М. Бориспіль — 2014



Сторінка3/6
Дата конвертації22.03.2016
Розмір1.26 Mb.
1   2   3   4   5   6

Вихователь: Чому ви так вирішили? Коли відбувається ця подія вдень чи вночі? Яка пора року? Як ви здогадались, що це зима?

Вихователь: Хто зображений на картині? Що ж роблять діти на малюнку?

Вихователь: Діти, сніжинка щось хоче вам сказати. Вона хоче, щоб ми склали розповідь за цим малюнком. Але спочатку послухайте мою розповідь.

Вихователь: «Настала зима в лісі, випало багато снігу. Він вкрив землю, дерева та дахи будинків. Одного дня діти вийшли погуляти. Вони зліпили сніговика. Діти гралися: спускалися з гірки на лижах та на санчатах. Дітям було дуже весело, і сніговик радів за них».

Вихователь: А тепер сніжинка хоче послухати ваші розповіді.

(3-4 дитини розповідають власно складені розповіді)

Вихователь: Але це ще не все сніжинка принесла нам ще одну картину. Ось вона, давайте помилуємося красою зимового пейзажу.

Вихователь: На що схожий сніг на деревах? (відповіді дітей)

Вихователь: А сніг на землі? (відповіді дітей)

Вихователь: Якими кольорами можна малювати зиму?

Вихователь: Як можна назвати зиму за таку красу?

Вихователь: Діти сніжинка щось знову шепоче. Вона хоче дізнатися, що ще ви знаєте про зиму.

Вихователь: Давайте розповімо їй, які місяці зими ви знаєте?

Вихователь: А які прикмети та прислів’я ви знаєте?

(діти розповідають прислів'я)

Вихователь: Діти, ви, мабуть, утомилися, давайте пограємось.

Фізкультхвилинка (з рухами)

Вихователь: Йдуть до нас морози люті,

Снігурі сидять надуті,

Пташенята стриб, стриб, стриб,

Малесенькі диб, диб, диб,

Їжу на снігу шукають, під стріхою спочивають.

Вихователь: Діти, вам подобається зима? Давайте допоможемо їй швидше до нас прийти і принести нам багато пухнастого снігу.

Вихователь: Ми з вами намалюємо сніг. Якого кольору сніг? А який він? (відповіді дітей). А зима яка? (відповіді дітей).

Вихователь: Діти, сьогодні ми з вами намалюємо зиму, не звичайну, а чарівну? А знаєте чому? Бо малювати ми їх будемо шматочками паралону (квачиками). Намалюємо зимовий снігопад. Ось так, (показ і пояснення вихователя). Самостійна робота дітей. Індивідуальний підхід.

Вихователь: От і вийшов у нас снігопад, діти, сніжинці сподобались наші малюнки. Вона запрошує вас потанцювати з нею, покрутитись, як сніжинки.

(танцюють під музику)

Вихователь: Молодці, гарно потанцювали, сніжинка говорить мені, що вона задоволена вашими відповідями і малюнками, вона все це розповість Зимі.

Вихователь: Будемо сподіватись, що зима принесе нам снігу, і ми будемо з ним розважатись, а тепер давайте відпустимо сніжинку. До побачення!

Наталія ДІДЕНКО,

вихователь дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу «Теремок»



ЗАНЯТТЯ З РОЗДІЛУ МОВЛЕННЄВЕ СПІЛКУВАННЯ ТА ХУДОЖНЬОЇ ЛІТЕРАТУРИ ДЛЯ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

НА ТЕМУ: «ЧИТАННЯ ОПОВІДАННЯ В. СУХОМЛИНСЬКОГО «ПТАШИНА КОМОРА»
Програмовий зміст:

навчальні завдання: вчити дітей інтонаційно передавати вислови та зміст оповідки; формувати уявлення про зміни пір року, а саме – осінь – зима, збагатити мову дітей словами: кетяг горобини, пташине щебетання, кучугури;

розвивальні завдання: розвивати у дітей уміння уважно слухати оповідку, розуміти її зміст, виділяти основний сюжет змісту;

виховні завдання: виховувати любов до природи, бережливе ставлення до рослин, тварин та птахів.

Попередня робота: екскурсії, прогулянки, спостереження в природі протягом року; читання оповідань, казок; вивчення віршів, загадок; розгляд картин, ілюстрацій, слайдів.
ХІД ЗАНЯТТЯ

Вихователь: Діти, сьогодні по дорозі на роботу на ділянці нашого дитячого садка я побачила щось цікаве і красиве. А хочете дізнатися, що це таке? Тоді спробуйте відгадати.

Вихователь: Це дерево чи кущ? А на ньому зараз ягоди є? Ягоди червоного кольору? (відповіді дітей)

Вихователь: Так це ж горобина. А як ми її ще ласкаво називаємо? Зоринка!

Вихователь: Так. Ми ще з осені з нею потоваришували, і за її чарівність дали таке ім’я. А ось В.О. Сухомлинський назвав горобину «Пташина комора»

Вихователь читає оповідання. Виставляє ілюстрацію «Горобина восени»

Вихователь: Ось саме такою була вона восени. Плоди ніби червоні вогники, сигналили птахам. Що вони їм говорили?

(інсценування дітьми)

Діти: Зупиніться, скуштуйте, які ми смачні.

Вихователь: І що ж, птахи куштували?

Діти: Ні, милувалися і співали їй пісні.

Вихователь: А чому?

Діти: Восени їжі було багато, а ягідки горобини залишили про запас на зиму.

Вихователь: Так чому ж Василь Олександрович назвав горобину «Пташина комора»?

Діти: Тому що взимку, коли не було чого їсти, птахи прилетіли до горобини, на якій висіли смачні ягідки.

Вихователь виставляє картину, на якій упав кетяг горобини.

Вихователь: Погляньте діти! Впав кетяг горобини. Які ягідки в горобини? А які вони на смак? З чим можна порівняти ягідки горобини?

(відповіді дітей)

Вихователь: Діти, а ви прислів’я та приказки про горобину знаєте?

Дитина: «Яке дерево – така і горобина, які батько й мати – така і дитина.»

Дитина: «Коли на дереві багато ягід – осінь буде дощова, а мало – то суха».

Дитина: «Рясно защедрила горобина і завчасно почервоніла – на сувору та сніжну зиму».

Вихователь: А я знаю про горобину щось дуже цікаве. Сідайте і послухайте.

(вихователь читає легенду про горобину)

Вихователь: Горобина росте на Україні сама і одиноко. Беріз і дубів, зокрема росте багато, тому є березові і дубові гаї, а горобинових гаїв немає. У народі кажуть, що через свою самотність і стала горобина символом дівочого смутку та нещасливої жіночої долі, бо її яскраві гірки ягоди – невиплакані жіночі сльози. А ще наша Зоринка – медоносна рослина. Хто може пояснити, чому?

(відповідь дітей)

Вихователь: А чому кажуть лікарська?

(відповідь дітей)

Вихователь: А чому горобина — харчова рослина?

(відповідь дітей)

Вихователь: Погляньте на горобину. Як можна про неї сказати?

(відповідь дітей)

Вихователь: Так, кетяг, мов жар палає,

Нікого він не ображає!

До кого кетяг доторкнеться

Той вмить ягідкою обернеться.



Психогімнастика: «Я — горобинка»

Вихователь: А хто знає віршики про горобину?

(діти читають вірші про горобину)

Дитина: Восени намистом рясним

Вона віти прикрашала.

Як весна-красна настала — ягідок уже не стало.

Без окраси залишилась

Ти, красуне, не даремно —

Взимку пташок годувала

Намистинками напевно.

Дитина: Хто в хустинці червоненькій

Став у лісі між дубів?

Може дівчинка маленька

Назбирать прийшла грибів?

Ні не дівчинка там стала, -

Горобина виростала.

Ту хустину гаптувала

Щедра осінь золота.



Розгляд картини «Горобина взимку»

Вихователь: Чому горобина сумна і невесела?

(відповідь дітей)

Вихователь: Які найкращі друзі для горобинки взимку?

(відповідь дітей)

Вихователь: От ми сьогодні нашій горобинці подаруємо багато друзів. А виготовимо їх із солоного тіста.

(Нетрадиційна форма роботи з ліплення)
Підсумок.

(виставка робіт дітей, милування роботами)

Оксана ЯКОВЕНКО

вихователь дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу «Теремок»


СПОСТЕРЕЖЕННЯ В ПРИРОДІ З ДІТЬМИ СЕРЕДНЬОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ НА ТЕМУ:

«СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА БЕРІЗКОЮ ВОСЕНИ»
Програмовий зміст:

навчальні завдання: формувати вміння виділяти берізку серед інших дерев за її характерними ознаками: білий стовбур, тоненькі гілочки, дрібненьке листячко; дати знання дітям про зміни в природі, а саме ранньої осені: зміна кольору листя, стан погоди.

розвивальні завдання: розвивати вміння дітей порівнювати берізку в різні пори року.

виховні завдання: виховувати любов і дбайливе ставлення до природи.

Матеріал: картинки, вірші, загадки, осінні листочки, оповідання В.О. Сухомлинського «Білокора і вродлива, віти-коси розпустила», музичний запис.
ХІД СПОСТЕРЕЖЕННЯ

(Звучить спокійна музика)

Вихователь: Уночі, як вам ще не спиться,

Ходить, знаю, чарівниця?

Ходить садом, полем, гаєм,

Все у шати одягає.

Стає гарно навкруги,

В золоті сади, луги.

Одяг хто подарував?

Хто їх так розмалював? (Осінь)



Вихователь: Хто мандрує по гаях

З диво-пензлем на руках.

Все прикрасить на путі,

Дерева стануть золоті.



Відкривається картина. На ній зображені дерева в осіннім вбранні,

голі поля тощо.

Вихователь: Погляньте, яка гарна картина. Хто цей художник? Чому ви думаєте, що це осінь? Я вважаю, що ця фея-чарівниця — Зима. Якщо ви не згодні зі мною, то доведіть, що цю картину намалювала саме осінь, а не зима. (Дерева одягли нове вбрання-жовті сукні; трава пожовкла, почала сохнути; в садах і парках зів’яли квіти; на городах достигла городина.)

Вихователь: А тепер давайте пограємо в гру.

Дидактична гра «Листочки»

(У дітей у руках листочки з дерев: каштана, клена, горобини, берези.)

Вихователь: Подув вітер, розлетілись листочки і впали на землю. Принеси мені, вітре, кленові листочки.

(Діти з кленовими листочками підбігають до вихователя. Аналогічна гра повторюється з іншими листочками.)

Вихователь: Погляньте, що це за стежина? Вона незвичайна. Чим прикрасила її осінь? (відповідь дітей)

Вихователь: А якого кольори тут листочки? Як ще можна сказати?

(відповідь дітей)

Вихователь: Давайте подивимось, куди веде ця стежина.

Дитина: Між дерев у лісі йдем,

Йдем по листю золотому,

Мов по килиму м’якому,

Що настелено для нас.



(Діти виходять на подвір’я та підходять до берізки)

Вихователь: Яке це дерево нас зустрічає?

Дитина: Стрімко вибігли на гору

Дві подружки білокорі,

Дощик їм полоще кіски.

Звуть цих подружок-берізки.



Вихователь: Помилуємось красунею-берізкою! Яка берізка за висотою? Що є у берізки? Якого кольору стовбур? Що на гілках? Якого вони кольору?

(відповіді дітей)

Вихователь: Як ви думаєте, який настрій у дерева? Чому? А чи знаєте ви, що в різні пори року наша берізка різна?

(відповіді дітей)

Вихователь: Подивіться на картинки, якою вона буває взимку, весною, влітку і якою ми її бачимо восени.

(Діти роздивляються картинки)

Читання оповідання В.О. Сухомлинського

«Білокора і вродлива, віти-коси розпустила»

Вихователь: Давайте біля дерева поведемо хоровод.

(діти з вихователем виконують хоровод)

Ми берізки і кленці.

В нас маленькі стовбурці. (Встати)

Ми в стрункі стаєм рядки.

Виправляєм гілочки. (Руки поставили перед собою)

Ледь зіп’ялись з корінців,

Дістаємо промінців. (Руки підняти вгору)

Ми стискаєм їх вогонь

В зелені своїх долонь. (Стискають кулачки)

Хилять свіжі вітерці

Вліво-вправо стовбурці. (Нахили тулуба)

Ще й верхівки кожен ряд

Нахиля вперед-назад. (Вправи для шиї)

Вихователь: Діти, чим сподобалася вам наша подорож в осінню природу? (відповіді дітей).

Вихователь: А на згадку про цю подорож ми зберемо і складемо букет з осіннього листя, яким прикрасимо нашу групову кімнату. (Складання букету)

Лідія СЕРЕДА

вихователь-методист дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу «Теремок»


ЗАНЯТТЯ З МОВЛЕННЄВОГО СПІЛКУВАННЯ ТА ПРИРОДИ

ДЛЯ ДІТЕЙ СЕРЕДНЬОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ НА ТЕМУ:

«В ГОСТІ ДО БАБУСІ МЕДУНИЦІ»
Програмовий зміст:

навчальні завдання: поглибити знання дітей про цілющі рослини рідного краю, їх лікувальні властивості; формувати уявлення про те, що рослини різняться між собою за видом та мають різні лікувальні властивості;

розвивальні заняття: розвивати зв’язне мовлення, слухову увагу, мовне дихання, логічне мислення, пам’ять;

виховні завдання: виховувати бажання берегти природу рідного краю.

Матеріал: предметні картинки із зображенням лікарських трав, м’які іграшки тваринки.
ХІД ЗАНЯТТЯ
Вихователь: Земля — це край, де ти народився і живеш, край неповторної краси і багатства. Це все те, що росте і цвіте на ній у садах, парках, лісах, полях, зелених луках.Кожне дерево, квітка, травинка — це частинка рідної землі.

Вихователь: Народна мудрість свідчить: «Немає ліпшої краси, ніж гаї та ліси». В світі існує багато цікавих рослин, які не лише ваблять око, а й мають цілющі властивості. Природа подарувала їх людині навіки. Зроду в рід, з покоління в покоління передавалися знання про рослини.

Вихователь: В одних — цінні корені, в других — листя, в третіх — квітки, а навіть і ціла рослина. Зних готують настоянки, мазі, креми, краплі, якими лікують хворих.

Вихователь: А де продаються ліки?

(Вихователь звертає увагу на стіл, за яким сидить лікар)

Вихователь: Ось і у нас є аптека, є лікар, але на полицях зовсім немає ліків.

(Чути стук у двері, заходять «хворі діти»)

Хвора дитина: Лікарю допоможіть, із рани кров зупиніть!

Лікар: Ой, біда, біда! Йоду в мене вже нема.

Хвора дитина: Лікарю, допоможіть, у мене горлечко болить.

Лікар: Ой, біда,біда! Ліків у мене вже нема.

Хвора дитина: Лікарю, допоможіть, у животі весь день бурчить.

Лікар: Ой, не знаю, що робить!

Вже немає, чим лічить!

Де всі ліки подівались?

Час лікарню закривати,

Інше заняття шукати.

«Хворі діти» по черзі промовляють:

Дитина 1: Ну, а нам що робити?

Дитина 2: Де нам ліки знайти?

Дитина 3: Як нам врятуватись від цієї біди?

Вихователь: А й справді, що нам робити, коли в аптеці закінчились усі ліки, і лікар нам не допоможе. То давайте ми всі підемо до бабусі Медуниці. Вона дуже добра людина, знає дуже багато цілющих рослин. Може, вона нам допоможе.

(Діти встають і йдуть до хатини бабусі Медуниці)

Діти: Добрий день, бабусю.

Бабуся Медуниця: Добрий день, любі діти, з чим завітали до мене?

«Хворі діти» по черзі розповідають:

Дитина 1: Ой, бабусю, поможіть, у мене горлечко болить

Дитина 2: Не знайшли в аптеці ліків, перший раз за стільки років.

Дитина 3: З пальця бабусю кров іде, не допомогли мені ніде.

Дитина 4: В животі весь день бурчить, ну а лікар усе мовчить.

Бабуся Медуниця: Зараз я вам допоможу, любі дітки, заходьте до мене сідайте.

Дитина: Ой, бабусю, навіщо тобі стільки трав, корінців, квітів?

Бабуся Медуниця: Це не просто рослини. Вони чарівні, бо людей від недуг лікують.

(підходить до дитини з розбитим пальчиком)

Бабуся Медуниця: Кров зупинимо ми в раз, виручить подорожник нас.

(витирає ранку, прикладає подорожник і зав’язує. Наголошує на тому, щоб подорожник перш витерти, а потім прикласти.)

Бабуся Медуниця: Із хусточки вийшла чистенька пов’язка .

Дитина: Спасибі бабусю.

Бабуся Медуниця: Будь ласка, будь ласка! Діти, скажіть, а чому цю траву так називають, подорожник? (Відповіді дітей).

Бабуся Медуниця: Так, вона росте на узбіччі доріг, на луках на пустирищах, а ще соком подорожника полощуть рот, коли болять зуби.

(бабуся звертається до дитини, у якої болить горлечко)

Бабуся Медуниця: Кажеш, горлечко болить? Ось у мене є гарячий напар з ромашки й нагідок. Ти подихаєш теплим паром, і перестане боліти горлечко. А хто діти покаже серед моїх трав ромашку й нагідки, з яких я робила напар?

(діти знаходять і показують ромашку й нагідки)

Бабуся Медуниця: Де ростуть нагідки, ромашки? (відповіді дітей). Так нагідки ростуть у садах і клумбах, а лікарська ромашка на луках. Ромашка допомагає від багатьох хвороб:


  • При болях у животі п’ють чай із ромашки.

  • Коли болить горлечко, полощуть настоєм ромашки.

  • Миють голову відваром ромашки, щоб було гарне волосся.

(бабуся звертається до дітей, яких лікувала)

Бабуся Медуниця: Діти, як ви себе почуваєте?

Дитина: Вже не йде із рани кров,

І не було рани мов,

В животі вже не бурчить,

Перестало швидко вмить.

Горлечко вже не болить,

Танцювати мені кортить.



Вихователь: Дякуємо вам, бабусю, за цікаву розповідь про лікарські рослини та ще про те, що вилікували наших дітей.

Вихователь: А ми запрошуємо вас до нашого дитсадка послухати, що наші діти знають ще про лікарські рослини та про трави.

(всі діти і бабуся сідають за столи).

Вихователь: Діти зверніть увагу, у мене на столі є також лікарські рослини, які ми заготовляли влітку. Давайте пригадаємо, як вони називаються і чим корисні.

(діти по черзі розповідають про малину, калину, шипшину, кропиву,

липу та кульбабу).
Дидактична гра «Приготуй чай»
(Кожна дитина обирає собі картку із зображенням певних рослин і зафарбовує воду в склянці фарбою відповідного кольору. Потім розповідає про свій «чай» та його користь)
Вихователь: Погляньте: у нас на столі ціла зелена аптека!

(Діти розглядають прозорі коробочки з лікарськими травами)

Вихователь: Ці цілющі рослини допоможуть вилікувати хворих звірят. Що ж з ними сталося?

(Читаю знайомий дітям вірш, тримаю іграшку в руках. Потім передаю її дитині Дитина дає «хворому» пораду словами із вірша, показує цілющі трави.)

Зайчик: Я, зайченя, від лисиці тікало.

Влетіло в нору на долівку впало,

Захекався я,

В очах мерехтить,

Ой трусяться лапки,

Ой серце болить!



Дитина: А ти, бідолашне, попий валеріани! І серце у тебе боліть перестане.

Лисичка: Не слухалось мами і татка,

Тому застудилося я, лисенятко,

Голівка гаряча, і коле у груди,

А лікар говорить: це в мене простуда.



Дитина: При застуді зазвичай

П’ють з малини й липи чай.



Ведмедик: Я, ведмедик товстун,

У своєму ліску за літо з’їдав,

Десять бочок медку.

Та стали у мене зубки боліти

Ночами не сплю,

І не можу терпіти.



Дитина: Звіробою відваром його слід напувати,

І буде тоді здоровим ведмежатко.



Вихователь: Зелена аптека лежить навкруги,

Зелені горби і зелені луги,

Зелені сади, і ліси, і поля –

Усе наша рідна, квітуча земля!

Я дивлюсь на зелені поля

Це і є моя рідна земля.



Вихователь: Ось яка багата й щедра українська земля. Тож любіть її й бережіть!

Вихователь: А зараз давайте поп’ємо смачний пахучий чай із квітів липи та ягід малини.

(діти п’ють чай )

Наталія ДІДЕНКО

вихователь дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу «Теремок»


ЗАНЯТТЯ З ХУДОЖНЬОЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА ЕКОЛОГІЧНОГО ВИХОВАННЯ ДЛЯ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

НА ТЕМУ: «КІМНАТНІ РОСЛИНИ»
Програмовий зміст:

навчальні завдання: закріпити й розширити знання дітей про кімнатні рослини, вміння описувати їх, упізнавати й називати за описом; продовжувати знайомити з нетрадиційними методами лікування; розповісти про цілющі рослини, які ростуть у приміщені; розкрити значення запахів для здоров’я людини; дати кілька простих рецептів.

виховні завдання: виховати бережливе ставлення до природи.

Попередня робота: догляд та чергування в куточку природи, вивчення назв вазонів, читання віршів, оповідань В.Сухомлинського, розгляд картинок із серії «Кімнатні рослини».

Матеріал: кімнатні рослини, ширма, атрибути до гр (метелик); вірші, загадки, карта світу.
ХІД ЗАНЯТТЯ

(діти під музику заходять до залу, сідають за столи)

Психохвилинка:

Вихователь: Діти, давайте привітаємося з нашими гостями, посміхнемося щоб і в нас і в них був хороший настрій. (діти вітаються)

Вихователь: Сьогодні, діти, я знову запрошую вас до чарівного світу природи. Пригадайте, що таке природа? (відповіді дітей). Так, але ж нічого цього в нашій групі нема. Про що ж йтиметься?

Вихователь: Ось вам загадка – підказка:

Виростаємо на віконці,

Розквітаємо на сонці,

Від водиці зеленіємо,

Усім діточкам радіємо

Вихователь: Так, це кімнатні квіти, також частинка природи. Де вони ростуть? А де здебільшого стоять вони у кімнатах, у групі?

Вихователь: Місце, де стоять квіти, ми називаємо куточком живої природи. Сьогодні ви познайомитеся з назвами і користю деяких рослин.

Дидактична гра «Назви квітку»

Вихователь: Гарні квіти в мене є, хто їх правильно назве?

(Вихователь забирає ширму на столі – тут виставлені кімнатні рослини в горщиках. Діти мають упізнати й назвати, що це.)

1. Рослина із вологих тропічних лісів. Її квіти дрібненькі на одному стеблі. Листочки схожі на кленові. (Бегонія)

2. Цю рослину рекомендовано завести вдома, бо вона вважається оберегом і має лікарські властивості – лікує від застуди. Її листочки кругленькі, квіти мов букетики. (Герань)

3. Рослина з довгими ясно-зеленими листочками, зібраними пучки, із середини яких виростають довгі звислі квіткові стрілки з білими квіточками (Хлорофітум)

4. Сік цієї рослини лікує всіх дітей від нежиті. Її листочки м’які і соковиті мають колючки на краях. (Алоє)

5. Квіти бувають різних відтінків, при хорошому догляді листочки мають бути гладенькими, блискучими. (Китайський розан, гібіскус)

6. Листочки довгі світло зелені, гладенькі. (Клівія)

7. Деревовидне стебло, широкі, товсті листки, темно-зеленого кольору. (Фікус)

8. Листки довгі, гладенькі, коли цвіте викидає стрілку, з якої з»являється квітка. (Амариліс)

9. Листочки дрібненькі ніби глянцеві, має лікарські властивості, протизапальну дію. (Каланхое)



Вихователь: Так, молодці, ви впізнали всі квіти. А для чого потрібно вирощувати кімнатні рослини, витрачати на них свій вільний час? (відповідь дітей)

Вихователь: Дітки, а які ви знаєте вірші про квіти.

Дитина: Виростаєм на віконці, зацвітаємо на сонці.

Від водиці зеленієм, нашим діточкам радієм.

Ви нас, діти доглядайте і водою поливайте.

Щоб могли ми воду пити, треба землю підпушити.

Любі діти, час не гайте! Наше листя протирайте.

Для нас квітів, найщиріші друзі - діти.



Дитина: Кімнатні квіти я люблю,

То пещу їх, то поливаю,

То з ними тихо говорю,

То пісню їм на сон співаю

Вони всміхаються мені,

Вони живі — не мертві, ні…



Вихователь: Щоб рослини були гарними, їх потрібно доглядати. Як це потрібно робити? (відповіді дітей)

Вихователь: Якою водою поливаємо квіти? На якому ґрунті рослини ростуть краще? Чому? Як розпушуємо землю? (відповіді дітей)

Вихователь: Дерев’яною загостреною паличкою розпушуємо верхній шар землі навколо горщика, щоб не пошкодити коріння. Пил на рослині перешкоджає проникненню у листя світла і повітря.

Вихователь: Що потрібно робити? Якщо рослині тісно в горщику?

(відповіді дітей)

Вихователь: Наші оселі прикрашають ще й декоративні квіти. А які ви знаєте декоративні квіти, вони тут є в куточку природи? (відповіді дітей)

Вихователь: Сьогодні я вам розкажу про них докладніше, послухайте уважно.

Презентація «Декоративні кімнатні рослини»

Вихователь: Дітки, ви трошки стомились, потрібно відпочити.

(лунає музика залітає метелик)

Метелик: Діти-квіти всі вставайте. В гру з метеликом пограйте.

(лунає музика діти розбігаються по залу, музика зупиняється діти стають у коло,та дитина, яку впіймав метелик, з ним і танцює).

Вихователь: Метелику, а що це в тебе в руках?

Метелик: Подивіться, діточки, що я вам приніс, ви знаєте що це? (лимон).

Метелик: Так правильно, але він незвичайний. Я виростив його вдома на лимоному деревці. Я дуже гарно за ним доглядав, поливав, підживлював, він стояв у мене на сонячному підвіконнику, і ось він зацвів і дав свої плоди.

Вихователь: А хто знає чим корисні плоди лимонного деревця?

(від простуди, для зміцнення імунітету, смачний чай)

Метелик: Даю вам лимон, щоб ви в груповій кімнаті попили чаю з нього. До побачення, дітки! (метелик йде)

Вихователь: Діти, підійдіть до мене, і ми приготуємо з вами чай із лимона, поріжемо його, помістимо в чайник із гарячою водою, нехай він настоїться, і поп’ємо лимонний напій у груповій кімнаті.

Вихователь: Про цілющі властивості рослин, а саме квітів, письменники писали в оповіданнях, красу квітів передали художники в своїх картинах, артисти оспівували в піснях

Вихователь: А сьогодні ми пригадаємо твори В. Сухомлинського про квіткові рослини. Які ви знаєте оповідання про квіти? (діти називають оповідки)

Вихователь: Діти, квіти прикрашають наше життя. То хай їх на землі буде більше. І хай серед них будуть обов’язково квіти, які виростили ви! Адже це дуже гарно, коли на тебе дивляться квіти, які ти сам посадив. Дивляться і ніби з вдячністю промовляють: «Дякуємо тобі, друже!»

Вихователь: До нових зустрічей дітти!

(Діти під музику виходять з зали)

РОЗДІЛ ІІ
«У СВІТІ КАЗОК»
Використання казки є одним із провідних засобів формування емоційного досвіду у період дошкільного дитинства. Персонажі дитячих казок наділені яскравими рисами, які характеризують їх як позитивних або негативних.

Саме через казку лежить найважливіший шлях до серця дитини.

«Без живої, яскравої казки, яка оволодіває почуттями, фантазією, свідомістю дитини, педагоги не можуть уявити і мову, невідємну від краси, казка сприяє виховання естетичних смаків і нахилів» - стверджував В.О.Сухомлинський [т.3.с. 362]

Педагоги нашого дошкільного закладу поставили собі за мету на заняттях та в повсякденному житті з дітьми широко використовувати казку, як засіб естетичного виховання, заохочувати дітей до самостійного творчого складання казок і виразного їх переказування. В одній із групових кімнат ми створили «Кімнату казок», обладнавши її театральною ширмою, костюмами, зібравши майже всі види театрів, адже дітям дуже багато радощів приносить ляльковий театр та драматизація улюблених казок. Ці види роботи сприяють духовному, моральному, естетичному розвитку малюків, допомагають їм сприймати художні цінності, красу слова. Казка як витвір народної фантазії, приваблює не тільки своїми гуманістичними ідеями а й досконалою формою, що є наслідком роботи над нею багатьох поколінь казкарів. «Не має дитини, яка вражена красою поетичного слова, не створила б власного образу», — писав видатний педагог. В.О.Сухомлинський вважав, що дитячі роки – найсприятливіший період для оволодіння духовним багатством рідної мови, для розвитку творчості. На його думку казка – це фантазія – це животворне джерело дитячого мислення. Вихователі нашого закладу, переймаючи досвід творця вважають роль казки в духовному розвитку своїх вихованців багатофункціональною і тому у своїй роботі використовують поради видатного вченого. На основі казки малюки вчаться мудрості й оптимізму. Наші вихователі демонструють найраціональніші способи її застосування у навчально-виховному процесі з дітьми, адже кожен малюк – це особливий неповторний світ. Діти самостійно складають казки – оповідки від спостережень за природою протягом року. І ці дитячі оповідки, насичені живими образами: це і зайчик — вуханчик заховався від злого вовка під кущем, це і осінній листопад, це і снігова заметіль. А ще власноруч створені картини, в яких простежуються мотиви від спостережень за природою і такі оповідки з малюнками ми зібрали у чотири книги: «Зима», «Весна», «Літо» і «Осінь».



ДИТЯЧІ ОПОВІДКИ
ПРИЙШЛА ЗИМА

Ось і прийшла вона – чарівниця зима.

Засинає на зиму природа. Ось чому так сумно у садку. Голі стоять дерева. Їм холодно. Дерева чекають теплих днів весни.

Даша Бабенко

СНІГ ІДЕ

Юрчик вибіг на поріг і побачив на порозі перший сніг. Хлопчик дуже здивувався, звідки сніг узявся. Тато пояснив сину, що сніг ішов цілу ніч. Хлопчик бігав по снігу, залишав сліди. Сніг рипів під чобітками, і знову падав на землю.



Женя Голоденко

БІЛА КАЗКА

Учора випав перший сніг. І все зробилось білим. Біла курочка знесла біле яєчко і загубила його у білому снігу. Біла білочка пострибала по білих гілочках на деревах. Усі дерева теж білі. Яка краса!



Віка Кияшко

КРИЖИНКА

З далекого крижаного краю, де росте крижана трава та цвітуть крижані квіти, прибула до нас Зима. Вона привела з собою свою доньку – маленьку Крижинку. Крижинка подорожувала по снігу, по деревах, заглядала у вікна будинків. Нагулялася Крижинка і зморена пішла спати у свою крижану постіль.



Артем Сосніцкий

ПРО МАЛЕНЬКУ СНІЖИНКУ

Одного зимового ранку я вийшла на подвір’я, а там ішов маленький, тихенький сніжок. Я простягнула руку, і до мене на долоню впала сніжинка. Вона посміхнулась і сказала: «Привіт, я бачила, як до вас поспішає Новий рік з подарунками і святками. І тобі він приготував подарунок. Ти лиш дочекайся його».

Я хотіла подякувати сніжинці та не встигла, бо вона перетворилася на маленьку крапельку води.

Діденко Вероніка

ПОДОРОЖ ДО ЗИМОВОГО ЛІСУ

Одного разу я зібрався покататися на лижах у зимовому лісі. Одягнув шапку і рукавички, та й вирушив у подорож. У лісі було багато засніжених ялинок, та гуляла хуртовина. Ліс стояв немов зачарований у зимовій красі.



Артем Батков

ЯК ЗАЄЦЬ УЗИМКУ ЖИВЕ

Зима. Мороз. Усі тварини поховалися по нірках. А в зайчика немає ні нори, ні гнізда. Сьогодні під кущиком виспиться, завтра в ярочку приляже.

Зате шубка в зайчика тепла, пухнаста й біла, як сніг. Удень зайчик спить, а як прийде ніч, виходить погуляти й попоїсти.

Даша Волянська

ЯК БІЛОЧКА ЗИМУЄ

Для білочки взимку ні мороз, ні вітер не страшні. Як закрутить метелиця, негода, то білка мерщій поспішає у свою домівку. А на дворі крижаний вітер так і віє, так і несе дрібний сніжок. Тільки стихне негода, білочка вилізе з домівки і плигає з дерева на дерево – їжу собі здобуває.



Софія Крушельницька
ЯК ПТАХИ ЗИМУЮТЬ

Заглянь зимового ранку на подвір’я. По снігу стрибають горобчики, від холоду розпушилися і стали схожі на м’ячики. Стрибають. Крихти збирають. А дитячому садку і біля будинків вішають годівнички, підгодовують пташок.



Діана Цибань
ЯК СИНИЧКА ІЗ ЗИМОЮ СПЕРЕЧАЛАСЯ

Жила була красуня Зима. Приходила вона до землі в пухнастому вбранні, несла з собою морози, сніги, сильні хурделиці.

Якось Зима прийшла в село, де жила Синичка. Дуже здивувалася Зима, побачивши маленьку пташку.

- Ти хто така? Чому не злякалась мене і не відлетіла в теплий край?! – несамовито закричала Зима і послала ще сильніший мороз.

- Я Синичка, відлітати не хочу, бо тут мій рідний край.

Не сподобалось це лютій Зимі і вирішила вона заморозити Синичку. А Синичка, хоч і маленька але розумненька, вона ще влітку обладнала свою хатинку для холодів, а люди вішають у садках годівнички для них. Зима так і не змогла перемогти Синичку. Відтоді Синичка ніколи не змінює свою батьківщину, а Зиму це постійно злить. Не тільки птахи і тварини це помічають, а й ми люди.



Богдана Андреєва
МОЄ СЕЛО ВЗИМКУ

Ось і прийшла люта зима, почалися люті морози. Снігом засипало міста і села, сади, ліси та поля.

А річка вкрилася сріблястим покривалом. Дерева стоять ніби в зимовому сні.

Ніка Компанієць
ВІЗЕРУНКИ НА ВІКНІ

Подивися у вікно. Вся шибка розмальована білими візерунками — це мороз її так розмалював. Холодно надворі. Все навколо вкрито снігом: і земля, і дахи будинків. Навіть на деревах - сніг.



Влад ВІерна
БУРУЛЬКА

Вранці я, прокинувшись, побачив візерунки на вікнах та багато-багато снігу. Ось одягнувся я і вийшов покататися на санчатах, а ж раптом біля мене щось впало. Я підняв голову вверх і побачив величезну бурульку. Вона переливалася на сонці всіма кольорами райдуги. Вона була дуже гарна.



Ваня Болілий

СНІГОВИК

Надворі було темно. Маленькі сніжинки, як змерзлі метелики, кружляли біля великого сніговика. Він стояв один на засніженій спортивній площадці. Сніговик стояв і згадував, які були задоволені діти, коли його зробили. Наступного дня діти знову гралися біля сніговика.



Даня Попов
КЛЕН ВЗИМКУ

Клен цілу зиму спав. Крізь сон він чув завивання хуртовини і крик ворон. Холодний вітер гойдав його віти, нагинаючи їх до землі.

Та ось одного сонячного ранку Клен відчув, ніби до нього доторкнулось щось лагідне і тепле.

«Годі спати, — прошепотів вітерець. Прокидайся, весна наближається. Я спішив з далекого краю. Від теплого моря, сповістити цю новину. А ластівки на крилах барви весни несуть».

Клен розправив свої широкі плечі. Враз зазеленіли бруньки. Настала красуня весна.

Вікторія Шум
ПРИЙШЛА ВЕСНА

Настав перший місяць весни. Почав танути сніг. З’явилась травичка і перша квіточка.

Прокинувся струмочок і зрадів, що прийшла весна.

Влад Ярмошук
ПРОЛІСОК

Після довгого сну прокинувся Пролісок, піднявши свою блакитну голівку. Розкривши оченята, він здивовано промовив:

- Весна пришла? Нарешті! Ой, як гарно сонечко пригріває!

Поглянув Пролісок угору, а з дерев скапують останні краплинки сніжку.

Струмочки біжать і весело співають: «Прокидайтеся! Весна! Весна!».

Аліна Дубровець
ШПАКИ ПРИЛЕТІЛИ

Ще надворі лежав сніг, коли шпаки прилетіли з вирію.

- Уже повинно бути тепло, — сказав один із них.

- Так, так. Ми помилитись не могли, — підтвердив інший.

- Що ж будемо робити? Так не довго й замерзнути, — захвилювалися інші.

- Треба розбудити землю, — сказав старий шпак.

- А як ми її розбудимо?

- А дуже просто: ми заспіваємо нашу пісню.

Усі погодилися, а коли залунала пісня — виглянуло сонечко, почав танути сніг. До пісні шпаків приєдналася пісня струмка, біля якого почали проростати проліски.

Нарешті вона прокинулася! — зраділи птахи і заспівали ще веселіше!



Варвара Родіонова

СОНЕЧКО ПРОКИНУЛОСЬ
Ось уже й сонечко прокинулось. Воно почало частіше визирати з-за хмарки.

Сонечко зігріває всю землю. Світить на будинки. На людей. А особливо сонечко зігріває природу. Розквітають квіточки, розпускаються листочки на деревах. Усе навкруг оживає.



Артем Похилько
ЧОМУ НЕ ТАНЕ СНІЖОК?
Ми вже знаємо, що настала весна. Перший місяць у весни березень. Це вихователька сказала. Ось уже скоро березень скінчиться. А на дворі ще багато снігу. Чому не тане сніжок? Тому що хмаринки закривають сонечко. І ще повіває холодний вітер. А нам уже так хочеться тепла. Хоча й жаль, що сніжок розтає.

Міша Коваль
У ВЕСНЯНОМУ САДУ
Коли ми прийшли в сад, то побачили, що дерева вкриті білим цвітом. Ми подумали, що до нас повернулася зима і вкрила дерева білим снігом. Але потім наша вихователька пояснила, що це так цвітуть дерева.

Софія Краснобай

ЛІСОВА ГАЛЯВИНА
Лісова галявинка стала красивою-красивою. Її вкрила зелена молода травичка та різнобарвні квіточки. Нашу галявину звеселяв спів різних пташок. Лісова галявина стала веселою та красивою.

Христина Баглай
НА ГОРОДІ
Стоїть наш город уже скопаний. Прийшла пора сіяти і садити. Ми разом з вихователем засіяли його. Ми посіяли кріп, петрушку, моркву й помідори. Скоро наш город ряснітиме врожаєм.

Матвій Гавришко
КЛОПИ – СОЛДАТИКИ
Погода була похмура. Але ми вийшли на прогулянку до стежини «Лугу». Почало потроху визирати сонечко. Коли ми зупинились, то побачили, як у траві метушились якісь жучки. Вони були самі червоні з чорними крапочками. Але ми знаємо, що це не жучки-сонечка. Тому що ці жучки довгенькі, а сонечка кругленькі. Вихователька сказала, що це клопи-солдатики. Вони все бігали, ніби про щось говорили між собою.

Таня Макітра

ЯК ЛАСТІВКИ З ВИРІЮ ЛЕТІЛИ

Настала весна. Засвітило сонечко. Почали повертатися з вирію птахи. Зграйка ластівок наближалась до своєї рідної хати, де під стріхою їх чекало маленьке, але миле серцю гніздечко.

«Мамо, сказало ластівченя, - а чому так радісно в грудях б’ється серце? Не встигли показатися за обрієм зелені ліси. Як крила наче ще швидше летіли».

«Це тому так, синку, — відповіла мати-ластівка, — що ти тут народився, тут твій дім, твої друзі, твої квіти, твоє сонце. Ніде воно так не грітиме. Як тут, у рідній стороні». Тому якою б важкою не була дорога, ми завжди повертаємось туди, де вперше побачили весняний день.



Влада Іванова
ЖУРАВЛІ ЛЕТЯТЬ

На занятті з природи ми ознайомились з перелітними птахами. І дізналися, що першими прилітають граки, шпаки, гуси, журавлі. Ми розглядали птахів на картині. Потім вихователька сказала, що ми підемо на прогулянку спостерігати за прилітними птахами. І коли ми вийшли, то почули в небі: «Кру-кру-кру». То летіли з теплого краю журавлі. Журавлі летять до своєї домівки.



Стефанія Кедровських
ЛІСОВІ КВІТИ

Заходячи в ліс, ми бачимо прекрасну картину різнокольорової ковдри з весняних квіточок. Під деревами вже біліють ніжні квіти анемони, на узліссі товпляться на низеньких стеблинках хвостаті квіти рясту. З-під кущів визирають жовтенькі зірочки. Понад струмком сяють яскраво-жовті блискучі квіти жовтецю-пшінки, а з води підводяться цілі букети золотих квітів курячої сліпоти.



Іван Марченко
ПЕРНАТІ ДРУЗІ

Птахи — це перші наші санітари дерев. Вони приносять людям не тільки радість від співу, а й користь. Вони винищують багато різних хробаків, комах, які дуже шкодять деревам, у садах, лісах; різним рослинам на полях і на луках. У садках, де є шпаки, синички, щиглики, завжди рясно яблук, груш, слив, і ніколи вони не бувають червиві. Про пташок складено багато байок, оповідань, пісень, приказок, загадок.



Кирил Андреєв
ТРАВНЕВА РОСА

Травнева роса — особлива, корисна, і має багато лікувальних властивостей. Щоб коні були здоровими, їх випускають на поле з росою і вони одразу ж припадають до землі і починають качатися через спину, трішки пофоркуючи. В давнину селяни збирали травневу росу в пляшечки, щоб лікувати нею рани. Щоб не пріли ноги, треба походити по росі до схід сонця. А дівчата колись спеціально вибігали вдосвіта облити нею обличчя, щоб рум’яними були щоки і чисте лице. Роса — здоров'я, вода — сила.



Настя Шепель

ЛІСОВИЙ СТРУМОЧОК
У лісовій гущавині протікав струмок. Він біг серед боліт і мохів, і ліс закривав його від неба, не пропускав до нього ні ясного проміння сонця, ні вітру. Тінь лісу охороняла його від пекучого сонця і вітру, захищала його слабенькі струмочки. А струмочок набирався сил і вибігав на рівнину могутньою рікою. І уже на рівнині відбивав у своїх водах ясне сонце і небо, грався з вітром.

Саша Пасічник
ЛІТО ПРИЙШЛО
Настало літо. Небо синє-синє. Хмарки пливуть біленькі. Сонечко прокидається рано. Цвітуть квіточки. В природі скрізь гарно і зелено. На полі дозріває пшеничка. Прийшло літо. І ми вже знаємо, що перший місяць літа називається червень. В червні достигають вишні, полуниці та дні такі гарні й найдовші.

Настя Джумакулова
НАША ГРЯДКА
Ми ходили по стежинах В. Сухомлинського і зупинились біля стежини «Город». Недавно весною ми з вихователькою копали грядку і сіяли зернятко в ґрунт. А тепер ми побачили, як із насінинок проросли і морква, і бурячки, і соняшники, і кукурудза, і огірки, і окріп, і петрушка. Та як же гарно розпустились помідори і перчик. Це ж із тої розсади, що ми висаджували в кімнаті ще тоді, як був сніг на вулиці. Я пам’ятаю, як проросло моє зернятко.

Ой яка ж гарна наша грядка.



Даня Радецький
МЕТЕЛИК

На прогулянці ми спостерігали за квітами. І я побачила, як над квіточкою літав метелик. Він був такий яскравий, що мені захотілось розглянути всі барви. От я тихесенько підійшла і зловила метелика. Я радісно понесла метелика показати виховательці. Вихователька обережно взяла метелика. Ми розглянули його. В нього були на крильцях цяточки, як очка. Такі синенькі. І я згадала, що це «Павичеве Око». Бо вихователька показувала його на картинці. Мені так хотілось, щоб метелик жив з нами в групі. Але вихователька сказала, що він може загинути. Тому ми відпустили його. І я сказала: «Прилітай до нас на квіти».



Катя Литвинова
КУРЧАТКА

Я їздив до бабусі на село. А там живуть свійські птахи: гуси, індики, кури. А одна курочка водила курчаток. То була квочка-мама. Вона знайде черв’ячка і кличе своїх діток: «Квок-квок». А курчатка так швиденько дзьоб-дзьоб і нема черв’ячка. І квочка веде їх далі в травичку. Коли чую: «Пі-пі». А то одне курчатко відбилось і плаче. Я підійшов та й кажу: «Зараз знайдемо маму». А тут квочка почула і прибігла за курчам. І мені стало радісно.

Саша Куцевич

ЛІТНІЙ РАНОК

Як гарно літнього ранку, коли сходить сонце. Травичка виблискує краплинками роси. Пташки випурхують зі своїх схованок. Усе навкруги прокидається від сну.



Артем Костенко


ЛІТНІЙ ДОЩИК

Цілий день крапотить літній теплий дощик. Ми сидимо в кімнаті і чекаємо, поки перестане. А він іде та йде. Вихователька мовила: «Це золотий дощик». «Та невже дощик може бути золотим, — заперечили діти. - Може бути блакитний або прозорий. Та вихователька пояснила, що жито, пшениця сили набираються. А кожна краплинка додасть сили та росту кожній зернині. І поле заколоситься.



Даня Тараненко
ЛИПКА ЦВІТЕ

Ой, а на вулиці чутно так багато «з-з-з-з». Я вже подумав, що то від мене звук [з] десь втікає. Та коли я наблизився ближче до звуків, то побачив багато- багато бджілок. Вони, ніби передражнювали мене, бо я трішки неправильно говорив слова з цим [з]. Я сказав: «Заєць, зозуля!» А чому кругом так багато бджілок? Бо липка цвіте! Її солодкий, духмяний цвіт комашки відчувають дуже далеко. І я стою і вдихаю пахощі липового цвіту.



Захар Петрук
ЛАГІДНИЙ ВІТЕР
Пролетів над містом вітер. Забрав з собою пил дорожній. І стало дихати краще. Полетів далі і розігнав сірі хмари. Просушив доріжки. Над гарячою від сонечка землею повіяв холодком. А під час спекоти вітер стягнув на небі хмарки. І пішов дощик. Напилась земля. А вітер далі помчав. І на грядках побував, і в садках. Зворушив цвіт, щоб запилились рослини. Ось яку користь приносить вітер. Це лагідний вітер.

Максим Булах
ДЯТЕЛ

Коли ми ходили на стежину «Лісу», то почули на дереві «Тррр-тррр- тррр». Ніби хтось молоточком вистукує. Ми придивились. А то на дереві пташечка в червоній шапочці. Та це ж дятел! Він лікує хворі дерева. Сідає на стовбур і видзьобує шкідників. Отак дзьобом по стовбуру: «Тук-тук-тук-тук». Ось який лісовий лікар.



Олексій Резанов
У ЛІСІ
Настало літо. Зашумів зеленими вітами ліс. То тут, то там визирають маленькі шапочки грибочків. Вони вишикувалися рядочками і гріються на сонечку. Коли сонечко припече дужче, то грибочки ховаються, хто під листочок, хто у травичку.

Назар Шатіло

РАВЛИК І ОЗЕРЦЕ
Наше озерце влітку таке красиве. Біля нього цвіте багато квітів, росте калина, віти дерев схиляються до водички. В озері зеленіє осока. І ось листочок захитався і похилився. Я помітила, що по ньому щось повзе. Таке слизьке з ріжками, ще й будиночок на спині. Та це ж равлик. Він любить водичку. Ось і повзе до озерця.

Саша Писанка
ЧОМУ КАМІНЧИК НЕ РОСТЕ?
Тепер тепло. На вулиці літо. В озері багато гарних камінчиків. Також камінці є на будівництві. З них будують великі будинки. От я взяв один камінчик і закопав у ямку. Став поливати водичкою. А вихователька побачила і запитала: «Що це тут росте». Я розповів, що посадив камінчик. Може з нього виросте великий будинок для тварин, яким ніде жити. Чому ж камінчик не росте? Але вихователька сказала, що камінчики не ростуть. Вони не мають коріння. Бо це нежива природа. І я вирішив, що стану будівником.

Максим Банний
ОВОЧІ ДОСТИГЛИ

Ми беремо відерця. І йдемо на свій город. Там уже достигли овочі: помідори, огірки, капуста, морква, буряки. Щоб овочі гарно росли, ми за ними доглядали. І сонечко нам допомагало. Воно грядку зігрівало. Дощик поливав. Овочі теж хочуть їсти і пити. І ми відчуваємо, що овочі вдячні за турботу, хоч вони й не розмовляють. Як же швидко овочі достигли!



Даніела Компанієць
ХЛІБ
Ми весело грались на майданчику. А Саша відбіг до дерева. Він щось відкусив та й кинув. Вихователька помітила і сказала: «Навіщо ти кинув хліб? Ти знаєш, що люди важко працюють, щоб хліб у нас був щодня». Сашко похнюплено мовчав. І вихователька повела нас на стежину «Поля». Там росло високе жито. І ми дізналися, що спочатку треба виорати землю, зволочити і посіяти зерно. Зернятка проростають і спочатку менші за дітей. А вже як колосочки дозрівають, тоді жито виростає вище дітей. Але це не все. Жито потрібно скосити, змолотити, висушити. Потім зерно змолоти на борошно. А тоді з тіста випікають хліб. Ось скільки роботи.

Віка Новікова
СЕРПЕНЬ
Серпень — це чудова пора збирати гриби. У лісі можна знайти багато грибів: сироїжки, маслюки, опеньки. Мухомори збирати не можна — вони отруйні. У серпні готуються летіти у теплі краї птахи. Серпень — це останній місяць літа.

Даша Кириченко

ЯК БІЛКА ГОТУЄТЬСЯ ДО ЗИМИ?
З приходом осені білочка клопочеться з ранку до вечора: суху траву, мох збирає; горішки, жолуді в комірку принесе. Ще й гриби взимку припасає: знайде гриб, схопить його зубами — і на дерево. Багато білка восени грибів, горіхів та жолудів запасає, щоб взимку не голодувати.

Лєра Романова
ЖУРАВЛІ ЛЕТЯТЬ У ВИРІЙ
Теплим осіннім днем, коли Захар грався зі своїми друзями на вулиці, раптом до них долинули згори звуки: «Кру-кру-кру...» Підняв Захар разом із товаришами голову, і, побачили вони, що високо-високо, аж під хмарами, летять у теплі краї ключем журавлі.

Захар опустив голівку і сказав сумно товаришам: «Літечко забирають журавлі в теплі краї із собою, то до зими уже недалеко. Скоро в сніжки будемо гратись».



Ілля Коваль
ОСІННІЙ ДЕНЬ У САДУ
День був сонячний та теплий. Небо було синє, в хмаринках пухнастих, як улітку. Тихий вітер ворушив жовте листя в садку. На яблунях висіли червоні, достиглі яблучка. Груші посміхалися своїми жовтими бочками сонцю. Надворі летіло павутиння і лягало на вершечках дерев у садку.

Кіріл Котлінський
БДЖІЛКА-ТРУДІВНИЦЯ
Непомітно підкралася осінь. Бджілка все літо трудилася, збираючи мед з квіточок, а потім прилітала на пасіку в свій будиночок і відкладала мед в соти. Люди восени будуть ласувати золотим медком і бджілку-трудівницю згадувати вдячним словом.

Влада Вишнякова
УСМІШКИ-ВЕСЕЛИНКИ
Кожного ранку як тільки прокинешся, вийди на двір та прислухайся до природи. Вона тобі відкриє секрет гарного настрою. Тихесенько, щоб нікого не потурбувати, послухай, про що шепоче травичка, квіточки, пташечки...То що ж вони розповідають? Травичка шелестить про свіжість ранкової роси, теплі та ніжні сонячні промінчики які зігрівають та пестять усю землю. А пташечки співають про усе, що бачать усі місця, в яких вони побували. І кожен з великою радістю розповідає про свої пригоди, і хіба після цього будеш сумувати? Навпаки хочеться всім дарувати усмішки-веселинки.

Злата Малянська

БЕРІЗКА


Ми вийшли на прогулянку і помітили, що з нашою улюбленою берізкою, щось не так. Але що? Ще вчора вона вся була зеленою. А сьогодні її листочки пожовклі. Що ж з нею сталося? Можливо, вона захворіла, а може, вона хоче пити? Всі діти нашої групи вирішили допомогти берізці. Набравши води, ми поливали берізку, але листочки зеленими не стали. Наша вихователька розповіла, що берізка не захворіла. Вона просто готується до зими. І скоро її листя опаде. Але коли прийде весна, вона знову стане красунею. І ми всі разом будемо милуватися її красою.

Петя Бичевий
ОПЕНЬКИ
Ранки восени прохолодні і сонячні. В лісі уже опадає пожовкле листя і прикриває останні грибочки осені — опеньки. Вони розмістилися на пеньках великими сімейками, а інші невеличкими групками недалечко від них. Ніжки в них тоненькі, голівки круглі. Коли вони маленькі, голівки в них маленькі, а коли більші виростають, то вони, як парасольки, розкриваються.

Олексій Якименко

ЛІСОВИЙ СТРУМОЧОК
Між старих, убраних у золоте листя дубів, звивалась ледь помітна лісова стежка. Непомітно стежинка повертала праворуч, і ставало чути, як дзвенить струмок. Він перетинав стежину, і через нього було перекинуто місточок із дерева. У хвильках струмочку відбивалось то жовте листя клену, то частинка блакитного неба. На дні струмочка ворушилась водяна травичка. Струмочок дзюрчав про останні осінні погожі дні, ранкову прохолоду з густими туманами.

Юля Стрільник
КЛЕН І БЕРІЗКА
Шумить жовтим листям клен. Сумно шумить, тому що надійшов жовтень. Ось зненацька налетить вітерець і почне зривати красиві листочки. З часом клен буде зовсім без листя, тоді вітерець гулятиме серед голих гілок. А неподалік росте вся в золоті берізка біля зеленої сосни. Вона опустила свої віти і журиться, що вітерець теж зриває її красиві листочки. Так стоять Клен з Берізкою в золотавому листі і шепочуться про холодні заметілі.

Віталій Овсієнко
АЙСТРА

Деякі пізні осінні квіточки ще не хочуть відцвітати, поспішають ще трішки помилувати людське око. Одна з таких квіточок — айстра. Яких тільки різнокольорових айстр можна побачити на клумбі в дитсадку: рожеві, сині, червоні, жовті. Милуються вони останніми сонячними днями і красиво посміхаються сонечку. Але й ці осінні квіти ніби насторожено зажурилися, відчуваючи прихід холодів.



Стефанія Богатова

ОСІННІЙ ЛУГ
Повіяв холодний вітер і заворушилась висохла трава на лугу. Небо затягло сірими, майже чорними хмарами. Воно грозилось лугові в найближчий час залити його водою. Пролетіла одинока пташка і майнула до лісочка, що виднівся вдалині.

Вікторія Танасійчук
МИШКА-НОРУШКА
З нірки, що знаходилась під столітнім дубом, визирнула гостренька мордочка. Вдихнула повітря, зрозуміла, що немає для неї загрози, і з нірки показалась спочатку голова, а потім уся мишка. Вона призупинилась на декілька хвилин, подивилась навкруги, а потім чимдужче побігла до найближчої сосни, вхопила зернятка із шишки в ротик і чимдужче побігла до своєї нірки. Буде що взимку їсти мишці-норушці.

Даня Щегель
ОСТАННІ ЛИСТОЧКИ
Неподалік від лісочка тремтіла на вітрім самотня берізка. Її тендітні віти поскидали майже всі листочки. Тільки на самій верхівці де-не-де виднілось коричневе листячко. Сумно йому було без своїх друзів-листочків, які уже давно вирушили у свій останній політ. Але тут подув сильний вітер і відірвались листочки від своїх гілочок, закружлявши в осінньому танці і поспішаючи до своїх друзів.

Ваня Постол

ЗБИРАЮТЬ УРОЖАЙ
З приходом осені люди збирають урожай. На полях достигла картопля, капуста, морква. Все це треба зібрати, щоб було що їсти взимку. Всі овочі зносять в погреби, кладовки, там вони будуть зберігатися аж до весни.

Світлана Семенко
ВОСЕНИ
Великі сірі хмари висять прямо над головою. З них часто восени капає холодний дощ. Вітер- пустунець зриває останнє пожовкле листя. Листя котиться по землі, зачіплюється за дерева, кущі і котиться далі. Не чути веселого пташиного співу.

Софія Баличева



ОРІЄНТОВНИЙ РОЗПОДІЛ ТЕМ З ХУДОЖНЬОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ЗА ТВОРАМИ В.О.СУХОМЛИНСЬКОГО

ДЛЯ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ
Вересень

1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка