Методичні рекомендації до занять є посібником для вчителя при викладанні курсу «Біблійна історія та християнська етика»



Сторінка7/17
Дата конвертації19.02.2016
Розмір2.99 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   17
Тема: Нехай привітність і гостинність дарує радість спілкування. Поспішаймо робити добро

Мета: - вчити дітей аналізувати свої вчинки і робити правильні висновки;

- спонукати дітей до дружби і взаєморозуміння;

- виховувати бажання бути чуйним і уважним до товаришів;

- розвивати творчі здібності учнів, поєднуючи навчальну діяльність зі грою.


Хід заняття:

Діти заходять до класу, вітаються з учителем і стають півколом біля нього.


Вступна бесіда

(Вчитель приносить на урок кольорову повітряну кульку.)



Доброго дня! Сонечко світле.

Доброго дня! Небо привітне.

Доброго дня! В небі пташки.

Доброго дня! Мудрі думки.

Настроєм добрим ти поділися –

Другу своєму щиро всміхнися!

Якщо ти посміхнешся іншому, то все навколо теж тобі буде посміхатися: і сонечко, і дерева, і квіти, і птахи, і, звичайно ж, твої друзі.

Діти, чи любите ви ходити в гості? А приймати гостей? А як ви готуєтесь до приходу гостей? (Відповіді учнів.)

Кожен, напевно, до приходу гостей хоче прикрасити свій дім, створити особливу атмосферу, щоб гостина неодмінно сподобалась. Ось у мене в руках простий предмет – повітряна кулька. Як можна використати такі кульки , коли чекаєш на гостей? (Прикрасити ними дім.)

Вірно. Але для цього кульку потрібно надути. (Вчитель трохи надуває кульку.) Чи можна такою кулькою прикрасити дім? (Ні. Потрібно краще надути.)

А якщо я дужче надму його, та так, що в ньому буде забагато повітря. Що з нею може статися? (Вона може луснути.) Чи сподобається гостям кімнати, прикрашена кульками, які луснули? (Ні.) Отже самої кульки недостатньо, щоб створити святковий настрій. Потрібно все ретельно продумати. Приємно, коли в домі все зроблено так, щоб гостям було затишно й цікаво. І готуватися до цього повинна вся сім’я. І перш за все ти сам.

Чим ти може допомогти своїй родині? (Відповіді дітей.)

Ось уже все готово до прийому гостей, і ми з нетерпінням чекаємо на них. Хто мені підкаже, якими словами привітання ми зустрічаємо гостей? (Відповіді дітей.)

Уже саме привітання налаштовує гостей на добрий, святковий лад
Літературна хвилинка

Тож давайте завітаємо у гості до Сергійка, який чекає на гостей.



Гостинний Сергійко

Якось вирішив Сергійко влаштувати гостину для своїх товаришів. Заздалегідь почав ретельно готуватися до події: узяв у бабусі кулінарну книгу, перечитав усі рецепти і приступив до приготування смакоти. І ось уже на білій скатертині з’явилися і пиріг з полуницями, і пиріжечки з різною начинкою, і смачнючі тістечка. Окремо на тарілці красувалися червонобокі яблучка, апетитні грушки, соковитий виноград, духмяні сливки. А ще край столу іскрився у пляшках солодкий лимонад. Сергійко не міг нарадуватися – так йому подобався його святковий стіл. Друзям теж неодмінно сподобається!

Коли все вже було готово для гостини, Сергійко сів до телефону і почав терміново запрошувати до себе товаришів. Однак, вони чомусь не поспішали прийти до нього. У кожного знаходилась якась поважна причина, щоб відмовити Сергійку: до Іринки приїхала бабуся, Андрійко поспішав на заняття гуртка, Тетянка піклувалася про меншу сестричку доки батьки були відсутні вдома. А дехто просто відмовляв, нагадуючи Сергійку, що він і сам до них не приходив у гості.

Сергійко був у розпачі: виходить, він даремно старався, і ніхто не оцінить його гостинності й уміння готувати. І тут він побачив на вулиці Миколку, що мешкав у сусідньому домі. Він саме повертався з футбольного матчу і, як здалося Сергійкові, дуже зголоднів. Адже ж набігався там за своїм м’ячем!

Сергійко зачекав доки той зайде в дім і зателефонував. Миколка з радістю погодився, адже сусід так смачно описував святковий стіл. А ще він пообіцяв, що Миколці обов’язково буде весело і цікаво в нього. Ну як тут не погодитися!

Святковий стіл перевершив усі сподівання Миколки. Минула вже не одна година, а Сергійко все пригощав і пригощав його, підносячи то пиріг, то тістечка, то пиріжечки, то вазу з фруктами. Ніби вже й наситився Миколка, та якось ніяково було відмовити гостинному товаришу, який так наполегливо пригощав: «Я ж все це тільки для тебе готував. А ти такий невдячний, навіть скуштувати не хочеш!»

Та у Миколки від такої кількості з’їденого аж живіт розболівся. І він, навіть не подякувавши товаришу, прямісінько з-за столу вискочив у двері й побрів сумний додому. Ото вже запам’ятається йому Сергійкова гостина!

До кімнати зайшла бабуся, і Сергійко розповів їй, як він старався, пригощаючи товариша. А він навіть не оцінив його гостинності!

Та бабуся лише похитала головою: «Запам’ятай, онучку, свято – це не тільки святково накритий стіл. А це й …»
Діти, давайте разом закінчимо слова бабусі. Яким повинна бути гостина, щоб вона принесла радість і задоволення всім? (Відповіді дітей.)
«А це й радість спілкування з друзями. Ти наситив тільки його шлунок. Та душа від цього ситою не стала. От і не подякував він тобі.»
Тож повчимося сьогодні, як правильно організувати гостину, що друзі були задоволені.
Гра 1

(Учитель заздалегідь виготовляє таблички з прізвищами – назвами команд і розміщує їх у різних місцях класної кімнати. Наприклад: Петренки, Миколенки, Іваненки)

Давайте поділимося на три сім’ї-команди. Кожному з вас я вручу аркуш паперу, на якому буде написано прізвище. Тільки нікому не показуйте, що там написано. По команді, ви вголос називаєте прізвище своєї сім’ї, і та команда, яка збереться найперша біля свого будиночка, голосно вигукує прізвище.
Гра 2

Кожного ранку християнська сім’я, прокинувшись, звертається до Бога і просить благословення на майбутній день. А ввечері за спільною молитвою дякує Богу. Подумайте і скажіть, за що ми хотіли б подякувати Богу. (Відповіді дітей по-черзі.)


Хвилинка святості

Так, дякувати Богу потрібно за все. Але часто люди забувають про це і не дякують ні Богу, ні своїм ближнім.

Давайте згадаємо біблійну історію.

Одного разу Ісус йшов до міста Єрусалим. Він саме проходив через місцевість, яка називалася Самарією. Здалеку Він побачив десять хворих чоловіків. Вони не могли підійти близько до Ісуса, бо їхня хвороба була дуже небезпечною. І щоб не заразити інших, їм заборонено було наближатися до людей. Тому вони стояли і здалеку гукали: «Ісусе, помилуй нас!»

Ісус відповів їм: «Ідіть і покажіться священикам.» Промовивши ці слова, Він їх зцілив, навіть не підходячи до них.

По дорозі до міста чоловіки побачили, що стали здоровими. І лише один із них повернувся до Ісуса і подякував Йому.

І сказав йому Ісус: «Іди, віра твоя врятувала тебе.» (Лк. 17:12-19)

Це говорить про те, що цей чоловік зцілився і душею, і тілом. Решта були невдячними. Вони зцілилися тільки тілом, а душею залишилися нечистими. От бачите, як багато значить вдячність.


Гра 2 (продовження)

Діти, давайте влаштуємо випробування ввічливості.

(Учитель звертається до кожної команди з окремим завданням)

Що ти скажеш, коли:

- тебе запросить твій друг на свято; (Дякую.)

- ти не можеш прийти на свято до товариша; (Вибач.)

- товариш приніс тобі подарунок. (Спаси Боже.)
Гра 3. Спортивна сім’я

Кожній команді придумати і показати по 3 вправи ранкової гімнастики. За однієї умови: вправи повинні бути веселими.


Гра 4. Сім’я готує обід

Кожній сім’ї пропонується накрити стіл. Для цього можна використати одноразовий пластиковий посуд: тарілки, ложки, склянки, виделки, серветки тощо, з такого розрахунку, щоб вистачило кожному члену команди по одному предмету. Дитина з кожної команди, взявши один предмет, повинна підбігти до столу залишити на ньому свій предмет і повернутися назад до команди. Лише тоді має право бігти до столу наступний гравець. Старт дається для всіх команд одночасно. При підведенні підсумків конкурсу враховується не лише швидкість виконання завдання, а й естетичне оформлення і правильність сервірування.


Гра 5. Сім’я веде будівництво

Кожній сім’ї видається по 20 кубиків і 6 пластикових склянок. Доки звучить музика, команда має збудувати з кубиків і склянок замок. Кожен учасник має взяти участь у будівництві, не зламавши командної будівлі. Оцінюється активність, охайність, висота побудованої споруди.


Гра 6. Сім’я відвідує магазин

На столі знаходиться 20 різних предметів. Учні оглядають їх і намагаються запам’ятати якомога більше предметів. Учитель по-черзі бере ці предмети, називає їх і ховає до пакета. Команди повинні на аркуші паперу написати назви тих предметів, які вони запам’ятали. Виграє та команда, яка пригадає найбільшу кількість предметів.


Гра 7. Сім’я вивчає Біблію

Проводиться біблійна вікторина. Учитель заздалегідь готує запитання різної складності, враховуючи рівень знань дітей. Право на відповідь має та команда, яка першою підняла руку.

- У який день Бог створив риб?

- З якого дерева Бог заборонив Адаму і Єві їсти плоди?

- Яка пташка першою вилетіла із ковчега?

- Як звали матір Ісуса Христа?

- Де народився Ісус Христос?

- Що принесли мудреці немовляті Ісусу?


Гра 8. Взаєморозуміння в сім’ї

Кожна сім’я шикується біля свого будиночка. Учасники повинні передати по-черзі кожному всі рухи у певному порядку: погладити по голові, вщипнути за носа, посіпати за вухо, погладити щічки і сказати комплімент. Гра повинна пройти в швидкому темпі. Виграє та команда, яка закінчить першою.


Гра 9. Вивчи біблійний вірш

Учитель заздалегідь готує повітряні кульки, на яких написано біблійний вірш: Не забороняйте дітям приходити до мене (Мр. 10:14).

По команді, діти надувають кульки і читають вірш. Виграє та команда, яка першою прочитала вірш і жодна кулька не луснула.

Журі підраховує бали і оголошує переможця.


Підсумок заняття

Сім’я – це близькі нам люди, з якими ми зустрічаємося кожного дня. Це люди, з якими ми ділимо радість, успіхи, невдачі. Це люди, які підтримують нас у тяжку хвилину. Атмосфера сім’ї повинна бути радісною, дружною. А це залежить від кожного члена сім’ї.

Наш клас – це також маленька сім’я, члени якої потребують допомоги, захисту, уваги.

Тож будемо привітними і гостинними. Пам’ятайте, що ви живете серед людей. Не забувайте вітати своїх однокласників з іменинами. Я сподіваюсь, що такі теплі зустрічі залишаться у вашій пам’яті на все життя, як найсвітліша згадка про своє дитинство, про свою шкільну сім’ю.

А вдома запишіть біблійний вірш, з яким ми ознайомилися сьогодні на занятті. Також ви можете розфарбувати малюнок, на якому зображено Ісуса Христа в оточенні дітей.


Заняття 15

Тема: Християнські свята. Святий Миколай чудотворець. Турбота про бідних та справи милосердя

Мета: - розширити знання учнів про життя і благочестиві вчинки святителя Миколая;

- подати дітям зразок милосердного вчинку;

- підвести учнів до розуміння того, що, допомагаючи іншим людям, можна приносити радість і задоволення власній душі;

- виховувати в учнів прагнення творити добро, наслідувати святого Миколая.


Хід заняття:

Діти заходять до класу, вітаються з учителем і стають півколом біля нього.


Вступна бесіда

Сипле з неба перший сніг

Зіроньками білими,

Тихо стелить по землі

Ніжно-пишні килими.

В білі шати одяга

Дерева безлистії,

Проти сонечка горить

Іскрами барвистими.

Вся природа стала вмить

Зовсім-зовсім новою –

І здається все мені

Казкою чудовою.

Ірина Наріжна
Діти, давайте підійдемо до віконечка і помилуємося краєвидом. Яка пора року зараз? (Зима) А чим особлива ця пора року? (Відповіді дітей.)

Так, випав білесенький пухнастий сніг, щипає за щічки морозець, став покрився кришталевим льодом, а з дахів звисають химерні бурульки.

А чи змінилися ваші ігри на свіжому повітрі? У які ігри та розваги ви стали тепер грати? (Відповіді дітей.) Так, тепер можна і на санчатах покататися, і на лижах побігати, і промчати по замерзлому ставу на ковзанах. А ще збудувати снігову фортецю і досхочу пограти у сніжки. (Діти пропонують свої варіанти розваг.)

Тож давайте пограємося в одну з таких зимових ігор.


Гра «Сніжки»

Заздалегідь вчитель (з учнями) готує кульки-сніжки з паперу. Учитель вмикає музику, і діти починають перекидатися сніжками. Коли музика припиняється, діти відразу починають збирати кульки. Той, у кого виявиться найбільше сніжок, перемагає. Гру можна проводити у кілька етапів.


Бесіда (продовження)

(Діти з учителем знову підходять до вікна.)

Он бачите, яка чудова засніжена гірка! Як би весело й чудово було б з’їхати по ній на санчатах. Уявіть собі, що ми всі дружно після уроків побігли кататися на санчатах до тієї гірки. Та коли ми прийшли, то раптом виявилося, що санчата у нас лише одні. А покататися хочеться всім. Як бути? (Відповіді дітей.)

Звичайно, господар санок може сам накататися досхочу, а решта будуть лише сумно спостерігати за його розвагами. Та найкраще, коли хлопчики поступляться дівчаткам чи, установивши чергу, по-двоє будуть спускатися з гірки.

А чи завжди ви поступаєтеся вдома меншим братикам і сестричкам?

А що могло б трапитися, якби ви не поступилися одне одному? (Відповіді дітей.)

Пам’ятайте, що вас завжди оточують люди. Як ви ставитеся до людей, так і вони будуть ставитися до вас.

А як слід поводитися, коли поруч з вами людина, яка потребує допомоги: захворіла чи хтось її образив? (Відповіді дітей.)

А які слова допомагають заспокоїти, підтримати, підбадьорити? (Відповіді дітей.)

Та запам’ятайте, що не тільки словами можна підтримати людину, а й добрими справами.


Літературна хвилинка

Тож прослухайте оповідання про те як ваші ровесники допомогли бідній жінці у скруті. І не словами, а ділом.



Ціна грошам

Василько з Надійкою ніколи не мали грошей; зрозуміло, що вони не вміли ними користуватися. І взагалі, чи варто говорити, навіщо дітям гроші: про них дбають батьки і дають їм усе необхідне.

Якось гостював у батьків Василька та Надійки заможний родич і подарував їм по золотому. «Ось, – каже, – вам, дітки, грошенята; купіть собі, що сподобається».

Діти розуміли, що на гроші можна придбати будь-яку річ, та скільки заплатити потрібно – того не знали. Ось Василько і каже:

Я куплю собі гнідого коня, такого, як у нашого сусіди, осідлаю його та їздитиму верхи.

А я, – сказала Надійка, милуючись своїм червінцем, – куплю золотого годинника, точнісінько такого, якого тато подарував мамі на Різдво. Приємно мати годинника – прикладаєш до вуха, а він знай собі відбиває своє «тік-так».

Звичайно, приємно, – погодився Василько, – але ж і мій гнідий кінь не гірше твого годинничка. Якщо не побоїшся, дозволю тобі якось на ньому покататися.

Не турбуйся, хоробрості у мене вистачить, – відповіла сестра, – а за те, що ти дозволяєш мені покататися на своєму коні, дам тобі погратися моїм годинничком, тільки гляди ж, не розбий його.

Будь спокійна, залишиться цілим! – самовпевнено відповів Василько, взяв Надійку за руку, і вони побігли до батьків розповісти, що хочуть придбати на свої гроші.



Як же засмутилися діти, коли дізналися, що за один золотий не купити ані коня, ані годинничка з ланцюжками, і що на придбання цих речей потрібно багато-багато грошей! Так прикро їм стало, що й дивитися не хочуть на свої золоті. Пішли вони у сад, усілися поруч і почали розмірковували про свої нездійсненні мрії.

Йшла мимо саду жінка, поганенько зодягнена, із сумним виразом на обличчі. Побачила дітей, зупинилася і так благально поглянула на них, ніби хотіла сказати: «Пожалійте мене, милі діти, допоможіть!»

Підбіг Василько до хвіртки, гукнув жінку та, показуючи їй золотого, запитав: «Скільки можна купити на цей золотий хліба?»

Багато, – відповіла жінка, – мені з дітками вистачило б на цілий тиждень.

Ну так візьміть його та купіть собі хліба, — сказав Василько.

Візьміть і мій золотий, – промовила Надійка, протягуючи й свого червінця.



Зраділа жінка, хотіла подякувати, та від хвилювання у неї обірвався голос, і вона заплакала радісними слізьми – такими, якими давно не плакала. Дивлячись на неї, просльозилися і діти... Тільки тепер вони пізнали ціну грошам.

А. Нейолова

Як би ви вчинили на місці дітей із оповідання?

Як ви гадаєте, чи схвалили вчинок Василька та Надійки їхні батьки?

Якщо вам дарують гроші, на що ви їх витрачаєте? (Відповіді дітей.)


Практична робота

Кожен християнин вважає за святий обов’язок допомагати ближньому. Адже , допомагаючи людям, ми, тим самим, виконуємо Закон Божий і робимо милість самому Господу, який заповідав нам любити людей так, як любимо самих себе.

І наш народ склав багато приказок про те, як необхідно ставитися до інших:

- Добре роби – добре й тобі буде.

- Хто людям добра бажає, той і собі має.

- Красить людину не одяг, а добрі справи.

І в історії Православної Церкви ми можемо зустріти багато святих, які проявляли турботу і милосердя до своїх ближніх, допомагаючи їм у їхній біді. І часто робили свої справи милосердя таємно, щоб це бачив тільки Господь Бог.

Ось про одного такого святого ми сьогодні й поговоримо. А ім’я його ви дізнаєтесь, розгадавши кросворд на наших робочих сторінках зошита. Тож розгорнемо зошити і приступимо до роботи. (Учні виконують роботу в зошитах.)


1. Як називається прохання, з яким кожен християнин звертається до Бога? (молитва)

2. Кого найбільше люблять батьки? (дитина)

3. Які пісні ми співаємо на Різдво Христове? (колядки)

4. Що отримують діти від рідних на іменини? (подарунки)

5. Як називається найголовніша книга? (Біблія)

6. Як звати Матір Божу? (Марія)

7. Як називають людину, яка угодила Богу своїм праведним життям? (святий)

Вже зима мете снігами,

Вкрилась льодом гладь ріки,

Не сидиться коло мами –

«Ой, пустіть нас на санки!

Ми у парк на річку підем,

Ми подивимось у гай,

Чи туди до нас не їде

З неба в гості Миколай».

Роман Завадович

Отже, ім’я святого – Миколай.


Хвилинка святості

А давайте, діти, дізнаємося про те, як прожив своє життя святитель Миколай і чим він заслужив у Господа такої честі, що люди намагаються наслідувати його добрі справи і звертатися до нього у своїх молитвах.


Святий Чудотворець Миколай

Святителя Миколая знають і шанують в багатьох країнах. Люблять його й на Сході, і на Заході, навіть в тих країнах, де він ніколи не бував, визнають його своїм покровителем. Звертаються до нього учні, щоб послав добрі успіхи в навчанні, матері моляться до нього про долю для своїх дітей, хворі просять допомоги. І цей Святитель для всіх є близьким, доступним і надійним помічником. Але найбільше знають і люблять святого Миколая діти, бо за свого життя він особливо любив дітей і допомагав їм.

Народився святитель Миколай в кінці III століття в Малій Азії. Батьки його були добрими і благочестивими християнами і прагнули таким же виховати свого сина, який, як з доброго дерева бувають добрі яблука, засвоїв від батьків християнські чесноти. Він з дитинства любив молитись вранці і ввечері, відвідував богослужіння.

Після смерті батьків, будучи вже дорослим, Миколай успадкував їхнє майно, але тратив його не для своїх розваг, а для допомоги бідним. Він ніколи не запізнювався на богослужіння, а старався приходити завчасно.

Забуваючи про себе, святитель став батьком для сиріт і знедолених. Він не тільки щиро молився, але був щирим до всіх тих, хто потребував допомоги. Особливістю його життя є те, що святий Миколай допомагав не явно, а таємно, тобто, щоб ніхто не знав, звідки надійшла допомога.

Зберігся переказ, про те, як він врятував від біди сім’ю бідного чоловіка. У того чоловіка було три дочки і святий Миколай, дізнавшись про їхню біду, вночі таємно через вікно підкинув йому гаманець з грішми. Так було тричі, поки той чоловік не побачив святителя. Він упав на коліна і слізно дякував Миколаю.

Святитель закінчив своє життя в глибокій старості, але після смерті його допомога і чудеса не зупинились. Він і надалі є добрим помічником тим, хто до нього звертається з щирою молитвою. Він ніби продовжує своє служіння тут, на землі, перебуваючи вже з Богом й усіма святими на небі.

Особливо добрий святий Миколай до маленьких дітей в день його пам’яті (19 грудня): діти пишуть листи до святого, а потім знаходять гостинці від Миколая під подушкою. Та найбільше допомагає святий Миколай людям своєю молитвою до Бога.

(За збіркою «Струмочок»)
Гра «Мішечок з подарунками»

Свята жде чемненька доня.

Міцно стиснула долоні,

На колінця доня стала,

До святого промовляла:

«Я вже, отче Миколаю,

Про горобчиків подбаю,

Кину їм насіння жменьку.

Нашу киценьку маленьку

Напою і нагодую.

І сама не вередую,

З’їм усе, що дасть матуся,

Потім Богу помолюся.

Бути чемною я хочу

І не хочу пустувати.

Чи не можна, добрий отче,

Подаруночок дістати?»

А на ранок – два пакунки,

Два пакунки – прямо в ліжко!

А в пакунках подарунки:

Лялька, м’яч і гарна книжка.

Галина Чорнобицька

Вчитель заздалегідь готує мішечок з іграшками. Діти по-черзі підходять до мішечка, засовують тути руку, визначають на дотик, що вони там упіймали і детально описують іграшку. Після того, як усі дістали іграшки з мішечка, можна оголосити, що це і є їхні подарунки від святого Миколая.

Подарунки можна придбати з допомогою батьків. Також їх можуть виготовити для дітей учні старших класів на уроках трудового навчання.
Підсумок

Тож давайте будемо наслідувати приклад святого Миколая у своїх справах, завжди приходити на допомогу своїм ближнім, проявляти чуйність і милосердя.

А закінчимо наше заняття пісенькою про святого Миколая.

Удома намалюєте той подарунок, який би ви хотіли отримати від святого Миколая для своєї родини.


Пісня про святого Миколая

Ой хто, хто Миколая любить,

Ой хто, хто Миколаю служить, -

Тому святий Миколай

На всякий час помагай,

Миколаю!

Ой хто, хто спішить в твої двори,

Того ти на землі й на морі.

Все хорониш від напасти,

Не даєш му в гріхи впасти,

Миколаю!

Ой хто, хто к ньому прибігає,

На поміч його призиває,

Той все з горя вийде ціло,

Охоронить душу й тіло,

Миколаю!

Миколай, молися за нами,

Благаєм тебе зі сльозами,

Ми тя будем вихваляти,

Ім'я твоє величати,

Миколаю!




Заняття 16

1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   17


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка