М. Зубков Сучасна українська



Сторінка15/43
Дата конвертації19.02.2016
Розмір8.13 Mb.
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   ...   43




Увага! Якщо в паспорті чи іншому документі прізви­ще записано неправильно, слід у примітці зазначити: Таке прізвище записано в паспорті (свідоцтві), або ж пода­ти правильне прізвище, указавши у примітці: У пас­порті (свідоцтві) прізвище записано неправильно як...

Розділ IV Морфологія і правопис


Однією з визначальних ознак культури писемного та усного спілкування є граматична правильність, тобто дотримання унор­мованих правил змінювання слів та їх творення, побудови сло­восполучень і речень.

Кожній повнозначній змінюваній частині мови — іменнику, прик­метнику, числівнику, займеннику, дієслову властива певна, чітко вста­новлена система словозміни, якої слід обов'язково дотримуватися.


Іменник

Іменник — самостійна частина мови, що об'єднує слова, які називають предмети, опредмечені знаки, процеси, дії та відпові­дають на питання хто? що?



Змінювані іменники поділяються на чотири відміни. Імен­ники І та II відмін за характером закінчень поділяються на тверду, м'яку й мішану групи. —
Таблиця відмінкових закінчень іменників І відміни

Від­мін­ки

Однина

Множина

Тверда група

Мішана група

М'яка група

Тверда група

Мішана група

М'яка група

з осно­вою не на й

3 ОСНО­ВОЮ на й

з осно­вою не на й

з осно­вою на й

Н.

















Р.







-1

□, -ів

□,-ей

□,-ей, -ів



д-









-вм

-ам

-ям

-ям

3.









як у Н. або Р. відмінку

Ор.

-ою

-ею

-ею

-ЄЮ

-ами

-ами

-ями

-ями

м.

як у Д. відмінку

-вх

-ах

-ях

-ях

Кл.





-е,-ю



Як у Н. відмінку




Примітки: 1. Якщо в різних іменниках тієї самої групи є різні закінчення, вони подаються через кому, знаком □ показано нульове закінчення.

2. Після прийменника по іменник уживається у формі М., а не Д. відмінка: зв'язати по руках і ногах, а не по рукам і ногам; орієнтуватися по картах, а не по картам; постачати по каналах і газопроводах, а не по каналам і газопроводам.


Таблиця відмінкових закінчень іменників чоловічого роду II відміни




Однина

Множина










М'яка

група







М'яка група

Від-

Тверда

Мішана

з осно-

з осно-

Тверда

Мішана

з осно-

3

мін-

група

група

вою не

вою

група

група

вою не

осно-

ки







на й

на й







на й

вою на й

Н.

, -0







-и,-і, -а







Р.

-а, -у

-а, -у

-я, -ю

-я, -ю

-ів, □

-ів

-ів, -ей

-їв

д.

-ові/-у

-еві/-у

-ЄВІ/-Ю

-ЄВІ/-Ю

-ам

-ам

-ям

-ям

3.

Як

у Н. або Р. відмінку

Яку

Н. або Р. відмінку

Ор.

-ом, -им

-ем

-ем

-єм

-ами, -ьми

-ами

-ями, -ьми

-ями

м.

-І/-ОВІ/,



-І/-ЄВІ/,



-іУ-єві/, -ю

-ах

-ах

-ях

-ях

Кл.

-е, -у

-е, -у





Як у Н. відмінку


Закінчення іменників чоловічого роду в родовому відмінку однини залежно від їх значення

-а - тверда та мішана групи -я - м'яка група

-у - тверда та мішана групи -ю - м'яка група

1. Назви осіб, імена та прізвища:
пана, учня, декана, хлопця, бонда-
ря, школяра, учителя; Лазаря,
Шевченка;
також назви персоні-
фікованих предметів та явищ:
Ліса, Вітра, Мороза, Тумана.

2. Назви планет, сузір'їв та ш. не-
бесних тіл: Марса, Нептуна,

1. Іменники на позначення
речовини, маси, матеріалу
азоту, асфальту, борщу,
сиру, гасу, квасу, льоду,
меду, цементу, спирту, кис-
ню
(але хліба).

2. Назви, що означають збір-
ні поняття: ансамблю, саду,

Водолія, Рака, астероїда, боліда.

  1. Назви тварин, дерев: коня, пса; горіха, ясена.

  2. Назви чітких предметів, речей: барабана, ключа, малюнка, ножа, плаща, портфеля Гале трону).

  3. Назви населених пунктів: Бер­ліна, Відня^ Києва, Житомира, Лондона, Луцька, Львова, Мирго­рода.

о. Інші географічні назви з на­голосом у Р. відмінку на кінцево­му складі, а також із суфіксами присвійності -ов, -ев (-єв), -ик (-їн): Дінця, Псла, Дністра, Орла, Дніпра, Сиваша, Остра, Пскова, Тетерева, Колгуєва, Пирятина.

  1. Назви мір площі, довжини, ваги, часу, одиниць енергії, напруги та ін.: акра, дюйма, метра, грама, вечора, дня, місяця (але: віку, кварталу, ранку,року), джоуля, люкса, карата, літра, відсотка, байта; назви місяців і днів тиж­ня: жовтня, вівторка; назви гро­шових одиниць: гроша, долара, червінця, фунта, реала, стерлінга, карбованця, шилінга; числові на­зви: мільйона, десятка.

  2. Назви машин та їх деталей: ав­томобіля, автобуса, дизеля, кузова, двигуна, мотора, поршня, шківа.

  3. Терміни іншомовного походжен­ня, що означають елементи будови чогось, конкретні предмети, геомет­ричні фігури та їх частини: карни­за, еркера, портика, картуша; ато­ма, катода, квадрата, конуса, радіу­са, ромба, сегмента, синуса, тощо, а також українські суфіксальні сло-ва-терміни: відмінка, займенника, трикутника, чисельника, числівни­ка Сале: вііду, роду, складу, способу).

  4. Частини тіла, органи: рота, паль­ця, хребта, нігтя, кишківника, шлунка (але: стравоходу, можу).

парку,(гаю, атласу, карава­ну, кодексу, батальйону, вишняку, загалу, інвента­рю, капіталу, каталогу, колективу, лісу, оркестру, реманенту, тексту, рою, тому, сушняку, товару, тріумвірату, комплексу, абзацу, хору (але: табуна, циркуляра).

  1. Назви рослин, кущів, пло­дових дерев: барвінку, буз­ки, буркуну, гороху^ Гале: будяка, вівси), звіробою, мо­лочаю, очерету, чагарнику (але чагаря), щавлю, ячменю; ренету, кальвілю, ренклоду, макінтошу.

  2. Назви будівель, споруд, приміщень та їх частин: вокзалу, ґанку, даху, заво­ду, цеху, складу, залу, зам­ку, каналу, шлюзу, метро­політену, коридору, шинку, мезоніну, молу, порогу, па­лацу, поверхи, сараю, тину, універмагу (хоча ангйра та з наголосом на закінченні: бліндажа, гаража, куреня, млина, хліва, маяка, сажа).

  3. Назви установ, закладів, організацій та їх підрозді­лів: інституту, клубу, кооперативу, технікуму, комітету, поштамту, штабу, театру, факульте­ту, деканату, відділу.




  1. Назви явищ природа: вітру, вогню, граду, жару, землетрусу, морозу, холо­ду, інею, снігопаду, припли­ву.

  2. Назви почуттів, відчут­тів та хвороб: болю, гніву, жалю, дуру, страху (але

Примітки:

  1. Без зміни значення слова припу­скаються паралельні закінчення в іменниках: стола і столу, плота і плоту, моста й мосту, паркана й паркану, полка й полку, двора і дво­ру, гурта й гурту (група).

  2. Назви 2-ї частини складених то­понімів мають закінчення від­повідних іменників: Зеленого Гаю, Кривого Рогу, Кам'яного Броду, але Великого Бурлука, Верхньо­го Салтова, Красного Ключа.

& У в а г а! Зміна закінчення впли­ває на значення слова в таких імен-г никах:

акта (документ) у (дія)

Алжира (місто) у (країна)

алмаза (окр. кристал; інстру-
мент) у (мінерал)

апарата (пристрій) — (уста­нова)

бала (од. виміру) — (танцю­вальний вечір) бара (од. виміру) —у (ресторан) більярда (стіл) —у (гра) блока (част. споруди, машини) —

(об'єднання) бора (свердло) —у (хім. елемент) борта (частина одягу) — (ча­стина судна) булата (зброя) —у (сталь)

буряка (одиничне) у (збірне)

вала (деталь машини) —у (на­сип; хвиля) детектива (агент) —у (твір)

джина (дух) у (напій)

духа (у міфології) — (свідо­мість, запах та ін.) екіпажа (ресорний візок) —

(команда) елемента (деталь) —у (абстрак­тне)



звука (термін) —у (в ін. знач.) знака (предмет, сигнал) —у (від­биток, прикмета)

гріха); нежитю, кащлк ґрйпу, кору, тонзиліту тифу (але правця).

  1. Іменники на позначення місця, простору: абзацу байраку, краю,г лиману, лугу, майдану, рову, ручаю, світу, уривку, яру (але. бугра, горба, хутора, бере­га та зменшені форми на -к: ліска, лужка, майдан­чика, ставка).

  2. Терміни іншомовного по­ходження (хім. або фіз. процеси): аналізу, імпуль­су, синтезу, ферменту;

літературознавчі терміни: альманаху, епосу, жанрі), журналу, міфу, нарису, об­разу, памфлету, роману, стилю, сюжету, фейлето­ну (але: дифірамба, мад-

/шґала). 0. Назви видів спорту й танців: альпінізму, баскет­болу, бобслею, боксу, во­лейболу, картингу, слало­му, тенісу, футболу; ва­льсу, галопу, краков'яку, міньйону, менуету, полоне­зу, танку, танцю (але: го­пака, козачка, тропака). 11. Назви процесів, станів, властивостей, ознак, форма­цій, явищ суспільного жит­тя: авралу, бігу, вантажу, винятку, галасу, дисонан­су, догмату, достатку, екс­порту, ідеалу, інтересу, іспиту, клопоту, колокві­уму, конфлікту, крику, ляпасу, мажору, міражу, мінімуму,

моменту, принципу, прогре­су, процесу, реалізму, рей­су, ремонту, ритму, руху,

каченя (одиничне) — (збір­не)

клина (клинець) — (ділянка землі)

іиста (фанера, залізо) — (рослина)

листопада (місяць) — (про­цес^

магазина (пристрій) у (крам-
ниця)

Манчестера (місто) — (тка­нина)

медіатора (муз.) —у (речовина) органа (част. організму) —

(установа; видання) папера (документ) —у (матеріал)



потяга (поїзд) у Спочуття)

початий (суцвіття) — (в ін.

знач.)


пояса (пасок; талія) —

(просторове) раза (із півтора та дроб. числ.) —



(в ін. знач.) рака (тварина) —у (хвороба) рахунка (документ) —у (дія) реверса (мех.) — (зворотний

бік монети, медалі) рога (предмет) —у (в ін. знач.) Рима (місто) — (держава)



рифа (на вітрилі) у (скеля)

сектора (матем.) — (в ін.

знач.)


стана (техн.) —у (муз. та ін.) терміна (слово) —у (строк) типа (людина) —у (зразок, об­раз)

томата (рослина) —у (припра­ва)

фена (вентилятор) у (вітер)

центра (кола) —у (в ін. знач.)

чина (людина) у (посада)

шаблона (пристрій, креслення) —

(зразок) юаня (грошова од.) — (пар­ламент у Китаї) ячменя (хвороба) —ю (злак)

сорту, спорту, способу, толку, хисті/, ходу, шуму (але: парадокса, пікніка, ривка, стрибка, стусана, тягаря).

12. Складні безсуфіксні


слова (крім назв істот):
водогону, вододілу, світо-
гляду, живопису, мануск-
рипту,^ родоводу, рукопису,
суходолу, трубопроводу,
телефону, телеграфу
(але: пароплава, електро-
воза, телевізора, телетай-
па).

13. Більшість префіксаль-


них іменників (окрім назв
істот): вибою, випадку,
вислову, відбою, заробітку,
затору, запису, опіку, побу-
ту, поштовху, прибутку,
прикладу, усміху.


1І. Назви річок (окрім за­значених у п. 6 на -а, -я), озер, гір, островів, течій, пів­островів, країн, областей, регіонів тощо: Амуру, Бугу, Ґанґу, Дону, Дунаю, Єнісею, Нілу, Райну, Сейму; Бай­калу, Мічигану, Світязю; Монблану, Ельбрусу, Памі-рц; Ямалу, Криму, Херсо­несу, Саричу,^ Юкатану; Кіпру, Сахаліну, Родосу, Криту; Єгипту, Китаю, Іраку, Казахстану; Донба­су, Ельзасу, Кавказу, Сибі­ру, Алтаю, Руру, Караба­ху, Тіролю, Кашміру.

Давальний відмінок однини

Закінчення

Група

Приклади

-ові,

тверда

успіхові (-у), туманові (-у),







директорові (-у), Петрові (-у);

-еві, -у, -ю

мішана та м'яка

плющеві (у), борщеві (-у),




після приголос-

товаришеві (-у); велетневі (-ю),




ного

учителеві(ю), секретареві(-ю),







каменеві (-ю)\

-еві, -ю

м'яка після

добродієві (-ю), краєві (-ю),




голосного та

солов'єві (ю), Андрієві (-ю)




апострофа






Увага! 1. Для уникання одноманітних форм, коли пи­шуться поряд кілька іменників, слід чергувати форми з різними закінченнями, спочатку вживати -ові, -еві (-єві), а тоді - -у (-ю): Гордієнкові Василю Іллічеві, Пет­рові Михайловичу Карпенкові, панові директору, доб­родієві професору, товаришеві Голованю Іванові Оле­говичу.

2. Щоб уникнути немилозвучного збігу та не спри­чиняти спотвореного значення, закінчення -у (-ю) вжи­вають лише:

а) у субстантивованих прикметниках-прізвищах із


суфіксами -ов, -ев, -єв, -ів, -їв, -ин, -ін, -їн: Іванову,
Арсеньєву, Андрухіву, Грйшину, Ільїну
та под.;

б) у географічних назвах (із тими ж самими суфікса-


ми): Азову, Києву, Колгуєву, Львову, Харкову та под.;

в) у загальних назвах, якщо закінчення не збігаються


з Р. відмінком: острову, гаражу, гопаку, телевізору та под.

Орудний відмінок однини
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   ...   43


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка