М. Зубков Сучасна українська



Сторінка12/43
Дата конвертації19.02.2016
Розмір8.13 Mb.
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   43

2. і з й:

а) при зіставленні понять: Батьки і діти; Війна і мир; Дні


і ночі; Живі і мертві;

б) перед словами, що починаються на й, є, ї, ю, я: Сьогодні


і йому треба бути у школі; Іван і Ярина — друзі; Уночі
і їхати будемо.
Розрізнення и та і

1. Чергування и з і:

висіти - повісити, дитина - діти, злипатися - зліпити, сидіти — сідати;

2. В основах незапозичених слів пишеться і:

а) там, де і чергується з о або е: жінка - женити, очікува-


ти - чекати, прізвище - прозивати, прірва - прорива-
ти, чільний - чоло, щілина - ущелина;

б) у суфіксах -інь, -іш(ий), -ісіньк(ий), -юсіньк(ий):


теплінь, широчінь, височінь, глибінь, стрункіший, сухі-
ший, гарячіший, свіжісінький, малюсінький;

в) відповідно до вимови після м'яких або пом'якшених:


білий, літо, ніжний, піна, сіно, тісний.

3. В основах незапозичених слів пишеться и:

а) відповідно до вимови після твердих приголосних не чер-


гується з о та е): виноград, кислий, приріст, пиво, тихий;

б) у відкритих складах -ри-, -ли-: бриніти (хоча бренька-


ти), гриміти, дрижати, кривавий, криниця, крихітний,
кришити, стриміти, тривати, тривога, триножити,
чорнобривий, глитати
(але: гріти, дріботати, дріма-
ти, зрікатися, зрілий, кріпацтво, тріщати).


4. Розрізняються суфікси:

а) -інн (я) з літерою і вживається у віддієслівних іменни-


ках: везіння, волочіння, збайдужіння, кришіння, служін-
ня, сушіння;

б) -инн (я) з літерою и вживається лише у збірних іменни-


ках: баговиння, бурячиння, картоплиння, ластовиння,
маковиння, шумовиння.


5. В абсолютному кінці слів після г, к, х пишеться и:
дороги, завдяки, залюбки, навкруги, навпаки, по-батьківськи,

руки, скільки, тільки, трохи, шляхи, але у прикметниках та за­йменниках, що відповідають на питання які?, пишеться і: батьківські, високі, далекі, довгі, дорогі, сухі, тихі; усякі, такі.

6. Написання и та і після шиплячих

і пишеться

у деяких іменниках, прикметниках, дієсловах та похідних від них

вечірка, зачіска, жінка, кочівник, мишій, рижій, чільний, чіп, чіпець, чіпляти, чіт, чіткий, щілина, щіпка, щімкий, щільний, щітка, ящірка

у Р., Д. та М. відмінках однини іменників ж. та с. роду

мережі, очі, печі, ночі, речі, суміші

у Н. відмінку множини іменників, прикметників, числівників

вірші, гроші, дріжджі, ключі, ласощі, межі, очі, пестощі, рожі; гарячі, кращі, легші, рішучі, свіжі; двічі, перші, тричі

у прислівниках

мерщій, у віні, удвічі, уночі, утричі, чіпко, навпочіпки, щімко

у дієсловах наказового способу 1-ї та 2-ї особи множини

біжімо, мовчімо, печімо, пишімо; біжіть, мовчіть, печіть, пишіть

и пишеться

у наказовому способі дієслова

бережи, мовчи, пиши, полощи

у дієприслівниках

відповідаючи, згадавши, їхавши, поспішавши, читаючи

у прислівниках типу

по-ведмежи, по-вбвчи, по-заячи

у прийменнику та похідних

межи (між), межиріччя

Правопис префіксів

с-

пишеться лише перед глухими приголоашми к, ф, п, т, х - (КаФе «ГТТаХ»)

сконкретизувати, сформований, спи­тати, стверджувати, східці та ін.

3-

перед усіма іншими

зшитий, зігнорувати, зжитися, зцідити, зчеплення, зорієнтований, зсадити, зумйсно, зсохся, зцілити

зі-

коли корінь слова починається сполученням ітриголосішх

зізнатися, зідрати, зіпсувати, зі­ставлення, зігнутий, зібгав, зім'яв, зів'яле, зіп'ялися тощо

Ніколи не змінюються префікси:

роз-

розшйтий, розчистити, розщеплений, розстелити, розстріл, розформована, розтуляють, розказувати, розпитав, розжитися, розхитати, розчинити

Ґ\\ Увага! Для милозвучності при збігу кореневих

приголосних пишеться розі-: розіслати, розірвати

без-

безжурність, безшумно, безкорисливий, безперий, безчесність, безперервний, безформений, безтактність, безхарактерність

воз-

возз'єднання, возвеличувати (але: воскресіння, восхва­лити, воспрянути, восторжествувати, воселавити)

через-

черезплічник, черезсмужжя, черезсідельник

між-

міжміський, міжгалузевий, міжпортові, міжфіґурний, міжконтинентальний, міжсесійний, міжпланетні, міжщелепний

над-

надмірний, надприбуток, надзвичайно, надвечір'я, надбрів'я, надкусити, надпиляти, надпити

під-

підхвалювати, підповзти, підкинути, підштовхнути, піддати, підтрухнути (підгнити)

від-

відкладати, відтінювати, відтоптати, відхилився, відчистити

перед-

передплачувати, передсвятковий, передчасний




об-

обґрунтувати, обписати, обсаджувати, обтрушувати, обхлюпувати, обшити




Увага! Не належить до префікса частина нат- у сло­вах: натще (натщесерце), натхнення й похідних.

Слід розрізняти префікси пре-, при-, прі-, пере-:



пре- вживається переважно для утворення якісних при­кметників і прислівників найвищого ступеня ознаки: пре­поганий - препогано, премудрий - премудро, пречудовий -пречудово та ін., а також у словах: презирство, престол, преосвященний, преподобний;

при- вказує на ознаку дії наближення (.приїжджати, прий­ти), приєднання (пришити, причепити); частковість (при­тулити, примружити); результат (приборкати, привабити), а також в іменниках та прикметниках на ознаку приналеж­ності чи причетності: Примор'я, Придністров'я, Привблжя, Приуралля, приміський, присадибний, привокзальний;

прі- вживається лише в словах: прізвище, прізвисько, прірва, пріфікс (фр. - тверда ціна);

пере-вказує на повторність (перечитати, переміряти) або надмірність дії (переїсти, переспати); подолання (пе­ребути, перетерпіти); подолання відстані (перебігти, пере­пливти); подолання перешкоди (перестрибнути, перелізти), а також у словах: переконати, перешийок, переінакшувати, перешкода, перегородка та ін.


Запам'ятайте слова, у яких пре- та при- є складовою ча­стиною кореня, а не префіксом

/. Іменникові суфікси

Суфікси

Приклади

-ир

-ист

-изм

після д, т, з, с, ц, ж, ч, ш, р пишеться и командир, проводир (але: ганчірка, п'ятірка) бандурист, кларнетист, таксист, фашист афоризм, бонапартизм, класицизм, стоїцизм, тероризм

-ір

-іст -ізм

після решти приголосних - і банкір, вампір, пломбір

ісламіст, лобіст, пацифіст, піаніст спеціаліст, танкіст

кальвінізм, конформізм, кубізм, плюралізм, фавїзм, утопізм

Примітка. В утвореннях від власне |у| українських коренів і після решти приголосних пишеться -ист, -изм: боротьбист, побутовизм, речовизм.

-їр

-їст -їзм

після голосних пишеться ї

конвоїр

альтрг/їст, гобоїст егоїст, копіїст атеїзм, героїзм, ламаїзм

Пишуться з и суфікси

-ник

гірник, дворушник, макетник, пожежник

Г~7( Увага! У словах: алергік, історик, медик,

*—' механік, прозаїк, стоїк, срізик, хімік пишеться и,

і (0 відповідно до правил правопису іншомовних



слів.

-івник

-чик

-щик

газівник, працівник, трудівник небіжчик

бакенщик, волйнщик, денщик, прапорщик

-ич

у прізвищах Бабич, Гнідич, Зварич, Мотрин;







в іменах по батькові Кузьмйч, Лукйч, Хомач







(збірні поняття - матеріал або продукт праці)




-ив(о) '

добриво, мєливо, мереживо, місиво, морозиво,




паливо, печиво, прядиво, але марево (абстрактне







поняття)




У словах (переважно з емоційно-неґативним відтінком), утворених від іменників усіх родів

-иськ (о) -ищ (е)

після приголосного пишеться и дівчисько, хлопчисько

вогнище, звалище, згарище, селище, становище

-їськ (о) -їщ (е)

після голосного пишеться ї

гноїсько побоїще

В іменниках середнього роду пишуться

-инн (я)

збірні поняття баговиння, ластовиння, павутиння, шумовиння

-інн (я)

утворені від дієслів із голосними основи и, і володіння, говоріння, голосіння, жаління, носіння, служіння, тяжіння, хотіння, хрустіння, шарудіння Г~7І Примітка. Цей суфікс мають і деякі І—-* збірні поняття, утворені від іменників на -інь: каміння, коріння.

-анн (я) -янн (я)

утворені від дієслів із голосним основи а (я) зростання, співання, сприяння

-енн (я)

віддієслівні іменники з наголосом на корені звернення, напруження, піднесення, порушення, розділення, удосконалення


ь завжди пишеться також після кінцевого приголосного у словах із суфіксами

-аль

коваль, скрипаль

-ень

велетень, в'язень

-ець

мореплавець, переможець

-єць

австрієць, бельгієць

-ість

здатність, ніжність, першість, сліпучість,

-тель

вихователь, мучитель, цінитель

Написання суфіксів зменшено-пестливого забарвлення






у прізвищах із літерами е (є)

-еньк (о, а)

Затенькд, Краєнько, Сивенька

В іменниках жіночого роду, утворених від іменників та інших частин мови






пишеться і в суфіксах

-івк (а)

дводюймівка, долівка, ножівка, частівка

-ївк (а)

гаївка, маївка, покоївка (після голосних)




в окремих словах

-овк (а)

головка (капусти), духовка, замальовка

В іменниках чоловічого роду пишуться суфікси



із випадним о в непрямих відмінках -ок вершок, вінок, гайок, кілок, стручок, козирок, після м'якого приголосного з ь: деньок, пеньок

на ознаку професії, роботи, уподобань
-ар байкар,вівчар, крамар, лікар
-яр газетяр, маляр, тесляр, картяр

-анин


приналежність до місця, нації, становища горожанин, молдаванин, півничанин, сільчанин киянин, львів'янин, хуторянин

ГУ[ Примітка. Суфікси -ович, -ич, -іч; -івн(а), ' [-ївн(а)]; -енк(о), [-єнк(о)] див. у розділі «Граматичні форми власних назв».
2. Прикметникові

та дієприкметникові суфікси

тверда група

-н (ий)

у якісних і відносних прикметниках

дружний (клас), заможний, зворотний, полонений, потужний, потбмствений, природний, тотожний

м'яка група

-н (їй)

переважно у відносних

безкрайній,безодній, братній, верхній, вечірній, всесвітній, городній, давній, досвітній, достатній, житній, задній, крайній, кутній, літній, майбутній, могутній, незабутній, новітній, обідній, освітній, осінній, останній, передній, пізній, порожній, присутній, путній, ранній, самобутній, середній, синій, сторонній, суботній, хатній (менш уживані зимній, злигодній, іногородній)




в усіх прикметниках прислівникового та іменникового походження після ж, ш

ближній, внутрішній, вчорашній, горішній, давнішній, долішній, домашній, дорожній, дружній (привіт), завтрашній, заміжній, зовнішній, колишній, мужній, поздовжній, порожній, прийдешній, навколишній, нижній, нинішній ранішній, сінешній, справжній, сьогоднішній, теперішній, торішній, тутешній, художній

Примітка. У прикметниках, твірна основа яких закінчується на н, приєднання суфіксів -н(ий), -н(ій) викликає подвоєння н: знаменний, законний, плинний, ранній та ін.

Прикметники з наголосом на суфіксі

вживаються для підкреслення найвищої міри ознаки й пишуться з двома н

анн (ий) -енн (ий) -янн (ий)

невблаганний, нездоланний, несказанний нескінченний, страшенний, неоціненний, незліченний незрівнянний

пишуться 3 одним н

-ан (ий) -ян (ий) -єн (ий)

жданий, жаданий, коханий, буланий морквяний, полум'яний, бавовняний шалений, навіжений, скажений, печений



У прикметниках, утворених від слів іншомовного походження

-йчн (ий)

після кінцевого приголосного основи Д, Т, 3, С, Ц, Ч, Ш, Ж, р вживається суфікс артистичний, історичний, класичний, музичний

-ічн (ий)

після решти приголосних академічний, анархічний, геологічний, ідилічний, органічний

-ічн (ий)

після голосних архаїчний, героїчний, прозаїчний

У присвійних прикметниках, утворених від іменників І відміни, після приголосних (окрім Й)

у прізвищах Марусин від Маруся, Дукин від дука

У прикметниках зі значенням присвійності, утворених від назв

тварин

-ин (ий)

після приголосних (окрім Й) бджолиний, голубиний, горобиний, качиний

-їн (ий)

після голосних та апострофа зміїний, солов'їний

Прикметники (у тому числі якісні), утворені переважно від іменників, мають суфікси




-ист-

-їст- (після голосних)

багнистий, гонористий, пористий, плечистий, качанистий, перистий двоїстий, троїстий



1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   43


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка