М. Бориспіль — 2014



Сторінка2/6
Дата конвертації22.03.2016
Розмір1.26 Mb.
1   2   3   4   5   6

РОЗДІЛ І

«ПРИРОДА – ДЖЕРЕЛО ДОБРОТИ»

В. Сухомлинський – Велика Людина, Учитель, Добротворець. Його творча спадщина – цілюще джерело, звідки ми всі можемо черпаємо знання: як потрібно розвивати, вчити, виховувати дитину. Адже «дитячий садок — це тонкий та чуйний інструмент, який творить мелодію людської душі»[т. 4, с 362] — писав В. Сухомлинський. Ця гармонія міститься у чотирьох культах: Культ Батьківщини, Культ Матері, Культ Книги і Культ Рідного слова.

Працюючи над вдосконаленням навчально-виховного процесу, поліпшенням розумового, морального, трудового, природничо-екологічного виховання дошкільників, зміцненням співдружності дитячого садка і сім’ї наш дошкільний заклад творчо використовує спадщину В.О. Сухомлинського, його багатий досвід практичної діяльності. Ми глибоко переконані, що В.О. Сухомлинський бачив усе наперед, все що він говорив, писав і застосовував на практиці відповідає сьогоденню, воно навколо нас у повсякденній педагогічній лабораторії наших вихователів.

Актуальною в наш час є проблема формування екологічної свідомості дітей. Нині вже нікого не доведеться переконувати в тому, що людство впритул зіткнулося з глобальною екологічною кризою. Ось чому ми, вихователі, так перейнялися саме природничо-екологічним вихованням, оскільки дитина приходить у дитячий садок з несформованими стійкими поглядами, переконаннями, інтересами, тому вихователі ставлять перед собою завдання – сформувати мислення, екологічну культуру, учать дитину з раннього віку жити за законами природи. І саме дитячий садок для цього має неабиякі можливості, бо саме з раннього віку в дитини закладаються: інтелект, мислення, природна допитливість, інтерес до всього оточуючого.

У виховній системі В. Сухомлинського, яка базується на ідеї «гармонії педагогічних впливів» чітко пов’язані природа — праця — співпереживання – творчість — слово — краса. У творах видатного педагога природа визначається, як провідний фактор виховання. Він писав: «Природа не лише об’єкт пізнання, не тільки сфера активної діяльності наших вихованців, а частина їхнього буття, взаємовідносин всього ладу їхнього життя» [т.2, с. 365]. Найголовнішим джерелом розвитку своїх вихованців, формування у них екологічної компетентності наші вихователі вважають природу, тому що серед природи легше думається, краще фантазується, швидше добираються слова. Вихователі намагаються повністю задіяти засоби комплексного впливу на дітей: природу, мистецтво, художню працю. Створивши на території закладу «стежини творчості в природу», а саме, Стежину лісу, Стежину водойми, Стежину квітника, Стежину лугу, Стежину поля, Стежину саду. Вихователі організовують оглядові екскурсії по стежинах, де діти вчаться бачити зміни в природі протягом року. На території закладу росте багато дерев, кущів є квітники, луг. Діти, спостерігаючи в природі за деревами, кущами, квітами, легко запам’ятовують їх назви. А для того, щоб наші вихованці краще знали і розуміли навколишній світ, мали уявлення про екологічні проблеми, формувалась екологічна свідомість, потрібне живе спілкування з природою, тому більшість занять проводяться на свіжому повітрі, де діти серед живої природи вчаться мислити, думати, спостерігати. Спостереження пов’язуються з працею: це і висаджування в квітнику, праця на городі, озеленення території деревами та кущами. І завжди така взаємодія закінчується святом: «Свято весняного деревонасадження», «Свято Урожаю», «Свято Весни», де участь беруть і батьки вихованців.

А ще на території закладу розмістилась екологічна стежинка, завдяки якій діти вчаться співпереживати, берегти й турбуватися за природу. Це і розвішання годівнички та шпаківні, це і бережливе ставлення до молодих насаджень. Вихователі систематично, терпляче впливають на кожну дитину, щоб кожне маля могло усвідомити те, що воно є часточкою природи, а природу треба берегти і любити. «Людина доти могутня й непереможна, поки вірна законам природи» [т.5, стр. 554].

Виходячи на екскурсію в природу чи туристичний похід, діти з вихователем повторюють основні закони природи:


  • Не зривай квітку — вона зів’яне;

  • Не лови метелика — він загине;

  • Красу слід сприймати серцем;

  • Не рви без потреби гриби;

  • Не ламай гілки дерев і кущів;

  • Не випалюй траву;

  • Не лишай поганих слідів після перебування тебе в природі.

І це ще не всі правила, бо кожну хвилину вихователі вчать дітей не лише знати правила, а й виконувати їх.

Саме через практично-дійовий характер вчимо дітей давати справедливу оцінку наслідкам впливу людської діяльності в природному середовищі. Вихователів непокоїть байдужість дітей до живого й прекрасного в навколишньому світі, тривожить дитяча жорстокість. Тому добрі почуття потрібно виховувати з самого дитинства. В. Сухомлинський писав: «Якщо добрі почуття не виховаєш у дитинстві, їх ніколи вже не виховаєш» [т.3, стр. 61]. Ми вважаємо, що важливою умовою формування екологічної свідомості дітей є колективна діяльність. Тому, створена при закладі група юнаттів стежить за тим, щоб ніхто з дітей не руйнував красу природи.



Велике місце екологічне виховання займає в роботі з батьками. У свідомості дітей можуть бути два паралельних ставлення до одного й того ж самого поняття. Наприклад, вихователі вчать дітей берегти перші весняні квіточки, а от після прогулянки до лісу з батьками у вихідні дні, малі повертаються додому не з порожніми руками… Подібні суперечності негативно позначаються на почуттях і поведінці дитини, гальмують процес формування екологічної свідомості. Ось чому єдність педагогічних впливів з боку дошкільного закладу і сім’ї є необхідною передумовою високої результативності роботи педагога. Така спільна робота з батьками як виставки: «Умілими рученятами», де були представлені спільні роботи батьків і дітей з природного матеріалу, свято дитячої творчості «Осінній дивокрай» здружили роботу дитячого садка і сім’ї у вихованні дітей. «Природа стає виховним могутнім фактором лише тоді, коли маленька людина приходить з подивом до думки — світ навколо мене став багатшим, красивішим, ця зміна світу — моя праця, це я», - сказав Сухомлинський В.О. [т.5, с. 549].
ОРІЄНТОВНИЙ РОЗПОДІЛ ТЕМ З ЕКОЛОГІЧНОГО ВИХОВАННЯ ДЛЯ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ НА РІК
ВЕРЕСЕНЬ

Тема: «Сонце – джерело тепла»

Мета: розширити уявлення дітей про сонце як джерела тепла, світла, енергії; формувати уявлення дітей про те, що завдяки сонцю вода і повітря оновлюються, існує життя на планеті Земля.
Тема: «Повітря — дихальне джерело для життя на Землі»

Мета: формувати уявлення про повітря, яке оточує планету Земля, про те, що воно є всюди, що воно прозоре і чисте.
ЖОВТЕНЬ

Тема: «Вода – матеріальне середовище для існування живих істот»

Мета: розширити уявлення про воду, про її стан, значення для природи.
Тема: «Ґрунт – родючий шар землі»

Мета: формувати уявлення про ґрунт та його властивості, значення для життя рослин.
ЛИСТОПАД

Тема: «Пісок – сипучий вид ґрунту»

Мета: формувати уявлення про пісок, його значення в природі та довкіллі.
Тема: «Глина – в’язкий вид ґрунту»

Мета: формувати уявлення про глину як в’язкий вид ґрунту, її значення в природі та довкіллі.

ГРУДЕНЬ

Тема: «Сезонні зміни в природі»

Мета: розширити уявлення про сезонні зміни в природі, їх залежність від обертання Землі навколо Сонця.

Тема: «Класифікація рослин»

Мета: розвивати в дітей уміння розпізнавати рослини за видами: дерева, кущі, трава, гриби, мох.
СІЧЕНЬ

Тема: «Тварини та їх види»

Мета: формувати уявлення про представників окремих груп тварин.

Тема: «Тварини та їх дитинчата»

Мета: розвивати вміння виокремлювати характерні зовнішні ознаки дорослих тварин та їх дитинчат.

ЛЮТИЙ

Тема: «Комахи»

Мета: формувати уявлення про комах, їхні зміни в житті протягом року.

Тема: «Земноводні та плазуни»

Мета: формувати у дітей представлення про клас земноводних та плазунів: їх спосіб життя та пересування.

БЕРЕЗЕНЬ

Тема: «Всесвіт та його характеристика»

Мета: дати дітям елементарні знання про Всесвіт.

Тема: «Планета Земля»

Мета: дати дітям елементарні знання про планету Земля та її природні чинники.

КВІТЕНЬ

Тема: «Глобус – модель Землі»

Мета: формувати у дітей уміння розпізнавати на глобусі водний простір та сушу.

Тема: «Корисні копалини України»

Мета: дати знання дітям про корисні копалини, їх значення для людини.
ТРАВЕНЬ

Тема: «Червона книга України»

Мета: дати дітям знання про те, що деякі рідкісні види рослин та тварин занесені до Червоної книги.
Тема: «Заповідники України»

Мета: ознайомити дітей із природоохоронною діяльністю заповідників України.

Лариса ПАНКОВА, завідувач дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу «Теремок»

ПЛАН РОБОТИ ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ

З ВИВЧЕННЯ ТА ВПРОВАДЖЕННЯ В ПРАКТИКУ РОБОТИ ДНЗ «ТЕРЕМОК» ПЕДАГОГІЧНОЇ СПАДЩИНИ В. СУХОМЛИНСЬКОГО

п/п

Назва заходу

Форма проведення

1.

Тема: «Природнича компетентність дітей старшого дошкільного віку – основа життєвої компетентності дитини»

«Природнича компетентність та напрями її формування»

Виступ

«Бадьорість, радість, невтомність – основний принцип духовних сил дитини її фізичного розвитку»

Обмін досвідом

«Осінь – золота пора знову до нас прийшла»

Музична розвага з дітьми старшого дошкільного віку

«Природа – джерело здоров’я — за В.О. Сухомлинським»

Педагогічний всеобуч

2.

Тема: «Духовність – у полі зору педагога-гуманіста В.О. Сухомлинського»

«Духовне зростання у процесі пізнання закономірностей природи за творчою спадщиною В.О. Сухомлинського»

Виступ

«Все починається з добра – за В. О. Сухомлинським»

Обмін досвідом

«Казковими стежинами добра і злагоди»

Драматизація казки

«Духовність, душевність, моральність — за В.О. Сухомлинським»

Круглий стіл

3.

Тема: «Біорозмаїття живої природи — передумова нашого життя»

«Від екології природи до екології душі за В.О. Сухомлинським»

Виступ

«Пізнання світу для маленької дитини починається з пізнання оточуючої її природи»

Обмін досвідом

«Квіткове розмаїття у нашому саду»

Праця в квітнику з дітьми старшого дошкільного віку

«Здоровий спосіб життя та методи зміцнення»

Зустріч з лікарем-педіатром

ПЕДРАДА

1.

Тема: «Особистісно-орієнтовний підхід у формуванні ставлення дошкільнят до природи»

Порядок денний

Аналіз стану з екологічного виховання.

Аналіз

Формування пізнавальних інтересів до природи та її явищ.

Виступ

Пририродничо-розвивальне середовище в дитячому садку.

Співбесіда

«Від екології природи до екології душі» — за творчою спадщиною В.О. Сухомлинського.

Обмін досвідом

Виховний вплив ігр з природничо-екологічного виховання на розвиток дитини.

Психологічні роздуми

«У гармонії з природою».

Ділова гра

СЕМІНАР


1.

Тема: «Екологічне виховання дошкільнят основа емоційно-позитивного ставлення до природи»

Сучасний зміст екологічного виховання

доповідь

Формування природничої компетентності дітей дошкільного віку за вимогами Базового компонента.

співбесіда

Екскурсії в природу протягом року за творчою спадщиною В.О.Сухомлинського.

обмін досвідом

Особливості сприйняття природного довкілля з дітьми дошкільного віку.

психологічні роздуми

Цільові прогулянки в природу з дітьми дошкільного віку.

виступ

Виставка загадок ілюстрацій для дітей дошкільного віку.

виставка


Лідія СЕРЕДА, вихователь-методист дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу «Теремок»
КОНСУЛЬТАЦІЯ

«ПРИРОДА ДЖЕРЕЛО ДОБРА» ЗА В.О.СУХОМЛИНСЬКИМ
Краса природи відіграє велику роль у вихованні духовного благородства. Вона виховує у душі дитини здатність співчувати, сприймати тонкощі, відтінки речей, явищ, порухи серця.

Природа є джерелом добра, її краса впливає на духовний світ людини тільки тоді, коли юне серце облагороджується вищою людською красою — добром, правдою, людяністю, співчутливістю, непримиренністю до зла.

Багаторічний досвід переконує, що безсердечними, бездушними «потрошителями» живого, безжалісними марнотратниками краси природи стають ті діти в душах яких притуплено почуття добра, немає щирого прагнення стати кращими. Притуплення почуття людської гідності веде до того, що людина не бачить краси природи. Краса природи як засіб емоційного, естетичного й морального виховання звучить тільки в загальній гармонії всіх засобів духовного впливу на особистість. Краса природи виховує витонченість почуттів, допомагає відчути красу людини. Своє виховне завдання вбачаємо у тому, щоб емоційно-естетичні багатства, здобуті в процесі спілкування з природою в роки дитинства, виходили в духовне життя як одна з найглибших людських потреб, щоб пізнання краси природи глибше, ніж у дитинстві, сприяло пізнанню красивого, високого в самому собі, утвердженню людської гідності. Пізнаючи відтінки краси природи, хлопчики й дівчатка переживають життєрадісне почуття повноти духовних сил, жадобу до пізнання все нових джерел естетичних багатств.

У роки отроцтва сприймання естетичних якостей світу зливається з поглибленими логічним пізнанням, мисленим проникненням у природу речей і явищ. Чим глибше, тонше логічне пізнання, чим яскравіше зв’язані з ним інтелектуальні почуття, тим значніший вплив естетичних якостей природи на духовний світ дитини.

Ніколи не забуду, як широко відкритими від подиву очима дивилися Толя, Данько й Ваня на осяяні вечірнім сонцем дерева. Вони набули першого весняного забарвлення, воно грало, переливалося в сонячних променях. «Життя вирує навколо» — спало мені на думку. Це було щось неначе нове для дітей, ніколи небачене до цього часу.

Зустрічі з природою в період пробудження життя (напровесні), буйного розквіту, зеніту життєвих процесів (у середині літа) і в період завмирання (восени) для дітей є естетичною потребою. Думка про безмежну різноманітність життя поглиблювала естетичне сприймання.

У дитячі роки світ природи відбивається у свідомості передусім у яскравій, хвилюючій казці: крила фантазії несуть дитячу допитливість у далекі світи. Коли діти бачили, як з-під холодного торішнього листя пробивалася ніжна квітка, то це дивовижне, величне явище природи — народження квітки – відбивалося у їхній свідомості прекрасною казкою: сонечко розтопило на дереві сніжинку, гаряча крапля впала на землю, розтопила крижаний панцир, зігріла землю, і там, де вона впала, виросла квітка, побачила сонце, ясне небо і, з подивом глянувши довкола, сказала: «Який прекрасний світ!»

Тут на першому плані — допитлива думка. Чим глибше естетичне сприймання, тим сильніший політ думки, тим більше прагне охопити своїм мисленим поглядом дитина.

Особливо важлива органічна єдність інтелектуального світу, праці й природи. Ми вбачаємо виховне завдання в тому, щоб інтелектуальний розвиток дитини відбувався в спілкуванні з природою. Для повноцінного духовного життя дитини важливий творчий характер цього спілкування. Треба, щось створювала своїми руками, але справа не тільки в цьому. Природа має стати сферою докладання духовних сил. Прагнемо до такого спілкування своїх вихованців з природою, щоб час від часу відкриття таємничих джерел життя загострювало естетичну чутливість, викликало почуття гордості за розум, науку, думку.

В естетичному й емоційному виховання неприпустимі дидактизм, штучне розчулення красою. Тільки щире захоплення вихователя красою природи може запалити вогник естетичних почуттів у душі дитини. Але спілкування з природою розкриває свою повноту естетичних можливостей лише лише тоді, коли вихованець уміє залишитися наодинці з красою. І лише на одинці з красою природи у кожного хлопчика, кожної дівчинки був свій індивідуальний світ духовного життя серед природи. Великих зусиль треба було докласти, щоб діти полюбили спілкування з природою.




ПРОЕКТ

«ЕКОЛОГІЧНИЙ РОЗВИТОК ДОШКІЛЬНЯТ ЗАСОБАМИ РОДИННОГО І СУСПІЛЬНОГО ВИХОВАННЯ»

Мета: Сприяти формуванню природничо-екологічної компетентності дітей дошкільного віку ЧЕРЕЗ зближення родинного і суспільного виховання. Формувати у дітей та батьків уявлення про декоративно-прикладне мистецтво, а саме створення композицій Із природничого матеріалу; Дати змогу дітям зрозуміти, як можна за допомогою природничого матеріалу створювати власні творчі роботи, на різноманітну тематику; виховувати інтерес до природи довкілля, бережливе ставлення, турботу.
І. МОТИВАЦІЙНО-ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЕТАП
Мета: спонукати батьків, до того щоб вони могли власним прикладом демонструвати ставлення до довкілля, піклуватися разом з дітьми про нього. На основі власних бесід із дітьми про красу рідної природи, привабливість показувати і доводити що кожне дерево, кущик, травинка є об’єктом для оберігання і турботи. Все те, що створила природа, є частиною їх самих. Викликати інтерес до природи довкілля.
- Консультація: «Стан довкілля — це турбота кожного з нас»

- Бесіда:« Природа - джерело доброти» за В. Сухомлинським.

- Ознайомлення з виставленими репродукціями картин із природничого матеріалу.

ІІ. РЕПРОДУКТИВНИЙ ЕТАП
Мета: розвивати у батьків та дітей уміння створювати з засушеного лисття композицію на площині. Викликати бажання до спільної трудової діяльності батьків та дітей.
1. Акція: «Зелений паросток». Висаджування дерев, кущів, квітів.

2. Весняний тур: «Збережемо природу довкілля». Прибирання території закладу з дітьми та батьками.

3. Виставка робіт батьків та дітей з засушеного листя.
ІІІ. ЕТАП УЗАГАЛЬНЕННЯ.
Мета: Узагальнити та систематизувати компетенції набутті протягом попередніх етапів.
1. Вікторина для дітей та батьків: «Що? Де? Коли?»

2. Літературний вечір за В.О.Сухомлинським: «Краса природи лікує душу»

3. Консультація: «Флористика — це декоративно-прикладне мистецтво»

ІV. ТВОРЧИЙ ЕТАП
Мета: Реалізація спільного задуму, розвивати творчу активність дітей та батьків.
1. Оформлення книг з дитячими малюнками та оповідками про пори року.

2. Фоторепортаж: «Зелений паросток»


V. ПІДСУМКОВИЙ ЕТАП
Мета: оцінити результати роботи за весь період. Викликати бажання до спільних експериментів батьків і дітей, до творчих співпраць, до задоволення від отриманої роботи.
1. Презентація книг «Зима», «Весна», «Літо», «Осінь» із дитячими малюнками та оповідками.

2. «Умілими рученятами» - виставка творчих робіт дітей та батьків.

3. «Міс городня красуня» - виготовлення експозицій з овочів та фруктів.

КОНСПЕКТИ ЗАНЯТЬ ДЛЯ РОБОТИ З ДІТЬМИ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

З ПРИРОДНИЧО-ЕКОЛОГІЧНОГО ВИХОВАННЯ
Олена МІЦЕННКО,

вихователь дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу «Теремок»


СЮЖЕТНЕ ЗАНЯТТЯ ДЛЯ ДІТЕЙ СЕРЕДНЬОЇ ГРУПИ НА ТЕМУ:

«СНІЖИНКА В ГОСТІ ЗАВІТАЛА»
Програмовий зміст:

навчальні завдання: вчити дітей описувати зимові явища використовуючи при цьому вірші, прислів’я та приказки, а також малювати зиму нетрадиційним методом, тобто шматочком паралону (квачиком); збагатити словниковий запас дітей словами про зиму; виховувати спостережливість, уважність та бережливе ставлення до природи.

розвивальні завдання: розвивати у дітей знання про пору року «зима», про зміни, що відбуваються в природі протягом зимового періоду; формувати уявлення дітей про зимові пейзажі;

виховні завдання: виховувати спостережливість, уважність та бережливе ставлення до природи.

Попередня робота: мультимедійний перегляд слайдів «Зима чарівниця»; вірші, приказки, прислів’я про зиму, роздатковий матеріал до теми «Зима», фарби, квачики, аркуші паперу.
ХІД ЗАНЯТТЯ
(лунає музика)

Вихователь: Діти, а ви чуєте, як лунає музика? Щось незвичайне тут у нас відбувається. Ой подивіться, хто завітав до нас у гості!

Вихователь: Хто це? (відповідь дітей) Яка вона вишукана. Cніжинка нам, щось принесла.

Вихователь: Давайте подивимось, що ж там таке. Дивіться, яка гарна картина. Давайте її уважно роздивимось.

Вихователь: Діти, де відбувається подія, зображена на картині? (в селі,місті)
1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка