Методичні рекомендації до занять є посібником для вчителя при викладанні курсу «Біблійна історія та християнська етика»



Сторінка9/17
Дата конвертації19.02.2016
Розмір2.99 Mb.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   17
Тема: Узагальнення. Тематичне оцінювання

Мета: - повторити й узагальнити вивчений раніше матеріал;

- виховувати почуття взаємодопомоги, взаєморозуміння і поваги один до одного;

- розвивати творчі здібності учнів, поєднуючи навчальну діяльність зі грою.
Хід заняття:

Рекомендується провести узагальнення у вигляді гри «Зимові посиденьки».

Учитель готує, по можливості, призи і подарунки, плакат зі словами «Заходьте до нас на посиденьки».

При вході до приміщення діти співають колядку, прославляючи народженого Ісуса Христа.

Для посиденьок готуються паперовий будиночок (можна намалювати на великому аркуші паперу) з 12 віконечками. Кожне віконце вирізане так, щоб воно відчинялося. За віконницями написані числа від 1 до 12 (номери завдань чи конкурсів). У кожному змаганні можуть брати участь до 5 чоловік. Необхідно заздалегідь продумати скільки учнів в якому конкурсі будуть брати участь. Віконця можна відчиняти і виконувати завдання послідовно або за бажанням дітей.

Класне приміщення можна прикрасити повітряними кульками, сніжинками, серпантином, малюнками дітей до свята Різдва тощо. Будиночок з віконцями повісити на видному місці.

Оскільки віконечко №11 – це вручення призів і подарунків, то його слід відчиняти останнім.

Завдання:

1. Запитання в кульці

2. Різдвяна вікторина

3. Вікторина «Вивчаємо Біблію»

4. Конкурс «Ялинкові прикраси»

5. Гра «Вірно-невірно»

6. Конкурс «Мандаринка»

7. Відгадай загадку

8. Вустами дитини

9. Конкурс «Здми сніжинку»

10. Знайди неточність

11. Торба з подарунками
Вступна бесіда

Сьогодні у нас підсумкове заняття, на якому ми повинні пригадати все, що вже вивчили і чого навчилися. І проведемо ми наше підсумкове заняття у формі гри-свята «Зимові посиденьки».

Ось перед нами будиночок з віконечками. Ви будете відчиняти віконечка, а я буду зачитувати завдання, які причаїлися за цим віконечком. Для кожного завдання потрібна буде різна кількість учасників. Тож будемо старатися, щоб кожен взяв участь у посиденьках.

Будьте активними і веселими.


1. Запитання в кульці

Діти, які бажають взяти участь у цьому конкурсі (від 3 до 5 чол.), виходять по черзі, проколюють повітряну кульку і виконують завдання, що знаходиться в ній.

1. Підбери слова для привітання друга з іменинами.

2. Що треба робити, щоб стати справжнім християнином?

3. Які справи милосердя ти можеш зробити?

4. Які ти маєш обов’язки в родині?

5. Назви членів своєї родини.
2. Різдвяна вікторина

1. У якому місті народився Ісус Христос? (Віфлеєм)

2. Як пастухи дізналися про народження Ісуса? (Розповів ангел)

3. Як звали матір Ісуса Христа? (Марія)

4. Коли ми святкуємо Різдво Христове? (7 січня)

5. Коли родина сідає до святої вечері? (Коли на небі з’явиться перша зірка)

6. Як називається страва з вареної пшениці, маку й меду? (Кутя)

7. Як називаються пісні, які виконуються на Різдвяні свята? (Колядки)


3. Вікторина «Вивчаємо Біблію»

Відгадайте, про кого або про що йдеться мова.

1. Моє ім’я носять безліч людей в усьому світі. Так сталося, що Господь обрав мене, щоб силою Святого Духа я стала Матір’ю Божого Сина. Про це мене сповістив ангел Божий. (Марія)

2. За професією я – тесля. Я одружився з Марією, тому що знав, що вона народить Сина Божого. Я мандрував з нею до Віфлеєма, а потім ми разом з маленьким Ісусом втікали до Єгипту. (Йосип)

3. Нас було троє. Ми прийшли зі сходу. Зоря нам показувала шлях. Ми поклонилися народженому Спасителю і принесли Йому багаті дарунки. (Мудреці або волхви)

4. Ми були дуже здивовані, коли нам першим ангел сповістив про народження Спасителя. Ми прийшли привітати Марію і Йосипа та поклонитися маленькому Ісусу. (Пастухи)

5. Я освітила дорогу пастухам і волхвам, показавши точне місце народження Спасителя. (Віфлеємська зірка)
4. Конкурс «Ялинкові прикраси»

Заздалегідь готуються різнокольорові паперові іграшки. На кожній іграшці повинна бути петелька. Одному з учасників зав’язують очі, розкручують навколо своєї осі. Задача учасника – повісити прикрасу на ялинку (ялинка може бути справжньою або макет ялинки повісити на дошці). Учні допомагають товаришу йти в правильному напрямку за допомогою слів «праворуч, ліворуч, прямо, назад, вперед».


5. Гра «Вірно-невірно»

У протилежних куточках класу поставити лавочки (або по 5 стільчиків). Над ними висять таблички: з правого боку – «вірно», а з лівого – «невірно». Учитель зачитує твердження. Якщо воно вірне, то учні займають лавочку з правого боку. І навпаки.

Твердження:

1. Діти в сім’ї повинні сваритися. (Н)

2. Іменини – це день пам’яті святого, чиє ім’я ти носиш. (В)

3. Якщо ти зламав іграшку, то треба її подарувати товаришу. (Н)

4. Святий Миколай завжди турбувався про бідних. (В)

5. Матір Ісуса Христа звали Марія. (В)

6. Ісус народився в готелі. (Н)

7. На Різдво дарують один одному крашанки. (Н)

8. На місце, де народився Ісус Христос, вказувала зірка. (В)
6. Конкурс «Мандаринка»

Серед учнів вибирається дві команди по 3 чоловіка. Кожній команді дається пакунок з різними предметами, серед яких є мандаринка. Завдання першому члену команди – знайти мандаринку, не заглядаючи в пакунок; другий учасник повинен її почистити; третій – поділити її між членами команди і всім з’їсти. Перемагає команда, яка не лише першою виконає завдання, а й рівномірно поділить мандаринку між учасниками.


7. Відгадай загадку

1. Всьому початок і кінець,

Він є і Вчитель, і Творець,

Один у іпостасях трьох –

Отець і Син, і Дух – це … (Бог)
2. Наша надія, наше спасіння,

Радість і щастя, і воскресіння.

Він збудував нам місто на небі,

Всіх закликає в гості до Себе.

З Ним я ні смерті, ні зла не боюсь.

В мене надійний є друг – це … (Ісус)


3. Він плазун із плазунів,

Він брехун із брехунів.

Дуже хитрий і верткий,

Повний трути хижий … (змій).


8. Вустами дитини

Для конкурсу вибирається три учасники. Кожному з них задається 5 запитань. Кожне наступне запитання більш повніше описує предмет. Чим швидше учасник здогадається, тим більше балів набирає. За кожну неправильну відповідь учасник позбавляється бала.



Завдання 1

1. Це новорічна штучка.

2. З нею треба поводитися дуже обережно.

3. Від неї у батьків багато клопотів, тому що після неї треба прибирати.

4. З неї вилітають різнокольорові паперові кружечки.

5 У неї є мотузочка, за яку треба сіпати. (Хлопавка)



Завдання 2

1. Це новорічна штучка.

2. Вона є кожній хаті.

3. Діти дуже раді, коли вона з’являється в домі.

4. Її прикрашають.

5. Під неї кладуть новорічні подарунки. (Ялинка)



Завдання 3

1. Її видно здалеку.

2. Вона світить.

3. Її чекають, щоб родиною сісти до святої вечері.

4. Це небесне світило.

5. Вона вказала шлях мудрецям до Немовляти Ісуса. (Зірка)


9. Конкурс «Здми сніжинку»

Посеред столу покласти вирізану з паперової серветки сніжинку. Два учасники стають з протилежних сторін столу і за командою вчителя намагаються здути сніжинку на підлогу з протилежного боку стола.


10. Знайди неточність

Прочитайте дітям історію. Вони повинні на слух знайти неточності в тексті.



Це було давно. Імператор Ірод (Август) видав наказ про те, щоб кожен прийшов на перепис. Місто, до якого вирушили Йосип і Марія, називалося Назарет (Віфлеєм). Коли вони припливли (прийшли) до Назарета (Віфлеєма), то оселились в готелі (хліву). Там Марія народила доньку (Сина). Немовля назвали Софійкою (Ісусом). Першими прийшли поклонитися Немовляті мудреці (пастухи). Вони почули добру звістку від перехожих (ангела). Потім прийшли два (три) мудреці. Вони принесли з собою золото, ладан й іграшки (миро).
11. Торба з подарунками

Підготувати мішечок з подарунками, до якого покласти якомога більше іграшок. Кожен з учнів засовує туди руку, визначає навпомацки, що він там упіймав, описує предмет і витягує його. Після того, як усі учні витягнуть по іграшці, можна оголосити, що це і є їхні святкові подарунки.

Бажано закінчити заняття, пригостивши дітей чаєм з солодощами.
Підсумок заняття

Будьте, любі діти, правдивими і чесними, слухняними і чемними, милосердними і працелюбними, уникайте зла й творіть добро. І тоді ваш ангел-охоронець завжди буде допомагати вам і молитись за вас перед Всевишнім Богом, щоб ви зростали справжніми синами й дочками Церкви Христової.

А вдома прочитайте в читанці невелике, але цікаве оповідання і виконайте завдання в робочому зошиті.

(При підготовці заняття використана ідея гри зі збірника «Живые уроки»)


Заняття 19

Тема: Ми і наші вчинки. Наші гріхи і чесноти

Мета: вчити дітей аналізувати власні вчинки;

допомогти зрозуміти різницю між гріхом та чеснотами;

виховувати в дітей бажання творити добро;

виховувати любов до Господа і до свого ближнього.


Хід заняття:

Діти заходять до класу й оточують учителя півколом. На дошці заздалегідь прикріплені на великому аркуші паперу (чи намальована безпосередньо на дошці) стежина. Протягом бесіди вчитель прикріплює (чи домальовує) обабіч стежинки квіти і будяки.



Вступна бесіда

Діти, а як ви добралися сьогодні до школи? (Відповіді учнів.)

Так, хтось ішов по широкому тротуару, інший стежиною парку. А можливо хтось пробирався через чагарники? Одним око милували гарні квіти, а інших намагалися схопити за рукав цупкі будяки.

Отак і наші життєві стежиночки сповнені різних несподіванок, перешкод і труднощів. І будяки на цій стежині – це наші гріхи, які міцно чіпляються за нас і нізащо не хочуть відпускати.

А давайте пригадаємо, що ж таке гріх. (Гріх – це порушення Закону Божого, негарний, недостойний вчинок.)

Як же ми можемо викорінити будяки? (Виполоти, вирвати, спалити тощо, тобто, боротися з ними.)

А чим можна побороти свої гріхи? (Чеснотами.)

Що ж таке чесноти? (Добрі риси характеру, які формуються в людини, коли вона діє і мислить згідно з Божими Законами.)

І щоб наша життєва стежина була прекрасною, потрібно викорінювати в собі гріх любов’ю, терпінням, добротою, милосердям. Це і є ті квіти, які прикрашають нашу стежину життя.

Тож нашим завданням на сьогоднішньому занятті буде прикрасити свою життєву доріжку якомога більшою кількістю квітів-чеснот, довести , що кожна людина є володарем своїх вчинків, і ніколи не пізно зупинитися в поганому і виправити зроблене.


Літературна хвилинка

Тож давайте уважно прослухаємо оповідання і дамо відповідь на одне важливе запитання: чому для Віті й Андрійка був справді чудовий день?



Чудовий день

На календарі листопад, але надворі справжня зима. Снігу випало багато. На вулицю виходиш – і ніби опиняєшся у казці. Дерева, як справжні красуні у білосніжному вбранні, чекають запрошення на казковий бал.

Вітя вдихнув декілька раз повітря. Яке воно свіже і легке! Настрій чудовий, піднесений. Йому так захотілося поділитися своєю радістю, своїм почуттям із кращим другом Андрійком. Намилувавшись красою зимового пейзажу, Вітя швиденько побіг до однокласника. Андрій був уже на вулиці, катав велику кулю зі снігу. Друзі разом узялися до роботи. Вони скатали три кульки: велику, середню і маленьку, і прикріпили одну до одної. Зробили очі з камінців, намалювали вугликом рота, ще й ніс із морквинки причепили. Встромили гілочки замість рук та одягли старе відерце на голову.

Справжній красень-сніговик привернув увагу всієї малечі на подвір'ї. Вони тягли мам за руки до сніговичка, роздивлялися, гомоніли. Товариші залишили снігового героя малятам та пішли на гірку.

Життя тут бурлило повним ходом. Санчата, лижі, ковзанки, гірки з трамплінами були до вподоби і дошкільнятам, і школярам, і підліткам. Хлопці каталися на ковзанці: і сидячи, і лежачи, і на картонці, і робили великий паровоз, тримаючись один за одного. Але очима захоплено поверталися до гірки з трамплінами. «Де ж узяти санчата?» – міркували вони. Андрійко знає, що в цьому році батьки йому знову не зможуть купити санчата. Їхня сім'я – багатодітна, тож мама попередила хлопчика, щоб почекав ще рік, може в наступному році зможуть їх придбати. А у Віті є лише мама і сестричка, бо татко загинув, коли визволяв людину з вогню, він був пожежним. Старі санчата поламані лежали на балконі, а нові мама купити не в змозі.

І ось на радість друзів до гірки з санчатами поспішав їх однокашник Олег.

«Олегу, ти даси нам санчата з'їхати з цієї гірки з трамплінами?» – запитав Вітя. Олег був діловий хлопчина, він трохи задумався і погодився, але зажадав від товаришів, щоб ті принесли йому якусь цікаву річ на обмін.

«Якщо я буду просто так давати свої речі, я ніколи не стану бізнесменом», – зауважив він. Поки хлопці обмірковували, що ж можна віддати Олегу, повз них проїхала Оленка, сусідка Віктора. ї санчата були зовсім новенькі, свіжа фарба блищала яскравими кольорами. Вітя допоміг дівчинці забратися нагору. І попросив: «Оленко, ти даси нам свої санчата, щоб ми проїхали через трамплін? Хоч би по-разочку?»

«Ой ні, мене мама буде сварити. Вона наказала нікому не давати, вони ж новенькі. А як будуть старі, я вам обов'язково дам», – випалила Олена.

«Пішли додому», – запропонував Андрій. Друзі почали спускатися з гори. Коли вони прощалися, почувся тріск, а згодом – дитячий крик і голосний плач. Хлопці побачили Оленку, яка лежала на снігу, і тріснуті санчата, що були поруч. Дівчинка з жахом дивилася на них і плакала.

Вітя підняв її, почав струшувати сніг з її одягу та заспокоювати. А Андрій тримав санчата. «Що ж робити, як їх полагодити?» – міркував він. А потім дитина підняла очі до неба і тихенько почала благати, як це робила його бабуся: «Боже, допоможи їй, вона так страждає».

І поки Андрій міркував, як закріпити цей брусок, почувся голос дідуся: «Не плач, маленька, це не біда, поруч моя майстерня, я їх полагоджу. І хлопці мені допоможуть. Ну як, згода?»

Діти зразу погодилися. Вони впізнали в дідусеві колишнього вчителя праці, який працював багато років у їхній школі, а тепер був пенсіонером.

У майстерні чого тільки не було. Оченята в хлопців блищали від захоплення. Вони ще ніколи не бачили такої кількості інструментів: тут є і для різьби по дереву, і по металу.

Андрійко закотив рукава і заходився допомагати. Через декілька хвилин Оленка тримала свої санчата. Вона дякувала і запрошувала друзів на гірку.

Але Андрій вже домовився з дідусем, щоб полагодити і санчата Віктора. Біля трьох годин поралися хлопці у майстерні.

І ось друзі зі своїми санчатами стоять біля гірки з трамплінами. Андрій відштовхується, впевнено перестрибує подвійний трамплін, долає перешкоди і всю дистанцію першим і зупиняється біля переможного дерева.

Вітя обводить поглядом все навкруги. Серденько аж вискакує із його грудей. Така радість, така радість переповнює душу.

Який же сьогодні чудовий день!

Л. Цой

Кому Вітя й Андрійко залишили сніговичка?

Чому хлопці не каталися з гірки на санчатах?

Чому їхні приятелі не дозволили їм з’їхати з гірки на своїх санчатах?

Як друзі допомогли дівчинці?

А як би ви поступили в цій ситуації?

Де хлопці взяли санчата?

Чому цей день був таким чудовим для друзів? (Відповіді дітей.)



Зло із темряви зростало,

Чорним маревом ставало.

А добро, мов ясне сонце,

Виглядало у віконце.

Та від зла не відвернулося,

Лише лагідно всміхнулося.

Зло сердито в очі глянуло,

Затремтіло і … розтануло.

Тож від чого розтануло зло? За допомогою чого можна позбутися зла, образ, грубості? (За допомогою доброти, лагідності, любові.)


Гра «Схвалюємо – не схвалюємо»

Діти, а чи подобаються вам казки? Чим саме? (Добро завжди перемагає зло.)

Давайте завітаємо в гості до Країни Казок, на стежинках якої зустрінемо багато казкових героїв. Коли ми зустрінемо когось, то згадаємо цю казку, а також вчинки цього героя і скажемо: схвалюємо ми їх чи ні.

- Котигорошко

- Кощій Безсмертний

- Колобок

- Сестричка Оленка і братик Іванко

- Баба Яга

- Попелюшка

- Кай і Герда

- Червона Шапочка

- Шапокляк

Ми побачили, що добро у казках завжди торжествує. Тому що доброта, яка властива нашим героям, допомагає подолати труднощі на їхньому шляху.
Інсценізація казки

А зараз давайте разом покличемо казку у гості до себе.



(Виставу можна підготувати заздалегідь із старшими учнями. Також можна підготувати інсценізацію цієї казки з використанням ляльок (ляльковий театр).)

Іванко – царевич Іван

Ведучий: У якомусь царстві жив собі Іванко, парубок непоганий. Та були у нього троє друзів: Жирко, Жадко і Важнуха. І так ці друзі йому надокучали, що життя не давали. Ось, наприклад, настав Великий піст. Думає Іванко:

Іванко: Ось я вже помолюся! Уже я попощуся! Ні за що не буду їсти морозива і частіше стану до церкву ходити.

Продавець морозива: Морозиво, дуже смачне морозиво! Купуйте морозиво!

Іванко: Ні! Ні! Іде Великий піст. Не буду!

Жирко: Та що ти, Іванку. Лише шматочок маленький з'їж.

Іванко: А як же піст?

Важнуха: Так це ж для некультурних, а ти, Іванку, парубок культурний.

Продавець морозива: Морозиво закінчується! Купуйте швидше! Останнє морозиво!

Жадко: Швидше купуй, Іванку, а то он дивися, дівча біжить. Зараз твоє морозиво купить.

Ведучий: Так у них завжди й ставалося. Тільки збереться Іванко добру справу зробити, як Жирко в ньому ласолюбство розпалює, Жадко – жадібність, а Важнуха – гордість. Зовсім вони Іванка заплутали.

Дівча: Дайте мені три пачки морозива.

Продавець морозива: Три немає, залишилася одна пачка.

Іванко: Ну і добре, що мені не дісталося.

Жирко, Жадко і Важнуха: Ти ж раніше прийшов, це твоє морозиво!

(Іванко кидається до продавця, дівча хапає морозиво і втікає.)

Ведучий: Дівча втекло з морозивом, Іванко – за нею. Вулицями побіг та провулочками. Вибігло дівча з міста – та в лісову гущавину. Іванко – за нею.

Іванко: Ой, куди це я попав? І дівчинки з морозивом немає... Обідрався весь... Ох! Все тіло болить. І друзі кудись поділися...

(Хитається і засинає, притулившись до дерева.)

Ведучий: А у них завжди так бувало: Жирко, Жадко і Важнуха Іванка до гріха доведуть, а в біді кидають.

Іванко (пробуджується): Де це я ? Темний ліс... Як я сюди потрапив? А-а-а! Пригадую...

Ангел: Що, Іванку, погано тобі? А чи знаєш ти, як тебе звати? І зовсім ти не Іванко, а царевич Іван. І друзі твої – зовсім не друзі, а розбійники. Коли ти був маленьким хлопчиком, вони виманили тебе з царського палацу...

Важнуха: Іванку! Який ти хороший! Ти найрозумніший і найкращий хлопчик.

Жирко: Вийди до нас, ми дамо тобі цукерочку.

Жадко: У нас багато цукерочок про запас!

Ангел: Ти повірив їм, а вони тебе вкрали і переконали, що вони твої друзі.

Іван-царевич: Так, тепер я пригадую.

Ангел: Повернися, царевичу, до свого Батька.

Іван-царевич: Але де ж він? Як знайти до Нього дорогу?

Ангел: Ось дивися. (Вказує на Молитву.) Це наречена твоя, звуть її Молитва. Якщо ти її полюбиш, вона з'єднається з тобою. А хто з'єднається з Молитвою, того вона введе в царський палац.

Іван-царевич: Пішли швидше!

Ангел: Не квапся, послухай ще. Жирко, Жадко і Важнуха так просто від тебе не відчепляться, знову спробують тебе одурити. Не бійся їх, але й не слухайся їх. Ось тобі меч духовний – Слово Божий, не випускай його з рук і не забувай своєї нареченої – Молитви.

Іван-царевич: А хто ти, добра людино?

Ангел: Я – твій Ангел-охоронець. І ще знай, царевичу Іване, що в царський палац твого Батька ти зможеш увійти, лише якщо розшукаєш свої сестер: Чистоту, Простоту і Смирення.

Іван-царевич: А де мені їх знайти?

Ангел: Шукай і знайдеш. Але, найголовніше, не забувай про свою наречену – Молитву.

Ведучий: І Ангел-охоронець став невидимим. Побачивши перед собою стежину, Іван-царевич з Молитвою пішли нею.

Іван-царевич: От як чудово! Тепер у мене меч духовний, і Молитва зі мною. Нічого не боюся, всіх ворогів здолаю й увійду до палацу Батька мого.

Ведучий: Так він розмовляв сам до себе, а Молитва й відійшла від нього.

Іван-царевич: Ліс кінчився, куди ж далі йти?

Жирко: Ох, Іванку, як ти схуднув, як обдерся. Та ти ж зовсім себе не жалієш!

Іван-царевич: Відійди від мене, Жирко, мені ніколи.

Жирко: Ні, приляж відпочинь, не ходи нікуди, пожалій себе.

Іван-царевич (намагається піти): Пусти!

Жадко: Та як же ти підеш? А будинок, а господарство? А про пенсію ти, Іванку, подумав?

Іван-царевич (замахуючись мечем): Сказано в Писанні: «Сподівайтеся на Господа!»

Важнуха: Молодець, Іванку! Ти – хоробрий і могутній воїн!

Іван-царевич (опускаючи меч): Повтори, що ти сказав?

(Всі троє кидаються на Івана-царевича і починають зв'язувати.)

Жадко: Ну все, попався.

Жирко: Тепер ти від нас не втечеш!

(Всі троє регочуть.)

Важнуха: «Могутній воїн!» Де твій меч? Зараз ми ним тобі голову відрубаємо.

Іван-царевич: Гину! Гину! А про молитву я й забув... Господи, допоможи мені!

(З'являється Молитва, розв'язує Івана-царевича і проганяє Жирка, Жадка і Важнуху.)

Іван-царевич: Слава Богу! (Бере меч з рук Молитви.) Піду шукати своїх сестер: Чистоту, Простоту і Смирення. Тільки як мені впізнати їх?

Ангел: А ось познайомся.

Чистота: Я – Чистота. Кожного разу, коли ти перемагаєш у собі ласолюбство, я наближаюся до тебе.

Простота: А я – Простота. Доки ти сподіваєшся на Бога, ти насправді мій брат, але коли сподіваєшся лише на свій розум, то втрачаєш мене.

Смирення: А я – твоя третя сестра Смирення. Борися, Іване-царевичу, з гордістю, і я завжди буду з тобою.

Іван-царевич: Ходімо ж швидше до Батька в палац!

Ангел: Пішли. Але дорога буде довгою і важкою.

Чистота: Адже Жирко ще живий.

Простота: І Жадко ще живий.

Смирення: І Важнуха ще повний сил.

Ангел: І в тобі, братику Іване-царевичу, ще багато чого від колишнього Іванка залишилося.

Молитва: Отже, тримай меч міцніше; мене, Молитву, не покидай. Будь вірний Богові до смерті, і Він дасть тобі вінець життя!

Священик Костянтин Островський

Як звали товаришів Іванка, які йому так набридали?

Чи можна їх побороти?

Хто допомагав Іванку на шляху до Батьківського палацу?

Яким чином Іванко зберіг образ Божий у собі? (Відповіді дітей.)

Кожен з нас хотів би бути чесним, добрим, щедрим, стриманим, смиренним. Але для цього потрібно бути дуже уважним до своїх вчинків, навчитися розрізняти на своєму шляху спокуси, які, хоч і здаються хорошими зовні, насправді приносять тільки шкоду нашій душі.


Гра «Допоможемо казковим героям»

У мене в руках незвичайна квітка. На її пелюстках записали наші казкові герої людські чесноти та, на жаль, забули відповіді. Ви по-одному будете підходити до квітки, зривати пелюстку і допомагати нашим казковим героям згадати, що ж для цього потрібно:

- Щоб бути чесним, потрібно …

- Щоб бути ввічливими, потрібно…

- Щоб бути працьовитими, потрібно…

- Щоб бути чуйними, потрібно…

- Щоб бути лагідними, потрібно…
Практична робота

Давайте розгорнемо робочі зошити і спробуємо побороти гріхи чеснотами. Для цього треба стрілочкою вказати якою чеснотою ми здолаємо той чи інший гріх.


Проблемні ситуації

А чи бувало вам коли-небудь соромно? (Відповіді дітей.)

Так, це і є гріх, коли твоя совість підказує тобі, що ти зробив щось недобре. Гріх віддаляє людину від Господа. Але не тільки «погані вчинки» віддаляють нас від Господа, а ще й «погані думки», які можуть збити нас з правильного шляху. І якщо не боротися з ними, то вони може заволодіти нами і занапастити душу людини.

Давайте розглянемо дві ситуації й проаналізуємо, як поступили діти в них.



Ситуація 1. Старенька бабуся готувала обід для усієї родини. Втомилася. Взяла газету і примостилася на дивані, щоб трішки перепочити. У цей час Павлусеві дуже захотілося пограти на барабані. Не довго думаючи, взяв барабан. І в ту ж саму мить барабан голосно заспівав: Тра-та-та! Тра-та-та!

- Що ти можеш сказати про Павлуся?

- Чи можна назвати його добрим, чуйним хлопчиком?

- Як би мав повестися Павлусь?

- А яку поведінку обрав би ти?

Ситуація 2. Мама прийшла з роботи. Вона змерзла, бо надворі був сильний мороз. Її пальці так закоцюбли, що вона ледве розстібала ґудзики на шубі. Оля підійшла, допомогла порозстібати ґудзики, подала тапочки, взяла маму за руку і, підвівши до дивана, сказала: «Мамусю! Сідай відпочинь, а я тебе ще й теплою ковдрою накрию, щоб ти зігрілась і не захворіла.»

- Що можна сказати про Олю?

- Порівняй поведінку дівчинки з поведінкою Павлуся.

- Чи заслуговує Оля на те, щоб її вчинок назвати чемним, добрим, а саму дівчинку турботливою, уважною, чуйною?


Практична робота

Шапокляк, як завжди, наробила шкоди. Всі слова докупи стулила. Потрібно допомогти Чебурашці та крокодилу Гені прочитати «золоте» правило Біблії та запам’ятати його. (Можна запропонувати дітям вдома розфарбувати малюнок.)


Підсумок заняття

Господь дав нам розум, волю, безсмертну душу для того, щоб ми пізнавали Господа, прагнули бути схожими на нього, ставали кращими, жили по вірі. Тобто любили Бога і людей, творили лише добрі справи і боролися зі злом.




Заняття 20

1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   17


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка