Методичні рекомендації до проведення Першого уроку у 2012-2013 навчальному році для учнів 1-4 класів



Сторінка4/5
Дата конвертації19.02.2016
Розмір0.61 Mb.
1   2   3   4   5

Іван Боднарчук



Я люблю

Більше, ніж саму себе,

Я люблю свою хатину,

Рідне небо голубе,

Рідну землю – Україну.

Бо мене в цій кращій з хат

Колисала рідна мати,

Вчила перший крок ступать,

Перше слово вимовляти.

Більше, ніж саму себе,

Я люблю свою хатину,

Рідне небо голубе,

Рідну землю – Україну.

Бо ніде, ніде в світах

З неба сонце так не гріє,

І в блакитних небесах

Стільки зірок не зоріє.

Більше, ніж саму себе,

Я люблю свою хатину,

Рідне небо голубе,

Рідну землю – Україну.

О. Кобець
***

Послухай, як струмок дзвенить.

Як гомонить ліщина, –

З тобою всюди кожну мить

Говорить Батьківщина.

Послухай, як трава росте,

Напоєна дощами,

І як веде розмову степ

З тобою колосками.

Послухай, як вода шумить –

Дніпро до моря лине, –

З тобою всюди кожну мить

Говорить Батьківщина.

П. Осадчук
***

А живу я в Україні,

В рідній, милій стороні.

Ніжне сонце в небі синім.

Ніжне сонце, вільний вітер,

Далини ясна блакить –

Все для того, щоб радіти,

І хотілось в світі жить.



Г. Чубач

Пісня про Україну

Дівчина-калина

В білому віночку

Вийшла із хатини,

Стала на горбочку.

А як заспівала

Солов’їно-дзвінко –

В лісі розстелила

Килими з барвінку.

Золотила ниву,

Голубила небо,

Дітвору щасливу

Кликала до себе.

Кличе всіх щоднини

До краси і згоди

Пісня України,

Що єдна народи.

М. Грінчук

Мій край


Де є в світі кращі ріки,

Як Дністер, Дніпро-Славута?

Хто покине їх навіки,

Тому в серці вічний смуток.

Де є в світі кращі гори,

Де таке повітря свіже?

Де шумлять так гарно бори

І хвилює спіле збіжжя?

Де ясніше сонце світить?

Де гарніше зорі сяють?

Де солодше пахнуть квіти –

Як у нашім любім краю.



Ю. Шкрумеляк
Рідна мова моя солов’їна

Рідна мова моя солов’їна

І намисто вкраїнських пісень.

Не забуду тебе, Україно, -

Ти мій світлий і радісний день.

Твою землю святу не забуду, -

Цю весняну і ніжну красу.

Де у світі великому буду,

Вогник твій у душі пронесу.

У цім вогнику завжди хай сяє

І добро, і надія твоя.

Бо милішої тебе немає,

Україно чарівна моя!

Л. Гончаренко
Я все люблю

Я все люблю в своїм краю:

Криницю, звідки воду п’ю, -

Та повні гомону ліси,

Та дзвони срібної роси...

Я все люблю в своїм краю:

Найбільше – матінку свою,

Ласкаву, рідную, єдину...

Люблю, як сонце, Батьківщину.

М. Сингаївський
Ой селом-селом

Ой селом-селом


Зелено кругом:

У садках село втонуло,

Кожне дерево вдягнуло

Зелений шолом.

Ой селом-селом

Гомінко кругом:

Кожна пташечка співає,

Над квітками бджілка грає

Золотим крилом.

Вийду на поля:

Ой пахтить земля!

Мов співає рідна скиба

Пісню праці, пісню хліба,

Серце звеселя.

Все кругом росте,

Буйно так цвіте,

Пестить гори і долини,

Гріє простір України

Сонце золоте!

М. Підгірянка
Рідна сторона моя

Там, де небо голубіє,

Де в степу могила мріє,

Там, де сонечко сія. –

Рідна сторона моя!

Там, де луг лежить безкраїй,

Пишно квітами убраний,

Де сріблиться течія, –

Рідна сторона моя!

Де вишневенький садочок

Хилить віти у ставочок,

Гне од ягідок гілля –

Рідна сторона моя!

С. Павленко

Є в моєї України


Ріки, гори і долини.

У Донецьку є вугілля,

Хлібом славиться Поділля,

А в Карпатах є ліси

Дивовижної краси.

На Поліссі – льон цвіте,

Мов нагадує про те,

Що в моєї України

Простір – вільний,

Небо – синє.



Г. Чубач
***

Нема на світі України


Без хвиль могутнього Дніпра,

Як українця – без калини,

Без солов’я і рушника.

Народ, що вік при бурі й сонці,

Віддав землі, як мати доньці,

Всі сили, працю і любов,

Щоб Україна знов і знов

Росла, цвіла!.. Щоб твердо стала

На шлях, який собі обрала,

І в незалежному житті

Долала всі шляхи круті.

О. Шелест
***

То Україна моя

Поле широке,

Небо високе

В променях сонця сія.

Верби. Калина…

В даль пісня лине –

То Україна моя.

Я. Семенюк
Мати

Перше слово мати,

Друге – Україна.

Так учився розмовляти

Я – мала дитина.

Кожне слово пахне,

Мов листочок м’яти,

Та мов квітка з короваю,

Пахне слово мати.

Кожне слово світить

Гранями рубіна,

Але сяє, наче сонце,

Слово Україна.

Д. Павличко
Вся моя родина

Мати, мова, Батьківщина –

От і вся моя родина.

Батьківщина, мати, мова –

Три цілющих, вічних слова.

Батьківщина, мова, мати –

Нас повік не роз’єднати.

М. Сингаївський
Найрідніша

Батьківщино, земле рідна,

Земле сонячна і хлібна,

Ти навік у нас одна

Наша отча сторона.

Ти, як мати, найрідніша,

Ти з дитинства наймиліша,

Ти і взимку найтепліша –

Наша отча сторона.

М. Сингаївський
Рідна хата

Різні в світі є країни,

Різні люди є на світі,

Різні гори, полонини,

Різні трави, різні квіти.

Є в усіх одна країна,

Найрідніша нам усім.

То прекрасна Україна,

Нашого народу дім.

Там шумлять степи безкраї,

Наче вміють говорити!

Там ясніше сонце сяє,

Там солодше пахнуть квіти…

Різні в світі є країни,

Гарні є, є і багаті,

Та найкраще – в Україні,

Бо найкраще в рідній хаті.

Г. Черінь



ХІІ. Торбинка сміху.

Чесний Павлусь
Учитель каже учню Гмирі:

- Я мав, Павлусю, десять слив.

Із них тобі я дав чотири,

А скільки ще собі лишив?


Як хлопець чесний і правдивий,

На те відповіда Павлусь:

- Чи ж ви мені давали сливи?

Мабуть, то іншому комусь!..



П. Кралюк
Яка вчителька?
Додому шестилітня Рая

Прийшла зі школи перший раз

- Яка ж учителька у вас? –

Татусь школярочку питає.

- Ох, нічогісінько не знає:

Про все розпитувала нас!



П. Кралюк
Вірно зміг відповісти
Веселий, як ніколи,

Валентин іде зі школи.

В хаті батьку став казати:

- Порадій за мене й ти!

Я єдиний в класі, тату,

Вірно зміг відповісти!

- Втішив ти мене немало:

Я цього чекав давно.

А про що ж тебе питали?

- Хто із нас розбив вікно…



П. Кралюк
Що писав?
- Чого тебе навчили нині в школі? -

Питається матуся у Миколки

В один із перших вересневих днів.

- Писати, – першокласник відповів.

- Що ж ти писав? – допитується мати.

- Не знаю, бо не вмію ще читати.



П. Кралюк


Що разом?
Малесенька Оля
В саду окрай хати

З букварика літери

Вчиться читати.



  • Ось, бачиш, комашка, –

Вчить старша сестра, –

Під нею три букви,

Їх знати пора.

Це О-о-о, – тягне Оля, –

Це Си, а це А-а-а,


  • А що буде разом?

  • А разом… бджола.

П. Кралюк
Нічому не навчили

Маленький хлопчик вперше пішов до школи.



  • Ну, і чому ж тебе, синку, навчили?

  • Нічому, – зітхнув першокласник. – Звеліли завтра знову прийти.


Не піду до школи

Не піду до школи! – заявив хлопчик батькам після першого дня навчання.



  • Ні читати, ні писати я не вмію, а розмовляти мені не дозволяють.


Усе я та я

  • Уставай, Петрику, – будить мати першокласника, – пора до школи збиратися.

  • Не хочу, – пхикає Петрусь, – усе я та я, хай сьогодні Оленка піде. – і показав на молодшу сестру.

Ой і жартівник наш Петрусь. А ти як думаєш?

П. Гальченко

XІІІ. Пісні.
Пісня на добро

(Муз. І. Карабиця, сл. Ю. Рибчинського)

Гей, на видноколі –

Клени і тополі,

Там вишнева ніч згора.

Там в прозорій тиші

Квітень вірші пише,

Травень на сопілці гра.

Там дитинства весни,

Райдуг перевесла,

Там початок всіх шляхів.

Там мене співати

Вчила сива мати,

Бути щедрим батько вчив.



Приспів:

Яблунева, солов’їна

В моїм серці Україна,

В моїм серці сонячний Дніпро.

Щира, світла, промениста,

Хай усіх єднає пісня,

Хай лунає людям на добро!

Гей, на видноколі –

Ранки ясночолі, гори, ріки, і поля.

Роки там ясніють,

Там сади рясніють,

Там співа моя земля.

Щирим добрим людям

В радісний, щасливий день

Зорі України,

Квіти України,

Буйний сад її пісень.

Приспів.




Моя Україна


(Сл. Г. Володька, муз. К. Василенко)

1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка