Математика в 3-му класі



Сторінка5/22
Дата конвертації19.02.2016
Розмір6.89 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   22

Пам'ятка

  • Додавання способом округлення

    Якщо один із доданків закінчується цифрою, більшою за 5, тоді:

    1. Заміняю один із доданків близьким круглим числом.

    2. Додаю кругле число.

    3. Визначаю на скільки більше одиниць додали.

    4. Віднімаю стільки ж одиниць з отриманого числа.

    5. Читаю (записую) відповідь.



    Наприклад:

    73 + 19 = 73 + 20 – 1 = 93 – 1 = 92




    1. Знайдіть суму чисел 27 і 15 способом округлення, спочатку прочитайте завдання пам'ятки і лише потім його виконуйте. Яке число тут зручніше замінити близьким круглим числом?

    2. Знайдіть суму чисел 23 і 26 способом округлення, промовляючи кожен крок пам'ятки. Чи зручно міркувати в цьому випадку в такий спосіб? При відніманні з отриманого числа стільки одиниць, на скільки круглих чисел більше даного, ми одержуємо обчислення з переходом через десяток.

    3. Чим відрізняється цей випадок додавання від попередніх? А в яких випадках зручно застосовувати спосіб округлення?

    4. Спосіб округлення зручніше застосовувати для випадків додавання з переходом через десяток.

    5. Таким чином, спосіб округлення застосовується тільки в тих випадках, коли один із доданків близький до круглого, тобто закінчується цифрою 6,7,8,9.

    6. Знайдіть різницю чисел 73 і 19 способом округлення. Зауважимо, що у випадку віднімання ми заміняємо круглим числом тільки від'ємник.

    7. Складемо пам'ятку для віднімання способом округлення. Замінимо в пам'ятці для додавання способом округлення деякі слова.
    8. Пам'ятка

    9. Віднімання способом округлення

    Якщо від’ємник закінчується цифрою, більшою за 5, тоді:

    1. Заміняю від'ємник близьким круглим числом.

    2. Віднімаю кругле число.

    3. Визначаю на скількох більше одиниць відняли.

    4. Додаю стільки ж одиниць з отриманого числа.

    5. Читаю (записую) відповідь.

    Наприклад:

    73 - 19 = 73 - 20 +1 = 53 + 1 = 54




    1. Знайдіть різницю чисел 56 і 17 способом округлення, спочатку прочитайте завдання пам'ятки і лише потім його виконайте. Яке число замінимо близьким круглим числом?

    2. Знайдіть різницю чисел 47 і 15 способом округлення, цитуючи кожен крок пам'ятки. Чи зручно в цьому випадку міркувати в такий спосіб? Чому? Чим цей випадок віднімання відрізняється від попередніх? Який висновок можна зробити?
    3. Пам'ятка

    4. Додавання (віднімання) способом округлення

    Якщо один з доданків чи від'ємник закінчується цифрою: 6;7;8 чи 9, то:

    1. Заміняю один з доданків (від'ємник) близьким круглим числом.

    2. Додаю (віднімаю) кругле число.

    3. Визначаю на скількох більше одиниць додали (відняли).

    4. Віднімаю (додаю) стільки ж одиниць .

    Читаю (записую) відповідь.

    Наприклад:

    73 + 19 =73 + 20 – 1=93 – 1 = 92

    73 - 19 = 73 - 20 +1 = 53 + 1 = 54


    1. Порівняйте пам'ятки для додавання і для віднімання способом округлення. Чим вони відрізняються? Знайдіть у тексті пам'яток слова, якими вони відрізняються. Підкресліть ці слова. Як узагальнити ці пам'ятки?



    Прості задачі.

    Мета: актуалізувати види простих задач, вивчені в 2-ому класі й обґрунтування вибору арифметичної дії при їхньому розв’язуванні.


    1.Задачі на знаходження суми:
    +
    1 -

    ?

    П –



    2.Задачі на знаходження остачі:

    Зірвали


    Пішли

    Списав


    Подарував
    -

    Було –


    _

    Залишилося – ?


    3.Задачі на збільшення чи зменшення числа на декілька одиниць:
    1 - 1 –

    П - ? , на більше П - ? ,на менше




    -

    +

    4.Задачі на різницеве порівняння:


    -

    1 -


    П - на ?
    5.Задачі на знаходження невідомого доданка:

    1 - 1 - ?

    П - ? П -

    -
    6.Задачі на знаходження третього числа по сумі двох даних:
    1 –

    Ш- ?


    П -

    +

    7.Задачі на знаходження суми трьох доданків:

    1 -
    П - ?
    Ш -

    +

    8.Задачі на знаходження зменшуваного:


    +

    Було - ?


    Забрали –

    Залишилося –

    9.Задачі на знаходження відємника :
    -

    Було –


    Забрали - ?

    Залишилося –


    10.Задачі на множення:

    *

    По вяти раз - ?


    11.Задачі на ділення:

    Ділення на рівні частини:

    :
    розділили на , порівну - ?

    Ділення на вміщення:

    :
    В міститься по - ?


    Завдання 1. Прослухати задачу і показати її опорну схему. Пояснити якою арифметичною дією відповімо на запитання задачі. Розв’язати задачу усно.

    1. В одному будинку 50 мешканців, а в іншому 40.Скільки усього мешканців в обох будинках?

    2. У двох будинках 87 мешканців. Скільки мешканців у першому будинку, якщо в другому будинку живе 80 мешканців.

    3. У будинку було 70 мешканців, 1 з них з’їхав. Скільки мешканців залишилося в будинку?

    4. Коли з будинку з’їхало 6 мешканців, то в будинку залишилося 90 мешканців. Скільки мешканців було в будинку?

    5. У будинку було 75 мешканців. Після того, як кілька людей з’їхало, у будинку залишилося 70 мешканців. Скільки мешканців з’їхало?

    6. В одному будинку 40 мешканців, а в іншому на 5 мешканців більше. Скільки мешканців в іншому будинку?

    7. В одному будинку 36 мешканців, а в іншому на 6 мешканців менше. Скільки мешканців в іншому будинку?

    8. В одному будинку 50 мешканців, а в іншому 40. На скількох мешканців більше в першому будинку, чим у другому?

    9. В 1-ому будинку 50 мешканців, в 2-ому – 6 мешканців, а в 3-ому – тільки 1. Скільки всього мешканців у трьох будинках?

    10. В 1-ому будинку 70 мешканців, а в другому – 9 мешканців. А в третьому будинку мешканців стільки, скільки в першому і в другому будинках разом. Скільки мешканців у третьому будинку?




    1. Які види задач розв’язуються дією додавання? Чому? (Задачі, у яких запитується скільки всього; тому що всього більше. Задачі, у яких запитується про число, що на кілька одиниць більше даного; тому що число ,більше на ..., знаходять дією додавання. Задачі , у яких запитується про число, що дорівнює сумі двох інших чисел. Задачі на знаходження невідомого зменшуваного: щоб знайти невідоме зменшуване, треба до різниці додати від’ємник.)

    2. Які задачі розв’язуються дією віднімання? Чому? (Задачі, у яких запитується скільки залишилося; залишилося менше, ніж було, тому розв’язуємо дією віднімання. Задачі, у яких запитується про число, що на кілька одиниць менше даного; число, менше на кілька одиниць, знаходять дією віднімання. Задачі на порівняння двох чисел: щоб довідатися на скільки одне число більше чи менше іншого ,треба з більшого відняти менше. Задачі на знаходження невідомого доданка; щоб знайти невідомий доданок ,треба із суми відняти відомий доданок. Задачі на знаходження від’ємника; щоб знайти невідомий від’ємник, треба зі зменшуваного відняти різницю.)

    3. Наведіть власні приклади задач кожного виду.


    Складені задачі.
    Мета: узагальнити поняття «складена задача», як про задачу, що складається з декількох простих задач, порядок і кількість яких визначає план розв’язання задачі; класифікувати складені задачі по виду останньої простої задачі, на прикладі задач на знаходження суми, остачі, збільшення (зменшення) числа на декілька одиниць, різницеве порівняння, знаходження зменшуваного.

    Робота над простими та складеними задачами відбувається за пам’яткою:

    Пам’ятка

    1.Прочитай задачу і уяви те, про що в ній говориться. Про що говориться в задачі?

    2.Виділи ключові слова і склади короткий запис .

    3.По короткому записі поясни числа задачі і питання.

    4.Повтори питання задачі. Що достатньо знати, щоб відповісти на нього?

    Якою арифметичною дією відповімо на запитання задачі?

    Чи можна відразу відповісти на запитання задачі?

    Можна Не можна

    Чому не можна?

    Що потрібно знати, щоб відповісти на це питання?

    Чи можна відразу відповісти на це питання?

    Можна . Не можна

    Таким чином, ми від питання задачі перейшли до числових

    даних. Аналіз закінчений.

    5.Розбий задачу на прості. Сформулюй кожну просту задачу.

    Покажи опорні схеми до кожної.

    6.Склади план рішення задачі. Про що ми довідаємося в 1-ій дії?

    Про що довідаємося в 2-ій дії?

    7. Запиши розвязання задачі.



    8. Запиши відповідь.


    1. Задачі поділяються на прості задачі і складені задачі. Чим відрізняються складені задачі від простих? ( На запитання простої задачі можна відповісти відразу – однією арифметичною дією. А на запитання складеної задачі відповісти відразу не можна.)

    2. Чому на запитання складеної задачі не можна відповісти від разу? ( Тому, що для відповіді не вистачає числових даних. Складена задача складається з кількох простих задач.)

    Пропонуємо учням придумувати з певними числами прості задачі і складати з них різні складені задачі:

    1. З числами 5 і 3 складіть задачу, яка б розв’язувалася дією додавання. Про що можна запитати в цій задачі? (Можна запитати, скільки усього; чи можна запитати про число, що на кілька одиниць більше даного; чи можна запитати, скільки було, після того, як щось витратили.)

    2. Нехай у цій задачі запитується про число, що на 3 одиниці більше 5.( У першій вазі було 5 яблук, а в другій – на 3 яблука більше. Скільки яблук у другій вазі?)

    Задача 1. У першій вазі було 5 яблук, а в другій – на 3 яблука більше. Скільки яблук у другій вазі?

    1 – 5 ябл.


    П - ?,на 3 ябл. більше


    1. Розв’яжіть усно цю задачу. Дайте відповідь на її запитання.

    Розв’язання

    5 + 3 = 8 ( ябл.)

    Відповідь: 8 яблук в другій вазі.


    1. Знаючи , скільки яблук у першій вазі і знаючи , скільки яблук у другій вазі, що ми можемо довідатися? (Скільки яблук у двох вазах разом чи на скільки яблук більше (менше) в одній вазі, чим в іншій.)

    1 – 5 ябл.

    ?

    П – ябл.



    1 – 5 ябл.

    на,?


    П – ябл.

    1. Об'єднаєте першу просту задачу з задачею на різницеве порівняння. Одержимо складену задачу на різницеве порівняння. Зверніть увагу: ми одержали складену задачу того ж виду, що й остання проста задача.

    1 – 5 ябл.

    на,?

    П - ?,на 3 ябл. більше



    1. Розбийте цю задачу на прості. Сформулюйте кожну просту задачу.

    2. Виходячи з порядку простих задач сформулюйте план розв’язання .

    3. Розповісти розв’язання по діях з поясненням.

    4. Назвіть відповідь.

    5. Об'єднаєте першу просту задачу з задачею на знаходження суми. Сформулюйте складену задачу на знаходження суми.

    1 – 5 ябл.

    ?

    П - ?,на 3 ябл. більше



    1. Розбийте цю задачу на прості.

    2. Сформулюйте план рішення.

    3. Розповісти рішення.

    4. Назвіть відповідь.

    5. Отже, в одній вазі 5 яблук, а в іншій – 8 яблук. Скільки яблук усього в двох вазах? – це друга проста задача, з якої складається дана складена задача.

    6. А тепер продовжимо ситуацію. Отже , у двох вазах лежала деяка кількість яблук, з'їли 9 яблук. Про що можна запитати? (Скільки яблук залишилося?) Якщо в задачі запитується, скільки залишилося, то до якого виду треба віднести цю задачу? Покажіть її опорну схему.

    Було -

    З’їли – 9 ябл.
    Залишилось - ?

    1 – 5 ябл.

    ?

    П – 8 ябл.




    1. Тепер об'єднаємо ці дві задачі і сформулюємо одну складену задачу на знаходження остачі. Запишемо цю задачу коротко:

    Було – 5 ябл. и 8 ябл.
    З’їли – 9 ябл.
    Залишилось - ?

    1. Розбийте цю задачу на прості. Скільки вийшло простих задач?

    2. Виходячи з послідовності простих задач, складіть план розв’язування задачі. Скількома діями розв’язується дана задача?

    3. Запишіть розв’язання задачі по діях з поясненням.

    4. Запишіть відповідь.

    5. Складіть задачу з трьох послідовних простих задач. Помітьте, що 1-а проста задача – це задача, у якій дано обидва числових значення, тобто на її питання можна відповісти відразу.

    1 – 5 ябл.


    1. П - ?,на 3 ябл. більше

    1 – 5 ябл.

    ?

    П -



    1. 2.

    Було -

    З’їли – 9 ябл.
    Залишилось - ?

    3.

    (Діти складають задачу: «В одній вазі було 5 яблук, а в другий – на 3 яблука більше. За обідом з'їли 9 яблук. Скільки яблук залишилося?)



    1. Як ви думаєте, скількома діями розв’язується ця задача ? Чому?

    2. Отже кількість дій залежить від кількості простих задач, з яких складається дана задача.

    3. На питання якої простої задачі ми відповімо першою дією? Що ми довідаємося?

    4. На питання якої простої задачі ми відповімо другою дією? Що ми довідаємося?

    5. На питання якої простої задачі ми відповімо третьою дією? Що ми довідаємося?

    6. Запишіть розв’язання задачі по діях з поясненням.

    7. Запишіть відповідь.

    Завдання 2. Розв’яжіть задачу: У їдальню привезли 18 л соняшникової олії. На обід витратили 6 літрів, а на вечерю – 3 літри. Скільки літрів соняшникової олії залишилося?

    1. Про що говоритися в задачі? Про що запитується в задачі?

    2. Які ключові слова можна виділити?

    3. Запишіть задачу коротко:

    4. Було – 18 л

    Витратили – 6 л та 3 л

    Залишилося - ?




    1. По короткому записі поясніть числа задачі. Що означає число 18? Що означає число 6? Що означає число 3? Яке питання задачі?

    2. Було – 18 л

    Залишилося - ?



    1. Покажіть на короткому записі прості задачі, з яких складається дана складена задача.

    Витратили – 6л та 3л

    1-а п. з.

    Було – 18 л

    Витратили – 6 л и 3 л

    Залишилося - ?

    2-а п. з.


    (Якщо діти не можуть відразу розбити задачу на прості, то робота над задачею здійснюється відповідно до пам'ятки і здійснюється повний аналіз.)

    1. Складіть план розв’язування задачі.

    2. Розповісти розв’язання по діях.

    3. Запишіть рішення виразом.

    4. Запишіть відповідь.

    5. Розв’яжіть цю задачу іншим способом. Які прості задачі вона містить в цьому випадку?

    6. Перетворіть цю задачу в задачу на знаходження суми. Чим будуть відрізнятися ці задачі? Що можна сказати про відмінність , що стосується простих задач? ( У перетвореній задачі друга проста задача повинна бути на знаходження суми, і містити ключові слова – « було», «привезли» ( чи інше слово з таким же змістом), «стало».)

    7. Складіть короткий запис до цієї задачі.

    8. Розповісти розв’язання задачі.

    9. Складіть вираз для рішення цієї задачі.

    10. Назвіть відповідь.


    Узагальнення арифметичних дій додавання і віднімання, множення і ділення.
    Мета: порівняти дії додавання і множення, віднімання і ділення; сформулювати за аналогією правила знаходження невідомих компонентів дій множення і ділення.

    Опорний конспект 1.

    ( на титульній стороні листа)

    Додавання Множення Визначення:

    Множення – це додавання

    однакових доданків:



    а + а + а = а 3

    3 рази Задачі на конкретний зміст арифметичних дій:

    1. Довідатися, скільки усього.

    2. Довідатися, скільки стало, після того, як додали, приїхали,

    зсипали , змішали …1. Довідатися, скільки усього, якщо

    по узято раз. Назва компонентів і результату дії:

    Дода


    нок

    Дода


    нок
    Множ

    ник


    Множ

    ник


    Добуток

    а + в = с

    Сума


    + = а · в = с

    =

    Перевірка:

    Відніманням Діленням( на зворотній стороні листа)

    Взаємозв'язок арифметичних дій:

    Сума

    Дода


    нок
    Множ

    ник
    Добуток

    Множ

    ник
    Дода



    нок
    в = с - а

    а + в = с

    а = с - в

    =

    в = с : а



    а · в = с

    а = с : в

    =

    Переставна властивість:



    а + в = в + а

    Від перестановки доданків

    сума не змінюється

    а · в = в · а

    Від перестановки множників

    добуток не змінюється

    Сполучна властивість:



    а + ( в + с)

    (а + в) + с =

    ( а + с) + в а · ( в · с)

    (а. в) · с =

    ( а · с) · у

    Опорний конспект 2

    ( на титульній стороні листа)



    Віднімання ДіленняЗадачі на конкретний зміст арифметичних дій:

    1.Довідатися, скільки залишилося, після того, як забрали, виїхали,

    витратили , продали …1.Довідатися, скільки разів

    у міститься по .

    2.Довідатися, скільки в одному, якщо

    розділили на порівну. Назва компонентів і результату дії:

    Ділене

    Дільник


    а - в = с

    Зменшу


    ване

    Від’єм


    ник

    Різниця


    =

    а : в = с

    Частка


    : =

    Перевірка:

    Додаванням : з числа 27 відняти

    3 – це значить знайти таке число,

    яке при додаванні з числом 3 дає 27.Множенням: число 27 розділити

    на 3-це значить знайти таке число, котре при множенні на 3

    дає 27.

    ( на зворотній стороні листа)



    Взаємозв'язок арифметичних дій:

    Дільник


    Частка

    Ділене


    Від’єм

    ник
    Ділене

    Частка

    Дільник



    в = а - с

    а - в = с

    а = с + в

    Від’єм


    ник

    Зменшу ване

    Різниця

    =

    Зменшу ване


    Різниця

    = = +



    в = а : с

    а : в = с

    а = с · в

    =

    =



    Правила:

    а + ( в - с)

    (а + в) - с =

    ( а - с) + в



    с - (а + в) = с - а - в Пропонуємо зміст бесіди, яку можна провести за даними опорними конспектами.

    1. Уважно розгляньте все те, що стосується дій додавання і множення.

    2. Чи знаємо ми що називається додаванням, чи знаємо ми означення дії додавання? Що називається множенням? Наведіть приклади.

    3. Яку суму можна замінити множенням? Замініть додавання множенням:12 + 12 + 12.

    4. На якому місці записали однаковий доданок? На якому – число, що показує , скільки разів додали однаковий доданок?

    5. Що значить: 27*3; 9*7 ?

    6. Про що повинно запитуватися в задачі, щоб ця задача була на конкретний зміст дії додавання? Множення? Наведіть приклади таких задач.

    7. У першому мішку 45 кг цукру, а в другому – 50 кг. Скільки усього кілограмів цукру в двох мішках. Поясніть вибір арифметичної дії?

    8. У двох мішках по 50 кг у кожнім. Скільки усього кілограмів цукру в двох мішках? Поясніть вибір арифметичної дії?

    9. Чим відрізняються ці задачі?

    10. Що спільного в цих задачах?

    11. Запишіть розв’язання першої задачі. Як називаються компоненти і результат дії додавання?

    12. Запишіть розв’язання другої задачі двома способами. При розв’язанні задачі множенням, яке число запишемо на першому місці? А яке на другому місці?

    13. Прочитайте цей запис декількома способами.

    14. Як називаються компоненти і результат дії множення?

    15. Що спільного в назві компонентів і результатів дій додавання і множення?

    16. Якою дією перевіряється додавання? Яка дія є оберненою для додавання? У чому полягає взаємозв'язок додавання і віднімання?

    17. Як знайти невідомий доданок?

    18. Якою дією перевіряється множення? Яка дія є оберненою для множення? У чому полягає взаємозв’язок множення і ділення?

    19. Якщо врахувати, що компоненти і при додаванні і при множенні називаються одним словом, і те, що на відміну від додавання, що перевіряється відніманням ,множення – перевіряється діленням; спробуйте сформулювати правило знаходження невідомого множника. Які слова в правилі знаходження невідомого доданка треба замінити? Як знайти невідомий множник?

    20. Що ще є спільного в дій додавання і множення?

    21. Сформулюйте переставну властивість додавання. Наведіть приклади.

    22. У яких випадках і з якою метою ми застосовуємо переставну властивість додавання? Приведіть приклади.

    23. Сформулюйте переставну властивість множення. Наведіть приклади.

    24. Що спільного у формулюваннях переставної властивості додавання і множення? Який висновок можна зробити для додавання і множення одночасно? (Від перестановки компонентів дій множення або додавання, її результат не змінюється?

    25. Уважно розгляньте правило додавання суми до числа ( сполучна властивість) . Наведіть приклади на правило додавання суми до числа.

    26. З врахуванням переставної властивості додавання, який звідси можна зробити висновок? (Числа можна складати в будь-якому порядку)

    27. Якщо в дії додавання і множення так багато спільного, можливо припустити, що такий же висновок можна зробити і щодо дії множення. Як він буде звучати? Перевіримо його справедливість на конкретних прикладах. Запишіть у зошитах добуток трьох множників: 2, 3, 2; і перемножте ці числа спочатку в одному порядку, а потім – в іншому і Порівняйте отримані добутки. Який висновок можна зробити?




    1. Уважно розгляньте все те, що стосується дій віднімання і ділення.

    2. Про що повинно запитуватися в задачі, щоб визначити, що ця задача на конкретний зміст дії віднімання? Ділення? Наведіть приклади таких задач.

    3. Було 27 кг цукру, витратили 3 кг. Скільки кілограмів цукру залишилося? Поясніть вибір арифметичної дії?

    4. 27 кг цукру розсипали в пакети по 3 кг. Скільки вийшло пакетів з цукром? Поясніть вибір арифметичної дії?

    5. 27 кг цукру розсипали в 3 кульки, порівно в кожний. Скільки кілограмів цукру в одному кульку? Поясніть вибір арифметичної дії?

    6. Що спільного в цих задача?

    7. Чим відрізняються ці задачі?

    8. Запишіть розв’язання першої задачі. Як називаються компоненти і результат дії віднімання?

    9. Запишіть розв’язання другої задачі двома способами: відніманням і діленням. При розв’язанні задачі діленням, поясніть яке число запишемо на першому місці? А яке на другому місці?

    10. Прочитайте цей запис декількома способами.

    11. Що спільного в першій і в другій задачах? (Перша розв’язується відніманням і друга може бути розв’язана теж дією віднімання.)

    12. Запишіть розв’язання третьої задачі.

    13. Що спільного в другої і третьої задачах? (Обидві задачі розв’язуються дією ділення.)

    14. Чим відрізняється процес ділення в другій задачі від процесу ділення в третій задачі?

    15. Як називаються компоненти і результат дії ділення?

    16. Що спільного в назві компонентів і результатів дій віднімання і ділення?

    17. Якою дією перевіряється віднімання? Яка дія є оберненою для віднімання?

    18. Зверніть увагу: для додавання є оберненою дією віднімання, а для віднімання – додавання. Для множення оберненою дією є ділення. Яка дія є оберненою для ділення?

    19. Якою дією перевіряється ділення?

    20. Що значить : 27 – 3? (Це значить знайти таке число, що при додаванні з числом 3, дає число 27 – це число 24.)

    21. Що значить: 27:3 ? ( 27:3 – це значить знайти таке число, що при множенні на 3 дає 27, це число 9.)

    22. Як знайти невідоме зменшуване? За аналогією розкажіть , як знайти невідоме ділене?

    23. Як знайти невідомий від'ємник? За аналогією з дією віднімання сформулюйте правило знаходження невідомого дільника?

    24. Які правила віднімання ви знаєте? Наведіть приклади на правило віднімання суми з числа.


    Узагальнення способів складання таблиць множення чисел 2 і 3

    і ділення на 2 і 3.
    Мета: узагальнити спосіб складання таблиць множення на основі конкретного змісту дії множення та знання попереднього чи наступного значення; ввести спосіб групування при запам’ятовуванні табличних результатів; узагальнити спосіб складання таблиць ділення на основі взаємозв'язку множення і ділення.
    На етапі актуалізації слід повторити конкретний зміст дії множення і ділення, назви компонентів і результатів цих дій, математичні вирази „добуток” і „частка”.

    Далі слід порівняти таблиці множення чисел 2 та 3:



    1. Уявіть собі таблицю множення числа 2. Що спільного у всіх прикладах на множення в цій таблиці? (У всіх прикладах перший множник число 2.) Замініть другий множник буквою і запишіть буквений вираз. ( 2 * а)

    2. Уявіть собі таблицю множення числа 3. Що спільного у всіх прикладах на множення в цій таблиці? (У всіх прикладах перший множник число 3.) Замініть другий множник буквою і запишіть буквений вираз. ( 3 * а)

    3. Які значення може приймати а?

    4. Знайдіть значення цих буквених виразів при а= 2, використовуючи конкретний зміст дії множення. Чим схожі отримані рівності? ( У добутках однаковий другий множник, число 2; у сумах однакове число доданків – 2.) Чим визначається ця загальна властивість? (Загальна властивість визначається даним за умовою однаковим другим множником, що показує скільки разів треба додати однакові доданки.) Чим вони відрізняються? ( Відрізняються першими множниками у виразах, що викликає відмінність однакових доданків у сумах)

    5. Знайдіть значення буквених виразів при а= 3. Порівняйте отримані рівності.

    6. Знайдіть значення буквених виразів при а = 4, а = 5, а = 6, а = 7, а = 8,

    а = 9. Порівняйте їх попарно.

    1. Отже, ми склали таблиці множення числа 2 і числа 3 на підставі конкретного змісту дії множення:

    2 . 2 = 2+2 = 4

    2 . 3 = 2+2+2 = 6

    2 . 4 = 2+2+2+2 = 8

    2 . 5 = 2+2+2+2+2 = 10

    2 . 6 = 2+2+2+2+2+2 = 12

    2 . 7 = 2+2+2+2+2+2+2 = 14

    2 . 8 = 2+2+2+2+2+2+2+2 =16

    2 . 9 = 2+2+2+2+2+2+2+2+2 = 18

    2 . 10=2+2+2+2+2+2+2+2+2+2 =203 . 2 = 3+3 = 6

    3 . 3 = 3+3+3 = 9

    3 . 4 = 3+3+3+3 = 12

    3 . 5 = 3+3+3+3+3 = 15

    3 . 6 = 3+3+3+3+3+3 = 18

    3 . 7 = 3+3+3+3+3+3+3 = 21

    3 . 8 = 3+3+3+3+3+3+3+3 = 24

    3 . 9 = 3+3+3+3+3+3+3+3+3 = 27



    1. 3 .10= 3+3+3+3+3+3+3+3+3+3=30Порівняйте в таблицях множення чисел 2 і 3 кожен рядок відповідно. Чим вони схожі? (У кожнім рядку в добутках однакові другі множники, що визначає однакову кількість доданків у сумах.)

    2. Порівняйте добутки з таблиці множення числа 2: на скільки відрізняється кожен наступний результат від попереднього? Чому?

    3. Порівняйте добутки з таблиці множення числа 3: на скільки відрізняється кожен наступний результат від попереднього? Чому?

    4. Чому, у кожній таблиці наступний результат більше попереднього ? На скільки більше, наприклад у таблиці множення числа 2? А в таблиці множення числа 3? А – числа 4? Числа 5?… Чому саме на ці числа? (Тому що це перші множники, а перші множники визначають однакові доданки. У кожному наступному прикладі на один такий доданок більше, тому і результат більше на це ж число.)

    5. На скільки менше кожен попередній результат , чим наступний у кожній таблиці? (У таблиці множення 2- х – кожен попередній менше наступного на 2, тому що в попередньої суми на одну двійку менше. У таблиці множення 3-х – на 3. 4-х – на 4...)

    6. Тепер ви знаєте секрет усіх таблиць множення!

    7. Як застосувати попереднє значення для відновлення певного результату з таблиці множення числа 2? 3? Розкажіть таблиці множення чисел 2 і 3 зверху вниз, використовуючи попереднє значення.

    8. Як застосувати наступне значення для відновлення певного результату з таблиці множення числа 2? 3? Розкажіть таблиці множення чисел 2 і 3 знизу вгору, використовуючи наступне значення. Пам’ятайте , що 2*10 = 20, а 3*10 = 30.

    9. Продовжить ряд чисел: 4,6,8,...

    6,9,12,...

    1. Продовжить ряд чисел: 27,24,21,...

    18,16,14,...

    1. Яку властивість множення ви знаєте? Сформулюйте переставну властивість множення.

    2. Для якого прикладу з таблиці множення числа 3 можна застосувати переставну властивість? ( 3 * 2 = 2 * 3 = 6).

    3. Чи легко запам'ятовуються перші два добутки з таблиць? Згадайте віршики:

    4. Знаючи ці добутки ми зможемо довідатися і всі інші добутки з даних таблиць.

    5. Знайдіть добуток двох і чотирьох; трьох і чотирьох. Скільки в сумах двійок?

    Трійок? Згрупуємо їх по дві. Чому дорівнює сума двох двійок? Двох трійок? Як легко обчислити дані добутки, чи потрібно додавати двійки; трійки?

    Аналогічно міркуємо для решти випадків:

    2 . 2 = 4

    2 . 3 = 6

    2 . 4 = 2+2 + 2+2 = 8

    4 + 4 = 8

    2 . 5 = 2+2+2 + 2+2 = 10

    6 + 4 = 10

    2 . 6 = 2+2+2 + 2+2+2 = 12
    6 + 6 = 12

    2 . 7 = 2+2+2+2 + 2+2+2 = 14

    8 + 6 = 14

    2 . 8 = 2+2+2+2 + 2+2+2+2 =16

    8 + 8 = 16

    3 . 2 = 6

    3 . 3 = 9

    3 . 4 = 3+3 + 3+3 = 12

    6 + 6 = 12

    3 . 5 = 3+3+3 + 3+3 = 15

    9 + 6 = 15

    3 . 6 = 3+3+3 + 3+3+3 = 18

    9 + 9 = 18

    3 . 7 = 3+3+3+3 + 3+3+3 = 21

    12 + 9 = 21

    3 . 8 = 3+3+3+3 + 3+3+3+3 = 24

    12 + 12 = 24


    1. Отже, ми познайомилися з новим способом складання таблиць множення – способом групування доданків.

    2. Таким чином, які способи можна застосувати для складання таблиць множення?

    3. Перший спосіб – спосіб заснований на конкретному змісті дії множення. Множення – це додавання однакових доданків.

    4. Другий спосіб – на основі знання попереднього чи наступного значення. У таблицях множення кожен наступний результат більше попереднього на визначене число , рівне першому множнику; кожен попередній результат менше наступного на стільки ж одиниць.

    5. Третій спосіб – на основі переставної властивості множення. Деякі добутки ми можемо не обчислювати, а помінявши місцями множники одержимо уже відомий добуток.

    6. Четвертий спосіб – спосіб угруповання доданків.

    Таблиці ділення складаються на підставі взаємозв’язку між множенням і діленням: якщо добуток двох чисел поділити на один множник, то отримаємо інший множник. Отже з кожного прикладу на множення можна скласти по два приклади на ділення. При складанні таблиці ділення нас цікавить лише один приклад на ділення на певне число.

    Таблиці ділення не запам’ятовуються, а при встановленні табличних результатів міркуємо так:

    15 : 3 – це означає знайти таке число, яке у добутку з трьома дає 15; це число 5.



    15 : 3 = , так як 3 * 5 = 15 .

    *
    Буквені вирази.


    Мета: актуалізувати поняття математичного виразу: числового і буквеного; узагальнити взаємозв'язок між назвами найпростіших математичних виразів і результатами арифметичних дій; узагальнити подвійний зміст знака арифметичної дії: з однієї сторони він указує на назву математичного виразу, а з іншого боку - вказує яку дію треба виконати між числами; актуалізувати читання найпростіших математичних виразів , вирази з дужками і вирази, що містять дії різного ступеня; навчити школярів читати математичні вирази більш складної структури, називаючи компоненти останньої дії; згадати порядок виконання дій у виразах з дужками; актуалізувати знаходження значень буквених виразів.


    1. На, що вказує знак «+» між двома числами? (1-е: записати вираз – сума цих чисел; 2 –ге: між цими числами треба виконати дію додавання.)

    2. На що вказує знак «-.» між двома числами? Знак «:»? Знак «. «?

    3. Що потрібно зробити, щоб записати суму двох чисел? Що потрібно зробити, щоб знайти значення суми?

    4. Що потрібно зробити, щоб записати різницю двох чисел? Що потрібно зробити, щоб знайти значення різниці? Приведіть приклад.

    5. Що потрібно зробити, щоб записати добуток двох чисел? Що потрібно зробити, щоб знайти значення добутку? Приведіть приклад.

    6. Що потрібно зробити, щоб записати частку двох чисел? Що потрібно зробити, щоб знайти значення частки? Приведіть приклад.

    7. Виходячи з цього зробіть висновок про подвійний зміст знака арифметичної дії. На що вказує знак будь-якої арифметичної дії? ( З однієї сторони знак арифметичної дії вказує на назву виразу, а з іншого боку – на дію , яку треба виконати між числами.)

    8. Прочитайте вирази: 72 – ( 36 + 17). ( З числа 72 відняти суму чисел 36 і 17.)

    9. Знайдіть значення цього виразу. Яку дію треба виконати першою? Чому? Другою?

    10. Як можна по – іншому прочитати ці вирази?



  • 1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   22


    База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
    звернутися до адміністрації

        Головна сторінка