Методичні рекомендації до організації навчально-виховного процесу в 2013-2014 навчальному році



Сторінка7/26
Дата конвертації04.03.2016
Розмір3.97 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   26

ОРГАНІЗАЦІЇ ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ


В ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ ОБЛАСТІ

У 2013-2014 НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ
Метою ефективності функціонування національної системи освіти в умовах її демократизації і гуманізації стає розвиток особистості педагога й учня, задоволення їх освітніх потреб та інтересів.

Упродовж 2012-2013 навчального року педагоги-виховники області працювали над удосконаленням структури навчання класних керівників, методичного забезпечення їх діяльності, адже формування й розвиток професійної компетентності класного керівника є однією з центральних проблем системи діяльності методичних служб, оскільки компетентність – важлива умова становлення професіонала. Про це говорив ще великий педагог В.О.Сухомлинський: «Дати людині щастя улюбленої роботи – це означає допомогти їй знайти серед безликих доріг ту, на якій яскравіше розкриються індивідуальні сили і здібності її особистості».

Це і зумовлює необхідність удосконалення структури методичної роботи, посилення уваги в навчальних закладах щодо педагогічного керівництва розвитком професійної компетентності класного керівника.

Педагогічна модель керівництва розвитком професійної компетентності класного керівника характеризується сукупністю взаємозалежних і взаємозумовлених організаційних, наукових, науково-методичних підходів і процедур.

Зокрема, вона містить наступні наукові підходи до педагогічного керівництва розвитком професійної компетентності класного керівника:


  • синергетичний – розгляд системи методичної роботи і особистості класних керівників, що в ній навчаються, як відкритої розвивальної системи;

  • акмеологічний – забезпечення найвищої результативності в самореалізації учасників процесу підвищення кваліфікації;

  • культурологічний – створення умов для цілісності культури знань й мислення творчої дії класних керівників;

  • диференційований – орієнтація на індивідуальний розвиток професійної компетентності кожного класного керівника;

  • особистісно орієнтований та особистісно-діяльнісний – створення середовища для спільної діяльності, розвитку емоційно-психологічних і ділових стосунків, формування ціннісних орієнтацій класних керівників;

  • компетентнісно орієнтований – урахування ціннісних орієнтацій, потреб, запитів класних керівників, акцентування на розвиток їхніх здібностей до професійної мобільності, творчого зростання;

  • цільовий – перехід від функціонування до розвитку в напрямі ефективного використання можливостей даної системи;

  • програмно-цільовий – формування головної цілі, орієнтація на кінцевий результат;

  • проблемно-цільовий – структуризація завдань комплексного планування методичної діяльності навчального закладу; об’єднання цілей, термінів, керівництва, керування в складі цілісного процесу навчання класних керівників щодо виховання лідерських якостей школярів.

Термін «програмно-цільовий підхід» поєднує два підходи до вдосконалення управління і керівництва процесом підвищення фахового рівня класного керівника: програмний і цільовий.

Однак коли мова йде про досягнення нових цілей і розв’язання нових проблем підвищення фахового рівня класних керівників, то, перш за все, варто виділяти проблеми, які спричиняють явище непрофесіоналізму (недосконалості) дій педагогів, а тому варто використовувати термін проблемно-цільовий підхід.

Основними засадами використання проблемно-цільового підходу є:

- виявлення тенденцій використання виховних і педагогічних технологій;



  • використання трудових (педагогічних, соціальних, батьківських) ресурсів, їх територіальна дислокація і фахова підготовка;

  • рівень учительської та учнівської зайнятості;

  • зміна виховних об’єктів, центрів, громадських учнівських доручень.

Цільовий напрям передбачає орієнтацію на кінцевий результат та залежить від поставлених цілей.

Для використання проблемно-цільового підходу варто обумовити: проблеми, прогнози, цілі, ресурси, заходи щодо підвищення рівня професійної підготовки.

Варто також враховувати і те, що короткотермінові цілі є засобом досягнення довготермінових стратегічних цілей, цілі нижчого рівня – засобом досягнення цілей більш високого рівня і, разом з тим, можуть мати цілком самостійне значення, вони не завжди зводяться до відповідних цілей вищого рівня.

Проблемно-цільовий підхід використовується в контексті довготривалого прогнозування стану підвищення фахового рівня педагогів та передбачає розв’язання таких завдань: визначення структури, кінцевого результату і формування його оцінок із точки зору реалізації цілей.

Проблемно-цільовий підхід передбачає здійснення проблемно орієнтованого аналізу й побудови на його засадах узгодженої системи цілей методичної діяльності навчального закладу, що передбачає визначення проблеми результату за допомогою оцінювання бажаного та реального (реального та ідеального) результату.

Розглядаючи педагогічну діяльність класних керівників, ми визначаємо професійно значущі властивості особистості, які забезпечують успішну професійну діяльність, а саме:

1. Соціально-психологічні, які поділяються на:


  • ціннісно орієнтовані (оптимізм, принциповість, інтерес до людей та стійкий інтерес до учнів як до об'єкта своєї діяльності, потреба в педагогічній діяльності, любов до педагогічної діяльності);

  • моральні (почуття власної гідності, сумлінність, справедливість, доброзичливість, доброта, вимогливість, правдивість, висока моральність);

  • комунікативні (комунікабельність, емпатія, здатність впливати на людей і переконувати їх, уміння передавати свої знання іншим людям, тактовність, делікатність, терпіння);

  • практичні (організаційні здібності, самостійність, обов'язковість, дисциплінованість, точність, оперативність у роботі, рішучість).

2. Психологічні, які поділяються на:

  • емоційно-вольові (твердість, наполегливість, володіння собою);

  • інтелектуальні (спостережливість, самокритичність, кмітливість, вербально-логічне мислення, здатність до тривалої концентрації уваги, стабільність уваги, бажання працювати нетрадиційно, творчий підхід до роботи, добра память, здатність володіти своїм голосом і диханням);

  • особливості темпераменту (енергійність, витривалість, здатність швидко переходити від одного виду діяльності до іншого).

Отже, зміст і сутність педагогічних умінь та професійно значущих якостей особистості класного керівника становлять основу педагогічної майстерності конкретного педагогічного працівника.

У зв’язку з цим у 2013-2014 навчальному році варто звернути особливу увагу на:



  • удосконалення змісту діяльності методичних об’єднань класних керівників на основі проблемно-цільового підходу (визначення конкретної мети, завдань, тематики засідань методичних об’єднань);

  • систему діагностування та аналізу професійних умінь і здібностей класних керівників;

  • використання інтерактивних форм проведення засідань методичних об’єднань.

Сьогодні, коли особистості необхідно адаптуватися не до сталих умов життя чи періодичних економічних, соціальних та соціально-політичних, а до перманентних змін, які відбуваються в усе більш швидкому темпі в українському суспільстві, вона має бути не тільки готовою до них, але й здатною продукувати та впроваджувати ці зміни, управляти ними, що вимагає наявності лідерських якостей, які найбільш активно виховуються в шкільні роки. Адже виховання лідерських якостей особистості в загальноосвітній школі – це об’єктивна потреба і суспільства, і самої особистості. В суспільстві сталого розвитку виховання лідерських якостей особистості стає головним стратегічним ресурсом, джерелом сили та процвітання, тому одним із завдань діяльності класних керівників у сучасних умовах є виховання лідерських якостей учнів. Процес виховання лідерських якостей школярів не є окремим напрямком виховної роботи, він органічно включений у загальну виховну систему школи, класу і пронизує всі її напрямки.

2013-2014 навчальний рік є особливим для учнів п’ятих класів і їх класних керівників, адже саме з 1 вересня в основній школі розпочнеться поступове впровадження нового Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти й нових навчальних програм з усіх базових дисциплін.

Період адаптації до навчання у 5-му класі є одним із найважчих періодів шкільного життя. Це обумовлено сукупністю тих змін, що відбуваються в шкільному середовищі й внутрішньому світі 10-11-річних дітей. Зокрема:


  • збільшення обсягу й розмаїтість змісту освіти;

  • збільшення ваги багатопредметного навчання й розширення кола вчителів, з якими учні постійно спілкуватимуться;

  • на зміну першій учительці приходить новий класний керівник;

  • відбувається перехід до кабінетної системи навчання.

Стан дітей у цей період, із педагогічної точки зору, характеризується низькою організованістю, неуважністю й недисциплінованістю на уроках, зниженням інтересу до навчання і його результатів; із психологічної – зниженням самооцінки, високим рівнем ситуативної тривожності.

Упродовж адаптаційного періоду (І півріччя) у п'ятикласників повинне сформуватися так зване «почуття дорослості», що проявляється в новій особистісній позиції стосовно:



  • навчальної діяльності;

  • школи й предметів;

  • однокласників.

Тому в період адаптації важливо забезпечити дитині спокійну, лагідну обстановку, чіткий режим, тобто зробити так, щоб п’ятикласник постійно відчував підтримку і допомогу з боку вчителів та батьків.

Цьому може сприяти цілеспрямована координація дій класних керівників, учителів, їх професіаналізм та досвідченість. Організаційними формами роботи щодо підготовки класних керівників, які працюватимуть у 5-х класах, можуть бути:



  • семінари підвищення кваліфікації для класних керівників 5-х класів;

  • секції класних керівників 5-х класів на серпневих конференціях;

  • спеціальні тренінги з проблем виховання молодших підлітків.

Крім того, важливу роль відіграє організація різнорівневого співробітництва дітей 4-5-х класів за активної участі педагогів початкової й основної школи та їх класних керівників та використання інформаційних ресурсів та технологій для організації різноманітних форм взаємодії дорослих і дітей з метою розв’язання особистісно значущих проблем молодших підлітків.

Із метою забезпечення педагогічної наступності готуватися до роботи у 5-му класі класні керівники повинні заздалегідь. Для них має стати нормою відвідування виховних заходів учнів-четвертокласників. При цьому варто звернути увагу на особливості спілкування дітей, атмосферу виховного заходу, рівень підготовленості та самостійності учнів. Щоб знайти оптимальні форми та методи взаємодії, класні керівники 5-х класів мають познайомитися з виховними планами та програмами початкової школи, методикою роботи з дітьми конкретного класного керівника початкової школи, від якого клас переходить в основну школу.

У перші тижні початку нового навчального року класний керівник повинен допомогти учням запам'ятати своє прізвище, ім’я та по батькові, імена та прізвища вчителів-предметників (можна використовувати візитки, таблички з ім'ям, які ставляться на парту на кожному уроці), здійснити грамотне розсаджування дітей у класі з урахуванням їх індивідуальних особливостей, психологічної сумісності, здоров'я, побажань батьків. Варто також ознайомитися з умовами проживання дитини, взаєминами в сім'ї, здоров'ям дитини (на основі медичної карти дитини). На засіданнях методичних об'єднань класних керівників, загальношкільних нарадах необхідно виробити єдині вимоги до учнів.

Від класного керівника цілком залежить мікроклімат у класному колективі, багато в чому - результати навчальної діяльності. Якщо класний керівник сам має комунікативні труднощі, йому буде складно налагоджувати контакти і з дітьми, і з педагогами, і з батьками.

Збереження та зміцнення фізичного здоров’я учнів, їх моральне та громадянське виховання – ці складові постійно мають бути у центрі уваги класного керівника та кожного вчителя. З цією метою важливо організувати активну співпрацю класного керівника з батьками або особами, які їх замінюють, із медичними працівниками загальноосвітнього навчального закладу, шкільним психологом, з учителями-предметниками. Особливу увагу слід звернути на фізичне виховання школярів. Фізичне навантаження має бути посильним. Необхідно уважно стежити за станом дитини під час фізичних навантажень будь-якого характеру.

Перед початком навчального року (в третій декаді серпня) доцільним є проведення класним керівником батьківських зборів разом із дітьми. Необхідно не тільки познайомитися із майбутнім колективом, а й дати можливість школярам відчути себе повноправними «господарями» школи. На такі батьківські збори варто запросити вчителів-предметників, організувати екскурсію шкільними коридорами й кабінетами, розподілити обов’язки серед учнів, обрати батьківський комітет.

Варто також роздати видрукувані на окремих аркушах «Поради батькам п’ятикласників»:

Поради батькам п’ятикласників

1. Якщо Вас щось турбує в поведінці дитини, якомога швидше зустріньтеся і обговоріть це із класним керівником, шкільним психологом.

2. Якщо в родині відбулися події, що вплинули на психологічний стан дитини, повідомте про це класного керівника, адже зміни в сімейному житті часто пояснюють раптові зміни в поведінці дитини.

3. Якомога частіше цікавтеся шкільними справами дитини, обговорюйте складні ситуації, разом шукайте вихід із конфліктних ситуацій.

4. Допоможіть дитині вивчити імена нових учителів, запропонуйте описати їх, виділити якісь особливі риси.

5. Запропонуйте дитині в складних ситуаціях звертатися за порадою до класного керівника, шкільного психолога.

6. Привчайте дитину до самостійності. Не слід відразу послаблювати контроль за навчальною діяльністю дитини, якщо в період навчання в початковій школі вона звикла до контролю з вашого боку.

7. Основними помічниками у складних ситуаціях є терпіння, увага, розуміння.

8. Не обмежуйте свій інтерес словами «Як пройшов твій день у школі?». Кожного тижня обирайте час, вільний від домашніх справ, і розмовляйте з дитиною про шкільні справи. Намагайтеся проникнутися подіями та деталями, про які дитина вам повідомляє.

9. Не пов'язуйте оцінки за успішність дитини зі своєю системою покарань і заохочень.

10. Якщо дитина добре навчається, порадійте за неї. Якщо ж у неї не все добре в школі, частіше переймайтеся її проблемами. Намагайтеся, наскільки це можливо, не встановлювати покарань і заохочень, адже вони можуть призвести до емоційних проблем.

11. Допомагайте дитині виконувати домашні завдання, але не робіть їх за неї.

12. Допоможіть дитині відчути інтерес до шкільних предметів. Шукайте будь-які можливості, щоб вона могла застосувати знання, отримані в школі, в повсякденній діяльності. Наприклад, доручіть їй розрахувати необхідну кількість продуктів для приготування їжі або необхідну кількість фарби, аби пофарбувати певну поверхню.

13. Підтримуйте спокійну атмосферу в домі. Намагайтеся уникати значних змін. Спокій удома допоможе дитині більш ефективно вирішувати проблеми в школі.

Підвищенню ефективності і результативності виховного процесу в навчальному закладі сприяє системна діяльність класних керівників з батьківською громадськістю. 2013-2014 навчальний рік у нашій області оголошено на методичній сесії педагогів-виховників роком діяльності класного керівника з батьківською громадськістю.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Антонець М. В. О. Сухомлинський про оцінювання навчальних досягнень учнів / М. Антонець // Рідна школа. – 2001. – Жовтень. – С.11-13.

2. Вишневський О. І. Теоретичні основи сучасної української педагогіки / О. І. Вишневський. – Дрогобич : Коло, 2006. – 608 с.

3. Караковський В. А. Виховання ефективне, якщо воно системне. Творчий світ виховання / В. А. Караковський. – М., 2001. – C. 33-41.

4. Лист Міністерства освіти і науки України № 1/9-368 від 24.05.2013 р. «Про організацію навчально-виховного процесу в 5-х класах загальноосвітніх навчальних закладів і вивчення базових дисциплін в основній школі».

5. Маленкова Л. І. Теорія і методика виховання : навч. посібник / Л. І. Маленкова. – М., 2003.

6. Національне виховання учнівської молоді: методичне забезпечення, виховні технології /автори-упорядн. : Н. Гавриш, Н. Коломієць. – Рівне, 2012. Ч.1. – 280 с.

7. Шамова Т. І. Виховна системи школи: сутність, зміст, управління : навч. посібник / Т. І. Шамова, Г. М. Шибанова. – М., 2003.



Наталія МІНАКОВА,

методист кабінету виховної роботи

Рівненського ОІППО
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКІЛЬНИХ МУЗЕЇВ

І РОЗВИТКУ В НИХ
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   26


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка