Математика в 3-му класі



Сторінка7/22
Дата конвертації19.02.2016
Розмір6.89 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   22

Пам'ятка

  • Побудова прямокутника

    1. Будую прямокутник від руки. Називаю його буквами. Показую прямі кути і рівні сторони. Підписую довжини рівних сторін.

    2. Намічаю шляхи побудови.

    3. Виконую побудову:

    • Будую прямий кут;

    • Відкладаю на сторонах кута довжину і ширину прямокутника, одержую ще дві вершин;

    • Будую ще дві прямі кута вершини яких збігаються з отриманими точками;

    • Відкладаю на сторонах кутів довжину і ширину прямокутника відповідно, одержую четверту вершину.

    1. Доводжу правильність побудови: перевіряю, чи є прямим кут, отриманий у результаті побудови. Якщо так, то отриманий чотирикутник – прямокутник.



    1. Як одержати коло? (Коло одержуємо за допомогою циркуля. Гостру ніжку ставимо на лист паперу і проводимо лінію другою ніжкою циркуля ;отримана лінія – коло.)

    2. Яку лінію ми одержали? (Ми одержали коло.) До яких ліній можна віднести коло? (До кривих ліній. Це замкнена крива лінія.)

    3. Що собою представляє крива лінія? (Крива лінія – це множина точок)

    4. Який висновок можна зробити звідси? (Коло – це теж множина точок.)

    5. Назвіть елементи кола. ( Центр кола – місце гострої ніжки циркуля; позначається - О. Радіус кола – відрізок, що з'єднує центр кола з будь-якою точкою кола; позначається ОА.)

    Також, розв’язуємо завдання на побудову кола, заданого радіусу:
    1. Пам'ятка

    2. Побудова кола

    1. Будую відрізок довжина якого дорівнює необхідному радіусу .

    2. Установлюю ніжки циркуля на кінцях відрізка.

    3. Проводжу окружність.

    4. Відзначаю центр окружності буквою О.

    5. Будую радіус окружності.

    6. Доводжу, що побудовано окружність необхідного радіуса.

    На побудованому колі пропонуємо учням накреслити радіус. Кожний учень будує радіус, відмітний від радіусів в інших учнів. Отже у колі можна побудувати безліч радіусів! Вимірявши довжини отриманих радіусів, учні роблять висновок, що усі радіуси кола – це рівні відрізки.

    Радіус кола – це відрізок, який з’єднує центр кола з будь-якою його точкою. Отже, довжина радіусу показує на скільки кожна точка кола віддалена від центру. А радіуси кола – це рівні відрізки, тому точки кола віддалені на рівну відстань від його центру. Таким чином, коло – це множина точок, які рівновіддалені від однієї точки – центра кола.

    Також слід обговорити питання про відмінність між колом та кругом коло – це межа круга). Розглянути точки, що належать колу й кругу; точки, що належать лише кругу.



    Підводимо підсумок:

    1. Отже, що спільного в прямої, кривої лінії, променя, відрізка, багатокутників і круга і кола? (Усе це геометричні фігури, вони складаються з множини крапок.)

    2. Засновником яких фігур є пряма лінія? (Променя і відрізка – вони частини прямої.)

    3. Засновником якої фігури є крива лінія? (Коло це особлива крива лінія, усі точки якої рівновіддалені від центра.)

    4. Що собою представляє багатокутник? (Це фігура, що містить кілька сторін, стільки ж вершин і стільки ж кутів. У залежності від їхньої кількості виникають назви багатокутників: трикутник, чотирикутник, п'ятикутник...)

    5. Які фігури виділяються з класу чотирикутників і чому? (Це прямокутник і квадрат, тому що це чотирикутники в яких усі кути прямі.)

    6. А чому прямокутник і квадрат носять різні назви, чому їх треба розрізняти? (Тому, що квадрат – це особливий прямокутник, у якого всі сторони рівні. Тоді як у звичайного прямокутника рівні тільки протилежні сторони.)

    Узагальнення знань учнів щодо величин і їх вимірів.

    Мета: узагальнити поняття величини, як невід'ємної властивості предметів навколишнього світу, яку можна виміряти; познайомити з величиною – часом ; сформувати конкретні уявлення про одиниці виміру часу: року, місяця, доби.

    1. Які властивості предметів вам відомі? Крім кольору, форми, розміру, матеріалу ... предмети навколишнього світу мають ще й інші властивості. Розглянемо їх.

    2. Предмети навколишнього світу мають лінійну протяжність – довжину. Довжина – це величина. Якими способами можна порівняти предмети чи відрізки за довжиною? (Накладенням, на око і виміром.)

    3. Як вимірюємо довжину чи ширину предмета – прямокутника, парти, кімнати? ( Ми вибираємо одиницю виміру і підраховуємо, скільки разів ця одиниця виміру укладається на довжині предмета.)

    4. Які одиниці виміру довжини ви знаєте? Як вони співвідносяться між собою?

    1 дм = 10 см
    1 м = 10 дм
    1 м = 100 см

    1. Предмети відрізняються друг від друга не тільки по довжині, але і по масі. Якими способами можна порівняти предмети по масі? (На «руку», виміром.)

    2. У чому полягає процес виміру маси? (Потрібно взяти еталон і подивитися скільки разів цей еталон міститься в даному предметі.)

    3. Еталон – це одиниця виміру. Яку одиницю виміру маси ви знаєте?(Кілограм)

    4. Процес виміру маси називають зважуванням. Зважування здійснюють на терезах за допомогою гир. На одну чашку терезів кладуть предмет, а на іншу – гирі, при чому стільки кладуть гир, скільки буде потрібно, щоб терези прийшли в рівновагу.

    5. Що ми вимірюємо зважуванням? Приведіть приклади.

    6. Порівняйте по масі кавуни (на око):



    1. Як ви думаєте, маса якого кавуна більше? Чому ви так думаєте?

    2. Маса однорідних предметів зв'язана з їхнім об’ємом – просторовим розміром.

    3. Яку одиницю виміру об’єму чи місткості ви знаєте? (Літр)

    4. Приведіть приклади предметів, що мають об’єм рівний 1 літру.

    5. Як вимірюють рідини: квас, молоко, бензин, воду?

    6. Отже, які величини вам відомі?

    7. Усі величини можна вимірити, при чому процес виміру завжди однаковий. У чому складається процес виміру величини? (Вибираємо еталон і визначаємо, скільки разів еталон міститься в даному предметі.)

    8. Що таке еталон? (Це одиниця виміру величини.)

    Довжина
    1 см

    1 дм = 10 см

    1 м = 10 дм = 100 см

    Маса

    1 кг


    Об’єм

    1 л


    Методика вивчення нумерації і арифметичних дій в 3-му класі.
    Методика вивчення табличного множення і ділення.
    В 2-му класі учні разом з вчителем складали таблиці множення, а в 3-му класі їм надається виявити самостійність у складанні таблиць. Під час повторення матеріалу за 2-й клас ми актуалізували наступні способи складання таблиць множення:

    1. Спосіб на підставі конкретного змісту дії множення: 2 * 4 = 2 + 2 + 2 + 2 = 8.

    2. Спосіб на підставі переставної властивості дії множення: 3 * 2 = 2 * 3 = 6.

    3. Спосіб на підставі попереднього значення: 3 * 7 = 3 * 6 + 3 = 18 + 3 = 21.

    4. Спосіб на підставі наступного значення: 3 * 9 = 3 * 10 – 3 = 30 – 3 = 27.

    5. Спосіб групування: 2 * 8 = 2 * 4 + 2 * 4 = 8 + 8 = 16.

    Ці способи є також способами запам’ятовування табличних результатів. Складаючи таблицю різними способами ми тим самим працюємо над її запам’ятовуванням: кожний учень для себе відшукує зручний спосіб встановлення результату „важкого” випадку з таблиці.

    Розглянемо методику вивчення таблиць множення на прикладі таблиці множення числа 5.

    Під час узагальнення і систематизації знань нами було порівняно і з-записано відомі таблиці множення у загальному вигляді: 2 * а, 3 * а, де а приймає значення 2. 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9. Використовуючи цей висновок діти можуть самостійно записати добутки, які містить таблиця множення числа 5:

    5 * 2


    5 * 3

    5 * 4


    5 * 5

    5 * 6


    5 * 7

    5 * 8


    5 * 9

    Актуалізувавши переставну властивість дії множення, встановлюємо, що значення окремих добутків нам вже відомі:

    5 * 2 = 2 * 5 = 10

    5 * 3 = 3 * 5 = 15

    5 * 4 = 4 * 5 = 20

    Далі з’ясовуємо, якими способами можна знайти значення решти добутків:

    1) на підставі конкретного змісту дії множення: 5 * 5 = 5 + 5 + 5 + 5 + 5 = 25;

    2) на підставі попереднього значення: 5 * 5 = 5 * 4 + 5 = 20 + 5 = 25;

    3) на підставі наступного значення: 5 * 5 = 5 * 6 – 5 = 30 – 5 = 25;

    4) на підставі групування: 5 * 6 = 5 * 3 + 5 * 3 = 15 + 15 = 30

    Обчисливши значення решти добутків отримуємо повну таблицю множення:

    5 * 2 = 10

    5 * 3 = 15

    5 * 4 = 20

    5 * 5 = 25

    5 * 6 = 30

    5 * 7 = 35

    5 * 8 = 40

    5 * 9 = 45

    З метою запам’ятовування табличних результатів працюємо над готовою таблицею:



    1. Сформулюйте переставний закон множення. ( Від перестановки множників значення добутку не змінюється.)

    2. Для визначення значень яких добутків ми застосували переставний закон множення?

    5 * 2 = * =


    5 * 3 = * =
    5 * 4 = * =


    1. Порівняйте попередній і наступний результати з таблиці: 10 та 15, 15 та 20.... Що ви помітили? ( Кожний наступний результат на 5 більше попереднього.)

    2. Чому? ( Тому що, в таблиці другий множник кожний раз збільшується на 1. А це означає, що наступна сума містить на одну п’ятірку більше, ніж попередня. Отже, кожний наступний результат на 5 більше попереднього.)

    3. Використовуючи цю закономірність таблиці множення числа 5 , як можна дізнатися про наступний результат ? ( Треба до попереднього результату додати 5.)

    4. Наприклад, ви забули скільки буде 5 помножити на 5. ( 5 * 6, 5 * 7, 5 * 8, 5 * 9) Використовуючи попередній результат, дізнайтеся про наступний результат.

    5 * 5 = * + = + =


    5 * 6 = * + = + =
    5 * 7 = * + = + =
    5 * 8 = * + = + =
    5 * 9 = * + = + =


    1. На скільки кожний наступний результат більший за попередній? ( На 5.)

    2. Знайдіть значення добутку 5 та 10. Що цікавого ви помітили? ( Щоб 5 помножити на 10, треба до п’яти справа приписати один нуль.)

    3. Наприклад, ви забули скільки буде 5 помножити на 9. ( 5 * 8, 5 * 7, 5 * 6, 5 * 5 ) Використовуючи наступний результат відтворіть даний випадок множення.

    5 * 10 =
    5 * 9 = * - = - =
    5 * 8= * - = - =
    5 * 7 = * - = - =
    5 * 6 = * - = - =
    5 * 5 = * - = - =


    1. Випадки множення числа 5 на 2, на 3, на 4 ми вже добре знаємо на підставі знання попередніх таблиць і переставної властивості дії множення! Як їх можна використовувати для обчислення інших випадків? ( Можна групувати доданки по 2, по 3, по 4 і використовувати оці результати.)

    2. Групуючи доданки, спробуйте дізнатися про значення наступних добутків:

    5 * 5 = + + + + = * + * =


    5 * 6 = + + + + + = * + * =
    5 * 7 = + + + + + + = * + * =
    5 * 8 = + + + + + + + = * + * =
    5 * 9 = + + + + + + + + = * + * =
    З метою закріплення таблиці множення числа 5 пропонуємо учням завдання:

    1. Запишіть результати з таблиці множення числа 5 в порядку зростання: від найменшого до найбільшого.

    2. Запишіть результати з таблиці множення числа 5 в порядку спадання: від найбільшого до найменшого.

    3. Запишіть у зошиті по - пам’яті таблицю множення числа 5.

    4. Знайдіть значення виразів з таблиці:

    5 * 2 = 10

    5 * 4 = 20

    5 * 6 = 30

    5 * 8 = 40

    - На які числа множили число 5? ( 5 множили на 2, 4, 6, 8 – на парні числа.)

    - Що можна сказати про значення цих добутків? ( Усі добутки подані круглими числами, тобто числами, що закінчуються нулем.)

    - Який висновок можна зробити? ( При множенні на 2, 4,6, 8 ( парні числа) ми отримаємо в добутку число, що закінчується нулем.)

    Аналогічно отримуємо інший висновок. При множенні на 3, 5,7, 9 ( непарні числа) ми в добутку отримуємо число, що закінчується цифрою 5!



    1. Виключіть зайве число: 25, 40, 15, 35, 10, 45, 52, 20, 30.

    2. Які випадки з таблиці множення ви добре запам’ятали? П’яти – п’ять – двадцять п’ять! Які випадки з таблиці множення можна відтворити, знаючи про це? ( 5 * 4 = 5 * 5 – 5 = 25 – 5 = 20, 5 * 6 = 5 * 5 + 5 = 25 + 5 = 30.)

    3. Випадок 5 * 9 важко запам’ятати? Як його відтворити? ( 5 * 10 = 50. 5 * 9 = 5 * 10 – 5 = 50 – 5 = 45.)

    4. Які результати ми можемо відтворити на підставі переставної властивості дії множення? ( 5 * 2 = 2 * 5 = 10, 5 * 3 = 3 * 5 = 15, 5 * 4 = 4 * 5 = 20.)

    5. Перша половина таблиці звичайно добре запам’ятовується. Як її можна застосувати для відтворення результатів нижньої частини таблиці? Як можна дізнатися скільки буде , якщо 5 * 6 ? 5 * 7? 5 * 8?

    ( 5 * 6 = 5 * 5 + 5 = 25 + 5 = 30 або 5 * 6 = 5 * 3 + 5 * 3 = 15 = 15 = 30.

    5 * 7 = 5 * 6 + 5 = 30 + 5 = 35 або 5 * 7 = 5 * 3 + 5 * 4 = 15 = 20 = 35.

    5 * 8 = 5 * 7 + 5 = 35 + 5 = 40 або 5 * 8 = 5 * 9 – 5 = 45 – 5 = 40 або

    5 * 8 = 5 * 4 + 5 * 4 = 20 + 20 = 40.)



    1. Доведіть, що 5 * 7 = 35. ( 5 * 7 = 5 + 5 + 5 + 5 + 5 + 5 + 5 = 35.)

    2. Порівняйте: 5 * 8 та 5 * 6 + 5...

    Для контролю заучування таблиці корисні картки типу:

    1.

    5 * 2 = __



    12 : 4 = __

    3 * 5 = __

    14 : 2 = __

    5 * 7 = __

    4 * 9 = __

    21 : 3 = __

    2 * 8 = __

    32 : 4 = __

    3 * 6 = __

    5 * 8 = __

    8 : 2 = __

    5 * 5 = __

    9 : 3 = __

    4 * 5 = __

    20 : 2 = __

    1 варіант__ * 4 = 16

    27 : __ = 9

    2 * __ = 9

    __ * 3 = 15

    __ : 4 = 7

    5 * __ = 45

    __ * 8 = 24

    12 : __ = 6

    3 * __= 12

    __ * 10 = 30

    __ * 6 = 30

    __ : 3 = 4

    5 * __ = 20

    __ : 4 = 10

    20 : __ = 5

    __ : 9 = 4

    3 * __ = 21

    2.

    5 * 3 = __



    16 : 4 = __

    3 * 9 = __

    18 : 2 = __

    5 * 9 = __

    4 * 7 = __

    24 : 3 = __

    2 * 6 = __

    24 : 4 = __

    4 * 3 = __

    5 * 6 = __

    10 : 2 = __

    5 * 4 = __

    4 * 10 = __

    30 : 3 = __

    6 : 2 = __

    2 варіант4 * ___ = 32

    __ * 7 = 21

    5 * __ = 35

    16 : __ = 8

    __ : 4 = 9

    2 * __ = 20

    __ * 2 = 10

    18 : __ = 6

    __ * 4 = 12

    5 * __ = 40

    __ * 7 = 14

    5 * __ = 50

    __ * 2 = 4

    __ * 5 = 25

    __ : 2 = 10

    4 * __ = 16

    __ : 3 = 9

    Як бачимо, перша частина картки спрямована на безпосереднє відтворення табличних результатів, а друга частина – це трансформовані приклади ( тут механічне запам’ятовування таблиці не допомагає, тут треба міркувати!).
    Таблиці ділення. Таблиця ділення складається на підставі взаємозв’язку між діями множення і ділення: з кожного прикладу на множення можна скласти по два приклади на ділення; але при складанні таблиць нас цікавить лише один приклад. Учні записують в зошитах таблицю множення на певне число, а потім їм пропонується скласти з прикладів на множення приклади на ділення на певне число.

    З метою випереджуючого навчання, можна скласти з кожного прикладу на множення по два приклади на ділення:


    5 * 2 = ____________=

    5 * 3 = ____________=

    5 * 4 =___________=

    5 * 5 =


    5 * 6 =____________=

    5 * 7 =____________=

    5 * 8 =___________=

    5 * 9 =____________=



    10 : 5 = , т.к. * 5 = 10

    *

    15 : 5 = , т.к. * 5 = 15

    *

    20 : 5 = , т.к. * 5 = 20

    *

    25 : 5= , т.к. * 5 = 25

    *

    30 : 5 = , т.к. * 5 = 30

    *

    35 : 5 = , т.к. * 5 = 35

    *

    40 : 5 = , т.к. * 5 = 40

    *

    45 : 5 = , т.к. * 5 = 45

    *

    10 : 2 = , т.к. * 2 = 10

    *

    15 : 3 = , т.к. * 3 = 15

    *

    20 : 4 = , т.к. * 4 = 20

    *

    25 : 5= , т.к. * 5 = 25

    *

    30 : 6 = , т.к. * 6 = 30

    *

    35 : 7 = , т.к. * 7 = 35

    *

    40 : 8 = , т.к. * 8 = 40

    *

    45 : 9 = , т.к. * 9 = 45

    *

    При складанні таблиці ділення, можна міркувати ще й так: 15 : 5 – це означає знайти таке число, яке при множенні на 5 дає 15 – це число 3.



    Результати навчання повинні контролюватися з боку вчителя. Діагностувати, як учень володіє вивченими випадками таблиць множення і ділення можна за допомогою карток типу:

    5 * 6 = __

    32 : 4 = __

    3 * 9 = __

    16 : 2 = __

    40 : 5 = __

    4 * 7 = __

    18 : 3 = __

    2 * 6 = __

    5 * 4 = __

    24 : 4 = __

    3 * 7 = ___

    10 : 2 = __

    25 : 5 = __

    1 варіант 5 * 9 = __

    36 : 4 = __

    3 * 8 = __

    14 : 2 = __

    5 * 7 = __

    16 : 4 = __

    24 : 3 = __

    15 : 5 = __

    12 : 4 = __

    __ * 2 = 10

    20 : __ = 5

    __ : 3 = 4

    __ * 3 = 15

    2 * __ = 184 * 4 = __

    25 : 5 = __

    24 : 3 = __

    2 * 8 = __

    5 * 6 = __

    32 : 4 = __

    3 * 6 = __

    12 : 2 = __

    40 : 5 = __

    4 * 7 = __

    21 : 3 = __

    2 * 7 = __

    5 * 4 = __

    2 варіант 24 : 4 = __

    15 : 3 = __

    2 * 9 = __

    5 * 9 = __

    36 : 4 = __

    3 * 9 = __

    10 : 2 = __

    35 : 5 = __

    4 * __ = 20

    12 : __ = 4

    __ * 3 = 9

    __ : 5 = 3

    12 : __ = 3

    __ * 2 = 20


    Методика вивчення нумерації трицифрових чисел.
    Вимоги до знань, умінь і навичок:

    1. Знати назви чисел в межах 1000 і порядок їх прямування в натуральному ряді. Вміти рахувати, починаючи з будь-якого числа, в прямому і зворотному порядку.

    2. Знати місце кожного числа від 1 до 1000, вміти назвати його сусідів, попереднє та наступне число.

    3. Знати назви трьох розрядів: 1 розряд – розряд одиниць, П розряд – розряд десятків, Ш розряд – розряд сотень. Засвоїти, що 10 одиниць нижчого розряду складають 1 одиницю вищого розряду.

    4. Вміти утворювати трицифрові числа із сотень , десятків та одиниць, а також прирахуванням по 1 та відрахуванням по 1.

    5. Знати ,які числа називаються трицифровими і вживати термін “трицифрове” число.

    6. Вміти читати і записувати трицифрові числа, усвідомлюючи значення кожної цифри в запису числа.

    7. Вміти подавати будь-яке число у вигляді суми розрядних доданків.

    8. Вміти визначати в числі загальну кількість одиниць, десятків сотень.

    9. Вміти порівнювати числа за місцем на в натуральному ряді та , використовуючи десятковий склад числа – порозрядне порівняння.

    10. Вміти виконувати арифметичні дії додавання і віднімання на підставі знань з нумерації:

    1. порядку прямування чисел в натуральному ряді: 453 + 1, 453 – 1;

    2. десяткового складу чисел: 500 + 40, 500 + 40 + 7, 500 + 7; 567 – 500, 567 – 60, 567 – 7.
  • 1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   22


    База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
    звернутися до адміністрації

        Головна сторінка