Методичні рекомендації до занять є посібником для вчителя при викладанні курсу «Біблійна історія та християнська етика»



Сторінка11/17
Дата конвертації19.02.2016
Розмір2.99 Mb.
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   17
Тема: Слухняність і непокора

Мета: - виховувати в учнів прагнення позбуватися непослуху в собі;

- виховувати шанобливе ставлення до батьків, старших, вчителів;

- розвивати в учнів уміння пояснювати й відрізняти певні ознаки доброго й поганого (послух - непослух);

виховувати любов до Бога і ближніх.


Хід заняття:

Діти заходять до класу й оточують учителя півколом. Учитель дає кожному учневі два невеликих аркуші білого паперу.


Вступна бесіда

Діти, давайте поглянемо на аркуші. Чи однакові вони? (Так.)

А зараз давайте зімнемо один аркуш у руці, та так, що вийшла з нього кулька. Чи перестав цей аркуш бути папером? (Ні.) Та чи схожий він на інший аркуш? (Ні, він зім’ятий.)

Давайте спробуємо його розрівняти. Чи зможемо ми це зробити? (Так.)

Ось ми знову маємо два аркуші паперу. Та чи схожі вони між собою? (Ні, вони дуже відрізняються. Один рівний, а інших однак зім’ятий.)

Отак і наше життя буде схоже на це рівненький аркуш: якщо ми дослухаємося до мудрих порад наставників, батьків, чуємо їхні прохання і вміємо їх виконувати, то Господь благословляє нас добрим життям за наш послух.

Та якщо ми проявляємо непослух, намагаємося робити лише те, що подобається нам, то наше життя буде схоже на зім’ятий аркуш, який не принесе нікому користі.
Літературна хвилинка

Ось послухайте одну повчальну історію, яка трапилася зимового вечора.



Вибір

Зима. Снігу намело – не пройти. Увечері після заняття в недільній школі група дітей із батьками поверталася додому. Попереду через замети пробиралися дідусь і внучка. Дівчинка була зовсім маленькою, ледь досягала її голівка дідусевого коліна. Він намагався йти по освітленій доріжці, а вона весь час тягнула його в темноту. Навіть зробила зауваження:

Вічно ти мене не слухаєш!



Педагог, який йшов за ними, запитав:

А хто кого повинен слухати – дідусь внучку чи навпаки?



Дівчинці ця думка здалася несподіваною, і вона нічого не відповіла. Педагог сказав:

Ми тільки-но говорили, що всі людські біди почалися через непослух. Адам не послухався Бога Отця. Вчинив, як самому захотілося…



І тут дівчинка висловилася:

Так то Адам. Це нас не стосується.

Як це не стосується? Зараз ти не слухаєшся дідуся… Добре, поговоримо іншим разом.

Але дівчинка більше не прийшла. Чому? Злякалася, що в школі спробують відучити її керувати і все робити по-своєму? Будуть вчити якихось Божих заповідей?

Малятко вибрало свій шлях. Куди він приведе?

Б. Ганаго

Що сталося з Адамом і Євою?

За що їх було вигнано із Раю?

Чому дівчинка не прийшла до недільної школи?(Відповіді дітей.)


Адам

Шкода, що Єва із Адамом,

Гуляючи Господнім садом,

Плід заборонений спожили.

Страшенний гріх вони вчинили,

Послухалися змія злого,

А ти, дитино, слухай Бога.

Василь Беличенко

Слухати – означає виконувати прохання, настанови, дотримуватися порад та повчань, шанувати, любити і поважати всіх, хто тебе оточує.

Непослух – це небажання слухатися, відмова виконувати прохання батьків, старших та їхні настанови. Непослух – це великий гріх.

Про наше спасіння турбуються також отці духовні. Щоб навчити нас і дати нам усе добре й корисне, турбуються наші вчителі й вихователі. Прислухатися слід і до мудрих порад старших людей. У Святому Письмі Бог сказав: Перед лицем сивого встань і вшануй лице старого, і бійся Господа Бога твого (Лев. 19:32)


Літературна хвилинка

Діти, запам’ятайте, що кожен наш непослух віддаляє нас від Бога, забруднює нашу душу. Свої непослухом ми спричиняємо прикрість усім, хто нас оточує. Та, найперше, собі. Бо саме через непослух ми можемо потрапити у халепу. Та, головне, вчасно усвідомити свій гріх і виправитися, попросивши, обов’язково, пробачення у тих, кому ми завдали прикрощів.

Так як це зробив хлопчик Михась.

Про неслухняного Михася

Михась вийшов з хати рано-вранці, веселий і щасливий. Сьогодні ж вихідний день! Не треба йти до школи, сидіти довгими годинами за партою і думати, скільки ж буде 7 додати 8 або писати диктант і боятися, скільки помилок він зробить цього разу? Ні, сьогодні про все можна забути! Він буде бігати, розважатися, гратися досхочу. На Михасеві чиста біла сорочка. Зовсім недавно він дістав її в подарунок на день народження, ще майже не вдягав. Він ще чує мамині слова: «Дивись же мені, поводься добре, не розбишакуй, повертайся додому таким, як ідеш!»

Повернувся Михась через кілька годин. Уже невеселий і нещасливий. Мокрий, подряпаний, з підбитим оком, замурзаний увесь. А його сорочка-обновка – вся у плямах і брудних смугах, маленького чистого клаптика на ній не знайти.

Ой, горенько моє, що за непослух! – сплеснула руками мама, коли Михась боязко став у дверях. – Та де тебе носило, гайдамако ти несусвітній? Подивися на себе! Та на тобі живого місця немає! А сорочка яка – де ж я тобі їх настачу!..



У сльозах кинувся Михась до мами. Жаль йому стало і її, і себе самого. Для чого було йому задиратися до старших хлопців? Нащо було дражнити Бровка у дворі старого Хмари? Навіщо було лізти на дерево над ставком, та ще й так високо, що гілка не витримала?

Плачучи, розповідав мамі про свої нещасливі пригоди. Шкодував, що не слухав її попередження. Просив вибачити. Обіцяв, що більше не буде так робити, що буде слухняним – таким, яким вона хоче, щоб він був. І зм’якло любляче серце матері. Вона погладила малого Михася по голові.

Ну, що ж я з тобою зроблю?.. Вибачаю, але будь мені людською дитиною, а не розбишакою. Йди, вимию тебе і перев’яжу.



священик Андрій Ротченков

Чому Михась вранці був щасливим?

Які настанови дала Михасеві матуся?

Які нещасливі пригоди трапилися з Михасем?

А чому вони трапилися саме з ним?

Як Михась загладив свої провини? (Відповіді учнів.)

Як після кожної Михасевої пригоди на його сорочці залишався брудний слід, так і в нас кожен гріх, кожна наша неслухняність забруднює душу.

Згадайте, що буває, коли не слухаєшся Господа, Його Заповідей?

Що потрібно робити, щоб боротися з гріхом? (Відповіді учнів.)
Гра «Упізнай мою казку»

До нас завітали чимало казкових героїв і пропонують погратися з нами в гру «Впізнай мою казку» (Учитель заздалегідь готує ілюстрації до казок або зачитує уривки з них, наприклад, «Вовк та 7 козенят», «Колобок» та інші.)

Ось погляньте на ці ілюстрації. Якщо впізнали героїв цієї казки, то назвіть її, головного героя і що з ним трапилося. (Діти відгадують і розповідають.)

Усі казки різні, але є в них один спільний урок. Герої казок потрапляють у біду через непослух.


Хвилинка святості

Гріх починається з непослуху. Не послухався свого серця, своєї совісті і нагрішив. У Святому Письмі наводиться багато прикладів, які ілюструють непослух щодо батьків, старших, Господа. Ось послухайте біблійну розповідь про Йону, який теж на початку не дослухався до слів Бога.



Пророк Йона слухає Бога

Одного разу Бог промовив до свого пророка Йони: «Збирайся в дорогу. Йди до Ніневії, столиці Асірійського царства, і скажи всім жителям, що Я їх покараю за їхні гріхи і непослух». Але Йона не хотів іти до того міста. Він утік на корабель, що мав далеко плисти. Він вирішив утекти далеко від Бога, що не виконувати Його прохання.

Та Господь наслав бурю на море, і сколихнувся корабель на хвилях. Усі злякалися, і кожен став молитися до свого бога. Лише Йона спав у каюті корабля і не молився. Один із моряків його розбудив і вигукнув: «Як ти можеш спати? Проси свого Бога, може Він врятує нас».

Моряки вирішили кинути жереб, щоб дізнатися, хто винен у їхній біді. І жереб випав на Йону.

Тоді Йона почав їх благати: «Киньте мене в море і врятуєтеся. Бо це з моєї вини найшла на вас ця буря».

Моряки виконали прохання Йони, і буря відразу вщухла.

Та Йона не загинув у морській безодні. Господь послав до нього велику рибину, яка його проковтнула. Три дні й три ночі перебував Йона всередині рибини. Він молився там до Бога і просив пробачити його непослух. Господь почув його молитви і пробачив. Риба підпливла до берега і Йона зміг вибратися на землю цілим і неушкодженим.

І вдруге наказав Бог Йоні: «Іди до Ніневії, великого міста. Проповідуй там усе, що я скажу». Йона послухав Бога й пішов до Ніневії й став закликати, щоб люди покаялися і слухалися Бога.

Люди в Ніневії послухали Йону. Вони повірили Богові,почали великий піст. Усі – великі й малі, бідні й багаті, увесь народ. Бог побачив послух мешканців Ніневії і не зруйнував міста.
Слухайся Бога

Бог до Йони промовляв,

Дуже чітко наказав

До Ніневії рушати,

Волю Божу сповіщати.
А пророк послухав Бога,

Й вирушив мерщій в дорогу,

Та поплив у інший бік,

Думав, що від Бога втік.
Він пливе на кораблі,

Бачить хвилі немалі,

Грім гримить у чорних хмарах:

«Це на мене Божа кара!»
Люди, що пливли із ним,

Кажуть: «Що робити з цим?» -

«Викиньте мене у море,

Божий гнів ущухне скоро»,
Кинули у хвилі Йону –

Буря вщухла, Йона тоне.

Йде на дно, з життям простився,

Темно, слизько…зупинився.
«Боже, що це? Риби шлунок?

Дякую за порятунок!»

Три доби пророк молився,

Плакав, дякував, винився.
Бог, почувши ці молитви,

Вирішив його звільнити.

Риба виплюнула Йону,

Він пішов…Куди? Додому?
Ні! В Ніневію одразу,

І за Господа наказом

Проповідував усім,

І великим і малим:
«Бог велику силу має,

За гріхи людей карає,

Але Він молитви чує,

Тих, що каються, рятує!»

Степан Загорулько

- За що був покараним Йона?

- Де опинився Йона за свій непослух?

- Чому помилував Господь Йону? А мешканців Ніневії? (Відповіді учнів.)


Практична робота

А зараз давайте розгорнемо наші робочі зошити і виконаємо завдання.

1. Зберіть у кошик плоди слухняності

2. Складаємо обіцянку Господу, адже кожен хоче бути перед Господом слухняним.

Під час виконання завдання можна послухати (чи виконати) пісню.



Я надіюся на маму,

Я надіюся на тата.

Допоможуть – знаю,

Варто попрохати.
Я батьків шаную

І стаю слухняним.

В світі наймиліші

Мої тато й мама.

М. Влад
Підсумок заняття

Послух – це навичка. Виробляється вона через послух дорослим, у першу чергу в сім’ї і школі.

- Чому послух необхідний людині?

- Чи будь-яку людину потрібно слухатися?

- Наведіть приклади послуху в сім’ї.

- Що таке непослух? Як він пов’язаний з упертістю? (Відповіді учнів.)

Пам’ятайте: кожна наша неслухняність забруднює душу. З кожним гріхом ми віддаляємося від Бога і від людей. Якщо не зважати на це, то можна звикнути робити погане. Тому треба зразу просити пробачення і боротися із гріхом. Тож давайте молитися до Господа, щоб Він допомагав нам бути слухняними.


Заняття 23

Тема: Неділя – свято в житті кожної людини. Маленька добра справа краща за велике неробство

Мета: - пояснити учням, у чому полягає зміст неділі як святкового дня;

- спонукати учнів до усвідомлення необхідності відвідувати храм Божий;

- вчити учнів порівнювати результати своєї праці з бездіяльністю;

- викликати в учнів бажання робити мале добро і допомагати ближнім.


Хід заняття:

Діти заходять до класу й оточують учителя півколом. Учитель ділить учнів на 2-3 групи і пропонує їм на заздалегідь приготованих аркушах паперу написати найголовніші справи на кожен день. Після цього учні презентують свій проект, пояснюючи, чому вони будуть робити саме цю справу в саме цей день. Окремо слід звернути увагу учнів на те, що вони будуть робити в неділю.

Наприклад:

З понеділка по п’ятницю – заняття в школі, гуртки, спортивні секції, виконання домашніх завдань, допомога батькам.

Субота – допомога батькам, гуртки та секції.

Неділя – кожен проводить по-своєму.

Після обговорення розкладу занять на тиждень учитель просить дітей послухати, як Господь заповідав проводити дні тижня.
Вступна бесіда

Сім’я

В батька Тижня три синочки

І чотири гарних дочки.

Всього діток в нього сім –

Здавна всі відомі всім.

Понеділок – всю роботу починає.

Вівторок – для песика будку ладнає.

Середа – пиріжків напекла.

Четвер – мак в макітрі перетер.

П’ятниця – Тижнева улюблениця.

І коли прийде Субота,

Буде в хаті всім робота.

А Неділенька свята

Всіх до церкви повела.

(З журналу «Ангеляткова наука»)

Скільки днів Господь творив світ?

На який день були створені перші люди?

Як їх звали:

Що робив Господь сьомого дня? (Відповіді дітей.)

А як сьомий день настав,

Наш Творець відпочивав,

Не тому, що утомився,

Просто Він на світ дивився.

Він творінням милувався,

Й задоволеним зостався.

Олена Мікула

Господь учить: «Шість днів працюй, а сьомий день Господу віддай».

І цей Господній день ми називаємо святою неділею. А кожне свято слід святкувати. Як же ми маємо святкувати неділю?

Коли Ісус Христос воскрес і з’явився своїм учням, то сказав: «Мир вам! Радійте!» тому кожна неділя має стати для нас днем радості та зустрічі з Богом. У цей день велика християнська родина збирається у церкві, щоб прославляти Бога спільною молитвою. Під час літургії (так називається церковна служба) ми слухаємо Боже Слово (Євангеліє), приймаємо Святе Причастя. Ми також просимо Бога про мир у світі, про допомогу всім людям у їхніх потребах. Господь хоче, щоб неділя була для нас радісним днем, щоб ми відпочивали від щоденної праці.

А як у вашій сім’ї проводять недільний день (Відповіді дітей.)
Літературна хвилинка

Давайте прослухаємо оповідання «Пам’ятай свята» і зробимо з нього висновки.



Пам’ятай свята

Я такий бідний, – говорив один робітник, – що змушений працювати навіть у свята.

Якщо ти працюєш у свята, – сказав йому священик, – то немає нічого дивного, що ти бідний. Як Бог буде благословляти твій труд, коли ти порушуєш його святу заповідь? Перестань працювати у свята і проводь ці дні благочестиво. Якщо ж ти понесеш якусь втрату за ці дні, то я обіцяю цю втрату тобі повернути.

Через п’ять місяців священик знову зустрівся з робітником.

Я виконав вашу пораду, – сказав робітник.

Скільки ж я повинен тобі заплатити? – запитав священик.

Ніскільки, – відповів робітник, – з тих пір, як я припинив працювати у свята, я став щасливим і не поніс ніякої втрати. П’ять місяців тому я ходив босоніж, а тепер взутий і маю все необхідне. Ніколи я ще не був настільки радісним і тепер вірю, що надбане працею у свята ніколи на користь не піде.



(Зі збірки «Заповіді Божі в оповіданнях»)

Чому чоловік був нещасним та бідним?

Яку пораду дав йому священик?

Чи змінилося щось у житті бідолахи?

Якими ж справами ми можемо займатися в неділю та святкові дні? (Відповіді дітей.)
Гра «Недільні турботи»

А зараз пограємо у гру. Я називаю роботу, а ви плескаєте в долоні, якщо погоджуєтеся, що у святу неділю можна таке робити (протягом гри вчитель пояснює, що можна, а що ні):

- цілий день просидіти, граючись на комп’ютері;

- провідати рідних, знайомих;

- байдикувати;

- цілий день провести біля телевізора;

- почитати Біблію чи цікаву книжку;

- провідати хворого;

- пліткувати з друзями;

- допомогти, якщо хтось терміново потребує допомоги;

- ходити в церкву на богослужіння тощо.
Хвилинка святості

А давайте ми, прочитавши віршик, згадаємо основні правила поведінки у храмі.



Пам’ятка

Перш, ніж в храм зайти,

Шапочку зніми,

Хрест на себе наклади,

Тихо двері відчини.

Людей в церкві не штовхай –

До порядку привикай.

До ікони прикладись

І гарненько помолись.

І скажу я від душі:

Вийти з храму не спіши,

Стій на службу до кінця,

Слухай проповідь отця.

(За збіркою «Заповіді Божі в оповіданнях»)

Тож не будемо лінуватися приходити в неділю на службу Божу до храму, як любив це робити з ранніх літ преподобний Феодор.



Дитяча любов до Божого храму

Преподобний Феодор Сикеот з ранніх літ мав велику любов до храму Божого. Особливо він любив ходити у храм великомученика Георгія, який стояв на мальовничій горі далеко від його рідної домівки.

Коли Феодору виповнилося вісім років, то він, навчаючись у школі, не йшов додому обідати, особливо в дні Великого посту, а поспішав до свого улюбленого храму на молитву. Мати декілька разів наказувала йому приходити на обід, але хлопець більше приділяв уваги духовній їжі, аніж тілесній.

Бувало, що вся сім’я спить глибоким сном, а Феодор з першою зіркою встає і йде на службу Божу. З великим захопленням він слухав кожне слово Богослужіння і повторював молитви, а потім, взявши благословення у священика, відправлявся до школи.

Після закінчення школи Феодор залишив свій рідний дім і поселився поблизу свого улюбленого храму, щоб зручніше було його відвідувати.

Пізніше він став священиком, хорошим і благочестивим пастирем.

Так пройшли дитячі та юнацькі роки святого Феодора. Це добрий урок для сучасних дітей, які лінуються ходити у храм Божий, відшуковуючи собі різні відмовки, знаходячи різні причини: малий вік, слабкість, далека дорога до храму, негода тощо.

(За збіркою «Заповіді Божі в оповіданнях»)
Проблемні ситуації

Зараз ми, діти, розглянемо кілька проблемних ситуацій. Прослухавши їх, ви обговорите ці ситуації у своїх групах і один із вас висловить спільну думку команди щодо цього питання. (Клас заздалегідь слід поділити на дві-три команди.)



1. Мені ніколи

Неділя. Мама з татком поїхали провідати хвору тітку, бабуся порається на кухні. А до тебе прийшли однокласники. Ви грали в комп’ютерні ігри, переглядали книжки та журнали, пригощалися смачненьким.

Нашуміли, порозкидали, насмітили…

Гості пішли, а ти берешся за уроки.

Спочатку варто було б поприбирати, – зауважила бабуся.

Мені ніколи. Роботи багато, – незадоволено відповідаєш ти.

А як вчинили б ви?



2. Я поспішаю

До тебе на вулиці звернулася незнайома літня людина.

Проведи мене, дитинко, будь ласка, до найближчої аптеки.



Ти знаєш, де знаходиться аптека, але дуже поспішаєш. Трохи повагавшись, ти відмовляєшся допомогти.

Прошу мені пробачити, але я дуже поспішаю.

А як повелися б ви у цій ситуації?
Літературна хвилинка

Діти, чи доводилося вам робити якісь маленькі справи, які приносили велику користь багатьом людям. От, наприклад, на дитячому майданчику ви помітили скло з розбитої пляшки і не полінувалися його підняти, щоб викинути до контейнера зі сміттям. І малюки, яку прийдуть на майданчик, не поріжуться об нього. Або, ось, як зробила Валя з оповідання «Про мале та велике добро». Давайте послухаємо про це.



Про мале та велике добро

Валя поверталася зі школи додому. Настрій був гарний, у кишені шелестіли цукерки. Минулого тижня батьки вирішили, що Валя може сама вибирати й купувати собі щось у шкільній їдальні. Татко виділяв кишенькові гроші. І тепер, у п’ятницю, назбиралася здача за тиждень.

Ти б краще батарейки мені купила, – надувся Богданко, зустрівши сестру на перерві.



Валя весело мчала додому, мріючи про те, який вони сьогодні з Тонею влаштують солодкий стіл. Вони з подружкою робили із стільців та ковдри невеличку халабудку, забиралися в неї і ласували чимось смачненьким. Але цього разу мама не зраділа Валиним льодяникам.

Твоїм зубкам небезпечні такі цукерки.

Але ж в мене лишається здача, куди ж її подіти? Можливо, відкладати на подаруночок? – намагалися пом’якшити розмову дівчинка.

Ні, Валю, мені це зовсім не подобається. Тобі ж гроші дають на їжу. Хочеш, купи собі трохи більше.

Там, мамо, шматочок курочки продається. Така смакота!!! – втрутився у розмову Богданко.

Але татко, як завжди, вніс у суперечку трохи мудрості. Він покликав до себе Валю й запитав:

Ти коли у церкві кладеш на тарілочку чи бідним подаєш, то чиї копієчки даєш?

Таткові, – прошепотіла дівчинка.

А тепер у тебе є своя жертва, особиста.



Валя замислилась. Дійсно, те, що вона тепер може робити, буде її особистим вибором.

Весь наступний тиждень Валя збирала копійки. У неділю дівчинка побігла до церкви першою. Вона зайшла у хлібний ларьок і купила ще тепленьку здобну булочку. Біля огорожі церкви сиділа бідна старенька. Валя дала їй булочку і швидко кинулася до церкви, побоюючись почути слова вдячності. Їй так хотілось, щоб це було її добре діло, яке бачить лише Господь, за яке подякує лише Він. І це маленьке діло невидимо єднало її з Господом, несло світлу радість. Валя поклонилась у церкві і прошепотіла:

Слава Тобі, Господи, що дав мені… –, тут вона запнулась і вмить згадала із вечірніх молитов: «положити начало благоє».



Останні копійки посипалися на тарілочку. Ніякі льодяники, ніякі курячі ніжки її тепер не манили. Було світло й радісно на душі.

Ксенія Кулібаба

Від чого було так світло і радісно на душі у Валі?

Який вибір зробила дівчинка?

Чому оповідання називається «Про мале та велике добро»?

А які маленькі добрі справи доводилося робити вам? (Відповіді учнів.)

Тож, діти, не все одразу дається, а потроху та помалу, та зробиш користі чимало.


Практична робота

Давайте розгорнемо робочі зошити, прочитаємо прислів’я, запишемо їх і пояснимо їх значення. А вдома розфарбуємо малюнки.


Бесіда

Щойно ми говорили про те, що Господі велів нам шість днів працювати. Яка робота може бути у дітей таких, як ви? (Відповіді дітей.)

Так, насамперед, виконувати домашні завдання, допомагати батькам по господарству, прибирати свої речі, якщо є домашні улюбленці – нагодувати їх, погуляти з ними чи почистити їхнє місце.

Та як добре підмітив наш народ: Тяжко тому жити, хто не хоче робити. А як називають тих людей, які не хочуть трудитися? (Ледарі, нероби.)

Ось послухайте оповідання , як мурашки-трудівниці ставляться до нероб.

Мурашка-мандрівниця

У мурашнику вирує життя. Тисячі мурашок щось роблять. Одні будують кімнати малесенькі, в яких ховаються від негоди. Другі несуть додому крихітки картоплі, буряків, зернинки, насінинки – все, що знайдуть у полі. Треті полюють на комах – жучків, мух.

Аж тут до мурашника прибігла Мурашка-мандрівниця. Вона втекла зі свого мурашника, бо не хотілося їй працювати. Думає, піду в чужий мурашник, мене там нагодують.

Мурашки зараз же впізнали чужу. Бо кожна трудівниця чимось пахне – хлібом, картоплею, буряком... А Мурашка-мандрівниця нічим не пахла.

Нероба! – закричали десятки мурашок і збіглися до мандрівниці. – Іди геть від нас.



Ледве втекла волоцюга від трудівниць. Побігла до свого мурашника, але й там її прийняли за чужу, бо лапки її не пахли працею.

В. Сухомлинський

Чим займалися мурашки в мурашнику?

Чому мурашка-мандрівниця втекла зі свого мурашника?

На що вона сподівалася?

Як поставилися інші мурахи до нероби? (Відповіді дітей.)
А ось послухайте інше невелике оповідання про те, як маленький хлопчик став трудівником.

Він став трудівником

У матері троє дітей – дочки Наталочка, Оля й маленький-маленький син Олег. Йому тільки два роки. Він часто питається мами й сестричок: «А це що? А чому голуб літає, а курка не літає?»

У суботу мама сказала дочкам:

Давайте підметемо подвір'я. Багато назбиралося сміття.



Мама, Наталочка й Оля взяли віники й стали підмітати подвір'я. Сміття зібрали в купу, віднесли на город і запалили.

Горить сміття. А малий Олег побачив на подвір’ї соломинку. Узяв її і поніс до вогнища. Віддав матері й каже:

Ось я підібрав соломинку.



Мати взяла з рук Олега соломинку й кинула у вогнище.

Сьогодні в нашого Олега велике свято, – каже мати дочкам.

Яке свято? – дивуються Наталочка й Оля.

Він став трудівником.



В. Сухомлинський

Чому в родині настало велике свято? (Відповіді учнів.)


Підсумок заняття

Тож Господь наказував нам шість днів працювати і займатися тими справами, до яких хто покликаний. А сьомий день присвячувати служінню Богу й угодним Йому справам. Тобто, піклуватися про спасіння своєї душі, молитися в храмі Божому і вдома, читати Святе Письмо й інші корисні книги, допомагати бідним, підтримувати добрим словом.



Не лінуйся робити добра,

Лише зла не бажай нікому,

Бо воно, як велика гора,

Стане вам на шляхові земному.

Хай душа буде світлою в вас

Й промениться завжди добротою.

Йдіть робити добро! В добрий час!

І живіть в цьому світі з красою.

С. Рачинець


Заняття 24

1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   17


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка