Методи та прийоми навчання Методи навчання



Скачати 63.86 Kb.
Дата конвертації16.03.2016
Розмір63.86 Kb.
Методи та прийоми навчання

Методи навчання – упорядковані способи взаємопов’язаної діяльності педагога і учнів, спрямовані на ефективне розв’язання навчально-виховних завдань. Реалізуються через систему прийомів і засобів навчальної діяльності.

Класифікація методів навчання:


    1. За джерелом передачі та сприймання навчальної інформації (С. Петровський, Є. Голант):




2. За логікою передачі та сприймання навчальної інформації
(С. Шаповаленко):





    • словесні (розповідь, пояснення, бесіда, лекція);

    • наочні (ілюстрація (таблиці, моделі, малюнки), демонстрація (ТЗН, кіно-відеофільм);

    • практичні (вправи, практичні роботи, реферати учнів, складання таблиць, опорних схем)



    • індуктивні

    (від часткового до загального, від конкретного до абстрактного);

    • дедуктивні





3. За характером пізнавальної діяльності (І. Лернер, М. Скаткін):




4. За дидактичною метою

(М. Данилов, Б. Єсипов):




  • пояснювально-ілюстративні;

  • репродуктивні (робота за готовими зразками);

  • проблемне викладання;

  • частково-пошукові;

  • дослідницькі





    • методи оволодіння новими знаннями;

    • методи формування вмінь і навичок;

    • перевірки та оцінювання знань, умінь і навичок




5. За дидактичною метою

(І. Харламов):




6. З точки зору цілісного підходу до діяльності у процесі навчання (Ю. Бабанський):




    • методи усного викладу знань;

    • методи закріплення навчального матеріалу;

    • методи самостійної роботи учнів з осмислення й засвоєння нового матеріалу;

    • методи роботи із застосування знань на практиці та вироблення вмінь і навичок;

    • методи перевірки та оцінювання знань, умінь і навичок



    • методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності;

    • методи стимулювання й мотивації навчально-пізнавальної діяльності;

    • методи контролю (самоконтролю, взаємоконтролю), корекції (самокорекції, взаємокорекції) за ефективністю навчально-пізнавальної діяльності;

    • бінарні, інтегровані (універсальні) методи




  • .


Методи викладення нового матеріалу


Методи

Характеристика

Метод доцільних задач

учитель починає виклад матеріалу зі спеціально підібраних задач, що підводять до теми

Метод проблемного викладу

передбачає створення проблемної ситуації, допомогу учням у її виділенні, прийнятті проблемного завдання та спільного його розв'язання

Абстрактно-дедуктивний метод

(від абстрактної теорії до конкретних прикладів) – під час вивчення нового матеріалу вчитель сам наводить означення понять, що вводяться, а потім наводить конкретні приклади об’єктів, що належать до цих понять, Формулюється і доводиться теорема, потім розглядаються конкретні приклади застосування нового теоретичного матеріалу

Конкретно-індуктивний метод

(від конкретних прикладів до абстрактної теорії)

Сократичний метод

учитель за допомогою системи навідних питань підводить учнів до відкриття істини і потрібних висновків

Евристичний метод

поєднує сократичний і репродуктивний метод: вчитель ставить запитання, вислуховує відповіді, уточнює і виправляє їх, але при цьому на деякі запитання відповідає сам

Дослідницький метод

самостійне відкриття теорем, формул, закономірностей

Метод укрупнення дидактичних одиниць

метод викладу великими блоками (Ерднієв)

Проскриптивний метод

виклад матеріалу супроводжується повними словесними або символічними записами (теорема дано, довести, доведення)

Інскриптивний метод

метод опорних сигналів, без детальних записів (Шаталов)


Прийоми навчання – окремі операції, розумові чи практичні дії вчителя або учнів, які розкривають або доповнюють спосіб засвоєння матеріалу, що виражає даний метод. Метод включає в себе ряд прийомів, але сам він не є їх простою сумою.

Сучасні прийоми навчання

1. «Відстрочена відгадка» – на уроці створюється установка, за якої учні позитивно налаштовують себе на сприйняття нових знань, а відстрочена відгадка буде стимулювати пізнавальну активність протягом усього уроку.

2. «Змагання» (прийом введення в урок елементів гри). Мета – навчитись самостійно організовувати власну навчальну діяльність, розв'язувати дидактичні завдання; формувати уміння виділяти головне, істотне; закріплювати спеціальні та загальнонавчальні знання, уміння та навички.

3. «Так — ні» доцільно застосовувати під час закріплення нового матеріалу. Правила: уважно слухати голос учителя, запитання читаються тільки один раз, перепитування не дозволяється. Під час читання запитання необхідно записати відповіді «так» чи «ні».

4. «Світлофор»учитель уголос висловлює 12 тверджень, частина з яких містить помилки. Після кожного речення учні піднімають зелені (погоджуються), червоні (не погоджуються), жовті (можуть доповнити) жетони. Учні, які підняли правильний жетон, ставлять собі 1 бал. За 12 набраних балів – оцінка «12».

5. «Здивуй» – один з прийомів роботи на уроках, які дають можливість активізувати пізнавальну активність учнів. Учитель знаходить такий кут зору, щоб навіть повсякденне стало дивовижним.

6. «М'яч зі словами»– прийом опрацьовування термінології. Кидаючи м'яч, учитель (або учні) називає термін, а той, до кого м'яч потрапив, дає стисле пояснення, про що йдеться.

7. «Спіймай помилку» – привчає дітей миттєво реагувати на помилки. Учнів заздалегідь попереджають про те, що пояснюючи матеріал, учитель навмисно припускається помилок. Також домовляються про умовний знак, яким користуватимуться учні аби звернути увагу на знайдену помилку.

8. «Створи шпаргалку» – учням пропонується прочитати текст, а потім передати його зміст за допомогою малюнків, умовних позначень або схем.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка