Мета: Виховання в учнів доброти, порядності, прагнення допомогти ближньому у скрутну хвилину; удосконалити набуті знання учнів про людські цінності, про духовні основи людського суспільства



Дата конвертації07.03.2016
Розмір41.4 Kb.


Мета:

  • Виховання в учнів доброти, порядності, прагнення допомогти ближньому у скрутну хвилину;

  • удосконалити набуті знання учнів про людські цінності, про духовні основи людського суспільства;

  • розвивати вміння і навички творити добро, інтерес до пізнання самого себе і навколишнього світу.

Обладнання: плакати з прислів’ями та приказками про добро, ватман, на якому зображено сонце з посмішкою.

Вступне слово вчителя. Кожного дня нас оточують люди. Їх багато, але вони не схожі між собою: пихаті й веселі, щасливі й не дуже, горді й такі, що завжди плазують, добрі й злі, черстві й м`якосердечні. А мова йтиме про добрих людей.

А чи задумувались ви над тим, що таке доброта? Звичайна людська доброта? Добросердечність? Чуйність? Справді, різні є люди на світі, з різними натурами, характерами, інтересами і смаками.

А все ж хочеться вірити, що більше хороших людей. Письменник, вчений Білецький – Носенко писав: «Думай добре, роби добро – і буде добро».

Доброта і чуйність, співпереживання і щиросердечність, уміння розділити чужий біль, вчасно підтримати у важку хвилину, розрадити в горі та біді - це крила, на яких тримається людство.

Отже, сьогодні ми з вами познайомимося із духовними цінностями людства, відчуємо доброту у своїй душі, розкриємо власне сприйняття даних цінностей і сьогодення.

Метод «Незакінчені речення».

Вчитель пропонує учням закінчити речення :


На мою думку, добро – це…

Добро складається…

(відповіді учнів)

Слово вчителя.

Не говори про доброту,

Коли ти нею сам не сяєш,

Коли у радощах витаєш,

Забувши про чужу біду.

Бо доброта, не тільки те,

Що обіймає тепле слово.

В цім почутті така основа,

Яка з глибин душі росте,

Коли її не маєш ти,

То раниш людяне в людині.

Немає вищої святині,

Ніж чисте сяйво доброти.

Наше життя стрімке, цікаве, повне багатьох несподіванок, але в ньому є дуже важливі речі, які цінують люди. Це речі, які просто не мають ціни - це духовні цінності.

Сонце – це символ тепла і доброти. Давайте спробуємо скласти невеличкий словничок «добрих» слів – слів, частиною яких є слово «добро» і запишемо їх на променях сонця.

Творча гра «Збери приказки та прислів’я».

Учитель читає учням початок приказки або прислів’я. Завдання учнів – закінчити вислів і пояснити його значення.



  • Добре діло твори …(сміло).

  • Від добра добра …(не шукають).

  • Хто людям добра бажає, той …(і собі має.)

  • За добро ..(добром і платять.)



  • Роби добро скільки зможеш – від цього …(не занеможеш).

Вправа «Подорож у власний внутрішній світ».

Слово вчителя.

Кожна людина – це неповторний світ думок, бажань, мрій, потреб, почуттів, до якого треба ставитися з повагою і бути готовим прийти на допомогу.

Вчитель пропонує учням закінчити речення:


  • Я радію, коли…

  • Я потребую підтримки, коли…

  • Я мрію про…

  • Я сумую, коли…

  • Мені подобається…

  • Мені потрібно, щоб хтось був поряд, коли…

  • Я дуже хочу, щоб…

  • Я часто думаю про…

Обговорення.

Тестування «Що означає бути добрим?».

Учитель читає учням запитання. Вони мають відповідати на неї «так» чи «ні».



  • Чи можна примусити людину бути доброю?

  • Чи згодні ви з думкою, що «добротою світ живе»?

  • Чи можна стати добрим лише на деякий час?

  • Чи легко бути добрим?

  • Чи можна доброту порівняти із сонцем?

  • Чи є у вас бажання чинити добрі справи?

Після проведення тестування учні пояснюють свої відповіді.
Заключне слово вчителя.

Віддані людям тепло і душевна доброта обов’язково повернуться до вас. Поспішайте, друзі, робити добро! Хай оживає істина стара: людина починається з добра.

Навчаймося добра, як вчаться мови діти,

Щоб потім все життя його творить святе.

Плекаймо крізь роки троянди ніжні й жито,

Тримаймо у серцях, як сонце золоте.

Даруймо для людей погожі дні весняні,

Щоб щедрим садом вік святився небокрай,

Щоби беріз пісні лунали до нестями

І повнився добром наш дім і рідний край.

Лікуймо наші зболені серця,

Лікуймо наші душі зачерствілі,

Несімо правди непогасний стяг –

І кривда в нашу долю не поцілить.

Є ще спасіння від недуг людських,

Джерела віднайдімо лиш цілющі…

Мов подорожником торкнімося до них

Й добром розквітнуть, просвітліють душі.

Скропімо серце щире, не черстве

Людського милосердя еліксиром,



Воно, хоч кволе, знову оживе,

У справедливість й людяність повірить.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка