М. Зубков Сучасна українська



Сторінка26/43
Дата конвертації19.02.2016
Розмір8.13 Mb.
1   ...   22   23   24   25   26   27   28   29   ...   43


В основу наведених схем, дещо уточнених і доповнених автором довідника, покладено принцип О. Войналовича та Б. Моргунюка [9, с. 4,10—12].

Дія

Поняття

В українській мові

Частина мови

Суфікс

Приклад

пере­хідна

активна дійова здатність (при­значення) (здат­ність активна)

прикметник

-льний, -івний, -чий

деаюрму вальний

гальмівний

установчий

стан перебуван­ня в активній Дії

дієслівна форма який (що) + дієслово

деаюрмує деаюрмував

активний * учасник дії (суб'єкт дії)

іменник

-ач,

-ник,

-ар,

-ій,

-ець

деаюрмувач

дедЬормувальник

кресляр

рушій

гравець

непере­хідна

неперехідна дійова здатність

прикметник

-кий,

-ливий,

-учий,

авий,



-ивий

повзькйй

натисковий

повзучий

лукавий

лінивий

стан перебуван­ня в неперехід­ній дії

дієслівна форма який (що) + дієслово

повзе тече росте біжить

дієприкмет­ник

-лий

зміцнілий зрослий

виконавець неперехідної дії (суб'єкт не­перехідної дії)

іменник

-ливець,

-ак,

-ун

мгнлйвець

повзун

бігун

Дія

Поняття

Частина мови

Суфікс

Приклад




пасивна

дійова


здатність

прикметник (від дієслова із

префіксом)



-ний, -овний, -енний, -анний

стисний спрянбвний вирівненний здоланний

пере­хідна

стан

перебування в пасивній дії



дієприкметник

-ений,

-утий, -итий, -овакий, -овуваний



випрямлений

стисканий

стиснутий

оповитий

сформульований

заблоковуваний




пасивний учасник дії (суб'єкт дії)

іменник

-анець, -анка, -енець, -нь

стисканець

стисканка

вирівнюванець




неперехідна

дійова


здатність

прикметник

-кий,

-ливий,


-учий,

-авий,


-ивий

формівкйй стисливий стискучий стискавий

непере­хідна

стан

перебування в неперехід­ній дії



дієслівна форма який (що) + дієслово

стискається







дієприкметник

-лий

стислий




виконавець неперехідної дії (суб'єкт не­перехідної дії)

іменник

-ливець,

-ак,


-ун

стислйвець стискуй

Дія

Поняття

Частина мови

Суфікс

Приклад




пасивна

прикметник

-ний,

стисний




дійова

(від дієслова

-овний,

спрямбвний




здатність

із префіксом)

-енний,

зміцненний










-анний

здоланний










-ений,

стиснений




стан




-аний,

стисканий

пере-

перебування

дієприкметник

-утий,

стиснутий

хідна

в пасивній дії




-итий,

оповитий










-ований,

сфабрикований










-овуваний

сфабрикбвуваний




пасивний




-анець,

стисканець




учасник дії

іменник

-анка,

стисканка




(об'єкт дії)




-енець,

змінюванець










-нь

стискань

Українська мова спроможна практично від будь-якого дієслова утворити віддієслівний прикметник на позначення здатності об'єкта піддаватися дії (табл. 4), а також — пасивний дієприк­метник доконаного виду, умисно створений означати поняття на позначення стану об'єкта, зумовленого перебуванням у доко­наній дії (табл. 3) [28, с. 40].



Прислівники (складні)
1. Разом пишуться

а) складні прислівники, утворені сполученням прийменника


з прислівником: віднині, відтепер, доконче, донині, доте-
пер, забагато, задовго, занадто, набагато, навічно, надалі,
надовго, назавжди, назовсім, наскрізь, насправді, невтям-
ки, негаразд, отак, отам, отуди, отут, підтюпцем, повсю-
ди, подекуди, позавчора, позаторік, понині, потроху, удвічі,
утричі;

б) складні прислівники, утворені сполученням прийменника


з іменниковими формами, у тому числі дієслівного та
прикметникового походження: безвісти, безперестанку,

(у-)вбік, (у-)ввечері, (у-)ввіч, (у-)ввблю, (у-)вгблос, (у-)вгорі, (у-)вбрід, (у-)вгбру, (у-)вдалечині, (у-)вдалечінь, (у-)вдень, (у-)вдома, (у-)взймку, (у-)взнакй, (у-)акрай, (у-)вкупі, (у-)влад, (у-)влітку, (у-)внаслідок, (у-)внизу, (у-)вночі, (у-)впень, (у-)вперед, (у)впереміж, (у-)вплав, (у-)вплач, (у-)впбперек, (у-)вп6ру,(у-)впродбвж, (у-)впо-дбвж, (у-)враз, (у-)вранці, (у-)врешті, (у-)врівень, (у-) врівні, (у-)врбзкид, (у-)врбзліт, (у-)врбзсип, (у-)впереміш, (у-)врбзтіч, (у-)врукопашну, (у-)вряд, (у-)всередині, (у-)вслід, (у-)всмак, (у-)вщерть, (у-)вщент, (у-)вшир, відразу, довіку, довкола, доволі, догори, додолу, докупи, дони­зу, досередини, дотла, дощенту, заміж, замужем, заочі, запанібрата, запівніч, зараз, заразом, зарані, зарання, засвітла, збоку, зверху, звіку, згори, здуру, ззаду, зісподу, знизу, зозла, зокола, зразу, зранку, зрання, зрештою, зроду, зряду, зсередини, ізвечора, набік, наверх, наверху, навесні, навиворіт, навиліт, навідліг, навідріз, навік, нагору (але на-гора), надвечір, надворі, надголодь, надзелень, надмір, надміру, назад, назахват, наздогад, назустріч, наїздом, наниз, нанизу, наостанок, наостанку, напам'ять, наперебій, напереваги, наперед, наперекір, напереріз, напівдорбзі, напідпитку, напоказ, наполовину, напохваті, наприклад, напровесні, напрокат, напролом, напропале, нараз, нарешті, нарозхват, насилу, наскоком, наспід, наспіх, насподі, насторожі, наяву, обік, обіч, одвіку, опівдні, опівночі, опліч, підряд, підстрибом, побіч, поблизу, поверх, повік, поволі, пбдумки, позаду, поночі, попліч, поруч, поряд, посередині, почасти, пошепки, поспіль, скраю, спереду, спочатку;

) складні прислівники, утворені сполученням прийменника з прикметниковими формами: віддавна, востаннє, (у-)вручну, догола, доземно, допізна, досуха, дочиста, за­видна, замолоду, заново, зблизька, звисока, згарячу, злегка, зліва, знову, зрідка, напевне, нарівні, нарізно, нашвидку, помалу, помаленьку, порізно, посередньо, потиху, сповна, спроста, сп'яну;

) складні прислівники, утворені сполученням прийменника із займенником: (у-)внічию, (у-)втім, навіщо, нащо, пе­редусім, почім, почому; але: до чого, за віщо, за що та ін. в ролі додатків;

) складні прислівники, утворені сполученням прийменника з числівником: (у-)вдвбє, (у-)втрбє і под.; (у-)вперше,



(у-)вдруге і под.; надвоє, натроє та под.; (у-)вдвбх, (у-)втрьбх і под.; водно, заодно, поодинці, спершу Сале: по-перше, по-друге й под.,);

е) складні прислівники, утворені сполученням кількох


прийменників із будь-якою частиною мови: (у-)вдбсвіта,
завбільшки, завглибшки, завдовжки, завтовшки, завчасу,
завширшки, знадвору, навзнак, навкидьки, навколо, навкруги,
навкулачки, навмисне, навпаки, навперейми, навприсядки,
навпростець, навряд, навскач, навскіс, навскоси, навсправж-
ки, навстіж, навтікача, навздогін, наосліп, наздогін, на-
впочіпки, напередодні, напоготові, позавчора, попідруки,
попідтинню, притьмом, спідлоба, спозаранку;

ж) складні прислівники, утворені з кількох основ (із при-


йменником чи без нього): босоніж, вірогідно, воднораз,
водносталь, водночас, (у-)втрйдорога, ліворуч, мимоволі,
мимоїздом, мимохідь, мимохіть, насамперед, натщесерце,
нашвидкуруч, обабіч, обіруч, очевидно, повсякдень, повсяк-
час, праворуч, привселюдно, самохіть, спозаранку, стократ,
стрімголов, тимчасово, чимдуж, чимраз;

и) складні прислівники, утворені сполученням часток аби-, ані-, де-, чи-, що-, як- із будь-якою частиною мови: абияк, аніде, деколи, чимало, щовечора, щодня, якраз, якнайкраще таін.

Але: аби тільки, дарма що, поки що, чи що, як коли, як слід, як треба.

Слід відрізняти складні прислівники від приймен­ників або часток з іншими частинами мови, коли останні зберігають у реченні свої функції, отже, і пишуться окремо:



Забагато працювати. - За багато років уперше зайшов. Стало набагато легше. - Зала на багато місць. Насилу доїхали. - Покладався лише на силу. Ми чуємо це вперше. - Постукав у перше вікно. Нащо було починати справу? - На що ви натякаєте? Утім, я не заперечую. - У тім краю завжди весна. Він повернув убік. - Ударив у бік. Надіслав листа додому. - Підійшов до дому.

2. Окремо пишуться

а) прислівникові сполучення, що складаються з прийменни­ка (іноді із часткою) та іменника, у яких останній зберігає своє лексичне значення й граматичну форму: без відома, без жалю, без кінця, без кінця-краю, без краю, без ладу, без ліку, без мети, без наміру, без потреби, без прокиду, без промаху, без просипу, без пуття, без сліду, без смаку, без сумніву, без толку, без тями, без уга-ву, без упину, без черги;



в(у) затишку, в(у)міру, в(у) нагороду, в(у)ногу, в обмін, в обріз, в(у) позику, в(у) цілості;

до біса, до вподоби, до гурту, до діла, до загину, до запитання, до краю, до крихти, до ладу, до лиха, до ли­ця, до міри, до ноги, до обіду, до останку, до пари, до пня, до побачення, до пори, до пуття, до речі, до реш­ти, до сих пір, до смаку, до смерті, до снаги, до сьогодні;

за кордон, за кордоном, за рахунок;

з болю, з відома, з діда-прадіда, з давніх-давен, з маху, з огляду, з переляку, з радості, з розгону;

з-за кордону;

на бігу, на біс, на вагу, на весну, на віки вічні, на вибір, на видноті, на відчай, на відміну, на відмінно, на віку, на гамуз, на голову, на диво, на дозвіллі, на жаль, на зло, на зорі, на зразок, на льоту, на мить, на ніщо, на око, на поруки, наррощання, на радість, на радощах, на руку, на самоті, на світанку, на скоку, на славу, на слово, на сміх, на совість, на сором, на ходу, на шкоду, на щастя, на чолі;

над силу; не з руки; ні на гріш;

під боком, під гору, під силу, під час, під вечір;

по весні, по закону, по змозі, по знаку, по можливості, по пам'яті, по правді, по силі, по совісті, по сусідству, по суті, по черзі, по честі, по щирості;

у вигляді, у вічі, у поміч, у стократ;

уві сні, через силу;

б) сполучення, що мають значення прислівників і склада-


ються з двох іменників (числівників) та прийменників
(або без них): від ранку до вечора, день у день, (і)з боку
на бік, (і)з дня на день, один по одному,
один в один, раз
по раз, раз у раз, рік у рік, (і)з року в рік, сам на сам, час
від часу, (і)з кінця в кінець, (і)з краю в край, (і)з ранку
до вечора, честь честю, одним одно, ноіа в ногу, один
одинцем;

в) сполучення, що мають значення прислівників і складаються


з узгоджуваного прикметника (числівника, займенника)

й іменника: другого дня, таким чином, темної ночі, тим разом, тим часом Сале тимчасом як);

г) прислівники, утворені сполученням прийменника з повним
прикметником чоловічого чи середнього роду: в основно-
МУ> (у)в цілому;

д) прислівники, утворені сполученням прийменника по


зі збірним числівником: по двоє, по троє, по четверо тощо;

е) фразеологічні сполучення в ролі прислівників: дорогою


душею, ні світ ні зоря, на віки вічні.


3. Через дефіс пишуться

а) складні прислівники, утворені від прикметників і займен-


ників за допомогою прийменника по із закінченням -ому
або (-к)и: по-козацькому (-ки), по-господарському (ки),
по-християнському (-ки), по-іншому, по-своєму, по-сусід-
ському (-ки);
також по-латйні;

б) складні прислівники, утворені від порядкових числівників


за допомогою прийменника по: по-перше, по-друге, по-
третє
й т. д.;

в) неозначені складні прислівники з частками будь-,


-небудь, казна-, -то, хтозна-:
будь-де, будь-коли, будь-
куди, де-небудь, куди-небудь,.як-небудь, казна-що, аби-то,
так-то, хтозна-як;


г) складні прислівники, утворені з двох однакових, синоні-
мічних або антонімічних прислівників: далеко-далеко,
ледь-ледь, ледве-ледве, ось-ось; одйн-однгсінький, давним-
давно, (у)врешті-решт, геть-чисто, гидко-бридко, повік-
віків, зроду-віку, тишком-нишком, рано-вранці, часто-
густо, (у)врядй-годй, десь-інде, десь-інколи, сяк-так;
більш-менш(-е), видимо-невидимо
Сале: одним одна, один
одним, (у)все одно, (у)все рівно, кінець кінцем, сама само-
тою).

4. Через два дефіси пишуться складні прислівники, утворені


повторенням часток або повторенням слова зі службовими
компонентами всередині: будь-що-будь, віч-на-віч, (увсьо-
го-на-всього, де-не-де, колй-не-колй, пліч-о-пліч, хоч-не-хоч, як-
не-як.


Прийменники (складні)
1   ...   22   23   24   25   26   27   28   29   ...   43


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка