Матеріали містять досвід роботи методичних кабінетів (центрів) області, інших регіонів України з питань системного підходу до планування та змісту методичної діяльності з організаторами виховного процесу



Сторінка1/2
Дата конвертації09.03.2016
Розмір0.49 Mb.
  1   2


Методичне забезпечення діяльності класного керівника: Рекомендації для працівників районних (міських) методичних кабінетів (центрів), організаторів методичної роботи з класними керівниками в загальноосвітніх навчальних закладах: / Н.І.Дяченко, О.В.Половенко. – Кіровоград: Видавництво обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського, 2007. – 32 с.
У рекомендаціях окреслені пріоритетні напрямки науково-методичного забезпечення неперервності процесу підвищення професійної майстерності класних керівників та основні аспекти організації методичної роботи, її структура, окремі форми роботи, контрольно-аналітична діяльність методичних служб.

Матеріали містять досвід роботи методичних кабінетів (центрів) області, інших регіонів України з питань системного підходу до планування та змісту методичної діяльності з організаторами виховного процесу.

Видання адресоване працівникам районних (міських) методичних кабінетів (центрів), організаторам методичної роботи з класними керівниками в загальноосвітніх навчальних закладах.

Рецензенти:



Горська Г.О.

-

завідувач кафедри практичної психології КДПУ імені Володимира Винниченка, кандидат психологічних наук, доцент

Калініченко Н.А.

-

завідувач кафедри педагогіки і психології КОІППО імені Василя Сухомлинського, кандидат педагогічних наук, доцент

-

Відповідальна за випуск – Корецька Л.В.

Зміст

1. Сучасні підходи щодо науково-методичного забезпечення



діяльності організаторів виховної роботи 3

2. Колективні форми методичної роботи 9

3. Індивідуальні форми методичної роботи 18

4. Контрольно-аналітична діяльність методичних служб та

керівників загальноосвітніх навчальних закладів 19

5. Додатки



Додаток 1. Орієнтовна система роботи над науково-методичною

проблемою 22



Додаток 2. План роботи теоретичного семінару «Організація

і зміст інноваційної діяльності з метою активізації процесу

особистісного самовизначення педагога й учня» Березнівської

гімназії Рівненської області 23



Додаток 3. Орієнтовна тематика засідань методичних об’єднань

класних керівників 24



Додаток 4. Положення про методичний клуб класних керівників 25

Додаток 5. План роботи клубу класних керівників «творчість» 26

Додаток 6. Витяг з плану роботи клубу класних керівників

«Пошук» Городищенського ЗНЗ Рівненської області 28



Додаток 7. Витяг з плану роботи творчої групи (з досвіду

роботи центру методичної та соціально-психологічної служби

м. Кіровограда 28

6. Література 29


Завдання працівників школи і педагогічної науки - своєчасно підмічати нові вимоги, які ставить життя перед учителем, школою і наукою про виховання.

В.О.Сухомлинський
Сучасні підходи щодо науково-методичного забезпечення

діяльності організаторів виховної роботи
Виховання громадян, істинних патріотів своєї держави - процес багатогранний і складний. Його ефективність і результативність залежить від рівня професійної майстерності педагогів, а також значною мірою від якості науково-методичного забезпечення діяльності організаторів виховної роботи.

Модернізація управління виховним процесом вимагає суттєвих змін у роботі методичних служб, діяльність яких має бути спрямована на реалізацію основних завдань, що стоять перед освітянською галуззю – сприяти неперервності процесу підвищення професійної майстерності класних керівників. Адже саме вони створюють оптимальні умови для навчання й виховання, самореалізації та саморозвитку школярів, забезпечують їх соціальний захист.

Концептуальні підходи до науково-методичного забезпечення становлення, організації неперервного навчання організаторів виховної роботи, зокрема класних керівників, полягають у:


  • здійсненні аналізу основних професійно значущих якостей, якими має володіти вчитель, та створенні на цій основі моделі його готовності до педагогічної взаємодії;

  • вивченні професійного середовища педагога та його професійної компетентності з метою створення навчально-інформаційної моделі даного середовища;

  • забезпеченні ефективного функціонування інформаційного каналу (від сучасних досягнень психолого-педагогічної науки та перспективного досвіду до практичної роботи класних керівників);

  • висвітленні новітніх ідей, інноваційних технологій та шляхів їх практичного застосування;

  • мотивації зацікавленості й потреби в самоосвіті та самовдосконаленні класних керівників;

  • популяризації кращого практичного досвіду творчо працюючих педагогів області, інших регіонів країни з питань організації життєдіяльності класного колективу;

  • залученні класного керівника до дослідницької діяльності;

  • формуванні творчого інноваційного стилю його діяльності;

  • підтримці педагогів, на основі досвіду яких розроблялися або апробувалися інноваційні виховні технології.

Аналіз діяльності районних (міських) методичних кабінетів (центрів) з питань науково-методичного забезпечення підготовки педкадрів щодо поліпшення організації виховної роботи свідчить, що методичні служби області, керуючись відповідною законодавчо-нормативною базою: Законом України «Про освіту», Концепцією виховання дітей та учнівської молоді у національній системі освіти, Національною доктриною розвитку освіти, Національною програмою виховання дітей та учнівської молоді в Україні та ін., враховують нову методологічну основу виховної роботи в освітніх закладах, особистісний підхід до виховання.

Заслуговує на увагу система методичної роботи з класними керівниками центру методичної та соціально-психологічної служби м. Кіровограда, яка включає:



  • міські методичні об’єднання голів шкільних методичних формувань класних керівників з проблеми «Удосконалення методичної роботи відповідно до сучасних вимог шляхом поєднання різних форм підвищення кваліфікації педкадрів»;

  • творчі групи організаторів виховної роботи, які досліджували проблеми «Телекомунікаційні проекти як засіб підвищення ефективності виховної роботи» та «Формування навичок здорового способу життя школярів засобами програм «Рівний-рівному», «Діалог»;

  • школи професійної адаптації молодого класного керівника з питань організації навчально-виховного процесу в класі.

Вищеназваним центром сформована система роботи щодо вивчення, узагальнення, впровадження досвіду творчо працюючих класних керівників. Зокрема, було опрацьовано досвід таких педагогів: Н.А.Антіпової (ЗШ  І-ІІІ ступенів № 22) з проблеми «Інтерактивні форми роботи як засіб підвищення ефективності співпраці класного керівника та батьків» та Н.В.Осипової (ЗШ  І-ІІІ ст. № 18) з проблеми «Виховання в учнів свідомого ставлення до свого здоров’я як до найвищої соціальної цінності, формування засад здорового способу життя».

Вільшанський районний методичний кабінет з метою підвищення науково-теоретичного і культурного рівня, психолого-педагогічної підготовки й професійної майстерності класних керівників практикує проведення спільних заходів педагогів-організаторів, класних керівників, заступників директорів шкіл з виховної роботи (проблемний семінар «Науково-методичне забезпечення модернізації виховної роботи в навчальному закладі») та презентацій вивченого й узагальненого досвіду роботи педагогів (С.М.Паранчевської, класного керівника Березово-Балківської ЗШ І-ІІІ ступенів «Через гармонію в сім’ї до гармонії в суспільстві»).

Базовими формами в системі методичної роботи з організаторами виховного процесу є шкільні методичні об’єднання класних керівників різних вікових груп учнів та районні (міські) МО голів шкільних методичних формувань, а також постійно діючі та проблемні семінари, семінари-практикуми.

Слід зазначити актуальність таких проблем постійно діючих семінарів: «Демократизація та гуманізація виховного процесу шляхом удосконалення учнівського самоврядування», «До атмосфери творчості та співпраці в колективі вчителів та учнів», «Удосконалення змісту, форм і методів роботи щодо формування національної свідомості й громадянськості», «Формування особистості школяра засобами екологічної освіти й виховання», «Виховання громадянськості в системі учнівського самоврядування» (Долинський, Знам’янський, Компаніївський, Маловисківський, Олександрійський райони).

Для педагогів-початківців створені школи молодого класного керівника, які працюють над реалізацією проблем «Основні підходи до діяльності класного керівника в умовах сучасної школи», «Творчий підхід до створення чіткої системи виховної роботи з вихованцями як один із аспектів особистісно орієнтованого виховання» (м. Кіровоград, Бобринецький район).

Протягом останніх років педагоги мали змогу підвищувати свій професійний рівень у творчих групах, школах творчо працюючого класного керівника та майстернях. Вони досліджували такі науково-методичні теми: «Модернізація діяльності класного керівника в сучасних умовах», «Творче впровадження в практику роботи класного керівника психолого-педагогічної науки, позитивного досвіду» (Новоархангельський, Новоукраїнський, Петрівський райони).

Визначенню структури методичної роботи з класними керівниками передує певна системна діагностика методичних служб та керівників шкіл.

Навчаючи заступників директорів шкіл з виховної роботи і голів шкільних методичних об’єднань класних керівників, методичні кабінети (центри) прагнуть впливати на підвищення ефективності системи виховної роботи та поліпшення діяльності методичних формувань відповідних кадрів у закладах освіти.

Прикладом може слугувати досвід науково-методичного забезпечення виховної роботи в гімназії № 9 м. Кіровограда. Адміністрація навчального закладу спрямовує свою діяльність на забезпечення підґрунтя професійного росту класних керівників закладу. Акцентує увагу на питаннях створення виховної системи класу, впровадження інноваційних виховних технологій у практику роботи.

Система методичної роботи гімназії спрямована на реалізацію науково-методичної проблеми «Сучасні педагогічні технології у навчанні та вихованні гімназистів як шлях до якісної освіти та розвитку життєтворчості особистості ХХІ століття».

Успішному її втіленню сприяє робота психолого-педагогічного семінару «Використання досягнень психолого-педагогічної науки з метою формування соціально-активної творчої особистості», методичного об’єднання класних керівників «Застосування новітніх педагогічних технологій розвитку творчої особистості, формування в учнів активної громадянської позиції, духовності, високих моральних якостей». Їх діяльність зорієнтована на формування особистісного розвитку, стимулювання творчої активності, розкриття нахилів, інтересів учнів та їх самореалізацію у різних видах позаурочної діяльності.

Проте в цілому по області одним із суттєвих недоліків в організації методичної роботи з класними керівниками на районному (міському), шкільному рівнях є спрощена її структура, одноманітна мережа методичних формувань, повільне впровадження інноваційних виховних технологій.

У ряді регіонів, а відповідно й навчальних закладах, вона будується без урахування аналітичної інформації про рівень професійної компетенції педагогічних працівників та їх потреб, результатів виховної діяльності. Не здійснюється оцінка ефективності методичної роботи.

Слід зазначити, що не завжди враховуються принципи наступності, системності та послідовності в роботі окремих методичних формувань класних керівників. Відсутня система роботи щодо спрямування педагогів на дослідження індивідуальних науково-методичних тем, не визначаються етапи та завдання щодо їх реалізації.

Засідання методичних формувань практично не передбачають розгляду питань щодо психолого-педагогічного супроводу різних аспектів діяльності класного керівника, моніторингу, експертизи структури класного колективу, методів оцінювання ефективності окремих компонентів та системи виховної роботи в цілому.

Не напрацьовуються рекомендації щодо шляхів вирішення питань, які обговорюються на засіданнях методичних формувань.

Не приділяється належна увага вивченню, узагальненню та популяризації досвіду творчо працюючих класних керівників.

Як наслідок, значна частина педагогів не повною мірою готова до виконання ролі класного керівника.

Окремі організатори виховного процесу в класі слабо володіють методами вивчення особистості окремого учня та учнівського колективу в цілому, способами розвитку творчих здібностей школярів, не вміють вибудовувати демократичних та толерантних стосунків з вихованцями та їх батьками, недостатньо оперують сучасними (зокрема інтерактивними) формами роботи, інноваційними виховними технологіями. У ряді випадків вони не мають навиків, необхідних для організації та розвитку дитячого колективу.

Сьогодення ж вимагає від методичних служб всіх рівнів не лише набору певних заходів, а створення цілісної особистісно орієнтованої системи методичної роботи, яка не тільки сприятиме професійному росту педагогів, а й буде також направлена на їх особистісний саморозвиток й самовдосконалення.

Визначенню оптимальної, динамічної структури методичної роботи з класними керівниками на рівні регіону, навчального закладу має передувати глибока аналітична діяльність методичних структур. Системний підхід до реалізації обраної проблеми має здійснюватися на основі діагностичної, прогнозуючої та корекційної роботи.

Важливий аспект у системі методичної роботи – створення умов щодо максимального задоволення професійних потреб, розвитку творчого потенціалу педагогів та зростання їх професійної майстерності. Цьому сприяє підбір форм інтерактивної спрямованості.

Наприклад, у Білоцерківській гімназії Київської області структура методичної роботи поряд з традиційними формами включає: клуб творчо працюючих класних керівників, творчу групу та ін. Одним із напрямків діяльності навчального закладу є реалізація цільової програми «Шлях до майстерності».

Результативною є робота творчої групи молодих педагогів з теми «Розвиток творчих здібностей на уроках і в позаурочний час». План діяльності цієї групи передбачає форми і методи, які орієнтовані на особистість і стимулюють кожного з педагогів до активної участі у творчому процесі. Це, зокрема:

- методичний ринг «Розвиток творчих здібностей учнів»;

- ділова гра «Ситуація успіху на заняттях розвитку творчих здібностей»;

- методична естафета, яка реалізується через такі форми:


  1. «Стоп-кадр» - перегляд і обговорення фрагментів уроків, позакласних заходів;

  2. «Калейдоскоп нестандартних уроків, позакласних заходів» - аналіз творчих знахідок педагогів, серед яких уроки-роздуми, есе, диспути, інтегровані уроки й заходи, панорами, ігри-подорожі, суди, бенефіси тощо;

  3. «Трибуна вільних думок» - захист власних чи групових моделей заходів;

  4. Диспут «Джерела педагогічної творчості».

Організатори методичної роботи повинні не лише чітко визначати науково-методичну тему, а й розробляти алгоритм її дослідження та проектувати основний зміст, форми, методи, прогнозувати очікувані результати її реалізації.

Орієнтиром при плануванні такої системи роботи може слугувати додаток 1.

На кожному етапі реалізації обраної проблеми методичні служби та організатори методичної роботи у навчальних закладах мають проводити відповідні статистичні, аналітико-діагностичні процедури щодо:


  • кількісного та якісного складу класних керівників;

  • рівня володіння педагогами психолого-педагогічними методами, сучасними виховними технологіями;

  • відслідковування запитів, потреб педагогів – членів методичних формувань;

  • створення власної моделі організації життєдіяльності учнівського колективу;

  • доцільності вибору методичних формувань та актуальності їх проблематики;

  • ефективності методичної роботи з організаторами виховного процесу;

  • вивчення, узагальнення і поширення позитивного досвіду педагогічних колективів та окремих педагогів;

  • раціональності використання базових навчальних закладів, досвіду творчо працюючих педагогів;

  • налагодження високого рівня інформаційного забезпечення, впорядкування зворотної інформації;

  • співпраці у виховній роботі з молодіжними громадськими, регіональними організаціями та рухами відповідно до чинного законодавства;

  • визначення експертної оцінки виховання.

Це дасть змогу виявити слабкі сторони у навчально-методичній підготовці кожного класного керівника й причини, що їх породжують. А також намітити на цій основі стратегію роботи, тобто визначити значущі аспекти удосконалення професійного рівня педагога та індивідуальні заходи щодо усунення недоліків у кожному конкретному випадку.

Колектив Березнівської гімназії Рівненської області на високому науково-методичному рівні реалізує проблему “Превентивне виховання дітей та юнацтва в сучасній школі”.

Дане питання розглядалося на засіданнях педагогічної та науково-методичної рад, методичних об’єднань вчителів-предметників та класних керівників, на заняттях батьківського всеобучу.

Широкі можливості для ознайомлення педагогів із суттю, змістом і методами превентивного виховання, традиційними й новими формами роботи забезпечила, зокрема, результативна діяльності творчої групи з проблеми “Впровадження інноваційних технологій превентивного виховання”. Суттєвою була допомога теоретичного семінару “Організація і зміст інноваційної діяльності з метою активізації процесу особистісного самовизначення педагога й учня” (додаток 2).

Система методичної роботи гімназії спрямована на забезпечення цілеспрямованого науково-методичного навчання педагогів, класних керівників, підготовку конкурентноспроможного фахівця. Поряд з традиційними формами вона включає:

семінар-практикум з теми «Педагогічні аспекти формування майстерності педагога»;

психолого-педагогічні семінари «Шляхи створення соціально-психологічних умов особистісного саморозвитку учня», «Соціально-педагогічні аспекти творчості», «Соціально-педагогічні аспекти забезпечення інноваційного стилю педагогічної діяльності»;

засідання проблемного столу «Розвиток творчої ініціативи педагогів та учнів на основі інноваційних підходів до навчально-виховного процесу».

Головним підсумком оптимальної системи методичної роботи закладу, її ефективності є те, що кожен із педагогів гімназії прагне до саморозвитку, самостійно підвищує свій професійний рівень; постійно аналізує зміст своєї діяльності, а також сучасні підходи, інноваційні процеси, кращі надбання своїх колег; вчиться співвідносити діяльність колективу із власною діяльністю, йде вперед, якісно змінюється. Цьому сприяє дух партнерства, відкритості.


Колективні форми методичної роботи
Останнім часом у практиці методичних служб регіонального та шкільного рівнів широко застосовуються колективні форми методичної роботи.

Однією з найбільш розповсюджених форм підвищення кваліфікації педагогічних працівників є методичні об’єднання. Іноді діяльність різних методичних формувань асоціюється саме з цією формою роботи, а це не зовсім правильно.

Дане методичне формування відкриває перспективи для колективної взаємодії при обговоренні актуальних питань, сприяє розвитку творчих можливостей учасників, реалізації їх професійних інтересів і здібностей, підвищенню професійного рівня; знижує розрив у рівнях професійної майстерності всіх його учасників.

Важливу роль у діяльності методичних об’єднань відіграє планування.

Якісне планування забезпечує ефективність виховної роботи, допомагає визначити пріоритетні напрямки діяльності, зосередитись на головному.

Як показує практика, плани роботи методичних об’єднань класних керівників потребують суттєвого удосконалення. Рекомендуємо до їх структури включити:



І. Вступ, де дається стислий ґрунтовний аналіз роботи методичного об’єднання, висвітлюються позитивні тенденції діяльності, визначаються основні проблеми й завдання на новий навчальний рік, враховуючи науково-методичне питання освіти регіону, школи.

ІІ. список класних керівників, які входять до складу методичного об’єднання. Як зразок пропонуємо таку форму:


з/п


Прізвище, ім’я, по батькові

Дата народження

Педагогічний

стаж


Освіта

Курсова підготовка

Примітка


ІІІ. Проблемні питання, над вирішенням яких поглиблено працюють класні керівники:


з/п


Прізвище, ім’я, по батькові

Науково-методична тема

Форма її завершення

Форма її

реалізації



Термін

роботи над проблемою



Бажано, щоб обрані класними керівниками науково-методичні проблеми самоосвіти були пов’язані з загальною проблемою, над якою працюватиме в поточному році методичне об’єднання, та відповідали сучасним аспектам навчально-виховного процесу.
ІV. Тематика засідань.

Відповідно до методичних рекомендацій Міністерства освіти і науки України від 03.07.2002 року щодо організації і проведення методичної роботи з педагогічними кадрами тематика засідань може бути представлена за такою формою:


Тематика засідань



Форма проведення



Методи проведення



Дата проведення



Місце проведення



Відпові-


дальний

Примітка


Радимо використати орієнтовну тематику, подану в додатку 3.

Обов’язковим структурним елементом будь-якого засідання методичного об’єднання є практична робота, яка включає: перегляд, обговорення, моделювання виховного заходу чи його фрагмента, розв’язання педагогічних ситуацій, тренінги, ділові та рольові ігри, диспути, проблемні дискусії, дні педагогічної майстерності та творчості школяра, педагогічні турніри й консиліуми, творчі майстерні та портрети, майстер-класи, панорами та аукціони педагогічних ідей, методичні фестивалі, студії тощо.

З метою стимулювання класних керівників до самоосвітньої діяльності в змісті роботи засідань бажано передбачити: розробку алгоритму реалізації проблемного питання; створення моделі професійного самовдосконалення; захист планів професійного саморозвитку; виставки-огляди педагогічної та науково-методичної літератури; завдання випереджаючого характеру при підготовці до чергового засідання.

Кожне засідання радимо завершувати виробленням чітких рекомендації з питань, що обговорювалися.

V. Графік відкритих виховних заходів.

VI. План участі методичного формування у представницьких заходах району (школи).

VII. Вивчення, узагальнення, впровадження перспективного педагогічного досвіду.

Даний розділ пропонуємо спланувати таким чином:



    • тематика вивчення, впровадження кращого досвіду роботи класних керівників за таблицею:



з/п


Прізвище, ім’я, по батькові

Тема досвіду

Адреса досвіду

Форма вивчення

Форма

звітності





    • організація роботи творчих динамічних груп, шкіл педагогічної майстерності, шкіл передового педагогічного досвіду, майстер-класів з проблем вивчення, апробування, узагальнення, впровадження перспективного педагогічного досвіду;

    • презентація творчих лабораторій класних керівників, досвід яких вивчався, тощо.

VIII. Робота з малодосвідченими класними керівниками.

Даний напрямок роботи має бути спрямований в першу чергу на формування готовності молодого педагога до виконання функцій класного керівника та надання йому адресної допомоги.

У зміст методичної роботи з молодими педагогами варто включити інформаційне забезпечення з питань, що стосуються інноваційних педагогічних технологій; відвідування виховних заходів досвідчених колег, які володіють цими технологіями; надання допомоги щодо впровадження перспективного досвіду в практику роботи.

У цьому розділі необхідно передбачити педагогічне шефство, наставництво, діяльність консультаційних пунктів на базі методичних кабінетів (центрів), опорних шкіл з питань організації науково-методичного забезпечення виховної роботи.

У структурі районного (міського) методичного об’єднання можуть бути створені школа молодого класного керівника чи клуб для педагогів-початківців. Їх діяльність спрямовується на допомогу молодому педагогу в розв’язанні конкретних проблем щодо організації виховного процесу; оволодіння сучасними методиками й технологіями навчання і виховання та методами діагностування особистості й колективу; опанування основних підходів до становлення й розвитку учнівського колективу, взаємодії та співпраці з органами учнівського самоврядування, роботи з батьками. Заняття в школі, клубі допоможе у виробленні власного педагогічного стилю роботи. Основними формами роботи школи варто обрати бесіди, різнопланові практикуми, науково-теоретичні семінари, тренінги, цілеспрямоване відвідування позакласних заходів досвідчених класних керівників і молодих фахівців, ознайомлення з передовим педагогічним досвідом з проблем виховання та опрацювання новинок науково-методичної, педагогічної літератури. Доцільно запровадити традицію - в кінці навчального року кожен з учасників школи чи клубу презентує свої доробки, досягнення.

З досвідом роботи клубу «Молодість і перспектива» можна ознайомитися в статті О.Коваленко «Методична робота на діагностичній основі» (Завуч. - 2003. - № 30).



ІХ. Вивчення рівня вихованості учнів.

Планується експертне оцінювання різних аспектів виховання.

Важливою формою методичної роботи з підвищення професійної майстерності організаторів виховного процесу є постійно діючі семінари, основною метою яких є: забезпечення поглибленого опрацювання обраної науково-методичної проблеми, активізація самоосвітньої роботи класних керівників, сприяння дослідницькій, пошуковій діяльності учасників семінару.

При визначенні тематики семінарів, враховуючи результати діагностування, радимо вибрати такі проблеми:



  • Удосконалення виховного процесу шляхом впровадження інноваційних технологій на засадах особистісно орієнтованого виховання школярів.

  • Розвиток виховної системи школи в контексті особистісно орієнтованої педагогіки.

  • Діяльність класного керівника зі здійснення соціального захисту дитини.

  • Формування ціннісної орієнтації дітей та учнівської молоді на здоровий спосіб життя.

  • Система роботи класного керівника в сучасній школі. Становлення. Розвиток.

  • Виховна робота в навчальному закладі: актуальні проблеми розвитку й модернізації.

  • Гуманізація відносин в системі «класний керівник – вихованець».

  • Удосконалення навчально-виховного процесу на основі педагогіки співробітництва.

  • Виховні можливості колективної творчої діяльності. Педагогічне керівництво самовихованням школярів.

  • Духовно-моральне виховання дітей та молоді: загальні тенденції й індивідуальний пошук.

  • Розбудова національної школи шляхом відродження народних традицій.

Останнім часом поширення набули клуби творчо працюючих класних керівників. Основне їх завдання – сприяти піднесенню ефективності системи виховної роботи в школі, класі, поглиблювати знання класних керівників з різних аспектів організації виховної роботи. При плануванні даної форми рекомендуємо використати орієнтовне положення про методичний клуб класних керівників та плани роботи клубів класних керівників «творчість», «Пошук», подані у додатках 4, 5, 6.

Головні зусилля організаторів зосереджені на наданні реальної, дієвої допомоги педагогам у створенні творчої атмосфери, морально-психологічного клімату, який сприяє пошуку кращих технологій педагогічної праці, ефективному втіленню інновацій, оптимізації виховного процесу.

Створення чіткої, керованої, мобільної системи вивчення і впровадження найновіших досягнень науки і педагогічної практики у виховний процес є одним з найважливіших завдань методистів, керівників шкіл.

Функцію підвищення ефективності процесу щодо поглибленого дослідження і впровадження досягнень науки та освітніх технологій покликані виконувати творчі групи. Їх діяльність має носити випереджальний, пошуковий, дослідницький характер. Виділяють два види творчих груп.

Творчі групи, що працюють над впровадженням результатів наукових досліджень з певної науково-методичної проблеми.

Їх завдання: опрацювання класними керівниками теоретичних та науково-методичних матеріалів з проблеми, яка досліджується; створення, апробування і поширення досвіду використання наукових рекомендації у практику роботи.



Творчі групи, що працюють над впровадженням відомого в регіоні досвіду.

Основним завданням цих творчих груп є: вивчення наявного позитивного педагогічного досвіду; апробування, впровадження, поширення його в безпосередній практичній діяльності.

Термін функціонування творчої групи залежить від складності розв’язання проблеми, над якою вона працює.

Основними напрямками діяльності можуть бути:



  • поглиблене вивчення актуальної науково-педагогічної проблеми;

  • створення теоретичного банка даних із проблеми, яка вивчається;

  • трансформування науково-педагогічної проблеми, яка досліджується, через розробку нових моделей організації освітнього процесу, проектів, рекомендацій з даної проблеми;

  • проведення педагогічних досліджень і формування аналітичних висновків про інноваційні напрямки діяльності;

  • «вирощування» перспективного педагогічного досвіду;

  • апробація рекомендацій, розроблених творчою групою;

  • створення банка даних щодо впровадження напрацювань творчої групи в практику роботи навчальних закладів;

  • узагальнення досвіду роботи членів творчої групи, захист напрацювань на засіданні ради методичного кабінету, центру;

  • підготовка до друку рекомендацій з досвіду роботи творчої групи.

План роботи творчої групи може бути складений у довільній формі. Подаємо орієнтовну структуру плану:

вступ (актуальність теми, мети, завдань творчої групи, алгоритм роботи із визначеними термінами);

список членів творчої групи;

тематика засідань, яка планується відповідно до технології діяльності. Ця діяльність може мати такі етапи:



І етап. Вивчення науково-педагогічної літератури з проблеми, яка досліджується, консультації з науковцями, освоєння наявного досвіду.

ІІ етап. Розробка моделей, схем, рекомендацій, порад щодо практичного застосування досягнень науки, конкретизація практичних рекомендацій, розроблених ученими, стосовно специфіки організації виховного процесу.

ІІІ етап. Апробація рекомендацій, розроблених на основі теоретичних положень, коригування їх у процесі практичного застосування, створення власного досвіду із даної проблеми та його опис як на паперових, так і електронних носіях.

ІV етапи. Поширення створеного досвіду, його популяризація (виступи з лекціями, повідомленнями на семінарах, конференціях, педагогічних читаннях, пропаганда в пресі, презентація електронного варіанта досвіду та його демонстрування на практиці тощо).

Підсумком роботи творчої групи є методичні рекомендації, посібники, пам’ятки, розробки щодо практичного їх застосування.

Прикладом може слугувати планування творчої групи організаторів виховного процесу м. Кіровограда з проблеми «Телекомунікаційні проекти як засіб підвищення ефективності виховної роботи», що діє при центрі методичної та соціально-психологічної служби (додаток 6). Її учасниками розроблені етапи та шляхи інтеграції телекомунікаційних проектів у навчально-виховний процес, що знайшли відображення в планах виховної роботи навчальних закладів міста.

Джерелом формування професійної майстерності класних керівників є школи перспективного педагогічного досвіду. Вони створюються на базі досвіду вчителя, робота якого схвалена й рекомендована до впровадження.


Основними напрямками діяльності цих шкіл є:

  • співбесіда керівника школи зі слухачами з метою роз’яснення суті та особливостей досвіду його роботи;

  • опрацювання літератури, зміст якої відповідає суті досвіду;

  • екскурс у творчу лабораторію;

  • передача авторського досвіду (представлення системи виховної роботи з класом, відвідування позакласних заходів керівника школи тощо);

  • моделювання слухачами власних систем роботи, різних аспектів виховного процесу (за допомогою керівника школи);

  • відвідування керівником школи занять слухачів з метою надання допомоги щодо застосування ідей досвіду;

  • співбесіди, консультації, самоосвітня робота.

До планування роботи школи перспективного педагогічного досвіду можуть долучатися працівники методичного кабінету, центру, інституту післядипломної педагогічної освіти. За орієнтовну структуру плану можна взяти таку:

вступ (мета школи, основні завдання, термін діяльності);

список слухачів;

тематика засідань.

Змістове наповнення занять повинне відповідати основним напрямкам роботи. Кількість занять – 3-6 на рік. У ході кожного із них напрацьовуються рекомендації або даються певні завдання для самостійного виконання у період між заняттями, що включають опрацювання відповідної літератури, підготовку та проведення позакласних заходів із застосуванням опрацьованих педагогічних технологій, методів або прийомів роботи .

Підвищенню компетентності класного керівника та його технологічної підготовки, пошуку ефективних форм і методів організації виховного процесу, виробленню оригінального педагогічного стилю сприяють школи педагогічної майстерності. Вони створюються при наявності 5-7 педагогів із високою творчою активністю, із власним баченням проблем організації виховного процесу, з високими результатами своєї практичної діяльності. Керівником призначається педагог, який має найкращі результати у вирішенні актуальних завдань виховного процесу. Термін функціонування школи може бути 1-2 роки (залежно від обсягу роботи), періодичність – 4-8 занять протягом року з розрахунку, щоб кожен із її учасників провів як мінімум два заняття на базі свого навчального закладу.

Основними напрямками діяльності школи можуть бути:


  • опрацювання наукової та методичної літератури з визначених проблем;

  • ознайомлення з перспективним педагогічним досвідом роботи щодо розв’язання поставлених проблем;

  • практикуми з моделювання виховних заходів;

  • взаємовідвідування слухачами школи позакласних заходів з метою професійного удосконалення, напрацювання оптимальних інноваційних форм та методів роботи;

  • підготовка рекомендацій, методичних посібників, дидактичних матеріалів тощо.

Забезпеченню колективного вирішення навчально-виховних завдань, виявленню творчого потенціалу класних керівників, активізації їх діяльності сприяє педагогічна рада. Вона є не лише методом активізації, а й засобом змістовного контролю за роботою класного керівника.

Головними завданнями педагогічної ради з проблем виховної роботи є:



  • формування інтересу педагогів щодо певної проблеми навчально-виховної роботи;

  • виявлення та оптимальне використання індивідуальних інтересів, здібностей та можливостей класних керівників;

  • вивчення недоліків та пошук ефективних шляхів їх подолання;

  • впровадження сучасних досягнень психолого-педагогічної науки в практичну діяльність класних керівників;

  • популяризація передового педагогічного досвіду виховної роботи з класом;

  • пошук інноваційних технологій, форм та методів виховної роботи з урахуванням специфіки, традицій регіону, особливостей закладу та перспектив розвитку освіти.

Системності у підготовці та проведенні педагогічних рад та підвищенню їх результативності сприятиме практичне використання навчально-методичного посібника А.І.Постельняк, О.Г.Романенка «Педагогічна рада: технологія підготовки і проведення» [15].

Для розгляду на засіданнях педагогічної ради рекомендуємо такі актуальні теми:



Гуманізація навчально-виховного процесу: стан і перспективи.

Нові підходи до організації виховного процесу в школі, класі.

Виховна система школи, класу: ідеї, пошуки, знахідки.

Роль особистості класного керівника у формуванні творчого, працездатного колективу.

Педагогіка співпраці та проблеми демократизації шкільного життя.

Методи активізації пізнавальної діяльності учнів в практиці позакласної роботи: досвід, невикористані резерви.

Педагогіка співробітництва: принципи, перспективи.

Превентивне виховання та формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя: тенденції, шляхи вирішення.

Стрижні педагогічного зростання класного керівника: професіоналізм, майстерність, творчість.

Педагогічні технології створення ситуації успіху в навчально-виховному процесі: теорія, технології, досвід, перспективи.

Роль класного керівника у створенні умов гармонійного розвитку й самовдосконалення школярів на основі особистісної орієнтації.

Традиції та інновації у виховному процесі школи, класу. Створення оптимальної моделі.

Формування соціального досвіду учнів у процесі правового і морального виховання.

Соціокультурний простір в умовах цілісної виховної системи школи, класу.

Обдарована дитина: психолого-педагогічні основи її становлення.
Впровадження нетрадиційних форм підготовки й проведення педагогічної ради підвищує її ефективність.

Пропонуємо фрагмент засідання педагогічної ради педагогічного колективу Яснополянської ЗШ І-ІІІ ступенів Житомирської області, який працює над реалізацією науково-методичної проблеми «Впровадження особистісно орієнтованої моделі навчально-виховного процесу». На засіданні педагогічної ради розглядалось питання створення «Моделі випускника школи». Метою педради стало обговорення реальних можливостей колективу, підґрунтя щодо напрацювання моделі та визначення шляхів подальшої роботи щодо її створення.



Обговорення питання

Презентація творчих груп метаплану (за схемою)


Метаплан

1. Якою ситуація є в дійсності?







2. Якою має бути ідеальна ситуація?




3. Чому в дійсності ситуація не є такою, якою має бути?










4. Що необхідно зробити, щоб усунути причини цього?




5. Які ресурси ми маємо для реалізації цих пропозицій?









Керівники груп по черзі презентують свої метаплани.

Колективне обговорення презентацій за позиціями:


    • Що дала робота над розробкою метапланів?

    • З якими труднощами зіткнулися під час виконання розробки?

Робота в групах

У ході роботи груп опрацьовуються такі аспекти:

1. Модель випускника школи.

2. Шляхи її реалізації з урахуванням цінностей, які обирають учні.

3. Шляхи її реалізації з урахуванням навчально-матеріальної бази закладу.



Презентація результатів роботи груп (за позиціями):

- Що дала педагогам робота над проблемою?

- Яку нову інформацію, нові знання отримали під час самостійного та колективного опрацювання теми?

- Які пріоритети для себе визначаєте?


Заходи на виконання рішення педагогічної ради
1. Обговорити на методичних об’єднаннях модель випускника Яснополянської школи.

Голови МО

2. Розробити програму науково-педагогічного дослідження щодо створення нової школи XXI століття – навчально-виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад – школа».



Методична рада

3. Розробити програму «Інтелект. Творчість. Особистість» щодо реалізації основних положень моделі випускника школи.



Заступник директора школи

4. Вивчити рівень відповідності реальних знань учнів проекту Державних стандартів з базових дисциплін.



Адміністрація

5. Привести у відповідність рішенню педагогічної ради заходи річного плану роботи школи.



Адміністрація

6. Розробити новий план прогнозування з урахуванням рішення педагогічної ради.



Адміністрація
В умовах розбудови національної системи освіти важливого значення набуває дослідно-експериментальна діяльність педагогічних працівників щодо процесу впровадження новацій у виховну практику. Інноваційна діяльність педагога повинна розглядатися як форма розвитку його творчості та як умова формування виховної системи класу. Розгортати її сьогодні доцільно навколо:

- створення ефективних виховних систем класу, програм розвитку особистості та колективу, моделей органів учнівського самоврядування класу;

- розробки тематичних проектів з проблем виховання;

- вивчення, моделювання, апробації та впровадження інтерактивних, пошукових, науково-практичних, інформаційно-пізнавальних форм, методів і технологій виховання.

Процес підготовки до здійснення інноваційної діяльності має відбуватися поетапно. Слід передбачити систему заходів щодо мотивації дослідницької роботи педагогів; визначити початковий рівень їх готовності до пошукової діяльності, здійснити проектування методичної роботи з кожною групою педагогів відповідно до результатів діагностування.

Підвищити ефективність підготовки педагогів до інноваційної діяльності допоможе стаття «Формування готовності вчителя до інноваційної діяльності» [22], яка підготовлена на основі матеріалів методичного посібника В.І.Уруського «Формування готовності вчителів до інноваційної діяльності в системі післядипломної педагогічної освіти».

Провідними напрямами науково-методичного забезпечення дослідно-експериментальної діяльності організаторів виховного процесу можуть бути:


  • створення банка інноваційних виховних технологій, перспективного педагогічного досвіду;

  • підготовка методичних рекомендацій;

  • участь педагогів у різних науково-методичних заходах;

  • залучення педагогів до проектування та апробації процесів нововведень;

  • забезпечення співпраці з науковцями й методичними працівниками та проведення зустрічей з авторами інноваційних технологій;

  • здійснення експертизи матеріалів педагога-експериментатора.

При плануванні системи інноваційної діяльності радимо звернути увагу на статтю А.Є.Радченка «Використання активних прийомів роботи при проведенні методичних заходів», де подається план заняття постійно діючого семінару з проблеми «Організація науково-дослідницької діяльності педагогів» та діагностична анкета готовності педагога до пошукової діяльності [17].

Успішній реалізації проблем виховання сприятиме активізація діяльності методичних служб з трансформування педагогічних ідей В.О.Сухомлинського в практику їх роботи. В складних умовах реформування освіти сучасній школі необхідні його педагогічні ідеї, його творчий дух, мудра прозорливість, його непохитна віра в неповторність, талант і творчі сили кожної дитини, в могутність виховання.

Підвищити ефективність системи роботи з питань впровадження педагогічної спадщини великого педагога допоможуть методичні рекомендації А.І.Постельняк «В.О.Сухомлинський: діалог із сучасністю» [13].
Індивідуальні форми методичної роботи
Розвитку особистісного творчого потенціалу педагога, формуванню у нього вмінь щодо самоаналізу, самовираження, самоствердження сприяють індивідуальні співбесіди, консультації, робота над індивідуальною науково-методичною проблемою, стажування, наставництво.

У зміст стажування молодого педагога пропонуємо включати:



  • участь класного керівника у роботі районного, міського та шкільного методичних формувань;

  • допомога наставника у виборі індивідуальної методичної теми та виробленні алгоритму її реалізації, створення моделі професійного саморозвитку;

  • ознайомлення з системним підходом до організації виховного процесу класного керівника-наставника, відвідування позакласних заходів свого наставника;

  • систематичне опрацювання актуальної педагогічної та науково-методичної літератури;

  • ознайомлення з передовим педагогічним досвідом класних керівників закладу, регіону тощо.

Педагог самостійно або під керівництво методиста (наставника):

  • опрацьовує законодавчо-нормативну базу, яка регулює організацію виховного процесу; сучасні науково-методичні посібники, публікації періодичної преси, матеріали семінарів, конференцій;

  • знайомиться з досягненнями психолого-педагогічної науки, перспективним педагогічним досвідом регіону, України, зарубіжжя;

  • працює над створенням моделі особистісного та професійного самовдосконалення;

  • здійснює самоаналіз педагогічної діяльності;

  • проектує практичну діяльність щодо засвоєння чи удосконалення набутих знань.

Молодий педагог може залучатися до діяльності творчих груп, шкіл передового досвіду, шкіл професійної майстерності як спостерігач. А при набутті певного досвіду він стає активним учасником одного з даних методичних формувань, а також науково-практичних конференцій, практикумів, педагогічних читань, що прискорить його професійне становлення як організатора виховного процесу.

Індивідуальної допомоги потребують також і класні керівники зі стажем роботи. На основі діагностики доцільно проводити індивідуальні та групові консультації, обговорювати й напрацьовувати алгоритми впровадження інноваційних виховних технологій, проектних методик в практику роботи.

Персональну допомогу й підтримку мають отримувати й педагоги-майстри виховання. Вони мають відчути, що методичні служби, адміністрація закладу зацікавлені в їх надбаннях, заохочують і підтримують ініціативу та творчість через популяризацію їх досвіду роботи. При цьому надаються необхідні консультації, коректуються до друку чи виступів практичні матеріали. Адже саме ця категорія педагогів в переважній більшості стає учасником професійних конкурсів та інших заходів регіонального та всеукраїнського рівнів.
Контрольно-аналітична діяльність методичних служб

та керівників загальноосвітніх навчальних закладів
Результати проведених комплексних, тематичних вивчень роботи методичних кабінетів (центрів) свідчать про необхідність удосконалення контрольно-аналітичної діяльності. При здійсненні діагностико-аналітичної діяльності методичними службами, керівниками загальноосвітніх навчальних закладів вважаємо доцільним вирішення таких завдань системно-узагальнюючого рівня, а саме:

1. Проведення моніторингу рівнів професійної компетентності класних керівників, вивчення ефективності й результативності виховної роботи в закладах освіти.

2. Аналіз доцільності та ефективності діяльності кожного структурного підрозділу.

3. Зіставлення отриманих фактичних результатів із прогнозованими.

4. Внесення коректив та удосконалення організаційної структури методичної роботи з класними керівниками.

5. Систематизація та узагальнення індивідуальних досягнень педагогічних працівників.

6. Доповнення інформаційно-ресурсного банка даних науковими розробками, сучасними виховними технологіями, результатами діагностичних досліджень, новою інформацією.

7. Визначення наступних проблем і перспективних напрямів діяльності.

8. Розробка заходів, які забезпечать реалізацію визначених завдань.

Потребує істотного поліпшення моніторинг методичної роботи, який відіграє вагому роль у створенні особистісно орієнтованої системи професійного зростання класних керівників. З методикою проведення моніторингу педагогічної компетентності вчителя можна ознайомитись в інформаційно-методичному журналі «Школа».- 2006.- № 4.

Моніторингові дослідження рекомендуємо проводити не лише на рівні вчителя, а й на рівні методичних об’єднань. Це спонукатиме педагогів до виконання ними функцій, спрямованих на виявлення динаміки розвитку та вихованості учнів, визначення ефективності обраної моделі системи виховної роботи. А також сприятиме підвищенню рівня їх педагогічної майстерності, формуванню здатності до інноваційної та пошукової діяльності.

Дані дослідження дадуть змогу отримати якісну інформацію щодо розвитку колективу та особистості учня, виробити оптимальний варіант співпраці у системі «класний керівник – вихованець», спроектувати найбільш доцільні та результативні форми роботи з класом, здійснити самоаналіз з метою підвищення свого професійного рівня.

Ефективно впливати на процес підвищення компетентності класного керівника, досягти вагомих результатів можна лише за допомогою цільового управління, яке може складатися з таких елементів:

одержання об’єктивної інформації про кожного працівника;

аналіз отриманої інформації;

постановка мети;

проектування результатів;

прийняття рішення;

чітке визначення виконавців;

організація виконання рішення;

контроль виконання;

глибокий аналіз результатів;

підбиття підсумків;

проектування нового етапу.

Доречним буде періодичний розгляд питань аналізу методичної роботи з класними керівниками в регіонах, навчальних закладах на засіданнях колегій відділів (управлінь) освіти, методичних радах, нарадах керівників навчальних закладів. Особливу увагу радимо зосередити на таких питаннях:


  • спрямованість на розвиток творчої особистості класного керівника;

  • мобільність та динамічність структур методичної роботи;

  • тісний зв'язок з сучасними тенденціями розвитку національної освіти та безпосередньо навчально-виховним процесом;

  • пріоритетність нетрадиційних форм, методів, технологій;

  • оптимальне поєднання різних форм організації методичної роботи;

  • вивчення результатів діяльності методичних формувань та перспективного досвіду кращих педагогів;

  • залучення педагогічних працівників до участі в різних проектах, експериментах, написанні методичних розробок, публікацій;

  • педагогічний самоаналіз.

Важливим аспектом росту компетентності та професійної майстерності класного керівника, покращення його методичного забезпечення є створення в закладах освіти оновленого освітнього середовища, яке сприятиме формуванню інноваційного стилю діяльності педагогів.

Існують певні протиріччя між наявністю в педагогічній науці сучасних концептуальних ідей, нових педагогічних виховних технологій та низьким рівнем їх засвоєння і впровадження в практичну діяльність.

Саме засоби ефективної методичної діяльності на всіх рівнях сприятимуть усуненню даних протиріч, розвитку творчого потенціалу як класного керівника, так і педагогічного колективу в цілому.

Додаток 1



Орієнтовна система роботи над науково-методичною проблемою


з/п


Актуальні завдання

Способи розв’язання

завдань


Прогнозовані результати

Діагностичний етап

1.

Визначення проблеми

Аналіз науково-педагогічної, методичної літератури.

Ознайомлення з матеріалами перспективного педагогічного досвіду з визначених проблем та їх систематизація.

Анкетування педагогічних, учнівських колективів.

Здійснення моніторингових досліджень серед педагогів та учнів.

Проведення нарад з керівниками методичних формувань.


Створення картотеки відповідної науково-педагогічної, методичної літератури та перспективного педагогічного досвіду.

Виявлення складнощів у підготовці та проектуванні системи роботи над визначеною проблемою.




Теоретичний етап

2.

Науково-теоретичне обґрунтування даної проблеми та шляхів її реалізації.

Створення мобільної творчої групи та організація її роботи щодо дослідження даної проблеми та напрацювання шляхів її реалізації.

Проведення цільових теоретико-методологічних семінарів, педагогічних читань, методичних місячників, декад, днів, тижнів тощо.

Організація диспутів, творчих дискусій, проблемних столів з питань моделювання комплексно-цільової програми реалізації обраної проблеми та проектування різних варіантів її вирішення.

Проведення консультацій з науковими, методичними працівниками щодо визначення проблеми.



Створення анотованого каталогу, довідково-інформаційного методичного куточка з изначеної проблеми.

Розробка комплексно-цільової програми реалізації обраної проблеми.

Вироблення алгоритму діяльності методичних служб, навчальних закладів щодо науково-методичного забезпечення виконання планів роботи над науково-методичною темою.

Вивчення матеріалів перспективного досвіду.




Творчий етап

3.

Організаційно-методичне та науково-методичне

забезпечення

практичної

реалізації даної

проблеми.


Проведення інструктивно-методичних нарад.

Визначення на основі діагностування різних методичних формувань, спрямованих на реалізацію завдань науково-методичної та практичної діяльності.

Апробація змодельованих шляхів вирішення проблем.

Впровадження в практику роботи перспективного досвіду з даної проблеми.

Створення консультаційних пунктів на базі районних (міських) методичних кабінетів (центрів), опорних шкіл.

Організація наставництва, стажування.

Здійснення апробації, експериментів з питань впровадження інноваційних виховних технологій.

Проведення моніторингу рівня педагогічної майстерності організаторів виховного процесу в закладах освіти.

Здійснення експертної оцінки якості, ефективності виховного процесу в навчальних закладах та рівня вихованості учнів.


Розробка та апробація організаційно-функціональної системи методичної роботи в рамках реалізації даної проблеми.

Підвищення педагогічної майстерності педагогів.

Активізація пошуково-дослідницької, експериментальної діяльності.

Створення інформаційного банка.

Розробка та апробація інноваційних виховних технологій.

Створення оптимальних систем виховної роботи в навчальних закладах, класах.

Підвищення рівня вихованості учнів.


Підсумковий етап

4.

Узагальнення

результатів

роботи над

науково-методичною

проблемою,

впровадження

в практику

роботи напрацьованого

перспективного

досвіду.



Творчі звіти методистів, педагогічних колективів, методичних формувань.

Проведення науково-практичних конференцій, методичних фестивалів, виставок, ярмарок педагогічних ідей тощо.

Узагальнення перспективного досвіду з даної проблеми.

Зіставлення отриманих фактичних результатів із прогнозованими.

Внесення корективів та удосконалення структури методичної роботи з класними керівниками.


Створення банка перспективного досвіду з даної проблеми.

Вироблення структури методичної роботи щодо впровадження перспективного досвіду.

Розробка методичних рекомендацій.

Видання друкованої продукції.

Удосконалення структури методичної роботи з класними керівниками.


Додаток 2


План роботи теоретичного семінару

“Організація інноваційної діяльності з метою активізації процесу особистісного самовизначення педагога й учня”


(Березнівська гімназія Рівненської області)
І заняття –жовтень

1. Стратегічні завдання реформування виховної роботи з учнями на основі Концепції превентивного виховання дітей та юнацтва.

2. Сутність профілактики правопорушень неповнолітніх.

3. Форми й методи профілактичної роботи з класом (обмін досвідом роботи).

4. Консультація психолога щодо вивчення розвитку особистості учнів.
ІІ заняття – грудень

Науковий симпозіум «Превентивне виховання:

проблеми, пошуки, перспективи»

План:


1. Сутність превентивного виховання. Його місце в системі психолого-педагогічних, соціологічних, медичних досліджень світової науки.

2. Профілактика вживання учнями наркотичних речовин.

3. Вплив криміногенної ситуації на поведінку підлітків.

4. Індивідуальний підхід у роботі з важковиховуваними учнями.

5. Обмін досвідом роботи з проблем превентивного виховання.

ІІІ заняття – лютий

1. Роль учителів-предметників у профілактиці відхилень у поведінці учнів.

2. Особистісно-професійні риси вчителя-вихователя.

3. Консультація психолога щодо вивчення особистості учнів з девіантною поведінкою.



ІV заняття – квітень

Підсумкова науково-практична конференція на тему:

«Система роботи з профілактики правопорушень дітей і підлітків на основі гуманізації сучасної школи».

Виступи, повідомлення:

1. Подолання у підлітків втрати інтересу до навчання як фактор профілактики правопорушень.

2. Особливості діагностики в організації профілактичної роботи.

3. Система роботи з сім’єю щодо попередження девіантної поведінки дітей і підлітків.

4. Впровадження активних форм і методів у роботі з неповнолітніми.

5. Роль учнівського самоврядування у профілактиці правопорушень.

Затвердження рекомендацій конференції.

Підсумки роботи конференції та проблемного семінару.
Додаток 3

Орієнтовна тематика засідань

методичних об’єднань класних керівників


  1. Оптимальні шляхи модернізації виховної роботи з учнями в умовах демократизації та гуманізації освіти.

  2. Формування громадянськості школярів та демократизація виховного процесу.

  3. Національне виховання як фактор цілісного формування особистості.

  4. Системний підхід до оновлення змісту, форм і методів у діяльності класного керівника.

  5. Система роботи класного керівника щодо створення умов для розвитку творчого потенціалу учнів, реалізації їх нахилів та здібностей у різних сферах діяльності.

  6. Оновлення процесу виховання шляхом впровадження особистісно орієнтованих технологій.

  7. Інноваційні аспекти діяльності класного керівника в сучасних умовах.

  8. Творчий розвиток і самореалізація особистості в умовах виховної системи навчального закладу.

  9. Спільна робота педагогічного та учнівського колективів щодо формування національної самосвідомості учнівської молоді.

  10. Майстерність класного керівника: його творча ініціатива, удосконалення методів та форм роботи з учнями.

  11. Виховання духовної культури особистості та формування в учнів власної світоглядної позиції.

Додаток 4



Положення

про методичний клуб класних керівників

1. Методичний клуб класних керівників – структурний підрозділ внутрішкільної системи організації виховного процесу.

2. Основні завдання клубу:

2.1. Підвищення рівня підготовки класних керівників з питань психології та педагогіки.

2.2. Забезпечення виконання єдиних принципів та підходів до виховання й соціалізації учнів.

2.3. Трансформування в практику роботи класних керівників сучасних виховних технологій, форм і методів.

2.4. Координація планування, організації та педагогічного аналізу виховних заходів.

2.5. Вивчення, узагальнення й використання в практичній діяльності передового досвіду класних керівників щодо організації виховного процесу в класних колективах.

2.6. Сприяння становленню й розвитку системи виховної роботи в класах.

3. Функції клубу:

3.1. Координація виховної діяльності класних колективів і організація їх взаємодії у педагогічному процесі.

3.2. Стимулювання членів клубу до вивчення та впровадження інноваційних технологій.

3.3. Активізація розвитку творчого потенціалу класних керівників.

Додаток 5



План роботи клубу класних керівників «творчість»
Засідання І

  1. Педагогічний міст «Творчість класного керівника: шляхи звільнення від стереотипів і шаблонів».

  2. Парад особистостей. Візитна картка творчо працюючого класного керівника.

  3. Панорама методичних ідей «Організація і зміст методичної роботи з класними керівниками на діагностичній основі».

  1. Реклама-презентація журналів «Світ виховання», «Школа».

Засідання ІІ

1. Проблемний стіл «Впровадження інноваційних виховних технологій: данина моді чи вимога часу?».

2. Із досвіду роботи «Методика колективної творчої діяльності в практиці роботи класного керівника».

3. Робота консультпункту «Запитуйте – відповідаємо» .



Засідання ІІІ

  1. Круглий стіл «Оптимальні шляхи реформування виховного процесу в класному колективі на засадах демократизації й гуманізації».

  2. Захист проектів виховних цільових програм.

  3. Методична виставка «Багатство ідей - у шкільну практику».

Засідання ІV

1. У світлиці клубу «Класний керівник як лідер команди педагогів класу».

2. Конкурс педагогічної майстерності «Класний керівник року».

3. Підбиття підсумків роботи клубу за рік.

Додаток 6

  1   2


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка