Методичні рекомендації для музичних керівників дошкільних навчальних закладів



Скачати 431.88 Kb.
Сторінка2/3
Дата конвертації09.03.2016
Розмір431.88 Kb.
1   2   3

Весело
анцювала риба з раком



Тан- цю- ва- ла ри- ба з ра- ком, ри- ба з ра- ком,



а пет- ру- шка з пас- тер- на- ком, з пас- тер- на- ком.



а ци- бу- ля з час- ни- ком, а дів- чи- на з коза- ком.



а ци- бу- ля з час- ни- ком, а дів-чи- на з ко- за- ком.


Небилиці

Небилиці - це своєрідні ігри в «перевернутий світ», пісні про те, чого не може бути насправді, тому вони викликають у дітей веселий настрій. Небилиці вчать малюків відрізняти справжнє від нереального, навчають правильно орієнтуватися у навколишньому природному світі.



Ой зі -бра- лась зві-ри-на з ці – лої гро- ма- ди,

О
Весело
й зібралась звірина



Гей- га, у- ха- ха, з ці – ло– ї гро- ма- ди.



Ой зібралась звірина

З цілої громади,

Гей-га, уха-ха,

З цілої громади.

Посадили ведмедя

За столом до ради,

Гей-га, уха-ха,

За столом до ради.

Стали раду радити,

Кого би женити,



Гей-га, уха-ха,

Кого би женити.

Оженімо зайця,

Хорошого молодця,

Гей-га, уха-ха,

Хорошого молодця.

Хай по лісі не блукає,

Нехай свою жінку має,

Гей-га, уха-ха,

Нехай свою жінку має.





Пісні – казки

У піснях-казках найчастіше висвітлюються епізоди з життя тварин, де вони представлені з різними вадами, що завжди висміюються. Звірі часто-густо наділені людськими якостями: працьовиті або ліниві, можуть жартувати, танцювати.



Танцювали миші


Тан цю вали миші по бабиній хижі, стало бабі за танець –

Рухливо



З’їли миші буханець, стало бабі за танець, з’їли миші буханець.

Танцювали миші Ви ж буханчик з'їли,

По бабиній хижі, Поточили крупці,

Стало бабі за танець — І маковки всі погризли

З’їли миші буханець. Бабусі-голубці.

Ой ви, мишенята, Ой шануйтесь, миші,

Сивенькії шкурки, Та сидіте тихо,

Нащо бабу зграбували, Як бабуся кота впустить,

Наче тії турки! То буде вам лихо.
Дитячі колядки

Для дитячих колядок характерні мотиви радості, святковості. їх виконують двоє-троє дітей в сінях або в оселі без інструментального супроводу з прикінцевим віншуванням.





Си- на ро- ди- ла. Сі- ном при- тру- си- ла,




По всьо- му сві- ту ста- ла но- ви- на: Ді- ва Ма- рі- я


П
Помірно
о всьому світу стала новина




в яслах по- ло- жи- ла Го- спод- ньо- го Си- на.


Дитячі щедрівки

Здавна на Україні вечір перед Новим роком називали щедрим, тому і пісні, що виконують в цей час, називають щедрівками. Для дитячих щедрівок властива жартівлива тематика. Характерними є мотиви прохання і погроз.



Щ
Жваво
едрик-ведрик



щед-рик - вед-рик, дай- те ва- ре- ник,



гру-доч- ку каш- ки, кіль- це ков- бас- ки.

Щедрик-ведрик, Мати казала,

Дайте вареник, Щоб дали сала.

Грудочку кашки, Батько сварився

Кільце ковбаски. Щоб не барився.

Щедрий вечір!

У щедрівках домінують мотиви щастя, здоров’я, добробуту. Співати щедрівки слід легко, граціозно. Ноту Ля малої октави можна співати октавою вище. Наприкінці традиційним є побажання «Щедрий вечір! Добрий вечір! Добрим людям на здоров’я!».

Після щедрівок деколи декламуються невеличкі віршики жартівливого характеру.



Пісні - ігри

В основі пісень-ігор лежить розкриття різних життєвих ситуацій засобами рухових елементів. Зародились вони дуже давно і є плодами творчої діяльності самих дітей. їх персонажі — птахи, звірі.





Бі- ла квоч- ка чу- ба- роч- ка по дво-ру хо- ди- ла,


Ходою

Біла квочка-чубарочка


за со- бо- ю двадцять троє курча-ток во- ди- ла. Ціп, ціп, цю-ру-ру,



Ціп, ціп, цю-ру-ру, За со- бо- ю двадцять троє кур- ча- ток во- ди- ла.


ХІД ГРИ

За допомогою лічилки діти вибирають Квочку та Яструба, а самі стають курчатами. Співаючи, діти імітують рухами співаний текст. Після того, як покажеться Яструб, курчата збігаються і стають навколо Квочки. Квочка сердиться і відбивається від Яструба. Після імітованого пострілу Яструб падає і гра розпочинається спочатку.



Заклички

В основі закличок лежить вірування в магічну силу слова. Адресатом звернень є небесні світила та інші сили природи. Загалом заклички пов'язані із землеробською працею наших далеких предків. Наразі заклички — це власне дитяча творчість і найчастіше їх співають навесні.



Вигрій, вигрій, сонечко



Вигрій, вигрій, сонечко, на широке по-леч-ко,

на на- ше по- двір’ячко, на ба- би- не зіл-ляч-ко.




Жваво


Там дід ко- сить, сон- ця про-сить, хма-ру роз-би- ва- є,



Сонця добу- ва- є. Бий, дзвоне, бий! Хмару роз- бий!

Вигрій, вигрій, сонечко,

На широке полечко,

На наше подвір'ячко,

На бабине зіллячко.

Там дід косить,

Сонця просить,

Хмару розбиває,

Сонця добуває.

Бий, дзвоне, бий!

Хмару розбий!

ІМПРОВІЗАЦІЇ З ВИКОРИСТАННЯМ ВІРШІВ

Прикладом цього виду дитячої творчості може бути:



Фрагмент спільної діяльності з вихованцями „Покладання улюбленого вірша на музику“

Мета:

  1. Розвивати музично-творчі здібності, музично-слухові уявлення, чуття ритму; створювати позитивний емоційний настрій; закріплювати знання про регістри.

  2. Виховувати естетичне сприйняття довкілля.

  3. Вчити знаходити засоби перетворення мовленнєвого звуконаслідування у музичні звуки, формувати вміння співвідносити музичні образи та виконавські прийоми; продовжувати вчити співати природнім голосом, без напруги, починаючи спів відразу після музичного вступу; емоційно передавати характер вірша.

Матеріал: музичні інструменти: трикутник, металофон, ксилофон, бубон, барабан, маракаси, дзвіночки.

Музичний матеріал: розспівка „Добрий день“, співи на регістри, імпровізовані 3 мелодії.

Хід творчої співпраці:

Вихователь: Любов Андріївно, ми прийшли до вас за допомогою. Ми вивчили віршик і хочемо, щоб Ви допомогли нам перетворити його на пісеньку, тобто поклали на ноти, щоб можна було цей віршик проспівати.

Музичний керівник: Охоче вам допоможу! А зараз я хочу вас попросити розповісти цей вірш.

(Розповідають).

О

ксана Сенатович

Лютий в гості на гостину

кличе всю свою родину.

Та родина — не мала,

суне й суне без числа:

морозища, морозеньки —

і великі, і маленькі;

завірюхи капловухі,

і сніжинки-балеринки,

і вітренко, і вітрисько —

вже вони близенько, близько.

Ще до ночі в темнім борі

вся родина буде в зборі.

Запита родину Лютий:

Чи то кожний добре взутий?..

Гей, у танець!..

І зі сну

збудим танцями весну!



Музичний керівник: Гарний! Мені сподобався! А чим вам сподобався?

(Відповіді дітей).

Музичний керівник: Молодці! Звернули увагу на те, що у віршику згадуються і морозенка, і морозища, і завірюха капловуха, і сніжинки балеринки, і вітренко, і вітрисько і … весна.

(Словникова робота).

Музичний керівник: А чи знаєте ви, що нас навкруги оточують звуки? Які звуки ви чуєте в зимовій природі?

(Рипіння снігу, цвірінчання пташок, шурхіт гілок, тріск морозу, вий вітру і т.д.).



Музичний керівник: То голос зими тихий чи голосний?

А давайте зараз зробимо так. Подивіться на ці шумові інструменти, вони вам допоможуть передати характер звуків, які ви почули в вірші.



Хтось із дітей ще раз декламує вірш, а інші „озвучують“ його:

Морозища ― шурхунчик.

Морозеньки ― паперові рушники.

Завірюха ― султанчики.

Вітренко ― наждачні пластини.

Вітрисько ― трубочка.

Сніжинки-балеринки ― «кришталевий» дзвін.

Музичний керівник: Ось ми з вами почули звуки зими, а я допоможу передати їх у музиці.

Я попрошу вашої допомоги: для того, щоб мені стало зрозуміло, якою повинна бути мелодія, давайте відіб’ємо ритм нашого вірша. А допоможуть нам у цьому наші звичайні інструменти.



(Діти промовляють текст вірша і вдаряють по музичних інструментах).

Музичний керівник: Ось тепер мені стало зрозуміло. Дякую вам. Давайте зараз підійдемо ближче до складання пісні.

(

Граю на вибір 3 музичних супроводи).

Музичний керівник: Яка з цих мелодій вам, діти, подобається? Чому?

(Колективне обговорення).

Музичний керівник: Тепер, коли ми визначилися з музикою, спробуємо заспівати, але перед тим зробимо гімнастику для голосу.

(

Розспівка „Добрий день“).

Музичний керівник: А про якого героя вірша ми ще не згадали?

(Сам місяць лютий).

Музичний керівник: Хто хоче заспівати за місяць лютий?

(

Спів дітей, соліст лютий).

Музичний керівник: А тепер поверніться до гостей і заспівайте пісеньку всім нам!

(

Спів дітей).

Музичний керівник: Чи подобається вам пісня, яку ми створили разом з вами? Дякую вам за співпрацю, ви допомогли мені написати нову пісеньку, я її обов’язково вивчу з іншими дітками. Без вас я б ніяк не впоралась з таким завданням. Сьогодні – ви всі були і композиторами, і співаками. І тепер ми маємо нову пісеньку. Можете проспівати її вдома своїм близьким.

Дякуємо за увагу! До побачення!

Творче музикування за методикою К. Орфа.

У 90-х роках ХХ століття музичним керівникам в традиційну практику організації музичних занять було запропоновано впровадження орфовської пе-дагогіки. В журналі «Дошкольное воспитание» з’явилися мовленнєво-ритміч-ні вправи. Тарабарська мова цих вправ дуже імпонує дітям, вони з надзвичай-ним інтересом прислухаються до нісенітниць пропонованих їм текстів, швид-ко запам’ятовують і з непідробною зацікавленістю і піднесеним настроєм від-творюють ці вправи, використовуючи їх і в самостійній ігровій діяльності.

Наприклад, віршик про старого дідуся діти не тільки залюбки декламують, а ще й досить успішно озвучують на дитячих інструментах.

Жив на світі старий дід маленького зросту.

І сміявся той дідок дуже-дуже просто:

Ха-ха-ха та хе-хе-хе, (маракаси)

Хі-хі-хі та бух-бух, (трикутники)

Бу-бу-бу та бе-бе-бе, (коробочки)

Дінь-дінь-дінь (дзвіночки)

Та трюх-трюх! (всі інструменти)

А ось така звичайна мовленнєва вправа, яка розвиває мовленнєвий апарат, пам’ять, координацію рухів, змушує мислити і ритмічно озвучувати вірш примітивними рухами:

Тра-та-та (ковзні оплески), тра-та-та (притупи)

Вийшла киця (удари по колінах) за кота. (оплеск, руки розвести)

За кота-котовича (ковзні оплески і притупи)

За сивка-сивковича (удари по колінах, оплеск, руки розвести).

Тра-та-та, тра-та-та, така була сміхота,

Тра-та-та, тра-та-та, на весіллі у кота.

Такий цікавий веселий текст заохочує дітей до творчості, додає настрою, імпровізаційні творчі етюди: «Розмова квітів», «Падає листя», «Зимова фантазія», «Весняна казочка» — спрямовані на розвиток дитячої творчості, уміння імпровізувати, використовуючи свій багаж знань про природу, вміння відчувати її й перевтілюватися у квітку, в осінній листочок, у жучка та пташку і навіть зображувати голосом Сонце з його тремтливими промінцями. Ознайомити дітей з назвами нот мені дуже допомагає гра «Весняна гама». Діти самі визначають ноту, прислухавшись до закінчення кожного рядка вірша, який я декламую:

Ластівки звили гніздо — до, до, до, до.

Не вернулись на старе — ре, ре, ре, ре

Будували все самі — мі, мі, мі, мі...

Вправа дає мені змогу не лише ознайомити дітей із назвами нот, а й розвивати у них почуття ритму, відтворюючи відгадані ноти на металофоні у заданому ритмі. А яке захоплення викликають у дітей ігри з паличками! Різні способи видобування звуку за допомогою паличок, прикрашені віршованим текстом, дають мені змогу перетворити звичайні вправи на справжні захоплюючі ігри: «Стрибайте, палички», «Жабки», «Зайчики». Слово «партитура», здавалося б, і зовсім не для слуху дошкільнят. Але Карл Орф і у цьому разі допомагає мені ознайомити дітей у доступній для них формі з цим складним поняттям.

С

ам дивуєшся, як просто можна викласти найскладніші поняття про структуру музичних творів. Спочатку домовляємося з дітьми, хто на якому інструменті хотів би грати. Коли кожна дитина має інструмент, я пропоную кожному по черзі прислухатись до його звучання і подумати, на що схожий цей звук і як можна записати його звучання графічно. Наприклад, звучання трикутника можна зобразити так:
а бубна ось так:





а ось так можна зобразити хрускіт паперу:

м

аракас:
т


арілка:
К



оли виконана й ця частина надзвичайно цікавої роботи, пропоную дітям якийсь віршований текст, і ми всі разом обговорюємо, пропонуємо, погоджуємось чи заперечуємо, який інструмент має озвучити той чи інший рядок. Графічні зображення задіяних інструментів розташовуємо в рядок, і у нас сама собою виникає партитура, користуючись якою кожна дитина з розумінням того, що відбувається, може взяти участь в озвучуванні вірша. Наприклад, вірш Ліни Костенко «Баба Віхола»

Баба Віхола, сива Віхола

на метільній мітлі їхала.

В двері стукала, селом вешталась:

- Люди добрії, дайте решето!

Ой просію ж я біле борошно,

Бо в полях іще порожньо.

Сині пальчики - мерзне житечко.

Нема решета, дайте ситечко!

Полем їхала, в землю дихала

баба Віхола, сива Віхола...

Не менш цікавою є і така форма роботи, як озвучування казок. Спочатку я пропоную дітям казку, далі домовляємося, хто якого героя озвучуватиме, пробуємо, у кого краще виходить. Діти самі вибирають інструменти, які, на їх думку, більше імпонують тому чи іншому герою казки. Наприклад, у казці «Рукавичка» діти озвучують: Мишку — дзвоником, Жабку — бубном, Зайчика — металофоном, Лисичку — трикутником, Вовка — кастаньєтами, Ведмедя — барабаном, Діда—тріскачкою. Під час розповіді імена героїв озвучуються не словами, а відповідними інструментами. Наприклад:

— Хто, хто в рукавичці живе?

— Я (дзвоник)!

— Я (бубон)!

— Я (трикутник)! —А ти хто?

— А я (барабан) волохатий; пустіть мене до хати!

— Заходь!

Ця форма роботи надзвичайно цікава дітям. Час минає непомітно. Дітям настільки цікаво, що закінчення заняття вони сприймають як непорозуміння і просять: «А може ще!»

Вашій увазі хочу запропонувати деякі напрацювання з цього виду діяльності.

Казку розповідають … музичні інструменти“

Фрагмент домінантного заняття з розвитку творчості та елементів імпровізації

Мета: Вчити слухати і розуміти музику, розвивати здатність до музичної імпровізації відповідно тексту казки зіставляти тембр музичного інструмента та літературний зміст, відчувати темпові й динамічні зміни. урізноманітнювати ритмічний і мелодійний малюнки.

Посібники і матеріали: українські та дитячі інструменти:

деркач барабан

рубель дзвіночки

свистульки ксилофон

тріскачка металофон

цимбали пляшечки з пшоном



Хід заняття:

Музкерівник: Діти, наші улюблені друзі! Мишенята, які розповідали нам стільки казочок і цікавих історій, дуже хочуть послухати сьогодні казочку. Розкажемо?

А допоможуть нам розказати казку наші музичні інструменти. Отже, вибирайте кожен собі інструмент, який вам більше до вподоби.



Діти беруть інструменти, займають відповідні місця.

Музкерівник: Отже, звучить казка «Про дівчинку Росяночку». Була собі дівчинка Росяночка, така хороша, та така пригожа. Жила вона в чарівному лісі. Вночі в лісі тихо-тихо. (Музкерівник грає на фортепіано в низькому регістрі.) Лише зірки мерехтять на темному небі.

Дитина на металофоні грає у такт музики поодинокими ударами.

Музкерівник: Та ось прокинулося сонечко і послало на землю один, другий, третій промінець.

Дитина на ксилофоні грає в такт акомпанементу музкерівника прийомом гліссандо.

Музкерівник: Першою від промінчика сон ця прокинулася травичка і лагідно зашелестіла.

Діти на пляшечках з пшоном грають в такт акомпанементу.

Музкерівник: У траві розкрилися квіточки-дзвіночки і весело задзвеніли.

До гри приєднуються діти, які грають на дзвіночках.

Музкерівник: Прокинулася дівчинка Росяночка, подивилася у віконечко та й пішла до річечки вмиватися. Шелестіла травичка, дзвеніли дзвіночки, радісно співали пташки.

У гру вступають діти, що грають на свистульках.

Музкерівник: Всі вони вітали дівчинку, красуню Росяночку. Хвильками весело зустріла дівчинку річка.

Діти грають прийомом гліссандо на цимбалах.

Музкерівник: І все було б добре. Та зла Баба Яга і Кощій Безсмертний стежили за дівчинкою Росяночкою з темного лісу. Ось вони потихеньку підкрадаються все ближче і ближче, ось-ось вони схоплять Росяночку і понесуть її за високії гори, бистрії ріки, темнії ліси.

Діти грають на тріскачці, деркачці, рубелі, темп прискорюється, сила звуку поступово збільшується.

Музкерівник: І бути лиху! Та тут з’явився добрий вайлуватий ведмедик.

Дитина починає грати на барабані.

Музкерівник: Він став проганяти злих Бабу Ягу та Кощія Безсмертного все далі і далі в ліс. Налякані Баба Яга та Кощій тікали що духу (темп прискорюється).

І зраділо сонечко (грає ксилофон).

Лагідно зашуміла травичка (грають сипучі).

Задзвеніли дзвіночки (грають дзвіночки).

Заспівали птахи (грають свистульки).

Весело плескались хвилі річки (вступають цимбали).

— Ось і казочці кінець, а хто грав — молодець!

Що ж, наші маленькі мишенята Дора і Міфа дуже задоволені. їм сподобалася наша казочка і те, як ви, діти, вступали в гру відповідно до змісту казки. Голос кожного з ваших інструментів доповнював зміст казки так, як це не можна передати словами.



Музкерівник: Що передавав своїм звучанням твій інструмент, Маша?
1   2   3


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка