М. Зубков Сучасна українська



Сторінка10/43
Дата конвертації19.02.2016
Розмір8.13 Mb.
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   43
§1.10.2002

(підпис)


Ректорові ХДТУБА професору Черемних І. Я. спгарш. викладача каф. українознавства

Долі В'ячеслава Васильовича Заява

У зв'язку з погіршенням стану здоров'я прошу надати по­зачергову відпустку для лікування з 05 до 24.04.2002. Додатки:

1) довідка про стан здоров'я від дільничного лікаря;

2) витяг із протоколу засідання профкому про надання
путівки до санаторію.


31.03.2002

(підпис)


Начальникові археологічної експедиції академіку Валені Г. С.

асп. Тоцького Владислава Герасимовича

Заява

У зв'язку з реабілітаційним періодом після складної опе­рації прошу надати мені матеріальну допомогу. Додатки:

  1. копія акта ДТП;

  2. довідка про стан здоров'я.

96.12.2002

(підпис)


Директорові Харківського геолого­розвідувального об'єднання «Південукргеологія» п. Бадаєву Г. С старш. оператора 17 дільниці Хмельова Якима Семеновича, який мешкає за адресою: м. Харків-174, пров. Сезонний, 4

Заява

Прошу поставити мене на чергу для отримання житла. В об'єднанні працюю за розподілом після закінчення ХДУ з 1995 р. Квартирую у приватному будинку з 1998 р. Власно­го житла не маю.

Родинний склад: 4 особи (дружина, син 5 р., донька 8 міс.)
19.06,2002
(підпис)
Характеристики

Характеристика — це документ, у якому надається оцінка ділових і моральних якостей працівника як члена колективу зі період, який він відпрацював на даному підприємстві.

Характеристика пред'являється при вступі до середніх і ви­щих навчальних закладів, висуванні на виборні посади, переоб­ранні, атестації, оформленні на роботу за конкурсом до науково-дослідних інститутів тощо.

Характеристику укладають у двох примірниках, один із яких отримує працівник, а другий (копію) підшивають до його осо­бової справи. Текст характеристики викладається від 3-ї особн на прохання працівника. Згідно з типовим запитом характерис­тика може надсилатися до вищих інстанцій, судових і адмініст-ративио-господарчих органів та інших установ.

Відповідно до призначення характеристики поділяються на виробничі, атестаційні, рекомендаційні та нейтральні.

Характеристика має містити такі відомості:


  1. Назва документа.

  2. Прізвище, ім.'я та ім'я по батькові особи, на яку уклада­ється характеристика (в Р. відмінку).

  3. Статус; посада; науковий ступінь і вчене звання (якщо є): місце роботи, навчання.

4.. Рік народження (якщо треба — національність, домашні адреса, освіта).

  1. Текст — дані про трудову діяльність (навчання), із яко­го часу працює (учиться), просування по службі; як ста­виться до своїх службових обов'язків; який має рівень професійної майстерності; найвагоміші досягнення, за­охочення чи покарання. Зазначаються моральні якості — риси характеру, ставлення до колег чи інших членів ко­лективу.

  2. Висновки — призначення характеристики.

  3. Дата укладання документа (ліворуч).

  4. Посада (ліворуч), підпис (праворуч), ініціали, прізвище керівника установи, закладу (при потребі — інших відпо­відальних осіб).

  5. Печатка установи, що видала характеристику.

Зразок:

Атестаційна характеристика Коренева Захара Кузьмича, бухгалтера планового відділу Харківського тракторного заводу, 1970 р. народж., українця, освіта незакінчена вища.

Пан Коренеє 3. К. працює на посаді бухгалтера з 1992 р. після закінчення Харківського кредитно-фінансового техні­куму.

Службові інструкції та доручення виконує сумлінно. Має високий професійний рівень із питань нарахування коштів, оплати праці й бухгалтерського обліку.

Заочно навчається на V курсі економічного ф-ту Харків­ського інституту народного господарства. Має шану колек­тиву.

Панові Кореневу 3. К. рекомендується більше уваги при­діляти питанням господарсько-фінансової діяльності та опа­нувати роботу на ПК.

Характеристику видано для подання (на запит) до
10.09.2002

Заввідділу Голов. бухгалтер

(підпис) О. Л. Яременко (підпис) Ю. І. Зуєнко

(печатка)



Особисті офіційні документи

Доручення

Доручення (довіреність) — це документ (письмове упов­новаження), за яким приватна, офіційна особа чи організація надає право (повноваження) іншій приватній, офіційній* особ: чи організації на законних підставах здійснювати від її імені певні юридично значущі дії або представницькі функції з (пе­ред) третіми особами й цим створювати для останнього пра­вові наслідки.

Доручення поділяються на особисті (приватні) та офіційні (службові).

Офіційне доручення укладається на спеціальному чи загаль­ному бланку формату А4 або А5 (залежно від обсягу тексту) з обов'язковим зазначенням повної назви організації та її юри­дичної адреси.

Залежно від обсягу та змісту повноважень, що надаються представникові, доручення поділяються на три види:



  • разові на виконання одноразової дії (найчастіше це отримання товарно-матеріальних цінностей чи одержан­ня стипендії, заробітної плати, пенсії, поштового переказу, посилки й т. ін.);

  • спеціальні на здійснення приватною чи службовою осо­бою однотипних учинків (представництво в органах суду, виконання господарських і банківських операцій у ме­жах певного терміну й т. ін.);

  • генеральні (загальні) на виконання розширених повно­важень (здійснення операцій, пов'язаних з управлінням та володінням нерухомим і рухомим майном, банківсь­ких операцій, одержання та надсилання кореспонденції, представницьких функцій у суді й т. ін. з правом пере­доручення третій особі).

Термін дії доручення зазначається цифрами (разове, спеці­альне) й літерами (генеральне, загальне). Максимальний термін дії доручення не може перевищувати трьох років. Якщо термін дії доручення не зазначений, воно зберігає юридичну силу про­тягом року з дня його укладання. Недатоване доручення не має юридичної сили.

Особа чи установа, яка уклала доручення, може в будь-який час його скасувати, а особа, якій доручення видано, — відмови-



тися від нього. Угода про відмову від цього права недійсна. Із припиненням дії доручення втрачає силу будь-яке передору­чення третій особі.

Текст особистого доручення пишеться в довільній формі, але обов'язково слід зазначити такі відомості:



  1. Назва документа.

  2. Місце укладання, число, місяць, рік — для генерального доручення (літерами й без скорочень).

  3. Прізвище, ім'я та ім'я по батькові довірителя.

  4. Домашня адреса довірителя (для генерального доручен­ня).

  5. Прізвище, ім'я та ім'я по батькові; дані документа, що посвідчують особу, якій видається доручення.

  6. Зміст дій, обов'язків, прав, які має повноваження викону­вати довірена особа.

  7. Термін дії разового доручення вказується цифрами, а спеці­ального й генерального — літерами.

' 8.Підпис довірителя (праворуч). 9. Дата укладання документа для разового доручення пи­шеться цифрами. 10.Завірення (засвідчення) підпису довірителя може бути здійснено підприємством, де він працює, закладом, де на­вчається, ЖЕК за місцем його проживання, або будь-якою нотаріальною конторою.

  1. Посада, назва установи, закладу, підпис, ініціали та прізви­ще особи, від імені якої виступає засвідчувач'.

  2. Запис про стягнення державного мита чи гербового збо­ру (для генерального доручення).

  3. Номер, під яким зареєстровано документ (для генераль­ного доручення).

  4. Печатка організації, закладу, де працює засвідчувач.

  5. Дата засвідчення вказується цифрами, а для спеціально­го й генерального доручення — літерами (ліворуч).




Примітка. Усі вільні місця, графи доручення за креслюють, щоб не можна було нічого дописати.

5 Зубков М.

129


Зразки доручень (довіреностей) особистих та офіційного:

Доручення

Я, Безсонов Віссаріон Лукич, студент економічного ф-ту групи ЕФ-42 ХНУ, доручаю Євгеньєву Олексієві Микитовичу, за його паспортом серії БА № 447019, виданим 10.03.91 ЦВМ Індустріального РВХМУУ МВС України в Херсонській обл., отримати в касі ун-ту належні мені гроші для відрядження згідно з наказом Л6 146 від 15.04.2002.

17.04.2002 (підпис)

Підпис студ. Безсонова В. Л. засвідчую:

Декан екон. ф-ту (підпис) А. І. Смолич

19.04.2002 (печатка)

Доручення

місто Здолбунів, шістнадцятого березня дві тисячі першого року.

Я, Горобинська Раїса Зиновіївна, яка мешкає за адресою: м. Здолбунів-19, Рівненська обл., майд. Незалежності, 2, к. 204, доручаю Ткачеві Семену Михайловичу, який мешкає в м. Львів-7, вул. Ольжича, 91, к. 5, одержати в касі комісійного магазину № 3 м. Луцьк за його паспортом серії ВЛ № 700429, виданим 14.12.87 ЦВМ Нагірного РВХМУУ МВС України в Хмель­ницькій обл., належні мені гроші за реалізовані речі згідно із квитанцією № 214, і виконати всі дії, пов'язані із цим до­рученням.

Повноваження з цього доручення не може бути передано іншим особам.

Доручення чинне до першого квітня дві тисячі першого року.

(підпис)


Доручення підписано Горобинською Р. 3. в моїй при­сутності. Особу довірителя встановлено, дієздатність пере­вірено.

Начальник ЖЕК-19 м. Здолбунів (підпис) В. К. Несвіт
16 березня 2002 р.
(печатка)


Міністерство харчової промисловості України Харківська кондитерська фабрика Л£ З м. Харків-67, просп. Перемоги, 4, тел. 380-045

24 травня 2002 р. № 47-в

Довіреність

Цією довіреністю ХКФ № 3 в особі директора Воїнова Олега Антоновича, який діє на підставі пункту 16 Статуту фабрики, уповноважує юридичного консультанта ф-ки Мак-сименка Леоніда Петровича за посвідченням Л£ 425-в представляти інтереси ф-ки в усіх установах, підприємствах та організаціях, виконувати всі необхідні дії в інтересах ф-ки, бути представником у суді та арбітражі, корис­туватися всіма наданими позивачеві, відповідачеві і третій особі правами, у тому числі закінчувати справи мировою угодою.

Довіреність чинна до тридцять першого грудня дві тисячі другого року.

Директор • (підпис)

(гербова печатка ф-ки)


Розписки

Розписка — це документ, що підтверджує певні дії, які мали місце між двома особами чи особою та установою. Наприклад, передачу й одержання документів, грошей, матеріальних цін­ностей.

Розрізняють приватну розписку, коли одна особа отримує щось від іншої, та службову, коли особа або представник уста­нови отримує матеріальні цінності чи документи від якоїсь організації, закладу.

Розписка може мати довільну форму викладу, але все ж таки треба зазначати такі відомості:



  1. Назва документа.

  2. Прізвище, ім'я та ім'я по батькові (посада й повна назва установи для службового варіанта), назва документа (із його вихідними даними), що посвідчує особу того, хто дає розписку й підтверджує отримання.

5*

131


  1. Прізвище, ім'я та ім'я по батькові (посада й повна назва установи — для службового варіанта) того, кому дається розписка.

  2. Конкретне зазначення, у чому дано розписку:

— точне найменування матеріальних цінностей, документів

та ін.;


  • кількість, вага, вартість, розмір, сума зазначаються циф­рами, а в дужках — словами.




  1. У службовому варіанті слід зазначити, на підставі якого розпорядження, наказу чи іншого документа передано й отримано цінності.

  2. Дата укладання (ліворуч).

  3. Підпис укладача (праворуч).

  4. У приватному варіанті підпис особи, яка дає розписку, засвідчується керівником установи чи підрозділу (із за­значенням його посади, ініціалів, прізвища) або нотарі­альною конторою.

  5. Дата засвідчення (ліворуч).

Іноді в розписці зазначають свідків, тобто осіб, у присут­ності яких її було підписано. У такому разі ці особи засвідчу­ють документ своїми підписами.

Усі вільні місця між текстом і підписом перекреслюють. Укладається розписка лише в одному примірнику.

Зразки:

Розписка

Я, Філон Юрій Анатолійович (паспорт серії МН № 522012, виданий ЦВМ Київського РВХМУУ МВС України в Харківській обл., прописаний за адресою: Харків-19, вул. Грушевського, 252, к. 48), одержав від Сімейка Ярослава Артемовича 580 (п'ят­сот вісімдесят) грн. Зобов'язуюся повернути всю суму

06.07.2002.


06.01.2002

(підпис)


Підпис Філона Ю. А. засвідчую: Начальник ЖЕК-10

12.01.2002 (печатка)
(підпис) 3. П. Кібець


Розписка

Я, студ. гр. СЦ-51 соціологічного ф-ту ХНУ Колісник Іри­на Іллівна, студент, квиток 06/96, отримала від завідувача методкабінету Олійник М. В. для тимчасового користуван­ня 4 (чотири) часоп. «Політична думка» № 1 — 4 за 1994 р. (у № 4 відсутні с. від 17 до 24).

Зобов'язуюся повернути часописи до 30.06.2002.

02.04.2002

(підпис)



(підпис) В. М. Ніколаєнко
Підпис студ. Колісник І. І. засвідчую:
Зав. кафедри соціології (під

03.04.2002 (печатка)
Розписка

Я, доцент кафедри економічної безпеки ХУВС Перепелиця Олег Юрійович, посвідчення № 214, одержав від заступника рек­тора з господарської роботи Комарчука Семена Пилиповича 7 (сім) ПК Репііит 4 2,0 ГГц (у робочому стані) та 2 (два) ксерокси «Сапоп» (нові, запаковані) для роботи в каб. № 104.

Підстава: наказ ректора ун-ту № 308 від 11 04.2002.

15.04.2002

(підпис)


Розділ III Орфографія
Літери Г, Ґ
Літера Г, г передає на письмі гортанний щілинний приголос­ний як у суто українських словах (гадка, гай, гарний, гривня, греч­ка тощо), так і в іншомовних (на місці п, д) давнішого походжен­ня (газета, гігант, гінді, гіт, голокбст, грамота тощо) та в запо­зиченнях із звукосполученнями переважно грецького походжен­ня агро, гео, лог, гог, грам, граф, гігро, гідро, гіпер, гіпо, голо: агроном, геолог, педагог, кілограм, географія та ін.

Літера Ґ, ґ передає задньоязиковий зімкнений приголосний як в українських, так і в іншомовних словах (на місці д), зокрема, таких: альтер еґо, гума, дзиґа, зиґзаґ, інкогніто та похідні від них1.

Увага! Не плутати:

глей (кольорова глина)

гніт (іменник із значенням

«тиск») голка (гострий кінець чогось)



грати (дієслово) гуля (дієслово)

ґлей (згуслий сік плодових де­рев)

ґніт (іменник із значенням

«стрічка») ґблка (сорт пшениці без



остюків) ґрати (іменник) ґуля (іменник)

Див. додаток 4


Позначення м'якості приголосних






після губних б, п, в, м, ф

голуб, насип, любов, вісім, верф

після шиплячих ж, ч, ш, щ

ніж, ніч, розкіш, змагаєшся, борщ

після р у кінці складу

гіркий Сале Гбрький), секретар, харківський, чотирма

між двома однаковими літерами на позначення подовженого приголосного

зусилля, Ілля, клоччя, молоддю, навчання, стаття, роздоріжжя Сале: підносься, кицьці, тратьте)

після н перед шиплячими та суфіксами -ськ(ий), -ств(б)

Грінченко, інший, кінчик, конче, менший, панщина, тонший, (але: женьшень, Маньчжурія, Покйньчереда); тайванський, коростенський, панський, уманський, Яблонський, громадянство, панство

між приголосними, якщо перший пом'якшується під впливом другого

кінця, радість, радістю, якість, якістю (але; цькувати, мільдью, різьбяр, тьмяний, бо різьба, пітьма)

після д, н, т перед суфіксами -ченк(о), -чук, -чишин

п д

Федченко, Радчук, Федчйшин, безбатченко (але після л пишеться ь: Михальченко, Ковальчук, Покальчйшин)

після л у суфіксах -алн(о), -илн(о)

держално, пужално, сапилно, ціпилно (але: держальце, пужальце, щпйльце)

скороченнях після ц та в ^яких прізвищах, що походять вигуків, звуконаслідуваних

СЛІВ

спец

Буц, Гоц, Пац




з іменниках чоловічого роду іншо-човного походження після ц

абзац, кварц, палац, паяц, шпіц, шприц




у неслов'янських прізвищах та географічних назвах після ц

Гурвіц, Клаузевіц, Лівшиц, Мдріц, Суец, хоча суецький (але Єлець)




у буквосполученнях лц, лч, нц, нч, що походять із лк, нк

балці, голці, матінці, монголці, рибалці, спілці; рибалчин, спілчанський, матінчин




у буквосполученнях

-зк-, -ск-, які не є суфіксами

боязкий, дерзкий, ковзко, різко, баский, жаский, Дамаск, хоча дамаський, порско




на межі складних числівників

дев'ятсот, п'ятдесят, шістнадцять




Увага! Не пишеться знак м'якшення в таких словах: дяк, кутя, мадяр, нюанс, попадя; Касян, Наталя, Омелян, Севастян, Тетяна, Уляна; Дяченко, Дячук, Касяненко, Касянчук, Третяк, Уляненко, Улянчук.

Уживання апострофа Апостроф пишеться

після 6, п, в, м, ф та р

перед я, ю, є, ї

б'єф, риб'ячий, комп'ютер, П'єта, уп'ятьох, В'єтнам, в'юн, м'яч, прем'єр, мереф'янський, торф'яний, ф'ючерсний, Кир'ян, сузір'я

після префіксів та слово­твірних частин, що закін­чуються на приголосний, перед я, ю, е, ї

возз'єднання, з'явитися, об'єднати, під'їхати, дит'ясла, ін'юрколегія, пів'ящика, пів'юрти, Мін'юст, пан'європейський, між'ярусний, транс'європейський, пост'ядерний













Увага! Апостроф не пишеться в усіх похідних від цих слів, коли відсутній звук й і немає твердої, розділь­ної вимови.



Подвоєння відбувається в таких випадках:

1. Коли збігаються два однакових приголосних:

а) на межі префікса й кореня: вважати, ввічі, ввічливий,


віддаль, оббігати, піддашшя, піввійська, роззброї-
ти;

б) на межі кореня та суфікса: годинник, денний, закон-


ний, корінний, туманний;

в) на межі двох суфіксів: іменник, письменник, приймен-


ник
(але священик);

г) на межі дієслівної основи та постфікса -ся: вознісся,


зрісся, обвйсся, пасся;

д) на межі двох частин складноскорочених слів: деффак


(дефектологічний факультет), міськком (міський ко-
мітет), юннат (юний натураліст).

  1. У збільшувально-підсилювальному суфіксі -енн-: здо­ровенний, силенний, численний.

  2. У прикметниках із наголошеними суфіксами -анн(ий), -янн(ий), -енн(ий): невблаганний, незрівнянний, не­скінченний Гале довгожданий, полонений).

А. У прикметниках на -енн(ий), -янн(ий) старослов'янсь­кого походження: благословенний, блаженний, божествен­ний, мерзенний, огненний, окаянний, священний, спасен­ний (але: свячений, хрещений).



  1. В іменниках на -ість і прислівниках, утворених від прик­метників із подвоєними нн: здійсненність, невблаган­ність, невинність, невпинність, непримиренність, ста­ранність, численність; здійсненно, невблаганно, невинно, невпинно, непримиренно, несказанно, старанно, числен­но.

  2. В іменниках старослов'янського походження: богоявлен-ня, вознесення, воскресіння, спасення, усікновення, ус­не ння й под.

  3. У таких словах, як: бовван, гаття, лляний, овва, пан­на, ссати.
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   43


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка