Мандрівка книжковим містом



Скачати 477.17 Kb.
Сторінка2/3
Дата конвертації19.02.2016
Розмір477.17 Kb.
1   2   3
Тема: Писемні пам'ятки України

Мета: розширити знання учнів про історію української писемності, прищепити любов і повагу до культури і науки.

Обладнання: книги: „Слово о полку Ігоревім”, „Повість временних літ” та „Енеїда”.

Хід уроку

І. Оголошення теми і мети уроку.

ІІ. Вивчення нового матеріалу.

Бібліотекар. Кожна освічена і культурна людина повинна знати свою історію, витоки писемності свого народу.

Писемність – сукупність графічних знаків і орфограм , які застосовуються в мові чи в ряді мов, що користується однією системою письма.

Перше слов’янське письмо з’явилось в ІХ столітті нашого літочислення. А перший слов’янський алфавіт створили брати Кирило і Мефодій у 862 році. Кирило був освіченою людиною , знав грецьку, латинську, слов’янську, арабську, єврейську та давньоруську мови. Він працював бібліотекарем і викладав філософію. Мефодій був таким же освіченим.

Нажаль оригіналів праць Кирила і Мефодія не знайдено та ми маємо численні копії-переклади богословських книг та переписи оригінальних творів. Це твір Кирила – „Слово про перенесення мощів преславного Климента” та книга Мефодія „Гімн на честь Дмитра Слунського” та інші, які є визначним внеском у загальнослов’янську культуру.

Та „Панонські легенди”, розповідаючи про життя і подорожі Кирила, повідомляють дуже цікавий факт. Кирило, що проживав у Херсонесі знайшов Євангеліє і Псалтир руською мовою і чоловіка, який говорив тією ж мовою. Кирило, спілкуючись з ним, почав говорити й писати тією мовою.

Це свідчить про те, що слов’янські племена в ІХ столітті мали своє письмо, а Кирило вдосконалив чи видозмінив деякі букви і їх графіку та все ж він мав взірець давньоруського походження для створення абетки. Кирило і Мефодій заклали основи слов’янської писемності та літератури і в цьому їхня заслуга.

Найвидатніша пам’ятка літератури Давньої Русі – „Слово о полку Ігоревім”. Нажаль автор геніальної повісті-поеми залишається невідомим. Та вчені приходять до висновку, що автор „Слова о полку Ігоревім” чудово знав історію, географію, природу, військову справу та мову сусідніх народів. Це могла бути досвідчена , літня людина.

Наслідком цієї праці стала книга „Пахощі Бонових слів”. Нам вже відомо хто такий Боян. Автор цієї книги прийшов до висновку, що „Слово о полку Ігоревім”, Остромирове Євангеліє та „Ізборник Святослава” були написані староукраїнською мовою.

Найдавніший літописний твір – „Повість временних літ” – це зведені в одне ціле і розміщені в певному порядку історичні розповіді, документи та закони. Повість була написана приблизно 1113 року, ченцем Києво-Печерського монастиря Нестором. В ній розповідається про розселення слов’ян, про утворення в них держави та про перших руських князів. В „Повісті временних літ”, яку переписали пізніше, було розміщено твір під назвою „По учення дітям” Київського князя Володимира Мономаха.

Важливе місце серед літературних пам’яток часів Київської Русі належить житійним творам. Житіє - біографія сьогодні – це твір, в якому йдеться про життя, страждання чи подвиги людей визнаних церквою як святих.

Наприклад: „Житіє Володимира”, „Житіє Ольги”, „Про святого і блаженного Агапіта”. Літописання продовжувало розвиватися. Так звані „Козацькі літописи” розкривають нам епізоди боротьби українського народу за своє визволення: „Літопис Самовидця”, „Літопис Самійла Величка” та ін.

Опрацьовуючи історичні матеріали, автори „Козацьких літописів” виявляли свій літературний хист. Стиль написання то простий, то вишуканий, а сама побудова сюжету, використання прислів’їв та приказок і метафоричність літописів говорить про те, що це не лише історичні пам’ятки, а й твори художньої літератури.

Вважалось, що першодрукарем на Україні був Іван Федоров і першою друкованою книгою – його „Апостол”. Та виявися цікавий факт про те, що у Німеччині в бібліотеці Тюбінченського університету зберігається книга Юрія Дрогобича, надрукована українською мовою під назвою:

„Прогностична оцінка поточного 1483 року магістра Юрія Дрогобича з Русі, доктора філософії і медицини Болонського університету”. Вона була надрукована через 45 років після винайдення Йоганом Гутенбергом книгодрукування і задовго до появи Івана Федорова на Україні. Та все ж І.Федоров зробив свій внесок у розвиток української культури і літератури. Випустивши книгу „Апостол”, що була видана в Москві, слідом за нею було надруковано „Буквар”. Він складався з двох головних частин: „Абетки” і додаткових матеріалів читання і вивчення на пам’ять. Ця пам’ятка нашої літератури („Буквар”) досі зберігається в оригіналі в бібліотеці Гарвардського університету. А „Острозька біблія”, надрукована також Федоровим, знаходиться в Конгресовій бібліотеці США. І ще по одному оригіналу цих видань зберігається в Канаді в Єпархіальному музеї в місті Едмонті.

Ще хочеться сказати про видатних діячів української літератури таких як: Григорій Савич Сковорода, Іван Вишенський, Іван Петрович Котляревський, Іван Іванович Огієнко та ін.

Спадщина Г.Сковороди стала підсумком давньої української словесності і провіщення нової української літератури. В поетичній збірці „Сад Божественних пісень”, у прозовій збірці „Байки харківські”, у філософських трактатах та діалогах Сковорода постає перед нами носієм гуманістичного світогляду, творцем оригінальної філософії, людиною всебічно обдарованою, спраглою до знань та пізнання істини. Його називають українським Сократом, народним любомудром.

Іван Вишенський – гордість давнього слов’янського письменства на Україні. Він народився на Львівщині, був високоосвіченою людиною. Жив на Афоні, який на той час був центром православного Чернецтва на Сході. Прийняв чернецтво і поселився в печері, звідки посилав на Україну свої послання. Всього відомо їх 20. Найвидатніші : „Обличеніє диявола-миродержця”, „Послання к утекшим от православ’я єпископам”, „Порада о очищению церкви”. Іван Петрович Котляревський, більше як 200 років тому, явив Україні творіння своєї душі і серця – безсмертну „Енеїду”. Він не міг мовчати, коли українська душа стогнала , продана своїм же „благородним дворянством”.

Мав заговорити народ, своєю мовою, про своє підневільне життя, але говорити про це, сміючись, не втрачаючи своєї гідності. Поема „Енеїда” – безсмертна пам’ятка нашої літератури, вона живе і буде жити.

Огієнко Іван Іванович – видатний вчений, громадський діяч, поет, прозаїк, критик і мовознавець, публіцист і видавець, ректор Українського народного університету, православний митрополит Польщі, Канади – автор сотень книг, тисяч наукових праць. Все своє життя (прожив 90 років)

Іван Огієнко пише статті і окремі твори. До еміграції за кордон у Львові вийшли з друку його праці : „Чистота і правильність української мови”, „Український православний словник”, „Історія українського друкарства”.

Слід вдуматись в слова – одкровення Огієнка, в які впродовж поколінь вчитувались наші одноплеменці за кордоном : „Європо, вільний світе – чи українці не люди, що їхні святині оскверняють без перерви?”; „Гине мова – гине народ!”; „Народ, що легко скидає своє і пристає до чужого, ніколи сильним не буде!” та ін.

Ще хочеться згадати про дуже цікаву пам’ятку нашого народу – „Велесову книгу”. Це пронумеровані дощечки, на яких вирізано текст. Розповідають вони про життя правослов’янського народу у давні часи, коли ще на території України проживали кочові племена – скіфи, кіммерійці і сармати. Це були дуже давні язичеські часи.

Але про цю пам’ятку ми поговоримо іншим разом.



ІІІ. Підсумок уроку.

Запитання:



  1. Коли з’явилося перше слов’янське письмо?

  2. Які писемні пам’ятки нашої країни ви знаєте? Їхні автори.

  3. Назва та автор першої друкованої книги.

  4. Назвіть одних з перших українських письменників і мислителів.


9 клас
Тема: Необхідність та практичність картотек.

Мета: з’ясувати роль періодичних видань у суспільному житті; познайомити учнів з фондом періодики.

Розглянути картотеку газетно-журнальних статей.



Обладнання: систематичні картотеки газетно-журнальних статей.

Хід уроку

І.Повідомлення теми і мети уроку.

ІІ. Вивчення нового матеріалу.

Бібліотекар. Періодичні видання містять дуже багато корисної і цікавої інформації. Щоб можна було скористатися цією інформацією у будь який час для цього у бібліотеках створюється система картотек. Кількість їх залежить від кількісного складу, потреби, обсягу і змісту бібліотечних фондів, а також від складу читачів бібліотеки, їх запитів та рівня інформаційної роботи бібліотеки. Наша шкільна бібліотека веде кілька картотек.(Розглядається схема “Картотеки шкільної бібліотеки”)

Найбільш популярними серед читачів є тематичні картотеки на такі теми: “Картотека хрестоматійних творів зарубіжної літератури”, “Картотека хрестоматійних творів української літератури”, “На допомогу вчителям-предметникам” та багато інших.

Як створюється картотека і для чого вона потрібна? Картотеки вміщують бібліографічні описи статей із газет, журналів, книг на різні теми. Коли до бібліотеки надходять періодичні видання бібліотекар уважно перечитую кожну статтю, і якщо стаття несе в собі інформацію яка може бути використана у навчанні та для інших потреб на таку статтю заводиться каталожна картка. Запис картки каталогу відрізняється від запису картки картотеки:



Картка в каталозі:

  • автор

  • назва книги

  • вихідні дані

  • головні елементи

Картка в картотеці:

  • автор

  • назва статті

  • адреса статті (назва і дата виходу періодичного видання)

Наприклад:

Яворницький Д.І.

Із української старовини: Наук.-худож.кн..: Для серед. та ст. шк. віку / Пер. з рос. Ю.О.Іванченка; Мал. М.С.Самокиша та С.І.Васильківського. – К.: Веселка, 2001. – 176с.: іл.

Кульчицький С.

Голодомор-33: Чому і як? // Дзеркало тижня. – 2006. - №45 (624). – 25 листопада – 1 грудня

Після цього картки розміщуються в картотеках відповідно до тем і розділів картотек.

Отже, тепер ви зрозуміли, що при написані реферату чи доповіді на задану тему можна користуватися не тільки систематичним каталогом, а і картотеками що є у бібліотеці. Але, знайшовши потрібну статтю в картотеці, треба зорієнтуватися, де знаходиться фонд періодичних видань і за адресою статті знайти її в газеті чи журналі. Зазвичай у бібліотеках фонд періодичних видань відокремлюється чи виділяється. Газети в основному залі зберігаються 2 роки, журнали – 5. Якщо стаття виходить за ці рамки, то газети і журнали передаються до книгосховища. І щоб отримати потрібну статтю необхідно заповнити бланк-замовлення за яким бібліотекар відшукає її у книгосховищі. При заповненні потрібно буде згадати навички бібліографії.

ІІІ. Закріплення вивченого матеріалу.

А тепер, щоб засвоїти матеріал, ви користуючись системою картотек, повинні будете зробити бібліографічну підбірку (список) статей на теми за вибором :

“Місто в якому я живу”

“Давні промисли та ремесла нашого народу”

“Історія книгодрукування”

“Новорічні свята”



ІV. Домашнє завдання.

Зробити бібліографічну підбірку “Історія Шполянського краю”


10 клас
Тема: Комп’ютерна бібліотека (інтегрований урок – діалог)

Мета: допомогти зрозуміти дітям, що оволодіння основами інформаційної культури підготує їх до будь – якого видупізнавальної діяльності, забезпечить здатність жити в інформаційному суспільстві.

Обладнання: комп'ютер, довідникова література, дискети, диски.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань.

Бібліотекар. Початок ХХІ _ic. ознаменувався прямуванням світового співтовариства до відкритого інформаційного простору, створення якого означає відсутність будь-яких перешкод в отриманні інформації, впевненість щодо її якості і достовірності. У цьому напрямі розвивається інформаційна політика й нашої держави, що передбачає закладення основ для вирішення таких значних завдань, як формування єдиного інформаційного простору України та її входження до інформаційного простору. Головними напрямами цієї політики є забезпечення доступу до інформації, створення національних систем і мереж інформації, забезпечення ефективності її використання.

На рівні держави розроблено відповідну правову базу, що регулює інформаційні відношення: це закони України «Про інформацію», «Про національну програму інформатизації», Указ Президента України «Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні» та _ic. На виконання доручення Кабінету Міністрів України до Закону України «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні» колегія Міністерства культури і мистецтв України прийняла постанову від 27 травня 2003 року «Про середньострокові пріоритетні напрями інноваційної діяльності в галузі культури і мистецтв на 2003-2007 роки». У ній визначаються такі основні напрямки розвитку інноваційної культури суспільства: впровадження інформаційних технологій у бібліотечну справу; створення інтегрованих електронних каталогів і баз даних для наукового обліку і широкої популяризації історико-культурного надбання України; використання інформаційних ресурсів бібліотечних фондів у навчально-виховному процесі і системах дистанційного навчання; створення доступних через мережу Інтернет електронних бібліотек.

Реалізуючи свою головну стратегічну мету, відповідно повинна розвиватись і діяльність бібліотек України для дітей, пріоритетами якої залишаються: розвиток особистості, здатної самостійно і вільно мислити й діяти в умовах інформаційного суспільства; формування у дітей сучасного світогляду; розвиток творчих здібностей і навичок самостійного пізнання, самоосвіти і самореалізації особистості; виховання покоління, здатного ефективно працювати і навчатися протягом життя, тобто, розробка політики запровадження послуг для дітей відповідно до потреб суспільства, що базується на знаннях суспільства, що навчається. Отже, освіченість, інтелект, творчий потенціал особистості стануть провідною силою в інформаційному суспільстві, тому ми з вами всіма доступними формами бібліотечної роботи захищаємо і створюємо умови для реалізації права дитини на само висловлювання. Це передбачає свободу пошуку, отримування і передачу інформації та різних ідей.

Вчені прогнозують, що наступне століття стане епохою тріумфу індивіда, пріоритету особистості як основи життєдіяльності суспільства. Це буде людина з високою внутрішньою культурою, яка потребуватиме безперервного вдосконалення своїх творчих здібностей. Адже всі ми добре знаємо, що саме в дитинстві формується світогляд людини, закладаються основи її інтелекту і комунікабельності. Сучасні діти пізнають світ за книгами, і тому дитяче читання належить до загальнонаціональних проблем, від його стану залежить духовне здоров’я майбутньої нації. Тому і вирішальна роль у цій проблемі відводиться саме дитячій бібліотеці як унікальному інституту дитинства. А основна унікальність дитячої бібліотеки полягає: по-перше, у цінності дитини й підлітка, які читають; по-друге, у відповідному спеціальному зібранні дитячої літератури; по-третє, у створенні інформаційно-бібліотечного поля для дітей.

ІІ. Повідомлення теми уроку.

Бібліотекар. Друзі! Вам пощастило жити в час небувалого злету науково – технічного прогресу, жити у столітті інформації. Що ми розуміємо під словом „інформація”?

Учень. Ми оточені інформацією завжди: коли читаємо книжки, слухаємо радіо, дивимось телевізор, спілкуємось між собою. Запитання, відповіді, прохання, посмішки, рухи – все це є передавання інформації. Взагалі, необхідність висловлювати і передавати інформацію привела до появи мови, писемності, мистецтва; викликала до життя книгодрукування, телебачення, обчислювальну техніку.

Бібліотекар. Технічний прогрес приніс нові засоби комунікації, тобто засоби спілкування. А разом з ними – нові цінності. Першим проривом у цьому напрямку стала книга, пізніше – періодичні друковані видання, потім – телеграф, радіо, телебачення і, нарешті, Інтернет.

Соціально – економічний розвиток суспільства, його демократизація в звичайній мірі залежить від пізнання, аналізу світових суспільних процесів. Саме цьому сприяє всесвітня комп’ютерна мережа.

В індустрії інформаційних послуг підвищується роль бібліотеки, як найдоступнішої ланки суспільства. Інформаційно – просвітницька, культурно – творча, комунікативна, саморозвиток особистості – такі функції присутні у віртуальній реальності, і такі ж функції виконують бібліотеки.



Вчитель інформатики.

1. Що таке „Інтернет”?

2. Пошукові системи Інтернет? Методи пошуку інформації.

3. Як підключитися до мережі Інтернет?

4. Що таке електронна бібліотека?

5. Користування групою новин в Інтернет?

6. Користування оглядачами.

7. Орієнтація в пошукових серверах.



ІV. Підсумок уроку.

Тестові завдання.

І Прізвище, ім’я, по-батькові______________________________

1. Яка програма використовується для перегляду веб-сторінок в Інтернет?

a) Microsoft Word;

б) Far;


в) Excel;

г) Microsoft Internet Explorer;

д) Rambler.

2. Яка із наведених послідовностей дій є вірною і найбільш повною щоб відкрити веб – сайт за адресою: http://www.ароrt.ru

а) запустити програму перегляду, ввести адресу сайту в полі ‘»Адрес», натиснути Enter;

б) запустити програму перегляду, вибрати пункт меню «Сохранить как…», ввести адресу сайту в полі «Имя», натиснути Enter;

в) запустити програму перегляду і ввести адресу в будь-якому вільному полі вікна;

г) запустити будь-яку програму, ввести в вільному полі потрібну адресу, натиснутиEnter;

д) запустити програму перегляду, ввести адресу сайту в полі ‘»Адрес».

3. Які із указаних адрес веб-сайтів в Інтернет є вірними:

a) http://www.google.com

б) http:/www. Google. Com

в) www.google.com.

г) http://com

д) http://www,google,com

5. Які із вказаних адрес електронної пошти є не вірними?

А) about.microsoft.com

б) about.microsoft.com@

в) about@microsoft.com

г) @about

д) @misrosoft.com

V. Домашнє завдання

За даними однієї з пошукових систем в комп’ютерній бібліотеці Інтернет знайти інформацію про:

А) комп’ютерну мережу;

Б) книгу;

В) бібліотеку.
11 клас
Тема: Сучасне компютерне забезпечення в бібліотечній справі.

Мета: дати зрозуміти дітям, що оволодіння основами інформаційної культури підготує їх до будь – якого виду пізнавальної діяльності, забезпечить здатність жити в інформаційному суспільстві; формувати конкретні уміння й навички роботи з комп’ютерною технікою; ознайомлення учнів з системою автоматизації бібліотек – ІРБІС, пакетом програм «Бібліограф».

Обладнання:


  1. Виставка літератури «Комп’ютер у нашому житті»,

  2. Комп’ютер,

  3. Пакет програм «Бібліограф».

Хід уроку

І. Актуалізація знань.

Організаційний момент.



ІІ. Оголошення теми і мети уроку.

Бібліотекар. Розвиток потенціалу людини, навичок і вмінь у столітті інформації, формування інформаційної культури особистості потрібно починати з дитинства. Головним джерелом інформації в ХХІ столітті є книга і комп’ютер. Традиційно бібліотеки формують основи бібліотечно-бібліографічних знань, працюючи з книгою, періодичними виданнями, довідковим апаратом бібліотеки. Але сьогодні – це лише одна із складових частин формування інформаційної культури школярів. Другою важливою складовою є основи комп’ютерної грамотності. Щоб бути освіченою, сучасною людиною, необхідно багато читати, вміти користуватися комп’ютером, знати Інтернет.

Тривалий час книга була єдиним і основним джерелом інформації. Сьогодні світ заполонили комп’ютери. Враховуючи те, що система освіти і виховання сьогодні зорієнтована на входження у світовий освітній, інформаційний та культурний простір, основними знаннями сучасного учня стає інформаційна грамотність, яка передбачає оволодіння комп’ютерною технікою. На даному етапі є підстави та можливості для переорієнтації шкільної бібліотеки в інформаційний цент із забезпечення навчально-виховного процесу.

Сьогодні ми з вами познайомимося з деякими програмним забезпеченням для шкільних бібліотек.

Впровадження в практику роботи бібліотечних програм передбачає декілька етапів.


  1. Створення електронного каталогу.

  2. Для ефективного функціонування інформаційних центрів, створених при шкільних бібліотеках, необхідне поетапне вивчення прикладного програмного забезпечення загального призначення, сучасних бібліотечних технологій.

Учень.

- У 1995 році Кіровоградське ОУНБ ім. Д.І.Чижевського стала першим дилером системи ІРБІС в Україні.

- З 1996 року, за домовленістю із ДПНТБ Росії, фахівці цієї бібліотеки виконують авторизований переклад системи ІРБІС українською мовою.

- У 1998 році українізовано першу Windows – версію ІРБІС.

- За останні 6 років ОУНБ ім. Чижевського запровадила систему ІРБІС у більш ніж 30 бібліотеках України.

Вчитель інформатики.



Призначення системи ІРБІС

Система призначена для автоматизації традиційних бібліотечно-інформаційних технологій у малих і середніх бібліотеках.



Використані платформи

Система може функціонував в локальній обчислювальній мережі і на автономних ПЕОМ типу ІВМ РС у середовищі MS DOS. Версія для MS DOS містить у собі 5 АРМів («Комплектування», «Каталогізатор», «Читач», «Книговидача», «Адміністратор»).



АРМ «Комплектування»

Являє собою робоче місце бібліотечного працівника, що виконує функції з комплектування й обліку фондів бібліотеки на основі ведення спеціальної бази даних (БД).



АРМ «Каталогізатор»

Являє собою робоче місце бібліотечного працівника, що виконує операції каталогізації і систематизації видань, тобто функції стосовно формування баз даних електронного каталогу. В умовах ЛОМ (локальна обчислювальна мережа) система забезпечує функціонування довільної кількості АРМів «Каталогізатор» з можливістю одночасного поновлення однієї бази даних.



АРМ «Книговидача»

Являє собою робоче місце бібліотечного працівника, що виконує функції стосовно видачі літератури відповідно до сформованих замовлень і її повернення. В умовах ЛОМ система забезпечує роботу із чергою сформованих замовлень на видачу в режимі реального часу, тобто замовлення, сформовані на АРМах «Читач», автоматично надходять на АРМ «Книговидача».



АРМ «Читач»

Являє собою робоче місце кінцевого користувача електронного каталогу і призначений для всеосяжного пошуку, перегляду/друку знайденої інформації і формування замовлення на видачу знайденої літератури. В умовах ЛОМ система забезпечує можливість одночасного пошуку в тих самих базах даних електронного каталогу довільної кількості користувачів.



АРМ «Адміністратор»

Являє собою робоче місце фахівця, що виконує системні операції над базами даних у цілому, спрямовані на підтримку їх в актуальному стані.

Бібліотекар. Також є пакет програм «Бібліограф», призначений для використання у бібліотеці навчального закладу. Головною його особливістю є простота у використанні та наявність усіх необхідних бібліотекарям та читачам функцій.

Програми пакету мають зручну та детальну довідкову систему, яка допоможе швидше навчитись ефективно їх використовувати.

Пакет працює в операційній системі Windows 95/ 98/ МЕ/ NT/2000/ XP та складається з таких програм:


  • «Бібліограф - каталог»

  • «Бібліограф - Читач»

  • «Бібліограф - Пошук»

  • «Бібліограф – WEB - Пошук»

  • «Бібліограф - Замовлення»

Вчитель інформатики. Робота з програмами пакета починається зі створення електронного каталогу за допомогою програми «Бібліограф – Каталог». Ця програма дозволяє реєструвати такі типи видань: книги, періодичні видання, а також газетні та журнальні статті.

Для пошуку видань у електронному каталозі призначена програма «Бібліограф - Пошук».

Реєстрація читачів, а також усіх фактів видачі – повернення літератури, здійснюється за допомогою програми «Бібліограф - Читач».

Web – орієнтована програма «Пошук» дозволяє формувати запит на пошук літератури в електронному каталозі через мережу Інтернет.

У бібліотеці замовлення обробляються за допомогою програми «Бібліограф - Замовлення».

1   2   3


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка