Методичні рекомендації до проведення заходів



Скачати 186.23 Kb.
Дата конвертації06.03.2016
Розмір186.23 Kb.

Міжнародний день рідної мови

ЗМІСТ

Стор.


  1. Історія виникнення свята……………………………………………………….1–2

  2. Сценарій, присвячений Міжнародному дню рідної мови та дню народження Лесі Українки……………………………………………………………………2–10

  3. Методичні рекомендації до проведення заходів……………………………..10–11

ІІІ.1. Оформлення експозицій книжково-журнальних виставок……………………………………………...........10.

ІІІ.2. Теми літературних годин, літературних ранків, лінгвістичних ігор………………………………………….10–11



  1. Бібліографія…………………………………………………………………….11–13

ІV.1.Цікаві інтернет-ресурси………………………………………………………………………………………….11–12

ІV.2.Список рекомендованої літератури……………………………………………………………………………..12–13.



Ключові слова……………………………………………………………………………………………………………………..13


Це – матері мова. Я звуки твої

Люблю, наче очі дитини ...

О мова вкраїнська!...

Хто любить її,

Той любить мою Україну.

Володимир Сосюра


І. Історія виникнення свята


Міжнародний день рідної мови – це відносно молоде свято. До календарів усього світу воно ввійшло тільки в 1999 році. І в Україні воно також лише почало писати свою історію, хоча сама проблема української мови на українських землях нараховує кілька століть. Де і коли зародилася традиція Міжнародного дня рідної мови?

Історія свята, на жаль, має дуже трагічне начало. Святкуємо ми цей день з присмаком гіркоти. 21 лютого 1952 року в Бангладеші влада жорстоко придушила демонстрацію протесту проти урядової заборони на використання в країні бенгальської мови. Відтоді цей день у Бангладеші став днем полеглих за рідну мову. Минуло багато років. Аж у жовтні 1999 року на Тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО було запроваджено Міжнародний день рідної мови, а починаючи з 21 лютого 2000 року, цей день відзначають і в нас.


ІІ. Сценарій, присвячений Міжнародному дню рідної мови та дню народження Лесі Українки



Тема:     «Збережемо наш скарб – рідну мову»

Мета: донести учням інформацію про заснування Міжнародного дня рідної мови,              

            формувати знання учнів про шлях становлення рідної мови, прищеплювати і

            розвивати  почуття патріотизму, національної гордості за мову, за тих, хто передав нам у спадок цей неоціненний скарб;

             сприяти збагаченню  знань учнів про Лесю Українку, створювати умови для

             цілісного уявлення про неї не тільки як про митця, громадянина, але й як 

             про жінку, що  сподівалася на звичайне людське щастя;

             виховувати любов до рідної мови, бажання досконало її знати .

 Обладнання :  вислови про мову, плакати, малюнки, присвячені рідній мові, стенд 

                           «Леся Українка – геніальна донька українського народу», декорації

                           для інсценізації легенди, гуморесок, віршів про мову, уривка з  

                           «Лісової пісні» та драми Ю. Щербака «Сподівання».

Хід свята

(Звучить пісня «Як у нас на Україні»)

І Ведучий. Доброго дня шановні гості та учасники нашого заходу! Вітаю Вас на світлому святі, яке зібрало нас у цьому залі, святі традицій народних, пісень вольних, мови рідної .

Рідна мова – це мова, що першою засвоюється дитиною і залишається зрозумілою на все життя. Рідною прийнято вважати мову нації, мову предків, яка пов’язує людину з її народом, з попередніми поколіннями, їхніми духовними надбаннями.

 

ІІ Ведучий.

Мово моя українська,

Батьківська, материнська,

Я знаю тебе не вивчену —

Просту, домашню, звичну,

Не з-за морів покликану,

Не з словників насмикану.

Ти у мені із кореня,

Полем мені наговорена,

Дзвоном коси прокована,

В чистій воді смакована,

Болем очей продивлена,

Смутком багать продимлена,

З хлібом у душу всмоктана,

В поті людськім намокнута,

З кров'ю моєю змішана

І аж до скону залишена

В серці моїм. Ти звеш сюди

Добрих людей до бесіди.

І Ведучий. Міжнародний день рідної мови, проголошений Генеральною конференцією ЮНЕСКО в листопаді 1999 року, вiдзначається щороку з лютого 2000 року для сприяння мовній і культурній різноманітності.

 21-го лютого всі народи Землі відзначають Міжнародний день рідної мови. За недовгий час свого існування воно вже стало традиційним, адже це один з тих днів, коли кожен має змогу відчути себе частиною свого великого народу.

 Заснування Дня рідної мови має велике значення, адже за оцінками фахівців, із понад 6000 мов, які нині існують у світі, значна частина перебуває під загрозою зникнення у найближче десятиріччя. Щороку повністю перестають вживатися близько десяти мов. Для того, щоб мова не зникла, за свідченням науковців, необхідно, щоб нею спілкувалися принаймні сто тисяч людей.

ІІ Ведучий. В Україні цей день відзначається з 2002 року, коли з метою зміцнення державотворчої функції української мови, сприяння вільному розвитку і використанню російської, інших мов національних меншин України Президент України підписав відповідне розпорядження про відзначення Міжнародного дня рідної мови.

 

І Ведучий. Історія цього свята йде з Пакистану, де півстоліття тому, 21 лютого 1952 року, було вбито п’ятьох студентів, які мали зухвальство виступити за надання бенгальській мові статусу офіційної. Зрештою, після визвольної війни, в 1971 році, східна частина Пакистану виокремилась в незалежну державу Бангладеш зі своєю мовою.



ІІ Ведучий. Ми – українці, перестали цінувати свою мову. А вона, між іншим, визнана всім світом однією з наймелодійніших.

І Ведучий. А що в нас залишилось сьогодні від тієї солов’їної мови наших дідів та прадідів?

ІІ Ведучий. Залишилось небагато, та й то лише в пам’яті. В повсякденні ж нас заполонили як не русизми, так американізми. Ми намагаємося вживати нові модні словечки, нехтуючи славними українськими відповідниками. Чому? Бо так круто, стильно. Так ми здаємось розумнішими, самим собі здаємось. А хотілося б знати, що про нас думають ті ж американці, коли ми ламаючи собі язика, намагаємося вимовити те, чого і в природі нашій нам не закладено?

І Ведучий. Мова – це символ народу. Отож, шановне панство, пропоную хоча б один день на рік спілкуватися нашою рідною мовою (для кожного своєю), аби зберегти її хоча б для кількох наступних поколінь.

 Відомий український письменник XIX ст. Панас Мирний писав: „Найбільше і найдорожче добро кожного народу — це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої  сподівання, роздум, досвід, почування”.

Спробуйте уявити один день свого життя без мови: ось ви прокинулись, мовчки одягаєтесь, снідаєте, йдете до школи. А тут? Мовчазні учні походжають широкими коридорами – і ні з ким не сперечається, не розповідає про вчорашні пригоди... Стоїть мертва тиша.

Лунає дзвоник. Ви тихенько заходите в клас, сідаєте за парту. А що далі?

Підручника у вас немає, бо немає писемної мови. Вчитель мовчить.

Чи змогли б ви в таких умовах стати фармацевтом, акушером, медсестрою?

  Отже, мова — найважливіший засіб спілкування. Життя без неї уявити неможливо, це «найбільше і найдорожче добро, кожного народу».  

 

ІІ Ведучий.   А коли з'явилась мова? У якого племені чи народу? Де? За яких обставин? Протягом віків вчені намагалися відповісти на ці питання.

 І Ведучий. У сиву давнину навіть проводилися жорстокі експерименти.

 Так історик Геродот (VІ-V ст. до н.е.) розповідає, що єгипетський фараон Псамметих наказав тримати новонароджених дітей без спілкування з людьми, їм давали їжу, але з ними не розмовляли: фараон хотів дізнатися, яким буде перше слово, що вони вимовлять і дочекався. Це було щось схоже на «бекос» (діти пробелькотіли його, побачивши хліб). Фригійською мовою це буцім-то означало «Хліб». Фараон зробив висновок, що найдавнішою мовою є фригійська, а за нею з'явилась єгипетська.

   ІІ Ведучий.  Під впливом християнської релігії виникла думка; що першою мовою була давньоєврейська, а від неї походять всі інші. Адже, за Біблією, всі люди — нащадки Адама, а він розмовляє саме цією мовою.

 В 60-ті роки нашого сторіччя з'явилася думка про те, що людина запозичила звуки мови у тварини. Науковці вивчали «мову» бджіл, гусей, дельфінів, вовків, комах (наприклад, польових коників), порівнювали їх з людською.

 

 І Ведучий. Можливо, колись в майбутньому вчені зможуть відповісти на питання, як виникла мова, яка була першою, які звуки, слова з'явились спочатку, які -  пізніше.



 Але одне зрозуміло: мова виникла тоді, коли вже були племена, причому майже кожне плем'я мало свою мову. У сусідніх племен мови були ще близькими, але що далі одне від одного жили племена, тим більше відрізнялися їхні мови.

 

ІІ Ведучий. У Новій Гвінеї ще й до сьогодні збереглося близько 620 мов, в Індії -  845. За свідченням Геродота, скіфські племена, що в давнину жили на землях України, розмовляли сімома мовами. Тому й з'явились в українській мові, як і в багатьох інших, різні слова, що називають одні й ті ж предмети.

 

І Ведучий.

                Які чудесні барви у нашій рідній мові,

                Які відтінки різні від Сейму аж по Сян!

                У Києві говорять інакше, ніж у Львові, —

                І чорногуз, і бусол, лелека і боцян...

                Так наче називаєш різновиди лелек ти,

                А це лиш різні назви, синонімічний ряд.

                А є ще риси мови, що звуться діалекти:

                Де говори місцеві на дещо інший лад.

                На Київщині (в Липках) взуття зовуть обувка,

                А огірок звичайний в Чернігові — гурок,

                А кошик на Поліссі (в Іванкові) — кошувка,

                І назви, і вимова різняться що не крок.

                                                                                     Д. Білоус

ІІ Ведучий. А які племена жили на території України?

    Древляни, поляни, русичі...

    Отже, наша мова успадкована від мов племен, що населяли Київську Русь.

    Але ж коли вона виникла? Точної відповіді на це питання немає. В IX ст. було винайдено письмо, складена слов'янська азбука (Кирило і Мефодій були її авторами). Але володіли нею спочатку церковнослужителі. З'явилась писемна церковнослов'янська мова. За записами цією мовою ми можемо приблизно визначити, коли ж з'явилась українська мова — очевидно, ще до XI ст.

    Сучасна українська літературна мова остаточно склалася на початку XIX ст. Зачинателем її був І. Котляревський, а основоположником — Т. Шевченко.

І Ведучий. Загальна кількість носіїв української мови — більше 43 млн. чоловік.

    Всього на землі налічується, за одними даними, приблизно 5 тис. мов, за іншими — близько 3 тисяч. Ними розмовляє далеко не однакова кількість людей: китайською мовою, наприклад, говорять понад 800 млн., російською 240 млн. Українська мова належить до слов'янської групи мов, яку традиційно ділять на східнослов'янські, західнослов'янські південнослов'янські. Наша рідна мова, російська та білоруська є східнослов'янськими.

 

ІІ Ведучий.     Колискова

                Материнська ніжна мово!

                Мово сили й простоти, —

                Гей, яка ж прекрасна Ти!

                Перше слово — крик любові,

                Сміх і радість немовляти —

                Неповторне слово «Мати» —

                Про життя найперше слово...

                Друге слово — гімн величний,

                Грім звитяг і клекіт орлій, —

                Звук «Вітчизни» неповторний

                І простий, і предковічний...

                Ну, а третє слово — «Мила»

                Буря крові, пісня рвійна

                І така, як пах любистку,

                І така, як мрійка мрійна...

                Перейшов усі світи я —

                Є прекрасних мов багато,

                Але першою, як Мати,      

                Серед мов одна лиш ти є.

                Ти велична і проста.

                Ти стара і вічно нова.

                Ти могутня, рідна мово!

                Мово — пісня колискова.

                Мово — матері уста.

                                                                                          І. Багряний

І Ведучий. „В уяві моїй мова завжди живе поряд з піснею, сестрою її рідною, навічно злитими, здруженими уявляються мені як дві вільнокрилі птиці, — мова і пісня. Бо ж наша мова  - як чарівна пісня, що вміщує в собі і палку любов до вітчизни, і ярий гнів до ворогів, і волелюбні думи народнії, і ніжні запахи рідної землі. А пісня — це найдобріша, найвиразніша мова”, - говорив   П. Тичина.

 

Тож ми переходимо до І сторінки нашого свята, яка називається



«Українська пісня – бездонна душа народу»

ІІ Ведучий.  Українська мова і пісня. Вони супроводжують людину з перших до останніх хвилин життя. Пісня – душа народу, це його краса і доброта. Українська мова вважається однією з наймилозвучніших мов у світі. На одній міжнародній конференції було названо три мови, які є найкращими для співу: італійська, українська, грузинська.

 300 тисяч пісень склала Україна цією мовою.



І Ведучий. Пісня – це трепетне серце народу, його крила. Пісня існує стільки ж, скільки існує людина. Навіть легенда така є.

Інсценізація легенди ( Додаток № 1)

ІІ Ведучий.  Нелегка доля української пісні. Вона була разом із народом і в будні і в свята. Тож згадаємо її сьогодні, віддамо шану українській народній пісні.

Народна пісня – голос невсипущий,

Душі людської вічне відкриття.

Вона ніколи, як і хліб насущний,

Не вийде з моди сущого життя.

(Учні виконують українські народні пісні)

І Ведучий.

ІІ сторінку нашого свята ми присвятили творчості українських

поетів і гумористів

ІІ Ведучий.  Народна поезія України  - апофеоз краси. Український народ проніс через століття рабства й неволі дорогоцінне багатство свого генія» -, говорив Максим Горький.

 Традиції народу продовжили українські письменники, поети. Красою їхнього слова ми зачаровуємося, читаючи поетичні твори Т.Шевченка, Лесі Українки, Ліни Костенко, І.Франка…



(Учениця читає  вірш «Рідна  мова» В.Самійленка. Додаток № 2)

І Ведучий. Серед учасників нашого свята є ті, хто пробує свої сили в поезії. І хай вони не будуть поетами, але прагнення прилучитися до таїни творення, до світу художнього слова, пізнати секрети поетичної творчості заслуговують на повагу.

(Учениця читає власний вірш «Рідна  мова»)

ІІ Ведучий.  А який тонкий та дотепний український гумор! Наш народ захоплювався не тільки лірикою, а й любив дошкульне слово чи добродушний сміх. Я думаю, що нікого не залишають байдужими гуморески П. Глазового, Остапа Вишні…

(Читання та інсценізація гуморесок П. Глазового . Додаток № 3)

І Ведучий. Останню сторінку нашого свята ми присвячуємо 139 річниці з Дня народження  геніальної доньки українського народу - Лесі Українки, яка народилася 25 лютого 1871 року в Новограді-Волинському.

«Довго щирими словами до людей промовлятиму я»

ІІ Ведучий.  А зараз я пропоную вам пригадати деякі віхи життя і творчості Лесі Українки у формі вікторини.

( Проводиться вікторина для учнів. Додаток №4)

І Ведучий. Які ж заповіти залишила нам Леся Українка, спадкоємцям і слави, і страждань українського народу?

- Бути з народом, любити народ. Виховувати в собі дух волі і незалежності. Творити ідеали, які б служили народові.

 Настанови Лесі Українки поетичними рядками виклав наш славний земляк

В. Грабовський у своїй поезії «Лесин заповіт».



Учень читає «Лесин заповіт»  (уривок).

Я вас одне хотіла попрохати:

Ви ревно бережіть пісень красу.

Як хтось почне від горя задихатись,

Вони нове дихання принесуть.

В пустелі й горах, в бурі стоголосі

Снагу шукала в рідних я піснях.

Моє життя із ними почалося

І відлетить із ними на вустах.

Все найдорожче візьме час безжальний,

Пребуде тільки пісня. З роду в рід,

Із Яроня, з-під Любара, і то зі Звягеля,

Де я вродилася на білий світ.

 

ІІ Ведучий.  «Я в серці маю те, що не вмирає!», - говорила устами своєї героїні Мавки Леся Українка. Саме своїми поезіями, героями своїх творів живе поетеса серед нас. І сьогодні на наше свято завітали герої її драми «Лісова пісня» - Мавка і Лукаш.



(Інсценізація уривку із «Лісової пісні»)

 

І Ведучий. Нелегким було життя Лесі Українки. Але вона все стерпіла, все винесла на своїх плечах. Феноменальна жінка. Вона не тільки не зламалася, вона переплавила своє безмежне горе у вогні творчої фантазії, яка допомагала їй створити свої шедеври в майбутньому



(Інсценізація уривку за твором Ю.Щербака «Сподіватись». Додаток №5)

Вчитель. Що є найцінніше в житті кожної людини? Рідна мати, рідна земля, рідна мова. У рідному слові початок усіх початків людського буття. Пам'ятаймо завжди про це, бережімо, плекаймо, збагачуймо, примножуймо красу рідної мови. Людина, яка забула свою мову, не живе, а існує.

 Тож побажаємо всім українцям, що свято бережуть українське слово - щастя, натхнення, добра, миру , світлого майбутнього, живіть повноцінним життям, досягайте вершин, адже у ваших руках доля нашої країни.

    На цій оптимістичній ноті дозвольте завершити наше свято.

Всього вам найкращого! Дякуємо всім, хто брав участь у його підготовці.

Хай вам щастить!

Оксамитна Валентина Григорівна. Сценарій Свята рідної мови, присвячений Міжнародному Дню рідної мови та дню народження Лесі Українки [Електронний ресурс] // Класна оцінка. Освітній пртал. – Режим доступу : http://klasnaocinka.com.ua. – Назва з екрана. – (Дата звернення 03.12.2015).



ІІІ. Методичні рекомендації до проведення заходів

ІІІ.1. Оформлення експозицій книжково-журнальних виставок:


  • «Справжній син тебе не кине, рідна мово – гордість й біль»;

  • «Прилиньмо душею до перлин рідної мови»;

  • «Мова – правдивий свідок історії»;

  • «О рідне слово, хто без тебе я?»;

  • «Відкрий, о рідна моя мово, свої скарбниці золоті!...»;

  • «Мово моя материнська!..»;




  • «Мово рідна, ти душа народу»;







  • «Україні – українську мову!»


Епіграфи до книжково-журнальних виставок:
«Виховуючи своїх дітей, ми мусимо не забувати, що ми їх для України виховуємо».

(Ольга Кобилянська)


«Рідна мова не просто головна ознака нації – без мови взагалі вона не може існувати. Мова об’єднує людей як спільноту і тим самим є імунною системою нації. Вона живе поки функціонує її мова».

(український педагог Степан Сірополко)



«Наша багата, мелодійна, співуча мова виганяється зі школи, мов якась чума».

(педагог, українець за походженням К. Д. Ушинський)


« Мова – це немов кров, що оббігає тіло нації. Виточи з людини кров, а втече життя; відбери народові його мову, а він помре».

(український педагог Юліан Дзерович)



ІІІ.2. Теми літературних годин, літературних ранків, лінгвістичних ігор:


  • «Мистецтво живого слова»;




  • «Мово українська – гордосте моя»;



  • «Рідна мова – коштовний скарб народу»;



  • «Передаймо нащадкам наш скарб – українську мову».



ІV. Бібліографія

ІV.1. Цікаві Інтернет-ресурси

  • 21 лютого Міжнародний день рідної мови [Електронний ресурс] // You Tube. – Режим доступу : http://www.youtube.com/watch?v=kgmNH32WVHI. – Назва з екрана. – (Дата звернення 03.12.2015).

  • Міжнародний день рідної мови [Електронний ресурс] // You Tube. – Режим доступу : http://www.youtube.com/watch?v=zSIuoDrrerk. – Назва з екрана. – (Дата звернення 03.12.2015).

  • Творчий вечір «Міжнародний день рідної мови [Електронний ресурс] // Автономний опір. – Режим доступу : http://opir.info/2013/02/23/tvorchyj-vechir-mizhnarodnyj-den-ridnoji-movy/. – Назва з екрана. – (Дата звернення 03.12.2015).

  • Рідна мова [Електронний ресурс] // You Tube. – Режим доступу : http://www.youtube.com/watch?v=akuzxFM9eiU. – Назва з екрана. – (Дата звернення 03.12.2015).

  • Все про Українську мову [Електронний ресурс] // Офіційний сайт Української мови. – Режим доступу : http://ukrainskamova.at.ua/. – Назва з екрана. – (Дата звернення 03.12.2015).

  • Журнал «Українська мова» [Електронний ресурс] // Головний портал НАН України. – Режим доступу : http://www1.nas.gov.ua/institutes/ium/journal/Pages/default.aspx. – Назва з екрана. – (Дата звернення 03.12.2015).

  • Стаття К. Тищенка «Правда про походження української мови» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://ua-etymology.livejournal.com/285737.html. – Назва з екрана. – (Дата звернення 03.12.2015).

  • Тараненко О. Українська мова в сучасній Україні [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://kulturamovy.univ.kiev.ua/KM/pdfs/Magazine53-54-4.pdf. – Назва з екрана. – (Дата звернення 03.12.2015).

  • Юрій Шевельов. Українська літературна мова [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.historians.in.ua/index.php/ukrayinska-mova/302. – Назва з екрана. – (Дата звернення 03.12.2015).

  • «Рідна мова – закладена в людині генетично» [Електронний ресурс] // Просвіта – Кривий Ріг. – Режим доступу : http://prosvita.at.ua/publ/ridna_mova_zakladena_v_ljudini_genetichno/1-1-0-518. – Назва з екрана. – (Дата звернення 03.12.2015).

  • Пентилюк М. І. «В. О. Сухомлинський про формування мовної особистості учня засобами рідної мови» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/pedalm/texts/2010_5/003.pdf. – Назва з екрана. – (Дата звернення 03.12.2015).

  • Дацюк Н. В. Рідна мова в педагогічній системі К. Д. Ушинського і в сучасній школі [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://ua.convdocs.org/docs/index-90202.html. – Назва з екрана. – (Дата звернення 03.12.2015).

  • Світлана Савойська. Об’єднавчий потенціал української мови як державної [Електронний ресурс] // Віче. – Режим доступу : http://www.viche.info/journal/1016/. – Назва з екрана. – (Дата звернення 03.12.2015).

  • Не час покладатися на солов’їв (статті та есе) [Електронний ресурс] // Сторінки пам’яті Володимира Івасюка. – Режим доступу : http://www.ivasyuk.org.ua/articles.php?lang=uk&id. – Назва з екрана. – (Дата звернення 03.12.2015).

  • Валерій Федоренко. Рідна мова – Божа благодать (есей) [Електронний ресурс] // Дивослово. – Режим доступу : http://dyvoslovo.com.ua/statti/03-2/. – Назва з екрана. – (Дата звернення 03.12.2015).

  • Полюга Лев. Іван Огієнко про мову в українській церкві [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.franko.lviv.ua/faculty/jur/publications/visnyk25/Visnyk25_P2_04_Poluha.pdf. – Назва з екрана. – (Дата звернення 03.12.2015).

  • ХV. Чудо над чудами: українська мова стала мовою державною і соборною! [Електронний ресурс] // Ізборник. – Режим доступу : http://izbornyk.org.ua/ohukr/ohu17.htm. – Назва з екрана. – (Дата звернення 03.12.2015).

  • Чия мова – того й влада [Електронний ресурс] // Газета «День». – Режим доступу : http://www.day.kiev.ua/uk/article/panorama-dnya/. – Назва з екрана. – (Дата звернення 03.12.2015).

  • Пісні про рідну мову [Електронний ресурс] // Українські пісні. – Режим доступу : http://www.pisni.org.ua/songlist/pisni-pro-movy-1.html. – Назва з екрана. – (Дата звернення 03.12.2015).

  • Місце рідної мови в системі української освіти [Електронний ресурс] // Наука и образование. – Режим доступу : http://delayreferat.ru/news.php?readmore=803. – Назва з екрана. – (Дата звернення 03.12.2015).

  • Кравченко О. О. Пантелеймон Куліш у змаганнях за українську мову таїї правопис [Електронний ресурс] // Бібліотека українських авторефератів. – Режим доступу : http://librar.org.ua/sections_load.php?s=philology&id=2471. – Назва з екрана. – (Дата звернення 03.12.2015).

  • 12 заповідей про рідну мову митрополита Іларіона (Івана Огієнка) [Електронний ресурс] // Народний оглядач. – Режим доступу : http://ar25.org/article/12-zapovidey-pro-ridnu-movu-mytropolyta-ilariona-ivana-ogiyenka.html. – Назва з екрана. – (Дата звернення 03.12.2015).

  • Шумарова Н. Рідна мова: символ чи засіб спілкування [Електронний ресурс] // УМЛШ. – Режим доступу : http://obuch.com.ua/kultura/20145/index.html. – Назва з екрана. – (Дата звернення 03.12.2015).

  • Міжнародний день рідної мови [Електронний ресурс] // You Tube. – Режим доступу : http://www.youtube.com/watch?v=gTM2Cd-MJdE. – Назва з екрана. – (Дата звернення 03.12.2015).

ІV.2. Рекомендований список літератури

  1. Будій, Л. Україні – українську мову! [Текст] / Л. Будій // Літературна Україна. – 2012. – № 22. – 31 травня. – С. 7.

  2. Грабінська, М. Мово моя материнська [Текст] : сценарій свята / М. Грабінська // Шкільний Світ. – 2007. – № 38. – С. 11–13.

  3. Защипас, В., Лінкевич, Л. «Мова – життя духовного основа» [Текст] : усний літературно-музичний журнал / В. Защипас, Л. Лінкевич // Українська література в загальноосвітній школі. – 2012. – № 5. – С. 33–35.

  4. Іваськевич, Т. «Як парость виноградної лози, плекайте мову» [Текст] : сценарій літературно-музичного свята / Т. Іваськевич // Сучасна школа України. – 2012. – № 7. – С. 4–6.

  5. Красоткіна, Н. Слово про мову [Текст] : сценарій / Н. Красоткіна // Шкільний Світ. – 2004. – № 2. – С. 6–8.

  6. Лященко, Г. Відкрий, о рідна моя мово, свої скарбниці золоті!.. [Текст] : сценарій / Г. Лященко // Шкільний Світ. – 2006. – № 6. – С. 8–11.

  7. Микитишина, Л. В. «О слово рідне, що без тебе я!» [Текст] : сценарій літературно-музичної композиції / Л. В. Микитишина // Вивчаємо Українську мову та літературу. – 2007. – № 33. – С. 35–38.

  8. Смерека, О. Наша мова барвінкова [Текст] : сценарій / О. Смерека // Початкова освіта. – 2011. – № 5. – С. 19–23.

  9. Фесенко, Л. Подорож у країну Філологію [Текст] : гра для учнів 7 класів / Л. Фесенко // Шкільний Світ. – 2004. – № 38. – С. 18–19.

  10. Шпиталь, І. Мова і політичне шахрайство новітніх русифікаторів [Текст] / І. Шпиталь // Літературна Україна. – 2012. – № 33. – 30 серпня. – С. 7.


Ключові слова: історія свята, сценарій, методичні рекомендації.




База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка