Матеріали обласної науково-практичної конференції «Педагогіка К. Д. Ушинського: історія та сьогодення» у двох частинах Частина 2



Сторінка1/27
Дата конвертації08.03.2016
Розмір4.73 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   27


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КОМУНАЛЬНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«ХЕРСОНСЬКА АКАДЕМІЯ НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ»
ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ



МАТЕРІАЛИ

ОБЛАСНОЇ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ

«Педагогіка К. Д. Ушинського:

історія та сьогодення»
У двох частинах

Частина 2
15 травня 2014 року


Херсон

УДК 37.091.4

ББК 74.03(0)52

П24


Рекомендовано до друку засіданням кафедр педагогіки і психології (протокол № 5 від 26.05.2014 р.) та
теорії і методики дошкільного виховання та початкового навчання
КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти»
(протокол № 4 від 17.06.2014 р.)

П24


Педагогіка К. Д. Ушинського: історія та сьогодення : матеріали обласної науково-практичної конференції (15 травня 2014 року, м. Херсон) : у 2-х ч. – Ч. 2 / за ред. Комінарець Т. В., Кузьменка В. В. – Херсон : КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти», 2014. – 260 с.
Збірник містить матеріали обласної науково-практичної конференції «Педагогіка К. Д. Ушинського: історія та сьогодення». У працях авторів розглянуті найбільш значущі етапи життя
і творчості видатного педагога-гуманіста, письменника; показано його внесок в педагогічну науку та визначені передові педагогічні ідеї, висунуті К. Д. Ушинським та їх значення для сучасної педагогіки.

УДК 37.091.4

ББК 74.03(0)52


Відповідальність за точність викладених у публікаціях фактів несуть автори.



© КВНЗ «Херсонська академія

неперервної освіти», 2014

ЗМІСТ


МУДРИЙ ПОРАДНИК БАТЬКІВ 6

ПОГЛЯД К. Д. УШИНСЬКОГО НА


ПРИРОДНИЧО-МАТЕМАТИЧНУ ОСВІТУ ДІВЧАТ ХІХ СТОЛІТТЯ 9

К. Д. Ушинський про роль школи і сім’ї у вихованні дітей 12

Проблема професійного розвитку фахівця
у педагогічній спадщині К. Д. Ушинського 128

ОСНОВНІ ДИДАКТИЧНІ ПРИНЦИПИ УЧЕННЯ К. Д. УШИНСЬКОГО


ТА ЇХ ВИКОРИСТАННЯ В СУЧАСНІЙ ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ 132

ФОРМУВАННЯ ЧИТАЦЬКОЇ САМОСТІЙНОСТІ УЧНІВ НА


УРОКАХ ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ У ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ 147

ОСОБЛИВОСТІ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРОЗИ К. Д. УШИНСЬКОГО 152

ВНЕСОК К. Д. УШИНСЬКОГО У РОЗИТОК ПЕДАГОГІКИ 155

К. Д. УШИНСЬКИЙ ПРО РОЛЬ РІДНОЇ МОВИ У ВИХОВАННІ ДІТЕЙ 159

Особистість учителя
в педагогічній системі К. Д. Ушинського 163

Значення трудового виховання для


дітей дошкільного віку (за К. Д.Ушинським) 167

Краєзнавчий підхід до навчання та виховання


учнів в педагогічній концепції К. Д. Ушинського 173

Формування навичок здорового способу життя


у педагогічній спадщині К. Д. Ушинського 176

РОЗВИТОК ЗВ’ЯЗНОГО МОНОЛОГІЧНОГО МОВЛЕННЯ


УЧНІВ НА УРОКАХ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ 180

Вивчення творів К. Д. Ушинського в початковій школі 184



Голобородько Є. П.*

МУДРИЙ ПОРАДНИК БАТЬКІВ

Найбільш геніальним серед винаходів людства, за твердженням мислителів, cтворення сім’ї. Саме тут майбутні громадяни здобувають перший фізичний і духовно-моральний гарт, саме тут значною мірою формується особистість дитини. Тому сімейне виховання було
і залишається завжди актуальним. Воно є невичерпним джерелом наукової теорії і практики виховання.

Підкресленою актуальністю сімейне виховання характеризується на сучасному етапі розвитку інформаційного суспільства, коли діти значну частину часу проводять в інформаційних мережах віртуального життя. Підвищується значення сімейного виховання в нашій країні на тлі кризового становища в різних сферах життєдіяльності людини.

Тому особливо на часі ознайомлення батьків з першоосновами педагогіки, як це недавно відбувалося принаймні на рівні батьківського всеобучу.

Видатні вітчизняні педагоги ХХ ст. у своїх працях (А. Макаренко, В. Сухомлинський та ін.) розробляли різні аспекти родинного виховання.

У сузір’ї корифеїв вітчизняної і світової педагогічної науки зіркою яскравої величини стоїть ім’я К. Д. Ушинського. За масштабністю
і розмаїттям педагогічної мислі він серед своїх сучасників не мав собі рівних. У своїй педагогічній системі вчений утілив кращі риси прогресивної педагогічної науки – гуманізм, патріотизм, демократизм, віру в людину, в її невичерпні творчі можливості.

Майже в кожній науковій праці та в практичній діяльності вченого-педагога зустрічаємо думки про сімейне виховання. Навіть з професорської кафедри Смольного інституту шляхетних дівчат, над якими безпосередньо «шефствувала» царська сім’я, К. Д. Ушинський сміливо пропагував свою педагогічну систему. Так, колишня вихованка цього інституту, відомий російський педагог Є. М. Водовозова, згадує про першу, вступну лекцію свого вчителя, на якій Костянтин Дмитрович говорив: «Уже з раннього віку вихователі повинні розвинути в дитині потребу в праці, прищепити їй прагнення до освіти й самоосвіти, а потім вселити їй думку про її обов’язки освічувати простий народ, – «ваших кріпаків, так званих ваших рабів,


з милості яких ви знаходитесь тут, здобуваєте освіту, існуєте, веселитеся, тішите себе мріями, а він, цей раб ваш, як машина, як в’ючна тварина, працює на вас, не покладаючи рук, недопиваючи і недоїдаючи, занурений у морок неуцтва і злиднів». Освіті жінок – майбутніх матерів, їх становищу в суспільстві і сім’ї Ушинський надавав особливого значення. За Ушинського психологічний клімат закладу став теплішим, людяним. Від колективу він вимагав, щоб вихованки були оточені турботою
й піклуванням, які б нагадували їм сімейну обстановку і полегшували розлуку з батьками. І сам являв зразок такого батьківського ставлення до дітей. Він подовгу розмовляв з ними, вчив шанобливого ставлення до батьків, сповідування вищих ідеалів.

Він послідовно розвиває думку про вирішальну роль соціального середовища у формуванні особистості. Звідси його високі вимоги до суспільства, школи, сім’ї, у тому числі до педагогічної грамотності батьків.

Головного значення Ушинський надавав народному моральному вихованню, підкреслюючи, що початок цього відбувається в сім’ї, саме
в трудящий селянській сім’ї, саме життя «якої охоплює дитину з усіх боків
і звідусіль щохвилини проникає в її душу».

Великий педагог з надзвичайною шанобливістю ставився до народної педагогіки, вбачаючи в ній єдино плідне джерело оздоровлення вітчизняної науки про виховання і навчання підростаючих поколінь. «Ми повинні, – говорив він, – ознайомитися з нинішнім станом виховання в народі раніше, ніж захочемо внести туди наші теорії і поліпшення практики… Виховання


в народі існує скільки віків, скільки існує сам народ, з ним народилося,
з ним зросло… Це грунт, на якому зростали нові покоління, змінюючи одне одного. Його можна удобрити, поліпшити, пристосувавшися до нього самого, до його вимог, сил, вад; але створити наново його неможливо.
І слава Богу!» – заключає цю думку володар педагогічної справи.

Поряд з моральним вихованням акордного звучання в працях педагога набуває трудове становлення особистості. У своїх творах він переконливо доводить, що без праці – інтелектуальної і фізичної – неможливий гармонійний розвиток особистості. «Хто не зазнавав живлючого, освіжаючого впливу праці на почуття? – запитує вчений. – Хто не зазнавав, як після тяжкої праці, що довго поглинала всі сили людини, і небо здається світліше, і сонце яскравіше, люди добріші?..»

К. Д. Ушинський переконливо твердив, що найкращий спадок, який можуть батьки залишити своїм дітям, – це навчити їх працювати. Без праці батька й матері, підкреслює великий педагог, ніяке щасливе сімейне життя неможливе. На думку Ушинського, романтичний образ жінки, яка вічно відпочиває від лінощів на ліжку з троянд, нерідко модний і в нашому світі,
є образливим і для жінки, і для чоловіка. У простій селянській сім’ї, нагадує нам класик, де чоловік обирав собі в жінки господиню, а вона шукала
в ньому годувальника і хазяїна, можна знайти значно більше почуття
і справжньої сімейної прив’язаності.

Як відомо, з працею тісно зв’язаний розумовий розвиток дітей,


і головний засіб цього розвитку – навчання. Ушинський більшу частину своїх праць присвятив розвитку і навчанню дітей у дошкільному
й молодшому шкільному віці, застерігаючи від надмірного їх розумового завантаження. Значну роль в інтелектуальному розвитку дитини на початковому етапі її систематичного навчання К. Д. Ушинський відводив сім’ї, батькам, насамперед матері. Він несхвально ставився до того, що батьки поспішали віддати навчання своїх дітей у руки гувернанток, здебільшого французького чи німецького походження.

Чільне місце в педагогічній системі К. Д. Ушинського займають питання фізичного та естетичного виховання дітей в сім’ї і школі. Він протиставляв розніжене виховання в дворянських сім’ях вихованню дітей загартованими, фізично витривалими, здатними до розумової і фізичної праці в трудівничих родинах. У цьому плані винятковим вважав учений-педагог спілкування дитини з природою. Він писав: «Зовіть мене варваром у педагогіці, але


я виніс із вражень мого життя глибоке переконання, що прекрасний ландшафт справляє на дитину такий вплив, з яким важко змагатися педагогові; що день, проведений на природі, з якої потоком ллються на неї зародки думок і почуттів вартий багатьох тижнів, проведених на шкільній лаві». Тут доречно згадати А. С. Макаренка, в колонії якого квіти були скрізь – у спальнях і класах, в цехах та майстернях, у коридорах та навіть на бордюрах сходів. У «Книзі природи» В. О. Сухомлинського кожна із 300 сторінок є шлях до проникнення в чари і первозміст природи, в конкретне її явище.

Чи не основною справою яскравого життя К. Д. Ушинського було поширення педагогічних знань серед вихователів – учителів і батьків. Невипадково перша його друкована педагогічна праця так і називалася «Про користь педагогічної літератури» (1857).

Ушинський розробив гуманістичну систему заохочення і покарання дитини в родині, вилучаючи раз і назавжди з педагогічною арсеналу батьків фізичні покарання.

Наш видатний учений, як і педагоги всіх культур і епох, виокремлював значення для формування особистості особистого прикладу батьків. Особливо високо він підносив виняткову роль матері, вбачаючи в ній виховательку не лише своїх дітей, а й усього суспільства.

Все, що лягає в характер людини в дитинстві, підкреслює Костянтин Дмитрович, лягає міцно, стає другою природою людини. Все ж, що засвоюється людиною згодом, ніколи вже не має тієї глибини.

Костянтин Дмитрович і сам був прекрасним сім’янином. Разом із своєю дружиною Надією Семенівною Дорошенко ростили шестеро дітей – три сини і три доньки. Діти росли дружними, роботящими, ласкавими, У своєму листі до Л. М. Модзалевського, зокрема, він писав: «Сім’я моя здорова; діти навчаються добре і всі добряки – чого ж мені більше?»

Ушинський, шануючи працю трудівників, намагався, щоб його діти також краще її пізнали. З цією метою виїздив з ними на літо в села, де вони ночували в селянських хатах, спілкувалися з бідняками. Так, перебуваючи влітку в селі Богданка та Сумщині, він часто ходив зі своїми та сільськими дітьми в ліс, на луки, поля, вчив спостерігати природу, дбайливо ставитись до тварин. Намагався привчати до сільськогосподарської праці своїх вихованців. Сам посадив біля Богданки ліс, який і зараз називають – ліс Ушинського; біля своєї садиби посадив сад, квітники і сам доглядав за ними, вміло порався по господарству (теслярував, доглядав коней, корів, домашню птицю, пасіку), вчив селян культурно господарювати, працював разом з ними.

Подружжя Ушинських не тільки словом, а й ділом показувало дітям приклад безкорисливості, турботи про селян-трудівників. Свій земельний наділ (100 десятин), що дістався Костянтину Дмитровичу від батька, та 800 десятин, що належали його дружині, він роздав селянам, а собі лишив


в Богданці лише ділянку землі, садок та невеликий будинок. Громадянські ідеали батьків успадкували і їх діти. Старша дочка Віра збудувала в Києві на кошти батька і свої дві початкові школи, матеріально допомагала жителям Богданки. Молодша дочка Надія відкрила в Богданці початкову школу (на кошти свої і матері) і сама викладала в ній, вчила дівчат рукоділлю.

Немало життєдайних порад для батьків висловив Костянтин Дмитрович щодо пізнання та розвитку психологічних особливостей дітей – розвитку дитячого мислення, дитячої мови, почуттів, виховання їх корисних звичок, характеру, волі та темпераменту.

Людство назавжди збереже в своїй пам’яті батьківський і творчо-педагогічний шлях Ушинського.

За час, що віддаляє нас від життя К. Д. Ушинського, багато пройшло змін у житті нашого суспільства та в освіті. Обов’язковою для народу стала, не лише початкова освіта, про яку мріяв Ушинський, а середня – 11-річна. Здійснилася мрія вченого бачити батьків освіченими. Та не дивлячись на це, думається, доцільним буде поновити заходи з педагогізації материнського виховання, педагогічної освіти батьків – збільшення накладів педагогічної літератури для батьків, розширення мережі батьківських лекторіїв і педагогічних народних університетів, центрів педагогічної грамотності батьків та інших сучасних форм навчання батьків, скажімо, дистанційного тощо. Це допоможе піднести педагогічну культуру сім’ї, належним чином використати щедру спадщину наших вітчизняних педагогів зі світовим ім’ям – К. Д. Ушинського, А. С. Макаренка, В. О. Сухомлинського та ін.

Міцна здорова сім’я і науково-методично оснащена школа – це єдиний гармонійний педагогічний комплекс, дружня творча спілка педагогів-професіоналів і вихователів-батьків, спільна праця яких має бути спрямована на виховання щасливої людини.

Використані джерела:


  1. Водовозова Е. Н. На заре жизни / Е. Н. Водовозова – М. : Художественная литература. – Т. 1., 1964.

  2. Ушинский К. Д. Сочинение / К. Д. Ушинский. – Т. 2.

  3. Ушинський К. Д. Твори / К. Д. Ушинський. – К. : Радянська школа. – Т. 5, 1952.

  4. Ушинський К. Д. про сімейне виховання. – К. : Радянська школа, 1974.

Кохановська О. В.*

ПОГЛЯД К. Д. УШИНСЬКОГО НА


ПРИРОДНИЧО-МАТЕМАТИЧНУ ОСВІТУ ДІВЧАТ ХІХ СТОЛІТТЯ

Період ХІХ – початку ХХ століття увійшов в історію як час кардинальних суспільних змін. Він характеризується швидкими темпами розвитку промисловості, що вплинуло на активізацію суспільних процесів, зокрема викликало зміни в освіті: розширення мережі загальноосвітніх навчальних закладів, відкриття нових типів навчально-виховних закладів, удосконалення змісту, методів і форм роботи у них. Цей час характеризується і офіційним запровадженням освіти дівчат [4].

Нині проблеми жіночої освіти досліджуються такими вченими як О. Аніщенко, В. Добровольська, О. Кобельська, О. Куліш, Н. Слюсаренко, Т. Сухенко, Т. Шушара та інші. Кожен з науковців у своїх дослідженнях так чи інакше звертається до педагогічної спадщини своїх попередників – педагогів ХІХ – початку ХХ століття, яка була прогресивною на той час і не втратила своєї актуальності і понині.

Одним з найвидатніших тогочасних педагогів, який зробив значний внесок в розбудову жіночої освіти був К. Ушинський.

В основі поглядів К. Ушинського на жінку лежало тверження, що жінка є посередником між наукою, мистецтвом і поезією, з одного боку, звичаями, звичками і характером народу, з іншого… З цієї думки випливає необхідність повної всебічної освіти жінки вже не для одного родинного вжитку, а для запровадження в життя народу результатів науки, мистецтва і поезії [7, с. 197]. Таким чином, педагог вбачав у жінці великий потенціал для розвитку науки та культури [4].

Історичні дані свідчать, що 1859 року Костянтина Дмитровича було призначено на посаду інспектора класів Смольного інституту. Вступивши на службу, він відмічає для себе недоліки навчально-вихової системи закладу [1, с. 326]. До них відносить наступні:

1) курс навчання було розраховано на 9 років, а така тривала відірваність дівчини від родини недобре на неї впливала;

2) формальність екзаменів, що робило поверхневим весь процес навчання, тому що дівчата масами переходили з класу в клас, внаслідок чого багато хто з них втрачав можливість опановувати науки;

3) однаковий рівень викладання у різних відділеннях класів, як
у найсильніших (перших), так і в слабких (других).

Як зазначає М. С. Рижкова у перші відділення дівчата переводилися дуже рідко, адже ті, хто потрапляв у друге відділення, зазвичай там


і залишався. Це мало поганий вплив на вихованиць, тому що «ставило під сумнів їхні розумові здібності і здатність покращити навчальні успіхи» [4].
В свою чергу негативним було й переповнення перших відділень.

І це були далеко не всі недоліки навчального процессу Смольного інституту.

Щодо загального зауваження до викладання дисциплін, то слід зазначити, що навчання було спрямоване переважно на заучування предмета, а не на розуміння сутності явищ, що відповідно погано впливало на якість знань учениць.

Представники педагогічного коллективу Смольного інституту не володіли новими прийомами викладання. Крім того, серед них були ті, які ніколи раніше не вчителювали.

Завдяки ініціативі педагога було здійснено зміни в організації навчального процесу інституту. Як зазначає Н. Слюсаренко, «У Смольному протягом трьох років К. Ушинський проводив реформування, в основу якого покладав свої ідеї та переконання» [6, с. 21]. Він розробив нову концепцію жіночої освіти, яка включала в себе повноцінні загальні наукові й спеціальні педагогічні знання. Він виступав за рівноправність чоловіків
і жінок в освіті. Когнітивні можливості різних статей Костянтин Дмитрович вважав однаковими й був переконаний, що заняття наукою є цілком під силу дівчині, та наголошував, що інститут має надати дівчатам таке виховання та освіту, щоб у подальшому вони змогли стати достойними виховательками своїх та, за необхідності, чужих дітей [6; 8].

До реформ, запроваджених К. Ушинським, відносяться: створення паралельних класів (скасування других груп), в яких дівчата урівнювалися у навчальних досягненнях; запровадження семирічного терміну навчання; введення обов’язкових перевідних екзаменів, метою яких була об’єктивна оцінка навчальних досягнень вихованок; розробка нових навчальних планів та програм; введення нових дисципліни (природознавство і фізику); запровадження викладання предметів рідною мовою; введення нових методів навчання (наочне навчання); організація 2-річного педагогічного класу, недільної школи для покоївок, заняття в якій проводили вихованки Смольного інституту; упорядкування характеру перебування дівчат


в інституті тощо [4; 6; 7, с. 269-274].

Було введено також обмеження терміну перебування в одному класі: не більше двох років [4].

Проте, як зауважує О. Петренко, «він, як представник своєї епохи, не зміг остаточно відійти від панівних у суспільстві соціокультурних норм
і ґендерних стереотипів. Доводячи рівноправність чоловіків і жінок в освіті, він все ж вважав, що у жіночій освіті й вихованні особливу увагу слід приділяти розвитку тих якостей і вмінь, які необхідні жінці для виховання дітей і ведення домашнього господарства» [3, с. 39-40].

Стосовно викладання природничо-математичних дисциплін для дівчат, то К. Ушинський розділяє їх на природничі науки, фізику та гігієну та арифметику.

Костянтин Дмитрович активно виступав із захистом природничих наук, стверджуючи, що вивчати їх необхідно на всіх етапах загальної освіти, починаючи з початкової школи. В статті «Що нам робити зі своїми дітьми», яка була опублікована 1868 року, він писав, що в Росії 60-х років багато говорять про реформи в області народної освіти і бюрократична адміністрація багаторазово намагалася здійснити зміни, і кожен раз вони вносили ще більше плутанини, охоронні заходи переважали, загальна освіта і далі погіршувалась. Вона, за тверженням К. Ушинського, повинна була будуватися на природничонауковій основі [5].

Пропонуючи реформи навчального процесу Смольного інституту, він пише: «На викладання природничих наук і фізики за програмою Комітета визначено по чотири (по одній годині) уроки на тиждень в трьох останніх класах». На думку педагога цього достатньо для даного курсу дисциплін, проте слід до курсу природничих наук додати ще й фізіологію людини,


а також змінити порядок їх викладання, адже він не задовольняє потреби жіночої освіти.

Щодо змісту природничих дисциплін К. Ушинський зазначає, що пізнання людини, звичайно, найголовніше та найкорисніше з пізнань, які пропонуються природничими науками, і є достатньо необхідним для усвідомлення тої частини педагогіки, яка потрібна вихованкам. Вивчення природничих наук має починатися саме з будови людини, переходити до тварин і рослин, а далі – до неорганічного світу. Цей порядок, зауважує Костянтин Дмитрович, вже прийнятий в найкращих підручниках Німеччини, в яких природничі науки розглядаються як предмет загальної освіти на тій основі, що слід розпочинати з найближчого та найбільш відомого та переходити до подальшого і менш відомого, адже дія нашого власного організма вже усвідомлена нами без допомоги науки і, спираючись на це, викладачу зручно переходити до будови та життєвих процесів організмів тварин, а потім – рослин. Якщо ж починати з мінерології, то в цьому випадку викладач змушений обмежуватися суто номенклатурою, яка не спиймається дівчатами-вихованками. Також К. Ушинський пише, що корисно ознайомлювати випускниць з курсом гігієни, який, на думку педагога, за умови викладання його працівником медичної галузі, яскраво доповнив би невеликий курс педагогіки. Це, в свою чергу, сприяло


б формуванню в учениць правильного погляду на домашнє лікування та догляд за хворими, що є найбільш важливою складовою домашніх обов’язків жінки [8, с. 307-308].

На відміну від глибокої поваги до природничих наук, К. Ушинський надавав істотного значення математиці як засобу розумового розвитку. Він пише: «Заняття чистою математикою розвивають лише здатність до математичного мислення, яке відірване від вивчення інших наук, навіть до більшості фактів навіть природничих наук, а не лише до фактів наук історичних та філософських» [2].

Критикуючи викладання арифметики у Смольному інституті, К. Ушинський в програмі Учбового Комітету зазначає, що на цей предмет відводиться забагато часу та рекомендує змінити порядок викладання цього предмету. Так він зауважує, що «нині вивчення починається
з абстрактних чисел, після чого йдуть йменовані, далі дроби і, нарешті, поняття про вимірювання» [8, с. 308]. Костянтин Дмитрович пише, що починати слід саме з понять про вимірювання. Він рекомендує ознайомлення з геометричними формами починати з вимірювання, що надасть самому предмету наочності та зацікавить учнів. «Конкретні» числа також слід вивчати до вивчення абстрактних, вивчення дій над дробами не повинне відокремлюватися від цілих чисел.

Ушинський пише, що спочатку варто познайомити дітей з мірами


і вагами, обов’язково надати їм можливість самим спробувати вимірювати, важити, рахувати. Далі, коли дівчата пізнають поняття мір та вагів, набудуть навичок вимірювання площ, кутыв, зрозуміють значення масштабу (що є пропедевтичним знанням для вивчення географії), звикнуть розподіляти цілі величини на дроби, додавати ці дроби тощо, можна переходити до передачі правил математичної мови. Педагог наголошує, що неналежний рівень засвоєння арифметики дівчатами, перш за все, викликаний розмежованістю викладення матеріалу. Костянтин Дмитрович зазначає, що перехід від наочного до абстрактного та від практики до теорії забезпечує легке та цікаве засвоєння предмету. Таким чином, К. Ушинський наголошує, що слід залишити по два уроки арифметики у молодших класах та по одному у всіх інших; в першому цей предмет можна взагалі не викладати [8, с. 309].

Визначальними словами вченого-педагога ми вважаємо наступні: «Арифметику слід вчити таким чином, щоб її не можна було забути, інакше вона не є корисною, тому що господарські розрахунки здійснюють добре


і ті, хто ніколи не вчив арифметику. В жіночих навчальних закладах значення арифметики значно вище, ніж її практичне значення» [8, с. 308].

Освітні реформи, запропоновані К. Ушинським, відіграли суттєву роль


у подальшому розвитку системи викладання природничо-математичних дисциплін для дівчат ХІХ – початку ХХ століття.

Таким чином, у досліджуваному періоді інтерес до проблем жіночої освіти значно підвищився перш за все завдяки прогресивним поглядам виданих педагогів, громадських діячів, таких як К. Ушинський, М. Пирогов та інші. Їх погляди були на той час відкриттям, вони привернули увагу суспільства до місця жінки в ньому та до питання її освіти [4].

Загалом, аналізуючи педагогічні ідеї К. Ушинського, можна зазначити, що вони не втратили своєї актуальності і в сучасній освітній практиці. Адже і нині успішно втілюються під час розбудови Української держави,
у відродженні й розвитку національної школи, освіти, системи виховання.

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   27


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка