Матеріали Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції "Пріоритети сучасної філології: теорія І практика" Збірник наукових праць студентів Полтава 2008 ббк 80



Сторінка3/30
Дата конвертації08.03.2016
Розмір5.07 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   30

Література

1. Комарова Е. Типология прилагательного как речемыслительной категории. Харьков: Основа, 1992. − 78 с.

2. Niemann N. Wie man’s nimmt: Auszug // Альманах “Нові часи – нова література?”. – К. Гете-інститут, 1999. – С. 32-41.

3. http://www.norbert-niemann.de

4. http:// www.slovnyk.net/ - 37k -

Артюх Олександр

Полтавський державний педагогічний

університет імені В.Г.Короленка

Науковий керівник – ст. викл. Бардакова Ю.В.
Визначення семантики німецьких економічних термінів

Важливу роль у будь-якій галузі знань відіграє наукова термінологія, адже вона відображає певні поняття в системі найменувань, які застосовуються в конкретній науці. Наукова термінологія не є сталою системою, вона живе, змінюється, пристосовується до потреб сучасності. Історія розвитку науки, зміна наукових парадигм, інтеграція та диференціювання наукових дисциплін, культурні зв’язки, вплив лексико-семантичної системи мови – все це відображається на стані як термінологічної системи, так і окремих термінів. Необхідність розпізнавання і розкриття значення термінів і зумовила наше дослідження.

Змінюються терміни, змінюється їх значення і причиною цього процесу є зміни в економічній системі країни. Науково-технічний розвиток активізував інформаційно-комунікативні процеси в суспільстві, що сприяло кількісному зростанню термінів. Розвиток науки і техніки, дослідження у різних галузях знання, міжнародна співпраця вчених, митців, діячів суспільно-політичного напряму, технічне й комерційне співробітництво та інші форми стосунків між народами й державами спричинюють проникнення термінології майже в усі сфери людської діяльності. Нові поняття, що постають у науці, вимагають нових слів для називання. За даними науковців близько 90 відсотків нової лексики становлять тепер у розвинених мовах науково-економічні терміни.

Наше дослідження проводилось на основі 200 економічних термінів, відібраних шляхом суцільної вибірки зі спеціального довідника німецької економічної лексики Ф.Мюльбрадта [2] та словника економічної лексики Р.Ратмайр [3].

Безперечним є той факт, що на сьогодні достатньо розроблені лінгвістичні основи вдосконалення термінології, що є важливою передумовою утворення нових та удосконалення системи наявних термінів різних терміносистем. Проте, цілий ряд проблем ще потребують аналізу, дослідження, вирішення. Серед них важливим є питання про те, як у тексті можна розпізнати термін та, за можливостю, визначити його значення.

Однією із можливостей є використання знань про способи та засоби словотвору. Які б зміни, зумовлені розвитком суспільства, не відбувались у мові, стабільними у ній залишаються певні словотворчі засоби, за якими можна визначати семантику термінів-іменників, утворених за правилами німецького словотвору (більшість термінів становлять іменники, оскільки номінація є носієм найбільш важливих змістів у пізнаванні дійсності). Словотворчими засобами суфіксального, префіксального та суфіксально-префіксального способів словотвору є суфікси, напівсуфікси, префікси, напівпрефікси. Так як економічна термінологія розвивається й нормалізується з урахуванням її національних та міжнародних функцій, має тенденцію до інтернаціоналізації і визначається специфічною рисою – наявністю переважної кількості складних термінів та термінів іншомовного походження, то афікси можуть мати й іншомовне походження [1, с. 31].



Наводимо приклади німецьких та іншомовних суфіксів, напівсуфіксів, префіксів, напівпрефіксів, за якими можна визначити, до якої семантичної групи належить термін:

  • німецькі суфікси -er, -ler,-ner, -ling та запозичені -at, -ent, -ant, -eur, -ar, -or, -är вказують на особу: Angestellter, Arbeitgeber, Arbeitsdirektor, Befrachter, Börsenmakler, Gläubiger, Freimakler, Tischler, Lehrling, Kandidat, Remittent, Kassier, Kommissionär, Akzeptant, Aufsichtsrat, Aktionär, Regierungspräsident;

  • німецькі суфікси -e, -er, -sel, zeug- та запозичені -ator, -at вказують на прилади, інструменти: Leuchte, Kipper, Stöpsel, Hebel, Rektaklausel, Generator, Multiplikator, Aggregat, Automat;

  • німецькі суфікси -e, -ei, -er, -nis, -schaft, -tum та запозичені -age, -ion вказують на процес, стан: Automatisierung, Minderung, Bewertung, Berufsgenossenschaft, Inbetriebnahme, Ergebnis, Wachstum, Kursfeststellung, Lieferung, Marktwirtschaft, Amortisation, Konzession, Drainage, Konzentration, Investition, Fusion, Divisionskalkulation;

  • німецькі суфікси -e, -heit, -keit, -igkeit та запозичені -ismus, -ment вказують на властивість: Länge, Menge, Arbeitslosigkeit, Kürze, Wirksamkeit, Raffinement, Indossament, Keynesianismus, Konnossement, Realignment;

  • німецькі суфікси -schaft, -tum, -heit, -gut, -werk, -zeug та запозичені -ie, -ar вказують на колективність: Aktiengesellschaft, Gemeinschaft, Eigentum, Staatsgut, Werkzeug, Handwerk, Bürgschaft, Fahrzeug, Industie, Mobiliar, Inventar, Makrookönomie;

  • німецькі суфікси -e, -ei, -sel, -nis, -ung, -werk та запозичений tät- вказують на предмети, речі та інше: Analyse, Erzeugnis, Ladung, Produktivität, Konvertibilität, Liquidität;

  • німецькі суфікси -e, -ei, -nis, -ling, -ade, -tät, -at вказують на місце, простір: Barreserve, Bleiche, Schweißerei, Behältnis, Bedürfnis, Annuität, Ballustrade, Kombinat;

  • німецькі префікси über-, fehl- мають негативну оцінку: Fehlfabrikat, Fehlanzeige, Fehlbestand, Fehlbetrag, Fehldruck, Überlast, Fehlkonstruktion, Fehleinschätzung, Überalterung, Überbestand, Überdruck, Überfeinheit, Überhärtung, Überinvestitionen;

  • німецькі префікси haupt-, hoch-, maximal- вказують на вищий ступінь, повноту, самостійність, автономність: Hauptverbraucher, Haupttriebkraft, Hauptstütze, Hauptabnehmer, Hauptauftragnehmer, Hauptdüse, Hochglanz, Maximalprofit, Maximalwert, Maximalstrom, Hochdruckleitung, Hocherhitzung, Hochleistung, Hochspannungsleitung;

  • іншомовні префікси mini-, mikro- вказують на нижчий ступінь, підпорядкування: Minimaldruck, Mikrowelle, Mikroprozessor, Mikrocomputer, Minipreis, Miniformat;

  • німецькі префікси ge-, mit- вказують на колективність: Miteigentümer, Mitbesitzer, Mitarbeit, Mitbegründer, Mithilfe, Mitschnitt, Mitfahrgelegenheit, Mitgliedsausweis, Mitgliedsbeitrag;

  • німецькі префікси auf-, neben- вказують на місце, положення: Aufkauf, Aufkommen, Aufladung, Aufriss, Aufschlagverlust, Aufschlagwechsel, Aufputschmittel, Aufwand, Nebenrad, Nebeneffekt, Nebenerwerb, Nebenverdienst, Nebengebäude, Nebenbetrieb, Nebenprodukt, Nebenkosten;

  • іншомовний префікс di- вказує на склад: Dipol, Dioxyd;

  • іншомовний префікс syn- вказує на з’єднання, контакт: Synthese, Synchrongetriebe, Syntheseprodukt;

  • напівсуфікс -werk вказує на предмети речі: Bauwerk, Gaswerk, Stahlwerk, Elektrizitätswerk, Tragwerk, Flechtwerk;

  • напівсуфікс -einheit вказує на кількість, цілісність: Währungseinheit, Gewichtseinheit, Maßeinheit, Längeneiheit, Rechnungseinheit.

Як висновок зазначимо, що полегшити при перекладі пошук необхідних еквівалентних відповідностей для німецьких термінів в українській мові допомагає не лише знання особливостей економічної термінології, а й знання того, що значення слова може визначатися як за допомогою словника чи за компонентами складеного терміна, так і семантикою словотворчих елементів.
Література

1. Захарчук Е. Греко-латинские элементы в многокомпонентных единицах терминологии предпринимательства // Наука і сучасність: Зб. наук. праць. – К., 2000. – Т.ХХІІ. – Вип. 2. – Ч.2. – С. 262-269.

2 Mühlbradt F. Wirtschaftslexikon. – Berlin, 2002.

3. Rathmayr R. Fachwörterbuch Marktwirtschaft. – Kyiv, 2004.



Багірова Наіла

Горлівський державний педагогічний

інститут іноземних мов

Науковий керівник – к. філол. н., доц. Таукчі О.Ф.
Лінгвістичний статус лексично зумовлених конструкцій

Метою цієї статті є визначення лінгвістичного статусу лексичних одиниць різного рівня складності, а саме: чи є конструкції, які було обрано для аналізу, словами чи словосполученнями. Ми маємо також розглянути точки зору різних науковців з цього приводу.

У різних мовах є конструкції, статус яких досить важко визначити, тому що деякі науковці відносять їх до слів, а деякі – до словосполучень. Такими конструкціями можуть виступати: а) сполучення близьких синонімів; б) сполучення лексем із протилежним значенням (антонімів); в) тавтологічні конструкції та інші.

В англійській мові: bits and pieces (букв. “шматочки та шматочки”) – різний дріб’язок; rags and tatters (букв. “ганчірки і ганчірки”) – лахміття; fuss and bother (букв. “занепокоєння та занепокоєння”) – зайві турботи.

В українській мові: честь і шана, стид і сором, цар і бог, шум і гамір, стежки і доріжки.

У російській мові: честность и порядочность, надежды и ожидания, маг и чародей, ложь и обман, слухи и сплетни.

М.О.Луценко вважає вживання в сурядних синтагмах слів із однаковим або співвідносним значенням “особливим випадком прояву лексичної сполучуваності (та схованої предикації)” [1, с. 67].

З приводу синонімів, які утворюють сурядні конструкції, ми можемо припустити, що елементи такої конструкції треба вважати однорідними як семантично, так і синтаксично. Такі конструкції функціонують у реченні аналогічно до слів, а не до словосполучень [1, с. 15-16].

В англійській мові: to aid and abet (букв. допомагати і сприяти чому-небудь поганому”) – допомагати кому-небудь у здійсненні чогось небажаного:

You seem to assume that I am going to aim and abet you in fooling about with his contraption (J. Wain).

Але з цього приводу є ще одна точка зору. Автори Оксфордського ідіомологічного словника називають такі сполучення фразами з повторюваним елементом (phrases containing a repeated element), тобто відносять їх до розряду словосполучень, не наводячи при цьому яких-небудь пояснень. На наш погляд, цю точку зору не можна вважати основою для повноцінного лінгвістичного аналізу структур зазначеного типу [2, с. 76].

Щодо сполучення антонімів, а також статусу антонімічних конструкцій, лінгвісти також мають різні точки зору.

В.Г.Руделєв відносить ці конструкції до словосполучень. В українській і російській мовах антонімічні конструкції не можуть ні синтаксично, ні семантично являти собою слово. Але вони легко трансформуються в речення, що, з погляду В.Г.Руделева, є єдиною ознакою справжнього словосполучення [1, с. 46]. Наприклад, укр. початок і кінець, старт і фініш:



І кожна мить то може буть кінцем, / То може буть початком перемог; / І кожен фінішце по суті старт (Л. Костенко).

Структурні утворення, що включають у себе дієслова-антоніми, розглядаються авторами Оксфордського словника англійських ідіом як фрази або словосполучення. Такої ж думки дотримуються й дослідники, що аналізують подібні конструкції на матеріалі мов слов’янської групи [3; 4; 5; 6].

Англійська мова: to come and to go приходити та йти; to give and to take – давати та брати.

Таким чином, проблема статусу лексично зумовлених одиниць досить складна та багатоаспектна. У кожному конкретному випадку дослідник вирішує її, виходячи з аналізу певного фактичного матеріалу.


Література

1. Луценко М. Введение в лингвистику слова. – Горловка: Издательство ГГПИИЯ,2003. – 144 с.

2. Cowie A., Mockin R., McCaig I. Oxford Dictionary of English Idioms. –2000. – 685 р.

3. Введенская Л. Антонимия между словом и свободным словосочетанием // Словарь антонимов русского языка. – М.: Астрель, 2002. – С. 357-369.

4. Введенская Л. Синонимические отношения между парами антонимов // Проблемы языка и стиля: Л.Толстой. – Тула, 1977. – С. 50-56.

5. Введенская Л., Гончаренко Г. Окказиональные антонимы // Известия СКНЦ ВШ. Общественные науки. – 1980. – №1. – С. 34-37.

6. Пономаренко Т. Семантическая характеристика однокорневых глаголов русского языка. – Л., 1971. – 140 с.

Балжи Олена

Полтавський державний педагогічний

університет імені В.Г.Короленка

Науковий керівник – ст. викл. Криницька Н.І.
Інтертекстуальність і принцип гри

в п’єсі Томаса Стоппарда “Розенкранц і Гільденстерн мертві”

Найбільш відомим з оригінальних творів Т.Стоппарда (народ. у 1937 р.), видатного британського драматурга та режисера, є п’єса “Розенкранц і Гільденстерн мертві” (1967 р.), екранізована автором у 1990 р.

У цьому творі, назва якого запозичена з останньою сторінки “Гамлета”, другорядні герої Шекспіра стають протагоністами, і світ всесвітньо відомої трагедії вивертається, як рукавичка. Усе починається з того, що в Розенкранца й Гільденстерна, які грають в орлянку, постійно випадає орел, і цей факт наводить двох приятелів на думку про неминучість долі, котру неможливо збагнути. Вони згадують, що якийсь іноземець розбудив їх вдома і викликав кудись. Згодом Роз і Гіл (так називає їх Стоппард) зустрічають на дорозі акторський балаган, і керівник артистів пропонує показати виставу, але, як виявляється, усі справжні вистави пов’язані з кров’ю: Blood is compulsorytheyre all blood, you see” [3, с. 16]. За його словами, ці актори мають справу зі “звичайними речами, але навиворіт”, бо представляють на сцені те, що має відбуватися за її межами: We keep to our usual stuff, more or less, only inside out. We do on stage the things that are supposed to happen off. Which is a kind of integrity, if you look on every exit being an entrance somewhere else” [3, c. 13].

Роз і Гіл погоджуються і стають не тільки глядачами, а й учасниками подій, описаних Шекспіром, будучи “укинутими” у світ, добре відомий читачеві, проте незбагненний для приятелів: вони ніколи не навчалися з Гамлетом, бо уперше його бачать, і не знають, як поводитись. Стоппард дотепно грає з шекспірівським текстом, але крізь павутину жартів проступає трагізм долі цих дивакуватих джентльменів, про яких читач знає лише, що вони були друзями принца, потім зрадили його, були відправлені з ним до Англії з листом-проханням про страту Гамлета, але принц замінив листа, і замість нього стратили колишніх друзів. У п’єсі Стоппарда, стаючи учасниками вистави, сенсу якої не розуміють, безвинні приятелі – інтелектуал Гільденстерн і бідніший на розум Розенкранц, який навіть не пам’ятає, хто з них є хто, символізують долю пересічної людини – жертви обставин, “укинутої” в абсурдний світ. Вони неминуче рухаються до фіналу, відомому читачеві й винесеному в назву п’єси, – до страти. Наприкінці стоппардівського твору Гамлет зникає після нападу на корабель піратів, залишаючи Роза й Гіла з акторами. У фільмі “Розенкранц і Гільденстерн мертві”, знятому британським драматургом, акценти розставлені ще чіткіше: глядач бачить акторів, що після страти приятелів збирають речі й вирушають у путь – вони “зіграли” долю двох нещасних, і вистава стала життям.

Отже, твір Стоппарда є постмодерністською інтелектуальною драмою, для якої нехарактерне традиційне сприйняття порядку речей, а інтертекстуальність (взаємодія різних кодів, дискурсів чи голосів всередині тексту [2, с. 164-166]) та принцип гри виступають головними прийомами. Децентруючи класичну трагедію, переводячи увагу з Гамлета на персонажів-“манекенів”, Стоппард постійно грає з шекспірівським текстом, накладаючи на нього ще й абсурдистську п’єсу Семюеля Беккета “В очікуванні Годо”, герої якої Володимир та Естрагон дещо нагадують Роза й Гіла.

Аналіз інтертексту в п’єсі “Розенкранц і Гільденстерн мертві”, запропонований Л.Л.Мармазовою, показує, що, уводячи абсурдистську модель світу в контекст шекспірівського “Гамлета”, Т.Стоппард створює свій варіант на основі беккетівської метафори ситуації людського буття. Герої Стоппарда перебувають у парадоксальному очікуванні смерті: Роз і Гіл укинуті в невідомий і незрозумілий для текст, якому вони остаточно підпорядковані. “Беккетівській метафорі пустки та безглуздості людського існування надаються нові відтінки, оскільки Стоппард поєднує два положення – екзистенціальну “укинутість” людини у світ, який вже неможливо змінити, та постструктуралістське сприйняття світу й життя як тексту. Немає нічого, крім шекспірівського тексту, що перейшов у статус екзистенції, і саме в ньому знаходять існування стоппардівські герої”, – пише дослідниця [1, c. 7].

Принцип гри представлений у п’єсі широко та різноманітно. Дослідження багатьох прикладів мовних ігор Стоппарда (парадоксів, каламбурів, включень у текст іншомовного матеріалу, стильового різнобою тощо) показує, що ці ігри репрезентують характерне для постмодерністської літератури відбиття дуальності зовнішнього світу, де одночасно сполучаються піднесене і низове, трагічне і комічне, серйозне і жартівливе, стародавнє і сучасне. Невипадково Роз і Гіл полюбляють словесну гру, коли на питання треба відповідати наступним питанням. У багатозначності речення, фрази, а подекуди навіть і окремого слова проступає проекція сприйняття світу як тексту, а тексту – як світу, який не можна обмежити однозначною вербальною трактовкою.

Інтелектуальне наповнення п’єси Т.Стоппарда сполучається з театральністю, яка сягає рівня саморефлексії або метатеатральності. Автор використовує значну кількість прийомів, аби навмисно виокремити глядача від театральної дії заради осмислення суті того, що відбувається на сцені – через оголення механізмів і природи театральності (прийом мовчання, прийом “п’єса-у-п’єсі”, “децентрація”, гра з глядачем тощо). Усе це створює умовну перспективу безпосереднього залучення глядачів до участі в грі, яка уможливлює зняття межі між залом і сценою.


Література

1. Мармазова Л. Поетика постмодерністської інтелектуальної драми Т. Стоппарда: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.04 / Дніпропетровський держ. ун-т. – Дніпропетровськ, 2006. – 18 с.

2. Ильин И. Интертекстуальность // Западное литературоведение ХХ века: Энциклопедия / Гл. науч. ред. Е.Цурганова. – М.: Intrada, 2004. – 560 с.

3. Stoppard T. Rosencrantz and Guildenstern are Dead. – NY: Grove Press, 1994. – 126 p. // www.lib.ru/PXESY/STOPPARD/_g_ engl.txt



Беньковська Валентина

Чернівецький національний

університет імені Ю.Федьковича

Науковий керівник – к. філол. н., асист. Турчин Р.С.
Засоби вираження кількості в сучасній англійській мові

Кількісна характеристика визначає всі види і форми матерії. Будь-яка форма руху матерії завжди може бути проаналізована і описана з точки зору кількості. У даній статті розглядаються засоби вираження кількості в англійській мові. Мета дослідження полягає в комплексному вивченні складових мовного поля кількості.

“Мовна категорія кількості представлена в англійській мові комплексом різнорівневих засобів, у змістовому аспекті яких відображаються результати пізнання кількісних відносин буття, що склалися історично. Семантичні компоненти мовних одиниць співвідносяться з логічним поняттям кількості” [1, с. 77]. Сема кількості виступає загальною, інваріантною ознакою і реалізується за допомогою семантичних компонентів, утворюючи складну ієрархічну структуру семантичного поля. Мовне поле кількості складається з множини значень, які мають загальний семантичний компонент, наприклад, величина, вага, місткість, висота, глибина, довжина і т.д. До мовного поля кількості відносяться одиниці, які реалізовують значення кількості опорними і супутніми семами.

Складовими мовного поля кількості є мовні одиниці, які відносяться до різних ієрархічних рівнів, а саме: морфеми, лексеми, словосполучення, граматичні категорії, фразеологічні одиниці.

Серед морфологічних засобів вираження кількості особливе місце займає категорія числа. Парадигма множини іменників вказує на невизначену кількість предметів за допомогою форманта -s (tables, theatres). Міра і ознака якості, що визначають кількість, знаходять своє вираження у формах граматичної категорії ступенів порівняння прикметників і прислівників (more beautiful, bigger, more wisely).

На морфемному рівні виділяються одиниці, що реалізовують значення числа, множини, одиничності, подвійності, зменшувальності, збільшуваності тощо. (ипі-, mono-, di-, и-, poly-, -let, -ie, etc.: unilateral, monogram, polyсyclic, lassie, rivulet, litransitive) [3, c. 85].

Кількісні відносини об’єктивного світу можуть бути визначеними і невизначеними. Засоби вираження визначеної кількості обмежені. Це числівники, кількісні іменники pair, couple, dozen, score, однина, подвійне, потрійне число іменників, корені числівників в похідних і складних словах: quadruple “збільшувати в чотири рази”, doubly “подвоювати”, sevenfold “семикратний”. Примикають до визначеної кількості і засоби вираження парності на противагу множині: займенники both, each, other замість all, one, another, прийменник between замість among, прикметник mutual замість common, general. Невизначена кількість виражається за допомогою займенників some, few, little, many, much, прикметників several, indifferent [2, c. 124].

Кількісні ознаки виражаються на рівні словосполучень (а сир of tea, a peck of troubles, an ounce of love) і речень (When two Sundays meet together) [1, c. 77].

До однієї і тієї ж кількості можна підійти з різними оцінками: He earns as much as 200 roubles. He earns as little as 200 roubles. I have received as few as 5 postcards. I have received as many as 5 postcards [2, c. 129].

Отже, категорія квантитативності в англійській мові може виражатись за допомогою різних засобів, різнорівневих та багатогранних за своєю сутністю та способом вираження.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   30


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка