Методичні рекомендації до занять є посібником для вчителя при викладанні курсу «Біблійна історія та християнська етика»



Сторінка13/17
Дата конвертації19.02.2016
Розмір2.99 Mb.
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   17
Тема: Поняття стриманості та вседозволеності. Заохочення до стриманості у своїх вчинках та бажаннях. Скромність і добропорядність

Мета: - розкрити зміст понять стриманість і вседозволеність, скромність і добропорядність;

- навчати, яким чином можна досягти стриманості в окремих випадках;

- сприяти вихованню стриманості, скромності і добропорядності через усвідомлення необхідності докласти власні зусилля до становлення свого характеру.
Хід заняття:

Діти заходять до класу й оточують учителя півколом. На дошці вчитель заздалегідь записує (або вивішує надруковане на папері) прислів’я з пропущеними літерами: Сл_в_ д_ сл_в_ – зл_ж_тьс_ м_в_.



Ти усміхнися небу,

Усім, хто біля тебе:

І братику й сестричці,

І сонечку й травичці.

Люби усіх довкола,

Удома та у школі,

І ця любов із Неба

Повернеться до тебе.

Вступна бесіда

Діти! Нас оточує безліч звуків. Ми любимо слухати спів птахів, шепіт морських хвиль, подих свіжого вітру, шелест листочків, дзюрчання струмочка. Деякі звуки викликають у нас тривогу, неспокій, переживання. За допомогою звуків ми спілкуємося між собою. Людина, складаючи певні звуки, утворює слова, речення, фрази.

Давайте поглянемо на дошку і підставимо літери, яких не вистачає. (Слово до слова – зложиться мова.)

Як людина використовує слова?

Порівняймо це з ножем. Як з користю можна використати ніж?

А що погане можна ним зробити?

Скажіть, усе це робить ніж, чи людина, що користується ножем? (Відповіді дітей.)

Так само і слова. Вони лише інструмент, яким правильно або неправильно користується людина.

Яким може бути слово? (Добрим, злим, словом можна образити, розгнівити, принизити, окрилити тощо.)
Гра «Скринька мудрості»

На столі стоїть скринька, в якій знаходяться аркуші з написаними висловами зі Святого Письма (Книга приповідок Соломона). Завдання учасників: взяти один аркуш, прочитати вголос вірш і довести правильність вислову.

Хто любить лише себе – того люди не люблять.

Хто скромніший, той розумніший.

Зазнайство з ніг зіб'є, скромність на ноги поставить.

Стримуй себе у словах.

Нехай жодне слово гниле не виходить із уст.

Смерть та життя – у владі язика.

Мені дуже приємно, що ви, діти, вмієте пояснити ці вислови, що ви розумієте, що означає бути стриманим у словах. Ви усвідомлюєте, що з вуст людини повинні звучати лише добрі слова, слова підтримки і вдячності.
Бесіда

А ось послухайте, яку пораду давала мудра бабуся своїм онукам.



Самохвали

Правильно казала

Нам бабуся наша:

«Сама себе хвалить

Лиш гречана каша».

Ці, можливо, діти

Дуже мудрі. Може.

Та себе хвалити

Самим не пригоже.

Вам ще краще буде,

Як хоч раз на рік

Вас похвалять люди,

А не ваш язик.

В будень і на свято

Ми таких стрічали.

В нас їх є багато.

Звуть їх – самохвали.

Запам’ятайте, будь ласка, що не слід говорити «я – розумник», «я – роботяга», «молодець» тощо. Краще зачекати, коли про тебе скажуть інші. Будьте стриманими і скромними у своїх висловлюваннях.

А навіщо проявляти стриманість, скромність?

(Вчитель будує бесіду таким чином, щоб не він, а самі діти доводили і пояснювали йому необхідність стриманості. Цінність стриманості в тому, що вона дозволяє уникати сварок, зберігати добрі стосунки, які нам так необхідні.)

Ще древні греки вважали, що стриманість – це добро, а вседозволеність - зло.

Діти, у вас є мобільні телефони? (Відповіді дітей.)

А до того як у вас з'явилася ця модель телефону, вам її дуже хотілося мати? (Діти скажуть «Так».)

А що сталося, коли ви його отримали? (Діти повинні усвідомити і самі відповісти, що вже через кілька днів телефон їм набрид і захотілося іншу модель.)

І ось ви отримали іншу модель, але й вона так само швидко вам набридне.

А що буде, якщо людина буде мати будь-яку річ, яку тільки захоче, будь-яке задоволення, яке захоче? (Відповіді дітей.)


Уявна подорож у країну Вседозволеності

Одного разу по телебаченню показували цікавий мультик, який мені добре запам’ятався. У ньому розповідалося про хлопчика, який дуже хотів, щоб усі забули про свої обов’язки. І сталося диво: одна чарівниця пообіцяла йому, що кожен, до кого заговорить хлопчик, одразу забуде про виконання своїх обов’язків. А, насамкінець, вона попросила хлопчика позвати її, якщо йому це набридне. Тоді вона виправить усі ці неподобства. Хлопчик ще й здивувався, які це неподобства можуть бути?!

І тут почалося… Мама дозволила йому не йти до школи, та й сама не пішла на роботу. Він міг піти куди завгодно і робити що завгодно: наїстися пиріжків і морозива, безкоштовно проїхати в транспорті, сходити в зоопарк і ще багато, багато різних речей.

А давайте уявимо собі, що б сталося, якби і вам сказали: «Роби, що хочеш!» Що було б тоді? Давайте поділимося на дві команди. Учасники однієї команди будуть говорити, що б вони зробили, якби їм усе дозволяли. А інша команда буде розмірковувати про наслідки цих вчинків.

(Наприклад: Я б з’їв 100 порцій морозива! – Але ж ти захворієш!

Уявні міркування дітей:

- Якщо не бути стриманими, то жителі можуть побитися.

- Не зможеш утримати свою мову, скажеш щось образливе і посваришся з друзями.

- Продавці не стануть стояти, чекати покупців.

- Діти перестануть чекати, коли їм куплять іграшки, і самі візьмуть, тобто вкрадуть.

- Треба буде щось робити, а терпіння лусне, і нічого не зробиш.

- Один одного не будуть довго терпіти.

- Люди будуть дратівливими і неспокійними.)

Чи сподобалося б вам жити у такій країні? (Відповіді дітей.)

Але повернемося до нашого мультика. Що ж сталося з хлопчиком. Коли він хотів з’їсти безкоштовно пиріжка, які продавали за рогом, то тітонька, забувши про свої обов’язки, віддала усі пиріжки не йому, а собачці, яка прогулювалася поблизу. Водій тролейбуса, на якому безкоштовно хотів проїхати хлопчик до зоопарку, звернув зовсім в інший бік. А оскільки він забувся про свої обов’язки, то відразу ж потрапив в аварію. А уявіть собі, що зробили наглядачі в зоопарку: вони випустили звірів на волю…

Певно, це все зовсім не сподобалося хлопчику. Він зрозумів, що вседозволеність може привести до тяжких наслідків із плачем попросив чарівницю виправити усі неподобства.


Літературна хвилинка

Діти! А чи завжди ви стримувалися у своїх бажаннях і вчинках? А ще важливо, чи прислухалися ви до настанов дорослих? Чи не дозволяли ви недобрим думкам і бажанням взяти верх над собою? (Відповіді дітей.)

А ось послухайте розповідь про дівчинку, яка дослухалася лише порад злого духа, що підштовхував її до вседозволеності.

Казка про Мар'янку й ангелика

У село до бабуні часто приїжджала онука Мар’янка. Якось зібралася бабця на город копати картоплю. Дівчинка з нею не захотіла йти.

Я буду лялькою бавитися, – сказала вона.

Добре, тільки гляди – з двору ні на крок, – наказала бабуся.

Гаразд, – кивнула Мар’янка, і дві кіски з рожевими стрічками весело тріпнули на знак згоди.



Але за якийсь час дівчинка занудьгувала:

Може, піти до бабусі?



А хитрий злий дух тут як тут: «Чому б тобі, Мар’янко, не вийти погуляти?»

А й справді, – подумала дівчинка, але відразу відмахнулася від цієї думки. – Бабуся лаятиме.



«Та ти швиденько, вона й не знатиме», – підказує злий дух. «Бабусю треба слухати», – озвався ангелик. Дівчинка подумала і вирішила:

Я тільки на лавці біля воріт посиджу.



Навколо не було ні душі – ніколи людям осінньої днини на лавках сидіти. Дівчинка трохи спостерігала за сріблястими павутинками бабиного літа, та згодом їй це набридло.

А злий дух, звісно, не дрімає, знову нашіптує: «Прогулялася б ти, Мар’янко, до ріки».

Справді, – вигукнула дівчинка, – це ж зовсім близько. «Що ти надумала? – розхвилювався ангелик. – Не можна тобі самій до річки ходити».



Знову Мар’янка стоїть перед вибором. А злий дух не вгаває: «Хіба ти маленька? Дорогу знаєш, одна нога тут, друга там».

Покинула Мар'янка ляльку і побігла знайомою стежкою. А засмучений ангелик непомітно розплів їй одну кіску і почепив рожеву стрічку на штахетину.

Дівчинка постояла на кладці, полічила рибок і знову занудьгувала. Втішився злий дух: «Пам’ятаєш, Мар’янко, які гарні аплікації ти робила з осіннього листя? А на тому березі листочки, наче з чистого золота. Бабуся зрадіє, якщо ти зробиш для неї картинку».

«Краще уяви, як вона злякається, коли не застане тебе вдома», – прошепотів ангелик.

Похнюпилася Мар’янка: як вчинити, коли знаєш, що робиш не зовсім правильно, хоча наміри якнайкращі?

«Але ж бабуся насправді буде рада. І не розсердиться, коли побачить подарунок», – вирішила Мар’янка і перейшла на протилежний берег.

Ангеликові нічого не залишилося робити, як розплести другу кіску і почепити стрічку на перила місточка.

Дівчинка збирала на узліссі листочки, коли раптом з'явився барвистий метелик і закружляв перед Мар’янкою.

«Лови його», – заволав злий дух.

Дівчинка лишила на стежці листя і побігла за метеликом. «Мар’янко, куди ти?!» – намагався її стримати ангелик. Але дівча бачило перед собою лише барвисті крильця.

Тоді ангелик непомітно розв'язав поясок від її сукеночки і повісив його на кущ калини.

Зненацька метелик щез, мабуть, причаївся у якійсь схованці. Мар’янка оглянулася довкола. Серденько злякано закалатало, бо вона опинилася на незнайомій галявині.

По щічках потекли струмочки сліз. А злий дух зловтішається та страху наганяє: «Зараз прийдуть вовки і з’їдять тебе, неслухняне дівчисько».

Тут згадала Мар’янка про свого ангела-охоронителя і зашепотіла: «Ангелику, рятуй мене».

Підхопив ангелик Мар’янчин плач і поніс до бабусі.

Пораючись на городі, старенька почула плач дитини. Прислухалася: тихо довкола, лише вітер у кукурудзі забавляється. Але на душі у бабуні стало тривожно. Покинула вона роботу і пішла подивитися, що онука робить. Обійшла двір, хату – нема дівчинки. Бачить – хвіртка відчинена. Вийшла бабуся на вулицю, а на штахетині вітер рожевою стрічкою тріпоче. Зрозуміла вона, що Мар’янка до ріки подалася і що було сили у старечих ногах й собі туди поквапилася. На місточку вгледіла другу стрічку.

Вийшла на узлісся, а там на калині поясок гойдається. Добре, що бабуся знала ліс, як своїх п’ять пальців. Вона скоро знайшла свою зарюмсану, розпатлану, але живу і здорову онуку.

Мар’янка обняла бабусю і, схлипуючи, сказала:

Пробачте, тепер я завжди слухатимуся Вас і свого ангела-охоронителя.



А ви, дітки, кого слухаєтеся?

(З посібника «Стежками Божих заповідей»)

Який наказ дала бабуся онучці?

Хто нашіптував дівчинці не дотримувати свого слова?

Хто застерігав Мар’янку від необдуманих вчинків?

Як ангел допоміг дівчинці повернутися додому?

Яку обіцянку дала Мар’янка? (Відповіді учнів.)

Дівчинка зрозуміла, що потрібно пильнувати за своїми думками, словами і вчинками, бути стриманою, щоб не потрапити в неприємність.
Обговорення ситуацій

Давайте проаналізуємо кілька ситуацій.

1. Одна моя знайома дівчинка сказала якось: «Про мою подругу всі сусіди говорять: «Яка вона добра, весела!». А про мене ніхто цього не говорить. Це мене ображає. Адже я теж бажаю всім добра, дорослим допомагаю».

Що б ви могли порадити дівчинці?

Як їй добитись, щоб всі знали, що вона теж добра? (Відповіді учнів.)

Отже, діти, скромна людина ніколи не хвалиться своїми добрими вчинками і здійснює їх за внутрішнім бажанням, вона не вимагає до себе особливого ставлення.

2. Я лишився дома сам

Я лишився дома сам,

Не боюсь ні трішки.

Прочитаю іграшкам

Казочку із книжки.
Це ось татові книжки

У твердій оправі,

Всі великі та важкі –

Тільки нецікаві.
В них лиш літери одні.

Нецікаво, правда ж, ні?

Треба, щоб сторінка

Вся була в картинках!
Зараз татові отут

Намалюю парашут,

Тут кота і хату –

Радий буде тато.
Так старався, як хотів,

Щоб було красиво.

А татусь мій не зрадів…

Що воно за диво?

Л. Кучма

Чим займався хлопчик, коли лишився вдома сам?

Чому татові книжки здалися йому нецікавими?

Чим хлопчик засмутив тата? (Відповіді учнів.)

Тож потрібно виховувати в собі звичку обдумувати свої вчинки, намагатися бути стриманим і вимогливим до себе.
Практична робота

А зараз розгорнемо наші робочі зошити і виконаємо завдання.

1. Вам потрібно викреслити кожну третю літеру в рядку і виписати слова, які отримали в результаті виконання завдання. А потім ми прочитаємо, які чесноти повинен мати кожен християнин.

2. Моральні правила «Я – людина серед людей».

Підставте пропущені слова, які ви знайдете у скриньці і прочитайте повчальні поради.

Цінують не за словами, а за ділами.

Потрібно завжди бути скромним, не вихвалятися, не зазнаватися, не обіцяти того, чого ти не можеш.

Не будь хвальком! Не вихваляйся своїми успіхами, знаннями, речами.

Допоміг товаришеві – не підкреслюй цього, нікому не хвалися.

Старайся робити добро скромно, непомітно.


Підсумок заняття

Пильнуйте за своїми думками,

Вони стають словами.

Пильнуйте за своїми словами,

Вони стають учинками.

Пильнуйте за своїми вчинками,

Вони стають звичками.

Пильнуйте за своїми звичками,

Вони стають характером.

Стежте за своїм характером,

Бо він визначає вашу долю!

Тож будемо стриманими у своїх бажаннях і вчинках, щоб стриманість, скромність і добропорядність стали нашими супутниками на все життя.




Заняття 27

Тема: Чесність і правдивість. Ніколи не бери чужого

Мета: - розширити зміст понять чесність i правдивість;

- навчити розпізнавати ці моральні явища;

- виховувати почуття відповідальності за власні вчинки;

- формувати вміння оцінювати власні вчинки та вчинки товаришів;

- виховувати чесність та правдивість.
Хід заняття:

Діти заходять до класу й оточують учителя півколом. Учитель готує заздалегідь дві склянки з водою і пакетик з перманганатом калію (або флакончик із зеленькою чи йодом, пакетик харчового барвника).



Вступна бесіда

Погляньте, діти, на ці склянки. Хто мені скаже, що у них? (Вода.)

Так, у них чиста і прозора вода. А що буде, якщо ми добавимо в одну склянку трохи барвника? (Учитель додає до води мізерну кількість барвника.) Вода змінила забарвлення і стала не такою прозорою, як була раніше. І непридатною до вживання.

А в іншу склянку додамо більшу кількість барвника. (Учитель додає до води таку кількість барвника, щоб вода стала непрозорою.) Що сталося з водою? Вона геть втратила свою первинну чистоту, змінила колір і, знову ж таки, стала непридатною до вжитку.

Ми не зможемо її використати для приготування їжі чи прибирання в кімнаті, попрати в ній одяг. Чому? Тому що вона все забруднить.

От так, діти, якщо до чогось хорошого додати щось погане, то це прирівнюється до обману. А скрізь у Святому Письмі обман називають ворогом Бога.


Літературна хвилинка

Ось послухайте історію про дівчинку Наталку, яка помилково вважала, що маленька брехня – це не брехня зовсім.



Маленька брехня

Ганнуся впала і зламала ногу. Довелося в гіпсі лежати вдома. Вона дуже переживала, що багато в школі пропустить, а тоді зовсім відстане від однокласників.

Друзі вирішили виручити однокласницю: домовилися щодня носити їй уроки і пояснювати, коли вона щось не зрозуміє.

Коли настала черга Наталки провідувати Ганнусю, вона не пішла до однокласниці. У класі збрехала, що в неї бабуся захворіла.

Як тобі не соромно!– обурилася Надійка. – Та ти ж учора цілий день через скакалку на вулиці стрибала.

Подумаєш, злочин великий, – трохи зашарілася Наталка. – Я зовсім трішечки збрехала.

Г. Кирпа

Чому однокласники вирішили щодня провідувати Ганнусю?

Як поступила Наталка, коли настала її черга?

Чи визнала Наталка свою провину?

Чого їй забракло?

А як ви гадаєте, чи може бути брехня малою і великою?

Мала брехня спричиняє таку ж шкоду, що й велика. Адже і мала брехня – це вже неправда. Здавалося б дрібниці. Аж ні! Мала брехня з часом переростає у велику брехню, якій немає прощення.
Ознайомлення із новим матеріалом. Розігрування моральної ситуації «Розбите вікно»

Діти, давайте уявимо таку ситуацію. (Ситуація розігрується. Виходять два учні, учитель по-черзі пояснює роль кожного).

Петрик вдарив по м’ячу, i м’яч влучив у вікно. Вікно розбилося, а м’яч, відскочивши від рами, впав прямо в руки Андрійкові, який проходив біля вікна. Виходить учителька. Оцінивши побачене, вона звертається до Андрія:

– Андрійку, хіба ти не знав, що гратись м’ячем під вікнами не можна? Це призвело до того, що ти розбив вікно.

(Можливі два варіанти розвитку діалогу.)

Як би вчинив Андрійко? (І варіант: Андрій, не бажаючи видати Петрика, бере провину на себе. ІІ варіант: Петрик зізнається, що це він розбив шибку.)

(Діти висловлюють своє ставлення до вчинків Андрія i Петрика, оцінюють їх.)

Що таке чеснота? (Позитивна риса в характері людини, доброчесність).

Як ви думаєте, що означає бути доброю людино? (Відповіді учнів.)

Наведіть приклади чеснот таких людей. (Доброзичливість, мудрість, справедливість, правдивість, чесність…)

А що є протилежним чеснотам? (Гріх.)
Християнський словничок

Чеснота це схильність постійно чинити добрі справи; позитивна якість характеру людини, що визначається сумлінним ставленням до своїх обов’язків, щирістю в стосунках з людьми, моральною стійкістю.

Совість – критична оцінка людиною власних вчинків, усвідомлення і почуття моральної відповідальності за свою поведінку перед самим собою, людьми, суспільством.
Літературна хвилинка

Слово Боже говорить до нас: «І знайте, що ваш гріх знайде вас!» (Числа 32:23).

Часом ми думаємо, що нас ніхто не бачить, що навколо немає нікого і робимо те, що нечесне, недобре, грішне. А забуваємо, що є Бог, Який бачить і знає все. Крім того, рано чи пізно гріх дасть про себе знати в той чи інший спосіб.

Ось послухайте повчальне оповідання про те, як гріх не можна заховати в кишеню.



Твій гріх знайде тебе

Діточки, чи ви пробували коли зробити щось недоброго, чи якусь шкоду і заховатися від мами чи тата? Якось важко. Здається, їхні очі все бачать, їхні вуха все чують і вони все знають. Недобрі вчинки взагалі тяжко заховати.

Одного дня Вітя з татом відвідали одного багатого чоловіка. Цей чоловік мав маленького папугу, який умів говорити. Його звали Віва. Вітя, коли побачив його, був у захопленні від цієї пташки. І коли цей чоловік вийшов із татом з кімнати, Вітя узяв пташку й заховав собі до кишені. Повернувшись назад, чоловік зауважив, що пташки не було в клітці.

Що сталося з пташкою? – запитав він.

Я не знаю, – відповів Вітя.

Але ж вона була в клітці перед тим, як ми виходили. Де ж вона поділася? – турбувався чоловік.

Може, дверцята клітки були відчинені й вона вилетіла, – пробував приховати свій вчинок Вітя.

Може, – усміхнувся чоловік і гукнув: «Віво, де ти є?»

Тут я, – відізвалася Віва з кишені хлопця.

Вітя почервонів.

Христина Приходько
Практична робота (Завдання 1)

А зараз виконаємо невеликий тест за змістом оповідання у робочих зошитах. Відмітьте правильну відповідь.

1. Який птах жив у домі багатого чоловіка?

а) канарейка; б) папуга; в) синичка

2. Як звали птаха?

а) Віва; б) Вітя; в) Вова

3. Куди Вітя заховав пташку?

а) до кишені; б) у сумку; в) у клітку

4. Як відреагував Вітя, коли викрили його гріх?

а) зрадів; б) заплакав; в) почервонів

(Ключ: 1б, 2а, 3а, 4в.)

Ось так, як не можна бавитися з огнем і так, як попечене дає про себе знати, так не можна бавитися з гріхом і не можна його заховати.

Ми можемо думати, що заховаємо гріх. Може, від людей і вдасться заховати, але не від Бога. Бо Бог бачить, чує і знає все.

У Святому Письмі читаємо: «Не обманюйтеся, – Бог осміяний бути не може. Бо що тільки людина посіє, те саме й пожне!»

Краще чесно і чисто жити, тоді не потрібно буде ховатися, а також червоніти, коли виявиться гріх. Отож, коли щось недобре чи якийсь гріх буде тягнути вас, щоб його зробити, пригадайте папугу Віву в кишені хлопчика Віті. Гріх, як Віва, певного часу відізветься: «Тут я!» Тому утікайте від гріха!
Бесіда про чесність: «Так буде справедливо»

Мама пішла в магазин. Як тільки за нею закрилися двері, брати почали балуватися. Вони то бігали навколо столу, то кидалися подушками. Раптом клацнув замок – це повернулася мама. Старший брат швидко сів на диван, а молодший продовжував підкидати подушку і розбив люстру. Мама розсердилася і поставила його в куток. Старший брат піднявся з дивана і став поруч. «Чому ти так поступив?» – запитала мама. «Так буде справедливо», – відповів хлопчик.

Чому так учинив старший брат? (Відповіді учнів.)

Сьогодні ми поговоримо з вами про чесність. Як ви вважаєте, що таке чесність? (Варіанти відповідей учнів:

- Коли говорять правду.

- Чесно зізнався, що хтось образив.

- Це тоді, коли ти щось обіцяєш і виконуєш.

- Не обманювати.

- Коли грають за правилами (під час гри).

- Коли нікому не прикро.)

Чому іноді важко бути чесним?

Що ви відчуваєте, коли вас обманюють?

Чи легко говорити правду?

Яким потрібно бути, щоб бути правдивим, чесним? (Відповіді учнів.)


Літературна хвилинка

Чесність вимагає від людини бути мужньою і сміливою. Це означає – уміти знайти в собі сили не чинити гріх, а якщо гріх уже скоєний – вчасно визнавати свою провину і виправити скоєне.

Послухайте оповідання про хлопчика, якому Господь допоміг почути голос совісті.

Обманщик

Федір був тихим і сором'язливим хлопчиком, але страшенно обманював. Він говорив своїм товаришам у дворі, що йому не п'ять років, а шість і один місяць. Казав, що у нього вдома є дуже старовинна шабля, якої нікому не можна показувати. Що він одного разу побував на Північному полюсі, але там йому стало дуже холодно, і він попросився додому.

Якось восени, під час золотого листопаду, занедужала його бабуся. Приходив священик і причастив її. Їй стало легше, вона навіть піднялася з постелі. Сівши на крісло напроти кутка з іконами, вона то читала потроху, то молилась, ледве ворушачи губами. Мама приносила їй поїсти і підбадьорювала її. Одного разу мамі прийшлось відлучитися на весь день. Ліки і все, що потрібно, вона поставила на тумбочку біля крісла.

Якщо бабуся щось попросить, – сказала мама Феді, – то принеси.



З часом бабусі стало погано. Вона прийняла ліки, посиділа так із заплющеними очима, а потім сказала: «Федю, мама забула поставити мені святої водички. Піди на кухню, вона в пляшечці, налий мені в чашку трохи».

Федя пішов на кухню і там подивився: пляшечок багато, але всі не ті. Не роздумуючи, він взяв чашку і налив у неї трохи холодної води з крана.

От, бабусю, свята вода, – сказав він. Бабуся шанобливо взяла чашку і почала хреститись. На очах в неї з'явились сльози: «Хай буде, Господи, свята вода Твоя, мені, рабі Твоїй, на здоров'я». Випила і задрімала.



Коли прийшла мама, бабуся сказала:

Ти знаєш, Катю, мені значно краще. Федя вдень приніс мені святої води, я випила і, здається, заснула. І от я бачу ангела світлого. «Вірний Господь, – сказав він, – не залишає чад своїх, якщо навіть їх обдурюють їхні близькі!» Слава Богу! Тільки, що це таке сказано про обман? Хіба хто є у нас обманщик?



Федя почервонів, але нічого не сказав і вийшов. Зовсім поруч сиділа на березі ворона і дивилася на нього. «Бре-е-ехун!» – сказала вона. Федя переступив з ноги на ногу, підлога скрипнула: «Брехун!» У будці закрутився, брязкаючи ланцюгами, пес і прогарчав: «Брехун!» Він злякався і заплакав: «Тепер мене Бог покарає», – майнуло в нього в голові. Він дуже злякався і кинувся в будинок.

Бабуся йшла з кухні з пляшечкою з-під квасу повною святої води до самого верху... Брови її здивовано здіймались. Федя кинувся до неї, обхопив і міцно ткнувся носом у її фартух.

Бабусю, вибач! – з плачем сказав він. – Більше не буду обдурювати! Тільки помолись, щоб Бог не покарав мене.

Значить, ти каєшся?

Так.

Ну, Бог милостивий, а особливо до дітей. Не плач. Але не обманюй, бо це погано, далеко зайти може. А воду твою Господь однак зробив святою і допоміг мені.

(За збіркою «Білі птахи»)

Яким гріхом вирізнявся Федір серед однолітків?

Яким чином він обманув бабусю?

Як виявилася неправда хлопчика?

Що пообіцяв Федір? (Відповіді учнів.)

Бувають вчинки, про які ми хочемо забути. А пам'ять повертає до них знову й знову – це наша совість не дає нам спокою.

Кожній людині совість підказує, що брехня – це гріх. Але зберегти совість можливо лише завдяки вірі в Бога. Адже твої вчинки оцінюють не лише люди або ти сам, а й Бог, Який усе бачить і намагається всіляко утримати тебе від гріха.
Дидактичні вправи

А зараз, діти, давайте назвемо одним словом:

Людина, яка не обманює?

Людина, яка не робить таких вчинків, що за них потім соромно?

Людина, яка не приховує від своїх рідних, друзів, якщо зробила щось не так?

Людина, яка має сміливість і мужність визнати свою провину, а не перекладає її на інших? (Відповіді учнів.)

Тепер до поданих слів доберемо слова з протилежним значенням:

підлий, підступний – чесний;

лінивий – працелюбний;

лицемірний – щирий;

боягуз – сміливий;

брехливий – правдивий. (Відповіді дітей.)

А чи знаєте ви, що слово «брехати» у древній слов’янській означало «лаяти, кашляти». А в давньоруській мові воно набуло значення «гавкати». А ще загляньмо в інші слов’янські мови: цікаво, яке значення мало там це слово? Поляки вживали його у значенні «гавкати, брехати, базікати»; болгари – «стогнати, чхати»; серби і хорвати – «задихатися, кашляти». Тож остерігайтесь брехні.
Практична робота (Завдання 2)

Прочитайте, поміркуйте і, з’єднавши частини, утворіть прислів’я.


Хвилинка святості

А зараз послухайте повчальну розповідь і запам’ятайте мудрі слова, сказані преподобним Кирилом.



Бажаємо чужого – втратимо й своє

У монастир преподобного Кирила пробралися злодії. Зняли вони дзвони з бідного храму монастиря. Вже хотіли втекти, але заблукали. Преподобний Кирил зустрів їх і запитав:

Чому ви тут?



Злодії впали йому в ноги, покаялися і попросили прощення.

Преподобний почав їх навчати:

Ще не було такої людини, яка могла б бути щасливою чужим добром. Бажаємо чужого – втратимо й своє. Тільки копійка, зароблена своїми руками – вічна. Зароблений кусень чорного хліба краще вкраденого короваю. Пам’ятайте цю мудрість і йдіть з Богом.



(Зі збірки «Заповіді Божі в оповіданнях»)

Ми повинні пам’ятати, що за кожен свій вчинок ми маємо відповідати перед Богом, перед батьками, старшими людьми і перед самим собою.


Підсумок заняття

«Полюби ближнього твого, як самого себе», – учить Господь Ісус Христос. Справедливі наші стосунки з ближніми в дусі християнської любові виражаються в щирості і правдивості, чесності і довірі, а також у вдячності до тих, що творять добро нам.



Не бійтесь правди, любі діти!

До світла правди чесно йдіть!

Бо в світі чесним краще жити.

Тому ви с правдою дружіть

Слід силу волі виробляти,

Щоб завжди правду говорить,

І світлу душу треба мати,

Щоб в цьому світі чесно жить.

Наш народ каже: «Брехнею світ пройдеш, а назад не повернешся». Тому краще сказати правду, якою б вона не була. Тож, діти, будьте з усіма чесними, і вам буде легко жити, бо ви нікого не скривдили і нікого не обдурили.




Заняття 28

1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   17


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка