Математика в 3-му класі



Сторінка14/22
Дата конвертації19.02.2016
Розмір6.89 Mb.
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   22

(шт..)140 кг160 шт.однаковаП240 кг? гРозв’язання


  1. 160 : 40 = 4 (шт..) батонів отримують з 1 кг борошна

  2. 4 * 240 = 960 (шт..) батонів отримають з 240 кг борошна.

Або 160 : 40 * 240 = 960 ( шт.)

Відповідь: 960 батонів випечуть з 240 кг борошна.


Задачі на знаходження суми двох добутків та обернені до них.
Підготовча робота.

На даному ступні розв’язуємо прості задачі з пропорційними величинами.

Задача 1. Хлопчик купив 7 олівців по 3 грн. за кожний. Скільки грошей він сплатив за олівці?

Після уявлення ситуації, про яку йде мова в задачі, учні визначають величини и записують її коротко в формі таблиці:

Вартість ( грн..)Ціна ( грн..)Кількість ( шт..)?3 грн.7 шт.Пояснивши за коротким записом числа задачі і запитання, учні згадують правило знаходження вартості покупки за відомими ціною та кількістю; та записують розв’язання задачі:

3 * 7 = 21 ( грн..)

Відповідь: 21 грн. сплатив хлопчик за олівці.

Задача 2. Хлопчик купив 4 ручки по 5 гривень за кожну. Скільки грошей хлопчик сплатив за ручки?

Вартість ( грн..)Ціна ( грн..)Кількість ( шт..)?5 грн.4 шт.Розв’язання

5 * 4 = 20 ( грн..)

Відповідь: 20 грн. сплатив хлопчик за ручки.
Ознайомлення.

Задача 3. Хлопчик купив 7 олівців по 3 грн. за кожний та 4 ручки по 5 грн. Скільки грошей сплатив хлопчик за всю покупку?

Порівнюємо цю задачу з попередніми: учні встановлюють, що ця задача складається з двох попередніх задач. Об’єднаємо короткі записи попередніх задач:

Вартість ( грн..)Ціна ( грн..)Кількість ( шт..)?3 грн.7 шт.??5 грн.4 шт.За коротким записом пояснюємо числа задачі. Повторюємо запитання: „Скільки грошей сплатив хлопчик за покупку?”



  1. Що треба знати, щоб відповісти на запитання задачі? ( Потрібно знати два числові значення : 1 – вартість олівців, невідомо, та П – вартість ручок, невідомо.)

  2. Якою арифметичною дією відповімо на запитання задачі? ( Дією додавання.)

  3. Чи можна відразу відповісти на запитання задачі? ( Ні, нам не відомо: 1 – вартість олівців, та невідома П – вартість ручок.)

  4. Що треба знати, щоб знайти вартість олівців? ( Треба знати два числові значення: 1 – ціну олівців, відомо 3 грн., та П – кількість олівців, відомо, 7 шт.)

  5. Якою арифметичною дією відповімо на це запитання? ( Дією множення.)

  6. Чи зможемо ми тепер відповісти на запитання задачі? ( Ні, ми не знаємо вартість ручок.)

  7. Що треба знати, щоб знайти вартість ручок? ( Треба знати два числові значення: 1 – ціну рочки, відомо , 5 грн., та П – кількість ручок, відомо 4 шт.)

  8. Якою арифметичною дією відповімо на це запитання? ( Дією множення.)

  9. Чи можна тепер відповісти на запитання задачі? ( Так, ми від запитання перейшли до числових даних. Аналіз закінчено.)

?
? ?

3 * 7 5 * 4

Складаємо план розв’язування задачі:

Першою дією дізнаємося про вартість олівців. Покажемо це на короткому записі.

Другою дією дізнаємося про вартість ручок. Покажемо це на короткому записі.

Третьою дією дізнаємося про вартість всієї покупки. Покажемо це на короткому записі.
1)

Вартість ( грн...)Ціна ( грн.)Кількість ( шт..)?3 грн.7 шт.2)

3) ? ?5 грн.4 шт.

Розв’язання



  1. 3 * 7 = 21 ( грн..) вартість олівців;

  2. 5 * 4 = 20 ( грн..) вартість ручок;

  3. 21 + 20 = 41 ( грн..) вартість покупки.

Або 3 * 7 + 5 * 4 = 41 ( грн..)

Відповідь: 41 гривню сплатив хлопчик за всю покупку.


Для узагальнення математичної структури таких задач та способу їх розв’язання , пропонуємо учням скласти аналогічну задачу з тими самими числами, але з іншими величинами. Склавши таку задачу учні впевнюються, що її розв’язувати немає необхідності: розв’язок ми вже маємо, лишилося лише поправити пояснення. Потім учням пропонується залишити тими самими величини, але змінити числа задачі. Учні впевнюються: хоча ми й змінили числа, але зв’язки між ними лишилися сталими, тому ця задача матиме такий самий план розв’язування:

Першою дією дізнаємося про загальну величину в першому випадку.

Другою дією дізнаємося про загальну величину в другому випадку.

Третьою дією дізнаємося про загальне значення для обох випадків, і відповімо на запитання задачі.
Повернемося до задачі 3. Складаємо обернені задачі.
3 , 7 , 5 , 4 , 41 - пряма задача.

3 , 7 , 5 , 4 , 41 - перша обернена задача.



Хлопчик купив 7 олівців по 3 грн. за кожний та 4 ручки. Скільки грошей коштувала ручка, якщо за всю покупку хлопчик сплатив 41 грн.?

  1. Вартість ( грн..)Ціна ( грн..)Кількість ( шт..)?3 грн.7 шт.41 грн.??4 шт.Що треба знати, щоб відповісти на запитання задачі? (Погтрібно знати два числові значення: 1 вартість ручок, невідомо, та П – кількість ручок, відомо 4 шт.)

  2. Якою арифметичною дією відповімо на запитання задачі? ( дією ділення.)

  3. Чи можна відразу відповісти на запитання задачі? ( Ні, ми не знаємо вартість ручок.)

  4. Що треба знати, щоб про це дізнатися? ( Потрібно знати два числові значення : 1 – вартість всієї покупки, відомо 41 грн.,, та П – вартість олівців, невідомо.)

  5. Якою арифметичною дією відповімо на запитання ? ( Дією віднімання.)

  6. Чи можна відразу відповісти на запитання ? ( Ні, нам не відома вартість олівців)

  7. Що треба знати, щоб знайти вартість олівців? ( Треба знати два числові значення: 1 – ціну олівців, відомо 3 грн., та П – кількість олівців, відомо, 7 шт.)

  8. Якою арифметичною дією відповімо на це запитання? ( Дією множення.)

  9. Чи зможемо ми тепер відповісти на запитання задачі? ( Так, ми від запитання перейшли до числових даних. Аналіз закінчено.)

?
? : 4

41 - ?

3 * 7


Складаємо план розв’язування задачі:

Першою дією дізнаємося про вартість олівців. Покажемо це на короткому записі.

Другою дією дізнаємося про вартість ручок. Покажемо це на короткому записі.

Третьою дією дізнаємося про ціну ручки. Покажемо це на короткому записі.


1)

Вартість ( грн...)Ціна ( грн.)Кількість ( шт..)?3 грн.7 шт.3)

2) 41 грн. ??4 шт.
Розв’язання


  1. 3 * 7 = 21 ( грн..) вартість олівців;

  2. 41 - 21 = 20 ( грн..) вартість ручок;

  3. 20 : 4 = 5 ( грн..) ціна ручки.

Або (41 – 3 * 7 ) : 4 = 5 (грн..)

Відповідь: 5 гривень коштує ручка.


3 , 7 , 5 , 4 , 41 - друга обернена задача.

Хлопчик купив 7 олівців та 4 ручки по 5 грн. за кожну ручку. Скільки коштує олівець, якщо за всю покупку він сплатив 41 грн.?

Складаємо короткий запис цієї задачі. Показуємо прості задачі на короткому записі і розказуємо план розв’язування задачі.


1)

Вартість ( грн...)Ціна ( грн.)Кількість ( шт..)??7 шт.3)

2) 41 грн. ?5 грн.4 шт.
Розв’язання


  1. 5 * 4 = 20 ( грн..) вартість ручок;

  2. 41 - 20 = 21 ( грн..) вартість олівців;

  3. 21 : 7 = 3 ( грн..) ціна олівця.

Або (41 – 5 * 4 ) : 7 = 3 (грн..)

Відповідь: 3 гривні коштує олівець.

3 , 7 , 5 , 4 , 41 - третя обернена задача.

Хлопчик купив олівців по 3грн. за кожний та 4 ручки по 5 грн. за кожну ручку. Скільки олівеців купив хлопчик, якщо за всю покупку він сплатив 41 грн.?

Складаємо короткий запис цієї задачі. Показуємо прості задачі на короткому записі і розказуємо план розв’язування задачі.


1)

Вартість ( грн...)Ціна ( грн.)Кількість ( шт..)?3 грн.?3)

2) 41 грн. ?5 грн.4 шт.
Розв’язання


  1. 5 * 4 = 20 ( грн..) вартість ручок;

  2. 41 - 20 = 21 ( грн..) вартість олівців;

  3. 21 : 3 = 7 стільки олівців.

Або (41 – 5 * 4 ) : 3 = 7

Відповідь: 7 олівців кпив хлопчик.

3 , 7 , 5 , 4 , 41 - четверта обернена задача.
Хлопчик купив 7 олівців по 3 грн. за кожний та 4 ручки. Скільки грошей коштувала ручка, якщо за всю покупку хлопчик сплатив 41 грн.?

1)

Вартість ( грн...)Ціна ( грн.)Кількість ( шт..)?3 грн.7 шт.3)



2) 41 грн. ?5 грн.?

Розв’язання



  1. 3 * 7 = 21 ( грн..) вартість олівців;

  2. 41 - 21 = 20 ( грн..) вартість ручок;

  3. 20 : 5 = 4 стільки ручок.

Або (41 – 3 * 7 ) : 5 = 4

Відповідь: 4 ручки купив хлопчик.


Задача 4. Батько купив 5 сіток картоплі по 6 кг в кожній та 2 сітки моркви. Всього він купив 38 кг овочів. Яка маса сітки з морквою?

Складаємо короткий запис в формі таблиці , показуючи на короткому записі прості задачі розповідаємо план розв’язування задачі:


1)

Загальна маса ( кг)Маса 1 сітки ( кг)Кількість ( шт..)?6 кг5 шт.3)

2) 38 кг ??2 шт.
План розв’язування задачі:

Першою дією дізнаємося про загальну масу картоплі.

Другою дією дізнаємося про загальну масу моркви.

Третьою дією відповімо на запитання задачі і дізнаємося про масу 1 сітки з морквою.

Розв’язання


  1. 6 * 5 = 30 ( кг) загальна маса картоплі;

  2. 38 - 30 = 8 ( кг) загальна маса моркви;

  3. 8 : 2 = 4 ( кг) маса 1 сітки з морквою.

Або (38 – 6 * 5 ) : 2 = 4 (кг)

Відповідь: 4 кг маса сітки з морквою.

Після розв’язання задачі пропонуємо учням скласти обернену задачу, в якій потрібно знайти загальну масу овочів і розв’язати її.
Складені задачі , які містять збільшення або зменшення числа у кілька разів.
Після введення простих задач на збільшення чи зменшення числа у кілька разів, спочатку вводиться складена задача на знаходження суми, яка містить збільшення ( зменшення ) числа у кілька разів.

Задача 1. У господарки 20 уток, 5 індиків, а гусей в 6 разів більше, ніж індиків. Скільки всього водоплаваючих птиць у господарки?

Короткий запис до таких задач виконується схематично:

Індики – 5 шт.


Гусі - ?, в 6 разів б., ніж індиків

?

Утки – 20 шт.



Після пояснення чисел задачі, учні називають її запитання: Скільки всього водоплаваючих птиць у господарки?

  1. Що треба знати, щоб відповісти на запитання задачі? (Потрібно знати два числові значення: 1 кількість гусей, невідомо, та П – кількість уток, відомо, 20)

  2. Якою арифметичною дією відповімо на запитання задачі? ( Дією додавання.)

  3. Чи можна відразу відповісти на запитання задачі? ( Ні, ми не знаємо кількість гусей.)

  4. Що треба знати, щоб про це дізнатися? ( Потрібно знати два числові значення : 1 – кількість індиків, відомо 5, та П – у скільки разів більше гусей, ніж індиків, відомо, у 6.)

  5. Якою арифметичною дією відповімо на запитання ? ( Дією множення.)

  6. Чи можна відразу відповісти на запитання ? ( Так, ми від запитання перейшли до числових даних. Аналіз закінчено.)

?
20 + ?

5 * 6

Складаємо план розв’язування задачі:



Першою дією дізнаємося про кількість гусей. Покажемо це на короткому записі.

Другою дією дізнаємося про загальну кількість водоплаваючих птахів. Покажемо це на короткому записі.

Індики – 5 шт.
Гусі - ?, в 6 разів б., ніж індиків

?

Утки – 20 шт.


Індики – 5 шт.
Гусі - ?, в 6 разів б., ніж індиків

Розв’язання



  1. 5 * 6 = 30 ( шт..) гусей;

  2. 20 + 30 = 50 ( шт..) уток і гусей.

Або 20 + 5 * 6 = 50 ( шт..)

Відповідь: 50 водоплаваючих птиць у господарки.

Після розв’язання цієї задачі можна скласти і розв’язати обернену задачу, в якій потрібно знайти кількість уток.
Далі пропонуються складені задачі, які містять дворазове збільшення або зменшення числа у кілька разів.

Задача 2. На обід витратили 36 кг картоплі, а капусти у 4 рази менше, ніж картоплі, а цибулі в 3 рази менше, ніж капусти. Скільки кілограмів цибулі витратили?

Картопля – 36 кг

Капуста - ?, у 4 рази менше, ніж картоплі

Цибуля - ?, у 3 рази менше, ніж капусти
Пояснюємо числа задачі: число 36 означає масу картоплі, число 4 означає у скільки разів менше капусти, ніж картоплі витратили, число 3 показує у скільки разів менше витратили цибулі, ніж капусти. Запитання задачі: Скільки кілограмів цибулі витратили?


  1. Що треба знати, щоб відповісти на запитання задачі? (Потрібно знати два числові значення: 1 – масу капусти, невідомо, та П – у скільки разів менше витратили цибулі, ніж капусти, відомо – у 3.)

  2. Якою арифметичною дією відповімо на запитання задачі? ( Дією ділення.)

  3. Чи можна відразу відповісти на запитання задачі? ( Ні, ми не знаємо масу капусти.)

  4. Що треба знати, щоб про це дізнатися? ( Потрібно знати два числові значення : 1 – масу картоплі, відомо 36 кг, та П – у скільки разів менше капусти, ніж картоплі, відомо, у 4.)

  5. Якою арифметичною дією відповімо на запитання ? ( Дією ділення.)

  6. Чи можна відразу відповісти на запитання ? ( Так, ми від запитання перейшли до числових даних. Аналіз закінчено.)

?
? : 3

36 : 4
Складаємо план розв’язування задачі:

Першою дією дізнаємося про масу капусти. Покажемо це на короткому записі.

Другою дією дізнаємося про масу цибулі. Покажемо це на короткому записі.

Картопля – 36 кг


Капуста - ?, у 4 рази менше, ніж картоплі
Цибуля - ?, у 3 рази менше, ніж капусти

Картопля – 36 кг


Капуста - ?, у 4 рази менше, ніж картоплі

Розв’язання



  1. 36 : 4 = 9 ( кг) капусти витратили;

  2. 9 : 3 = 3 ( кг) цибулі витратили.

Або 36 : 4 : 3 = 3 ( кг)

Відповідь: 3 кг цибулі витратили на обід.


В 3-му класі пропонуються задачі, які містять збільшення або зменшення числа у кілька разів наступних математичних структур:

Задача 3. На дослідній ділянці у господарстві посіяли 30 кг пшениці, жита в 5 разів менше, ніж пшениці, а гречки - в 4 рази менше, ніж пшениці та жита разом. Скільки посіяли гречки?

Складаємо схематичний короткий запис:

Пшениця – 30 кг

?

Жито - ?, в 5 разів менше


Гречка - ?, в 4 рази менше

Якщо учні відразу, після пояснення чисел задачі можуть скласти план розв’язування задачі, виділивши на короткому записі прості задачі, то переходимо до розв’язання. В противному випадку, виконуємо повний аналіз.

Пшениця – 30 кг

?

Жито - ?, в 5 разів менше


Гречка - ?, в 4 рази менше

Пшениця – 30 кг

?

Жито - ?, в 5 разів менше


?
? : 4


30 + ?
30 : 5

План розв’язування задачі:

Першою дією дізнаємося про масу жита.

Другою дією дізнаємося про загальну масу пшениці і жита.

Третьою дією дізнаємося про масу гречки і відповімо на запитання задачі.

Розв’язання



  1. 30 : 5 = 6 ( кг) жита;

  2. 30 + 6 = 36 ( кг) пшениці і жита;

  3. 36 : 4 = 9 ( кг) гречки.

Або ( 30 + 30 : 5 ) : 4 = 9 ( кг)

Відповідь: 9 кг гречки посіяли.


Задача 4. Старший хлопчик зрізав 27 качанів капусти, а молодший в 3 рази менше. Усю капусту хлопчики склали в кошики , по 9 качанів у кожний. Скільки знадобилося кошиків?

Ст.. хлопчик – 27 шт.

?, розклали по 9 шт. у кожний кош. - ? кош.

Мол. хлопчик - ?, в 3 рази менше


Якщо учні відразу, після пояснення чисел задачі можуть скласти план розв’язування задачі, виділивши на короткому записі прості задачі, то переходимо до розв’язання. В противному випадку, виконуємо повний аналіз.

Ст.. хлопчик – 27 шт.

?, розклали по 9 шт. у кожний кош. - ? кош.

Мол. хлопчик - ?, в 3 рази менше

Ст.. хлопчик – 27 шт.
Мол. Хлоп.- ?, в 3 рази менше
?, розклали по 9 шт. у кожний кош. - ? кош.

План розв’язування задачі:

Першою дією дізнаємось про кількість качанів, які зрізав молодший хлопчик.

Другою дією дізнаємось про кількість качанів, які зрізали обидва хлопчики.

Третьою дією дізнаємося про кількість кошиків і відповімо на запитання задачі.

Розв’язання.



  1. 27 : 3 = 9 ( шт..) качанів зрізав молодший хлопчик;

  2. 27 + 9 = 36 ( шт..) качанів зрізали обидва хлопчики;

  3. 36 : 9 = 4 – стільки потрібно кошиків.

Або ( 27 + 27 : 3 ) : 9 = 4

Відповідь: 4 кошика потрібно.




Ускладнені задачі на знаходження четвертого пропорційного, які розв’язуються способом наведення до одиниці.
Задачі, пов’язані з одиничною нормою.
Якщо в задачах з пропорційними величинами одну з величин задати не однаковими числовими значеннями, а їх різницевим відношенням, то отримаємо ускладнену задачу на знаходження четвертого пропорційного , інакше їх називають задачами, пов’язаними з одиничною нормою. Розглянемо методику введення задач даного виду.

Підготовча робота.

На ступені підготовчої роботи розв’язуються задачі на знаходження четвертого пропорційного, а також задачі, в яких величина однієї одиниці не є однаковою та дано її значення для першого випадку, а для другого - різницеве або кратне відношення. Наприклад:

Задача1. Вівці на кожний день необхідно 5 л води, а ягняті на 2 л менше. Скільки літрів води необхідно для 8 ягнят?

Загальний об’єм

Води (л)Об’єм води на

1 тварину (л)Кількість тварин

(шт.)Вівця5 лЯгня??, на 2 л м.8 шт.

Задача 2. На першому верстаті за час виготовили 4м тканини, а на другому на 3 м більше, ніж на першому. За скільки годин на другому верстаті можна виготовити 66 м тканини?

ВерстатиЧас роботи (год)Продуктивність

Праці (кількість

м за годину)Загальний

Виробіток (м)14 мП??,на 3 м б56 м

Задача 3.Маса вівці 32 кг, а маса індика в 4 рази менше. Яка маса 9 таких індиків?

Кількість (т..)Маса 1 тварини

(кг)Загальна маса

(кг)Вівця32 кгІндичка9 шт.?, у 4 р. М.?



Ознайомлення.

Ознайомлення можна здійснити на підставі порівняння задачі на знаходження четвертого пропорційного і ускладненої задачі.

Задача. ( Підготовча. На знаходження четвертого пропорційного) На першому верстаті за 8 год виготовили 16 м тканини. Скільки метрів тканини виготовлять на другому верстаті за 6 год, якщо продуктивність праці обох верстатів однакова?
Продуктивність праці : Виготовлено за 1 год

(м)Час роботи: Кількість годин

(год.)Загальний виробіток: Всього виготовлено тканини

(м)1?8 год.16 моднаковаП?, 6 год.? м. Учням пропонується на короткому записі показати прості задачі з яких складається дана задача:

Продуктивність праці : Виготовлено за 1 год
(м)Час роботи: Кількість годин

(год.)Загальний виробіток: Всього виготовлено тканини

(м)1?8 год.16 моднакова

П?, 6 год.? м.

Розв’язання:


  1. 16 : 8 = 2 ( м) продуктивність праці , однакова величина.

  2. 2 * 6 = 12 ( м) загальний виробіток П верстата.

Або 16 : 8 * 2 = 12 (м)

Відповідь: 12 м тканини виготовлять на другому верстаті за 6 год, якщо продуктивність праці обох верстатів однакова.

Задача . На першому верстаті за 8 год виготовили 16 м тканини. На другому за 1 год виготовляли на 2 м тканини більше, чим за цей час на першому верстаті. Скільки метрів тканини виготовлять на другому верстаті за 6 год?

Учні читають задачу, уявляють про що в ній розповідається, виділяють величини задачі і складають короткий запис.

Продуктивність праці : Виготовлено за 1 год

(м)Час роботи: Кількість годин

(год.)Загальний виробіток: Всього виготовлено тканини

(м)1?8 год.16 мП?, на 2 м більше6 год.? За коротким записом діти пояснюють що означає кожне число і називають запитання задачі. Потім вчитель пропонує порівняти цю задачу з попередньою. Учні встановлюють, що вони містять однакові величини, в обох йде мова про два верстати, є однакові числові дані одних і тих самих величин. Відрізняються ці задачі тим, що продуктивність праці обох верстатів в першій задачі однакова, а в другій задачі не однакова. Отже, знайшовши продуктивність праці, однакову величину, за даними двох відомих величин першого випадку, ми другою дією змогли відповісти на запитання попередньої задачі. А в цій задачі, продуктивність праці верстатів не однакова, тому ми не можемо відразу першою дією, дізнатися про продуктивність праці другого верстата; цю задачу ми не можемо розв”язати двома діями .



  1. Що треба знати, щоб відповісти на запитання задачі? ( Треба знати два числові значення: ! – продуктивно сіть другого верстату ( не відома) і П час роботи ( 6 годин).)

  2. Якою арифметичною дією відповімо на запитання задачі? (Дією множення)

  3. Чи можна відразу відповісти на запитання задачі? ( Не можна, ми не знаємо продуктивність другого верстату.)

  4. Що треба знати, щоб дізнатися про продуктивність другого верстату? ( Два числові значення: 1 – продуктивність першого верстату ( не відома) та П – на скільки метрів більше виготовляють за 1 годину на 2-му верстаті, ніж на 1-му ( відомо, на 2).)

  5. Якою арифметичною дією відповімо на це запитання? ( Дією додавання.)

  6. Чи можна відразу відповісти на це запитання? ( Не можна, ми не знаємо продуктивність праці 1-го верстата.)

  7. Що треба знати, щоб про це дізнатися? ( Треба знати два числові значення: 1 – загальний виробіток першого верстата ( відомо, 16 м) та П – час роботи першого верстата ( відомо, 8 годин))

  8. Якою арифметичною дією відповімо на запитання задачі? ( Дією ділення.)

  9. Чи можна відразу відповісти на це запитання? ( Так, тому що нам відомі обидва числові значення. Отже ми від запитання задачі перейшли до числових даних. Аналіз закінчено.)

?

3) ? * 6


2) ? + 2


1) 16 : 8

Покажіть на короткому записі прості задачі, з яких складається дана задача:


Продуктивність праці : Виготовлено за 1 год

(м)Час роботи: Кількість годин

(год.)Загальний виробіток: Всього виготовлено тканини

(м)1 21) ?8 год.16 м

П3) ?, на 2 м більше6 год.? м.

Далі учням пропонується скласти план розв’язування задачі і записати розв’язок по діях з поясненням.

План:


  1. Скільки метрів тканини виготовили за 1 год на першому верстаті?

  2. Скільки метрів тканини виготовили на другому верстаті за 1 годину?

  3. Скільки метрів тканини виготовили на другому верстаті за 6 годин?

Розв’язання.

  1. 16 : 8 = 2 ( м ) тканини за 1 годину - продуктивність праці 1-го верстату;

  2. 2 + 2 = 4 ( м) тканини за 1 годину - продуктивність праці 2-го верстату;

  3. 4 * 6 = 24 ( м) тканини за 6 год на другому верстаті.

Або ( 16 : 2 + 2 ) * 6 = 24 ( м)

Відповідь: 24 м тканини виготовлять на другому верстаті за 6 годин.

Щоб перевірити вірність розв’язання корисно скласти обернену задачу:

8 , 16 , 2 , 6 , 24.


На одному верстаті виготовили на 8 годин 16 м тканини, а на другому за 6 годин виготовили 24 м. На скільки більше тканини виготовляли за 1 годину на другому верстаті, ніж на першому?

Розв’язання



  1. 16 : 8 = 2 ( м) тканини виготовляли за 1 год на першому верстаті;

  2. 24 : 6 = 4 ( м ) тканини виготовляли за 1 год на другому верстаті;

  3. 4 – 2 = 2 ( м ) на стільки більше виготовляли за 1 год на другому верстаті, ніж на першому.

Або 24 : 6 – 16 : 8 = 2 ( м )

Відповідь: на 2 м тканини більше виготовляли за 1 год на другому верстаті, ніж на першому.


На етапі закріплення учням пропонується прочитати задачу “Робітник за 3 год змонтував 18 дрелей. Скільки дрелей він змонтує за 2 год, якщо що години буде монтувати на 1 дрель більше, ніж раніше?” . Скласти до неї короткий запис, за коротким записом пояснити числа задачі і запитання, порівняти цю задачу з попередньою. Учні роблять висновок, що ці задачі одного виду, тому вони мають схожі плани розв’язування.

Першою дією дізнаємося про величину продуктивності праці (1 одиниці )для 1-го видку.

Другою дією дізнаємося про величину ( продуктивності праці) 1 одиниці для 2-го випадку.

Третьою дією відповімо на запитання задачі.

Розв’язання:



  1. 18:3=6(д.)

  2. 6+1=7(д.)

  3. 7*2=14(д.)

Відповідь: 14 дрелей.

Отже, якщо ми зустрінемо задачу такої математичної структури, то вона матиме зазначений план розв’язування.


Ознайомлення з задачами П-го виду.
Ознайомлення можна провести на підставі розв’язання задачі 1-го виду і складання оберненої задачі:

Задача 1.(1 вид) В перший день завод за 7 год виготовив 28 холодильників. В другий день за одну годину завод виготовив на один холодильник більше, ніж в перший. Скільки холодильників виготовить завод в другий день за 5 годин ?

Продуктивність праці ( шт..)Час роботи ( год.)Загальний виробіток (шт..)1 день?7 год.28 шт.2 день?, на 1 шт. б.5 год.?План розв’язування.


  1. Скільки холодильників виготовив завод за 1 годину в перший день?

  2. Скільки холодильників виготовив завод за 1 годину в другий день?

  3. Скільки холодильників виготовив завод за другий день?

Розв’язання

  1. 28 : 7 = 4 ( шт..) холодильників за 1 год в 1 день;

  2. 4 + 1 = 5 ( шт..) холодильників за 1 год в П день;

  3. 5 * 5 = 25 ( шт..) холодильників за 5 год. В П день.

Або (28 : 7 + 1 ) * 5 = 25 ( шт..)

Відповідь: 25 холодильників виготовить завод в другий день за 5 годин.

Виписуємо і пояснюємо числа задачі:
7 , 28 , 1 , 5 , 25 - пряма задача.
Складаємо обернену задачу:

7 , 28 , 1 , 5 , 25 .


Задача 2. ( П вид) В перший день завод за 7 год виготовив 28 холодильників. В другий день за одну годину завод виготовив на один холодильник більше, ніж в перший. За скільки годин виготовить завод в другий день 20 холодильників?

Продуктивність праці ( шт..)Час роботи ( год.)Загальний виробіток (шт..)1 день?7 год.28 шт.2 день?, на 1 шт. б.? год.25 шт.

Порівнявши короткі записи цих задач, учні встановлюють, що вони дуже схожі за математичною структурою; вони відрізняються лише одним числовим даним. Тому вони матимуть схожі плани розв’язування. На короткому записі показуємо прості задачі і складаємо план розв’язування.

План розв’язування:



  1. Скільки холодильників виготовив завод за 1 годину в перший день?

  2. Скільки холодильників виготовив завод за 1 годину в другий день?

  3. За скільки годин завод виготовить в другий день 20 холодильників?

Розв’язання

  1. 28 : 7 = 4 ( шт..) холодильників за 1 год в 1 день;

  2. 4 + 1 = 5 ( шт..) холодильників за 1 год в П день;

  3. 25 : 5 = 5 стільки годин працював завод в П день.

Або 25 : ( 28 : 7 + 1 ) = 5

Відповідь: за 5 год виготовить завод в другий день 20 холодильників.


Після розв’язання учні порівнюють розв’язки прямої і оберненої задач:

  1. ці задачі схожі за математичною структурою; схожі розв’язання цих задач – в них однакові перші дві дії;

  2. задачі відрізняються одним числовим даним і останнєю дією: в прямій задачі остання дія множення, а в оберненій – ділення.

Висновок: хоча ці задачі мають схожі математичні структури, але їх розв’язки відрізняються останніми діями: в першій – це дія множення, а в другій – ділення. Перша задача – це задача 1-го виду, а друга – П-гого виду.
Формування умінь розв’язувати задачі, пов’язані з одиничною нормою.

На етапі закріплення прочитавши задачу і склавши її короткий запис діти визначають її вид і згадують спосіб розв’язування. Після розв’язання задачі відбувається перетворення її в обернену та її розв’язання.

З моменту, коли учні відразу впізнають задачу даного виду і згадують її план розв’язування, можна запропонувати дітям схематичну форму короткого запису.

Задача. За 6 днів майстерня налагодила 42 сівалки. Скільки сівалок отре монтує майстерня за 3 дні, якщо кожного дня ремонтуватиме на 2 сівалки більше?

6 д. – 42 с.

3 д. ( на 2 с. більше) - ?

Заслуговують на увагу задачі, в яких одна з величин задається кратним відношенням: При ходьбі людина за 1 хвилину вдихає 9 л повітря, а під час бігу в 5 разів більше. Скільки літрів повітря вдихає людина під час бігу за 2 хвилини?
Задачі на подвійне наведення до одиниці.
Задачі на знаходження четвертого пропорційного містять три пропорційні величини, одна з яких є однаковою для обох випадків. В третьому класі учні навчилися розв’язувати такі задачі способом наведення до одиниці. До ускладнених задач на знаходження четвертого пропорційного відносяться задачі на подвійне наведення до одиниці.
Підготовча робота.

Задача 1. На 3 дня 6 вівцям дають 36 кг сіна. Скільки сіна дають на 1 день 6 вівцям?


  1. Про що розповідається в задачі? ( Про вівці.) Скільки тварин приймає участь в задачі? ( 6 ). І в умові задачі йде мова про 6 тварин і запитується про 6 тварин. Отже цю задачу коротко можна записати так:

3 дні, 6 вів. – 36 кг
1день , 6 вів. - ? кг


  1. За коротким записом поясніть числа задачі. ( Число 3 означає час, який годували 6 тварин сіном. Число 36 означає загальну масу сіна, яку дали 6 тваринам за цей час.)

  2. Яке запитання задачі? ( Скільки сіна дадуть 6 вівцям за 1 день?)

  3. Що треба знати, щоб відповісти на запитання задачі? ( Треба знати два числові значення: 1 – загальну масу сіна для 6 тварин, відомо 36 кг, та П – час, який годували 6 тварин, відомо 3 дні.)

  4. Якою арифметичною дією відповімо на запитання задачі? ( Дією ділення. Щоб знайти масу сіна на 1 день , треба загальну масу сіна поділити на час.)

  5. Чи можна відразу відповісти на запитання задачі? ( Так, тому що відомі обидва числові значення.)

?

36 : 3



  1. Запишіть розв’язання задачі. ( 36 : 3 = 12 ( кг) )

  2. Запишіть відповідь. ( Відповідь: 12 кг сіна треба 6 вівцям на 1 день.)

  3. Як ми відповіли на запитання задачі? ( Ми загальну масу поділили на час.) Покажемо це дужкою на короткому записі:

:

3 дні, 6 вів. – 36 кг


1день , 6 вів. - ? кг

Далі вчитель продовжує ситуацію задачі:



Задача 2. Шести вівцям на 1 день дають 12 кг сіна. Скільки сіна дають 1 вівці на 1 день?

Це не складна задача, і учні її розв’язують усно. На дошці записується короткий запис, схема аналізу і розв’язання:


1 день, 6 вів. – 12 кг
1день , 1 вів. - ? кг
1 день, 6 вів. – 12 кг
1день , 1 вів. - ? кг

?

12 : 6


Розв’язання:

12 : 6 = 2 ( кг)

Відповідь: 2 кг сіна треба 1 вівці на 1 день.
Ознайомлення.
Ознайомлення з новим видом задач здійснюється на підставі задачі, яка є поєднанням двох попередніх задач:

Задача . На 3 дні 6 вівцям дають 36 кг сіна. Скільки сіна дають 1 вівці на день?


  1. Запишімо цю задачу коротко.

3 дні, 6 вів. – 36 кг
1день , 1 вів. - ? кг



  1. Порівняйте цю задачу з першою задачею. Що в них спільного? ( Умова.) Чим вони відрізняються? ( Запитаннями)

  2. Порівняйте цю задачу з другою задачею. Що в них спільного? ( Запитання.) Чим вони відрізняються? ( Умовами.)

  3. Що цікавого ви помітили? ( Ця задача складається з двох попередніх задач.)

  4. За коротким записом поясніть числа задачі. ( Число 3 означає час, який годували тварин. Число 6 означає кількість тварин. Число 36 означає загальну масу тварин.)

  5. Повторіть запитання задачі.

  6. Що треба знати, щоб відповісти на запитання задачі “Скільки сіна дають 1 вівці на день?” ( Треба знати два числові значення: 1 – масу сіна на 1 день, що дають усім вівцям ( не відомо), та П – кількість тварин ( відомо, 6). )

  7. Якою арифметичною дією відповімо на запитання задачі? ( Дією ділення.)

  8. Чи можна відразу відповісти на запитання задачі? ( Не можна, ми не знаємо масу сіна на 1 день для шести тварин.)

  9. Що треба знати, щоб про це дізнатися? ( Треба знати два числові значення: 1 – загальну масу сіна , відомо 36 кг) , та П – час, який годували усіх тварин.)

  10. Якою арифметичною дією відповімо на запитання? ( Дією ділення)

?

2) ? : 6


1) 36 : 3




  1. Складіть план розв’язування задачі. ( Першою дією ми дізнаємося про масу сіна на 1 день для 6 вівців. Другою дією ми дізнаємося про масу сіна на 1 день для 1 вівці.)

  2. Запишіть розв’язання задачі.

:

  1. 36 : 3 = 12 ( кг) на 1 день 6 вівцям.

  2. 12 : 6 = 2 ( кг) на 1 день 1 вівці.

  1. Запишіть відповідь. ( Відповідь: 2 кг сіна дають 1 вівці на день.)

  2. Про що ми дізналися першою дією? ( Про масу сіна на 1 день для однієї вівці.) Покажемо це стрілочкою на короткому записі:

3 дні, 6 вів. – 36 кг


1день , 1 вів. - ? кг


  1. Як ми про це дізналися? ( Ми загальну масу поділили на час.) Покажемо це дужкою на короткому записі:

:

3 дні, 6 вів. – 36 кг


1день , 1 вів. - ? кг


  1. Уважно розгляньте інше розв’язання:

  1. 36 : 6 = 6 (кг)

  2. 6 : 3 = 2 (кг)

  1. Поясніть про що дізнаємося кожною дією. ( В першій дії поділили загальну масу сіна на кількість вівців, тому отримали масу сіна для 1 вівці на 3 дні.) Це можна показати стрілочкою і дужкою на короткому записі:

:

3 дні, 6 вів. – 36 кг


1день , 1 вів. - ? кг



  1. Про що дізналися другою дією? ( Другою дією відповіли на запитання задачі і знайшли масу сіна для 1 вівці на 1 день.)

  2. Чим цікава ця задача? (Вона розв’язується двома способами.) Чим відрізняються ці способи? ( Першою дією. В першому способі ми дізналися про масу сіна на 1 день для 6 вівців. А в другому – про масу сіна на 3 дні для 1 вівці.) Що в них спільного? ( Другою дією відповіли на запитання задачі – знайшли масу сіна для 1 вівці на 1 день.)

  3. Що ж ще спільного є в цих способах міркування? В першій дії ми знайшли величину однієї одиниці ( чи на 1 день для 6 вівців; чи на 3 дні для 1 вівці. В другій дії ми також знайшли величину однієї одиниці – на 1 день для 1 вівці. Таким чином, в цій задачі ми двічі наводили до одиниці.


На етапі закріплення, учням пропонується кілька задач даного виду; діти спочатку складають короткий запис задачі, потім порівнюють його з опорною ( вище розглянутою) задачею і роблять висновок, що дана задача такого ж самого виду – на подвійне наведення до одиниці, вона розв’язується двома способами ( ставлять стрілочки і дужки) і розповідають план розв’язування за кожним з них. Наприклад:
:

4 дні, 6 кор.. – 48 кг


1день , 1 кор. - ? кг

1 спосіб. Першою дією дізнаємося масу силосу для 6 корів на 1 день. Другою дією дізнаємося про масу силосу для 1 корови на 1 день.

2 спосіб. Першою дією дізнаємося про масу силосу для 1 корови на 4 дні. Другою дією дізнаємося про масу силосу для 1 корови на 1 день.
Ознайомлення учнів з задачами на подвійне зведення до одиниці П виду.
Задача 1. ( 1 вид) В зоопарку за 3 дні 5 моржам дали 30 кг риби. Скільки кілограмів риби треба 1 моржу на 1 день?

Це задача відомого виду, учні впізнають її і розв’язують самостійно:


:

3 дні, 5 морж.. – 30 кг


1день , 1 морж. - ? кг

1 спосіб. Першою дією дізнаємося масу риби для 5 моржів на 1 день. Другою дією дізнаємося про масу риби для 1 моржа на 1 день.

2 спосіб. Першою дією дізнаємося про масу риби для 1 моржа на 3 дні. Другою дією дізнаємося про масу риби для 1 моржа на 1 день.

Розв’язання:

1 спосіб: :


  1. 30 : 3 = 10 ( кг) риби 5 моржам на 1 день.

  2. 10 : 5 = 2 ( кг) риби 1 можу на 1 день.

П спосіб: :



  1. 30 : 5 = 6 (кг) риби 1 можу на 3 дні.

  2. 6 : 3 = 2 (кг) риби 1 моржу на 1 день.

Відповідь: 2 кг риби 1 моржу на 1 день.


Далі учням пропонується скласти обернену задачу, в якій запитувалось про масу риби для 5 моржів на 3 дні.

Задача 2. ( П вид). На 1 день 1 можу дають 2 кг риби. Скільки кілограмів риби дадуть 5 моржам за 3 дні?

Записуємо задачу коротко, зазначаючи, що число днів пишімо одно під одним, число моржів пишімо одно під одним.
1день , 1 морж. – 2 кг
3 дні, 5 морж.. – ? кг


  1. За коротким записом поясніть числа задачі. Повторіть запитання задачі.

  2. Порівняйте цю задачу з попередньою. Що цікавого ви помітили? ( Короткі записи однієї структури.) Отже ця задача також розв’язується двома способами. Поставте стрілочку і розкажіть план розв’язування за 1 способом:

1день , 1 морж. – 2 кг
3 дні, 5 морж.. – ? кг

1день , 1 морж. – 2 кг


3 дні, 5 морж.. – ? кг
Перший спосіб. Першою дією дізнаємося, скільки кілограмів риби потрібно 1 можу на 3 дні. Другою дією відповімо на запитання задачі, знайдемо масу риби на 3 дні для 5 моржів.

Другий спосіб. Першою дією дізнаємося, скільки кілограмів риби потрібно на 1 день 5 моржам. Другою дією відповімо на запитання задачі, і дізнаємося про масу риби на 3 дні для 5 моржів.

Розв’язання:

1 спосіб.



  1. 2 * 3 = 6 (кг) риби для 1 моржа на 3 дні

  2. 6 * 5 = 30 ( кг) риби для 5 моржів на 3 дні.

П спосіб.

1) 2 * 5 = 10 ( кг) риби на 1 день для 5 моржів.

2) 10 * 3 = 30 ( кг) риби на 3 дні для 5 моржів.


  1. Порівняйте розв’язки цих задач. Чим вони відрізняються? ( Перша задача розв’язується двома діями ділення, а друга задача – двома діями множення.)

  2. Ви сказали, що ці задачі мають схожі короткі записи, тому вони відносяться до одного виду. Але перша задача розв’язується двома арифметичними діями ділення, а друга – двома арифметичними діями множення. Тому, щоб розрізнити такі задачі, говорять, що перша задача – це задача першого виду, а друга задача – це задача другого виду.

На етапі закріплення прочитавши задачі діти складають їх короткий запис, визначають вид задачі; роблять висновок про два способи розв’язання; ставлять стрілочки і розв’язують задачі двома способами. Після розв’язання по діях з поясненням, записують розв’язок виразом.

Що стосується роботи над задачею після її розв’язання, то учні складають обернені задачі: задачу 1 виду перетворюють в задачу П виду і навпаки.
Задачі на спільну роботу.
Підготовча робота.
М.О.Бантова радить на ступені підготовчої роботи розв’язати таку задачу: “ Батько може скопати рядок за 30 хвилин, а син за 40 хвилин. Якщо вони працюватимуть разом, для того щоб скопати цей рядок, їм потрібно більше чи менше часу, ніж 30 хвилин? Ніж 40 хвилин?”

Учні міркують приблизно так: “ Потрібно часу менше, ніж 30 хвилин, тому що батькові допомагає син.”

Автор радить і при розборі задачі на спільну роботу ставити запитання “Більше чи менше ....?”. Відповідь на це запитання попередить можливі помилки у розв’язанні задач на спільну роботу, коли у відповіді отримаємо більше часу, ніж час роботи кожного.

Виходячи з цього на ступені підготовчої роботи пропонуємо задачу: “ Одна друкарка за годину друкує 5 сторінок, а інша 4 . Скільки сторінок надрукують за годину обидві друкарки?”



  1. Більше чи менше , ніж 5 надрукують за 1 годину обидві друкарки? ( Більше, тому, що першій допомагатиме друга.)

  2. Що треба знати, щоб дізнатися, скільки сторінок надрукують разом обидві друкарки за 1 годину? ( Треба знати два числові значення: 1 – скільки сторінок друкує перша друкарка – 5 , та скільки сторінок друкує друга друкарка – 4.)

  3. Якою арифметичною дією відповімо на запитання задачі? ( Дією додавання.)

  4. Запишіть розв’язання. ( 5 + 4 = 9 ( с.))

  5. Відповідайте на запитання задачі. ( Відповідь: 9 сторінок надрукують друкарки, якщо працюватимуть разом.)


Ознайомлення.

Задача. Одна друкарка друкує за годину 5 сторінок, інша 4. Скільки годин вони повинні працювати разом, щоб надрукувати 72 сторінки?”.

Розглянемо методику роботи над цією задачею:


  1. Про що розповідається в задачі? ( Про друкарок.)

  2. Розгляньте короткий запис задачі.

  1. Кількість сторінок за 1 год.Загальна кількість сторінокЧас роботи15 с. 72 с. ?П4 с.За коротким записом поясніть, що означають числа задачі.

  2. Назвіть запитання задачі.

  3. Обидві друкарки надрукують 72 сторінки швидше чи повільніше, ніж перша друкарка? Ніж друга друкарка? ( Швидше, тому що за годину вони друкуватимуть більше сторінок, якщо працюватимуть разом.)

  4. За одну годину вони разом надрукують більше чи менше сторінок , ніж 5? Ніж 4? ( Вони разом за 1 годину надрукують більше сторінок, тому що одній допомагатиме інша.)

  5. Повторіть запитання задачі. Що треба знати, щоб на нього відповісти? ( Треба знати два числові значення: 1 – загальну кількість сторінок , 72, та П – кількість сторінок, що друкують обидві друкарки за 1 годину, не відомо.)

  6. Якою дією відповімо на запитання задачі? (Дією ділення.)

  7. Чи можна відразу відповісти на запитання задачі? (Ні, тому що ми не знаємо скільки сторінок, що друкують обидві друкарки за 1 годину.)

  8. Що треба знати, щоб про це дізнатися? (Треба знати два числові значення: 1 – кількість сторінок, що друкує перша друкарка за 1 годину, 5, та П – кількість сторінок, що друкує друга друкарка за годину, 4.)

  9. Якою арифметичною дією відповімо на запитання ? ( Дією додавання.)

  10. Чи можна відразу відповісти на це запитання? (Та. Аналіз закінчено.)

?

72 : ?
5 + 4




  1. Складіть план розв’язування задачі.

  2. Запишіть розв’язання по діях з поясненням.

  1. 5 + 4 = 9 (с.) друкують обидві друкарки разом за 1 годину.

  2. 72 : 9 = 8 – стільки годин потрібно обом друкаркам, щоб надрукувати 72 сторінки.

Або 72 : ( 5+4) = 8

  1. Запишіть відповідь. ( Відповідь: 8 годин друкарки повинні працювати разом, щоб надрукувати 72 сторінки.)

  2. Порівняйте цю задачу з попередньою. Що цікавого ви помітили? ( Ця задача є продовженням попередньої.) Що в них спільного? ( Спільне в умові кількість сторінок, що друкує кожна друкарка за 1 годину) Що в них відмітного? ( У другій задачі в умові ще говориться про загальну кількість сторінок, що вони повинні надрукувати разом. Та в цих задачах інші запитання.)

  3. Що спільного в розв’язаннях? Чим відмічаються розв’язання?

  4. Про що ми дізналися в другій задачі? Ми дізналися про час їх спільної праці. Це задача на спільну роботу.

  5. Щоб впізнати задачу на спільну роботу, на які слова треба орієнтуватися? ( “Працюючи разом.”)

  6. Змініть величини задачі. Складіть нову задачу.

  7. Чи це задача на спільну роботу?

  8. Чи треба її розв’язувати? ( В нас вже є розв’язок цієї задачі, треба змінити лише пояснення.)

  9. Змініть числові дані. Розкажіть задачу.( Вчитель слідкує, щоб число, яке означає загальну величину ділилося на суму двох чисел, які означають одиницю цієї величини.)

  10. Чи схожа ця задача на попередню? До якого виду її можна віднести?

  11. Якщо всі ці задачі відносяться до задач на спільну роботу, то вони мабуть й мають однаковий план розв’язування?

  12. Розкажіть план розв’язання цієї задачі.

  13. Як впізнати задачу на спільну роботу? За яким планом вони розв’язуються?

Треба зазначити, що для даної задачі корисно було б скласти одну з обернених.

5 , 4 , 72 , 8 . – пряма задача.

5 , 4 , 72 , 8 . – перша обернена задача.



Одна друкарка друкує за годину 5 сторінок, а інша 4 сторінки. Скільки сторінок вони надрукують за 8 год, якщо працюватимуть разом?

Розв’язання.

1 спосіб

1) 5 + 4 = 9 ( с.) за 1 год друкують обидві друкарки, працюючи разом;

2) 9 * 8 = 72 ( с.) за 8 год надрукують обидві друкарки, працюючи разом.

Або ( 5 + 4 ) * 8 = 72 ( с.)


Треба зазначити, що за математичною структурою цю задачу можна віднести і до задач на знаходження суми двох добутків, тому вона розв’язується іншим способом:

  1. 5 * 8 = 40 ( с.) надрукує 1 друкарка за 8 год;

  2. 4 * 8 = 32 ( с.) надрукує 2 друкарка за 8 год;

  3. 40 + 32 = 72 ( с.) – надрукують обидві друкарки за 8 год.

Або 5 * 8 + 4 * 8 = 72 ( с.)

Відповідь: 72 сторінки надрукують обидві друкарки за 8 год, працюючи разом.

5 , 4 , 72 , 8 . – друга обернена задача.
Дві друкарки, працюючи разом за 8 год надрукували 72 сторінки. Скільки сторінок за 1 год друкує перша друкарка, якщо інша за 1 год друкує 4 сторінки?

Розв’язання.


1) 72 : 8 = 9 ( с.) за 1 год друкують обидві друкарки, працюючи разом;

2) 9 – 4 = 5 ( с.) за 1 год друкує перша друкарка.

Або 72 : 8 - 4 = 5 ( с.)

Відповідь: 5 сторінок друкує за 1 годину перша друкарка.


Задача. “ Тесляр виготовляє за день 12 рам, а його помічник 7. Скільки рам вони зроблять разом за робочий тиждень ( 5 днів)?

Це задача іншої математичної структури ( відносно даної прямої задачі), але її запитання містить слова “зробили разом за...”, тому її можна розглядати , як задачу на спільну роботу, тоді як в методичній літературі вона визначається , як задача на знаходження суми двох добутків. Отже її можна розв’язати й іншим способом:

1 спосіб:


  1. 12 * 5 = 60 (шт..) рам виготовить тесляр за 5 днів.

  2. 7 * 5 = 35 (шт..) рам виготовить помічник за 5 днів

  3. 60 + 35 = 95 (шт.) рам виготовлять тесляр і помічник , працюючи разом за 5 днів.

Або 12 * 5 + 7 * 5 = 95 (шт..)

П спосіб:



  1. 12 + 7 = 19 (шт..) рам виготовлять за день і тесляр і помічник , працюючи разом.

  2. 19 * 5 = 95 ( шт..) рам виготовлять за 5 днів і тесляр і помічник, працюючи разом.

Або (12 + 7 ) * 5 = 95 ( шт..)

Відповідь: 95 рам виготовлять тесляр і помічник разом за робочий тиждень.

Для того, щоб впізнати задачу на спільну роботу треба вміти переформульовувати запитання задачі. Наприклад: “Скільки відер води дадуть обидва насоси за хвилину?”, це запитання можна пере формулювати так: “ Скільки відер води дадуть обидва насоси за хвилину, працюючи разом?”
Задачі на знаходження невідомих компонентів за сумою трьох та сумою двох доданків.
На етапі підготовчої роботи актуалізується уміння розв’язувати прості задачі на знаходження невідомого доданка та уміння розв’язувати складені задачі на знаходження третього числа.

Ознайомлення з новим видом задач можна провести наступним чином.

Спочатку можна розглянути дві послідовні задачі на знаходження невідомого доданку, а далі з них утворюється складена задача на знаходження третього числа, на підставі перетворення якої отримується задача нового виду. Розглянемо цю методику докладно.



Задача 1. Сума двох чисел дорівнює 72. Знайдіть другий доданок, якщо перший доданок 24.

Робота над цією задачею проводиться усно. На дошці записується короткий запис задачі і її розв’язок:


1 – 24

72

П - ?



1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   22


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка