні».

Учитель наводить учням 12 тверджень, на які вони мають відповісти «так» або «ні». Гра проводиться в письмовій формі.

1) Науку, що вивчає мораль, називають етикою. (Так.)

2) Слово «мораль» має грецьке походження. (Ні.)

3) Слово «етика» має латинське походження. (Ні.)

4) Зведення норм поведінки, порядок дій і правила поведінки, прийняті в певних ситуаціях, називають етикетом. (Так.)

5) Норми та правила поведінки в ставленні людей один до одного та до суспільства називаються мораллю. (Гак.)

6) Моральні норми та правила з'явилися лише після того, як виникло й стало вживаним слово «мораль». (Ні.)

7) Звичаї, норми поведінки, що передаються з покоління в покоління, називаються традиціями. (Так.)

8) Мораль визначає не загальні правила, а докладні рекомендації з поведінки кожної людини в буденному житті. (Ні.)

9) Зовнішнім виявом моральності є вихованість. (Так.)

10) Утілення засад моралі в поведінці людей та стосунках між ними називають звичаями. (Ні.)

11) Моральні правила часто називають неписаними законами. (Так.)

12) Загальноприйнятий порядок, правила, які здавна існують у житті народу, наприклад, порядок відзначення яких-небудь подій, називається моральністю. (Ні.)


II. ВСТУПНА ЧАСТИНА

1. Мотивація навчальної діяльності.

Учитель звертає увагу учнів на назву першої теми курсу й повідомляє, що, вивчаючи її, вони дізнаються: чи важко бути людиною й у чому полягає цінність людського життя; яку роль у житті людини відіграють моральні цінності; що означає любити; як бути справедливими у своєму ставленні до інших людей і як протидіяти несправедливому; чому людина прагне мати ідеал і чим він відрізняється від кумира.

Мотивуючи навчальну діяльність учнів, учитель нагадує їм, що в минулому році вони вже зустрічали на сторінках підручника слово «цінність».
— Пригадайте, що таке цінність. Наведіть приклади цінностей, важливих для більшості людей. (Цінність — важливість, значущість чого-небудь для життя людини.)

Учитель привертає увагу учнів до назви першої теми і пояснює, що, вивчаючи її, вони познайомляться з найважливішими спільними цінностями більшості людей у сучасному світі. Учитель також інформує учнів про тривалість вивчення теми, заплановані форми роботи й термін проведення тематичного оцінювання.


2. Представлення теми уроку та очікуваних навчальних результатів.

Учитель повідомляє, що сьогодні на уроці учні дізнаються про те, у чому полягає цінність і сенс людського життя, і знайомить з очікуваними навчальними результатами уроку.


III. ОСНОВНА ЧАСТИНА
1. Людське життя як найвища цінність у сучасному світі.

Розповідь учителя.

Найцінніше, що є в людини, стверджують мислителі,— це її життя. Воно дається їй лише раз і кожній своє. Його ніколи не можна прожити двічі або змінити ту частину, що вже минула. (Учитель знайомить учнів із визначенням людського життя як періоду існування людини від її народження до смерті.)

Таємниця життя завжди хвилювала вчених, письменників, художників і пересічних людей. Адже, мабуть, не існує людини, яка ніколи не замислювалася над тим, для чого вона живе. Появі кожного з нас передувало існування мільйонів людей. Кожен із них залишив своєю діяльністю слід на нашій планеті. Він міг зробити багато або мало, краще або гірше. Проте, усе, що зроблене кожним, неповторне. Зі смертю чи загибеллю окремої людини вривається нитка її життя, і у візерунку тканини спільного існування людства щось змінюється. Ми вже ніколи не зможемо дізнатися, яким було б сучасне життя на нашій планеті, якби не було Другої світової війни, найжахливішої з війн в історії людства, у роки якої втратили життя понад 60 млн осіб.

Усвідомлення неповторності життя кожної людини й непоправності його втрати сприяло визнанню більшістю країн сучасного світу того, що людське життя — це найвища моральна цінність. Ніхто не має права безкарно позбавити людину життя. Визнаючи цінність життя людини, уряди різних держав намагаються подолати те, що заважає їй розвиватися й реалізувати себе.

Відомий російський письменник XX ст. Максим Горький писав, що кожна людина може написати одну цікаву книжку, де розповість про своє життя. Нехай ця думка допоможе нам зрозуміти, що життя кожної людини заслуговує на повагу. Згадайте «золоте правило моралі» , яке закликає кожного ставитися до інших так, як він хоче, щоб вони ставилися до нього. Пам'ятайте про це, якщо прагнете, щоб вас поважали інші.
Робота в парах.

Учитель об'єднує учнів у пари, кожна з яких виконує одне з наведених завдань:

1) На які особливості людського життя звернули увагу автори наведених висловлювань? Яке висловлювання вам сподобалося найбільше? Чому?

• «Життя нагадує драбину. Людина живе доти, доки продовжує дертися вгору». (X. Махмуд, арабський мислитель XX ст.)

• «Коротке життя дає нам природа, але пам'ять про добре проведене життя залишається вічною».

(Г. Торо, американський мислитель XIX ст.)

• «Ми знаходимо в житті лише те, що самі в нього вкладаємо». (Р.Емерсон, американський поёт XIXст.)

• «Ти кажеш, що життя — одна миттєвість,

Його цінуй, у нім шукай натхнення.

Як проживеш його, так і мине,

Не забувай: воно — твоє творіння». (О. Хайям, персько-таджицький учений і поет XIXII ст.)


2) Яке ставлення до життя людини містять наведені прислів'я та приказки?

• «Не той багато прожив, кому багато років, а той, хто багато зробив». (Мордовське прислів'я.)

• «Не той сліпий, хто не бачить, а той, хто не знає життя». (Осетинське прислів'я.)

• «Людина живе, поки її пам'ятають». (Чеська приказка.)

• «Славетне не вмирає». (Африканська приказка.)
2. Чи важко бути людиною.

Розповідь учителя.

Досить часто вам, імовірно, доводилося чути вислів «будь людиною» .

Поясніть, що означає для вас бути людиною.

Вислухавши відповіді учнів, учитель знову запитує їх

Чи завжди легко бути людиною? Наведіть приклади ситуацій, коли бути людиною може бути важко.

Узагальнюючи відповіді учнів, учитель знайомить їх з оповіданням відомого українського педагога Василя Сухомлинського «Важко бути людиною», після чого вони виконують завдання до нього.

Діти поверталися з лісу. Вони сьогодні ходили в далекий похід. Шлях додому пролягав через невеликий хутірець, що лежить у долині за кілька кілометрів од села. Утомлені, знесилені діти ледве дійшли до хутірця. Вони зайшли в крайню хату, попросили води. Із хати вийшла жінка, за нею вибіг хлопчик. Жінка витягла з колодязя води, поставила на стіл серед двору, а сама пішла до хати. Діти напилися, відпочили на траві. Де й узялися сили.

Відійшли з кілометр від хутірця, Марійка тут і згадала:

А ми ж не подякували жінці за воду.її очі стали тривожні.



Діти зупинилися. Справді, забули подякувати.

- Ну що ж... — каже Роман,— це не велика біда. Жінка вже й забула, мабуть. Хіба варто повертатися через таку дрібницю?

- Варто,наполягає Марійка.Ну хіба тобі не соромно перед собою, Романе? Ви як хочете,— каже Марійка,— а я повернуся й подякую...

- Чому? Ну, скажи, чому це треба обов'язково зробити? питає Роман.Адже ми так потомилися...

- Бо ми люди. Якби ми були телята, можна було б і не вертатися.

Вона обернулася і рушила до хутірця. За нею пішли всі. Роман постояв хвилину й, зітхнувши, теж поплентався за гуртом.
З а п и т а н н я .

1) Чому, на вашу думку, оповідання має назву «Важко бути людиною»?

2) Чого навчає це оповідання?
3. Навіщо ми живемо.

Розповідь учителя.

Існує чимало надзвичайно простих, на перший погляд, питань, на які відповісти дуже важко.

- Уявіть, що представники іншої цивілізації, які вивчають життя нашої планети, спитали вас: для чого ви живете? Спробуйте відповісти на це запитання одним реченням.
Вислухавши відповіді учнів, учитель знайомить їх із визначенням поняття «сенс життя».

Сенс життя — розуміння людиною змісту і спрямованості життя, а також свого місця у світі.
Колективна робота учнів за підручником.

Самостійне читання учнями фрагмента пункту параграфа «Навіщо ми живемо» в підручнику, після чого вони виконують завдання:

1) Наведіть приклади на підтвердження думки про те, що не існує єдиного для всіх сенсу життя.

2) У грузинського народу існує повір'я, що людина, щоб її життя не було марним, має збудувати дім, виховати сина, убити змію, викопати криницю й посадити дерево. Цей вислів не слід розуміти дослівно, але спробуйте пояснити, що він визначає як мету людського життя.

3) «Коли ти з'явився у світі,— уважали стародавні індійці,— ти плакав, а всі навколо раділи. Зроби так, щоб, коли ти будеш залишати цей світ, усі навколо плакали, а лише ти посміхався». У чому стародавні індійці вбачали сенс життя людини?

Робота з художнім твором.

Завершуючи розгляд питання, учитель знайомить учнів з оповіданням Василя Сухомлинського «Коштовний колосок», після чого вони виконують завдання до нього.



Це було в чорні дні фашистської навали. Вороги вбивали й мучили людей, гнали в рабство. Відбирали хліб і житло.

До війни в нашому селі виростили новий сорт пшениці. Кожен гектар давав сорок центнерів. А прийшли чужинці —• забрали пшеницю. Заболіло серце в діда Андрія. Пішов він у поле, на ниву, де раніше росла чудова пшениця. Знайшов один-однісінький колосок. Підняв його із землі, обережно загорнув у хустинку, поніс додому. Поклав у скриню: нехай лежить, чекає на кращі часи.

Два роки мучилися наші люди в чужинському ярмі. А потім прийшло визволення. Дістав дід Андрій колосок чудової пшениці, вилущив зерно й посіяв.

Восени зібрав три жмені. Знову посіяв і зібрав півмішка. Знову посіяв і колгоспові передав десять мішків.

Так урятував дід Андрій чудову пшеницю.

З а в д а н н я .

Спробуйте уявити, що ви поставили запитання герою оповідання діду Андрію: навіщо живе людина? У чому ви вбачали сенс свого життя? Як би він відповів вам?


Додаткова інформація.

Деякі думки з книги філософа Еріха Фромма «Людина в пошуках сенсу». Зокрема в ній він писав, що сенс життя кожної окремої людини залежить від того, що вона хоче мати і ким вона прагне бути. Він також висловив кілька думок, які будуть корисні кожному, хто прагне зрозуміти сенс життя:

• Людина, яка знає, для чого живе, може витримати майже будь-які, навіть найжахливіші умови життя.

• Ніколи не треба впадати у відчай. Життя людини не може втратити сенс за будь-яких обставин.

• Кожна людина повинна не чекати, коли хтось пояснить, у чому полягає сенс її життя, а знайти його сама.

• Прагнення зрозуміти і знайти сенс життя — це нормальна властивість людської природи, яка відрізняє її від тварин (мурашки, наприклад, сенсу не шукають).


IV. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

1. Підбиття підсумків.

Підсумовуючи роботу учнів на уроці, учитель нагадує їм наведені на початку уроку очікувані результати і пропонує їм висловити власну думку про те, що вони вважають для себе найважливішим із розглянутого матеріалу.


2. Оцінювання результатів уроку.

Для закріплення розглянутого матеріалу учням пропонується відповісти на запитання та виконати завдання.

1) Чому людське життя вважається найвищою цінністю в сучасному світі?

2) Яке ставлення до життя людини передбачає його визнання найвищою цінністю?

3) Що таке сенс життя?

4) Наведіть приклади не марно прожитого й безсенсовно змарнованого життя.


V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1) Опрацювати пункти 1, 2 § 2—3 «У чому цінність життя» в підручнику,

2) Виконати завдання на с. 4, 5 .

ТЕМА: Людське життя як найвища цінність у сучасному світі. Чи важко бути людиною. Коли людину називають «щирою душею».


МЕТА: пояснити, що таке духовна краса; вчити розрізняти фізичні й духовні потреби людини; розвивати уміння висловлювати власне судження про те, яку людину називають «щирою душею» та як необхідно жити людині, щоб її душу називали прекрасною; виховувати активну життєву позицію.
ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ: душа, духовність, фізичні й духовні потреби людини, духовна краса.
Структура уроку

І. Перевірка домашнього завдання



II. Вступна частина

1. Мотивація навчальної діяльності.

2. Представлення теми уроку та очікуваних навчальних результатів.

III. Основна частина

1. Що таке духовна краса.

2. Коли людину називають «щирою душею».

3. У чому виявляється сила людського духу.



IV. Заключна частина

1. Підбиття підсумків.

2. Оцінювання результатів уроку.

V. Домашнє завдання
ХІД УРОКУ

І. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Дидактична гра «Виправте помилки».

Учитель наводить речення, котрі містять одну фактичну помилку, яку учні мають знайти і виправити. У грі бере участь клас у цілому. Використовується письмова форма проведення.

1) Друга світова війна відбулася в XIX ст. (XX ст.)

2) Друга світова війна забрала життя понад 90 млн осіб. (60 млн осіб.)

3) За останні десятиліття в різних країнах світу закони не стали моральнішими. (Стали моральнішими.)

4) Учені-філософи дійшли висновку, що всі люди розуміють сенс життя однаково. (По-різному.)

5) Найцінніше, що є в людини, стверджують мислителі,— це речі, якими вона володіє. (Це її життя.)

6) Моральна настанова «у домі своєму не лінуйтеся, а все помічайте» наведена в Нагірній проповіді Ісуса Христа. (У «Повчанні дітям» Володимира Мономаха.)


II. ВСТУПНА ЧАСТИНА

1. Мотивація навчальної діяльності.

Мотивуючи навчальну діяльність учнів, учитель повідомляє, що сьогодні вони продовжать знайомство з тим, у чому вбачають цінність людського життя. Відомий український мислитель XVIII ст. Григорій Сковорода вважав, що кожна людина народжується двічі — спочатку фізично, а потім духовно. Саме духовне народження є найважливішим, оскільки тоді людина осягає «божественне в собі». Зв'язки духовності є в серці людини від народження, але їх необхідно ретельно плекати в собі, бо їм протистоять темні, лихі сили тілесності.


2. Представлення теми уроку та очікуваних навчальних результатів.

Учитель повідомляє, що сьогодні на уроці, продовжуючи вивчення матеріалу про цінність життя людини, учні дізнаються про роль у ньому духовності, і знайомить їх із його очікуваними навчальними результатами.



II. ОСНОВНА ЧАСТИНА

1. Що таке духовна краса. ,
Розповідь учителя.

Учитель розкриває питання у формі розповіді на основі матеріалу підручника та наведених схеми й таблиці.



Потреби

залежність людини від певних предметів або умов, необхідних для її нормального існування


















Матеріальні

потреби людини в одязі, житті, засобах пересування, знаряддях праці, предметах побуту тощо





Духовні —

потреби у виконанні моральних обов'язків, милуванні природою, пізнанні світу, дружбі, коханні тощо



Поняття

Визначення

Душа

Внутрішній світ людини з її настроями, переживаннями та почуттями. Сукупність рис, якостей, властивих певній особі

Дух


Внутрішній стан, моральна сила людини, що визначає її здатність діяти рішуче і сміливо або зневірятися в можливості чого-небудь, утрачати сміливість і надію

Духовність

Здатність людини мати розвинені духовні потреби і ставити їх вище за інші потреби •

Духовна краса

Сукупність ознак, які властиві людині з розвинений духовними потребами, багатим внутрішнім світом і моральністю


Робота в парах.

Учні читають киргизьку народну казку «Мудра дівчина» та виконують завдання до неї.


Давним-давно жив хан на ім'я Сарибай. Був він справедливим, довго правив народом, але залишався одинаком'і не мав дружини. Одного разу прийшли до нього старійшини й сказали:

Повелителю, ти маєш одружитися й залишити нам свого нащадка.



Спочатку хан відмовлявся, але врешті-решт погодився зі старійшинами.

Добре,сказав він,зберіть усіх дівчат. Я влаштую випробування їх розуму. Ту, яка буде найрозумнішою, я зроблю своєю дружиною.



Наступного дня зібралися дівчата з усього ханства, і хан загадав їм три загадки:

Яка відстань між сходом і заходом? Яка відстань між землею й небом? Яка відстань між правдою й неправдою?



Загадав хан три загадки й дозволив дівчатам думати три доби. Минуло дві доби, а вони так і не змогли розгадати загадки. На третій день по дорозі до ханського палацу вони зустріли бідну дівчину, яка збирала хмиз.

Сестри мої,звернулася вона до них,третій день ви чимось збентежені. Що сталося? Розкажіть мені, можливо, я зможу допомогти вам.

Непотрібно тобі це знати,пихато відповіли багаті дівчата.Твоя справа збирати хмиз.

Для чого ображати її? сказала одна з дівчат і розповіла, що з ними трапилося.

Сестри мої, візьміть мене із собою,сказала бідна дівчина. Усі спочатку посміялися над нею, а потім подумали і вирішиливзяти із собою. Увійшли вони до палацу, і хан спитав:

Хто з вас розгадав три мої загадки?



Ніхто не зміг відповісти, і всі стояли схиливши голови. Тоді вийшла вперед бідна дівчина і сказала:

- Мій хане, ваші загадки я розгадала. Між сходом і заходом відстань одного дня шляху, тому що сонце сходить на сході вранці, а заходить на заході ввечері; відстань між небом і землею неважко охопити оком: піднімеш очі — побачиш небо, схилиш їх — побачиш землю. Третю загадку розгадати також легко: відстань між неправдою і правдою лише в чотири пальці від вуха до ока. Наше вухо часто чує неправду, але очі бачать правду.

Наближені хана здивувалися ніхто не очікував, що бідна дівчина буде розумнішою за заможних. Хан вирішив продовжити випробування:

Я загадаю всім ще три загадки. Розгадайте їх, і лише після цього я скажу, хто стане моєю дружиною. Що таке мука? Що таке смуток? Що таке ганьба?



І цього разу хан також дав три дні на роздуми. Але жодна з багатих дівчат не змогла розгадати загадки. На третій день бідна дівчина прийшла разом з усіма до палацу і сказала:

Повелителю, я розгадала і ці твої три загадки: мука це хвороба, смуток це злидні, ганьба це крадіжка.



Хан залишився задоволений такою відповіддю й одружився із нею. На руках у бідної дівчини були мозолі, одягнена вона була в лахміття. Хан наказав умити її і перевдягнути в гарне вбрання.

Так бідна дівчина стала ханшею. Вона давала чоловіку розумні поради, і він завжди виконував їх. Але попередив дружину:

Крім мене, нікому іншому порад не давай.



Вона обіцяла виконувати його вимогу. Проте одного разу, за своєю добротою, ханша допомогла своєю порадою одному джигіту уникнути покарання. Хан одразу зрозумів, хто саме йому допоміг, розлютився й оголосив дружині:

Ти присягалася нікому не давати ніяких порад, але порушила своє слово й допомогла джигіту. Ти не можеш бути моєю дружиною й маєш виїхати. Дозволяю тобі взяти із собою те, що ти любиш найбільше.

Добре,відповіла дружина.Дякую за твою щедрість. Але перед тим, як ми розлучимося, виконай моє прохання: востаннє повечеряй зі мною.

Хан погодився. Дружина приготувала смачну вечерю, принесла кумис і непомітно додала туди снодійного. Хан багато їв, пив і заснув.

Тоді дружина наказала осідлати кращого коня, сіла на нього, поклала перед собою сплячого чоловіка і виїхала з палацу. До ранку вона приїхала з чоловіком в інше місто. Лише там хан нарешті прокинувся, побачив, що перебуває в іншому місті, злякався і спитав дружину:

Що ти зробила зі мною?

Мій чоловіче, відповіла розумна дружина,ти вигнав мене, але дозволив узяти із собою те, що я люблю найбільше. Так я і зробила. Залишила твій палац, але взяла із собою тебе, тому що кохаю тебе понад усе на світі!

Хана зачепила така любов і винахідливість дружини, і він повернувся з нею додому. Із того часу хан почав ставитися до своєї розумної дружини зі ще більшою повагою і нічого не робив без її .поради.

  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка