Методичні рекомендації до організації навчально-виховного процесу в 2013-2014 навчальному році



Сторінка8/26
Дата конвертації04.03.2016
Розмір3.97 Mb.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   26

КРАЄЗНАВЧОЇ РОБОТИ

Початок ХХІ століття став для України переломним етапом, що зумовив зміни у діяльності соціальних інститутів,зокрема і шкіл. Ці зміни торкнулися і шкільних музеїв.

Шкільному музеєві як відкритій системі сьогодні притаманна трирівнева побудова. Перший рівень – це власне музей як центр музейно-педагогічної і краєзнавчої роботи в школі. Другий рівень – інтеграція музею в навчально-виховний процес. Третій рівень – зв'язок музею із місцевим співтовариством. Успішність функціонування представленої трирівневої системи залежить від цілого ряду зовнішніх чинників, найвагоміший серед яких – діяльність та професіоналізм тих, хто причетний до роботи музею.

Отже, музей у школі – засіб творчої самореалізації, що ініціює особистісно зорієнтоване виховання й освіту та є маленьким дослідницьким центром зі збереження, відродження і розвитку локальних культурно-історичних традицій, дотичний до діалогу поколінь і культур, формування музейного фонду країни.

У 2013-1014 навчальному році особливу увагу слід звернути на співпрацю шкільного музею із місцевою спільнотою та батьківською громадою. У зв’язку із територіальною відірваністю дітей від музеїв і пам'яток, розташованих, головним чином, у великих містах і столиці, створення системи шкільних музеїв одного регіону (встановлення контактів, обмін досвідом, взаємовідвідування музеїв інших шкіл, спільні краєзнавчі експедиції) було б надзвичайно доречним.

Шкільний музей є громадським музеєм, а отже, не може існувати відірвано від спільноти. Це співпраця не лише з партнерами з освітньої діяльності (управління освіти, методисти, що відповідають за діяльність шкільних музеїв, адміністрація школи і педагоги), а й із промисловими підприємствами, організаціями, установами, навчальними закладами, що знаходяться на території освітнього округу, місцевими ЗМІ, а також із жителями мікрорайону.



Однією з головних умов забезпечення діяльності шкільного музею є кваліфікація фахівців, що працюють там, оскільки вони повинні бути наділені особливими здібностями. Знання і практичне володіння основами педагогіки у даному випадку повинні поєднуватися з умінням орієнтуватися в музейній справі, зокрема: комплектувати, зберігати і вивчати музейні фонди; здійснювати експозиційну діяльність; мати знання з музейної педагогіки, що включають організацію дитячого музейного активу та роботу з аудиторією.

Зважаючи на це, відділам (управлінням) освіти слід проаналізувати та продумати можливість оплати роботи керівникам шкільних музеїв (згідно з Положенням про музей при навчальному закладі, який перебуває у сфері управління Міністерства освіти і науки України №640 від 04.09.2006 р.), а також віднайти кошти для проходження ними курсів підвищення кваліфікації педагогічних працівників, які координують роботу шкільних музеїв.



Краєзнавча робота в шкільних музеях

Шкільний музей – музей особливого типу, частина музейно-педагогічного процесу, адресована дитячій аудиторії, що має яскраво виражену освітню спрямованість, будує свою роботу на основі активного залучення до діяльності і співтворчості учнів, педагогів, батьків.

Саме тому на сучасному етапі в шкільній музейній діяльності виокремлюють три напрямки: сім’я, школа, рідний край.

Сім’я. Незалежно від профілю музею, тема сім'ї повинна стати головною в краєзнавчій роботі школи, особливо, якщо враховувати, що багато років цей напрям краєзнавчої діяльності знаходився якщо не в повному забутті, то в ґрунтовному нехтуванні. У зв’язку із різними життєвими обставин у багатьох сім'ях практично не збереглося родинних архівів (листів, документів, особистих справ, нагород тощо). Тому сьогодні надзвичайно актуальним є питання впровадження в життя сім'ї елементів музейної культури, надання допомоги щодо формування родинних колекцій, архівів, що сприяє вихованню поваги до сімейних цінностей та рідної землі. Прикладами тем краєзнавчих досліджень можуть бути наступні: «Родовідне дерево», «Сімейні реліквії та легенди», «Доля родини в долі країни», «Сімейний архів» та ін.

Маючи у своєму арсеналі матеріали таких краєзнавчих досліджень, шкільний музей може організовувати різноманітні виставки. Наприклад, «Наші родинні реліквії», «Орден у моєму домі», «Старі фотографії», «Професії наших батьків» та ін. Як наслідок – краєзнавча робота сприятиме підвищенню престижу сім'ї, укріпленню родинних зв'язків, вихованню почуття гордості за своїх дідів та прадідів.



Школа. У житті кожної людини школа – це перший і надзвичайно важливий етап. Для створення музею історії школи необхідно дбайливо збирати та зберігати такі матеріали:

  • зображення школи в різні роки її існування (малюнки, фотографії, плани, макети);

  • фотографії вчителів і учнів усіх років існування школи;

  • розповіді очевидців шкільного життя як процесу (своєрідний шкільний літопис);

  • атрибути шкільного життя різних років (шкільні підручники, учнівські щоденники, ручки, зошити тощо);

  • дитячі твори, творчі роботи.

Добре було б, аби музей мав свій шкільний літопис, який відображатиме дитяче сприйняття шкільних років. З цією метою учням різних класів варто запропонувати стати шкільними літописцями і в хронологічній послідовності записувати найбільш яскраві події шкільного життя. Мінімальна авторська правка дозволить максимально зберегти авторський стиль, дитяче сприйняття, захоплення та інтереси юних громадян.

Не втратила своєї актуальності й така форма літературної творчості, як шкільний рукописний альманах. Він може включати наступні розділи: «День за днем», «З історії нашої школи», «Новини з класів», «Трибуна вчителя», «У моїй сім'ї», «Прошу слова!», «Сміх з-під парти» та ін. Редактором такого альманаху може бути найактивніший краєзнавець школи або член музейного активу.



Рідний край. Рідний край – осяжна частина землі, країни, яку слід знати всім, хто вважає себе краєзнавцем. У 2013-2014 навчальному році педагогам необхідно зосередити увагу на пожвавленні краєзнавчої роботи в школі. Це розширить межі діяльності шкільних музеїв, допоможе створенню майбутніх експозицій.

Зважаючи на вищезазначене, виокремлюють такі дві складові шкільного музею:



  • Перша – традиційна, музейна. У шкільному музеї, як і в будь-якому іншому, зібрано основну інформацію про історію і природу рідного краю. Так, історію рідного краю варто показати у тісному взаємозв’язку з регіональною та загальноукраїнською. Доречними будуть також розповіді про відомих людей, схеми та карти розселення в краї давніх людей, яскраві ілюстрації.

  • Друга – дитяча, ігрова. Оскільки музей дитячий, варто спробувати ввести в музейне життя елемент гри. Наприклад, оформити приміщення на казковий лад, поставивши на видному місці стару бабусину скриню із цікавими знахідками (сокирою, берестяними грамотами, глиняними іграшками, старовинними прикрасами, предметами домашнього вжитку та ін.). Деякі із цих речей діти можуть зробити власноруч, долучившись таким чином до таємниць музейних професій. Ці речі дитячої творчості можна сміливо вводити в експозицію.

Використання значного числа копій, що пояснюється відсутністю оригіналів, із недоліку шкільного музею перетворюється на гідність. У цьому випадку суворе музейне правило "Руками не чіпати!" змінюється на дозвіл "Чіпати можна все!". При цьому слід чітко визначити кордони гри: що можна, а чого не можна чіпати, адже виховання музейної культури – важливе завдання будь-якого шкільного музею.

Ще один фактор, на якому хотілося б акцентувати увагу, − забезпечення широких можливостей презентації краєзнавчо-дослідницької і творчої діяльності шкільного музею. Це можуть бути як внутрішньошкільні презентації у вигляді музейних акцій, виставок, конкурсів, звітів, так і презентації, що виходять на вищий рівень: публікації в районних і центральних газетах та журналах, участь у міських, обласних, всеукраїнських олімпіадах, конкурсах і конференціях.



Таким чином, шкільні музеї – одне з яскравих явищ вітчизняної культури і освіти, ефективний засіб навчання і виховання підростаючого покоління. Шкільний музей (як і будь-який самодіяльний громадський дитячий музей, створений за ініціативи дітей і в результаті їх дослідницької і творчої праці) – своєрідний універсальний громадянський інститут, що поєднує в собі ознаки і функції дослідницької установи, громадського об'єднання, дитячого клубу за інтересами, творчої майстерні, дає необмежений потенціал виховної дії на розум і почуття підлітків.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ


  1. Бабарицька В. Екскурсознавство і музеєзнавство : навч. посібн. / В.Бабарицька, А. Короткова, О. Малиновська. – К. : Альтерпрес, 2007. – 264 с.

  2. Бондаренко Г. Краєзнавча освіта – важливий аспект виховання патріота і громадянина / Г. Бондаренко // Педагогічний пошук. – 2003. – № 4 (40). – С. 73–76.

  3. Бондаренко Г. Краєзнавча освіта Волині у 2003-2006 роках / Г.Бондаренко, Г. Маслай // Минуле і сучасне Волині та Полісся : матеріали до відзначення 20-річчя від часу створення Волинської обласної організації Національної спілки краєзнавців України. – Луцьк, 2009. – Спецвипуск. – 292 с.

  4. Вайдахер Ф. Загальна музеологія : посібник / Ф. Вайдахер ; пер. з нім. В. Лозинський, О. Лянг, Х. Назаркевич. – Л. : Літопис, 2005. – 632 с.

  5. Войчик С. Шкільний музей як центр історико-краєзнавчих досліджень / С. Войчик // Матеріали ІV Всеукр. наук.-практ. конф., присвяченої 80-річчю Волинського краєзнавчого музею та 60-річчю Колодяжненського літ.-мемор. музею Лесі Українки : наук. зб. – Луцьк, 2009. – Вип. 4. – С. 302-307.

  6. Ганнусенко Н. І. Шкільні музеї : навч.-метод. посіб. / Н. І. Ганнусенко, О. В. Ляпін, Т. І. Мацейків. – К., 1991.

  7. Закон України «Про музеї та музейну справу» № 249/95- ВР від 28.06. 1995 р. // Культурна спадщина України. Правові засади збереження, відтворення та охорони культурно-історичного середовища : зб. офіц. док. / упоряд. В. І. Фрич. – К. : Істина, 2002. – 336 с.

  8. Камінська В. Педагогічні аспекти організації діяльності музею ЗНЗ / В.Камінська // Педагогічний пошук. – 2003. – № 4 (64). – С. 50-52.

  9. Меро Ф. Музей і суспільство / Ф. Меро // Народна творчість і етнографія. – 2006. – № 6. – С. 40-48.

  10. Науково-дослідницька діяльність учнів 5-11 класів / І. П. Нікітіна, Ю.О.Нікітін, В. В. Шеліхова, О. Л. Кожем’яка. – Х. : Основа, 2003. – 144 с.

  11. Омельченко Ю. А. Шкільні музеї / Ю. А. Омельченко. – К. : Рад. шк., 1981. – 121 с.

  12. Пелькіна Л. А. Музей і школа / Л. А. Пелькіна. – К. : Рад. шк., 1967. – 155 с.

  13. Положення про музей при навчальному закладі, який перебуває у сфері управління Міністерства освіти і науки України // Інформ. зб. МОН України. – 2006. – № 36. – С. 23-27.

  14. Треф’як Я. Методика краєзнавчої роботи в школі / Я. Треф’як // Історія в школах України. – 2002. – № 1. – С. 33-37.

  15. Соломонова Т. Шкільні музеї в Україні: тенденції і проблеми розвитку / Т. Соломонова // Краєзнавство. Географія. Туризм. – 2006. – № 18. – С. 3-4

Лариса КЛИМКО,

методист кабінету управління закладами середньої освіти

Рівненського ОІППО

1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   26


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка