Методична служба цбс: здобутки І перспективи



Сторінка1/4
Дата конвертації18.03.2016
Розмір0.88 Mb.
  1   2   3   4
"МЕТОДИЧНА СЛУЖБА ЦБС: ЗДОБУТКИ І ПЕРСПЕКТИВИ". Пошук, проблеми і перспективи бібліотечної роботи з дітьми
( матеріали консультації для обласного семінару методистів )
"Методист , методична робота - і теоретики і практики усвідомлюють важливість цих ланок діяльності бібліотек, які традиційно асоціюються з цими термінами. У даній консультації у лаконічній формі, але досить повно розкривається зміст методичної роботи, зроблено акцент на найбільш актуальних сьогодні аспектах.
Модуль I. Шляхи поліпшення методичної діяльності бібліотек на сучасному етапі

Складові методичної діяльності: організація і забезпечення усіх форм безперервної фахової освіти бібліотекарів; моніторинг, аналізування роботи, прогнозування, визначення основних проблем, пошук рекомендацій щодо їх вирішення; підготовка ( участь) регламентаційно - правової документації; підготовка ( участь) концептуально - інформаційних документів ( спічрайтерство, довідки, дописи до засобів масової та фахової інформації ), підготовка ( участь ) сценаріїв особливо важливих заходів; пошук, оцінка і запровадження інновацій; заходи щодо обміну досвідом; надання практичної адресної допомоги; організаційна підтримка важливих і складних заходів.

- Методична служба у структурі бібліотеки: варіанти організації та назв.

- АРМ ( автоматизоване робоче місце ) методиста.

- Комунікативні навички і культура мови методиста.

- Методична робота як фактор кооперації бібліотек різного підпорядкування.

- Робота методиста з пресою, засобами масової інформації та громадськістю.

- Методист і фахові видання: використання і співробітництво.



Контрольні завдання:
1. Проаналізуйте стан і пріорітети діяльності методичної служби, у якій працюєте. Які напрямки роботи доцільно розвивати, від яких відмовитися, які передати у інші підрозділи?

2. Проведіть серед бібліотекарів опитування щодо якості методичних видань ( різних бібліотек ). Узагальніть, які саме методичні видання зараз потрібні за тематикою, формою подачі матеріалу, вибором фактографічних та теоретичних джерел. Відповідно скорегуйте власну видавничу програму.

3. Які електронні картотеки, бази даних, програми необхідно мати в методичному підрозділі? Чи можливе і доцільне поширення впливу цих джерел інформації на бібліотеки іншого підпорядкування? Які бази даних краще робити в кооперації?

4. Які новації у планово - звітній документації варто запровадити у вашій бібліотеці? Складіть певний стратегічний план у формі програми ( на зразок "Створення фактографічної довідкової служби для мешканців регіону", "Автоматизований облік", "Збільшення кількості читачів", "Мас - медіа ( CD - ROMи ) - в бібліотечні фонди" ) тощо.

5. Які форми методичної роботи з бібліотекарями вам здаються найбільш перспективними ( ярмарок ідей, науково - практична конференція, рольова гра, інноваційний тренінг, ігрове планування )?

Модуль II. Безперервність освіти бібліотечних кадрів у інформаційному суспільстві
Кардинальні перетворення у сфері бібліотечної праці, у змісті, формах і методах бібліотечно - інформаційного обслуговування, перехід на нові інформаційні технології, впровадження економічних методів управління, крім інших, вимагають підготовки бібліотечних кадрів нового типу, з високим рівнем професійної майстерності і загальної культури, здатних сприяти підвищенню інтелектуального рівня суспільства. За цих умов особливого значення набуває безперервність освіти бібліотечних кадрів , яка передбачає: оновлення, розширення та поглиблення набутих знань, ознайомлення з новими галузями; отримання нових навичок зі свого фаху; зміну спеціальності, тобто перекваліфікацію; набуття додаткової спеціальності.

Концепція безперервної освіти не лише теоретично обгрунтована у спеціальній літературі, але й має широке застосування у багатьох культурах. За визначенням відомого американського фахівця Елізабет Стоун, безперервна освіта включає усі офіційні і неофіційні форми навчання, в результаті яких набуваються додаткові знання, навички, вміння, підвищується професійна компетентність і поглиблюється розуміння певної ланки діяльності. Безперервна освіта базується на попередній професійній підготовці спеціалістів і обумовлена їхнім прагненням до якісного виконання своїх професійних функцій і просування службовими сходинками. Процес безперервної освіти буде тим ефективнішим, чим більше він взаємопов'язиметься з процесом професіоналізації. Професіоналізація - це "багатоступеневий процес усвідомлення місії та освоєння функцій, досягнення майстерності, сприйняття соціальної відповідальності, визнання норм професійної етики й саморозкриття особистості. Похідними поняттями є : хист до професії, професійні орієнтації, вибір фаху, придатність, готовність, самовизнання, адаптація, діагностика ( самодіагностика ), корекція ( самокорекція ), майстерність, соціальна відповідальність, професіоналізм. Підвищення кваліфікації повинно бути спрямоване на активізацію пізнавальної активності працівників, максимально орієнтувати на продуктивну самоосвіту.

В економічному плані професіоналізація, орієнтована на кінцевий результат, в сучасній соціально - економічній ситуації стає єдиним варіантом, що гарантує успіх на ринку праці. Процес гуманізації суспільства вимагає від бібліотечних працівників посилення уваги до читача як особистості, активнішого сприяння підвищенню його загальнокультурного рівня, духовного збагачення. Тому кожному працівникові бібліотеки дуже важливо вміти спілкуватися з читачем, вести рівноправний діалог, сприяти йому у доцільному виборі книг. Для цього потрібні професійна майстерність, знання документних потоків і обов'язково висока культура, педагогічний такт, фахова етика. Дослідження спеціалістів доводять, що підготовка бібліотекарів має бкти безпосередньо спрямована на формування майбутнього професіонала, висококультурної, глибоко ерудованої особистості, справжнього інтелігента, здатного своїм власним прикладом сприяти вихованню високої культури відвідувачів бібліотеки. Усі ці завдання повинна вирішувати професіоналізація.

Аналіз основних її напрямків у документно-інформаційній сфері підтверджує той факт, що значні зміни у змістовному наповнені професійних функцій не торкнулися принципових основ діяльності бібліотекаря, пов'язаних з його роллю у розвитку культури, науки, збереженні інтелектуального спадку суспільства.

Вказані концепції є визнаними більшістю сучасних бібліотечних об'єднань та їх асоціацій ( тобто об'єднань вищого рівня ).

Підсумовуючи вищесказане, можна зробити висновок, що розробка гнучкого підходу до питання надання освіти протягом життя є важливою проблемою загальнодержавного значення, успішне розв'язання якої підвищить результативність праці спеціалістів бібліотечно - інформаційної сфери.

У полі зору методистів та адміністрації бібліотеки повинні постійно знаходитися і вважатися за першочерговими питання підвищення кваліфікації бібліотечних працівників, підтримка їхнього професійного рівня. Ефективність функціонування конкретної бібліотеки і бібліотечної галузі в цілому багато в чому залежать від якості кадрових ресурсів.

В системі заходів на допомогу підвищенню кваліфікації головним завданням є навчити бібліотекарів самостійно визначати пріорітети розвитку установи, орієнтуючись на запити користувачів, доносити кращий досвід бібліотек України та зарубіжжя, допомагати у пошуку шляхів усунення технологічної відсталості, в освоєнні нових інформаційних технологій.


Модуль III. Пошук, проблеми і перспективи бібліотечної роботи з дітьми

(Нові форми інформаційної та соціальної роботи з дітьми)
У бібліотеках України, що обслуговують дітей, відбувається інтенсивний процес пошуку і впровадження нових форм і методів роботи, нетрадиційних напрямів діяльності.

В широкому аспекті розуміння соціальної функції дитячої бібліотеки синтезується з таких напрямів діяльності, як освітній, виховний, інформаційно-культурний і дозвільний. Але, зважаючи на те, що в нашому суспільстві на тлі соціально - економічної кризи відбувається процес різкої диференціації населення і загострення усіх соціальних проблем, бібліотеки, що працюють з молоддю, конкретизують свою соціальну функцію, виокремлюючи соціальний, соціально-правовий, психологічний захист юного читача. Подібна трансформація соціальної функції бібліотеки вимагає нового рівня роботи, включаючи інформаційну діяльність бібліотеки.

Соціальна інформація є дуже важливою частиною системи напрямів соціальної роботи з дітьми та підлітками, спрямованої на задоволення духовних, естетичних, моральних, освітніх, оздоровчо-лікувальних, рекреаційних, матеріальних та інших інтересів. Нерідко вона виступає як первинна соціальна допомога.

Результати соціологічних моніторингів довели, що діти і підлітки потребують широкого спектру фактографічної інформації, яка б допомогла їй у вирішенні навчальних і особистих проблем. Як джерело такої інформації бібліотека займає не останнє місце, тому що є найбільш звичною і доступною інституцією, традиційним зібранням інформаційних джерел. Включення консультаційних послуг ( порад психолога, економічних знань, тощо) у сферу діяльності бібліотеки розширить діапазон варіантів бібліотечного обслуговування.

Орієнтуючись на потреби дітей і підлітків у інформаційно - бібліотечних і консультаційних послугах, бібліотеки для дітей поступово перетворюються у складні поліфункціональні центри з проблем дітей та підлітків, центри інформації із сучасними базами даних, орієнтованими на цю категорію користувачів.

Однією з форм бібліотечної роботи, що приділяє увагу комплексу питань соцалізації, виховання, духовного росту, саморозвитку дітей та підлітків, враховує інформаційні потреби реальних і потенційних користувачів, залучаючи сучасні інформаційні технології, є дитячо-підліткова інформаційно-консультативна служба.

Головною метою такої служби є створення ефективного інформаційно-консультативного середовища, що сприятиме позитивній соціалізації дітей і підлітків та вирішенню ними найважливіших питань життєдіяльності.

Основу дієвості консультативної служби складають бази даних. Інформацію про можливість здобуття професії, отримати допомогу спеціалістів ( педагогів, психологів ) повинна містити база даних з з відомостями про місцезнаходження та діяльність навчальних закла дів, автоматизована база фактографічних даних "Освіта". Вона повинна містити найповніші відомості про систему державних і комерційних навчальних закладів усіх рівнів акредитації області, адресно-реквізитні дані ліцеїв, гімназій, коледжів, технікумів; форми і терміни навчання; напрямки навчання, факультети і спеціальності; кваліфікаційний рівень після закінчення учбового закладу та інші дані.

Створюється банк бібліографічних даних про цікаві, престижні, рідкісні професії.

На правову підтримку дітей та молоді скеровує свою роботу служба правового захисту, насамперед, пропонує скористатися комплексною автоматизованою базою бібліографічних даних, де зібрано відомості про нові книги, статті з часописів та збірників, які різнобічно висвітлюють стан і проблеми сучасних дітей і підлітків. Значну частину масиву цієї бази даних складають відомості про законодавство на захист прав дітей і підлітків, деякі правові акти органів місцевого самоврядування, коментарії до законодавства на захист дітей і підлітків, насамперед, всеукраїнських об'єднань.

Сучасний стан соціуму негативно вплинув на моральний, емоційно-духовний стан дітей та підлітків. В Україні намітилася тенденція до розширення діапазону підліткової злочинності, орієнтації на ранню сексуальну поведінку, нікотин, алкоголь, наркотики.

Спрямовуючи свою діяльність на попередження девіантної поведінки підлітків, профілактичну роботу щодо запобігання прийняттю ними хибних рішень, організовується Служба доброї поради. Кожний підліток, який потребує допомого у складній життєвій ситуації чи зняття психоемоційної напруги, завітавши до бібліотеки, має змогу отримати психологічну пораду.

На допомогу користувачам формується бібліотерапевтична база даних "Рятівничі книги". Досконало відібрана інформація про друковані джерела швидко зорієнтує у виборі необхідної літератури, що, можливо, підкаже вихід з тієї чи іншої кризової ситуації, духовного тупика.

Якщо молода людина потребує більш глобального вирішення моральних, духовних, матеріальних труднощів, проблем, пов'язаних зі здоров'ям, їй буде надано інформацію з банку даних, що містить відомості про центри соціальної служби для дітей та молоді, медико-психологічні служби ( телефони довіри ), центри медико - соціальної реабілітації, пункти наркологічної допомоги, лікувально-оздоровчі об'єднання, благодійні організації, фонди, підприємства.

Одне із завдань консультаційної служби - допомогти дітям і підліткам віднайти цікаві й змістовні форми відпочинку, самореалізації їхніх власних потреб та інтересів. Цю функцію може виконувати Служба інформування "Дитячо-підліткове дозвілля", що має у своєму розпорядженні фактографічну базу даних з адресно-реквізитними відомостями щодо закладів культури та дозвілля району, області ( бібліотек, виставкових центрів, галерей, салонів, музеїв, театрів, кінотеатрів, концертних залів, дискотек, кафе-барів тощо).

Розширити інформаційний простір в обслуговуванні читачів стане можливим шляхом залучення електронних баз даних інших бібліотек та інформаційних центрів, зробивши доступною для читачів глобальну мережу Інтернет.

Консультативні служби для дітей та молоді, здійснюючи соціальну, психологічну, правову, освітню підтримку дітей та підлітків шляхом надання таких видів соціальних послуг, як інформаційні, консультативні, корекційно-терапевтичні, допомагає їм здійснити своє право на повноцінне життя, сприяє прищепленню навичок соціально-схвальної поведінки, адаптації правовими засобами до сучасного світу, захисту їхнтого соціального і психологічного здоров'я.

Модуль IV. З чого починається бібліотечний клуб ?
Що потрібно для організації у бібліотеці клубного об'єднання? Досить небагато - трішечки спостережливості, ініціативи і фантазії.

Наприклад, для відкриття у бібліотеці Клубу любителів тварин. Тематика засідань такого клубу може бути різноманітною, присвяченою різним тваринам : кішкам, собакам, рибкам, птахам тощо. Діти можуть ознайомитися з літературою, що розповідає про догляд за домашніми улюбленцями, для них організовуються цікаві виставки. Форми заходів найрізноманітніші - це бесіди, вікторини, конкурси, ігрові шоу. Але головне, що на засідання діти можуть приходити зі своїми вихованцями, розповідати, як вони потрапили до них, що люблять, що їдять, ділитися досвідом догляду за маленькими друзями, малювати їх, присвячувати їм вірші. І особливо приємно, що на засіданнях присутні не тільки діти, але й батьки багатьох з них. І те, що у сім'ях багатьох з них є кішки, собаки, птахи, рибки, догляд за якими потребує уваги, любові і терпіння, безсумнівно, стане головною заслугою організаторів клубу.

Хобі-клуб "Ділимося тим, що вміємо" зможе об'єднати читачів-любителів декоративно-прикладного мистецтва: флористики, аплікації, вишивки, плетення із соломки тощо.

Бібліотека зможе стати для юних читачів не тільки джерелом інформації, а й місцем спілкування. А найголовніше - усі одержують можливість виставляти свої роботи. Протягом року у бібліотеці постійно можна влаштовувати виставки творів членів клубу, завдяки яким створюється неповторний, оригінальний інтер'єр.



Модуль V. Бібліотека - індикатор освіти
Сьогодні бібліотека відіграє велику роль у підтримці освіти, самоосвіти, професіоналізації, культурного відпочинку. Здійснюючи свої власні, природні завдання, вона у наш час змушена виконувати і невластиві або суміжні функції.

Так, зараз можна говорити про те, що бібліотека є індикатором освіти. Вона чутлива до змін у запитах учнів, їхнього ставлення до навчання, зростаючого інтелектуального рівня користувачів, нових вимог до якості інформаційного забезпечення предметів.

Бібліотека стає епіцентром вже сформованої політики інформаційної підтримки освіти, головна мета якої - узагальнення і забезпечення різноманітних запитів і потреб, пов'язаних з організацією навчально-виховного процесу і самоосвітньою діяльністю.

Прагнення працівників бібліотек оновити зміст і форми спілкування з юними читачами, створити комфортне інформаційне середовище, що відповідає різноманітним інтересам ( читання за шкільною програмою, "для душі"), принесе відчутні результати. Зросте потік школярів до абонементів та читальних залів, і все частіше проводитимуть вони свій вільний час у бібліотеці.

Традиційні абонементи та читальні зали зможуть стати гнучкими, мобільними центрами і секторами інформації, міжособистісного спілкування, сімейного читання, залишаючи за собою і усталені функції книгообміну чи книговидачі.

Так, сектор довідково-бібліографічних та інформаційних послуг, який може бути заснований на базі читальної зали для учнів 5-9 класів, окрім традиційних функцій, притаманних читальній залі, може надавати такі послуги:

- допомога у написанні рефератів, повідомлень за предметами шкільної, ліцейської, гімназійної програм, у підготовці до залікових тижнів, до тематичних "зрізів", тестування, іспитів;

- створення додаткових міні-картотек, інформаційних списків за предметами шкільної програми, для проведення дозвілля;

- видача репродукцій картин із зібрання ізотеки ( зображувальних видань ), грамзаписів, діафільмів, CD - ROM ів для домашнього користування;

- обслуговування за системою "нічний абонемент".

Читачам можна запропонувати також підбір джерел інформації, поради щодо роботи з книгою, узагальнення і впорядкування інформації, редагування текстів. Маючи на меті навчити читачів працювати самостійно і користуватися довідковими виданнями, можна розробити відповідні пам'ятки: "Як працювати з книгою", "Як писати реферат", "Що таке конспект", "Пишемо доповідь", "Як користуватися енциклопедіями", "Основні вимоги до скорочення слів" тощо.

Увазі читачів пропонуються спеціальні рубрики систематичної картотеки статей, тематичні теки, фонд ізотеки ( зібрання репродукцій картин), навчальні відеофільми, мультимедійні програми тощо.

Для забезпечення інформаційної підтримки освіти можна запропонувати такі додаткові послуги:

- експрес - обслуговування за замовленою користувачем темою;

- розробка системи комплексного обслуговування шкіл та інших навчальних закладів у межах локальних угод;

- надання оперативної інформації для вчителів-предметників, вихователів дитячих садків і груп продовженого дня, учнів про літературу на допомогу освіті;

- соціологічні дослідження, міні - опитування, анкетування з метою вивчення якості обслуговування і задоволення запитів на літературу зі шкільної програми, потреб батьків в інформації про різні системи освіти;

- вивчення читачів-школярів: їхніх зацікавлень, захоплень, здатності до інтелектуального, творчого мислення з використанням вербальних і невербальних засобів спілкування з метою їхнього подальшого розвитку;

- створення доступу до джерел інформації через глобальну мережу Інтернет;

- попередній запис на найбільш популярну літературу з альтернативних навчальних програм і виконання попередніх довідок для школярів і вчителів з метою повного інформаційного забезпечення навчання;

- запровадження у практику комплексу технологічних карт "Школа - бібліотека", який дозволяє вчителю найбільш конкретно формулювати вимоги щодо інформаційного забезпечення теми конкретного уроку, а бібліотекарю - з найменшою втратою часу виконати замовлення;

- проведення віртуальних уроків, екскурсій з різних предметів шкільної програми;

- розвиток уяви і фантазії, мовної і прикладної творчості школярів за допомогою активних форм масової популяризації книги, інноваційних форм міжособистісного спілкування для подальшого застосування на уроках літератури, музики, образотворчого мистецтва;

- проведення Днів інформації, Днів нової книги для педагогів та учнів;

- здійснення консалтингових послуг батькам з питань психології, логопедії, педагогіки а також вибору навчального закладу у відповідності із здібностями дітей.

Сьогодні можна говорити про мобільну групу користувачів, яка користується бібліотекою як інструментом освіти. Саме вони судять про бібліотеку по тому, що вона має у фондах, як задовольняється попит на навчальну, довідкову літературу, що може запропонувати для сімейного читання, під час канікул.

Намагаючись будь-яким способом вирішити проблему нестачі програмної літератури, можна розробити і запропонувати увазі користувачів свої рекомендаційні списки, так звані "кола читання", де здійснено спробу визначити коло видань, які, на думку бібліотекаря, повинні бути прочитані дитиною у тому чи іншому віці. Це, зокрема: "200 кращих книг вашій дитині" (для дошкільників, учнів I класу та їхніх батьків), "Різнолика карусель" (для учнів 2-4 класів ), "Всесвіт цікавих книжок" ( для учнів 5-6 класів) і "Знайомтесь: золотий фонд літератури" ( для учнів 7-9 класів ).

У той же час досвідчених і зацікавлених вчителів завжди чекає інформація про нові надходження, пропозиції щодо можливих варіантів співробітництва. Це, наприклад, робота консультативного просвітницького центру, що може діяти при бібліотеці, і курси іноземних мов для усіх вікових категорій учнів з різними рівнями знань, образотворча і музична студія; засідання творчих лабораторій вчителів-предметників тощо.

Трансформація моделі книгозбірні для дітей сьогодні є незаперечним фактом. Створення у бібліотеках різноманітних інформаційних центрів - це велика допомога і учневі, і вчителю, і батькам.

Так, головне завдання Інтелект-центру при бібліотеці - надання інформації, створення інформаційно - рекламного сервісу на допомогу розвиваючому навчанню дітей і підлітків.

Сьогодні найчастіше діти та їхні батьки не можуть одержати інформацію про творчі гуртки, студії, а також відомості щодо усіх навчальних закладів краю чи України, професійно-технічні училища, технікуми і коледжі, школи нового типу з різними методиками викладання і виховання ( платні і безоплатні), традиційні школи, дошкільні заклади, про можливості навчання дітей за кордоном, про клуби, гуртки, секції за інтересами. База даних такого виду Інтелект - центру також повинна мати тести для абітурієнтів, екзаменаційні білети для старшокласників, дані для вчителів про нові методики навчання.

Крім цієї інформації кожному з батьків варто запропонувати рекомендаційний список згідно з його запитами, запрошення стати абонентом індивідуальної інформації.

Тут же батьки можуть одержати при необхідності ( розробити і підготувати для використання ) консалтингові послуги з психології, логопедії, педагогіки, а також отримати координати спеціалістів окремих лікувальних закладів краю, дізнатися номери телефонів служби довіри, інших служб психолого-педагогічної допомоги.

Бібліотеки також можуть стати оригінальними інформаційними центрами з народознавства і валеології.

Коли йдеться про різні аспекти обслуговування бібліотекою і бібліотечним інформаційним центром, як правило, зазначається, що в останньому більшою мірою притаманні функції пошуку, синтезу і аналізу інформації. Але твердження про те, що користувач приходить до бібліотеки тільки за інформацією не є беззастережним. Ще довго читачі приходитимуть до бібліотек не тільки за інформацією, але й поспілкуватися, цікаво провести дозвілля.

Іншими словами, як би не трансформувалася модель бібліотеки для дітей, вона завжди буде не тільки центром інформації, але й центром культури, дозвілля і спілкування.

У сучасній бібліотеці функція зберігання документів поступово займатиме другий план, поступаючись місцем наданню і розповсюдженню оперативної інформації.

Сьогодні читачі бібліотеки можуть: замовити комп'ютерне оформлення рефератів, курсових та дипломних робіт ( графічний дизайн титульних листів, оформлення кольорових доповнень, схем і таблиць ); одержати вичерпну інформацію щодо будь-якого питання, замовити індивідуальний інформаційний список; отримати кольорові копії ілюстрацій, репродукцій картин, портретів, а також інших документів, придатних для сканування.

У фондах сучасної бібліотеки все більшої ваги набувають нові носії інформації. Сучасний бібліотечний медіафонд повинен включати в себе: лазерні диски, навчальні мультимедійні та відеопрограми, довідкові та енциклопедичні видання, навчальні посібники з іноземних мов, літератури та інших предметів.

Забезпечення потреб навчального процесу неможливо уявити без наочної і масової популяризації книги.Увазі школярів можливо запропонувати не лише традиційні книжкові виставки, огляди, а й нетрадиційні виставки: портрети, конкурси, кросворди, вікторини, загадки, сюрпризи, юморини, подорожі, дискусії, ексклюзиви тощо.

Масова робота повинна включати в себе елементи театралізації, сучасне музичне оформлення.

Театр, який може функціонувати при бібліотеці може стати своєрідною навчальною, творчою лабораторією для школярів, учнів. Він значно розширює кругозір читачів, поглиблює знання, набуті в школі. Літературні мініспектаклі за відомими літературними творами можуть стати своєрідними навчальними посібниками з літератури. В репертуарі театру для старшокласників можуть бути представлені спектаклі за творчістю О.Блока, А.Дюма, А.Крісті, Т.Шевченка, Лесі Українки, М.Аркаса тощо. Для учнів молодших класів пропонуються літературні конкурси, ігри і карнавали, презентації виставок дитячих робіт, лялькові спектаклі тощо.

Під час шкільних канікул необхідно організувати дозвілля дітей, виявляти у них літературні здібності і зацікавлення, організовує творчу літературну діяльність за допомогою дитячих журналів. Як додаткові послуги театр може приймати замовлення на розробку заходів за предметами шкільної програми і позакласним читанням; музичне оформлення шкільних свят тощо.

Як видно з вищенаведеного, бібліотека - головне джерело інформації для школярів, педагогів і батьків. Але тривожить той факт, що сучасна школа сьогодні не готова до до встановлення з бібліотекою стійкого рівноправного партнерства. Через це на бібліотеку зараз лягає основна відповідальність за забезпечення учнів інформаційними та документними ресурсами.

Необхідність протистояння масовій культурі, просвітницька політика примушують бібліотеки для дітей більше уваги приділяти родині як комплексному об'єкту своєї діяльності. Це знаходить вираження в організації читання усіх членів сім'ї, в наведенні мостів взаєморозуміння поміж усіма членами родини. Для досягнення мети використовуються апробовані та нетрадиційні засоби. Зокрема, бібліотеки звертаються до давньої традиції інтелігентних родин в Україні і Росії - усних сімейних читань.

З цією ж метою в дитячій бібліотеці доцільно створити службу інформаційного комфорту сім'ї.

Основними напрямами її діяльності стануть:

- робота сектору сімейного читання, який забезпечує бібліотечне обслуговування дошкільників, молодших школярів, їхніх батьків, обслуговування за сімейним формуляром "Читає тато, читає мама, читаю я...";

- діяльність консультаційного освітнього центру для дітей, що готуються до школи, із залученням фахівців-педагогів, психологів, медиків), який включає навчання і організацію дозвілля, розвиток мови, техніки читання і писання, надання початкових відомостей з народознавства, читання творів української дитячої літератури, розвиток математичних навичок і логічного мислення за допомогою ігор, ребусів, малюнків - загадок, формування навичок "спілкування" з комп'ютером, визначення здібностей до іноземних мов, прищеплення валеологічних знань у "Школі виживання для малюків", а також формування навичок "спілкування" з комп'ютером , а також формування навичок спілкування в колективі у дітей, які не відвідують дитячі садки;

- організація сімейного дозвілля, зокрема, проведення сімейних вечорів, конкурсів, вікторин, відзначення календарних свят, днів народжень, тощо, залучення до участі у масових заходах, презентаціях дитячих книг і журналів;

- інформаційне забезпечення охорони материнства і дитинства.

Цивілізованість майбутнього суспільства залежить від того, чи володіє зараз підростаюче покоління інформаційною культурою. Цьому може посприяти спеціальний лекторій для учнів. Його метою є наданняможливості дітям і підліткам вийти на високий рівень самовдосконалення. Заняття в лекторії слід проводити у формі ігрового тренінгу, під час якого діти можуть оволодівати навичками роботи з довідковим апаратом, зокрема, автоматизованим, а також культурою ділового і неділового читання, роботи з книгою і з текстом.

Усе популярнішою стає ідея бібліотеки для дітей як особливого середовища, що сприяє розвитку читача. Самі бібліотекарі повинні запропонувати школам можливі варіанти співробітництва, серед яких, наприклад, бібліотечні літературно-педагогічні читання для вчителів поччаткової школи, де йтиметься про значення читання у формуванні особистості дитини, про інформаційні і культурно-просвітницькі можливості бібліотеки. Бібліотечні працівники можуть надати цікаві відомості про літературну, інформаційну і мовну культуру сучасних дітей і підлітків, їхні реальні зацікавлення і, в свою чергу, отримати цінні поради від педагогів щодо сучасних вимог до освіти, перспективи її розвитку, методики викладання тощо. Результатом можуть стати творчі угоди бібліотечних і навчальних закладів, спільні програми інтелектуального розвитку дітей і взаємного творчого пошуку у цій царині.

Учні повинні знати про інформаційні послуги, що надаються бібліотеками мікрорайону чи міста, села, вміти самостійно орієнтуватися в системі бібліотек і грамотно "замовити" інформацію.

Необхідна спільна, створена зусиллями бібліотек і шкіл, програма підтримки і мотивації вільного читання ( для задоволення ).

Розвиток системи послуг неможливий без ретельних маркетингових досліджень, які б комплексно вивчали запити користувачів на інформацію і послуги, задоволення попиту на літературу за шкільними програмами, зауваження читачів до бібліотечного обслуговування тощо. За результатами дослідження стане можливим вносити зміни до діяльності бібліотеки.

Отже, вже сьогодні можна і необхідно розглядати бібліотеку для дітей як особливе середовище інтелектуального і культурного розвитку, освіти, всебічного інформаційного забезпечення підростаючого покоління, яке є невід'ємною і бажаною частиною нашого суспільства. Розуміння важливості навчання, культурної сфери, бібліотек необхідно постійно закладати у свідомість суспільства, від школярів до владних структур, та, створюючи основи ділового партнерства зі школами, іншими закладами освіти і культури, застосовуючи новітні технології, і далі суттєво поширювати сферу діяльності бібліотек, збільшувати їхній позитивний вплив на формування нового, культурного, освіченого і гуманного покоління для демократичної, цивілізованої держави.

Дуже серйозно сьогодні постає питання запровадження комп'ютерних засобів навчання і психодіагностики ( "Комп'ютерний репетитор" - у тих бібліотеках, де стоять комп'ютери).

Бібліотеки для дітей були і залишаються центрами міжособистісного спілкування. А інноваційні форми роботи з читачами допомагають школярам мислити, аналізувати, вміти чітко викладати свою думку. Це такі форми як дебати за проблемними творами, аркуші довіри "Про найпотаємніше", діалоги з читачами "Поговоримо про життя", вікторини на тему "Вам, ерудити", тощо.

Оскільки не кожна дитина в межах своїх психофізичних можливостей може взяти участь у груповому обговоренні книги чи диспуті, а потреба поділитися своїми думками є у багатьох, то на допомогу приходить бібліотекар, який може запропонувати читачеві в письмовій формі і дуже коротко висловити свої думки, побажання в "аркушах довіри", письмових "міні-обговореннях", розгадати міні-кросворди, відповісти на веселі запитання. Ці "малі" форми дозволяють розширити творчий потенціал кожного читача.


  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка