Методичні рекомендації до проведення Першого уроку у 2012-2013 навчальному році для учнів 1-4 класів



Сторінка2/5
Дата конвертації19.02.2016
Розмір0.61 Mb.
1   2   3   4   5

Матеріали до уроку

І. Що таке Україна?


Рідний край. Дорога серцю земля батьків і прадідів наших. Оспівані в піснях неозорі степи, зелені ліси і долини, високі блакитні небеса.

Україна – це наша земля, наш рідний край, наша країна з багатовіковою славною історією, мудрими людьми, чарівними піснями, що дивують світ, з багатими народними традиціями, мальовничими картинами природи. Вона в усьому, що нас оточує: у замріяному шелесті листя, чарівній таємничості нічного зоряного неба, діамантовому блиску росяної краплинки на тендітній квітковій пелюсточці, у кожній стежинці, якою ми поспішаємо до школи. Все це рідне і близьке для кожного з нас.

Україна – це історія народу, що протягом віків боровся за свою свободу і незалежність.

Це імена славних звитяжців – героїв, які віддали своє життя за щастя народу: Байда Вишневецький, Іван Сірко, Петро Конашевич-Сагайдачний, Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, Іван Гонта, Максим Залізняк, Олекса Довбуш, Устам Кармелюк та інші.

Це діячі науки, культури і мистецтва, які звеличили нашу державу своїм талантом: Тарас Шевченко, Леся Українка, Іван Франко, Соломія Крушельницька, Іван Козловський, Оксана Петрусенко, Михайло Грушевський та інші.

Це видатні спортсмени, які своїми рекордами прославили Україну: Віталій та Володимир Клички, Яна Клочкова, Юрій Вірастюк, Андрій Шевченко та інші.

Україна – це рідна мова, якою мама співала колискову, бабуся розповідала казки, передаючи одвічну народну мудрість. Кожна людина з теплотою згадує свій дім, це місце, де вона народилася, де пройшло її дитинство. Це її маленька батьківщина, затишне родинне вогнище. Коли скласти маленькі батьківщини кожного з нас, вийде наша велика Батьківщина - Україна.

Нам випало щастя

Михайло Слабошпицький
Із тисяч-тисяч подій складається історія України, у якій є голосні перемоги та гіркі поразки наших далеких предків.

Вони боролись за те, щоб ми жили під погідними небесами миру, де можуть зацвісти всі квіти, які здавна цвітуть лиш там, де не гримить війна. Наш народ дуже дорого заплатив за своє право бути вільним, щоб жити не за прописами чужинців, а своїм глуздом. І ми завжди пам’ятаємо про це, бо саме з цієї пам’яті й починається розуміння рідної історії.

Кожен із нас – як зернина на пшеничному лану народу. Кожен має в своїй душі те, що вирізняє українців з-поміж інших національностей у світі.

Отже, нам випало велике щастя – бути дітьми України.

Будьмо ж за це вдячні долі!

Будьмо ж гідні українського імені!


Рідна земля

Люба дитино! Україна – це твоя рідна земля. Тут ти живеш. На ній багато зелених лісів, високих гір, безмежних полів, квітучих садів і глибоких річок.

Поглянь навколо себе, і ти побачиш, як скрізь гарно квіточки, травичка, над ними тішаться метелики. У блакитному небі яскраво світить сонечко. А в лісах та садах весело виспівують птахи.

В Україні водиться багато тварин і птахів. Пригадай, хто мешкає в наших лісах, полях, лугах. Уважно прислухайся до голосу пташок, і ти почуєш чудову пісню…

О, яка навколо краса! Та чи замислювався ти над тим, що наша Україна – чудовий сад Божого творіння? І безмежні простори, і блакитне небо, і схили Карпатських гір – все це свідчення краси й величі Бога-Творця.

Вдивляйся в красу, яку створив Господь, милуйся нею – і ти відкриєш для себе світ доброти. Прислухайся до співу пташок, разом з ними наспівуй свою пісню радості Життя. Спостерігай, як дзюрчить струмочок, і з кожним днем відкривай для себе щось нове та цікаве. Твоє серце сповнюватиметься радістю й добротою, бо в усьому ти пізнаватимеш красу Творця, Його велич і силу.

Бережи рідну землю. Не зривай даремно квіти, не топчи їх, а уважно вдивляйся – і побачиш у них краплиночки Божої роси. Не ламай даремно гілок, а краще посади деревце, і воно зростатиме разом з тобою. Не забруднюй нашу землю, і тобі буде приємно ходити по ній чистій, мудро і гарно прикрашеній Богом.

Подумай, Хто є Творцем світу… І тоді твоя рука не зможе нищити Божу красу та робити щось погане. Вдивляйся, милуйся і відкривай для себе світ доброти. Таким чином ти пізнаватимеш Творця Всесвіту та відчуватимеш Його присутність у своєму житті…

Рушаймо в дорогу. Ходімо тією стежиною, яке приведе тебе до Божого Храму Мудрості. Там на тебе чекають Віра, Надія, Любов.

Марійка Шевчук

ІІ. Рядки любові до рідної землі.

Мені Україна – це пісня, Тарасове слово і храм до небес!

***

Тобі, земля моя єдина, тобі, народе мій великий, – лелеки, сонце і калина, для тебе – серце, Україно!



Євген Товстуха

Ми – діти рідної землі, вона усім як мати,

Тож кожен мусить пам’ятати: її потрібно берегти.
***

Мій край цвіте, цвіте барвисто.



М. Шамрай
Батьки сіяли хліб і косили шовкову травицю,

Виглядали лелек із далеких країв навесні.

З кришталевих джерел вони пили студену водицю

І співали своїм діточкам колискові пісні.



В. Симоненко

Мій сонячний дім – це моя Україна.



Л. Німенко
Люби, шануй, оберігай

Наш край, що зветься Україна.



Ігор Січовик
Україно моя, мені в світі нічого не треба,

Тільки б голос твій чути і ніжність твою берегти.



А. Малишко

Люблю України коханої небо.



В. Сосюра
Люби свій край. Всю душу солов’їну

І серця жар йому віддай в піснях.

Це так як дихати – любити Батьківщину.

В. Сосюра
Можна все на світі вибирати, сину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину.



В. Симоненко
Любов до Батьківщини неможлива без любові до рідного слова.

В. Сухомлинський

Виростай, дитино, й пам’ятай:

Батьківщина – то найкращий край.

Д. Павличко
Горнусь до тебе, Україно,

Як син до матері горнусь.



М. Бакай
Свою Україну любіть,

Любіть її… Во время люте,

В останню тяжкую минуту

За нею Господа моліть…



Т. Шевченко


В чому є твоя потреба?

Марія Чумарна

  • В чому є твоя потреба?–

каже сонечко до неба.

  • У тобі, моє світило. –

щоб ти хмарки звеселило,

щоб завжди пташки співали,

мене співом звеселяли.


  • А тобі, моя земленько?

  • Щоб цвіла я веселенько,

  • Щоби сонце й дощик милий

напували мене й гріли,

а ще мені дуже треба,

щоб усі мене любили.

Бо любов для світу й неба –

Необхідність і потреба.

Хто любов у серці має –

Того й доленька вітає!
ІІІ. Мій рідний край, де я живу, моя сім’я, моя родина ­– це все щаслива Україна
Родина, родина – від батька до сина,

від матері доні добро передам.

Родина, родина – це вся Україна

з глибоким корінням, високим гіллям.



В. Крищенко
Прекрасні звертання
Є в нашій мові прекрасні звертання,

Добрі і щирі, чудові слова.

Тими словами усяк без вагання

Маму найкращу свою назива:

Мамо, матусенько, мамочко, ненько.

Матінко, усміх твій ніжний ловлю.

Мамонько рідна моя, дорогенька,

Я над усе тебе в світі люблю!

тебе в світі люблю!

Я і до тата умію звертатись,

Хочу в словах передати тепло,

Щоб мій татусь міг частіше всміхатись

І щоб в душі його сонце цвіло!

Татко, татусенько, таточко, тато.

Кращого в світі немає навкруг!

Татоньку, хочу тебе я обняти –

Ти мій порадник, заступник і друг.

Я й до бабусі з любов’ю звертаюсь:

Бабцю, бабусю, бабуню моя!

І до бабусиних рук притуляюсь,

Бо відчуваю в них лагідність я.

І до дідуся іду по науку:

Діду, дідуню, навчи в світі жить!

Він на голівку кладе свою руку,

Голос сріблястий струмочком біжить.

Слово чарівне! Яка в ньому сила!

Скажеш з любов’ю – і радість росте!

Слово ласкаве народжує крила –

Ви не забудьте ніколи про те!

Донечко, синку, сестрице, братусю, –

Дружна, велика, весела сім’я!

Таточку, мамочко, бабцю, дідусю,–

Мій оберіг і родина моя!

(«Дивоцвіт дитинства»)

***

У неньки народилося дитя.

Дитя моє! Бог дав тобі життя.

І щоб ніхто не заподіяв шкоди

Тобі, малесенький громадянин, -

Бог дав закони нашому народу.

Від дня народження, від іменин –

Він твій, цей світ широкий за вікном.

Ти на життя і щастя маєш право

Під золото-блакитним знаменом

Своєї Української держави.

Ірина Жиленко
***
І дівчатко, і хлоп’я

Мають право на ім’я.

Ти – Надійка. Я – Василь.

Мають Дмитрик і Оленка

Ще й по батькові ім’я.

«Я – Дмитро Ілліч Орленко!» -

Каже впевнено хлоп’я.

І дівчатко, і хлопчина,

І великі, і малі

Мають власну Батьківщину,

Найріднішу на Землі.

Мають право називати

Україну словом МАТИ.

Бо вона дітей завжди

Оборонить від біди.

Ірина Жиленко
Родовідне дерево

Дмитро Чередніченко
Одного хлопчика запитали, як звуть його бабусю. А він і не знав.


  • А як же ти дідуся кличеш?

  • Діду, дайте меду.

Смішно та не дуже. Більше сумно, що є такі хлопчики. Може вони позабували, як тата і маму звуть.

  • Е-е-е, – каже дід Петро. – Хто не мав коріння, той – як перекотиполе. Куди вітер подме, туди й котиться.

А гарні дітки знають свій рід: і батьків, і дідів, і прадідів, і прапрадідів знають. Вони мають такий альбом фотографій своїх родичів їх з добрим словом про них. І складають родовідне дерево. Воно коренисте, гіллясте, а що гілка, то й член красного роду. Чим глибше коріння у такого дерева, тим міцніше воно стоїть на землі.

А яке коріння у твого дерева?



Шкільний дзвінок


Дзвенить, дзвенить шкільний дзвінок —

Нас закликає до навчання.

Ми поспішаєм на урок,

І знову йдемо в світ пізнання.
Тут наші любі вчителі

Нам формули життя виводять,

І научають дисциплін

Та безліч прикладів наводять.


Сидять за партами мої

Найкращі друзі в цілім світі,

Нас всіх єднають дні шкільні,

Снагою нових мрій сповиті.


Дзвенить, дзвенить шкільний дзвінок —

Перерву він оповіщає.

А після неї на урок

Учнівську всю сім'ю збирає.


І знову дзвоник кличе нас —

Спішімо, друзі, до навчання,

Бо промайне так швидко час

Й пора настане розставання.



Л. Зоріна
Молитва
Боже! Дай нам силу й розум,

Щоб ми в школі добре вчились,

Віру теплу, серце чисте,

Щоб неправді не корились.


Нам усім даруй здоров’я,

Згоду – учнівській родині.

Дай твій захист, волю й долю

Нашим людям в Україні.



Галина Чорнобицька
Дитяча молитва
Пошли нам, Боже, маленьким дітям,

Щастя, здоров’я на многії літа!

Щоб виростали розумні та сильні!

Чисті душею та серденьком вільні!

Щоб нам світила зіронька волі,

Щоб ми не знали лиха ніколи.



Катерина Перелісна


Чому плакав Сергійко?

В.Сухомлинський

Три тижні не був у школі Сашко: хворів. Скучив за товаришами й за вчителькою.

Радісний, збуджений прийшов хлопчик до школи. Ось і його парта, ось і товариші.

Думалось йому в очах товаришів побачить радість і привітність. Та їхні очі були спокійні і незворушні.



  • А ти виконав домашнє завдання? – тільки й спитав сусіда по парті.

  • Виконав, – тихо сказав Сергійко й заплакав.


«Поетична хвилинка».

Ми прийшли до школи… (вчитись)

Всі бажаєм … (подружитись).

Дружба в праці …(допоможе)

Все зробити разом… (зможем).
Привітальна пісня «Ми – одна сім’я»

(на мелодію пісні «Гей ви хлопці січовії»)
В цьому класі друзі всі ми, раз-два-три,

Ви і ми, і ти, і я - раз-два-три.

Руку дай тому, хто зліва,

Руку дай тому, хто справа.

Раз-два, раз-два – ми одна сім’я.

Посміхнись тому, хто зліва, раз-два-три.

Посміхнись тому, хто справа, раз-два-три.

Руку дай тому, хто зліва,

Руку дай тому, хто справа.

Раз-два, раз-два – ми одна сім’я.

***

Школо, наша школо,



Приголуб нас мила,

Пригорни усіх нас,

Як голуб під крила.

Ти всіх нас научиш,

Як у світі жити,

Як зло обминати

А добро чинити.

Марійка Підгірянка

1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка