Методичні рекомендації до занять є посібником для вчителя при викладанні курсу «Біблійна історія та християнська етика»



Сторінка10/17
Дата конвертації19.02.2016
Розмір2.99 Mb.
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   17
Тема: Надія, віра і любов

Мета: ознайомити дітей з християнськими чеснотами: вірою, надією, любов’ю;

ознайомити з історією свята;

виховувати любов до Господа і до свого ближнього.
Хід заняття:

Діти заходять до класу й оточують учителя півколом. На дошці – стежинка з попереднього заняття.

На дошці записана приказка: За Богом підеш – добрий шлях знайдеш.
Вступна бесіда

Діти! Усі ви знаєте приказку, написану на дошці: За Богом підеш – добрий шлях знайдеш. Давайте на хвилинку полинемо у свої спогади і пригадаємо про щось добре, що було в нашому житті. А тепер поділимося цими спогадами з друзями. (Розповіді дітей.)

У всіх цих ситуаціях вам допомагали любов мами й тата, вірність друзів, надія ніколи не залишала вас у скрутному становищі.

Надія, Віра і Любов –

Це почуття найкращі в світі.

Вони – квітки духовних мов

І головні у кожній миті.

Прийшли до Господа Віра, Надія і Любов, щоб той розсудив, хто серед них найголовніший. «Виріши, Господи, людські суперечки! Скажи, хто з нас найбільш потрібний людям, а без кого вони можуть обійтися!»

Подумав Господь і вирішив надати слово кожній із сестер.
Вирішення проблемної ситуації

- Спробуємо уявити, що б могли говорити сестри? Хто, на вашу думку, найважливіший?

- Що означає вірити?

- Що означає надія?

- А що ж таке любов? Що вона дає? (Учні відповідають, а вчитель коригує відповіді дітей.)
Бесіда

Отже, без віри життя неможливе, нею не варто нехтувати. Бо ж кожен вірить у Бога, вірить у щиру дружбу і кохання.

Без любові на землі нічого б не було. Вона надихає поетів і музикантів, письменників і художників. Робить серця закоханих щасливими, перемагає зло. Любов оселяється в серці матері, а коли вона народжує свою дитину, закладає зерна любові у серце малюка...

Надія рятує від гріха. Коли втрачаєш любов, надія рятує душу від відчаю й журби. Коли втрачаєш віру в дружбу і вірність, лише надія, що знову матимеш все це, рятує від грішних думок.


Хвилинка-цікавинка

Давайте розгадаємо ребуси й назвемо три головні християнські чесноти.




(Віра, Надія, Любов)

Велика любов до людей живе у серці Господа. Він любить усіх: бідних і багатих, дужих і хворих, праведника і грішника. Потрібно лише вірити. Адже віра з любов`ю нерозлучні. Діти вірять своїм батькам і стають з ними одно. Вірні друзі вірять один одному, і тому вони – одно. Чим сильніше й глибше віруємо, тим більше любимо, тим більше наближаємося до Бога, а тим самим робимося кращими. Через віру ми стаємо одне з Богом, як рідні діти з батьками.

Надія християнська – то певність, що Господь безперестанно турбується про нас і наше спасіння, дасть нам усе необхідне для життя і обітоване блаженство, якщо ми будемо виконувати заповіді Його.


Робота з віршами (на вибір учителя)

1) Прочитайте уважно вірш. Як знайдете «цікавинку», яка сховалася у віршику, зможете прочитати його назву. (Вірші можна надрукувати на окремих аркушах чи під час читання вголос виписувати перші літери рядка.)


Він Сином Божим був – Помазаник з небес.

І сил не жалкував. Помер, але воскрес.

Рабом себе назвав, хоч справді був Месія,

Амінь – Його ім’я. Він – досконала дія.
Народ любив Христа, чекав Його приходу,

А врешті Він, Господь, – слуга став для народу.

Дух мудрості почив з дитинства на Святому,

І приклад дав життям ізраїльського дому.

Я низько так вклоняюсь до самої землі,
Люблю Христа Ісуса і віддаю жалі

Юдейському цареві, який ось-ось прийде,

Бо ж обіцяв, що Церкву святу увись візьме.

О, друже мій, гріхи усі Творцю віддай.

Він все простить, очистить. Лиш часу ти не гай.

Віталій Бондарчук
2) Прослухайте (прочитайте) вірш і дайте відповіді на запитання.

Віра, надія, любов

Не досягнеш без Віри нічого.

І якщо вже поставив мету –

То працюй! З допомогою Бога

Ти здолаєш вершину оту!

Має Віра сестричку Надію,

Що потрібна усім, як вода.

Вона кожного з нас розуміє

Й до останнього не покида.

Хоч про третю сестричку всі знають,

Але ми нагадаємо знов:

Усі труднощі вільно долає

Наша ніжна й прекрасна Любов.

Петро Романенко

Чи може людина досягти поставленої мети самостійно?

Що не покидає людину до останнього подиху?

Що допомагає долати труднощі? (Відповіді дітей.)


Літературна хвилинка

Віра, надія і любов – ці три чесноти настільки тісно пов’язані між собою, що стають нерозлучними. Вони досконалі й угодні Богові тоді, коли діють разом. Віра допомагає знайти в житті головну мету – жити по правді. Надія підтримує людину, додає їй сил. А любов до Бога й до ближнього дарує нам радість і натхнення.

Тож послухайте (прочитайте) розповідь про дівчинку, яка вірила, сподівалася, молила Бога, щоб Господь послав їй таку подружку, яка б її розуміла, поважала й любила.

Нова подруга

У маленькому містечку, яке називалося Щастя, жила сім’я: тато, мама і донечка Іринка.

Дівчинка гарно вчилася у школі, любила ходити до церкви, чудово малювала і дуже любила бавитися. Та от бавитися їй не було з ким. Коли Іринка підходила до гурту дівчаток, що гралися неподалік, вони від неї тікали.

Чому? Не раз запитувала себе Іринка, але відповіді не знаходила. Вона часто молилася за те, щоб Бог подарував їй подругу, яка б підтримувала її, ходила з нею гуляти і ніколи не ображала. Минали дні, а дівчинка все не втрачала надії і терпляче чекала і продовжувала молитися. Настала осінь. Задощило. По небі блукали важкі сірі хмари. Вітер зривав пожовкле листя із зажурених дерев.

Якось, повертаючись зі школи, Іринка помітила, що в сусідній хатині поселяється нова сім’я. «Ну і що мені з того?» – сумно подумала Іринка. Однак увечері в їхні двері постукали. Мама відчинила. До кімнати увійшли чоловік, жінка і дівчинка – ровесниця Іринки. Це були нові сусіди. Вони прийшли познайомитися.

Мама Іринки зраділа гостям і запросила їх до столу. Попивши чаю, Іринка пішла до своєї кімнати. Їй дуже хотілося поговорити із новою сусідкою Танею, але вона не насмілювалася, боячись, що і та відвернеться від неї. За кілька хвилин вона почула легенький стукіт у двері. До кімнати увійшла Тетянка. Вона сіла біля Іринки і простягнула їй іграшкового зайчика: «Це тобі. Прийми, будь ласка, мій подарунок. Хочеш, будемо дружити?»

На Іринчиних очах з’явилися сльози. Вона вперше почула такі слова. «Дуже хочу», – відповіла Іринка, обіймаючи Тетянку.

Дівчатка дружили багато років. Їхня дружба була щира і вірна. Іринка більше не знала, що таке самотність, а Тетянка не знала, що таке образа.

За Аллою Сідор

Хто допоміг дівчинці знайти подругу?

Яка з чеснот не полишала дівчинку? (Відповіді дітей.)
Хвилинка святості

Сьогодні через весь урок з нами мандрують три християнські чесноти: віра, надія, любов. Та чи знаєте ви, що 30 вересня православні християни вшановують пам'ять святих мучениць Віри, Надії, Любові та їхньої матері Софії. Давайте послухаємо розповідь про те, як вони все своє життя присвятили Богу.



Віра, Надія, Любов і їхня мати Софія

Колись дуже давно жила в Римі вдова-християнка. Звали її Софія. (Ім'я Софія у перекладі з грецької мови означає мудрість). Було у неї три дочки – Віра, Надія і Любов. Найстаршій з них, Вірі, було тоді 12 років, Надії – 10 років, а найменшій, Любові – 9 років. Мати виховувала їх у вірі в Господа Ісуса Христа, навчала їх читати Євангеліє. У Римі чимало людей знали про християнські чесноти цієї родини.

Але то були лихі часи для християн, їх переслідували і карали за те, що вони не хотіли поклонятися ідолам язичницьким. От імператор довідався, що Софія з дітьми – християни, і викликав їх на суд. У призначений час прийшли вони до імператора. Побачив він юних дівчат і почав умовляти їх поклонитися ідолам. Та сестри відмовилися зробити це. «У нас є Бог Небесний, – відповіли вони. – Його дітьми ми бажаємо залишитися, а в твоїх богів ми не віримо і погроз твоїх не боїмося. Ми готові постраждати і навіть померти заради дорогого нам Господа нашого Ісуса Христа.»

Тоді наказав імператор катувати сестер. Та навіть серед страшних мук вони молилися і славили у молитвах єдиного Бога. Розлючений імператор побачив, що не здолає віри дівчат, і наказав відсікти їм голови.

Софію, їхню матір, не катували. Але, коли вона бачила страждання своїх дітей, її серце розривалося від болю. Імператор дозволив їй забрати тіла дочок і поховати їх. Три дні невтішна мати плакала гірко на могилі своїх дочок і там же тихо померла. Святі мучениці Віра, надія, Любов і мати їхня Софія терпіли тяжкі муки, але залишилися вірними Богу до кінця.

Як виховувала вдова Софія трьох своїх дочок?

За що переслідували християн у ті часи?

Розкажи, яка доля чекала матір з дочками?

Які почуття і думки викликали у тебе образи святих мучениць?

За що люди-християни пам'ятають їх? (Відповіді дітей.)

Кожна з дівчаток, що носить ім’я Віри, Надії чи Любові, у це день святкує свої іменини.
Християнський словничок

Євангеліє – книга, у якій описано життя Ісуса Христа.

Ідол – несправжній, вигаданий бог.

Язичник – людина, що поклоняється ідолам.


Практична робота

А зараз розгорнемо наші зошити і, розв’язавши приклади на краплинках веселого дощику, прочитаємо вислів, який стане важливим висновком нашого заняття. (Бог є любов.)


Підсумок заняття

Любов охоплює все навколо, виявляється в ставленні до всіх живих істот, як до близьких. Великою цінністю є «серце, що любить». Тож нехай ваші серця наповнюються любов’ю до Господа, до рідних і до всього живого.




Заняття 21

Тема: Не сотвори собі кумирів

Мета: вчити дітей розрізняти справжні та мінливі цінності в житті;

пояснити дітям, що означає кумир, ідол у сучасності;

розвивати здатність розрізняти гріхи та добродіяння, спонукати до боротьби з гріхами;

виховувати в учнів любов до Бога, шанобливе ставлення до інших.


Хід заняття:

Діти заходять до класу й оточують учителя півколом. Учитель приносить на заняття м’яч, магніт, повітряну кульку. Він пропонує учням виконати кілька вправ, які базуються на основах фізики. Першому учню пропонує взяти м’яч і впустити його на підлогу. Другий учень повинен надути кульку. Третій за допомогою магніту має зібрати дрібні металеві предмети, наприклад, скріпки. У кожному випадку вчитель просить дітей прокоментувати те, що вони бачать.



Вступна бесіда

Діти, чому м’яч упав на підлогу? Чому надулась повітряна кулька. Чому магніт притягнув до себе металеві предмети? (Відповіді дітей.)

А чи бачите ви цю силу, яка примушує м’ячика падати на підлогу, повітряну кульку – надутися, скріпки – притягнутися до магніту? (Ні.)

А чи вірите ви в те, що ці сили існують? (Так.)

Так і Бога ми не бачимо, але кожного дня бачимо Його силу, відчуваємо Його присутність і віримо в його існування. Він може бути присутнім скрізь в один і той же час. Він завжди бачить і чує нас.

У різні часи люди хотіли уявити собі, який же на вигляд Бог. Іноді вони вирізали з дерева чи каменю різні статуї і називали їх богами, поклонялися їм і служили. Це були ідоли, кумири, або несправжні боги. А люди, які поклонялися таким кумирам, називалися язичниками.

Та Господь завжди повчав людей поклонятися лише справжньому Богу, тому й вимагав від них ніколи не робити таких зображень.

Не сотвори собі кумирів

І не твори земних богів.

Є Бог один, з початку світу

І до кінця віків!

Хто такі кумири? (Відповіді дітей.)


Християнський словничок

Кумир – зображення, статуя язичницького божества, ідол, істукан або бовдур. Предмет нетямущої любові, сліпої прихильності, об'єкт поклоніння.

Не можна сліпо комусь чи чомусь поклонятися як ідолу, бо це є гріхом.
Бесіда

Та давно вже минули часи, коли наші далекі предки поклонялися ідолам. Наша країна – християнська, і наші предки давно відкинули ідолів і прийняли істинну християнську віру – віру в єдиного Бога – Творця світу.

Та, на жаль, ідолопоклонство дожило й до наших часів, але в інших формах. Тож давайте розберемося в тому, що можна вважати ідолом (кумиром) сьогодні.

(Можна запропонувати учням переглянути уривки з мультфільмів (або пригадати їх) і назвати вчинки головних героїв, які неугодні Богу (погані вчинки). Перегляд уривків із мультфільмів:

«Три товстуни» (уривок, скільки страв готувалося для товстунів, а вони все їли та їли);

«Дюймовочка» (Жаба навчає сина: поїли – можна й поспати, поспали – можна й поїсти; гріх об’їдання: любити багато поїсти смачненького;

«Квітка-семицвітка» (можна показати уривки всього, чого хотіла дівчинка до слів «Шість пелюсток використала і нічого корисного.» – служіння своїм бажанням);

«Казка про мертву царівну і сім богатирів» (уривок, як цариця розмовляє з дзеркалом) – гріх служіння своєму самолюбству, любування собою;

«Заєць та їжак» (уривок, як заєць вихваляється, що він чемпіон);

«Колобок» – гріх хвастовства, самовпевненості;

«Морозко», «Попелюшка», «Дванадцять місяців» – жага до наживи, сріблолюбство. )

Герої створили собі кумирів, якім служили: самозакоханість, вихваляння, забави, гординя, об’їдання тощо.

(Кожне з них ще раз стисло пояснюється дітьми з допомогою вчителя.)

Бачите, ми не поклоняємося дерев’яним чи камінним ідолам. Але чи не служимо ми своєму самолюбству, гордості, шлунку, коли любимо поласувати чимось смачненьким і випрошуємо в мами гроші на ласощі чи морозиво. Буває таке, що у мами немає грошей на ласощі, а ти вимагаєш, просиш, плачеш – от і грішиш, тому що служиш своєму самолюбству.


Літературна хвилинка

По дорозі до вас я зустріла одного давнього знайомого, автора багатьох дитячих оповідань Бориса Ганаго, який повідав мені дуже цікаву історію, якою я із задоволенням поділюся із вами.

(Діти прослуховують оповідання «Хочеш бути королем?» в авторському виконанні (аудіозапис) або у виконанні вчителя. Заздалегідь рекомендується підготувати невелику виставку книг автора).

Хочеш бути королем?

Біля вітрини канючить малюк:

Купи це! Купи це!...



Мама послухає, послухає, а потім не втримається і купить. Принесуть нову іграшку додому, дитина пограється трохи і закине її в куток. А там уже ціла гора «купи-купи» валяється.

Іде вулицею бабуся з Олесею. Побачить дівчинка що-небудь цікаве, попросить купити, а бабуся спокійно пояснить:

Зараз у нас грошей немає. Тільки на молоко.



Олеся – розумниця, подумає-подумає і скаже:

Ну, добре, потім.



Згодом про своє бажання вона забуде, а про те, що грошей мало, пам’ятає. І, якщо їй захочеться чого-небудь, сама собі каже:

Потім, потім…



Зовсім крихітка, а своїми бажаннями керує.

Одного разу король Фрідріх, втомившись від важливих справ, вийшов на прогулянку. На темній алеї він зіткнувся зі сліпим.

Хто ти? – запитав Фрідріх.

Я – король! – відповів сліпий.

Король? – здивувався монарх. – І ким же ти керуєш?

Собою! – сказав сліпий і пройшов мимо.

Фрідріх задумався.

Можливо, дійсно легше керувати цілою державою, аніж собою, своїми бажаннями.

А от Олесі це зовсім неважко. Побачить у вітрині гарну іграшку чи шоколадку – і махне рукою:

Потім, потім…



Хіба вона не королева?

Борис Ганаго

Скільки історій ви почули?

Що ми можемо сказати про малюка? А про Олесю?

Як ви вважаєте легко керувати собою, своїми бажаннями?

Чи можна сказати, що почуті вами історії про кумирів, яких створили для себе люди? (Відповіді дітей.)
Практична робота

А зараз, діти, розгорнемо наші зошити і допоможіть кроту вийти на поверхню, виконавши завдання.


Літературна хвилинка

А чи не траплялася з вами така історія, як у цьому оповіданні?



Пихата літера

Жив на світі Мудрий Чоловік. Він придумав літери. Вирізав їх із березової кори, поклав до козубця й думає: «Ось піду завтра до людей, навчу їх писати і читати.»

Минула ніч. Зібрався Мудрий Чоловік йти до людей. «Треба, – думає, – розмістити літери так, щоб легко було вчитися читати», розкладає літери: А, Б, В… Усі літери спокійно чекають своєї черги. Тільки одна «Я» не може стерпіти. Все сунеться Мудрому Чоловікові в руки, нагадує про себе: «А я куди?» Розгнівався Мудрий Чоловік і каже:

А з тобою буде немало біди. Сиди, будь ласка, й чекай своєї черги.



Та літері «Я» не терпиться. Вона сама лізе Мудрому Чоловікові в руки й каже:

А мене чому забуваєш?



Подумав мудрий чоловік і сказав:

«Я» буде на останньому місці.



В. Сухомлинський

Навіщо Мудрий Чоловік придумав літери?

Як поводилася літера «Я»?

Чому Мудрий Чоловік поставив літеру «Я» на останнє місце?

Чи приємно вам спілкуватися з хлопчиками чи дівчатами, які постійно окрім себе нікого не бачать і не чують?

Чи не впізнає хто себе? (Відповіді учнів.)

А може й ти пишався перед друзями за свої досягнення в навчанні чи спорті, за перемогу у грі? Тоді ти сам з себе робив ідола. Пам’ятай, що всі твої здобутки – у руках Божих. І як ти сьогодні перший – так завтра можеш бути останнім. Краще подякуй Богу за свої здібності, а тим, кого ти переміг, скажи, що наступного разу переможцями можуть стати вони.
Бесіда з елементами проблемних ситуацій

(За вибором учителя можна прочитати оповідання Б. Ганаго «Ігровий автомат» або «Вибір» із журналу «Стежинка».)



Ігровий автомат

Побачив один хлопчик ігровий автомат, який виблискував на сонці і манив до себе:

Ну, підійди, торкнися, пограй зі мною…



А в душі хтось шепнув:

Не звертай уваги. Це його тато називав одноруким бандитом!



Автомат, переливаючись вогниками, твердив своє:

Чого задумався? Це ж море задоволень? Купу грошей отримаєш.

Чому б не зіграти? – подумав хлопець. – Я тільки спробую. У мене і гроші є – мама на булочку дала.

Ну, давай! – нашіптує автомат.



Кинув хлопчик монетку і вмить програв. Постукав по апарату – раптом гроші назад вискочать. Де там: автомат міцно їх ухопив, не віддає. Відігратися захотілося, та в кишенях пусто. Як завтрашнього дня дочекатися?

Лише ранок наступив, попросив у мами на булочку – і знову в ігровий зал. Знову продув. Уже з силою стукнув по однорукому, навіть зі злістю: віддай назад мої гроші! Той не віддає і немов шепоче:

Іншим разом повезе.

Гаразд, завтра знову прийду, – вирішив хлопчик. – Погано, що мама всього на одну гру, тобто булочку, дає.

Мама, до речі, одного разу спитала:

Що було в школі на сніданок?



Він сходу щось вигадав. Раніше ніколи не обманював, а тут якось само по собі вийшло, навіть оком не моргнув. Збрехав і не помітив, а сам весь час думав, де б гроші дістати і ще разок зіграти. Засинав і вставав з цією думкою. Усе вірилося, що тепер-то він точно виграє. Колись має поталанити.

Повісив якось тато піджак на стілець. З кишені гроші виглядали. Перед очима хлопця відразу автомат виник і став нашіптувати:

Візьми кілька папірців. Тато не помітить. Він навіть не пам’ятає, що там у нього валяється.

Що ти робиш? Хіба можна лізти у чужу кишеню без дозволу? – запитує хтось усередині.

Завтра виграєш – віддаси, – заспокоює інший голос.



Так поселився однорукий в думках хлопчика і привчив його у тата рідного красти, зробив злодюжкою, слугою бандита невидимого – сатани.

Ось що значить допустити погану думку, не прогнати вчасно, повірити їй.

Борис Ганаго

Як звичайний хлопчина перетворився на злодюжку?

Служіння кому він обрав?

Який внутрішній голос весь час розмовляв із хлопчиком? (Відповіді учнів.)

Ви побачили, як думки, які ми впускаємо у своє серце і не боремося з ними змушують людину служити ідолу – ігровому автомату.
Вибір

Прийшовши зі школи, Матвійко швиденько пообідав і побіг вмикати комп’ютер. Однокласник приніс йому нову комп’ютерну гру. Як давно Матвійко мріяв про неї!!!

Сьогодні ні на крок з дому, – вирішив він.



Лише хлопчик сів коло комп’ютера, щоб полинути в захоплюючий світ пригод, задзеленчав телефон.

Привіт, Матвійку, – сказав Петрик, – ти не забув, що сьогодні п’ятниця, а отець Вадим просив навести лад на церковному подвір’ї. Якщо пообідав, виходь, ми чекатимемо тебе на вулиці. (Хлопці ходили до недільної школи.)

Сьогодні? – неохоче перепитав Матвійко. – А я не можу…Ну, ніяк…

Хлопчикові незручно було признатися, чим саме він зайнятий, тому почав вигадувати причини відмови.

Ну, дивись, як хочеш, ми за півгодини виходимо. – Петрик не мав часу слухати оправдання товариша.

Як могли розгортатися події далі? (Відповіді дітей.)

Ну й добре, – подумав Матвій і з азартом взявся блукати таємничими лабіринтами та відбивати атаки монстрів. Однак, бавлячись у таку бажану гру, хлопчик чомусь не отримував задоволення і весь час поглядав на годинник.



І ось уже вкотре відвівши погляд від екрана комп’ютера, Матвій замітив на канапі розгорнуту книгу. Побачив також і малюнок із зображенням чоловіка, що сидів за столом, на якому було повно грошей.

Матвійко вчора читав цю біблійну історію і знав, що той чоловік – це митар Матвій. До нього прийшов Ісус і сказав: «Іди за мною!» Матвієві дуже важко було прийняти рішення: він, збирач податків, дуже любив гроші, і от тепер Ісус пропонував йому покинути це заняття і піти за ним.

Однак Матвій зробив правильний вибір: пішов за Ісусом, став апостолом, а потім написав Євангеліє.

А сьогодні Матвійкові чомусь здавалося, що це до нього звертається Ісус: «Іди за мною!» Хлопчик зрозумів, що перед ним так само, як і перед митарем Матвієм, стоїть вибір. Матвійко швиденько виключив комп’ютер і побіг на вулицю, де його вже чекали товариші.

(З журналу «Стежинка»)

Чим для Матвійка був комп’ютер спочатку? (Кумиром)

Чи завжди ви легко можете вимкнути, встати і піти від комп’ютера займатися корисними справами?

Що допомогло Матвійкові? (Відповіді учнів.)

У житті людини завжди є вибір. Знайомство з кумиром розчаровує, яким би той кумир не був: чи то їжа, чи то людина, чи то гроші, чи вихваляння. Рано чи пізно воно набридне. А Христос не розчаровує. Він завжди поруч і хоче для нас лише добра.
Гра «Перевір, чи зрозумів»

Коли вчитель називає гарний вчинок, учні показуємо рукою: «Все чудово!», а коли мова йде про служіння ідолу, кумиру, то кажемо: «Ні-і-і».

- прислухатися до порад інших;

- крім себе нікого не бачити;

- наїдатися від пуза;

- поважати бажання інших людей;

- поважати, шанувати старших;

- гратися у комп’ютер допізна;

- в міру дивитися телевізор;

- вихваляти себе перед товаришами;

- вимагати у батьків купити нову дорогу іграшку;

- поділитися з товаришем солодощами.


Хвилинка святості

Господь нас повчає завжди бути стриманими у своїх бажаннях, прагнути здобути лише те, що дійсно потрібно людині для життя. Послухайте ось невелику розповідь про те, як Господь через праведника вказав мисливцю правильний шлях у житті.



Притча старця Силуана

Колись давно в монастирі на Афонській горі жив старець Силуан. Проводячи дні й ночі в молитві, він зрозумів, що корінь усіх гріхів – це гордість, і що Бог є Смирення. Ось яку притчу розповів старець Силуан:

«Один мисливець любив ходити в ліс і в поле за здобиччю. Одного разу довго піднімався він на високу гору, вистежуючи звіря. Втомившись, присів на великому камені відпочити. Побачивши зграю птахів, що перелітали з однієї висоти на другу, він задумався: «Чому Бог не дав людині крил, щоб вона могла літати?»

У цей час біля нього проходив смиренний старець-пустельник. Він знав думки мисливця і сказав:

Ось ти думаєш, чому Бог не дав тобі крил? Але якщо тобі дати крила, ти однак не будеш задоволений і скажеш: «Крила мої слабкі, і я не можу долетіти до неба, щоб побачити, що там є». Якщо тобі будуть дані такі сильні крила, щоб ти міг піднятися на небо, то й тоді ти будеш незадоволений і скажеш: «Я не розумію, що тут відбувається». А якщо тобі буде дано розум, то ти знову не будеш задоволений і скажеш: «Чому я не ангел». І якщо тебе зроблять ангелом, то ти знову будеш незадоволений і скажеш: «Чому Бог не дав мені керувати небом?» І якщо дадуть тобі керувати небом, то й тоді ти не задовольнишся і, як дехто інший, самовпевнено забажаєш більшого. Тому завжди смиряй себе і будь задоволений тим, що тобі дається, і тоді будеш жити з Богом.



Мисливець побачив, що пустельник сказав істину, подякував Богові, який через ченця врозумив його і вказав шлях до спасіння».

(За збіркою «Заповіді Божі в оповіданнях»)

Про що мріяв мисливець?

Кого послав Господь мисливцю для повчання?

Що порадив чернець мисливцю для спасіння? (Відповіді дітей.)


Підсумок заняття
Не сотвори собі кумира –

Лиш Бог один, що любить нас.

Остання Він надія миру

Живи, змирись і в Бога вчись.

На занятті ми говорили проте, що є тільки один Бог, а поклонятися іншим богам, який би вигляд вони не мали – це ідолопоклонство. І щоб ніколи на нашому шляху не спіткали нас розчарування і смуток, будемо намагатися служити єдиному істинному Богу з чистим серцем.




Заняття 22

1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   17


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка