Методичні рекомендації для музичних керівників дошкільних навчальних закладів



Скачати 431.88 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації09.03.2016
Розмір431.88 Kb.
  1   2   3



Управління освіти Чернігівської міської ради

Науково-методичний центр

Креативний розвиток дошкільнят засобами музичного мистецтва.

(Методичні рекомендації для музичних керівників дошкільних навчальних закладів.)


Чернігів

2009


Матеріали підготувала та упорядкувала музичний керівник ДНЗ № 68,

спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії

Хомуленко Любов Андріївна

Рецензенти:



М.В. Коновальчук – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки та методики початкового навчання Чернігівського Державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка

О.Ф. Полуян – методист відділу дошкільного виховання Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, старший викладач кафедри менеджменту освіти ЧОІППО

В.І. Мисник – методист науково-методичного центру Управління освіти Чернігівської міської ради

Посібник розраховано на музичних керівників дошкільних навчальних закладів.

Схвалено й рекомендовано до друку науково-методичною радою науково-методичного центру Управління освіти Чернігівської міської ради

Протокол № 2 від 09 листопада 2009 р.



Вступ

Дивимось фільми, вистави чи мультики —

Там не обходиться також без музики.

Жити без неї не зможе балет.

Як пояснити її нам секрет?

Свято надійде у парках, на вулицях.

Сцени й майданчики віддані музиці.

Співи лунають, оркестри звучать,

Музики звуки в повітрі бринять.

Музика супроводжує людину протягом усього життя. Ще в утробі матері дитина починає сприймати музику через материнський спів, саме тоді музика викликає в неї емоційні реакції та закладаються найперші творчі прояви малят через маніпулювання звуками. Здавна музику визнавали важливим засобом формування особистісних якостей людини та її духовного світу. Сучасні дослідження переконують у тому, що музичне виховання має непересічне значення у загальному розвитку дошкільника і творчому зокрема.

Раннє залучення дітей до творчої, а не тільки сприймаючої діяльності дуже корисне для загального художнього розвитку, цілком природне для дитини та відповідає її потребам і можливостям.

Педагогічна діяльність Хомуленко Л.А. якраз і спрямована на розкриття та розвиток творчих здібностей дітей в музичній сфері.

На наш погляд, поданий посібник цінний тим, що в ньому представлені різні форми прилучення дошкільнят до скарбниці вітчизняного та світового музичного мистецтва. Впевнені, що він є прикладом формування особистісно-орієнтованої моделі дошкільної освіти, тому що базується на гуманізації музично-педагогічного процесу, коли дитина з її особистісними та індивідуальними особливостями є головним об’єктом уваги музичного керівника, а весь процес навчання та виховання будується на основі їхньої співпраці й співтворчості з урахуванням вікових можливостей та зони найближчого розвитку дітей, інтересів кожного вихованця, його музичних успіхів, з повагою до будь-яких творчих проявів.

Заслуговує на увагу атмосфера поваги до особистості кожної дитини, до її інтересів, думок про музику, заохочення до індивідуальної виразності виконавства, підтримка творчих проявів дитини, яка панує під час проведення різних типів занять та організації видів дитячої музичної діяльності, особливо пісенної творчості, творчому музикуванні, музичної ігрової діяльності. Збагаченню творчого потенціалу дитини сприяє втілення в роботу інноваційних технологій, зокрема рекомендацій з пріоритетних ліній згідно Базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі», Карла Орфа, Глена Домана, елементів ТРВЗ.

Посібник вміщує оригінальні винаходи, практичні методичні рекомендації, заняття та фрагменти з обраної теми. Цікавими є стиль та манера презентації матеріалу: ґрунтовна, досконала, наукова.

Використовуючи методичні поради Хомуленко Л.А., її колеги матимуть змогу ефективно реалізувати досить складні завдання музичного виховання дошкільників у найбільш звичних і природних для них формах активності та видах діяльності.

Вважаємо, що подальше вивчення та розповсюдження цього досвіду серед музичних керівників дошкільних закладів міста буде актуальним ще й тому, що він є прикладом майстерного збагачення естетичного сприймання та емоційної сфери дошкільнят через повсякденне звертання до Музики як до джерела життєво необхідних приємних вражень.

В.І. Мисник – методист науково-методичного центру

Управління освіти Чернігівської міської ради
Креативність як одна з пріоритетних ліній розвитку дитини.

Реформування системи освіти, що торкнулося й дошкільної справи, висуває розвиток творчої особистості дитини як одне з пріоритетних завдань. Без його розв’язання нереально здійснити головну мету дошкільної освіти, окреслену Базовим компонентом дошкільної освіти в Україні: формування базису "особистісної культури дитини через відкриття її світу в його цілісності та різноманітності". При цьому дитина не повинна пасивно спостерігати світ довколо неї, споживати готову інформацію і репродукувати чи копіювати пропоновані їй готові моделі, алгоритми дій тощо. Бо відтак людство перетвориться на сукупність бездумних виконавців чиєїсь волі, а цивілізація зупиниться на своєму шляху до прогресу. Саме від творчих людей, які можуть досягти успіхів у діяльності завдяки певним індивідуальним та типологічним рисам, залежить розвиток суспільства.

Ось чому у новій Базовій програмі розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» як одну з пріоритетних ліній розвитку заявлено креативність.

Креативність (від лат. Creatio — створення) у більшості джерел стала синонімом творчості.

Прояви творчості. Які вони?

Задатки творчості є у кожної людини. Необхідно лише їх розкрити і активізувати. Прояви творчих здібностей можуть бути різними — від яскравого таланту до скромних і малопомітних, але суть творчого процесу однакова для всіх. Різниця — в конкретному матеріалі творчості, масштабах досягнень та їх значущості для суспільства.

Відомий психолог Л. Виготський наголошував: результат творчої діяльності може бути новий щодо системи знань, способів дій, оціночних орієнтацій, стосовно конкретної людини, а не абсолютно новий. Творчість сприяє розвитку особистості, культури. Творчим може бути не лише результат діяльності, а й сам процес пошуку результату. Ми мусимо пам’ятати, що результат розв’язання проблеми може бути однаковим, а от способи його досягнення можуть дуже відрізнятися один від одного. У багатьох випадках ця «родзинка» має найбільшу цінність. Адже недарма у розвивальному навчанні акцент переноситься із результату на процес його досягнення.

Не згасити вогнику творчості

Виховати творчу особистість прагне кожен педагог. І починати потрібно вже у дитячому садочку. Не згасити вогнику творчості у дошкільнят, навчити їх поважати будь-які прояви творчості, підтримувати прагнення знайти щось нове і цікаве.



Педагог має обережно підтримувати, іноді навіть фантастичні, ідеї дітей. Адже саме такі ідеї в майбутньому можуть стати основою найсучасніших розробок. Пригадаємо цікаві розповіді Жюля Верна про дивні подорожі капітана Немо на підводному човні, до Місяця, до центру Землі тощо. Скільки, на наш погляд, тепер уже звичайних, а раніше дивовижних, новинок уперше придумали письменники-фантасти.

Дуже добре, якщо діти прагнуть міркувати самостійно, не бояться обстоювати власну думку, наполегливо шукають кілька варіантів розв’язання, порівнюють їх і знаходять (якщо це справді можливо) найкращий.

Але малюки ще мають навчитися все це робити. Звичайно, в когось з них творчі прояви видно яскравіше, з кимось необхідно додатково попрацювати і знайти найцікавіші саме для нього види діяльності. Творчість дітей проявляється там, де їм зрозуміло, цікаво, де є нагода отримати несподіваний, яскравий результат. Дітям цікаво щось робити власноруч, розмірковуючи над тим, як краще, цікавіше і швидше це зробити і в результаті отримати щось «матеріальне» — цікаву аплікацію, малюнок, іграшку, побачити несподіване у звичайних речах...

Було б помилкою пов’язувати креативність та творчість лише з художньою діяльністю – образотворчою, літературною, театралізованою і, звичайно, музичною.

Творча активність стосується також і інших видів діяльності – пізнавальної, моральної, комунікативної, фізичної, соціальної, мовленнєвої. Це завжди треба пам’ятати, а ще слід знати:

Щоб дитина дошкільного віку виявляла творчу активність, важливо забезпечити їй розвивальне середовище. Адже творчість не формують, а стимулюють. Щоб вона виявлялася і розвивалася, у дитячому садку належить створити сприятливі умови. Необхідно допомагати дітям проявляти природне прагнення до креативності, використовуючи для цього розвивальні завдання; правильно оцінювати досягнення дітей у творчій діяльності; не переривати творчий процес; не гальмувати прояви творчої активності дитини критичними зауваженнями, негативними оцінками; створювати ситуації вільного спілкування, обміну думками.

Творчість є доступною для всіх дітей, а не лише для обдарованих, тому в основі діяльності кожного педагога-дошкільника має бути професійне кредо:


Тільки з повагою й любов’ю

Наближаймось до мети:

Дітей поганих не буває,


якщо талановита ти,

їх безталанних не буває,

якщо працюєш творчо ти!



«Музика — уява — фантазія — казка — творчість — така

стежинка, йдучи якою дитина розвиває свої духовні сили».

(В.О. Сухомлинський)

Музичне мистецтво – унікальний фактор формування творчих здібностей креативної особистості.

Наше століття комп’ютеризації і інформації вимагає від особи великої творчості, пошуку, пізнань. Саме музика формує у людини свободу в творчому мисленні, дає можливість імпровізувати, віддаючи взамін емоційні реакції – радість, задоволення. Музика допомагає вихованню, дає можливість пізнати світ. Через музику формується внутрішній світ особистості, любов до життя, людини, природи, розвивається художній смак і творча уява. А творча уява людини – той ключик, який відчиняє перед нею двері у нове, досі не знане життя.

Дошкільне дитинство є найкращим періодом для розвитку творчої уяви, інакше кажучи, дошкільний вік дає прекрасні можливості для розвитку здібностей до творчості. І від того, наскільки були використані ці можливості, багато в чому залежатиме творчий потенціал дорослої людини. Дитячий садок – це той осередок, де зростає і формується дитина, як особистість.

Кожний педагог дошкілля — творець. Щодня, віддаючи силу душі і розуму, він створює казковий «замок дитинства», в якому звучить мелодія люблячих сердець. Ніби камертон, він задає правильний тон струнам дитячої душі, які потім заграють ніжністю, любов’ю, зірковим сяйвом музичної палітри життя, адже дитина — надто висока цінність, і немає нічого дорожчого і важливішого, ніж виростити фізично здорову, гармонійно розвинену, щасливу людину.

Не виняток із цього і музичний керівник дитячого садка. Адже, що може бути прекраснішим, ніж діти та музика! Для кожного музичного керівника звичайний стан – це творчий пошук, невід’ємне бажання зробити так, щоб зустріч з дітьми стала для них, по-перше, радістю, а, по-друге, якнайглибше занурила у неповторний, найчарівніший, неосяжний світ її Величності Музика.

Маючи багаторічний досвід роботи з дошкільнятами, я зацікавилася впливом музики на розвиток творчих здібностей дітей. Поважаючи в кожній дитині особистість, намагаюсь максимально розвинути здібності, закладені природою.

Засобами музики, художнього слова я постійно прагну впливати на розвиток уяви, художнього смаку вихованців, заохочую їх мислити самостійно і неординарно. Особисто мене, як музичного керівника, завжди непокоять одноманітні рухи дітей при виконанні творчих завдань. Адже творчість — це вияв ініціативи, винахідливості, вигадки, фантазії...

У своїй роботі прагну дотримуватись такої структури БАЧУ; ЧУЮ; ТВОРЮ (танцюю, співаю, імітую).

Щодо найменших, то намагаюсь урізноманітнювати враження, розширювати особистий досвід дітей. У пригоді стають фрагменти з лялькових вистав, виступи старших вихованців і вихователів, знайомство з новими іграшками, музичними інструментами. Це допомагає зацікавити малят, активізувати заняття. Спроби самому заграти на сопілку, підібрати мелодію на металофоні, повторити барабанний дріб викликає в дітей нове ставлення до музики; мені легше після цього викликати їх на розмову, запропонувати творче наслідування.

На іншому занятті діти спостерігають за характерною ходою Лисички, що скрадається під відповідну музику, — ногу тихо ставить, озирається... (Так старша дівчинка зображає її перед малюками). На другому занятті побачене закріплюємо почутим, коли я виставляю на ігровому нотному стані символи, що позначають рух мелодії вгору або вниз, — «сліди Лисички».

Згодом, коли, слухаючи музику, ми складали казочку, діти не тільки використали свої знання і відтворили на фортепіано та металофоні, як скрадається Лисичка, а й створювали власні музичні малюнки, наслідуючи ритм віршика.

Послідовна робота дає змогу раз по раз підвищувати вимоги. Під враженням почутого малеча сама вже складає казочку: грались зайчики, підкралась до них Лисичка і стала слухати. Тут затупотів ведмідь, усі злякались і втекли. До цієї казочки вони самостійно створили музичний супровід.

Творчість дітей розвивається з накопиченням досвіду й знань. Вихованці середньої групи залюбки створюють музичні образи. Так, один грає на інструменті, а решта відгадує, визначає характер образу: «Зайчики в Оксани веселі, легко танцюють. А в Сергійка зайчики скачуть і сильно тупотять ногами».

Використовую ілюстрації, прості, короткі загадки, на які треба відповідати мімікою, рухами, жестами. Спонукають до імпровізацій народні пісеньки. Так, дівчинка бере ляльку, «вмиває» її й приспівує:

Водичко, водичко, умий Галі личко,

Щоб очки ясніли, щоб щічки рум’яніли,

Щоб сміявся роток, щоб кусався зубок.

А як тільки починається дощ, діти радісно підстрибують і співають:

Іди, іди, дощику…

Ці маленькі імпровізації мають естетичну цінність, вони задовольняють прагнення дітей передати свої емоції за допомогою музики.

До участі у пісенній творчості готую вихованців поступово. Виконуючи, скажімо, знайому дітям пісню, зупиняюся в кінці, а малята доспівують її вже самі. Потім, співаючи незнайому розспівку, зупиняюся на нестійкому звуці, а діти закінчують її стійким звуком. А згодом, проспівавши уривки мажорного і мінорного ладу, пропоную вихованцям впізнати, а потім і відтворити голосом характер мелодії (весело чи сумно). Малята швидко засвоюють, що пісня має свою структуру вступ, заспів, приспів.

При самостійній імпровізації простих мотивів діти наслідують, імітують спів зозулі, проспівують імена, складають мелодію на слова «цінь-цвірінь», «няв-няв». Пісенна творчість стає у пригоді при складанні відповідей. Дітям пропоную музичні питання, як от: «Зайчик, Зайчик, де бував?» Діти самостійно імпровізують: «Я в садочку танцював! Під кущем, під кущем!» Старших спонукаю до складання пісень на власні слова, але спершу вчимо ритмічно говорити і римувати.



Музичний керівник Діти

сонечко віконечко

діти квіти

струмочки листочки

весна красна, запашна.

Велике значення в розвитку творчих здібностей я надаю музично-ритмічним рухам. Навчаючись характерних рухів певного персонажу, діти передають особливості його поведінки під відповідну музику, наприклад, танок ведмедя і ведмежат, танок метеликів, зайченят, сніжинок, намистинок.

Пропоную дітям творче завдання, наприклад: «Оживи малюнок», «Школа зайченяти» тощо.

При слуханні музики, що відтворює картини природи, зацікавлюю дітей розповіддю, як от: «Настало літо — грибне, лісне, полуничне, річкове, малинове. Прислухайтесь: у полі шелестить травичка, сюрчать коники, гудуть бджоли. Мовчить вода в річках, озерах. І раптом хлюп, сплеск води — певно, рибка хвостиком ударила. Дзюрчить струмочок. Зупинись і почуєш його пісеньку».

Так, одного разу ми з дітьми побували в лісі, не виходячи з дитячого садка,— діти сиділи за столами, перед ними були розкладені аркуші для малювання й фарби. А ліс сам прийшов до нас. Він дзвенів пташиними голосами, в ньому стрибали білки й зайці, стукав дятел, продирався ведмідь, рискав вовк… Це звучала музика. Ми слухали, і кожен бачив своє, що й відтворилося в малюнках. А наступного заняття діти пояснювали свої малюнки, підкріплюючи їх рухами.

Мудрість творчості і полягає саме в тому, що поступово накопичуючи і зіставляючи свої враження, музично-слухові уяви, дитина несподівано розкривається в своїх творчих проявах.

Буду рада, якщо цей посібник допоможе моїм колегам – музичним керівникам в роботі з дітьми, адже музична творчість – найцікавіша, найприємніша, найдоступніша!

Пісенна творчість.

В дитячому віці природні вокальні дані здебільшого виявляються слабо. Значна частина дітей майже не вміє співати, нечисто інтонує, проте, в багатьох випадках це не свідчить про відсутність у них музичних здібностей. Завдання музкерівника – навчити дітей любити пісню, дати найпростіші вокальні навички, розвивати музичний слух, пам’ять, відчуття ритму, спонукати малят до творчості.

Велике значення в вихованні інтересу до пісні та накопиченні музично-творчого досвіду має вокальна імпровізація. При цьому виді роботи дитина відразу імпровізує за допомогою музики. Крім того, для вокальної імпровізації не потребується жодних додаткових зусиль: кожен має власний голос. Цей вид діяльності розвиває голосовий апарат, вокально-слухові навички.
Пропоную досить широкий вибір пісенно-методичного матеріалу, який, гадаю, допоможе музкерівникам в роботі з дошкільнятами.

Вокальні імпровізації

Перші кроки в імпровізації – це привітання, де найчастіше відповіді дітей безпосередньо дублюють інтонації музичного керівника.



Добрий день!


Доб- рий день, доб- рий день!




Доб- рий день, доб- рий день скіль-ки світ- ла та пі- сень.


Далі слід ускладнити завдання:

Пропоную вивчити з дітьми музичне вітання:





Доб- рий день, ві- та- єм вас і ду- же ра- ді ба- чить вас,


Радісно



а як все пов- то- ри- мо, му- зи- ку по- слу- хай мо.



бу- де- мо піс- ні спі-ва- ти, нот- ну гра-мо- ту вив- ча- ти,

До таких завдань потрібно готуватися ретельно. Інакше кажучи, діти мають «створювати» мелодію за допомогою музкерівника, будучи переконаними, що це «їх власна творчість».

Візьмемо простий текст:

У садочок я іду,

Дуже поспішаю.

Музкерівник виразно читає його, наголошуючи на ритмічних одиницях:

П П П І П П ІІ

У садочок я і-ду, ду-же по-спі-ша-ю...

Тепер дітям нескладно проплескати ритмічний малюнок цього тексту. Далі пропоную створити мелодію до нової пісні, хай навіть на двох знайомих звуках.

Початок дня

Ц
Радісно


ією піснею можна починати кожне заняття для створення позитивного настрою. Усмішка є обов’язковою умовою для її виконання. Співати слід з легкістю, виразно, чітко вимовляючи слова, а кінці фраз перед паузами закінчувати м’яко, не форсуючи звук.


Зна- є кі- шка, знає ми- шка, зранку чим поча- ти



день, перш за все- твоя ус- міш- ка, щоб радів ти від пі-



-сень. "До-брий день" вам і "спа- си- 6і"



Звикли всі ми го- во- рить і ус- міш- ки на- ші



ми- лі дру- зів ра- ду- ють що- мить.

З


Приспів:

«Добрий день» вам і «спасибі»

Звикли всі ми говорити,

І усмішки наші милі

Друзів радують щомиті.
нає кішка, знає мишка,

Зранку чим почати день:

Перш за все — твоя усмішка,

Щоб радів ти від пісень.

І в садочку кожен знає

Найприємніші слова,

З них свій день розпочинає

Кожен з нас: і ти, і я.

Цікавим для дітей є музичне завершення заняття, коли прощання музкерівника з дітьми та їх відповідь також співається, а не промовляється.

Наспівно


До по- ба- чен- ня, са- до-чок, зав- тра ми прий- де- мо знов.

Початковими спробами навчити дітей імпровізації вважаються і прохання проспівати своє ім’я. Це можуть бути ритмічні малюнки імен або невеликої поспівки на звуках, відомих дітям:




Звуть ме- не На та- ша.



Як іш- ла в са- до- чок, сі- ла на пе- ньо- чок.


Ве- се- ло, ве- се- ло в на- шо- му са- доч- ку!




Ку– ку, ку– ку, ку– ку, – зо– зу– ля у га– ю.



Весело

Імпровізації на звуконаслідування

Креативний розвиток неможливий без звертання до музичного фольклору. Найбільш цікавим, простим й доступним фольклорним матеріалом для дітей дошкільного віку можуть бути; загадки, лічилки, заклички, дражнилки, небилиці, колядки, щедрівки, а також народні пісні.



Дитячі народні пісні

Для кожної дитини найпершою піснею є колискова — мамина пісня, що відкриває для дитини навколишній природний світ. З маминої пісні, яка дзвенить, мов срібний струмочок, починається дорога у велике життя, любов до своєї Вітчизни. Подобаються дітям й веселі, жартівливі пісні.





Я ма- лень- кий хлоп- чик, ви- ліз на стовп- чик,

Я
Жваво
маленький хлопчик



у ду- доч- ку гра-ю, ді- тей за- бав- ля- ю,



а вам всього най кра- що- го у сві- ті ба- жа- ю!


Забавлянки

Забавлянки виконуються з відповідними рухами та жестами, що покликані фізично зміцнювати дитину, створювати радісний, бадьорий настрій.

Цю забавлянку виконують у той період, коли дитина починає ходити або стояти на ніжках. Характер її веселий, світлий, радісний. Виконують її для дитини дорослі: бабуся, старша сестричка чи братик, няня.



Т
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка