Методичні рекомендації " Перлини Волинського Полісся" 2010 рік смт. Маневичі "Перлини Волинського Полісся"



Сторінка1/3
Дата конвертації24.03.2016
Розмір0.86 Mb.
  1   2   3


Методичний кабінет відділу освіти і науки

Маневицької райдержадміністрації


Загальноосвітня школа I-III ступенів №1

смт. Маневичі

Методичні рекомендації
Перлини Волинського Полісся”

2010 рік


смт. Маневичі

“Перлини Волинського Полісся”

Автор: Мізюк Валентина Іванівна – учитель початкових класів ЗОШ I-III ст.. №1 смт. Маневичі,

“старший вчитель”


Рецензенти: С.В. Пацаманюк – завідувач методичним кабінетом відділу освіти і науки Маневицької райдержадміністрації
Л.В. Деркач – методист з початкового навчання методичного кабінету відділу освіти і науки Маневицької райдержадміністрації

Методичні рекомендації, подані у збірнику, допоможуть учителям, учням краще пізнати унікальні куточки Маневиччини, сформувати уявлення про роль заповідників та об’єктів природи заповідного фонду у збереженні прекрасного світу природи.

Матеріали сприятимуть залученню школярів до безпосередньої діяльності, спрямованої на охорону та поліпшення природного середовища своєї місцевості, під час суспільно корисної праці.

Методичний збірник розглянуто на засіданні науково-методичної ради методичного кабінету відділу освіти і науки Маневицької РДА, протокол

№ ______ від _______________

“Черемським”цей край називають

(Співдружність природи й людей),

Ми прагнемо для України

Неповторності всіх орхідей.

Л.Шевчук

Ну що ж розкажеш нам,

кринице,

від спраги вірна рятівнице?

Л.Боричевська
Жити щасливо, і жити в злагоді

з природою – одне й те ж саме.

Сенека


Мій краю прекрасний,

розкішний, багатий!

Т.Шевченко


Україно! Доки жити буду,

Доти відкриватиму тебе.

В. Симоненко


Полісся, Полісся…

У снах мені сниться,

Куди б не поїхала, де б не була.

Везу із собою свій скарб найдорожчий

Цей край – як квітуча весна.

Л. Шевчук
Зміст

1. Вступ…………………………………………………………………………….6

2. Розділ І

Про Черемський природний заповідник на уроках курсу “Я і Україна” ……..9

3. Розділ ІІ

Екологічна стежка заповідника…………………………………………………16

4. Розділ ІІІ

Оконські джерела – гідрологічна пам’ятка природи Волині …………………20

5. Розділ IV

Природоохоронна освіта учнів в позаурочній роботі…………………………23

6. Висновок……………………………………………………………………….26

7. Список літератури…………………………………………………………….28

8. Додатковий матеріал

1. Фоторепортаж про заповідник та джерела……………………………….29

2. Рослини Черемського заповідника, що занесені до Червоної книги України (фото)…………………………………………………………………...38

3. Тварини Черемського заповідника (фото)………………………………...44

4. Екологічні ігри……………………………………………………………....50

5. Поезії Л.О.Шевчук про Полісся……………………………………………53

6. Список рослин Черемського заповідника, що занесені до Червоної книги України…………………………………………………………………………...55

7. Конспект уроку – дослідження з курсу “Я і Україна”, “Тваринний світ Черемського заповідника”………………………………………………………57

8. Усний журнал “Перлина Волинського Полісся. Заповідні стежки”…….65

9. Екскурсія в Черемський заповідник “Рідкісні рослини Черемського заповідника”……………………………………………………………………...71

10. Сценарій інтелектуальної гри “Знай, люби, бережи”……………………81

11. Урок прес-конференція “Волинське диво – Оконські джерела”………..95

12. Урок позакласного читання “Оконські джерела очима наших поетів-земляків”………………………………………………………………………...102

Ми всі з природою єдині,

Її від лиха зберегти повинні.

Г. Черінь

1. Вступ

Кожна людина в дитинстві мріє про далекі мандри, хоче побачити мальовничі краєвиди. А чи багато хто замислювався про те, що країна, в якій ми народилися і живемо, теж для когось є далекою, казковою та привабливою? Іноді досить лише проїхати годинку автобусом, а потім ще трішки помандрувати пішки, щоб побачити чарівні ландшафти, яких немає більш ніде в світі.

Величина і прекрасна у своїй красі наша земля, рідне Полісся. Це край блакитних озер, зелених лісів та імлистих боліт – наша Маневиччина. Серед чудового болотно-лісового царства із голубими озерами розкинулися перлини Волинського Полісся – Черемський природний заповідник та гідрологічна пам’ятка природи Волині – Оконські джерела. Заповідник знаходиться на північ – за 34 км від Маневич, а озеро-криниця – на південь, 4 км від райцентру. Зовсім поруч райські куточки первозданної природи, які манять до себе, дивують, милують око.

Отож, аби зберегти цю незайману красу, в 2001 році в межиріччі Стоходу та Веселухи, в зоні Пінських боліт, на межі з 30-кілометровою зоною Рівненської АЕС було створено перший у Волинській області Черемський природний заповідник (ЧПЗ).

Підставою для цього стали не лише наявні тут рідкісні й “червонокнижні” види флори та фауни, а й унікальне болото, яке є свого роду “серцем” Черемського природного заповідника і вражає своєю фіторізноманітністю. На даний час територія ЧПЗ становить 2975,7 га, за біологічним різноманіттям це одне із найбагатших місць в Україні.

Тому я вирішила дослідити, як охороняється природа на Маневиччині, з’ясувати особливості нашого поліського краю , проблеми, пов’язані з вирубуванням лісу, осушенням боліт та з наслідками катастрофи на Чорнобильській АЕС. Це і спонукало мене до виробу теми дослідження: “Перлини Волинського Полісся”. Я горджуся тим, що саме у нас на Маневиччині зберігся унікальний куточок дикої природи – Черемський природний заповідник та славнозвісні Оконські джерела – “Волинське диво”.

Насамперед я познайомилася з історичним минулим території заповідника, пов’язаним з польською добою та Великою Вітчизняною війною. Колись приїздили сюди польські шляхтичі за цінною деревиною. Краса цієї місцевості приваблювала панів-можновладців. Помилуватися краєвидами озер, відпочити, полювати на глухарів приїздили заможні пані та панянки. Під час Другої світової війни урочище Кухів Груд стало притулком для партизан з’єднання А.П.Бринського.

Черемському природному заповіднику всього дев’ять років, він, у порівнянні з іншими, молодий. Проте його працівники тісно співпрацюють із засобами масової інформації. Подано чимало статей наукового, науково-популярного та інформаційного змісту до районної газети “Нова доба”, обласних видань, таких,як “Волинські губернські відомості ”, “Високий замок”,”Волинь”. Наукові публікації знайшли відображення в екологічних журналах “Жива Україна ”,”Заповідна справа України ”,”Український ботанічний журнал ”,”Український географічний журнал ”. Про заповідник видано буклети “Перлина Волинського Полісся” із фотонарисом і “Екологічна стежка”. Про ЧПЗ знято телефільм “Зелений бастіон” та “Україна унікальна”. Проте в дитячих популярних енциклопедіях про Черемський природний заповідник майже не згадується. Тому наше завдання – пропагувати серед дітей знання про незаймані куточки рідної землі, про їх збереження.

Слава Оконських джерел сягає глибини віків. Вперше згадав джерело поет і природознавець Г.Женчинський у 1721 році у своїй книзі “Історія природи”, називаючи його “безодня”. Перші описи належать Єйхвальду, обстеження джерел було здійснено у 1880 році польським геологом В.Хорошевським, пізніше описане П.А.Тутковським. Про Оконськ писав польський письменник Німцевич, канадський вчений Олександр Цинкаловський. У 19 ст. відомий польський письменник, мандрівник і художник Юзеф Ігнацій Крашевський провів у нашому краї багато років і у своїй книзі “Спогади Волині, Полісся і Литви” залишив про Оконські джерела свої рядки. В сучасній літературі діти можуть прочитати про озеро-криницю в дитячій енциклопедії “Україна. Природа рідного краю”, 2006р., с.217, у ”Цікавій географії” 2004р., с.79. та ін.

Проблема охорони природи рідного краю є актуальною як ніколи, бо забруднюються води й повітря, зникає багато видів рослин і тварин, створюється загроза життю людини. Потрібно пам’ятати, що в природі все взаємопов’язане, тому треба цей чарівний світ берегти. Як сказав Джеральд Даррел: “Тварини і рослини не мають своїх депутатів у парламентах, і обов’язок нас, людей, потурбуватися про них”.



2. Розділ I. Про Черемський природний заповідник на уроках курсу “Я і Україна”

Природа своїм розмаїттям привертає увагу навіть найменших дітей, збагачує їхні уявлення про світ, є джерелом радісних відкриттів і переживань. Школа покликана виховувати учнів у дусі любові до рідної природи, охорони навколишнього середовища.

Початкова школа – перша ланка формування екологічної культури, екологічного мислення, засвоєння екологічних знань. В. Сухомлинський стверджував, що сама по собі природа не розвиває і не виховує. Тільки в активній взаємодії з нею можна виховати найкращі людські якості.

Курс “Я і Україна (Я і природа)” в початкових класах вчить дітей жити у згоді з навколишнім світом: відкривати таємниці природи, жити серед людей, бути патріотами своєї України. У кожної людини є свій берег дитинства – рідний край. Він починається з рідної мови, батьківської хати, околиці села чи селища, стежки до школи, лелечого гнізда на клуні.

В кожному класі вивчається розділ “Твій рідний край”. Починається він темою “Рідне місто (село)” в 2 класі. Дітям важко зрозуміти поняття “Батьківщина - Україна”, тому знайомимо їх з найкращим місцем на землі, де вони народились і живуть. Ось як написала про свій рідний край учениця з Маневич Переходько Оксана:

Мій рідний край,

Містечко це

Маневичами зветься.

Навкруг – ліси, гаї, поля

І сонечко сміється.

Це Батьківщина є моя,

Бо народилася тут я.

Відчуття рідного краю – природна потреба кожної порядної людини. Знати свій край, любити його, не вивітрювати з пам’яті, принести крізь роки, жити ним – що є святішого і дорожчого? Жити на рідній землі – щастя! Дітям даємо поняття, що місто, село, селище, в якому ми живемо – це частина України, це рідна земля, рідний край рідна затишна домівка.

У 3 класі продовжуємо формувати поняття “рідний край”. У статті “Твоя країна – Україна і ти – її громадянин” розповідається про багатства рідної землі, про розвиток різних галузей господарства, про корисні копалини. Багата Україна на торф, великі запаси якого є на Поліссі. Звертаємо увагу дітей, що у нас в селищі працює торфобрикетний завод, а також у селі Прилісному – завод “Сойне” за 9 км.

Природа відкриває свої таємниці тільки тому, хто добре вивчає її. Знання про природу допоможуть дітям охороняти, примножувати природні багатства нашої прекрасної Батьківщини. Вивчаючи тему “Збережемо природу”, вперше знайомимо учнів , із заповідниками, які створені для збереження незайманої природи. Називаючи найстаріший заповідник – Асканію-Нову, звичайно, говоримо про наймолодший – Черемський заповідник, який знаходиться в нашому маневицькому краї. Там заборонено вирубувати дерева, кущі, збирати й витоптувати трав’янисті рослини. Не дозволяється полювати на звірів, птахів, ловити рибу, метеликів, інших тварин.

У заповідниках охороняють рослини і тварини, яких у природі залишилося дуже мало. Їх називають рідкісними, або зникаючими. Усі вони занесені до Червоної книги України. Наводимо приклади рослин (додаток 6) і тварин з Червоної книги, що є у ЧПЗ.

Вивчаючи в 3 класі тему “Зелене диво Землі”, можна використати матеріали з додатка 2,6, тому що Черемський природний заповідник за біологічним різноманіттям одне із найбагатших місць в Україні. Фахівці зафіксували тут близько 800 видів рослин. Всього в заповіднику зростає 25% рідкісних видів рослин Українського Полісся. Лише “червонокнижних” тут 36 видів. Водорості, мохи, хвощі, папороті, хвойні та квіткові рослини – всіх їх можна побачити у заповіднику, де вони ростуть. З усіма цими видами рослин ознайомлюються третьокласники.

Обов’язково потрібно наголосити, що у ЧПЗ є рослини, які бачили льодовик і тварин того часу. Це шейхцерія болотна (додаток 2.3) -тендітна рослина, яка є на логотипі заповідника. Занесена вона до Червоної книги України і є реліктом. Коли дивишся на її, наче з воску, квіточки, то уявляєш непрохідні ліси з ліанами.

Окрім шейхцерії, до далекої доби належить верба лапландська, осока дводомна, осока багнова, плауни (додаток 2.4).

“Чи можуть рослини захищатися” – така тема є в цьому розділі. Шипи, колючки, гіркий смак, велика кількість насіння, розмноження кореневищем - це ознаки, завдяки яким рослини захищаються від знищення. Їх не поїдають тварини, не ламають люди.

Я росиночка – хижак

Пережовую комах.

Я рослина невеличка,

А зовуть мене… (росичка) . (додаток 2.7)

Відвідувачів заповідника завжди приваблює росичка круглолиста – рослина-хижак, що росте на болоті. Чомусь її уявляють високою, колючою, непривабливою. Насправді це дуже маленька ніжна рослинка, яка виділяє крапельки, які “пережовують” жертву (невеликих комах). Діти повинні знати цю чудо-рослину, яка таким чином захищається.

Люди змінюють умови життя рослин, якї зникають і через те, що їх зривають для букетів. Лікарські рослини мають цілющі властивості. Інколи це теж призводить до зменшення їхньої кількості. Вивчаючи тему “Охорона рослин”, потрібно наголосити, що вони в небезпеці. Рослин необхідно охороняти. У нашій державі прийнято «Закон про охорону рослинного світу», створено Червону книгу України. У Черемському заповіднику ростуть також “червонокнижні” зелені друзі (додаток 2). Збереження рослинного світу залежить від кожної людини, бо треба всім дотримуватись правил поведінки в природі. З учнями варто пригадати ці правила.

Багатий і різноманітний світ тварин. Вони живуть усюди: у лісах, на луках, на болоті, у водоймах. Саме про них ми дізнаємося з розділу “Тварини в природі”. Комахи, риби, земноводні, плазуни, птахи, звірі – такі групи тварин зустрічають в нашому маневицькому краї. (додаток 3). В Черемському природному заповіднику виділено 213 видів хребетних тварин, з яких риб – 18, земноводних – 13, плазунів – 7, птахів – 140, ссавців – 35.

Досить чисельним є світ земноводних, який представляють жаби ставкова, трав’яна, ропухи сіра, зелена та очеретяна, тритони звичайний та гребінчастий, кумка, квакша.

З рептилій на території заповідника можна побачити гадюку звичайну, мідянку, веретільницю, вужа звичайного, ящірку, черепаху.

Серед риб зустрічаються йорж, карась, щука, в’юн, окунь, плітка, лин, верхівка, вугор.

Серед хижих звірів можна натрапити на лисицю, вовка, борсука, видру, горностая, куницю, білку. Неодноразово була помічена рись європейська. Лось та козуля зустрічаються у лісових масивах.

Глухар, тетерук, куріпка сіра, рябчик, голуби є постійними мешканцями,тому облаштовують гнізда на території заповідника.

Розповідати варто дітям про різні види тварин, які найчастіше можна зустріти і на прилеглій до заповідника території.

Опрацьовуючи у 2 класі тему “Охорона тварин”, знайомимо дітей з господарською діяльністю людей та мисливством, що є причиною зникнення багатьох видів тварин. Згубним для них стало знищення місць їх прожи-вання – вирубування лісів, осушення боліт, розорювання земель. Небезпека зростає, коли забруднюються річки, моря, повітря.

У нашій країні прийнято «Закон про охорону й використання тваринного світу». На рідкісних тварин полювання заборонене, а на інших обмежене. Під особливою охороною перебувають тварини у заповідниках. Завдяки їм багато тварин уже врятовано. На даний час налічується 72 види рідкісних тварин, занесених до Червоної книги України, що живуть і яких можна зустріти на території Черемського заповідника.

Варто ознайомити дітей із скопою – дуже рідкісним птахом (додаток 3.18). Це хижак, що полює на інших птахів, змій, білок, мишей. Він оселився на чорній вільсі. Ще одним із зникаючих перелітних птахів, занесених до Червоної книги України, є лелека чорний(додаток 3.5). Він поселяється у старому лісі поблизу водойми та важкодоступних боліт. Живиться лише тваринною їжею. У сосновому бору, що межує з болотами, багатими на журавлину, можна побачити глухаря. Це – осілий птах. У середині квітня можна спостерігати цікаве явище – токування. У цей час є можливість підійти до нього ближче на 3-4 кроки. Після утворення заповідника спостерігається збільшення популяції глухаря; продовжується життя прекрасних і корисних птахів, яких треба доглядати й берегти, щоб не став біднішим на тетеревиний рід наш поліський край.

До “червонокнижних” відносять борсука, видру річкову, горностая, норку європейську, красуню діву (бабку), ропуху очеретяну та інші. У заповідник була завезена рись. Вона чудово прижилася в нашому краї.

Життя тварин залежить від поведінки кожної людини в природі. З учнями варто пригадати ці правила.

У 4 класі, вивчаючи тему “Збережемо природу Землі разом”, можна використовувати матеріали про ЧПЗ. Їх потрібно брати і тоді, коли працюєте над природними зонами України, зокрема “Мішані ліси”. У Черемському природному заповіднику лісів багато, а рослинний і тваринний світ тут дуже різноманітний(додатки 2.3).

Крім рідкісних, поширені такі види рослин і тварин, яких багато по всій Україні. Їх також варто вивчати, знати і берегти.

У 4 класі в підручнику вміщено великий розділ “Рідний край”. Зокрема тут вивчаються природні угрупування – ліс, луки, прісна водойма та болото. У Черемському природному заповіднику є всі ці угрупування, тому варто їх вивчати, бо вони - первозданні. Всі живі організми пов’язані між собою ланцюгами живлення, тому залежать один від одного. Вони також залежать і від умов, у яких живуть. Адже, щоб знайти своє місце у довкіллі, живі організми пристосувалися до певних умов життя.

У природному угрупуванні є організми-виробники (рослини), організми-споживачі (тварини), організми-перетворювачі (гриби і бактерії). Про рослини і тварини уже багато згадували. На території заповідника царство грибів представлене 133 видами, а найпростіших нараховується не менше 2 тисяч.

Серед прісних водойм у ЧПЗ є два озера: Редичі і Черемське, річечки, струмки. Рослини і тварини, що населяють ці водойми, пов’язані між собою ланцюгами живлення.

“Серцем” заповідника є унікальне Черемське осоко-сфагнове болото. За місцевими міфічними легендами свою назву воно отримало від найменування володаря боліт – Чірмуса. Це одне найбільш і найкраще збережених боліт України, вважається цінним водно-болотним угіддям міжнародного значення. Під час літньої екскурсії ми побували тут, а прогулянка сфагнами нагадувала водяний матрац або гойдання коробля. Площа болота – 1107,3 га, рослинний світ вражає своєю різноманітністю. Тут

Переважають трав’янисті рослини: мох сфагнум, журавлина, осока, рогіз, очерет, росичка-комахоїд.

У Маневицькому районі в більшості болота осушені. Де, як не тут, на Черемському болоті, найкраще збереглося природне угрупування, яке варто вивчати. Тепер зрозуміло, що болото відіграє роль губки, що накопичує воду за умови її надлишку і віддає під час посух. Воно є фільтром, який очищає воду річок, струмків.

Остання тема в 4 класі з курсу ”Я і Україна” – “Охорона природи в рідному краї”. Можна провести практичну роботу за такими завданнями:


  1. З’ясувати, який заповідник знаходиться на території області, в якій ти живеш.

  2. Які рослини і тварини охороняються на його території?

  3. Чи зустрічаються вони в тій місцевості, де ти живеш?

  4. Які з них занесено до Червоної книги?

  5. Чи є у місцевості, де ти живеш, заказник?

  6. Які об’єкти природи в них охороняються?

  7. Яку участь ти брав в охороні природи?

  8. Що ти зробив для збагачення природи рідного краю?

Усі матеріали з додатка можна використовувати на уроці, на розсуд учителя. Ми мали змогу зустрітися з науковими співробітниками заповідника – Л.О. Шевчук та Коніщуком В.В., бо приміщення дирекції знаходиться у селищі на вулиці К.Маркса. багато цікавого дізналися з історії заповідника та отримали запрошення до співпраці.


3. Розділ II. Екологічна стежка заповідника

Те, що я чую, я забуваю;

Те, що я бачу, я пам’ятаю;

Те, що я роблю, я розумію.

(Конфуцій, Китай, 2000р. тому)

Екологічне виховання – багатогранний процес, що потребує використання різноманітних форм і методів ознайомлення дітей з природою. Однією з найбільш ефективних форм такої роботи є екологічна стежина. З’явившись уперше як місце для пішохідних прогулянок дорослих і дітей, вона швидко стала дуже популярною у навчальних закладах. Мабуть, тому, що допомагає реалізувати дуже важливу педагогічну ідею – виховання дитини через спілкування з природою.

Головна мета роботи на екологічній стежині – виховання екологічно грамотної поведінки дитини у природному довкіллі, поширення знань про природу та людину, як її невід’ємну частину.

Навчально-виховна робота на екологічній стежині спрямована на формування системи наукових знань, поглядів, переконань, які закладають основи екологічної культури молодшого школяра. Саме на екологічній стежині в учнів формується здатність бачити природу, слухати і чути її голос, а найголовніше – вони починають відчувати красу в усьому, що їх оточує.

Навчально-виховні завдання екологічної стежини:


  • створювати умови для прямих контактів дітей з природою;

  • формувати систему наукових знань про основні чинники розвитку живої природи (світло, температура, волога);

  • збагачувати знання дітей про об’єкти живої природи та їх види (рослини, птахи, комахи, риби);

  • формувати уявлення про причинно-наслідкові зв’язки в природі;

  • розширювати уявлення дітей про природо-охоронну роботу;

  • розвивати пізнавальні інтереси та емоційну сферу учнів;

  • збагачувати чуттєвий досвід вихованців;

  • організовувати трудову діяльність школярів у природі;

  • активізувати знання дітей у різних видах діяльності;

Роботу з організації екологічної стежини слід розпочинати з розроблення маршруту та нанесення його на план території закладу, визначення місць зупинок. Насамкінець потрібно виготовити картосхему екологічної стежини, продумати методичний супровід.

Екологічна стежина виконує пізнавальну, розвивальну, естетичну, оздоровчу функції. Однією з найбільш ефективних форм роботи тут є цільові екскурсії та прогулянки.


Орієнтовна модель проведення роботи на екологічній стежині

  • Ознайомити дітей з метою роботи.

  • Повторити і закріпити правила поведінки у природному довкіллі.

  • Запропонувати школярам загадки або проблемні ситуації про передбачувані об’єкти для спостережень.

  • Організувати спостереження та пошуково-дослідницьку діяльність учнів у природі.

  • Провести вправи на встановлення причинно-наслідкових зв’язків між об’єктами та явищами природи. Наприклад, дидактичну гру «Що було б, якби…» ( не стало ялинки, джмелів)?.

  • Провести природоохоронні заходи.

  • Організувати контрольно-оцінні дії, обмін враженнями.

Не так давно практикуються екологічні стежки, але їхня ефективність очевидна. А якщо ця подорож спрямована до величного храму природи, то користь відчутна не лише для душі й тіла, а й для інтелектуального збагачення. От і в Черемському природному заповіднику вперше розроблено пішохідний маршрут із метою природоохоронної пропаганди та популяризації унікального куточка дикої природи західно-поліського краю.

Загальна протяжність маршруту - 3450 м. Виділено сім ключових ділянок(додаток 1.3).

Під час літніх екскурсій учні 4 класу пройшли цим маршрутом. Супроводжувачем була Лариса Олександрівна Шевчук – науковий співробітник заповідника. Тема екскурсії: “Рідкісні рослини Черемського заповідника” (додаток .9).

Л.О. Шевчук ознайомлювала учнів з об’єктами природи, проводила на зупинках теоретичні і практичні заняття, пропагувала природоохоронні заходи, привертала увагу до рідкісних видів рослин із Червоної книги України, до тварин, проводила екологічні ігри(додаток 4), вікторини.



1-зупинка. Інформаншлаги (додаток 1.4)

Тут можна ознайомитися з інформаційними стендами й аншлагами. Праворуч від лісової дороги – заболочена ділянка (тут проводиться моніторинг болотної рослинності). Зовсім поруч крутина плауна річного – спорової рослини, яка занесена до Червоної книги України.



2-зупинка. Будиночок лісника

Це опорний пункт чергування лісової охорони заповідника. Біля альтанки – кущ шипшини яблучної. Поруч – мурашник. Руді лісові мурахи-охоронці екологічної рівноваги, дуже рідкісні комахи, які занесені до Європейського червоного списку.



3-зупинка. Меморіал

За часів Великої Вітчизняної війни урочище Сузанка стало притулком партизанів. Тут є кілька могил загиблих воїнів. Біля меморіалу зустрічається смілка литовська (додаток 2.2). Поруч із лукою височіє темно-зелений ялинник, у якому ростуть модрини європейські. Стежки меморіалу охороняє мідянка.



4-зупинка. Партизанські землянки

У роки Великої Вітчизняної війни в урочищі Кухів Груд розташувалося партизанське з’єднання А.П.Бринського. Свідок тих подій – дуб-патріарх, якому понад 400 років, і партизанські землянки.




5-зупинка. Найвища точка

Найвища точка заповідника – 164м (над рівнем Балтійського моря). Тут оглядова вежа (протипожежна) – ідеальний плацдарм спостереження над птахами. Зустрічаємо рідкісну вічнозелену рослину – зимолюбку зонтичну.



6-зупинка. Науково-дослідна ділянка

Черемське болото – одне з найбільших і найкраще збережених в Україні. Воно вражає своєю фіторізноманітністю. Льодовикові реліктові верби, шейхцерія, три види росичок – знайомство з ними на болоті.

Науково-дослідна ділянка закладена з метою вивчення продуктивності та екологічних особливостей журавлини в умовах заповідника.

7-зупинка. Озеро Черемське

Озеро Черемське – “серце” заповідника. Посередині водойми – острів зі старим лісом. Воно глибоке – 7м, на піщаному дні три джерела. Темно-коричнева вода відлякує охочих скупатися. Окрасою заповідника є зозулині черевички.

На березі озера вирішили відпочити і пообідати. Л.О.Шевчук причитала свої вірші про красу боліт,лісів, озер свого рідного Полісся (додаток 5), повторили правила поведінки на екологічній стежці, пограли в екологічні ігри (додаток 4), узагальнили набуті знання у вікторині .

Побачену красу, свої почуття від спілкування з природою діти передали через малювання, ліплення, перші спроби пера.



4. Розділ III. Оконські джерела – гідрологічна пам’ятка природи Волині.

Майже у центрі української Волині розташовані Оконські джерела – гідрологічна пам’ятка природи. В розділі “Україна – рідний край” у 4 класі вміщена стаття “Волинське диво”. Діти зацікавилися нею і були шоковані, що це диво – цілющі джерела, які знаходяться за 4 км від Маневич, в селі Оконську. Їм захотілося дізнатися про них більше, адже джерельну воду вони вже скуштували. На уроці здійснили уявну подорож у село Оконськ (додаток 11). Озеро – криниця розташоване за кілька метрів від автотраси Маневичі-Луцьк та за 1 км від автомагістралі Київ-Варшава. У центрі його б’є вода з двох потужних джерел. Із заглиблень, які вони утворюють, вилітають шматочки крейди. Мабуть, непогано було б мати таке міні-озеро на шкільному подвір’ї і ніколи не бігати в пошуках крейди.

Вивчаючи тему “Водойми України. Джерела. Озера” можна використати додаток 11, де описано походження, особливості оконських джерел. Поет і природознавець Г.Женчинський у 1721 році у своїй книзі “Історія природи” вперше згадав джерело, називаючи його “безодня”. “Біля руської церкви в Оконську є мале кругле озерце, воно незмірно глибоке і через те назване безоднею; з нього випливає річечка, що обертає млинове колесо. Далі вона розливається на болоті і крутить ще багато млинів.” А ось таким побачив це диво природи у 1867 році ще один мандрівник: “За п’ять верств від Маневичів біля села Оконськ б’ють підземні джерела висотою в півтора сажня (півтора метра)”.

Із цим джерелом пов’язані численні легенди і оповідання…Ось одна із них.

Вирувало за селом джерело Вікно, круг нього було озерце з чистою і цілющою водою. Приходили до нього по воду і спекотною літнього дня, і взимку. Аж ось приїхав на волах наймит одного багатого чоловіка, захотів напоїти волів. Розпріг хлопець волів, ступив із ними у воду. І раптом завирувало, запінилося джерело, аж застогнало. Піднялися хвилі, сердито зашуміло озеро, а потім раптом розступилося - і воли із наймитом зникли в тій ямі, а через якусь мить над ними знову вигравали різнокольоровими зайчиками його хвильки. Так захищало свою чистоту Вікно…

Вода в Оконскій криниці не лише приємна на смак, а й кришталево чиста. А ще вона ніколи не замерзає – температура води тут у будь-яку пору року становить +9 С. Що ж -таке диво природи ще нікому не вдалося повторити!

Опрацьовуючи у 4 класі розділ “Твій рідний край”, зокрема охорону природи, треба наголосити, що Оконські джерела – гідрологічна пам’ятка природи Волині (додаток 1.10).

Вивчаючи із чотирикласниками тему “Тварини”, зокрема “Риби”, варто розповісти про цінну і рідкісну рибу – форель райдужну, яку вирощують у ставках, вода в якій витікає з озера Окнище. Стави займають площу понад 100 га. Вода в них за температурою та смаком майже не відрізняється від джерельної.

Під час літніх екскурсій вдалося побувати в с.Оконську всім класом. На власні очі побачили чистоту і прозорість джерела, помилувалися його красою, куштували живлющу воду.

Ну що ж розкажеш нам, кринице,

від спраги вірна рятівнице?

Л.Боричевська

Після подорожі дітям захотілося дізнатися, як наші поети-земляки оспівували красу Оконських джерел у своїх поезіях. На уроці позакласного читання в 4 кл. провели зустріч з поетесою Любов’ю Федорівною Боричевською (додаток 12). Прозвучали поезії Петра Коця “Оконське джерело”, Б.К.Калуша “Напийся водиці”, І.Ольховського “Оконська криничка”, О.Шевчука “До джерел”. Збереглася в народі оповідь про те, що пили прозору оконську воду Богдан Хмельницький, Северин Наливайко. Джерельна вода дуже смачна і приємна. Сотні відвідувачів щодня милуються красою гідрологічної пам’ятки. Запрошуємо усіх відвідати це “волинське диво”.




Послухай музику землі,

Пізнай маневицьку природу,

Беріть, дорослі і малі,

в селі Оконську смачну воду.

Л.Марчук

5. Розділ IV. Природоохоронна освіта учнів в позаурочній роботі

Свідоме і бережливе ставлення кожної людини до природи можливе тільки за наявності екологічної культури, широких екологічних знань, які повинні формуватися з дитинства. Знання екологічних норм, закономірностей розвитку природи, ознайомлення із загадковим світом тварин, рослин, з особливостями їх поведінки, проблемами, які виникають у їхньому житті дуже часто з вини людини, дадуть можливість відчути кожному особисту відповідальність за майбутнє природи.

Успіх екологічного виховання значною мірою залежить від урахування низки педагогічних вимог, добору комплексу методичних засобів і прийомів, щоб вивчення природи залишало в пам’яті дітей глибокий слід, впливало на їхні почуття і свідомість.

Саме такий вплив мають ігри, вікторини, екскурсії, вивчення народних прикмет, проведення екологічних дослідів. Ми вже писали, як можна на уроках курсу “Я і Україна” використовувати можливості екологічної освіти. В позаурочний час є чимало форм роботи. Велика роль відводиться грі. Захоплюють дітей ігри з картинками, загадками про рослини і тварини, ігри-вікторини “Що в лісі росте?”, ”Хто в лісі росте”, ”Лісові орієнтири”, “Квітковий годинник”, аукціони знань на нескладну тему: “Які рослини можна знайти в тарілці супу?”. ”Які дикорослі рослини може використати Робінзон у лісі?” та інші. Це пізнавальні ігри, а ще є творчі сюжетно-рольові, словесні, дидактичні. Ігри в робінзонів, лісових мешканців, мандрівників дають можливість кожній дитині вибрати власний взірець поведінки в природі.

Крім того, з учнями молодших класів щорічно проводяться літні уроки-екскурсії, походи, експедиції. Саме тоді ми з класом відвідали Оконські джерела (4 км від Маневич), пройшли екологічною стежиною Черемського природного заповідника (додаток 1.3.). “Дивовижне поруч” – під таким девізом ми працювали. Цікаво проходили зустрічі з працівниками заповідника, бо приміщення дирекції знаходиться в селищі на

вул. К.Маркса. Директор С.І. Пащук, його заступник по науковій роботі В.В.Коніщук, науковий співробітник Л.О.Шевчук охоче розповідали про історію створення та походження заповідника, пропагували бережливе ставлення до природної, історичної та культурної спадщини. Працівники заповідника виступають в школі на годинах спілкування з бесідами на різні теми: “Перлина Маневицького краю”, ”Рослини і тварини Червної книги”, ”Природа просить допомоги”, ”Охорона водно-болотних угідь Маневиччини”. Цікаво проводять конкурси та вікторини для школярів: “Сторінками Червоної книги”, ”Світ, що нас оточує”, ”Знай, люби і бережи”– саме під такою назвою ми провели у 4 класі інтелектуальну гру “Найрозумніший” (Додаток 10). Велася клопітка робота у підготовці дітей до гри, але вражень у них залишилося чимало. З ініціативи колективу ЧПЗ школярі брали участь у всеукраїнських та обласних заходах: конкурсі “До чистих джерел”, фестивалі “Диво волинського лісу”, акції “Лелека-2005” тощо. Працівники районної дитячої бібліотеки провели зустрічі з цікавими людьми, зокрема з науковцями заповідника. Лариса Олександрівна Шевчук презентувала свою збірочку поезії “лебедина вірність”. Безмежно закохана у рідне Полісся, вона прочитала нам свої вірші про красу лісів, боліт і озер, про відповідальність людини за майбутнє природи (додаток 5).

Сучасні умови життя вимагають від людини уміння мислити, приймати нестандартні рішення. Саме на формування такої особистості спрямований метод проектів.

Починають діти працювати над проектами з 2 класу і поповнюють свої папки у 3 і 4 класах. У кінці 4 класу учні захищають свої проекти – краща школа творчості. Така діяльність сприяє розвитку любові, свідомого ставлення до природи маневицького краю та бажання її охороняти. Ми працюємо над проектом “Природа – наш дім” та “Черемський природний заповідник”. Учні досліджують, як у нашому маневицькому краї охороняють природу, яку участь у цій роботі можуть взяти вони молодші школярі. Діти збирають інформацію, аналізують її, висувають припущення, роблять висновки.

Традиційно проводяться тематичні виставки згідно з екологічних календарем. На них представляються різноманітні роботи з природного матеріалу, зібраного під час екскурсій, малюнки, картинки, міні-проекти, сувеніри, реферати, повідомлення про рідкісні рослини, тварин-рекордсменів та ін. Виставки діють протягом кількох днів, відвідати їх запрошуються батьки, учні інших класів. Батьківський комітет класу планує проведення спільних екскурсій як у Маневичах, так і за їх межами. По можливості, відвідуємо дитячі спектаклі, місцевий краєзнавчий музей, заповідник.

Різноманітні форми спільної діяльності вчителя, батьків, працівників заповідника, дитячої бібліотеки сприяють вихованню екологічно грамотної поведінки дитини у довкіллі, поширенню знань про природу та людину як її невід’ємну частину.




6. Висновок

Земля не належить нам,

це ми належимо Землі

(Вождь племені індіанців сіу)

Зовсім недавно ми – всі земляни – переступили межу тисячоліття. Якою зустріне прийдешнє покоління наша планета? Блакитною і прекрасною чи сплюндрованою і знівеченою? Це залежить від кожного із нас.

Велична і прекрасна у своїй красі наша земля, рідне Волинське Полісся. Маневиччина пишається своїми перлами – Черемським природним заповідником і славнозвісними Оконськими джерелами. Ми повинні зберегти для своїх нащадків незайману красу блакитних озер, зелених лісів та імлистих боліт, кришталево чисті джерела.

Свідоме засвоєння екологічної культури розпочинається ще з дитинства. Початкова школа покликана навчати і виховувати:



  • любити і дбайливо ставитися до природи рідного краю;

  • пізнавати навколишнє середовище, відчувати красу та гармонію природи;

  • засвоювати елементарні екологічні знання;

  • з’ясовувати взаємозв’язки “Людина – суспільство-природа”;

  • вчити дітей самостійно пізнавати природу;

  • розвивати творчі здібності школярів;

  • усвідомити естетичну цінність природи;

  • формувати уявлення про роль заповідників та об’єктів природи заповідного фонду у збереженні прекрасного світу природи;

  • розширювати співпрацю з науковцями заповідника;

  • брати участь у комплексних природоохоронних заходах, що проводить заповідник;

  • виховувати почуття гордості за перлини рідного краю, бажання їх зберегти;

Природа, яка дає нам усе необхідне для життя – свіже повітря, чисту воду, гарний настрій, бадьорість – вимагає бережливого, дбайливого ставлення до себе.

“Ми вже навчилися літати у повітрі, як птахи, ми вже навчилися плавати під водою, як риби, нам іще залишилось навчитися жити на Землі, як люди!” – ці слова відомого англійського письменника Бернарда Шоу спонукають нас не залишатися байдужими у ставленні до природи, переконують у необхідності покращити екологічну ситуацію хоча б там, де ми живемо, і пам’ятати: те, що ми робимо для себе, вмирає разом із нами, те, що ми робимо для інших, для світу, залишається на віки.



7. Література

Багрова Л.О Я пізнаю світ. Рослини. Київ, ”Школа”, 1999.

Біда О.А. Довкілля . Київ, “Перун” 1999.

Відкриймо людям зелене диво волинського лісу (Методичні рекомендації Всеукраїнського семінару) Луцьк, 2006, с.16-35

Заповідними стежками Полісся. Путівник. с.15-18

Коніщук В.В., С.І.Пащук. Екологічна стежка. Черемський заповідник. Луцьк, ІНІЦІАЛ, 2006р.

Коніщук В.В., С.І.Пащук. Перлина Волинського Полісся. Луцьк, 2003, с.1-28

Попадюк С. Велика ілюстрована енциклопедія живої природи. Київ “Махаон- Україна”, 2005.

Садова М.У., Хомич П.М. Маневиччина – краса Волинського Полісся. Луцьк “Медіа”, 2004.

Слабошпицька Л. Незвичайна енциклопедія тварин. Київ “Махаон- Україна”, 2005.

Стасів О. Рослини Червоної книги України. Початкова освіта, №14, 2010, с.11-16

Тишковець С.В. Цікава географія. Київ, “Кобза”, 2004, с.79

Україна. Дитяча енциклопедія. Харків, “Фоліо”, 2006, с.217

Україна . Світ навколо тебе. “Белкар-книга”. Харків , 2008, с.54-57

Хомич П.М. Маневиччина крізь віки. Луцьк “Медіа”, 2005, с.131-141

Червона книга України. Екологічна група “Печеніги”. Харків,”Торсінг”, 2002.

Шищенко П.Г. Дивосвіт. Популярна енциклопедія школяра. Київ “Освіта”, 2007.

Що? Як? Чому? Світ моєї України. Харків , “Сінтекс”, 2004, с.43



  1. Додатки

Додаток 1.

Фоторепортаж про заповідник та джерела

1.1. Карта заповідника

1.2. Логотип заповідника

1.3. Екологічна стежка

1.4. Інформаншлаги

1.5. Дуб-патріарх

1.6. Черемське болото

1.7. Черемське озеро

1.8. Директор ЧПЗ Пащук С. І.

1.9. Логотип Оконських джерел

1.10. Оконські джерела

1.11. Форелеве господарство

1.1.
1.2.

1.3. Екологічна стежка заповідника


1.4. Інформаншлаги



1.5. Дуб-патріарх



1.6. Черемське болото



1.8. Директор ЧПЗ Пащук С. І.



1.7. Черемське озеро



1.10. Оконські джерела 1.11. Форелеве господарство



Додаток 2.

Рослини Черемського заповідника, що занесені до Червоної книги України

2.1. Зозулині черевички справжні

2.2. Смілка литовська

2.3. Шейхцерія болотна

2.4. Плаун річний

2.5. Верба лапландська

2.6. Верба чорнична

2.7. Росичка круглолиста

2.8. Пальчатокорінник

2.9. Цетрарія ісландська

2.10. Журавлина дрібноплідна

2.11. Любка дволиста

2.12. Лілія лісова

2.13. Зимолюбка зонтична

2.14. Шипшина яблучна

2.15. Береза низька

2.16. Гніздівка звичайна

2.17. Глід український

2.18. Козельці українські

2.1. Зозулині черевички справжні 2.2. Смілка литовська



2.3. Шейхцерія болотна 2.4. Плаун річний



2.5. Верба лапландська 2.6. Верба чорнична



2.7. Росичка круглолиста

2.8. Пальчатокорінник

2.9. Цетрарія ісландська 2.10. Журавлина дрібноплідна



2.11. Любка дволиста 2.12. Лілія лісова



2.13. Зимолюбка зонтична 2.14. Шипшина яблучна





2.15. Береза низька

2.16. Гніздівка звичайна

2.17. Глід український

2.18. Козельці українські

8. Додаток 3



Тварини Черемського заповідника

3.1. Лось

3.2. Видра річкова

3.3. Норка європейська

3.4. Журавель сірий

3.5. Лелека чорний

3.6. Глухар

3.7. Красуня-діва

3.8. Дозорець -імператор

3.9. Кордулегастер кільчастий

3.10. Мідянка

3.11. Ропуха очеретяна

3.12. Бобер

3.13. Горностай

3.14. Рись

3.15. Тритони

3.16. Борсук

3.17. Ондатра

3.18. Скопа

3.19. Жук-олень



3.1. Лось 3.2. Видра річкова



3.3. Норка європейська

3.4. Журавель сірий



3.5. Лелека чорний

3.6. Глухар



3.7. Красуня-діва

3.8. Дозорець - імператор

3.9. Кордулегастер кільчастий

3.10. Мідянка



3.9. Ропуха очеретяна

3.12. Бобер



3.13. Горностай

3.15. Тритон 3.14. Рись

3.16. Борсук

3.17. Ондатра

3.18. Скопа

3.19. Жук-олень

Додаток 4



Екологічні ігри

Незакінчене речення

Завдання учасникам: пригадати відчуття, яке виникає у нас при спілкувані з природою. Утворюємо динамічні пари. Партнер “1” починає речення, партнер ”2”-закінчує.

Наприклад:



  • любити природу-це означає… (вивчати її)

  • мені хочеться бути в лісі тому, що…

  • Червона книга – це…

  • рослини потрібно берегти тому, що…

  • заповідники створені для того, щоб…

  • лісник – це людина, яка…

Пташка в клітці (українська народна гра)

Серед дітей лічилкою обирають “пташку”. Вона стає у центр кола, їй при цьому зав’язують очі.



  • Пташко, пташко, коли з клітки в небо злетиш? - тричі повторюють діти, ходячи довкола “пташки”, що стоїть нерухомо із зав’язаними очима.

Потім усі зупиняються, і один із гравців запитує:

  • Пташко, пташко, вгадай, хто відчинить твою клітку?

Кого “пташка” впізнає, той займає її місце.

Доведи або спростуй твердження

Завдання учасникам: послухати і висловити своє ставлення до тверджень

  • Червона книга – це пам’ятник природі.

  • Червона книга – це нагадування про минуле.

  • Червона книга – це турбота про майбутнє.

  • Щастя – життя на асфальті, а не серед квітучих рослин.

  • Без рослин Земля не збідніє.

  • Рослини – це джерело натхнення для людей.

  • Рослини – це окраса Землі.

  • Заповідники створені для збереження рідкісних рослин і тварин.

Лото “Квіти Червоної книги України”

Завдання учасникам: легко і невимушено запам’ятати назви квітів. Вирізаємо 12 квадратиків із картону, на них наклеюємо зображення квітів, занесених до Червоної книги (конвалія, підсніжник, пролісок, лілія, латаття, любка, росичка, смілка, шейхцерія, сон-трава, журавлина, гніздівка). Виготовляємо ще велику картку із зображенням квітів, яку слід прикріпити на дошку. Групи по черзі грають між собою. Квадратики (по 4 на робочу групу) кладуть на столи малюнками донизу, перемішують, а потім, дотримаючись черги, беруть по одному і накривають відповідний малюнок на дошці. Якщо учень з класу не може назвати квітку, він має покласти квадратик назад на стіл і знову чекати своєї черги.

Перемагає робоча група, яка найшвидше прикріпить на поле свої квадратики.



Знайди пару

Гравців об’єднують у дві команди: одній роздають листочки, іншій – плоди. За сигналом учителя діти стають парами так, щоб листочки відповідали плодам.



Будь уважний

Мета: закріплення знань про умови життя рослин.

Завдання: правильно визначити умови росту рослин.

Обладнення: м’яч.

Місце проведення: природнє середовище, класна кімната.

Хід гри

Гравці стають у коло. Ведучий – у центрі з м’ячем. Він називає рослину і місце, де вона росте. Тоді кидає учаснику гри м’яч. Наприклад: “Конвалія росте на болоті” або ” дуб росте у лісі”, ”Росичка росте у полі”.

Якщо ведучий назвав правильно, то гравець відповідає “Так”. Якщо ж ні, то гравець виправляє помилку. Якщо ж він помиляється – виходть з гри.

Переможець стає ведучим.



Сова

Мета: формування поняття про особливості способу життя тварин.

Завдання: сформувати поняття про нічний спосіб життя сови.

Підготовка до гри: осторонь ігрового поля креслять коло – “гніздо” сови. Усі гравці – “миші”, один – “сова”.

Розглядається питання: “Чим поведінка сови відрізняється від поведінки інших птахів?”



Хід гри

“Сова” іде у своє гніздо. На слово ведучого “день” “миші” розбігаються майданчиком. Далі ведучий говорить “Вечір”, - і через 1-2 секунди “Ніч”. Хто встиг сховатися за кущ чи дерево, стоїть (сидить) нерухомо, а “сова” вилітає на полювання. Коли хтось із “мишей” ворухнеться, “сова” підлітає до нього, бере за руку і веде у своє гніздо. Через 10-15 секунд ведучий вигукує “День”. “Сова” повертається до свого гнізда. Виграє той, кого жодного разу не спіймала “сова”.

Додаток 5

Поезії Л.О. Шевчук



Черемське

Відомо багато віршів та пісень

Про ліс мовчазний, урочистий,

А хто написав про боліт красоту

І світ цей незаймано-чистий?
Біляві берізки і верби тонкі

Стоять зачудовані плесами,

І міняться барв лісових кольори,

Розчесаних вітром косами.


Шейхцерія тут-цариця болота,

Як свічка тоненька, врочиста,

А ось журавлина червона,

Розкидала ягід намисто.


Пам’ятають ліси та болото

Панів із Варшави, бали…

Гуркіт війни, кононаду…

Мавка й Лука тут були…


Видніється острів ген там, вдалині,

Дуби там і квіти барвисті.

Прекрасне Черемське знайдете усі-

Тут води й озера імлисті.


Рідне Полісся

Чарівний куточок землі

І рідне Волинське Полісся,

Тут мрії й надії віків

В єдиний віночок сплелися.
Пробігло зайчатко мале,

Сохатого ноги ступають,

Токують лиш тут глухарі,

Край озера гуси літають.


Будує хатинку бобер,

Козулі милуються небом,

А ми пам’ятаєм завжди,

Що все зберегти оце треба.


Росою умилась росичка

І бджоли нектар принесли,

Зозуля знайшла “черевички”,

В Червону їх книгу внесли.


Замислився дуб віковічний

Про сутність свойого буття,

Він тішиться гіллям могутнім,

Щоб марним не було життя.


“Черемським” цей край називають

(Співдружність природи й людей),

Ми прагнемо для України

Неповторності всіх орхідей.



Додаток 6

Види рослин Черемського природного заповідника, що занесені до Червоної книги України



п.п

Найменування рослин

Кількість популяцій

1

Альдрованда пухирчаста

5

2

Береза низька

20

3

Береза темна

2

4

Осока Давелла

3

5

Булатка червона

2

6

Хера витончена

2

7

Каральковець тричінадрізаний

2

8

Зозулині черевички справжні

2

9

Пальчатокорінник Фукса

1

10

Пальчатокорінник м’ясочервоний

5

11

Пальчатокорінник плямистий

2

12

Пальчатокорінник травневий

3

13

Вовчі ягоди пахучі

2

14

Дифазіяструм сплюснутий

4

15

Росичка англійська

5

16

Росичка середня

3

17

Коручка чемерниковидна

3

18

Хамарбія болотна

20

19

Баранець звичайний

2

20

Щитолисник звичайний

1

21

Молодильник озерний

1

22

Ситник бульбастий

2

23

Лілія кучерява

2

24

Жировик Лез еля

10

25

Зозулині сльози яйцевидні

4

26

Лікоподієла заплавна

5

27

Плаун річний

21

28

Меезія тригранна

2

29

Мутин собачий

2

30

Гніздівка звичайна

2

31

Журавлина дрібноплідна

25

32

Любка дволиста

3

33

Любка зеленоквіткова

1

34

Верба чорнична

20

35

Верба Старке

3

36

Шейхцерія болотна

23

Додаток 7

ТВАРИННИЙ СВІТ ЧЕРЕМСЬКОГО ЗАПОВІДНИКА

Природознавство 4 кл. Урок-дослідження

Вчитель: Мізюк Валентина Іванівна

Природознавство 4 кл.

Тема. Тваринний світ Черемського заповідника

Мета: закріпити знання про карту України, зону мішаних лісів, ознайомити учнів із тваринним світом Черемського заповідника; розвивати допитливість, цікавість, спостережливість, уміння самостійно робити висновки, узагальнення, розв’язувати проблемні ситуації; розвивати прагнення примножувати багатство Землі, бачити прекрасне в природі; виховувати любов до рідної землі.

Обладнання: карта «Природні зони України», електронний посібник «Тварини», таблиця «Метод незакінчених речень», папка «Цікавинки», мікрофон, виставка книг по темі, таблички на партах «Дослідники» та «Інформаційна група», малюнки тварин. Девіз уроку: «Пізнай тваринний світ».

Форма проведення: урок-дослідження, робота в групах.

Інтерактивні методи навчання:

  1. Очікування

  2. Мозкова атака

  3. Мікрофон

  4. Метод незакінчених речень

  5. Гра «Так чи ні»

Хід уроку

Вчитель: Всім присутнім ми зичим

здоров’я й добра!

А тепер до роботи

приступати пора!



Вчитель: Почнемо наш урок з повідомлення про погоду (учні записують дані в зошитах). Даю слово Вікторії, вона відповідає за календар погоди.

Учень: Сьогодні – 15 жовтня.

День похмурий.

Дме південно-західний вітер.

Температура повітря +180С.



Вчитель: Сьогодні у нас буде незвичайний урок, урок-дослідження. А що саме ми будемо досліджувати, спостерігати, аналізувати, ви дізнаєтеся пізніше. Ми робитимемо зупинки, обговорювати матеріали досліджень. Я буду вашим керівником.

На уроці працюватимуть групи:



  • «Дослідники»

  • «Інформаційна група»

Напередодні була організована експедиція з учнів нашого класу.

  • Що ж таке експедиція?

Учень: Експедиція – це спеціально організований похід у віддалену місцевість зі спеціальним завданням.

Вчитель: А яке завдання мала ця група дослідників, ви дізнаєтеся пізніше.

Девіз нашого уроку: «Пізнай тваринний світ»

Вчитель: Діти, що ви очікуєте від нашого уроку? (Метод очікування)

Вчитель: А зараз робимо першу нашу зупинку,яка має назву «Розминка»

(Метод “Мікрофону”)

  • Яка карта висить на дошці? (Природних зон України)

  • Яким кольором позначено зону мішаних лісів на карті?

  • Яку частину території України вона займає?

  • Які форми земної поверхні є в зоні мішаних лісів?

  • Які водойми знаходяться на її території?

  • У якій зоні знаходиться наша Маневиччина?

  • На які групи поділяється «царство» тварин?

Оголошення теми і мети уроку

Вчитель: Сьогодні на уроці ми будемо досліджувати тваринний світ Черемського заповідника. Зустрінемось із найпоширенішими тваринами і рідкісними.

Проблемне питання: Чому такий різноманітний тваринний світ заповідника?

Вчитель: Наступна наша зупинка «Новинки»

  • Подивіться ще раз на карту зони мішаних лісів. Знайдіть Черемський заповідник.

Група «Дослідники» Скрипка Юрій

Учень: Цікавим і різноманітним є тваринний світ у заповіднику. У мішаних лісах водяться травоїдні звірі: лось, козуля, олень благородний, заєць, миші. Хижі – вовк, лисиця, тхір чорний, куниця. Є також і всеїдні – дика свиня, борсук (додаток 3.16), білка, їжак.

Біля лісових водойм селяться бобри (додаток 3.12), видри (додаток 3.2), ондатри (додаток 3.17). У лісі й на узліссях живуть вужі, гадюки, полози та ящірки. З водою пов’язане життя вужів, жаб, тритонів (додаток 3.15). В озерах Редичі і Черемському зустрічаються йоржі, карасі, щуки, в’юни, окуні, плітки, лини.

У лісовій підстилці, під корою дерев, живе багато комах. Вони є кормом для птахів. Більшість птахів перелітні. Це – солов’ї, зозулі, шпаки, мухоловки. На озерах і болотах з’являється лелека білий, журавель сірий, кулики, лебеді. Постійними мешканцями заповідника є рябчик, глухар, тетерук, сова сіра, дятел великий.

Ось такі найпоширеніші тварини зустрічаються у Черемському заповіднику.



Вчитель: Дай відповідь на проблемне питання: Чому такий різноманітний світ у заповіднику?

Учень: Тваринний світ різноманітний тому, що тут є всі необхідні умови для життя тварин: їжа, вода, тепло, світло. У лісі тварини можуть легко заховатися від ворогів, знайти чи побудувати собі житло.

Фізкультхвилинка «Раз, два – дерева…»

Вчитель: Рідкісні тварини досліджував Ремінський Микола – член експедиції (розповідає і демонструє малюнки тварин).

У Черемському заповіднику зустрічається 126 видів тварин. 72 види рідкісних, які занесено до Червоної книги України. Це борсук, видра річкова, горностай, рись, норка європейська, глухар, журавель сірий, лелека чорний, жук-олень, ропуха очеретяна, скопа та ін..



Видра (додаток 3.2) і норка (додаток 3.3) – цінні хутрові звірі. Ведуть осілий спосіб життя біля водойм. Живляться рибою, комахами, молюсками, дрібними гризунами.

Журавель сірий (додаток 3.4) гніздиться серед боліт. Живиться рослинною їжею переважно.

Лелека чорний(додаток 3.5) – зникаючий перелітний птах. Гніздиться на старих деревах на висоті 6-20м. Живиться лише тваринною їжею.

У сосновому бору живе глухар (додаток 3.6) – осілий птах. В середині квітня можна спостерігати цікаве явище – токування. Часто між самцями виникають поєдинки. Живляться глухарі рослинами, ягодами, комахами, взимку – хвоєю. Після створення заповідника цих птахів на Поліссі побільшало.



Вчитель: Для чого створений Черемський заповідник?

Учень: Щоб зберегти і примножувати природу.

Вчитель: А зараз надаємо слово члену експедиційної групи Петрук Анастасії, вона продовжить знайомити нас із результатами своїх досліджень.

У Черемському заповіднику можна зустріти численну кількість комах. Бабок налічується 19 видів. Три види – красуня-діва (додаток 3.7), дозорець-імператор (додаток 3.8), кордулегастер кільчастий додаток 3.9) – занесені до Червоної книги.



Красуня-діва (додаток 3.7) – це диво-комахи, бабки середніх розмірів. Вони ненажерливі хижаки. Ловлять комах, пуголовків, мальків риб. Їх можна використовувати як показники екологічного стану водойми.

Окрасою заповідника є жук - олень (додаток 3.19).

Дуже часто зустрічається на території заповідника плазун мідянка (додаток 3.10) (Червона книга). Полюбляє сонячні галявини листяних лісів. Не отруйна. Народжує 4-19 малят.

На піщаних горбах з травою можна зустріти ропуху очеретяну (додаток 3.11). Активна в сутінках та вночі, а вдень заривається в грунт на 20-80см. Живиться комахами. Самка один раз на рік відкладає 3-4тис. ікринок. Зимує в норах.



Вчитель: Побудуй ланцюжок живлення, який склався в зоні мішаних лісів.

Учень: колосок миша змія лелека

Рослина миша їжак

Вчитель: У нас працювала «Інформаційна група». Вони відшукали цікаву інформацію про тварин заповідника.

Цікавинки

1. Бобри (додаток 3.12) – найбільші серед гризунів. Ще за часів Київської Русі вони охоронялися законом. Найбільша гребля, яку спорудили бобри, мала довжину 299,2км. Під водою можуть бути 15хв.

2. Горностай (додаток 2.13) за рік знищує 2-3 тис. мишей.

3. Ласка за добу виловлює 15 мишей, за рік – 3000, заощаджуючи 500кг зерна.

4. Пам’ятник рисі (додаток 2.14) споруджено в Іспанії, поблизу м.Севільї. Це символ вільного звіра. Малі рисенята легко приручаються, граються з дітьми.

5. У лося найбільші роги серед звірів України.

6. Дикі свині погано бачать, але відчувають запах за 500м.

7. Зубри – найбільші звірі України. Маса – до 1000кг, зріст – до 2м, довжина тіла – до 3м.

Вчитель: А зараз проведемо гру «Так чи ні»

  1. Черемський заповідник був створений у 2001 році. (Так)

  2. Заповідник знаходиться на південь від Маневич. (Ні)

  3. У заповідник входять ліси, два озера, болота. (Так)

  4. Тут проживає 126 видів тварин. (Так)

  5. До Червоної книги занесено 72 види. (Так)

  6. Заєць належить до рідкісних тварин. (Ні)

  7. Бобри селяться у мішаних лісах. (Ні)

Домашнє завдання:

  1. Виконати завдання в зошиті. (ст.26)

  2. «Дослідники» - написати про рідкісну тварину в зошиті, «Інформаційна група» - записати цікавинки про тварин заповідника.

Виставка книг по темі.

Підсумок уроку

Метод незакінчених речень

  • Черемський заповідник створений для того, щоб…

  • Тут проживають рідкісні тварини, які занесені в Червону книгу, їх…(скільки?)

  • На сьогоднішньому уроці найбільшим відкриттям було…

  • Чи справдилися ваші очікування?

Вчитель: Вмійте природу любити:

Кожній тварині радіти,

Цвіту не вирви задаром

Гілки не втни для забави.

Знай, все окрасою буде

Нашого рідного краю!



Додаток 8 ПРИРОДОЗНАВСТВО

  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка