Методичні рекомендації до проведення Першого уроку для учнів основної школи



Сторінка4/4
Дата конвертації19.02.2016
Розмір0.68 Mb.
1   2   3   4

Висновок учителя: Короткий період суспільної відлиги змінився «брежнєвськими заморозками». Сумний список жертв періоду застою судилося розпочати не комусь іншому, як двадцятивосьмилітньому поетові. Повіривши в торжество правди, він на повні груди вдихнув свіже повітря свободи та не ввійшов, а увірвався в затхлу атмосферу тодішньої радянської літератури. Його перша збірка «Тиша і грім» вразила не новаціями, не вишуканими словами, а осяйною красою душі, силою справжніх почуттів, інтелектуальністю і молодим завзяттям. За словами Олеся Гончара « Лицарство, безперечно, притаманне було його вдачі, його вольовій натурі. Обдарованість Симоненка була щедра, яскрава, однак почуттями…він висловив характерне для багатьох, спраглими вустами виспівав юність свого покоління, став чистим, непідкупним сумлінням своїх ровесників, і в цьому особлива сила і зваба його поезій»

Нехай серця не знають супокою,

Хай обганяють мрії часу біг,

І наша юність буде хай такою,

Щоб їй ніхто не заздрити не міг!

Передчуваючи скороминущість відведеного йому часу, поет прагнув прожити змістовне, насичене гарними вчинками життя, застерігав інших: життя швидкоплинне, нічого в ньому не можна ні виправити, ні повернути. Кожна доля, кожна людина – неповторні. Це треба розуміти і цінувати.



III. РОБОТА З ТЕКСТОМ

  1. Читання учителем поезії «Ти знаєш, що ти – людина?»

  2. Усвідомлення почутого (пригадайте твір, над яким ми працювали нещодавно. Розмірковуючи про те, що є найціннішим у житті людини, ми дійшли спільної думки. Якої?
    (оповідання Олекси Стороженка «Скарб», найціннішим для людини є повноцінне, змістовне, сповнене шляхетними справами життя)) Дійсно, найбільшим скарбом є саме життя. Як це перегукується з головною думкою прослуханого щойно вірша?

  3. Робота в групах

(за питаннями в підручнику)

    1. З якою метою поет вживає слова єдина, одні? Що він ними підкреслює?

    2. Як ви розумієте зміст строфи, що починається рядком Сьогодні усе для тебе?

    3. Чому автор порушує проблему неповторності кожної людини і водночас недовговічності людського життя?

    4. Як ви розумієте поетове спонукання-застереження Гляди ж не проспи?

Обмін результатами роботи.

4) Введення поняття з теорії літератури. На попередніх уроках ми з вами познайомились із терміном Анафора. Пригадаймо його ( це єдинопочаток). Наведіть приклади анафори із вірша «Ти знаєш, що ти –людина?» ( Ти знаєш, що ти – людина? Ти знаєш про це чи ні?)

А сьогодні ми вивчимо іще одне нове поняття – епіфора - повторення однакових слів наприкінці поетичних рядків. Відшукайте приклад епіфори у вірші Симоненка

(Усмішка твоя – єдина, Мука твоя – єдина; І жити спішити треба, Кохати спішити треба; Інші ходитимуть люди, Інші кохатимуть люди)

? У чому тут виявляється новаторство поета? ( автор підносить, очищає від бруду людську гідність, розтоптану в часи сталінізму, коли людину вважали «гвинтиком системи». Водночас твір цей не втратить актуальності ніколи)

5) Етап рефлексії: можливість усвідомити почуте, упорядкувати записане в зошиті. За 3-5 хв створити «дерево думок» із кореня «я особливий»

(наприклад: бо умію бачити красиве, бо у мене є власні думки, бо мої почуття належать тільки мені, бо я маю унікальні спогади, бо у мене є своя мрія, бо для своєї родини я найдорожчий, бо я умію цінувати дружбу…)

IV. Підсумки уроку


  1. Учні відповідають на проблемне запитання

  2. Знайти і прочитати вміщений у підручнику вислів Дмитра Павличка. («Він мало жив, мов літак, що ховається за обрієм швидше, ніж доб’ється до нашого слуху шум його двигунів. Василь Симоненко зник за пругом життя скоріше, ніж долинув до нас могутній гук його серця, зарядженого тривогою двадцятого віку й любов’ю до української землі»). Прокоментувати прочитане.

  3. Прослуховування «живого» голосу Василя Симоненка, що виконує поезію «Ти знаєш, що ти – людина?»

Оцінювання, домашнє завдання: вірш вивчити напам’ять, на високий і достатній рівень написати твір «Ми не сотні безликих Я, Ми мільйони всесвітів різних».



М.В.Федорків,

керівник літературно-краєзнавчого гуртка Черкаської спеціалізованої школи І-ІІІ ст. № 33 ім. В. Симоненка Черкаської міської ради;



Т.А.Шкунда,

заступник директора з виховної роботи Черкаської спеціалізованої школи І-ІІІ ст. № 33 ім. В. Симоненка Черкаської міської ради


ЕКСКУРСІЯ

ПО МУЗЕЮ-СВІТЛИЦІ ВАСИЛЯ СИМОНЕНКА

В ЧЕРКАСЬКІЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНІЙ ШКОЛІ І-ІІІ СТ. № 33 ІМ.В.СИМОНЕНКА
Доброго дня, шановні гості!

Ми раді вітати вас у музеї-світлиці Василя Симоненка, чиє ім’я з гордістю носить наша школа. Матеріали, що вміщені в експозиціях, ми збирали ще в 1990-х роках. Пошукові роботи проводили в архівах Черкащини, Київщини, Львівщини та Полтавщини.
І. Зайшовши до нашого музею, ми зустрічаємо з ясним поглядом поета, який звертається до нас із такими словами:

Воскресайте, камінні душі,

Розчиняйте серця і чоло,

Щоб не сказали про вас грядущі -

Їх на землі не було.
Життя Василя Симоненка часто порівнюють зі спалахом блискавки – коротке, але таке яскраве. Це ми можемо побачити на картині художника Івана Кулика.
Вітрина 1. Василь Симоненко народився 8 січня 1935 року в селі Біївці Лубенського району Полтавської області. На фото: панорама села Василя. Мати Ганна Федорівна Щербань, хрещені батько та мати. А на цьому фото Василько в чотирирічному віці.

Вітрина 2. Нині в хаті, де народився і жив майбутній поет, було відновлено обстановку 30-х років. Малий Василько пережив чорні часи фашистської окупації. Цей стабілізатор від міни та уламок від затвора - мовчазні свідки тих страшних років.
Вітрина 3. На фото: копія довідки про перебування Василя на окупованій території. Будинок,у якому розміщувалась Бієвецька початкова школа, та учні Бієвецької школи біля пам’ятника Василю Симоненку.
Вітрина 4. Після закінчення Бієвецької початкової школи Василь переходить до Тарандинцівської середньої школи, яка була в 10-ти кілометрах від його дому. Перша вчителька Демченко Ульяна Миколаївна та Дорош Катерина Миколаївна, поруч однокласниця Василя Сидоренко Марія Микитівна. Його відмінні успіхи зазначенні в цій рукописній шкільній книзі. Як нам відомо, Василь закінчив школу з золотою медаллю.
Вітрина 5. Після закінчення Тарандинцівської школи Василь - студент факультету журналістики Київського державного університету ім. Тараса Шевченка. На фото: університетські корпуси та вид на Річковий вокзал. А з цих фотокарток Василь дивиться на нас очима студента.
Вітрина 6. У 1957 році Василь приїжджає на практику в Черкаси до редакції газети «Черкаська правда», де й залишився працювати, здавши екстерном екзамени та захистивши диплом. Види Черкас у 50-60-х роках. На фото: учні нашої школи біля дверей квартири Василя Симоненка.




ІІ. Цю частину нашого музею можна назвати шкільною картинною галереєю. Зверніть увагу на цю катрину, на ній зображена хата, в якій 8 січня 1935 року народився Василь Симоненко. На фото: учениці нашої школи в гостях у матері поета Ганни Федірівни Щербань. Мати відігравала важливу роль у долі В. Симоненка. Їй поет присвятив проникливі рядки:

Найпрекрасніша мати щаслива,

Найсолодші кохані уста,

Найчистіша душа незрадлива,

Найскладніша людина проста.


Картина "Криниця Михайла Коцюбинського», Лубенського району, Полтавськоїобласті. Художник Іван Кулик.

Центральна картина нашого музею "Доля В. Симоненка" Євгена Найдена. На ній - мати, яка тримає на руках та пригортає до серця маленького Василька. Праворуч- дідусь із маленьким Василем, сааме дідусь замінив батька. Йому поет писав:

І плачу, було, і сміюся,як слухаю ті пісні,

Спасибі тобі,дідусю, за те,що ти дав мені.

Ліворуч – Василь Симоненко зі своїм маленьким сином Олесем, якому поет присвятив дитячі вірші та казки.

На фото: учні Тернопільської школи № 20 ім. В.Симоненка на могилі поета, надгробок роботи скульптора Станіслава Грабовського, зробленийіз граніту.

«Пейзаж села Біївці» Лубенського району, Полтавськоїобласті; художник Іван Кулик.

Дякую за увагу, запрошую вас до наступної зали, де ви ознайомитесь із творчістю Василя Симоненка.
ІІІ. Ранні вірші та статті В. Симоненка. У одному з інтерв’ю його запитали: «Що ви можете сказати про себе?»

Він відповів: «Що я можу сказати про себе?.. Що так мало прожито і так мізерно мало зроблено. Хочеться бути людиною. Хочеться робити гарне і добре. Хочеться писати такі вірші, які мали б право називатися поезією».

А на запитання: «Чого ви найбільше всього боїтеся?» - він відповів: «Найбільше люблю землю, людей, поезію. Ненавиджу смерть. Найбільше боюся нещирих друзів».



Зверніть увагу на першу і єдину прижиттєву збірку поезій Василя Симоненка «Тиша і грім», видану 1962 р.

Матеріали періоду роботи в газеті «Молодь Черкащини», де В. Симоненко працював із першого дня її створення на посаді завідуючого відділу.

Фотокопії запису акту про шлюб В.Симоненка та народження сина Олеся. На фото: В. Симоненко з дружиною Людмилою та маленьким Олесем.

Критичні матеріали, написані поетом. Фотокопії прижиттєвих газетних публікацій. Фотопортрет В. Симоненка, який використовували під час вечорів пам’яті у Черкаському обласному музично-драматичному театрі ім. Т. Г. Шевченка.



Матеріали періоду роботи в газеті «Молодь Черкащини» та автограф В. Симоненка того ж періоду. Книга Симоненка «Берег Чекань», видана у Мюнхені, що в Німеччині. 1962 р. Сторінки щоденника В. Симоненка вперше були надруковані у Львові 1998 р.

Фотокопія записки, яку поет писав будучи тяжкохворим, 1963 р. Будинок лікарні, де в ніч із 13 на 14 грудня 1963 р. помер поет. Фотокопія акту про смерть та некролог.

На фото: мати В. Симоненка з дружиною та Олесем на могилі поета. На фото: мати Ганна Федорівна Щербань, син Олесь у дорослому віці та онука Мирослава.
Цей куточок поповнився новим, багатим матеріалом з життя В. Симоненка. Календар до 70- річчя з дня народження Симоненка. Двотомник, де вміщенні рецензії, вірші та фото, які, можливо, не бачило широке коло читачів. Книга Миколи Сніжка «Оводи Василя Симоненка», подарована випускниками нашої школи.

Друкарська машинка, за якою працював поет. З особистих речей: журналістський квиток, кашкет, радіоприймач, попільничка редакції та чорнильниця.




Барельєф В. Симоненка, робота скульптора Станіслава Грабовського.


Фото Симоненка, надіслане школярами села Біївці.

Вірш тернопільської школярки Діани Дуцик, присвячений поетові:

Знову воскресає вже в новому світі

Ненька-Україна у твоїх вірщах…

Фрагмент ювілейного вечора, який відбувався і Черкаському музично-драматичному театрі імені Тараса Шевченка, де проводився збір коштів на спорудження пам’ятника поетові. Привітання, що надійшло матері поета від видавництва «Смолоскип» ім. Василя Симоненка у США. Листи від друзів В. Симоненка та шанувальників його творчості. Матеріали про найкращий проект пам’ятника В.Симоненку у Черкасах. Нині він у сквері біля РАЦСУ в центрі нашого міста.
Картина М.Теліженка «Жорна» за одноіменним твором В.Симоненка.
Дякуємо за увагу!

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
Основні видання творів В.Симоненка

  1. Симоненко В. Твори : [у 2 т.] / В.Симоненко. – Черкаси : Брама-Україна, 2004. – Т.1-2. – ISBN 966-8756-06-1; ISBN 966-8756-07-Х

  2. Симоненко В. Спадщина : [у 2 т.] / Василь Симоненко; [упоряд. наук. ред. В.Яременко]. – К.: Персонал, 2008. – Т.1-2. – ISBN 978-966-608-963-5; ISBN 978-966-608-964-2

  3. Симоненко В. Вибране : Для серед. та старш. шк. віку / В.Симоненко. – К. : Школа, 2002. – 252 с. – (Шкільна хрестоматія). – ISBN 966-661-066-3

  4. Симоненко В. Избранная лирика / В.А.Симоненко; пер. с укр. Л.Смирнова; предис. Н.Ушакова. – М. : Мол. гвардия, 1968. – 32 с.

  5. Симоненко В. Берег чекань / В.Симоненко; вибір і комент. І.Кошелівця. – К. : Наук. думка, 2001. – 246 . : портр. – ISBN 966-00-0737-Х

  6. Симоненко В. Вино з троянд / В.Симоненко. – Л. : Каменяр, 1965. – 60 с. – (На добрий вечір. Бібліотечка оповідань)

  7. Симоненко В. Вірші, проза, щоденник В.Симоненко // Гончаренко В.А. Сповнений любові та добра... – Черкаси, 1990. – С. 35-100: фотогр.

  8. Симоненко В. Вірші : (ще не опубл. або маловідомі) / В.Симоненко // Лищенко О.К. Від імені покоління: (про Василя Симоненка). – К., 2004. – С. 137-172. – Зміст: „Гей, мовчать діброви...”; „Землю люблю я широку мою...”, „Пахнуть ці рими не медом” та ін. – ISBN 966-95944-5-6

  9. Симоненко В. Земне тяжіння : поезії / В.А. Симоненко. – К. : Молодь, 1964. – 119 с.: портр.

  10. Симоненко В. Лебеді материнства / поезія, проза / В.А. Симоненко; [вступ. ст. О.Гончара]. – Дніпропетровськ: Промінь, 1989. – 224 с.: портр. – (Шкільна бібліотека)

  11. Симоненко В. Лебеди материнства : стихи, поэма, сказки : пер. с укр. / Василь Симоненко. – М. : Сов. писатель, 1985. – 175 с.: ил.

  12. Симоненко В. Листи до дружини / В.Симоненко; передм. В.Кирилюка // Київ. – 2005. - №7/8. – С. 173-178.

  13. Симоненко В. Лебеді материнства. – К., 1981. – С. 17.

  14. Симоненко В. На схрещених мечах : вибр. твори : [поезія, проза, ст., щоденник, автобіографії, листи] / В.Симоненко; передм. О.Гончара; післямова, упорядкув. і комент. В.Костюченка. – К. : Пульсари, 2004. – 382 с.: фотогр. – ISBN 966-7671-77-1

  15. Симоненко В. Півні на рушниках : оповідання, щоденник / В.Симоненко; упоряд. та авт. вступ. ст. М.Ільницький. – Львів : Каменяр, 1992. – 89 с. – (На добрий вечір). – ISBN 5-7745-0377-1

  16. Симоненко В. Поезії / В.А.Симоненко / [упоряд. та прим. В.В.Біленка; вступ. ст. О.Т.Гончара]. – К. : Рад. письменник, 1984. – 246 с.; 1 арк. портр. – (Бібліотека поета)

  17. Симоненко В. Поезії / В.Симоненко // Поезія: Ліна Костенко, Олександр Олесь, Василь Симоненко, Василь Стус / уклад. А.Я. Бельдій. – К., 2008. – С. 215-256. – Зміст: „...Не шукав я до тебе...”; „Лебеді материнства”; „Задивлюсь у твої зіниці...” та ін. – ISBN 978-966-00-0735-2

  18. Симоненко В. Ти знаєш, що ти – людина : вірші, сонети, поеми, казки, байки / В.Симоненко; передм. та упоряд. В.А. Гончаренко. – К. : Наук. думка, 2005. – 296 с., 8 арк. іл. – Бібліогр. : С. 267-284. – ISBN 966-00-0316-1

  19. Симоненко В. Тиша і грім : поезії, проза / В.Симоненко. – Х. : Важпромавтоматика, 2007. – 351 с. – (Серія „Грамота”). – ISBN 978-966-96919-1-0

  20. Симоненко В. У твоєму імені живу : поезії, оповід., щоденник, записи, листи / В.Симоненко; упорядкув. та післямова В.Яременка; передм. О.Гончара. – 3-те вид. – К. : Веселка, 2003. – 381 с. : портр., [8] арк. фотоіл.

  21. Симоненко В. „Я воскрес, щоб із вами жити”...: [листи до дружини] / В.Симоненко // Любов славетних письменників у листах і в житті. – К., 2008. – С. 185–198; Київ. – 2005. – № 7/8. – С. 172-178.

  22. Симоненко В. Я кличу вас у відчаї не гуться : поезії : [вірші, поеми, казки, новели, щоденник] / В.Симоненко; упоряд. : М.Д. Томенко, П.П.Засенко. – К.: Видавн. дім „Власті”, 2002. – 407 с. : іл., портр. – ISBN 966-8121-05-8


Про В.Симоненка


  1. Василь Симоненко : (1935-1963) // Історія української літератури ХХ століття : у 2 кн. / За ред. В.Г.Дончика. – К., 1995. – кн. 2., ч. 2: (1960-1990-ті роки). – С. 115-124. – ISBN 5-325-00477-8 (кн. 2. ч. 2)

  2. Гончар О. Витязь молодої української поезії : [передмова] / О. Гончар // Симоненко В. На схрещених мечах : вибр. твори / Упорядкув. і комент. В.Костюченка. – К., 2004. – С. 5-9. – ISBN 966-7671-77-1

  3. Дзюба І.М. Василь Симоненко // Дзюба І.М. З криниці літ : у 3 т. Т. 3. Літературні портрети; Дніпровський меридіан; Зі спогадів. – К., 2007. – С. 517-533. – ISBN 978-966-518-416-4

  4. Олійник Б. Ми були романтики : сл. про Василя Симоненка / Борис Олійник // Літ. Україна. – 2005. – 24 лют. – С. 2

  5. Сверстюк Є. „Я для тебе горів” : повертання Василя Симоненка / Євген Сверстюк // Літ. Україна. – 2007. – 12 квіт. – С. 1, 7

  6. Сердюк-Баран Л.С. Літопис Щербанівського роду, роду В.А.Симоненка : хто ж вони, наші Щербані? – Черкаси, Відлуння-Плюс, 2003. – 63 с.: іл., портр.

  7. Сом М. З матір’ю на самоті / Микола Сом. – К. : Смолоскип, 2005. – 133 с.: іл. – ISBN 966-8499-16-6

  8. Ткаченко А.О. Василь Симоненко : нарис життя і творчості / А.О. Ткаченко. – К. : Дніпро, 1990. – 312 с. – ISBN 5-308-00823-Х

  9. Пахаренко В. Як він ішов...: Духов. профіль Василя Симоненка на тлі його доби...: літературозн. есей / В. Пахаренко. – Черкаси : Брама-Україна, 2004. – 51 с. – ISBN 966-8756-09-6

  10. Шитова Л.П. Я воскрес, щоб із вами жити : філософія життя і творчості Василя Симоненка. – К. : Вид. Чабаненко Ю.А., 2006. – 111 с. – ISBN 966-8702-30-1

  11. Яременко В. „Щоб правду більш не кидали за грати...” : літ. портр. В.Симоненка / Василь Яременка. – 3-е вид. – К. : Веселка, 2007. – 23 с. – (Урок літератури) . – ISBN 978-966-01-0452-5

  12. Сніжко М. Оводи Василя Симоненка / Микола Сніжко. – Черкаси : Відлуння-Плюс, 2004. – 171 с. : фотогр. – ISBN 966-693-089-7. На шмуцтитулі вміщена автобіографія Симоненка.

  13. Одарченко П. Василь Симоненко : (до 45-ліття з дня народж.) / Петро Одарченко. Українська література : зб. вибр. ст. ; ред. О. Зінкевич ; авт. передм. В.Іванисенко. – К., 1995. – С. 169-177. – ISBN 0-914834-66-5

  14. Лищенко О.К. Від імені покоління : (про Василя Симоненка). – К. : Акцент, 2004. – 174 с. : іл. – ISBN 966-95944-5-6

  15. Життя, мов спалах блискавки : спогади друзів і колег про Василя Симоненка / ред. і упоряд. М.С. Летичевський. – Черкаси : Черкаспресфото, 1991. – 72 с. : фотоіл.

  16. Вакуленко П. В гостях у матері поета : [спогад] / П.Вакуленко // Хроніка-2000 : укр. культурол. альм. – К., 2001. – Вип. 45/46 : Черкаський край – земля Богдана і Тараса. – С. 637-639

  17. Буряченко С.Я. Крізь болотну тишу – до весняного грому : спогади про Василя Симоненка / С.Я. Буряченко / [переднє слово С.С. Бєляєвої, А.О.Ткаченка]. – К. : Смолоскип, 2001. – 123 с. : іл. – ISBN 966-7332-55-1

  18. Засенко П. До глибини народного гніву : спогад-есе / П.Засенко // Холод. Яр. – Черкаси, 2003. – № 1. – С. 108-144.

  19. Наєнко М. ...Щоб із нами жити : з виступу в с. Біївцях з нагоди 70-ліття В.Симоненка / М.Наєнко // Літ. Україна. – 2005. – 20 січ. – С. 1

  20. Смолянський Ю. Симоненкова любов : до 70-річчя від дня народж. видат. поета / Юрій Смолянський // Дзвін. – 2005. – Чис. 1. – С. 105-124 : фотоіл.

  21. Холодний Яр : часопис Черкас. обл. орг. Нац. спілки письм. України : [вип. присвяч. В.Симоненку]. – Черкаси : Відлуння-Плюс. – 2004. - №4. – 320 с.

  22. Кореневич Л. Невиправний мрійник і поет : Василь Симоненко на рипучім гіллі газет. красномовства // Кореневич Л. Як по струні безодню...: кілька особистих сторінок до біогр. шістдесятництва. – К., 2004. – С. 208-224

  23. Шпиталь І. Духовна окраса нації / Іван Шпиталь // Укр. слово. – 2008. – 17-23 груд. (№ 51). – С. 1, 6; 23-30 груд. (№52). – С. 5-6.

  24. Тарнашинська Л. Поетика „поривань” Василя Симоненка як естетична норма // Сучасний погляд на літературу : зб. наук. пр. / Нац. пед. ун-т ім. М.Драгоманова. – К., 2006. – Вип. 10. – С. 276-289.

  25. Симоненко Василь Андрійович // Шевченківські лауреати, 1962-2001 : енцикл. довід. / авт.-упоряд. М.Г. Лабінський. – К., 2001. – С. 485-488 : портр. – ISBN 966-7575-29-2

  26. Василь Симоненко // Новий довідник : укр. мова. укр. л-ра. 5-е вид. / М.Радишевська, В.Михайлюта, Т.Корольова та ін. – К., 2008. – С. 787-790. – ISBN 978-966-8055-08-9

  27. Нартов В. Василь Симоненко // Нартов В. Видатні особистості України : факти, док., оцінки. – Х., 2007. – С. 280-285. – ISBN 978-966-343-564-0

  28. Василь Симоненко (1935-1963) // Усі українські письменники : біогр. нарис ; літ.-худож. огляд : перелік основних творів ; л-ра для додаткового користування : термінолог. слов. – Х., 2008. – С. 34-37. – ISBN 978-966-670-578-8

  29. Про витязя слова : рядки поет. Симоненкіани / уклад. та авт. вступ. ст. В.Т. Поліщук. – Черкаси : Брама, 2002. – 102 с. : іл.

  30. Тиша і грім Василя Симоненка : біобібліогр. покажч. / Черкас. обл. б-ка для юнацтва ім. В.Симоненка; авт.-уклад. Н. Філахтова. – Черкаси, 2005. – 77 с.

  31. Василь Симоненко : „Україно, ти моя молитва...” : біогбібліогр. нарис / авт. нарису Л.Тарнашинська ; бібліограф-упоряд. Г. Гамалій. – К., 2007. – 120 с.


Ілюстрації


  1. Кулик І. Василь Симоненко : [портрет] / І.Кулик // Укр. сл. – 2005. – 12-18 січ. – С. 10

  2. Клименко В.І. Василь Симоненко : портрет; кольор. репрод. // Клименко В.І. Свою Україну любіть : альбом. – Черкаси, 2003. – С. 37

  3. Горська А. Портрет В.Симоненка. Початок 60-х рр. : репродукція // Дивослово. – 2004. - №9 . – 3-тя с. обкл.

  4. Осадчий І.Ф. Три роки поруч : фотоальбом / І.Ф.Осадчий. – Черкаси: Сіяч, 1998. – 71 с. : фотогр.

  5. [Фотографії] // Сніжко М. Оводи Василя Симоненка. – Черкаси, 2004. – Вкл. арк. між с. 32-33 (6 л.)

  6. Таким був Василь Симоненко у Черкасах; Був такий, хоч далеко і не шевченківський етап у житті поета; Щасливе сімейство : [чорно-білі репрод. фотогр., підписи Ю. Смолянського] // Смолянський Ю. Симоненкова любов : до 70-річчя від дня народж. видат. поета. – Дзвін. – 2005. – Вип. 1. – С. 107, 112, 114.

  7. Гончаренко В. Закоханий палко у Шевченківський край; До симоненківського родоводу; У вінок симоненківської слави // Володимир Гончаренко // Сповнений любові та добра / Авт. та упоряд. В.Гончаренко. – Черкаси, 1990. – С. 5-34: фотоіл. – ISBN 5-7707-0508-6

  8. Стус В. Серед грому і тиші // Сучасність. – 1995. – Ч. 1. – С. 145.

За даними Національної парламентської бібліотеки України [Електронний ресурс] – режим доступу: http://old.nplu.org/ua/




ВІРШІ ПРО УКРАЇНУ В. СИМОНЕНКА

Україні

Коли крізь розпач випнуться надії

І загудуть на вітрі степовім,

Я тоді твоїм ім’ям радію

І сумую іменем твоїм.
Коли грозує далеч неокрая

У передгроззі дикім і німім,

Я твоїм ім’ям благословляю,

Проклинаю іменем твоїм.


Коли мечами злоба небо крає

І крушить твою вроду вікову,

Я тоді з твоїм ім’ям вмираю

І в твоєму імені живу!


***

Нашої заслуги в тім не бачу,

Нашої не знаю в тім вини,

Що козацьку бунтівливу вдачу

Нам лишили предки з давнини.
Нам і те не добавляє слави,

Що вони від чужоземних сил

Заступили землю кучеряву

Горами високими могил.


Бо коли, закохані в минуле,

Прогуляєм свій великий час,

Наша лінь нікого не розчулить,

Слава ж та відмовиться від нас.


Спогади, докучливі, як нежить,

Що тій славі принесуть вони?

Тільки тим історія належить,

Хто сьогодні бореться й живе!


Земле рідна! Мозок мій світліє…

Земле рідна! Мозок мій світліє,

І душа ніжнішою стає,

Як твої сподіванки і мрії

У життя вливаються моє.
Я живу тобою і для тебе,

Вийшов з тебе, в тебе перейду,

Під твоїм високочолим небом

Гартував я душу молоду.


Хто тебе любов’ю обікраде,

Хто твої турботи обмине,

Хай його земне тяжіння зрадить

І з прокляттям безвість проковтне


Українська мелодія

Довго тужить сумна бандура

Про діла у старій сивині,

І якусь невідому зажуру

Навіває та пісня мені.
Не мелодія — збурена рана,

Не слова, а безжальні голки,

Тільки бачу не сині лимани

І не горді козацькі полки.


А ввижається — там, біля шляху,

На потоптаній кіньми траві

Жирний ворон, мов чорна папаха,

На козацькій сидить голові.


А нав-круг по-ру-ба-ні

До-си-на-ють сни,

І да-ле-ко бу-бо-ни

Кли-чуть до вій-ни.


Україно, п’ю твої зіниці…

Україно, п’ю твої зіниці!

Голубі й тривожні, ніби рань.

Крешуть з них червоні блискавиці

Революцій, бунтів і повстань.
Україно! Ти для мене диво!

І нехай пливе за роком рік,

Буду, мамо горда і вродлива,

З тебе дивуватися повік.


Ради тебе перли в душі сію,

Ради тебе мислю і творю —

Хай мовчать Америки й Росії,

Коли я з тобою говорю!


Одійдіте, недруги лукаві!

Друзі, зачекайте на путі!

Маю я святе синівське право

З матір’ю побуть на самоті.


Рідко, нене, згадую про тебе,

Дні занадто куці та малі,

Ще не всі чорти втекли на небо2,

Ходить їх до біса по землі.


Бачиш: з ними щогодини б’юся,

Чуєш — битви споконвічний грюк!

Як же я без друзів обійдуся,

Без лобів їх, без очей і рук?


Україно, ти моя молитва,

Ти моя розпука вікова…

Гримотить над світом люта битва

За твоє життя, твої права.


Хай палають хмари бурякові,

Хай сичать образи — все одно

Я проллюся крапелькою крові

На твоє священне3 знамено.


Лебеді материнства

Мріють крилами з туману лебеді рожеві,

Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві.
Заглядає в шибку казка сивими очима,

Материнська добра ласка в неї за плечима.


Ой біжи, біжи, досадо, не вертай до хати,

Не пущу тебе колиску синову гойдати.


Припливайте до колиски, лебеді, як мрії,

Опустіться, тихі зорі, синові під вії.


Темряву тривожили криками півні,

Танцювали лебеді в хаті на стіні,


Лопотіли крилати і рожевим пір’ям,

Лоскотали марево золотим сузір’ям.


Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу,

Виростуть з тобою приспані тривоги.


У хмельні смеркання мавки чорноброві

Ждатимуть твоєї ніжності й любові.


Будуть тебе кликать у сади зелені

Хлопців чорночубих диво-наречені.


Можеш вибирати друзів і дружину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину.


Можна вибрать друга і по духу брата,

Та не можна рідну матір вибирати.


За тобою завше будуть мандрувати

Очі материнські і білява хата.


І якщо впадеш ти на чужому полі,

Прийдуть з України верби і тополі.


Стануть над тобою, листям затріпочуть,

Тугою прощання душу залоскочуть.


Можна все на світі вибирати, сину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину.


Крапля в морі

На світі законів немало,

Я нагадаю один:

Щоб море не висихало,

Потрібно багато краплин.
Але в штормову годину,

Як море бурунить гнів,

Потрібна зайва краплина,

Щоб вийшло воно з берегів.


З сайту Вільна енциклопедія Вікіпедія [Електронний ресурс.] –Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/

Видання підготовлено до друку та віддруковано

редакційно-видавничим відділом ЧОІПОПП

Зам. № 1370 Тираж 100 пр.



18003, Черкаси, вул. Бидгощська, 38/1


1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка