Методичні рекомендації до організації навчально-виховного процесу в 2013-2014 навчальному році



Сторінка1/26
Дата конвертації04.03.2016
Розмір3.97 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   26

УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

РІВНЕНСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ


лого

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ


до організації навчально-виховного процесу

в 2013-2014 навчальному році


(інформаційно-методичний бюлетень)

institut 1

Рекомендовано науково-методичною радою Рівненського ОІППО (Протокол № 2 від 22.05.2013 року).

Упорядники:

Тригубець Галина Євгенівна, завідувач кабінету координації методичної роботи Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.

Волосюк Анатолій Анатолійович, методист кабінету координації методичної роботи Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.

Усі матеріали подаються в редакції авторів (збережено стилістику, орфографію та мову). Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших даних несуть автори.

© Колектив авторів, 2013

© Рівненський ОІППО, 2013

ЗМІСТ

«ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА» 4

ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ 27

«МИСТЕЦТВО» 33

АТЕСТАЦІЇ 43

КОНКУРСУ-ЯРМАРКУ ПЕДАГОГІЧНОЇ ТВОРЧОСТІ 54

ПРОФІЛЬНОГО НАВЧАННЯ 57

ОРГАНІЗАЦІЇ ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ 61

КРАЄЗНАВЧОЇ РОБОТИ 68

МАЙСТЕР-КЛАС 73

З ОСНОВ ЗДОРОВ’Я 81

ФІЗИКИ ТА АСТРОНОМІЇ 86

ГЕОГРАФІЇ 95

ЕКОНОМІКИ 101

ХІМІЇ 107

МАТЕМАТИКИ 114

ІНФОРМАТИКИ 124

УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ І ЛІТЕРАТУРИ 134

ІСТОРІЯ 141

БІОЛОГІЇ, ЕКОЛОГІЇ, ПРИРОДОЗНАВСТВА 150

ІНОЗЕМНОЇ МОВИ 155

«ОСВІТА РІВНЕНЩИНИ» 162

ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСВІДУ 167

ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ, 172

НІМЕЦЬКОЇ МОВИ 177

СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ 184



Анатолій ДУБЕНЧУК,

завідувач кабінету фізичної культури і

здоров’я Рівненського ОІППО
ІНСТРУКТИВНО-МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИВЧЕННЯ ПРЕДМЕТА

«ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА»


У 2013/2014 НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ
Пріоритетним завданням системи освіти є виховання людини в дусі відповідального ставлення до власного здоров’я й здоров’я оточуючих як до найвищої соціальної цінності, формування високого рівня здоров’я дітей та учнівської молоді, розвиток у школярів високого рівня культури здоров’я.

Навчальний предмет «Фізична культура» у загальноосвітніх навчальних закладах спрямований на формування широкого комплексу життєво необхідних знань, рухових умінь та навичок, забезпечення різнобічного розвитку фізичних і психічних якостей. Заняття фізичною культурою повинні стати звичкою школяра. Рух, змагання, самоствердження – природна суть фізичної культури і спорту.

Фізичне виховання сьогодення потребує орієнтації на:


  • вироблення і реалізацію якісно нового, особистісно і компетентнісно обґрунтованого підходу до збереження і підтримки інтелектуальної та фізичної індивідуальності школярів та молоді на всіх етапах навчання з урахуванням особливостей їх рухового і психофізичного розвитку;

  • створення освітнього середовища, що стимулює рухову активність особистості та її організацію відповідно до вікової та психофізичної специфіки розвитку організму;

  • інтенсивне включення в освітній процес школи можливостей для додаткових форм фізичного виховання;

  • створення умов і механізмів фізичного виховання для занять різної спрямованості за інтересами;

  • формування стійкості до асоціальних впливів щодо виникнення шкідливих звичок і неадекватних видів поведінки.

Навчально-виховний процес із фізичної культури у 2013/2014 н.р. здійснюється за робочими навчальними планами, що складаються на основі Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів і затверджуються відповідним органом управління освітою.

Типовими навчальними планами для загальноосвітніх навчальних закладів у 2013/2014 навчальному році на вивчення предмета «Фізична культура» в інваріантній складовій передбачено:



  • 1-4 класи – 3 години на тиждень;

  • 5 класи – 3 години на тиждень;

  • 6-7 класи – 2,5 години на тиждень (у загальноосвітніх навчальних закладах з українською мовою навчання, з вивченням російської чи іншої мови національних меншин та в загальноосвітніх навчальних закладах з українською мовою навчання, з вивченням двох іноземних мов – 2 год);

  • 8-9 класи – 3 години на тиждень;

  • 10-11 класи – 2 години на тиждень;

  • 10 - 11 класи спортивного та військово-спортивного профілів – 5 годин на тиждень.

Години з фізичної культури освітньої галузі «Здоров’я і фізична культура» не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

При складанні розкладу занять на навчальний рік необхідно враховувати місцеві кліматичні умови, матеріальну базу навчального закладу, кадрове забезпечення вчителями фізичної культури тощо.

Вивчення навчального предмета «Фізична культура» у 2013/2014 навчальному році здійснюватиметься за навчальними програмами, які рекомендовані Міністерством:


  • 1-2 класи – «Фізична культура для загальноосвітніх навчальних закладів. 1-4 класи» ( авт. Круцевич Т.Ю. та ін., 2011р.);

  • 3-4 класи – «Фізична культура для загальноосвітніх навчальних закладів. 1-4 класи» (авт.: М.Д. Зубалій, В.В.Деревянко, О.М.Лакіза, В.Ф. Шегімага, в-во «Ранок», 2006 р.);

  • 5 класи – «Фізична культура. 5– 9 класи» (авт. Круцевич Т.Ю. та ін., 2012);

- 6-11 класи – «Фізична культура для загальноосвітніх навчальних закладів. 5-11 класи» (за ред. С.М. Дятленка, 2011р.);

- «Фізична культура для спеціальної медичної групи. 1-4 класи» (авт. В.І. Майєр, в-во «Ранок», 2006);

- «Фізична культура для спеціальної медичної групи. 5-9 класи» (авт.: В.І. Майєр, В.В. Деревянко);

- «Фізична культура для загальноосвітніх навчальних закладів. Спортивний профіль. 10-11 класи» (авт. В.М. Єрмолова та ін.).

Предметом навчання у початковій школі фізичної культури є рухова активність із загальноосвітньою спрямованістю.

Початкова школа (1-2 класи) працює за новою програмою «Фізична культура» для 1-4 класів (затверджена МОНмолодьспорту № 1050 від 12.09.2011 р.), яка розроблена відповідно до Державного стандарту початкової загальної освіти (затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 462 від 20.04.2011 р.).

Навчальний матеріал у програмі розподілений не за видами спорту, а за «школами», до яких увійшли вправи, об’єднані за способами рухової діяльності. Програма робить акцент на розвиток навичок мислення, міжособистісних відносин, творчої співпраці всіх учасників навчально-виховного процесу і покликана сприяти системним реформам національної освіти, процесам її інтеграції до європейського та всесвітнього освітнього простору.

Оцінювання учнів початкової школи здійснюється вербально.

Програми з фізичної культури для 5-11 класів характеризуються спрямованістю на реалізацію принципу варіативності, що передбачає планування навчального матеріалу відповідно до віково-статевих особливостей учнів, їхніх інтересів, матеріально-технічного (спортивний зал, спортивні пришкільні майданчики, стадіон, басейн тощо) та кадрового забезпечення навчального процесу. Матеріал програм із фізичної культури спрямований на вирішення виховних, освітніх та оздоровчих завдань на уроках фізичної культури.

Змістове наповнення предмета «Фізична культура» у 5-11 класах загальноосвітній навчальний заклад формує самостійно з варіативних модулів. При цьому обов’язковим є включення засобів теоретичної і загальнофізичної підготовки, передбачених програмою для даного класу до кожного варіативного модуля.

На заняттях із фізичної культури рекомендуємо здійснювати особистісно орієнтований підхід до навчання учнів за статевими та індивідуальними особливостями фізичного розвитку, а також з урахуванням їхніх потреб і нахилів. Необхідно навчити учнів аналізувати й оцінювати свій фізичний стан, добирати і використовувати різноманітні засоби фізичного вдосконалення. Учителям фізичної культури необхідно уникати надто узагальнених, «розмитих» завдань навчання, забезпечити оволодіння учнями якомога ширшим набором рухових умінь і навичок.

Оцінювання і перевірка знань, рухових умінь і навичок, техніки виконання фізичних вправ, навчальних нормативів і вимог навчальної програми є важливою складовою навчально-виховного процесу. При оцінюванні вчитель фізичної культури має враховувати рівень досягнень учня, зважаючи на те, що основними функціями оцінювання є контролююча, навчальна, діагностична і виховна.

Під час оцінювання рекомендуємо:


  • здійснювати індивідуальний підхід, тобто створювати для учня такі умови, які відповідають особливостям його розвитку, рівню фізичної підготовленості, стану здоров’я;

  • конкретизувати завдання, визначені змістом даного уроку, за які учня буде оцінено;

  • забезпечувати гласність та обґрунтованість оцінки (своєчасно інформувати учня про оцінку з коротким аналізом виконання техніки рухової дії);

  • враховувати особисті досягнення учнів протягом навчального року в оволодінні знаннями, руховими вміннями і навичками; ступінь активності учнів на уроках; залучення школярів до занять фізичною культурою в позаурочний час.

Відповідно до Інструкції про розподіл учнів на групи для занять на уроках фізичної культури, затвердженої наказом МОЗ та МОН №518/674 від 20.07.2009 р., учні розподіляються на основну, підготовчу та спеціальну медичні групи.

Для учнів основної медичної групи фізична підготовка проводиться в повному обсязі згідно з навчальними програмами з урахуванням індивідуальних особливостей розвитку дитини.

Учні, які за станом здоров’я віднесені до підготовчої медичної групи, відвідують обов’язкові уроки фізичної культури. Заняття проводяться за загальною програмою фізичної культури, але з можливою затримкою складання відповідних нормативів. Оцінювання учнів – за теоретико-методичні знання та техніку виконання вправ. Рекомендовані заняття у фізкультурно-оздоровчих групах загальної фізичної підготовки, прогулянки, ігри й спортивні розваги. Участь у змаганнях – за додатковим дозволом лікаря.

Учні, які за станом здоров’я належать до спеціальної медичної групи, відвідують обов’язкові уроки фізичної культури, але виконують корегувальні вправи і вправи для загального фізичного розвитку, які їм не протипоказані.

Учні, незалежно від рівня фізичного розвитку та медичної групи, а також тимчасово звільнені, повинні бути обов’язково присутніми на уроках фізичної культури. Допустимі навантаження для учнів, які за станом здоров’я належать до підготовчої та спеціальної медичних груп, встановлює учитель фізичної культури.

Оцінювання учнів здійснюється відповідно до вимог, визначених навчальними програмами.

Залікові навчальні нормативи складають тільки учні основної медичної групи, які на момент прийняття нормативу не скаржаться на погане самопочуття та стан здоров’я.

Оцінка за виконання нормативу не є домінуючою під час здійснення тематичного, семестрового чи річного оцінювання.

Медичне обстеження учнів проводиться щорічно в установленому законодавством порядку. Не слід встановлювати навантаження учнів, які не пройшли медичного обстеження.

У розкладі навчальних занять не рекомендується поєднувати два уроки фізичної культури або проводити їх два дні поспіль. Рішення про неможливість проведення занять із фізичної культури на відкритому повітрі у зв’язку з несприятливими погодними умовами виносять учителі фізичної культури (наказ МОН №521 від 01.06.2010 р.).

Більшість уроків фізичної культури доцільно проводити на відкритому повітрі, за умови, якщо температура повітря не нижче:

-8°С – для 1-2 класів;

-8°С – 11°С – для 3-4 класів;

-12°С – для 5-7 класів;

-12°С – 15°С – для 8-11 класів.

Спортивна форма повинна відповідати погодним умовам.

При проведенні занять із фізичної культури потрібно дотримуватися правил безпеки життєдіяльності під час проведення занять з фізичної культури і спорту в загальноосвітніх навчальних закладах (наказ МОН України №521 від 01.06.2010 р., зареєстрований в Міністерстві юстиції України 9 серпня 2010 № 651/17946).

Вивчення предмета у 10-11 класах загальноосвітніх навчальних закладах здійснюється окремо для дівчат і юнаків. Поділ класу на групи відбувається згідно з наказом Міністерства освіти і науки України №128 від 20.02.2002р. (додаток 2). За можливістю уроки фізичної культури в 5-9 класах варто проводити для хлопців та дівчат окремо.

При забезпеченні належного організаційно-методичного проведення уроку, особистісно зорієнтованого навчання, індивідуально-дозованого навантаження, дотримання дисципліни, стану спортивного обладнання та інвентарю переважна кількість травм може бути попереджена. На уроках фізичної культури, спортивно-масових заходах необхідно систематично здійснювати візуальний контроль за самопочуттям учнів, технічним станом спортивного обладнання та інвентарю.

Для підготовки до Державної підсумкової атестації в основній школі з фізичної культури рекомендуємо користуватися «Збірником матеріалів для Державної підсумкової атестації з фізичної культури. 11 клас» (авт. Тимошенко О.В. та ін., Київ: Центр навчально-методичної літератури, 2013), «Збірником матеріалів для Державної підсумкової атестації з фізичної культури. 11 клас» (авт. Тимошенко О.В. та ін., Київ: Центр навчально-методичної літератури, 2012) та методичними рекомендаціями щодо використання комп’ютерної оболонки Assist 2 при підготовці до ДПА 2012-2013 (авт. А. Дубенчук).

Розпочинати підготовку до Державної підсумкової атестації необхідно з початку навчального року. Потрібно передбачити у навчальних планах вивчення (повторення) тем із теоретико-методичних основ фізичної культури та практичних завдань інструктивно-оздоровчого спрямування, які були включені в ДПА попередніх років, запланувати контрольні випробування з відповідних залікових вправ.

У вересні-жовтні 2013 р. необхідно скласти списки учнів, які бажають здавати ДПА з фізичної культури, забезпечити їх матеріалами атестації за попередні роки та допомогти скласти плани особистої підготовки.

Зважаючи на складну ситуацію в країні щодо нещасних випадків на воді через невміння дорослого населення і дітей плавати та відсутність навичок знаходження у водному середовищі, Міністерство запровадило з 2013 року загальнодержавну акцію «Урок плавання» (лист МОНмолодьспорту № 1/9 -209 від 22.03.2013 р.).

Проведення акції «Урок плавання» забезпечить  підвищення рухової активності учнів, стане ефективним лікувально-профілактичним засобом, спрямовуватиме на набуття життєво необхідних навичок  збереження та зміцнення здоров’я наших дітей.

Рекомендуємо до заходів із навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів плаванню в регіонах залучати різноманітні місцеві ресурси: басейни дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів, відвідування яких організовується для учнів і сусідніх шкіл; басейни дитячо-юнацьких спортивних шкіл, баз відпочинку, культурно-розважальних центрів; облаштування та використання громадських пляжів; використання, за сприятливих погодних умов, можливостей літніх пришкільних та оздоровчих таборів тощо.

Для навчання учнів плаванню розроблені відповідні навчальні програми, які мають гриф Міністерства, а саме:

- «Плавання» для загальноосвітніх навчальних закладів. 1-4 класи (авт.: В.В. Деревянко, В.О. Сілкова);

- «Плавання» для загальноосвітніх навчальних закладів. 5-9 класи (авт.: В.В. Деревянко, В.О. Сілкова);

- «Початкове навчання плаванню учнів загальноосвітніх навчальних закладів» (авт.: В.В. Деревянко, В.О. Сілкова).

У 2012-2013 навчальному році започатковано проведення учнівської олімпіади з фізичної культури. Усі етапи олімпіади пройшли успішно. Більшість районів області взяли активну участь у підготовці та проведенні районних та обласного етапу. У неофіційному заліку на обласному етапі перше місце виборов Костопільський район, друге – м. Рівне, третє – Рівненський район. Учениця Рівненського району виборола друге місце на Всеукраїнській олімпіаді в м. Харкові.

У зв’язку з цим рекомендуємо активізувати роботу щодо створення в навчальних закладах гуртків із поглибленим вивченням предмета «Фізична культура», підготовки учнівських науково-дослідних робіт із фізичної культури в рамках роботи Малої академії наук.

Варто наголосити, що відповідно до наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України № 882 від 02.08.2012 р. «Про використання навчальної літератури у загальноосвітніх навчальних закладах», у загальноосвітніх навчальних закладах дозволено використовувати навчальні програми, підручники та навчально-методичні посібники, які мають гриф Міністерства або схвалені відповідною комісією Науково-методичної ради з питань освіти.

Зокрема для проведення гурткової роботи рекомендуємо «Збірник програм факультативної, гурткової та секційної роботи фізкультурно-спортивного і фізкультурно-оздоровчого напрямку» (Донецьк: Витоки, 2012. – Т.1-2), який схвалено для використання в загальноосвітніх навчальних закладах Міністерством освіти і науки, молоді та спорту (лист № 14/18 Г-827 від 06.12.10, лист № 14/18 Г-844 від 28.12.10 та лист № 14/18 Г-461 від 25.06.11).
Наталія ГУЗЬ

завідувач кабінету інтернатних закладів

Рівненського ОІППО
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ЩОДО ВДОСКОНАЛЕННЯ РОБОТИ ВИХОВАТЕЛІВ

У ШКОЛАХ-ІНТЕРНАТАХ

У Національній доктрині розвитку освіти в Україні, Державній національній програмі "Освіта" (Україна XXI ст.) цілісна виховна система розглядається як один з основних шляхів реформування виховання. І саме школи-інтернати, де діти перебувають повний день, забезпечують цілісність виховного процесу в сучасній школі. Така форма навчання і виховання є дієвим засобом корекції вад розвитку дітей з особливими освітніми потребами, попередження бездоглядності та правопорушень серед неповнолітніх, організації вільного часу, виявлення та розвитку творчих здібностей дітей.

Основною проблемою шкіл-інтернатів сьогодні є те, що більшість випускників виходять із цих закладів із несформованими життєвими компетентностями і розвинутим «почуттям утриманця», у них послаблена орієнтованість на майбутнє, вони не готові брати на себе відповідальність, відчувають невпевненість у собі та відсутність досвіду сімейного життя. Причиною цього є відчуження вихованців інтернатних закладів від реальних життєвих проблем, обмеження простору спілкування, що призводить до формування специфічних якостей особистості, які ускладнюють адаптацію дітей до дорослого життя у відкритому соціумі.

На сучасному етапі відбувається процес оновлення системи роботи закладів освіти інтернатного типу для дітей з особливими потребами. На часі створення закладів, які забезпечуватимуть сучасну систему навчання, виховання та комплексну реабілітацію, про що йдеться в Положенні про навчально-реабілітаційний центр, затвердженому МОН України № 920 від 16.08.2012р.

Педагогічні колективи шкіл-інтернатів, які мають на меті переведення своїх шкіл у нову функціональну якість, повинні розробити нові вимоги до методичної і фахової підготовки та роботи педагогічних кадрів, аби забезпечувати умови не тільки для повноцінного виховання, а й подолання негативних факторів особистісного розвитку та ефективної соціальної адаптації дітей з особливими потребами. При цьому важливо враховувати умови, які вказуватимуть на педагогічну роботу школи-інтернату як інноваційного закладу. Зокрема:


  1. Урізноманітнення видів позаурочної виховної роботи за рахунок раціональної організації режиму дня, що дозволяє педагогам виявити інтереси, потреби, позитивні сторони особистості.

  2. Активне включення дитини в ігрову діяльність.




  1. Глибока психологізація, оволодіння педагогами сучасними психолого- педагогічними діагностиками.

  2. Комплексне застосування медичних та психолого-педагогічних заходів.

  3. Переорієнтація з діяльнісного на особистісно зорієнтований підхід.

  4. Упровадження принципово нових підходів до відновлення здоров’я.

  5. Оновлення виховного процесу на основі провідних ідей педагогіки життєтворчості.

За теорією життєтворчості, особистість не просто живе, а продукує, створює, свідомо будує власне життя. Парадигма життєтворчості відкриває перед вихованцями інтернатного закладу життєву перспективу, запобігає зосередженню дітей на їхніх проблемах і недугах, виводить на шлях творчої активності та самопізнання.

Із кожним роком зростає різноманітність форм і методів роботи, які використовуються вихователями для формування життєвої компетентності вихованців. На 2013-2014 навчальний рік варто передбачити планування ситуаційно-рольових та сюжетно-рольових ігор, ігор-драматизацій, ігор-бесід, ігор-мандрівок, інсценізацій, екскурсій, ранків, свят, усних журналів, групових справ, уявних подорожей, конкурсів, змагань, розповідей, моделювання ситуацій, вікторин, екскурсій, операцій-рейдів, виставок малюнків, виставок-ярмарків, добродійних акцій, мистецьких хвилинок, годин спостереження та милування природою, козацьких забав, театральних вистав, лялькових театрів, веселих стартів, естафет, доглядів за рослинами і тваринами, прогулянок, культпоходів, конкурсів, виставок, свят, ранків, бібліотечних годин, трудових десантів, уроків зразкової поведінки, зустрічей із цікавими людьми, змагань, обрядових свят, днів іменинника, бесід, клубних годин, створення колективних творчих панно, ведення тематичних зошитів, оформлення альбомів та ін.

Вищеперераховані форми виховної роботи покликані сприяти розкриттю здібностей дитини, допомогти їй у самореалізації, формуванні загальнокультурних і національних цінностей та соціально значущих якостей особистості, що характеризують її ставлення до суспільства і держави, інших людей, родини, природи, мистецтва, самої себе. Програма «Основні орієнтири виховання учнів 1-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів України» та Обласна програма національного виховання учнівської молоді Рівненщини і надалі повинні бути основними програмними документами вихователів шкіл-інтернатів.

У розділі плану «Робота з батьками», з метою зміцнення зв’язків із родиною, розуміння сімейного життя, варто запланувати проведення тематичних батьківських зборів, лекцій, бесід, прес-конференцій «Ми і наші діти», усних журналів, днів (тижнів) відкритих дверей, диспутів, зустрічей за «круглим столом», конференцій за обміном досвіду сімейного виховання, перегляд кінофільмів на педагогічні теми, вечорів запитань і відповідей, консультацій (групових, індивідуальних), відкритих уроків для батьків, вечорів («На сімейний вогник», «Сімейні традиції», «Автопортрет сім'ї»), виставок («Світ захоплень моєї сім'ї», «Сімейна кулінарія», сімейних альбомів, колекцій), конкурсів («Ну-мо, тата», «Ну-мо, мами», «Тато, мама і я – бережлива сім'я», «Зоряний час»), концертів («Співочі сім'ї», «Візьми гітару», «Кобзар у нашій сім'ї», «День батька», «День матері») тощо.

Змістом формування життєвих навичок у навчально-виховному процесі школи-інтернату повинне стати створення відповідних умов та ситуацій (водночас як життєвих (для дитини), так і дидактичних (для вихователів)), які актуалізують потребу в оволодінні та практичному закріплені учнем оптимальних засобів вирішення специфічних життєвих завдань, зміст яких відповідає можливостям школяра.

Використання в навчально-виховному процесі таких соціально-педагогічних методів, як рольова гра, ритмічна драматизація дають можливість вихованцям саморозкритися, виявити свої недоліки та переваги, адекватно оцінити себе.

Рольова гра – це невелика п'єса, яка ставиться учнями і має на меті інсценізувати незвичні для учнів ситуації та події різного характеру. При підготовці до рольової гри варто зауважити наступні моменти:


  1. Разом з учнями сформулювати проблему, визначитися зі сценічними ситуаціями, інтригами та дійовими особами.

  2. Визначити кількісний склад учасників та спостерігачів рольової гри.

  3. Обговорити форми роботи.

  4. Визначитися, як і де буде проходити рольова гра.

  5. Продумати сценарій.

По закінченні рольової гри обов’язково слід провести її обговорення й зробити висновки, аби учні усвідомили, що це не просто гра, а ще й своєрідний життєвий урок. Крім того, у дітей варто запитати, що їм сподобалося, а що ні.

Одним з ефективних методів, які впливають на соціалізацію розвитку школяра, є ритмічна драматизація, яка передбачає узгоджені дії школярів. При цьому темп і вид рухів можна задавати спеціальними командами, декламацією вірша, музикою. Темп подачі інформації, логічні наголоси, паузи підказують школярам тривалість, динаміку, послідовність дій. У подальшому ритмічна драматизація стане підготовчим етапом до драматизації авторських і складених учнями сюжетів, імпровізаційної драматизації. Також доречною буде і драматизація віршів, яка передбачає:

• колективне створення образу віршованого тексту через пантомімічне зображення описаних у вірші подій, реальних і уявних об'єктів, явищ природи тощо;

• колективне створення словесного образу віршованого тексту через хорову декламацію;

• групове та індивідуальне творення словесно-пантомімічного образу віршованого тексту, перехід до міні-спектаклів.

Зважаючи на викладене вище, зауважимо, що ігрові технології вихователям шкіл-інтернатів слід використовувати у своїй роботі активніше. Гра (особливо рольова) є чудовим природним тренінгом поведінки, адже саме під час гри діти пізнають, моделюють (передбачають, прогнозують), зокрема і своє майбутнє. Головним же результатом розвитку життєвих навичок, компетентностей вихованця інтернатного закладу є його вміння спроектувати своє майбутнє, тобто створити свій власний життєвий проект. Із функціонуванням такого життєвого проекту будуть пов’язані головні життєві результати розвитку особистості – успішний вибір професії та сфери професійної діяльності, місця проживання, стосунки з оточуючими.

Отже, першочергове завдання педагогічних колективів загальноосвітніх шкіл-інтернатів – здійснити потужні практичні кроки до розвитку життєвих компетентностей вихованців, не втрачати практичний характер та практичну значущість цих компетентностей у вербальному підході до навчання і виховання. Для вирішення завдань, за допомогою яких повинні формуватися життєві навички у початковій, основній та старшій школі, рекомендуємо скористатися науково-методичним посібником І. Г. Єрмакової «Життєва компетентність особистості: від теорії до практики» (Запоріжжя: Центріон, 2005).

Наталія ДАВИДЮК,

завідувач кабінету позашкільної освіти, старший викладач кафедри педагогіки і психології

Рівненського ОІППО
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

ТА ЇЇ НАУКОВО-МЕТОДИЧНОГО СУПРОВОДУ

У 2013-2014 НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ

методистам із позашкільної освіти

районних (міських) методичних кабінетів (центрів)

Перебуваючи сьогодні на важливому етапі розвитку, позашкільні навчальні заклади є складовою системи безперервної освіти, яка надає знання, формує вміння та навички за інтересами, забезпечує потреби особистості у творчій самореалізації, сприяє інтелектуальному, духовному і фізичному розвитку дитини, готує молодь до активної професійної та громадської діяльності.

При підготовці до серпневих конференцій, плануванні роботи на 2013-2014 навчальний рік методистам із позашкільної освіти районних (міських) методичних кабінетів (центрів) необхідно звернути особливу увагу на соціальні ініціативи Президента України, проголошені на розширеному засіданні Кабінету Міністрів 27 лютого 2013 року, які спрямовані на створення гідних умов життя для дітей, їх всебічний розвиток. Зокрема, ініціатива «Кожній дитині — можливості для розвитку творчих здібностей» передбачає: збереження і розширення мережі позашкільних навчальних закладів (центрів, гуртків, секцій тощо); державну підтримку позашкільних навчальних закладів (урахування при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів видатків на позашкільну освіту); збільшення кількості дітей, охоплених позашкільною освітою з 40 до 70 %. Відповідно очікується, що позашкільною освітою будуть охоплені понад 2,5 млн дітей (на сьогодні в Україні діє 81,6 тис. гуртків, 2,1 тис. закладів розвитку творчості дитини, які фінансуються за рахунок місцевих бюджетів. Через недофінансування закриваються гуртки, секції. У таких умовах творчо розвиватися можуть лише 1,5 млн дітей). Ініціативи включають реалізацію Президентської програми «Інтелектуальне майбутнє України». Учасниками програми на основі відбору, порядок якого розробляє Міністерство освіти і науки, щороку ставатимуть 100 найталановитіших дітей України, які матимуть змогу проводити дослідження на базі Малої академії наук.

Указом Президента України від 28.12.2012 № 756 2013 рік проголошено Роком дитячої творчості, що сприятиме забезпеченню освітньо-культурних потреб дітей, створенню умов для їх творчого, інтелектуального, духовного та фізичного розвитку, виявленню і підтримці талановитих та обдарованих дітей, організації змістовного дозвілля, вдосконаленню виховної роботи та розбудови системи позашкільної освіти.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 4 лютого 2013 року №74-р, наказом Міністерства освіти і науки України від 01.03.2013 № 311 затверджено План заходів Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України з підготовки та проведення у 2013 році в Україні Року дитячої творчості. На ІІ півріччя Планом передбачені заходи, спрямовані на розкриття дитячої творчої обдарованості: Всеукраїнський фестиваль дитячої творчості “Сузір’я талановитих дошкільнят” (вересень); IV Всеукраїнська науково-технічна виставка молодіжних інновацій та творчих проектів “Майбутнє України” (листопад); Всеукраїнський форум учнів-членів Малої академії наук (грудень). Особливу увагу надано підтримці творчості дітей із соціально незахищених категорій населення, дітей з особливими потребами. Зокрема, передбачено проведення благодійного концерту дитячих художніх колективів позашкільних навчальних закладів для дітей із числа соціально незахищених категорій до Дня Святого Миколая (грудень); Всеукраїнський фестиваль творчості дітей-інвалідів (жовтень-листопад). У рамках Року дитячої творчості планується проведення Всеукраїнського форуму працівників позашкільної освіти, на якому планується обговорити питання професійної підготовки кадрів, удосконалення законодавства в частині фінансування системи позашкільної освіти та ін. (листопад).

Упродовж 2013 року продовжується реалізація Плану всеукраїнських і міжнародних заходів з дітьми та учнівською молоддю на 2013 рік, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 13.12.2012 року №1409 з еколого-натуралістичного, дослідницько-експериментального, науково-технічного, художньо-естетичного та туристсько-краєзнавчого напрямів позашкільної освіти. Відповідно – кожен позашкільний навчальний заклад з урахуванням напряму своєї діяльності, під час планування роботи, повинен враховувати участь у всеукраїнських заходах, включених до зазначеного вище Плану.

Важливим питанням залишається залучення до позашкільної освіти дітей із сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах. Відповідно до Плану заходів Міністерства освіти і науки, молоді та спорту щодо профілактики правопорушень серед дітей та учнівської молоді на період до 2015 року, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 03.08.2012 №888, необхідно звернути увагу на залучення до позашкільної освіти дітей групи ризику. Для організації цієї роботи рекомендуємо ознайомитись із методичними рекомендаціями Міністерства освіти і науки (лист МОНУ від 11.02.2013 № 1/9-96 «Щодо профілактичної роботи із запобігання правопорушень та злочинності серед дітей та учнівської молоді»).

Наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 29.12.2012 №1523 затверджено перелік найбільших позашкільних навчальних закладів державної та комунальної форми власності системи Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України. До числа найбільших віднесено 16 ПНЗ Рівненської області. Наказ набрав чинності з 1 січня 2013 року, про що необхідно інформувати керівників позашкільних закладів.

При вивченні стану організації позашкільної освіти в районі (місті) необхідно враховувати наказ Державної інспекції навчальних закладів України від 04.07.2012 №27-а «Про затвердження типових програм комплексних перевірок дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних та професійно-технічних навчальних закладів». Типовою програмою комплексної перевірки позашкільного навчального закладу незалежно від підпорядкування, типу і форми власності, що надає освітні послуги у сфері позашкільної освіти, визначені напрями інспектування позашкільного навчального закладу за такими розділами: загальна характеристика; якість підготовки вихованців, учнів, слухачів; організація навчально-виховної і навчально-методичної роботи; ефективність використання педагогічного потенціалу; забезпечення розвитку та ефективність використання матеріально-технічної бази; управління позашкільним навчальним закладом.

Важливим питанням для вивчення у ПНЗ є формування штатних розписів, які укладаються у відповідності до наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 31.10.2012 року №1230 «Про затвердження Типових штатних нормативів позашкільних навчальних закладів», який набрав чинності з 1 січня 2013 року. Роз'яснення щодо запровадження Типових штатних нормативів у позашкільних навчальних закладах подано у листі Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 21.12.12 №1/9-918 «Щодо запровадження Типових штатних нормативів позашкільних навчальних закладів». Звертаємо увагу, що відповідно до статті 23 Закону України «Про позашкільну освіту», призначення на посаду та звільнення з посади педагогічних та інших працівників позашкільного навчального закладу, в тому числі комунальної форми власності, здійснює його керівник.

Потребує вивчення питання ведення документації у ПНЗ, вимоги до якої зазначені у Примірній інструкції з ведення ділової документації в позашкільних навчальних закладах, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 23.08.2012 №947. Інструкція встановлює перелік обов’язкової організаційно-розпорядчої документації для керівників та інших працівників позашкільних навчальних закладів, правила документування діяльності закладів системи освіти (крім дитячо-юнацьких спортивних шкіл). Дотримання правил і рекомендацій щодо порядку здійснення ділових процесів, встановлених цією Інструкцією, є обов’язковими для всіх керівників і педагогічних працівників позашкільних навчальних закладів.



Постійної уваги з боку методичної служби району (міста) потребують районні (міські) програми розвитку позашкільної освіти та заходи, які розроблені на їх реалізацію.

З метою модернізації системи позашкільної освіти шляхом її удосконалення, підтримки та розвитку, створення додаткових можливостей для духовного, інтелектуального і фізичного розвитку осіб, що бажають здобути позашкільну освіту, в області продовжує реалізуватись обласна цільова соціальна програма розвитку позашкільної освіти на період до 2014 року, затверджена рішенням обласної ради від 4.03.2011 №144 «Про Обласну цільову соціальну програму розвитку позашкільної освіти на період до 2014 року», схвалена розпорядженням голови обласної держадміністрації 1 листопада 2010 року №493. На допомогу в реалізації програми підготовлений збірник інформаційно-методичних матеріалів, який розміщений на сайті РОІППО (http://www.roippo.rivne.com/) та порталі «Освіта Рівненщини» (http://rivneosvita.org.ua/) [3].

Упродовж п’яти років реалізується Програма розвитку позашкільної освіти і виховання Рівненщини на 2009-2015 роки, схвалена рішенням колегії управління освіти і науки Рівненської облдержадміністрації від 17 червня 2009 року, протокол №5. З методичними рекомендаціями на допомогу в її реалізації можна ознайомитися в інформаційно-методичному бюлетені РОІППО «Методичні рекомендації до організації навчально-виховного процесу в 2010-2011 навчальному році» [1].

Методистам із позашкільної освіти районних (міських) методичних кабінетів (центрів) необхідно звернути увагу на виконання наказу управління освіти і науки облдержадміністрацій від 18 грудня 2009 року за №594 «Про проведення обласного огляду-конкурсу на кращу систему роботи щодо реалізації Програми розвитку позашкільної освіти і виховання Рівненщини на 2009-2015 роки». Огляд-конкурс спрямований на активізацію і вдосконалення діяльності відділів (управлінь) освіти райдержадміністрацій (виконкомів рад міст обласного значення), методичних кабінетів (центрів) щодо розвитку позашкільної освіти в регіоні.

Згідно з наказом Міністерства освіти і науки від 17.12.2007 року №1133 з 2008 року в практику роботи позашкільних навчальних закладів упроваджується програма «Основні орієнтири виховання учнів 1-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів України». На реалізацію програми всеукраїнського значення в навчальних закладах області впроваджується Програма національного виховання учнівської молоді Рівненщини. Методичні рекомендації щодо її реалізації у позашкільних навчальних закладах подано в інформаційно-методичному бюлетені РОІППО «Методичні рекомендації до організації навчально-виховного процесу в 2009-2010 навчальному році» [2].

Актуальним питанням сьогодення є якісне та кількісне забезпечення позашкільних навчальних закладів навчальними програмами, методичними посібниками, які розроблено з урахуванням компетентнісного та діяльнісного підходів до навчально-виховного процесу, новітніх педагогічних технологій та досягнень науки. Відповідно до Закону України «Про позашкільну освіту» (ст.16, п.2.), навчально-виховний процес у позашкільних навчальних
закладах незалежно від підпорядкування, типів та форм власності
здійснюється за типовими навчальними планами і програмами, що
затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує
формування та реалізує державну політику у сфері освіти, іншими
центральними органами виконавчої влади, у сфері управління яких
перебувають позашкільні навчальні заклади. Однак позашкільні навчальні заклади можуть планувати роботу гуртків, секцій, відділів, відділень за іншими навчальними планами і програмами за умови затвердження їх відповідними місцевими органами виконавчої влади. Детальну інформацію про наявні навчально-методичні видання, що мають гриф Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, можна знайти на веб-сайті Інституту інноваційних технологій і змісту освіти у вкладці «Позашкільна освіта» (www.iitzo.gov.ua), веб-сайті РОІППО в розділі «Кабінет позашкільної освіти» (http://www.roippo.rivne.com/), порталі «Освіта Рівненщини» (http://rivneosvita.org.ua/).

Із метою розвитку професійної майстерності педагогічних працівників, стимулювання педагогічної творчості, поширення кращого досвіду роботи позашкільних навчальних закладів Міністерство освіти і науки щорічно організовує Всеукраїнський конкурс майстерності педагогічних працівників позашкільних навчальних закладів «Джерело творчості». 

У минулому навчальному році він був присвячений номінації «Директор позашкільного навчального закладу». За результатами другого завершального туру ІІІ-го етапу Всеукраїнського конкурсу майстерності педагогічних працівників позашкільних навчальних закладів «Джерело творчості» у номінації «Директор позашкільного навчального закладу» (наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України №1389 від 04.12.2012), переможцями визнані директори позашкільних закладів Рівненської області: Дітлашок З. А., директор Костопільського будинку школярів та юнацтва, Остафійчук Т. В., директор Комунального закладу «Станція юних натуралістів» Рівненської обласної ради, Первушевська І. О., директор Рівненського міського Палацу дітей та молоді. Учасник конкурсу – Сосновчик Т. О., директор Рівненського міського центру творчості учнівської молоді.

Підбито підсумки обласного етапу Всеукраїнського конкурсу майстерності педагогічних працівників позашкільних навчальних закладів «Джерело творчості» у номінації «Керівник гуртка-2013» (наказ управління освіти і науки Рівненської облдержадміністрації №180 від 15.03.2013). У конкурсі взяли участь 24 керівники гуртків позашкільних навчальних закладів обласного, районного та міського підпорядкування, які презентували туристсько-краєзнавчий, військово-патріотичний, дослідницько-експериментальний напрями позашкільної освіти. Переможцями обласного етапу конкурсу визнано: В. В. Куніцького, керівника гуртка історичного краєзнавства Млинівського районного центру туристсько-краєзнавчої творчості учнівської молоді Млинівської районної ради; О. П. Зайченка, керівника гуртка «Бойовий Гопак» Березнівського районного Будинку дитячої та юнацької творчості Березнівської районної ради; О. В. Ясковець, керівника гуртка «Етнологія» Рівненської Малої академії наук учнівської молоді Рівненської обласної ради. Однак потребує більшої уваги методичної служби фізкультурно-спортивний напрям позашкільної освіти, який не був представлений на обласному етапі конкурсу.

З 1 грудня по 31 березня 2013 року Асоціація позашкільних навчальних закладів України, Інститут інноваційних технологій і змісту освіти та газета «Позашкілля» видавництва «Шкільний світ» провели конкурс символіки для Всеукраїнського конкурсу «Джерело творчості» у таких номінаціях: логотип конкурсу, слоган конкурсу, гімн конкурсу. Високий рівень майстерності продемонстрував Гупалюк В. Є., заступник директора Гощанського районного центру дітей, юнацтва та молоді, взявши участь у цьому конкурсі, про що зазначається на сайті видавництва «Шкільний cвіт».

З метою поширення кращого досвіду роботи, зміцнення та оновлення матеріально-технічної бази, оновлення змісту навчання і виховання дітей, управлінням освіти і науки Рівненської облдержадміністрації започатковано проведення щорічного конкурсу «Кращий позашкільний навчальний заклад року». Положення про проведення обласного конкурсу «Кращий позашкільний навчальний заклад року», затверджене наказом управління освіти і науки облдержадміністрації №471 від 8.11.2010 р. та зареєстровано в головному управлінні юстиції у Рівненській області 24.11.2010 р. за №49/956.

За підсумками конкурсу «Кращий позашкільний навчальний заклад року» (наказ управління освіти і науки облдержадміністрації №653 від 27.12.2012) у 2012 році 3 позашкільні навчальні заклади вибороли гран-прі конкурсу: Костопільський районний Будинок школярів та юнацтва; Рівненський палац дітей та молоді; Рівненський міський центр творчості учнівської молоді.

У номінації «Комплексний міський позашкільний навчальний заклад» кращими визнані: Будинок дітей та молоді Дубенської міської ради – І місце; Кузнецовський Будинок дитячої та юнацької творчості – ІІ місце.

У номінації «Комплексний районний позашкільний навчальний заклад» місця розподілилися таким чином: Гощанський районний Центр дітей, юнацтва та молоді – І місце; Володимирецький районний Будинок школярів та юнацтва – ІІ місце; Дубенський районний Будинок учнівської молоді – ІІІ місце; Березнівський районний Будинок дітей та молоді – ІІІ місце.

У номінації «Профільний позашкільний навчальний заклад» перемогу здобули: Здолбунівська районна станція юних техніків – І місце; Костопільський центр технічної творчості та комп’ютерних технологій – ІІ місце; Соснівський Центр еколого-натуралістичної та туристсько-краєзнавчої творчості – ІІІ місце.



У лютому-березні 2013 року розглянуто 12 матеріалів керівників гуртків на присвоєння педагогічного звання «керівник гуртка-методист». Відповідно до Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом МОНУ від 6 жовтня 2010 року № 930 п. 5.2. «педагогічне звання «керівник гуртка-методист» може присвоюватися педагогічним працівникам, які мають найвищий тарифний розряд та повну вищу освіту, здійснюють науково-методичну і науково-дослідну діяльність, мають власні методичні розробки, які пройшли апробацію та схвалені науково-методичними установами, закладами післядипломної освіти». Враховуючи вищезазначене, необхідно посилити вимоги до матеріалів керівників гуртків, які претендують на присвоєння педагогічного звання «керівник гуртка-методист».

В умовах модернізації освіти найбільшу актуальність набувають питання інтеграції різних типів освітніх закладів у єдиний освітній простір, де кожен, будучи унікальним за своїми цілями, доповнює один одного, робить свій внесок у цілісний педагогічний процес. Зокрема, активно напрацьовуються різні моделі співпраці позашкільних навчальних закладів та загальноосвітніх шкіл.

При плануванні спільних проектів, програм, які стосуються навчально-виховного процесу, розробці навчальних програм гурткової роботи для дітей певної вікової категорії, працівникам позашкільних навчальних закладів необхідно враховувати зміст Державних стандартів початкової, базової і повної середньої освіти, Базового компоненту дошкільної освіти. Для цього необхідно запланувати відповідні методичні заходи, спрямовані на ознайомлення педагогів ПНЗ із Держстандартами.

Національною доктриною розвитку освіти України у ХХІ столітті стратегічним завданням державної освітньої політики визначено вихід української освіти на ринок світових освітніх послуг, поглиблення міжнародної співпраці, розширення участі навчальних закладів, педагогів і вчителів, учнів, студентів і науковців у проектах міжнародних організацій та співтовариств. Таке завдання успішно реалізують позашкільні навчальні заклади відповідно до Положення про позашкільний навчальний заклад (п. 48 «Діяльність позашкільного навчального закладу у рамках міжнародного співробітництва»). Зокрема, Рівненський міський Палац дітей та молоді член низки європейських асоціацій: Європейської Асоціації неформальної освіти дітей та молоді (EAICY), Міжнародної організації фестивалів фольклору та традиційних мистецтв (CIOFF), Міжнародної організації народної творчості (IOV), Асоціації розвитку інформаційно-комунікативних технологій в освіті (ADICE), засновник і організатор багатьох міжнародних фестивалів, конкурсів та проектів тощо. Свої досягнення педагоги та вихованці закладу у цьому році презентували на ІV міжнародній виставці «Сучасні заклади освіти – 2013» у номінації «Міжнародна співпраця у галузі освіти». Налагодження міжнародного співробітництва є важливим завданням багатьох позашкільних навчальних закладів області, тому методичній службі варто приділити більше уваги методичному супроводу такого напряму діяльності.

Пропонуємо працівникам методичних кабінетів (центрів), позашкільних навчальних закладів взяти участь у п'ятій національній виставці-презентації «Інноватика в сучасній освіті - 2013» (жовтень 2013 р.), активніше презентувати кращі напрацювання педагогічних колективів позашкільних закладів у науково-методичних журналах «Позашкільна освіта» видавництва «Основа», «Позашкілля» видавництва «Шкільний світ».

Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007–2015 роки визначають одним із пріоритетних напрямів державної політики – науково-технічний та інноваційний розвиток України. Розвиток інформаційного суспільства в Україні передбачає широке впровадження ІКТ в усі сфери суспільного життя, науку, освіту, культуру, охорону здоров'я тощо. Великі можливості для впровадження ІКТ мають позашкільні навчальні заклади, які надають знання, формують вміння за інтересами, створюють умови для розвитку творчого потенціалу дітей і підлітків.

У 2013 році працівники комунального закладу «Рівненський обласний центр науково-технічної творчості учнівської молоді» Рівненської обласної ради, Костопільського центру технічної творчості та комп’ютерних технологій успішно презентували діяльність закладів на ХVІ міжнародній виставці навчальних закладів «Сучасна освіта в Україні – 2013» у номінації «Інформаційно-комунікаційні технології в позашкільних, загальноосвітніх навчальних закладах».

Ознайомитись із анотацією та описом досвіду роботи І. П. Гончарука, директора Костопільського Центру технічної творчості та комп’ютерних технологій з теми «Впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в систему роботи позашкільного навчального закладу» можна на порталі «Освіта Рівненщини» (http://rivneosvita.org.ua/) в розділі «Підвищення кваліфікації».

Портал пропонує широкі можливості для налагодження професійної комунікації з питань діяльності ПНЗ методистам районних (міських) методичних кабінетів (центрів) та педагогам ПНЗ у рамках мережевої педагогічної спільноти, де розміщені різноманітні за тематичною спрямованістю інформаційні ресурси.

Крім порталу «Освіта Рівненщини», функцію інформаційно-методичного забезпечення діяльності позашкільних навчальних закладів, розвитку професійної майстерності педагогів ПНЗ виконує веб-сайт РОІППО (http://www.roippo.rivne.com/), розділ «Кабінет позашкільної освіти».

Із метою поширення педагогічного досвіду з використанням можливостей Інтернету для підвищення ефективності освітнього процесу у ПНЗ Міністерство освіти і науки проводить у вересні-листопаді 2013 року всеукраїнський конкурс веб-сайтів позашкільних навчальних закладів. Для участі у обласному етапі конкурсу подано 12 заявок від позашкільних закладів області. Незначна їх кількість може бути зумовлена як недостатньою увагою педагогів ПНЗ до інформаційно-комунікаційних технологій, так і слабкою матеріально-технічною базою закладів. Така ситуація потребує ретельного вивчення і розробки відповідних заходів.

У 2013 році виповнюється 95 років від дня народження В.Сухомлинського (1918-1970). Пропонуємо методистам організувати проведення семінарів, «круглих столів» для працівників позашкільних навчальних закладів, тематика яких буде пов’язана зі спадщиною видатного педагога-новатора.

Президент України оголосив 2014 рік – Роком Тараса Шевченка у зв'язку зі святкуванням 200-ї річниці від дня народження Великого Кобзаря. Кабінету Міністрів доручено забезпечити здійснення заходів з нагоди урочистої дати. Зокрема організацію та проведення в 2014 році Всеукраїнського Шевченківського форуму «Свою Україну любіть!» і Шевченківського міжнародного літературного конгресу, розробку і затвердження Державної цільової програми «Шевченківський дім», а також започаткування гуманітарного проекту «Шевченківські читання». У зв'язку із цим рекомендуємо педагогам та вихованцям позашкільних навчальних закладів долучитися до відзначення цієї дати.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ


  1. Давидюк Н. Методичні рекомендації щодо впровадження програми розвитку позашкільної освіти і виховання Рівненщини на 2009-2015 роки в позашкільному навчальному закладі / Н. Давидюк // Методичні рекомендації до організації навчально-виховного процесу в 2010-2011 навчальному році : інформаційно-методичний бюлетень РОІППО. – 2010. – С. 39-47.

  2. Давидюк Н. Пріоритетні напрями діяльності позашкільних навчальних закладів у 2009-2010 навчальному році / Н. Давидюк // Методичні рекомендації до організації навчально-виховного процесу в 2009-2010 навчальному році : інформаційно-методичний бюлетень РОІППО. – 2009. – С. 53-62.

  3. Збірник інформаційно-методичних матеріалів (на допомогу педагогам позашкільних навчальних закладів у реалізації Обласної цільової соціальної програми розвитку позашкільної освіти на період до 2014 року) / уклад. : Н. Давидюк, А. Намчук, Н. Полицяк [та ін.]; за заг. ред. Н. Давидюк. – Рівне : РОІППО, 2012. – 63 с.


УДК 317.4:376.54 В’ячеслав ДЕМЧЕНКО

завідувач кабінету-центру

розвитку обдарованої дитини

Рівненського ОІППО,

завідувач Рівненського регіонального

центру Інституту обдарованої дитини

НАПН України
ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ

РОБОТИ ПЕДАГОГІЧНИХ КАДРІВ З ОБДАРОВАНИМИ ШКОЛЯРАМИ
Сучасна освіта України переживає непростий період інноваційного оновлення. Одним із основних завдань Національної стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки є «забезпечення системного підвищення якості освіти на інноваційній основі; створення сучасного психолого-педагогічного та науково-методичного супроводу навчально-виховного процесу» [8].

Саме інноваційний супровід покликаний вирішити одне зі стратегічних завдань сучасної освіти – створити умови для всебічного розвитку і реалізації творчих начал кожної особистості.

У освітніх державних документах, зокрема у Стратегії інноваційного розвитку України на 2010-2020 роки [13], окреслено завдання підготовки педагога, здатного до створення високоінтелектуального середовища, сприятливого для розвитку креативності дітей та молоді.

Робота педагогічних кадрів з обдарованими школярами є новою справою, яка ще не має належного теоретичного обґрунтування та ефективної практичної реалізації у системі вищої та післядипломної педагогічної освіти. Крім того, така діяльність характеризується суперечностями між:

– вимогами до рівня професійної підготовки педагогів, що працюють з обдарованими дітьми, з боку суспільства та їх батьків і неможливістю ефективного забезпечення цих вимог у рамках існуючої системи педагогічної освіти;

– потребами педагогів у теоретичних та прикладних напрацюваннях у галузі педагогіки і психології обдарованості та їх задоволенням [5].

Перш ніж оволодіти прийомами, формами та методами роботи з обдарованими дітьми, кожен педагогічний працівник повинен розуміти суть терміна «обдарованість». На нашу думку, «обдарованість – це система, конструкція певних властивостей та якостей особистості, у тому числі анатомо-фізіологічних, біологічних, психоемоційних, що мають різні характеристики, перебувають у певній взаємодії та розвиваються впродовж усього життя. В основі обдарованості – здібності та задатки, інтелектуальні і розумові можливості, вольові характеристики та мотивації, які в комплексі визначають потенційні можливості людини у досягненні високих результатів в одному чи декількох видах діяльності». Реалізація означених можливостей залежить від багатьох об'єктивних та суб'єктивних чинників [6, с. 3-7].

Ураховуючи особливості обдарованих дітей, педагоги, які працюють у загальноосвітніх закладах, особливо у спеціалізованих, повинні використовувати у своїй практичній роботі наступні методики:

1. Прискорення. Прикладом такої форми навчання можуть бути літні та зимові табори, творчі майстерні, майстер-класи, що передбачають проходження інтенсивних курсів навчання за спеціальними програмами.

2. Поглиблення. Даний тип стратегії навчання ефективний стосовно дітей, що виявляють екстраординарний інтерес до тієї чи іншої галузі знань чи сфери діяльності. При цьому передбачається більш глибоке вивчення дисциплін певної галузі знань. Практика даного навчання має ряд позитивних переваг: високий рівень компетентності у відповідній галузі знань, сприятливі умови для інтелектуального розвитку учнів тощо.

3. Збагачення. Означена стратегія навчання орієнтована на якісно інший зміст навчання, що виходить за рамки вивчення традиційних тем та передбачає зв'язок з іншими дисциплінами. Таке навчання може здійснюватися завдяки участі школярів у різноманітних проектах, використанні нетрадиційних способів та прийомів роботи.

4. Проблематизація. Цей тип стратегії навчання передбачає стимулювання особистісного розвитку учнів, дозволяє максимально врахувати особливості обдарованих дітей.

Педагоги повинні опанувати і використовувати ті методики, які безпосередньо розкривають творчий потенціал дитини, розвивають її продуктивне, дивергентне, критичне мислення.

На сьогодні існує кілька методик, методів, прийомів та форм організації навчально-виховної роботи, які органічно доповнюють одна одну. Перш за все, це методика розвитку творчої уяви (РТУ), яку застосовують для активізації пізнавальних процесів (метод фокальних об’єктів, біном фантазування, методика синектики, «мозковий штурм» тощо) [3; 12; 14]; теорія розвитку винахідницьких завдань (ТВРЗ) Г.С. Альтшулера (системний аналіз, розв’язок та алгоритм, вирішення протиріч та проблемних ситуацій) [1; 2; 10; 11; 15]; методика розвитку пам’яті, образного мислення та уяви (ейдетика), засновником якої є доктор педагогічних наук Ігор Матюгін (Росія) [9]. Ще А. Ейнштейн стверджував, що «уява важливіша за знання, тому що знання обмежене. Уява ж охоплює все, стимулює прогрес і являє собою джерело його еволюції». Означена методика формує образне мислення та уяву. Завдяки тренінговим заняттям розвиваються природні сенсорні здібності, творчі вміння.

Сучасні технології навчання обдарованих дітей передбачають орієнтацію педагогічних кадрів на індивідуалізацію освітньої діяльності у контексті особистісно зорієнтованого підходу; формування особистісних якостей учнів як суб’єктів освітнього процесу; активізацію навчання за рахунок проблемних, дослідницьких, творчих методів із поступовою передачею обдарованому учневі ініціативи в організації пізнавальної діяльності; встановлення ділових партнерських стосунків учителя та учнів, що сприяє творчій винахідливості, репродуктивному засвоєнню знань.

Сучасна школа потребує педагога із новим баченням освітніх проблем дослідника-новатора, здатного швидко пристосовуватися до нових вимог суспільства, формувати в учнів потребу у творчій самостійності та самовдосконаленні [4].

Проте практична реалізація поставлених завдань стикається із рядом труднощів, пов’язаних із консерватизмом, формалізмом та інертністю, що спостерігаються як у теорії, так і в практиці підготовки майбутніх педагогів. Подолати означені недоліки покликана система післядипломної освіти, що оперативно реагує на зміни, швидко модернізує зміст, методи та форми роботи.

Зміст підготовки педагогічних кадрів до роботи з обдарованими школярами визначається завданнями, що стоять перед навчальними закладами, які повинні задовольняти освітні запити цієї категорії учнів. Серед головних завдань – розвиток загальних здібностей школярів; підготовка обдарованого учня до свідомого вибору майбутньої професійної діяльності.

Організація підготовки педагогічних кадрів до роботи з обдарованими школярами передбачає набуття ними теоретичних знань і практичного досвіду, розвиток і формування певних особистісних якостей, необхідних для забезпечення оптимального рівня навченості, вихованості й розвитку.

Основними завданнями підготовки педагогів до роботи з обдарованими дітьми є:



  • визначення змісту підготовки педагогічних кадрів до роботи з обдарованими школярами (об’єктивного обсягу знань, умінь і навичок, що забезпечує якісну реалізацію проблеми виявлення та розвитку обдарованості);

  • розвиток умінь застосовувати новітні технології з урахуванням рівня підготовленості та особистих потреб педагога;

  • сприяння переходу педагогів від принципів авторитарної школи до школи демократичного типу, що ґрунтується на гуманізмі та розвитку творчих обдарувань кожної дитини;

  • формування особистісних якостей педагогів, що визначають принципово нову педагогічну культуру спілкування з обдарованими школярами [5].

Проблема обдарованості повинна вносити певні корективи не лише у кваліфікаційні характеристики педагогічних фахівців, а й у їх функціональні обов’язки. Так, педагоги, які працюють з обдарованими школярами, повинні знати нормативно-законодавчу базу, що регулює пошук, виявлення, розвиток і реалізацію обдарованості школярів; державні, громадські, регіональні, галузеві програми підтримки та розвитку обдарованих дітей; концепції обдарованості, основні фактори, що впливають на її реалізацію, особливості розвитку таких учнів; психологічні основи навчання та виховання обдарованих; передові педагогічні технології та інновації у галузі їх навчання та виховання; зміст, форми і методи роботи з батьками, громадськими організаціями; методи наукового аналізу педагогічних фактів, процесів, явищ, ситуацій; методики психолого-педагогічних досліджень; володіти уміння аналізувати результати своєї роботи і робити діагностико-прогностичні висновки щодо її вдосконалення.

На педагогічних працівників, які працюють з обдарованими школярами, покладаються обов’язки планування їх навчання та виховання за індивідуальними програмами розвитку; забезпечення умов із метою виявлення та розвитку обдарувань; використання ефективних форм і методів роботи, що забезпечують найбільш повну реалізацію творчості школярів; вивчення їх індивідуальних особливостей; розвиток здібностей, талантів учнів на основі їх задатків та обдарувань; формування та підтримка позитивної мотивації до навчання; залучення обдарованих учнів до активної діяльності.

Педагоги, які працюють з обдарованими школярами, зобов’язані постійно поповнювати власні знання з психології обдарованості, тісно співпрацювати з практичним психологом, адміністрацією навчального закладу, батьками обдарованих.

Методичним службам районів і міст, керівникам районних, міських, шкільних методичних об’єднань необхідно звернути увагу на навчання вчителів методично правильним прийомам, навичкам і вмінням роботи із сучасними засобами навчання.

Процес підвищення якості знань учнів повинен забезпечуватися завдяки:


  1. Відвіданню щорічних Всеукраїнських та Міжнародних педагогічних виставок «Освіта», «Сучасна освіта», «Світ освіти»; книжкових виставок-ярмарків.

  2. Володінню інформацією щодо продукції виробників і постачальників навчально-методичних посібників та друкованої навчальної продукції видавництв України та регіону.

  3. Співпраці з обласними та всеукраїнськими періодичними виданнями «Шкільний світ», «Педагогічна преса», «Освіта України» видавничої групи «Основа».

  4. Опрацюванню та впровадженню в педагогічний процес документів Міністерства освіти і науки України, управління освіти і науки облдержадміністрації, аналітико-інструктивних матеріалів, методичних рекомендацій Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.

  5. Аналізу якості знань учнів із різних предметів і результатів, одержаних ними при проходженні зовнішнього незалежного оцінювання й державної підсумкової атестації на рівні школи, району, області.

  6. Обов’язковому моніторингу різноманітних аспектів шкільного життя та роботи учнів (участь в олімпіадах, конкурсах, турнірах, змаганнях тощо) на рівні класу, школи, закладів освіти району, міста.

  7. Відвідання відкритих уроків учителів-колег на рівні школи, кращих учителів-методистів на рівні закладів освіти району (міста), обмін досвідом.

  8. Обов’язкове впровадження у навчально-виховний процес технологій проектного навчання учнів.

Набуті педагогами знання та вміння мають слугувати теоретичним підґрунтям створення навчальних програм для обдарованих, модернізації організаційних форм, модифікації методів навчання та підбору дидактичних матеріалів, а в кінцевому результаті – реалізації творчих обдарувань школярів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ


  1. Альтшуллер Г. С. Поиск новых идей: от озарения к технологии (теория и практика решения изобретательских задач) / Г. С. Альтшуллер, Б. Л. Злотин. – Кишинев : Картя Молдовеняскэ, 1989. – 234 с.

  2. Альтшуллер Г. С. Творчество как точная наука [Электронный ресурс]/ Г. С. Альтшуллер. – Петрозаводск : Скандинавия, 2004. – С. 208. – Режим доступа : http://www.altshuller.ru/altshuller_main/.

  3. Амнуэль П. Звездные корабли воображения / П. Амнуэль. – М. : Знание, 1998. – 160 с.

4. Демченко В. В. Модель професійної компетенції педагогічного працівника, що працює з обдарованими школярами / В. В. Демченко. – Рівне : РОІППО, 2004. – 7 с.

5. Демченко В. В. Концепція підготовки педагогічних кадрів до роботи з обдарованими школярами в умовах інституту післядипломної педагогічної освіти : навчально-методичний посібник / В. В. Демченко. – Рівне : РОІППО, 2004. – 10 с.

6. Демченко В. В. Підготовка вчителя до роботи з обдарованою дитиною засобами післядипломної педагогічної освіти / В. В. Демченко // Нова педагогічна думка. – 2007. – № 4. – С. 3-7.

7. Дружинин В. Н. Психология общих способностей / В. Н. Дружинин. – СПб. : Питер, 2000. – 368 с.

8. Національна стратегія розвитку освіти в Україні на 2012-2012 роки // Директор школи, ліцею, гімназії. – 2011. – № 6. – С. 29.

9. Пащенко О. Ейдетика – що це? / О. Пащенко // Дошкільне виховання. 2008. – № 11. – С. 16-17.

10. Правила игры без правил / сост. А. Б. Селюцкий. – Петрозаводск : Карелия, 1989. – 280 с.

11. Кудрявцев А. В. Методы интуитивного поиска технических решений (методы анализа проблем и поиска решений в технике) / А. В. Кудрявцев. – М. : Речной транспорт, 1991. – 112 с.

12. Родари Дж. Грамматика фантазии. Введение в искусство придумывания историй / Дж. Родари. – М. : Прогресс, – 1990. – С. 25-26.

13. Стратегія інноваційного розвитку України на 2010-2020 роки в умовах глобалізаційних змін (проект) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://kno.rada.gov.ua/komosviti/control/uk/publish/article?art_id=47920&cat_id=460. – Назва з екрана.

14. Гордон У. Синектика: развитие творческой способности / У. Гордон. – Нью-Йорк, 1961. – 204 с.

15. Шанс на приключение / сост. А. Б. Селюцкий. – Петрозаводск : Карелия, 1991. – 304 с.

16. Шепотько В. П. Організація навчання обдарованих та талановитих школярів / В. П. Шепотько, І. С. Волощук // Рідна школа. – 2006. – № 2. – С. 27-54.

Валентина ЖАЛОБНА,

завідувач кабінету технологій

Рівненського ОІППО
Анатолій СОРОЧИЦ,

методист кабінету технологій

Рівненського ОІППО

ІНСТРУКЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО

ВИВЧЕННЯ

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   26


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка