Математика в 3-му класі



Сторінка2/22
Дата конвертації19.02.2016
Розмір6.89 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   22

Додати 1 – це означає отримати наступне число.

Наприклад: 57 + 1 = 58 ...56, 57, 58...




  1. Знайдіть значення виразів першої групи.

  2. Що спільного у виразів другої групи? ( В цих різницях однакові від”ємники – 1.) Що означає від числа відняти1?
  3. Відняти 1 – це означає отримати попереднє число.

Наприклад: 57 - 1 = 56 ...56, 57, 58...





  1. Знайдіть значення виразів другої групи.

  2. Що спільного у виразів третьої групи? ( Усі суми містять перший доданок , круглі десятки, а другий доданок – окремі одиниці.)

  3. Знайдіть значення виразів третьої групи. Як треба міркувати, щоб до десятків додати окремі одиниці?
  4. Пам'ятка


1.Визначаю скільки у двозначному числі десятків і одиниць.

2.Визначаю скількох чи десятків одиниць треба додати (відняти)

3.Читаю приклад зі словами «було», «додали» («відняли»), «вийшло».

4.Записую,читаю число, що складається з отриманого числа десятків і одиниць.



Наприклад:

50 + 2 =5дес.2од. = 52

52 - 2 = 5дес.2од. - 2 од. = 5дес.=50

52 – 50= 5дес.2од. – 5дес.= 2од.= 2


  1. Уважно розгляньте вирази четвертої групи. Що в них спільного? ( Усі різниці мають двоцифрове зменшуване, яке містить і десятки і одиниці, а від’ємник в усіх різницях круглі десятки.)

  2. Знайдіть значення виразів четвертої групи. Як треба міркувати, що із двоцифрового числа , яке містить і десятки і одиниці відняти 10?

  3. Уважно розгляньте вирази п’ятої групи. Що в них спільного? ( В усіх різницях зменшуване двоцифрове число , яке містить і десятки і одиниці, а від’ємник – одноцифрове число. При чому від’ємник - це одиниці зменшуваного.)

  4. Знайдіть значення виразів п’ятої групи. Як треба міркувати, щоб від двоцифрового числа відняти його одиниці?

Аналогічно працюємо з прикладами шостої та сьомої груп.

Спосіб укрупнення розрядних одиниць.

Пам'ятка

1.Заміняю кругле число десятками.

2.Складаю (віднімаю) десятки.

3.Представляю результат в одиницях.



Наприклад:

40 + 20 = 4дес.+2дес. = 6дес.=60

80 – 60 = 8дес. – 6дес. = 2дес.=20


  1. Наведіть власні приклади на кожний з способів обчислення.


Додавання і віднімання в межах 100.

Мета: узагальнити способи додавання і віднімання в межах 100.



Узагальнення способу додавання і віднімання по частинах.

Мета: узагальнити і систематизувати способи додавання і віднімання по частинах для чисел у межах 20, у межах 100; сформулювати зміст узагальненого способу додавання і віднімання по частинах.



1.Випишіть ті приклади, що розв’язуються на підставі знання нумерації двоцифрових чисел;

40 + 7 20 – 1 74 + 9 69 – 60 47 – 34

8 + 4 13 – 5 53 + 1 46 - 8 17 + 12


  1. Уважно розглянете приклади, що залишилися. Що спільного в цих прикладах?

  2. Як треба міркувати при рішенні приклада : 8 + 4? ( Спочатку додамо 2, буде 10, а потім ще 2, буде 12. Тут число 4 додавали частинами – спочатку додали стільки, скільки не вистачало 8 до 10, а потім додали одиниці, що залишилися.)

  3. Чи можна , міркуючи таким самим способом, знайти різницю чисел 13 і 5? Як треба міркувати? ( Зручно подати 5, як 3 і 2. Число 5 будемо віднімати частинами: спочатку з 13 віднімемо 3, буде 10, потім ще 2, буде 8.)

  4. У цьому прикладі ми теж віднімали 5 не відразу, а частинами, попередньо замінивши його сумою зручних доданків.

  5. Що цікавого ви помітили? Що спільного в розглянутих прикладів? Значить усі ці приклади можна розв’язати одним і тим самим способом обчислення –по частинам!

  6. Чи можна число 8 відняти по частинам з числа 46? ( Число 8 потрібно подати у вигляді суми зручних доданків: 6 та 2. З 46 будемо віднімати 8 по частинам: спочатку віднімемо 6, одержимо кругле число 40, а потім легко виїсти з 40 число 2, одержимо 38)

  7. Чи можна додати по частинам число 9 до 74? ( Число 9 заміняємо сумою зручних що складаються 6 та 3. Спочатку додаємо до 74 число 6, буде 80, потім легко до 80 додати 3, буде 83.)

  8. Отже, усі ці приклади ми вирішили обчислюючи по частинам. Що потрібно зробити, щоб додати чи відняти по частинам? ( Щоб обчислити по частинам, треба одне з чисел замінити сумою зручних доданків, і додавати чи віднімати не відразу все число, а послідовно його частини - зручні доданки.)

  9. Уважно розглянете останній стовпчик прикладів. З яких чисел складені ці приклади? (Із двоцифрових чисел.) Чим відрізняється склад двоцифрових чисел від складу одноцифрових? (Двоцифрові числа мають десятковий склад і їх можна подати у виді суми розрядних доданків)

  10. Як обчислити суму чисел 17 і 12 по частинам? (Число 12 можна подати у виді суми розрядних доданків: 10 і 2. До 17 спочатку легко додати 10, буде 27, а потім ще додамо 2, буде 29. )

  11. Чим відрізняється це міркування при обчисленні по частинам від попередніх? (Тим, що тут треба додати двоцифрове число , і його зручніше представити у виді суми розрядних доданків.)

  12. Знайдіть різницю чисел 47 і 34. Як можна міркувати? ( 34 можна подати у виді суми розрядних доданків: 30 і 4. Спочатку віднімемо з 47 число 30, буде 17, а потім з 17 віднімемо 4, буде 13.)

  13. Так у чому складається спосіб обчислення по частинам? ( Щоб додати чи відняти число по частинам, треба :

1) це число подати у виді суми зручних чи розрядних доданків;

2) по черзі додати чи відняти ці доданки.)



  1. Отже, ми довідалися, що спільного у всіх цих прикладів! (У них однаковий спосіб обчислення – по частинам.)

  2. А чи можна застосувати цей спосіб обчислення до рішення наступних прикладів: 26 – 19 32+27 61 – 52 78 + 23

  3. Як треба міркувати при рішенні цих прикладів? Що цікавого ви помітили? (Для знаходження значення суми чисел 32 та 27 зручно число 27 подати у вигляді суми розрядних доданків: спочатку додати десятки, а потім одиниці. А в решті виразів значення можна обчислити двома способами: числа 19,52,23 подати у виді зручних і у вигляді розрядних доданків.)

  4. Чим відрізняються ці випадки обчислення від попередніх? ( В попередніх випадках обчислення не відбувалося переходу через розряд, а в цих – ми від одиниць зменшуваного не можемо відняти одиниці від’ємника або числа одиниць в обох доданках перевищують 10 одиниць – отже відбувається перехід через розряд!)

  5. Виходить, для випадків обчислення з переходом через розряд, існує два способи обчислення по частинам: 1- й: коли заміняємо число сумою зручних що складаються, а 2-й – сумою розрядних доданків; і робимо обчислення по частинам.

  6. Обчисліть суму чи різницю, спочатку заміняючи число зручними що складаються, а потім – розрядними доданками.

Пам'ятка
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   22


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка