Методичні рекомендації Донецьк  2004 ббк 74. 568 Я (11)722 с 36



Сторінка1/8
Дата конвертації26.03.2016
Розмір1.57 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8
Академія педагогічних наук України

Донецький інститут післядипломної освіти

інженерно-педагогічних працівників

Сілаєва І.Є., Шевчук С.С., Костюченко М.П.

ІНСТРУКТИВНО-МЕТОДИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ КЕРІВНИХ КАДРІВ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ
Методичні рекомендації


Донецьк  2004

ББК 74.568Я(11)722

С 36

Сілаєва І.Є, Шевчук С.С., Костюченко М.П. Інструктивно-методична діяльність керівних кадрів професійно-технічних навчальних закладів: Методичні рекомендації. - Донецьк, ДІПО ІПП, 2004 р. - 80 с.


Містять матеріали науково-дослідницької роботи кафедри менеджменту, методики професійного навчання та охорони праці ДІПО ІПП з проблеми безперервної освіти керівних кадрів професійних навчальних закладів, основний довідково-інформаційний матеріал та методичні рекомендації щодо інструктивно-методичної діяльності керівників ПТНЗ.
Розраховані на керівні кадри та педагогічних працівників професійних навчальних закладів, навчально-курсових комбінатів, технікумів та інститутів підвищення кваліфікації системи ПТО, а також методистів навчальних закладів і об'єднань.

Рецензенти: С.О. Заславська,   к.т.н., доцент,

проректор ДІПО ІПП



Н.П. Сєчкін – директор ПТУ № 18 м. Донецька

Методичні рекомендації друкуються у відповідності до рішення Вченої Ради ДІПО ІПП від 30.06.2004 р. протокол № 6.



© І.Є. Сілаєва, С.С. Шевчук, М.П. Костюченко, 2004 р.
ЗМІСТ








Стор.

Вступ ……………..………………………………………….……………………………..

6

1.

Визначення професійної компетентності керівних кадрів ПТНЗ ……………..

1.1. Визначення рівнів професійної компетентності керівників професійно-технічних навчальних закладів в сфері інструктивно-методичної діяльності …………………………………………………………………………………

1.2. Рейтинг освітніх потреб керівних кадрів професійно-технічних навчальних закладів …………………………………………………………….……………..

7

7
10

2.

Зміст інструктивно-методичної діяльності керівників професійних навчальних закладів ……………………………………………………………………………

2.1. Принципи та етапи організаційно-педагогічної діяльності керівників професійних навчальних закладів ……………………………………………………….

2.2. Нормативно-правова база організаційної діяльності керівників професійних навчальних закладів ………………………………………………………………

2.3. Планування навчально-виховного процесу в ПТНЗ …………………….………..

2.4. Організація професійно-практичної підготовки на підприємстві …………….


13
13
16

17

21

3.

Методична діяльність керівників професійних навчальних закладів ………..

3.1. Завдання, зміст і структура науково-методичної роботи у професійному навчальному закладі ……………………………………………………………….

3.2. Організація та планування методичної роботи в навчальному закладі

3.3. Традиційні та інноваційні форми і методи методичної діяльності в професійному навчальному закладі ….…………………………………………………..

3.4. Методика вивчення, узагальнення та впровадження передового педагогічного досвіду в ПТНЗ ………………………………………..…………………………….

25
25

30
33
36

4.

Педагогічний аналіз уроків як засіб контролю навчально-виробничого процесу ……………………………………………………………………………………..

4.1. Вимоги до сучасного уроку в ПТНЗ ………………………………………………

4.2. Розробка схем аналізів уроків за різними методиками ………………………..

4.3. Підготовка до відвідування уроку ………………………………………………

4.4. Рекомендації щодо спостереження уроку та його аналізу ……..…………

4.5. Рекомендації щодо проведення самоаналізу відкритого уроку ………………..


41

42

44

51

52

56

5.

Рекомендації щодо оцінки навчально-методичної діяльності педагогічних працівників професійно-технічних навчальних закладів ……………….……..

5.1. Рівні професійної компетентності педагогічних працівників …………………

5.2. Система рейтингового оцінювання результативності роботи педагогічних працівників …..……………………………………………………………………

5.3. Самооцінка професійної діяльності педагогічними працівниками ….………..


56

57
59

62

6.

Рекомендації щодо самоосвіти керівних кадрів ПТНЗ в міжкурсовий період

67




Додаток 1. Алгоритм проведення проблемно-діяльнісної гри …………………..….

Додаток 2. Рольова гра “Естафета передового досвіду" ………………………….

71

73




Література …………….……………………………………………………………….

77

ВСТУП
Зміст функцій сучасних професійно-технічних навчальних закладів, обумовлений Законом “Про професійно-технічну освіту”, Концепцією розвитку професійно-технічної (професійної) освіти, Постановою Кабінету Міністрів України № 1240 від 05.08.98 р., Положенням про професійно-технічний навчальний заклад, потребує значних змін в організаційному аспекті існування педагогічного колективу, пошуків нових форм і методів адміністративної, педагогічної, методичної діяльності директорів і їх заступників.

Управління навчальним закладом в сучасних умовах необхідно розглядати, насамперед, з точки зору постійного оновлення та підвищення професійної компетентності керівних кадрів ПТНЗ. У відповідності до вимог сучасної освітньої парадигми провідними напрямами діяльності керівників професійних навчальних закладів слід вважати створення необхідних умов для творчості педагогічних працівників, учнів і слухачів, для впровадження прогресивних форм і методів навчання, розвитку інноваційної діяльності, проведення педагогічних експериментів.

Безперервна освіта є провідною умовою всебічного розвитку особистості керівника, засобом реалізації його здібностей, підвищення рівня професійної компетентності, збагачення творчого потенціалу.

Післядипломна освіта є ланкою безперервної освіти. У відповідності до ст.10 Закону України "Про вищу освіту" післядипломна освіта визначається як "спеціалізоване вдосконалення освіти та професійної підготовки особи шляхом поглиблення, розширення та оновлення її професійних знань, умінь і навичок або отримання іншої спеціальності на основі здобутого раніше освітньо-кваліфікаційного рівня та практичного досвіду". Післядипломна освіта створює умови для безперервності та наступності освіти і включає, як складову, підвищення кваліфікації, тобто набуття особою спроможності виконувати професійні обов’язки на більш високому рівні у відповідності до сучасних вимог.

Дані методичні рекомендації розроблені за результатами науково-дослідницької роботи з проблеми безперервної освіти керівних кадрів ПТНЗ та базуються на експериментальних дослідженнях і результатах анкетування керівників ПТНЗ, здійснених в чотирнадцяти областях України. Методичні рекомендації – це спроба систематизувати інформаційний матеріал, необхідний керівникам ПТНЗ для виконання ними окремих функцій інструктивно-методичної діяльності, містять практичні рекомендації, які, на думку авторів, будуть корисними при організації та плануванні методичної роботи та навчально-виробничого процесу в професійно-технічних навчальних закладах.


  1. ВИЗНАЧЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ КЕРІВНИХ

КАДРІВ ПТНЗ
В умовах постіндустріального суспільства, широкого запровадження наукоємних новітніх виробничих технологій розширюються та ускладнюються функції професійно-технічної освіти, зростає потреба науково-методичного супроводу її функціонування з метою модернізації підготовки кваліфікованих робітників, конкурентноздатних на ринку праці.

В умовах зміни змісту та характеру праці на основі досягнень науково-технічного прогресу в галузях, виникнення нових професій суттєве значення має організація навчально-виробничого процесу в професійно-технічних навчальних закладах, яка повинна бути спрямована на значне підвищення якості професійної підготовки робітників, її фундаменталізації та гнучкості. Керування навчальним закладом потребує сучасних знань щодо організації навчально-виробничого процесу у відповідності до соціально-економічних змін у суспільстві.

Актуальним стає питання визначення рівнів професійної компетентності керівних кадрів ПТНЗ з метою задовільнення їх освітніх потреб у курсовий та міжкурсовий періоди підвищення кваліфікації.



    1. Визначення рівнів професійної компетентності керівників

професійно-технічних навчальних закладів в сфері інструктивно-методичної

діяльності

Професійна діяльність керівника ПТНЗ є складною та багатогранною, має інтерактивний характер і вимагає використання узагальнених професійних знань та вмінь із багатьох галузей. Інструктивно-методичну діяльність керівних кадрів ПТНЗ варто розглядати як складову організаційно-педагогічної діяльності.

Цілі та задачі інструктивно-методичної діяльності керівників ПТНЗ спрямовані на забезпечення: ефективної організації навчально-виробничого процесу та інноваційної педагогічної діяльності педагогічних працівників ПТНЗ; оновлення системи науково-методичної роботи; підготовку професійно-мобільних кваліфікованих робітників, які відповідають сучасним вимогам ринку праці.

В межах інструктивно-методичної діяльності, на наш погляд, основними показниками професійної компетентності керівних кадрів можуть бути такі:




  1. Підготовленість до інструктивно-методичної діяльності, яка включає знання: нормативних документів, посадових обов’язків своїх підлеглих, навчальних планів та програм у необхідному обсязі; форм і методів узагальнення і впровадження передового педагогічного досвіду; сучасних дидактичних вимог до уроків; інформаційних (комп’ютерних) технологій та їх використання в управлінській діяльності; уміння: визначати перспективу діяльності ПТНЗ; колегіально вирішувати питання роботи навчального закладу; глибоко і грамотно аналізувати діяльність педагогічних працівників, бачити кінцеві результати їх роботи; формулювати чіткі педагогічні завдання; контролювати педагогічну діяльність; підтримувати творчі пошуки педагогів і робити їх досягненням всього колективу навчального закладу.

  2. Особиста педагогічна майстерність і методична діяльність, які включають: педагогічну ерудицію і постійну педагогічну самоосвіту; педагогічний такт, активність і творчість у навчальному процесі; забезпечення міцних знань учнів; активність у методичній роботі та особиста участь в ній; надання постійної методичної допомоги педагогічним працівникам у плануванні та проведенні уроків; уміння аналізувати уроки; залучення педагогів до пошукової дослідно-експериментальної та наукової діяльності.

  3. Інноваційність мислення, тобто готовність до створення необхідних умов для творчої діяльності педагогічних працівників і учнів; до впровадження прогресивних форм і методів навчання; розвитку інноваційної педагогічної діяльності на підставі впровадження наукоємних, інформаційних технологій.

  4. Професійні прогностичні вміння щодо розвитку та поширення фахової спеціалізації навчального закладу, визначення та створення нормативно-правової та матеріально-технічної бази для підготовки конкурентноспроможних робітників за новими професіями, які затребувані на ринку праці; оновлення змісту навчання кваліфікованих робітників з метою його фундаменталізації та гнучкості.

Виходячи з наведених показників, можна сформулювати наступні рівні професійної компетентності керівників ПТНЗ в галузі інструктивно-методичної діяльності.


Перший рівень. Керівник ПТНЗ є спеціалістом першої чи другої категорії, не має (або недавно набув) вищої педагогічної освіти, у педагогічній діяльності використовує відомі методичні розробки, теоретичні положення педагогіки, новаторські методичні розробки (трансформуючи їх до умов навчання і удосконалюючи у відповідності до нових цілей), бере участь у навчально-методичній роботі, але ж в своїй діяльності більше уваги приділяє адміністративно-господарській роботі. Стаж керівної роботи – до 5 років. Керований ним ПТНЗ відповідає І – ІІ ступеню акредитації.
Другий рівень. Керівник ПТНЗ має вищу педагогічну освіту, є спеціалістом вищої чи першої категорії, керує та приймає безпосередню участь у розробці науково-методичної проблеми, розробляє й публікує методичні розробки і матеріали своєї дослідно-експериментальної діяльності, на високому рівні володіє професійними знаннями та методикою викладання, широко використовує сучасні педагогічні технології, адаптуючи їх до конкретних умов навчання і сприяє впровадженню їх у педагогічний процес навчального закладу. Керівник ІІ рівня професійної компетентності контролює забезпечення психолого-педагогічних умов і матеріально-технічного забезпечення навчально-виробничої діяльності, стимулює творчу, експериментальну діяльність педагогічних працівників, проводить відкриті уроки, керує проведенням проблемних семінарів і школами передового досвіду, має достатній досвід і знання, які дозволяють йому проводити науково обґрунтований аналіз діяльності педагогічних працівників навчального закладу. Перелік професій, з яких проводиться підготовка робітників, розширюється, а за рахунок впровадження в навчально-виробничу діяльність нових педагогічних технологій учні навчального закладу мають високий рівень професійних знань й умінь, а також можливість одержати дві та більше професії. Професійний рівень значної кількості випускників характеризується підвищеними розрядами. Стаж керівної роботи директора – від 5 до 10 років, а навчальний заклад відповідає ІІ-ІІІ ступеню акредитації.
Третій рівень. Керівник навчального закладу має вищу педагогічну освіту і є спеціалістом вищої категорії чи викладачем-методистом, має другу вищу освіту, або вчений ступінь кандидата наук чи працює над кандидатською дисертацією, у вищій мірі володіє теоретичними знаннями у професійній галузі та методикою викладання, впроваджує у навчальний процес власні методичні розробки, має публікації з питань педагогіки і методики професійного навчання, досвід його педагогічної та керівної роботи вивчається і застосовується іншими керівниками ПТНЗ. Він керує школами передового досвіду, проводить наукові консультації, стимулює активну участь педагогічних працівників з питань розробки та використання в навчальному процесі інноваційних розробок і наукових рекомендацій. Організація навчально-виробничої діяльності в ПТНЗ забезпечує його випускникам високий рівень професійних знань і вмінь, конкурентоспроможність на ринку праці. Діяльність ПТНЗ включає роботу з адаптації навчально-виробничого процесу до умов маркетингу: розширюється перелік професій, впроваджуються інноваційні педагогічні технології навчання, які дозволяють навчати учнів декільком професіям, підвищувати рівень їх професійних знань і умінь і швидко адаптуватись до умов ринкової економіки. При аналізі навчально-методичної діяльності педагогічних працівників керівник навчального закладу використовує науково-обґрунтовані психолого-педагогічні принципи, які дозволяють йому об’єктивно оцінювати діяльність педагогічних працівників і стимулювати їх творчість, ініціативу, набувати педагогічний досвід, сприяє підвищенню їх педагогічної майстерності, зміцненню матеріально-технічної бази навчально-виробничої діяльності. Стаж керівної роботи директора – більше 10 років, а керований ним навчальний заклад відповідає ІІІ-му ступеню акредитації.

Запропоновані рівні професійної компетенції не претендують на вичерпну повноту і завершеність, а є тільки можливим варіантом підходу до оцінки діяльності та вимог до керівників ПТНЗ України.

Професійна компетентність керівника ПТНЗ, зокрема в сфері інструктивно-методичної діяльності, визначається обсягом і певним рівнем науково-методичних знань і досвіду педагогічної та виробничої діяльності. При цьому освітньо-кваліфікаційний рівень керівника відповідає сукупності певних науково-методичних і керувальних функцій. Вказані функції раціонально об’єднати в класи завдань діяльності - ознаки рівнів складності завдань діяльності, які вирішуються фахівцем. Відповідно до системи стандартів вищої освіти України, всі завдання (задачі) діяльності розподіляються на три класи:


  • стереотипні завдання діяльності - передбачають діяльність фахівця відповідно до заданого алгоритму, який характеризується однозначним набором добре відомих, раніше відібраних складних операцій, і потребує використання значних масивів оперативної та раніше засвоєної інформації;

  • діагностичні завдання діяльності - передбачають діяльність фахівця відповідно до заданого алгоритму, який містить процедуру часткового конструювання рішення із застосування відповідних операцій і потребує використання значних масивів оперативної та раніше засвоєної інформації;

  • евристичні завдання діяльності - передбачають діяльність за складним алгоритмом, що містить процедуру конструювання рішень і потребує використання великих масивів оперативної та раніше засвоєної інформації.

Таким чином, стандарт вищої освіти побічно встановлює три рівні професійної компетентності.


    1. Рейтинг освітніх потреб керівних кадрів професійно-технічних

навчальних закладів
В процесі науково-дослідницької роботи з проблеми безперервної освіти керівних кадрів ПТНЗ кафедрою менеджменту, методики професійного навчання та охорони праці була розроблена анкета для визначення рейтингу освітніх потреб в залежності від рівня професійної компетентності. Анкета складалась з трьох основних частин: загальні відомості, методична діяльність, організаційна робота. Анкетування було проведено в 84 ПТНЗ, що відносяться до 14 обласних управлінь України та охоплювало 259 респондентів.

Аналіз даних показує, що 18% анкетованих директорів і 19,3% заступників директорів працюють в системі ПТО менше 10 років, серед них (за анкетними даними) є керівники, які працюють в системі ПТО 2-3 роки. В той же час біля 33% директорів і 40% заступників директорів в системі професійно-технічної освіти працюють більше 10 років, а 49,0% директорів і 40,9% заступників директорів  більше 20 років. Менше 5-ти років на посаді директора і заступника директора працює відповідно 29,5% і 11,4% респондентів. Разом з тим від 5-ти до 10-ти років на посаді директора працює 14,1%, на посаді заступника директора 23,0% анкетованих, а більше 10 років  відповідно 56,4% директорів і 35,6% їх заступників.

Як показують анкетні дані, тільки 47,4% директорів та 49,7% їх заступників мають вищу педагогічну освіту. Одночасно 79,5% директорів і 94% заступників директорів можна вважати висококласними фахівцями, які мають першу чи вищу кваліфікаційну категорію. На жаль, тільки 3 директора і 11 заступників мають опубліковані наукові праці.

Педагогічну діяльність виконують 93,6% директорів і 97,8% їх заступників. Важливо, що загальнотехнічні та спеціальні дисципліни у викладацькій діяльності директорів та їх заступників займають відповідно 78,2% і 77,4%.

Всі директори та їх заступники мають уявлення про модульну технологію і систему професійного навчання, але тільки біля 47% можуть її впровадити в навчальний процес. До цього є певні причини: недостатня матеріально-технічна база, майже відсутнє методичне забезпечення, недостатня методична підготовка педагогічних працівників ПТНЗ, неможливість застосувати нетрадиційну форму і зміст навчання тощо.

Біля 42-43% респондентів у своїй педагогічній діяльності використовують готові методичні розробки, від 38 до 41%  переробляють і удосконалюють їх і в такому вигляді використовують в навчальному процесі. Одночасно біля 18-19% респондентів використовують власні методичні розробки.

Основою професійної компетентності 46,4% директорів і 35,6% заступників директорів вважають самоосвіту, відповідно 39,1% і 38,8%  курси підвищення кваліфікації, а 14,5 і 25,6%  обмін досвідом. Слід відмітити, що багато респондентів називають одночасно і самоосвіту, і курси, і обмін досвідом як основу удосконалення своєї професійної компетентності (14% і 25%).

Для розробки навчально-програмної документації з метою компенсації недостатніх знань керівникам ПТНЗ доцільно знати, з яких проблем необхідні поглиблені знання. Керівники основними темами для поглибленого вивчення визначили наступні:

удосконалення навчально-програмної документації (25,6 і 30,7%);

реалізація індивідуального навчання (18,8 і 20,4%);

удосконалення технології навчання (41 і 31,2%);

охорона праці учнів ПТНЗ (13 і 16,4% відповідно).

В процесі внутрішньоучилищного контролю керівники ПТНЗ зустрічаються з певними труднощами, одною з яких є методичний аналіз відкритих уроків. Під час анкетування і директори, і їх заступники назвали такі утруднення:

формування цілей уроків (7,6 і 8%);

визначення типу і виду уроку (7,9 і 9%);

оцінка ефективності уроку (59 і 41,5%);

оцінка новизни навчального матеріалу, форм і методів навчання (25,5 і 41,5% відповідно).

При анкетуванні керівники ПТНЗ назвали наступні методичні проблеми для вирішення яких їм необхідна методична допомога, а саме:

реалізація сучасних технологій навчання в професійній підготовці кваліфікованих робітників;

розробка навчально-програмної документації з врахуванням розвиваючого навчання;

диференційований й індивідуальний підхід до навчання;

визначення цілей, типів та видів уроків;

оцінка ефективності використаних методів та форм організації навчання;

визначення рівня сформованості знань, умінь і навичок в процесі контролю;

планування уроків;

активізація діяльності учнів в процесі навчання;

використання нових ефективних методів навчання;

формування професійної майстерності педагогічних працівників;

використання методичних рекомендацій, розроблених обласними навчально-методичними центрами (кабінетами);

реалізація міжпредметних зв'язків на уроках;

підвищення якості та результативності уроків в ПТНЗ;

реалізація проблемного навчання на уроках;

обмін передовим педагогічним досвідом і методика його узагальнення;

удосконалення методики виробничого навчання;

підвищення рівня професійної підготовки педагогічних працівників;

формування і розвиток особистісного потенціалу учнів тощо.

Названі проблеми важливі як для окремих професійно-технічних навчальних закладів, так і для професійно-технічної освіти в цілому, оскільки їх вирішення дозволить спрямувати дії педагогічних колективів і керівників ПТНЗ на підтримку статусу навчальних закладів, підвищення якості навчання за рахунок використання освітніх потенціалів педагогічних колективів, наблизити навчальні заклади до задовільнення запитів замовників кваліфікованих робітників. Вирішення цих завдань можливе шляхом формування у керівників системи професійних знань та умінь, періодичного їх оновлення та поглиблення у відповідності до вимог сьогодення.
Узагальнені дані з аналізу освітніх потреб керівних кадрів наведені в табл.1.
Таблиця 1

Залежність освітніх потреб керівних кадрів від визначеного рівня

професійної компетентності


Рівень проф. компетентності

Характеристика визначеного рівня проф. компетентності

Освітні потреби

1

2

3

І

базовий


Стаж роботи в системі ПТО   до 10 років;

на посаді керівника ПТНЗ   до 5 років;

друга кваліфікаційна категорія викладача


  • методика планування навчально-виробничого процесу в ПТНЗ; розробка навчально-плануючої документації;

  • сучасні форми і методи професійного навчання, методика їх вибору;

  • методика підготовки, проведення та аналізу відкритих уроків;

  • методика контролю і оцінювання якості успішності учнів при навчанні професії; методика розробка критеріїв оцінювання;

  • комплексне методичне забезпечення професій, шляхи його удосконалення;

  • сучасні технології навчання професії;

  • своєчасна інформація про зміни і доповнення в законодавчій та нормативній документації системи ПТО;

  • теорія і практика розвиваючого навчання.

ІІ

поглиблений



Стаж роботи в системі ПТО   більше 10 років;

на посаді керівника   від 5 до 10 років;

перша кваліфікаційна категорія викладача.


  • підвищення рівня професійної компетентності майбутніх фахівців шляхом поєднання традиційних та інноваційних технологій навчання;

  • реалізація ступеневого професійного навчання; нові типи навчальних закладів;

  • шляхи вдосконалення сучасного уроку в ПТНЗ;

  • створення сучасної матеріально-технічної бази ПТНЗ на основі її комп’ютеризації;

  • ефективність професійно-практичної підготовки учнів на підприємстві; вплив НТП галузі на навчально-виробничий процес;

  • вивчення, узагальнення та розповсюдження передового педагогічного досвіду в ПТНЗ;

  • шляхи удосконалення планування, організації та контролю навчально-виробничого процесу в ПТНЗ.

ІІІ

творчий


Стаж роботи в системі ПТО   більше 20 років; на посаді керівника   більше 10 років; вища кваліфікаційна категорія педагога

  • стратегічні напрями розвитку ПТО в сучасних умовах; державна концепція розвитку професійного навчання;

  • інтелектуальні системи навчання, методика їх реалізації в навчальному процесі;

  • комп’ютеризація навчально-виробничого процесу в ПТНЗ; створення сучасного комплексного методичного забезпечення професії;

  • особливості методичної роботи педагога при вивченні, узагальненні та впровадженні передового педагогічного досвіду; ПТНЗ як "авторська школа";

  • формування ділової активності , методика пошуку особистісного потенціалу учнів при навчанні професії;

  • вдосконалення якості сучасного уроку через розвиток творчої активності та безперервності навчання педагога і учнів;

Продовження табл. 1

1

2

3







  • шляхи удосконалення ефективності навчання на виробництві та передвипускної виробничої практики;

  • курсова та міжкурсова методична підготовка педагога.

За даними проведених досліджень з підвищенням рівня професійної компетентності домінуючі освітні потреби керівних кадрів спрямовані на інтелектуалізацію, комп’ютеризацію навчально-виробничого процесу в ПТНЗ, впровадження інноваційних педагогічних технологій та передового педагогічного досвіду.



2. ЗМІСТ ІНСТРУКТИВНО-МЕТОДИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КЕРІВНИКІВ

ПРОФЕСІЙНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

2.1. Принципи та етапи організаційно-педагогічної діяльності керівників

професійних навчальних закладів
Сучасний навчальний заклад – складна динамічна система, життєдіяльність якої забезпечується постійними регулюванням та координуванням як процесів, які в ній відбуваються, так і взаємовідносин та взаємодії її окремих підсистем.

Найважливіша мета організації як функції управління навчальним закладом полягає у формуванні єдиного педагогічного колективу на основі спільності цілей і задач. Організація в системі управління навчальним закладом, по перше, визначає місце і роль кожного члена колективу в досягненні поставлених цілей, по - друге, забезпечує їх ефективну взаємодію в процесі досягнення цілей, по – третє, формує систему необхідних організаційних співвідношень між членами колективу.

Принципи організаційно-педагогічної діяльності керівника навчального закладу, яка спрямована на організацію діяльності педагогічного колективу і передбачає необхідність її оцінювання, доцільно розділити на такі:

  • принципи з організації дій: науковість, цілеспрямованість, планомірність, систематичність, безперервність, перспективність, виокремлення важливої ланки, стимулювання;

  • принципи з організації оцінювання: колективність, нормативність, єдність вимог, об’єктивність, оптимальність.

Організаційно-педагогічна діяльність керівників навчальних закладів має циклічний характер, при чому кожний цикл складається з чотирьох етапів.

На першому етапі керівник здійснює вибір і формулює мету діяльності, що відповідає одному із основних принципів управління   цілеспрямованості. Цей етап є організуючим початком, тому що визначає основні напрями діяльності виконувачів.

Специфіка і зміст другого етапу – відбір засобів і методів реалізації цілей діяльності, послідовності їх використання.

Третій етап – підбір і підготовка виконавців, визначення функціональних відносин між ними та інструктування всіх учасників діяльності.

Оцінювання результатів діяльності четвертий, заключний етап організаційно-педагогічної діяльності керівника навчального закладу. Задача цього етапу: організація обліку роботи виконавців та її результатів, оцінка отриманих результатів і діяльності виконавців. Реалізація цього етапу керівництвом навчального закладу можлива лише на основі достатньо повного аналізу діяльності виконавців за наступними основними показниками:



  • ступінь виконання запланованої діяльності та її якість;

  • раціональне використання часу і можливостей виконавців;

  • вміння до самоорганізації і розподілу функцій в групі виконавців;

  • самооцінка діяльності та її результатів;

  • здібність до вчасної переорієнтації в напрямках запланованої діяльності в залежності від об’єктивних обставин;

  • наявність інноваційних форм і методів організації праці;

  • колегіальність при вирішенні задач з питань подолання труднощів;

  • організація взаємодопомоги в колективі виконавців;

  • здібність до творчості й дослідницьким формам і методам організації праці в навчальному закладі.

В моделі діяльності керівника ПТНЗ інструктивно-методичну діяльність варто розглядати як складову організаційно-педагогічної.

Зведена характеристика етапів організаційно - педагогічної діяльності керівника навчального закладу представлена у таблиці 2.



Таблиця 2
Характеристика етапів організаційно-педагогічної діяльності керівника

навчального закладу [11]


Е Т А П И

Параметри етапів

Вибір і формулювання цілей

Вибір засобів реалізації цілей

Підбір і підготовка виконавців, визначення організаційних відносин між ними

Оцінка результатів діяльності

1

2

3

4

5

Задача етапу

Здійснення цілеполягання на основі задач, визначених попередньою управлінською функцією


Указання послідовності застосування засобів і методів досягнення мети

Визначення функціональних співвідношень між виконавцями, прямих та зворотних зв’язків між керівництвом і педколективом.

Організація обліку роботи виконавців і її результатів, оцінка результатів діяльності виконавців

Роль керівника в загальній системі дій

Є організуючим началом, визначає головні напрями діяльності виконавців


Моделювання діяльності виконавців

Організація праці виконавців

Організація впливу на виконавців




Продовження табл. 2

1

2

3

4

5

Зміст етапу

1.Вивчення умов, необхідних для реалізації запланованого.

2.Оцінка можливостей педколективу.

3.Оцінення можливостей окремих членів колективу

4.Моделювання кінцевого результату діяльності.

5.Формулювання цілей.


1 .Осмислення сутності мети і необхідності її реалізації.

2 Аналіз відповідності засобів і методів меті в її кінцевому формулюванні

3. Корегування мети і вибір методів.

4. Визначення послідовності застосування засобів досягнення мети.

5. Вибір місця і часу реалізації мети.

6. Підбір виконавців з урахуванням їх можливостей.

7. Письмове оформлення плану діяльності.


1 .Інформування всього педколективу про зміст діяльності.

2. Оцінення змісту діяльності і реальності її реалізації.

3. Корегування і деталізація плану з урахуванням думок виконавців.

4. Самооцінка виконавцями своїх можливостей.

5. Корегування плану до відповідних виконавців.

6. Вибір керівників груп.

7. Інструктаж керівників і членів груп.

8. Видання розпорядження про закріплення відповідальності.



1. Здійснення методичної допомоги.

2. Стимулювання праці виконавців.

3. Організація впливу на виконавців.

4. Аналіз діяльності виконавців з питань якості, раціонального використання часу, можливостей виконавців, ефективності форм і методів при вирішенні задач.



Умови виконання етапів

Компетентність керівника, його вміння організовувати свою діяльність.

Компетентність керівника, його вміння організовувати свою діяльність.

1. Чітка організація праці колективу виконавців на основі визначення професійних і особистісних якостей виконавців.

2. Визначення лідерів у виконавчій діяльності.

3. Урахування психологічного сумісництва виконавців.


  1. Наявність чітких інструкцій до виконання.




Попередній аналіз й оцінення діяльності виконавців в процесі спостережень, бесід, нарад та ін.


2.2. Нормативно-правова база організаційної діяльності керівників професійних навчальних закладів
Одним із стратегічних напрямів процесу становлення системи національної освіти України є реформування професійної освіти. Основні завдання щодо її розбудови і докорінного оновлення визначені Законами України “Про освіту”, “Про професійно-технічну освіту”, Указом Президента “Про основні напрями реформування вищої освіти”, національною програмою “Освіта” ( Україна XXI століття), іншими документами.

Державна політика в цій галузі спрямована на досягнення українською освітою сучасного світового рівня, відродження й подальший розвиток національних науково – освітніх традицій, оновлення змісту, форм і методів організаційно-педагогічної діяльності і навчання, примноження інтелектуального потенціалу суспільства.

Здійснення цих стратегічних напрямків у галузі професійної освіти значною мірою залежить від її нормативно-правової бази, яка має бути надійним підгрунтям і системою орієнтирів у практичній діяльності керівників і педагогічних працівників професійних навчальних закладів, усіх учасників навчального процесу.

На сьогодні вже створена певна нормативно правова база професійної освіти. Зокрема, діють Положення про професійно-технічний навчальний заклад (1998р,). Положення про державний вищий заклад освіти (1996 р,), Положення про організацію навчально-виробничого процесу в професійно-технічному навчальному закладі (1998р.), Положення про методичну роботу в професійних навчальних закладах (2000р.) та інші.

Згідно до Положення про професійно-технічний навчальний заклад керівництво діяльністю ПТНЗ здійснює директор, який призначається на посаду за результатами конкурсу шляхом укладання з ним трудового договору (контракту) Міносвіти, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, який має здійснювати наступні функції:


  • організовує навчально-виробничий, навчально-виховний процес, забезпечує створення необхідних умов для підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації робітників;

  • діє від імен навчального закладу;

  • в установленому порядку персонально відповідає за результати діяльності навчального закладу;

  • приймає на посаду та звільняє з посад працівників закладу, затверджує відповідно до кваліфікаційних характеристик їх посадові обов’язки, формує педагогічний колектив;

  • створює необхідні умови для творчості педагогічних працівників, учнів і слухачів, для використання і впровадження ними прогресивних форм і методів навчання, розвитку інноваційної діяльності, проведення педагогічних експериментів;

  • видає в межах своєї компетенції накази і розпорядження, заохочує працівників і учнів та застосовує до них передбаченні законодавством стягнення;

  • затверджує в межах наявного фонду заробітної плати штатний розклад і чисельність працівників навчального закладу;

  • установлює види стимулювання за ефективну результативну діяльність працівників;

  • забезпечує безпечні і нешкідливі умови праці, навчання і виховання.

Керівник державного професійного навчального закладу щорічно звітує перед загальними зборами колективу навчального закладу .

Завдання звітування здійснюється з метою подальшого утвердження відкритої і демократичної державно-громадської системи управління освітою, поєднання державного і громадського контролю за прозорістю прийняття і виконання управлінських рішень, запровадження колегіальної етики управлінської діяльності у навчальних закладах, що базується на принципах взаємоповаги та позитивної мотивації.

Звіт керівника охоплює основні напрями його діяльності.



Структура щорічного звіту:

  • персональний внесок керівника у підвищенні рівня організації навчально-виробничого і виховного процесів в навчальному закладі;

  • вжиті керівником заходи щодо зміцнення та модернізації матеріально-технічної бази навчального закладу;

  • залучення додаткових джерел фінансування та раціональне їх використання;

  • вжиті заходи щодо забезпечення навчального закладу кваліфікованими і педагогічними кадрами та доцільність їх розстановки;

  • соціальний захист учасників навчально-виробничого і виховного процесів;

  • залучення педагогічної та батьківської громадськості навчального закладу до управління його діяльністю;

  • дисциплінарна практика, аналіз й оцінка педагогічної діяльності всього колективу і кожного працівника зокрема.

Згідно до Положення про організацію навчально-виробничого процесу в ПТНЗ керівництво навчальних закладів організовує і здійснює поточний, проміжний і вихідний контроль знань, умінь і навичок учнів, їх кваліфікаційну атестацію. Керівники і педагогічні працівники самостійно обирають форми, методи і періодичність контролю.

На керівника навчального закладу покладається відповідальність за якість підготовки і перепідготовки фахівця.

Вищим колегіальним органом громадського самоврядування професійного навчального закладу є загальні збори колективу, які правомочні приймати рішення за участю не менш як двох третин від кількості працівників. Наказом керівника закладу створюється педагогічна рада, яка розглядає питання організації та здійснення навчально-виробничого процесу, головою якої є директор.
2.3. Планування навчально-виробничого і виховного процесів в ПТНЗ
Навчально-виробничий процес в ПТНЗ – це система організаційно-педагогічних, методичних і технічних заходів, спрямованих на реалізацію змісту і завдань ступеневої професійно-технічної освіти відповідно до державних стандартів.

Організація діяльності педагогічного колективу щодо забезпечення навчально-виробничого процесу здійснюється відповідно до плану роботи ПТНЗ на навчальний рік.



План роботи на навчальний рік є первинним документом, що визначає основні напрями діяльності ПТНЗ, над якими працюватиме колектив у поточному навчальному році, та включає такі розділи:

  1. Вступ”- це стислий аналіз результатів і проблем навчально-виробничої, навчально-виховної, навчально-методичної, фінансово-господарської і виробничо-комерційної діяльності та виконання обсягів державного замовлення на підготовку робітничих кадрів (прийом, випуск) та підсумків їх працевлаштування;

  2. Організаційні заходи” – це розділ про основні заходи щодо організаційного забезпечення діяльності ПТНЗ (вивчення контингенту слухачів нового набору, укладання угод з фізичними та юридичними особами на підготовку та перепідготовку робітничих кадрів, організація роботи приймальної комісії тощо);

  3. Теоретична підготовка” – у розділі плануються заходи щодо вдосконалення організації та методики викладання теоретичних навчальних дисциплін, пошуків найбільш ефективних і оптимальних методів навчання, розробка дидактичних матеріалів для комплексного методичного забезпечення занять;

  4. Професійно-практична підготовка” - у розділі наводяться заходи щодо забезпечення і вдосконалення організації виробничого навчання та виробничої практики, відповідних планів, дидактичних матеріалів для комплексного методичного забезпечення занять, підбору навчально-виробничих робіт тощо;

  5. Виховна робота” – у розділі наводяться заходи, спрямовані на поєднання навчання з національно-патріотичним вихованням, упровадження принципів загальнолюдської моралі і духовності, розвиток творчих здібностей, талантів та забезпечення соціального захисту учасників навчально-виховного процесу;

  6. Фізична підготовка” – у розділі наводяться заходи, cпрямовані на забезпечення та розвиток фізичного здоров`я, комплексного підходу до формування гармонійних якостей особистості, вдосконалення фізичної та психологічної підготовки учнів до активного життя і професійної діяльності;

  7. Контроль за організацію навчально-виробничого процесу”   у розділі йдеться про здійснення контролю за станом навчальної, навчально-виробничої і виховної роботи, визначення рівня знань, умінь і навичок учнів відповідно до вимог робочих навчальних планів і програм;

  8. Методична робота” - у розділі передбачаються заходи з аналітичної, організаційної, пошукової, дослідницької, науково-практичної, інформаційної діяльності з метою удосконалення професійної компетентності педагогічних працівників, підвищення ефективності навчально-виробничого процесу, оновлення змісту ПТО, а також розробка навчально-планувальної документації, планування роботи педагогічної ради, методичних комісій, методичного кабінету тощо;

  9. Підвищення кваліфікації педагогічних працівників” – у розділі наводяться заходи щодо підвищення кваліфікаційного рівня педпрацівників у системі післядипломної освіти, стажування на виробництві і в навчальних закладах, а також заходи контролю за періодичністю навчання;

  10. Охорона праці” - у розділі йдеться про заходи щодо забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці і навчання, промислової санітарії і протипожежного захисту в ПТНЗ та контроль за дотриманням вимог до підготовки учнів на підприємстві чи в сфері послуг.

  11. Удосконалення навчально-матеріальної бази” - у розділі мова йдеться про заходи щодо оснащення навчальних майстерень, кабінетів, лабораторій, полігонів, спортивних і побутових приміщень обладнанням та устаткуванням, про забезпечення сировиною і паливно-мастильними та іншими матеріалами, інструментами та дидактичними засобами навчання.

  12. Професійно - орієнтаційна робота” – у розділі наводяться заходи щодо професійної орієнтації населення на підготовку та отримання робітничої професії у ПТНЗ, проведення консультацій з питань організації професійного відбору, допрофесійної підготовки та прийому громадян на навчання.

  13. Фінансово-господарча та навчально-виробнича діяльність” – у розділі йдеться про заходи, спрямовані на забезпечення необхідних умов функціонування і розвиток ПТНЗ.

Основними навчально-методичними документами з планування навчально-виробничого процесу в ПТНЗ є:

1. Робочий навчальний план з підготовки кваліфікованих робітників; робочий навчальний план з підготовки кваліфікованих робітників та молодших спеціалістів – це документи, розроблені у відповідності до типових навчальних планів, що містять код і назву інтегрованої (згрупованої) професії згідно з державним переліком професій, освітній рівень вступника до ПТНЗ, обмеження щодо їх віку і статі, термін і мету навчання, перелік обов’язкових навчальних предметів, видів навчальних робіт, кількість годин, відведених на них, послідовність їх вивчення, обсяг навчального часу на обов’язкову компоненту змісту ПТО, форми, періодичність, термін контролю З,У,Н, критерії їх кваліфікаційної атестації, перелік навчальних кабінетів, лабораторій, майстерень, вимоги до основних засобів навчання та плановий рівень професійної кваліфікації випускника.

Обсяг навчального часу на обов’язкову компонентну змісту ПТО не може перевищувати 80 відсотків загального фонду навчального часу.

2. Робоча навчальна програма з навчального предмету – це документ, який визначає зміст і обсяг знань та вмінь учнів і розробляється на основі типових навчальних програм підготовки кваліфікованих робітників.

Робоча навчальна програма з професійно-практичної підготовки визначає зміст і обсяг професійних З,У,Н та способи і методи їх формування, включає завдання особистісно-орієнтованого навчання.

В робочих навчальних програмах повинні відображатися зміни, притаманні відповідній галузі виробництва чи сфері послуг на підставі пропозиції замовників кадрів.

3. Поурочно-тематичні плани з навчальних предметів складаються педагогами відповідно до робочих програм, розглядаються і схвалюються на засіданні методичної комісії та затверджуються заступником керівника з навчально-виробничої діяльності. Ці плани є документами багаторазового використання.

4. Перелік навчально-виробничих робіт з професії визначає завдання, які виконують учні з метою оволодіння професійними З, У, Н, складається майстрам виробничого навчання на семестр, погоджується зі старшим майстром, розглядається і схвалюється на засіданні методичної комісії та затверджується заступником керівника з навчально-виробничої діяльності ПТНЗ.

5. Плани виробничого навчання навчальних груп визначають конкретний зміст навчальних завдань, послідовність та організацію їх виконання в навчальних майстернях ПТНЗ та виробничого навчання ( виробничої практики) на підприємстві чи в сфері послуг.

План виробничого навчання складається на місяць майстром виробничого навчання, погоджується зі старшим майстром та затверджується заступником керівника з НВР.

6. План навчально-виробничої діяльності ПТНЗ розробляється старшим майстром на півріччя, погоджується із заступником керівника з НВР і затверджується керівником ПТНЗ.

7. План уроку розподіляються на плани занять теоретичного та плани виробничого навчання.



План уроку теоретичного навчання є особистим робочим документам викладача і складається ним за довільною формою з дотриманням педагогічних та методичних вимог. За умови проведення уроків у паралельних навчальних групах викладач може складати один план уроку з урахуванням особливостей проведення занять в тій чи інший групі.

План проведення лабораторно-практичного заняття (ЛПЗ) відображає короткий зміст, порядок організації і виконання робіт та, при необхідності, порядок переміщення слухачів за робочими місцями.

З метою забезпечення ефективної організації ЛПЗ педагогом розробляються інструкційно-технологічні картки, де вказується мета, зміст і послідовність виконання учнями завдань, перелік матеріально-технічного забезпечення, правила безпеки під час виконання робіт, контрольні питання для самоперевірки.



План уроку виробничого навчання є особистим документам майстра виробничого навчання і складається ним за довільною формою з дотриманням педагогічних та методичних вимог на кожний день занять з виробничого навчання в майстернях ПТНЗ або на виробництві.

Під час виробничої практики учнів майстер розробляє план роботи на кожний робочий день, або працює за індивідуальним планом роботи, погодженим зі старшим майстром.

Згідно до Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, затвердженим наказом Міносвіти України від 2.06.1993, № 161, педагог вищого навчального закладу освіти першого або другого рівня акредитації повинен працювати за індивідуальним планом, який крім навчальної роботи передбачає методичну, організаційну і виховну діяльність. Враховуючи те, що для цих закладів ще не прийняті національні нормативні переліки основних видів методичної й організаційної роботи, педагогам можна рекомендувати такі види діяльності:


  • методична робота: написання і підготовка до видання конспектів лекцій, методичних матеріалів до семінарських, практичних, лабораторних занять, курсового та дипломного проектування, практики і самостійної роботи учнів; розробка навчальних планів і програм, розробка і постановка нових лабораторних і практичних робіт; підготовка комп’ютерного програмного забезпечення навчальних дисциплін; розробка комплексного методичного забезпечення предметів і професій; розробка завдань для проведення модульного, тестового, тематичного і підсумкового контролю; розробка і впровадження наочних посібників (схем, діаграм, стендів, слайдів тощо), нових форм, методів і технологій навчання; вивчення і впровадження передового досвіду організації навчального процесу тощо;

  • організаційна робота: робота в науково-методичних комісіях, експертних і фахових радах; керівництво учнівськими гуртками, проблемними групами; участь в профорієнтаційній роботі та довузовській підготовці молоді, у підготовці та проведенні учнівських олімпіад, конкурсів, позанавчальних культурно-спортивних заходів тощо.

У вищих професійних навчальних закладах I і II рівня акредитації (ПТУ, ВПУ, ліцеї, гімназії, коледжі та ін.) обсяг навчального навантаження педагога визначається згідно з чинним законодавством. Тривалість робочого часу педагога з повним обсягом обов’язків становить не більше 1548 годин на навчальний рік при середньотижневій тривалості 36 год. Навчальне навантаження педагога на ставку визначається з розрахунку 720 годин на навчальний рік, решта часу відводиться на виконання методичної, виховної та організаційної діяльності.

Планування роботи заступника керівника з навчально-виробничої і виховної роботи – важлива умова забезпечення систематичного і цілеспрямованого керівництва навчальним закладом, і починається з чіткого визначення її напрямів, основні з яких є:



  • організаційно інструктивна діяльність щодо забезпечення належних умов для здійснення навчально-виробничого і виховного процесів. Передбачається ознайомлення педагогів з новими нормативними та інструктивними документами, методичними рекомендаціями , надання їм допомоги в розробці навчально-плануючої документації, вивчення стану викладання окремих навчальних дисциплін, проведення училищних олімпіад, конкурсів на кращих кабінет, дидактичний матеріал тощо;

  • робота з педагогічними кадрами, підвищення їх педагогічної майстерності через проведення інструктивно-методичних нарад, надання допомоги у підготовці та проведенні відкритих уроків, контроль за виконанням педагогами індивідуальних планів роботи, керівництво методичними комісіями, підготовку матеріалів до засідань педагогічної ради, організацію роботи з вивчення, узагальнення та впровадження передового педагогічного досвіду;

  • зміцнення та удосконалення навчально-матеріальної бази навчального закладу;

  • робота з учнями та їх батьками, яка передбачає організацію індивідуальної роботи з відстаючим, здібними та обдарованими учнями, оперативну інформацію про успішність і підготовку учнів, проведення батьківських зборів тощо.

Цілеспрямований гласний і оперативний внутрішньоучилищний контроль повинен носити випереджувальний характер і переслідувати головну мету організаційно-інструктивної діяльності заступника керівника   попередити можливі помилки в роботі педагога.
2.4. Організація професійно-практичної підготовки

на підприємстві
Професійно-практична підготовка і виробнича (передвипускна) практика учнів, слухачів професійних навчальних закладів організується і проводиться відповідно до Положення про організацію навчально-виробничого процесу в ПТНЗ, Постанови Кабміну України "Про порядок надання робочих місць для проходження учнями, слухачами ПТНЗ виробничого навчання і виробничої практики", Положення про навчання неповнолітніх професіям, пов’язаних з важкими роботами і роботами із шкідливими або небезпечними умовами праці, іншими нормативно-правовим актами у галузі професійно-технічної освіти, які затверджуються в установленому порядку.

Перелік підприємств, зобов`язаних надавати учням робочі місця або навчально-виробничі ділянки, формується професійними навчальними закладами з урахуванням пропозицій підприємств – замовників підготовки кваліфікованих робітників, місцевих органів виконавчої влади і затверджується обласними і міськими держадміністраціями.



Професійно-практична підготовка на підприємстві чи в сфері послуг проводиться з метою закріплення одержаних учнями первинних навичок та професійних умінь, оволодіння сучасною технікою, механізмами, інструментами, технологіями, опанування прогресивними формами організації праці, здобуття необхідних практичних навичок самостійного та якісного виконання робіт.

Виробнича практика проводиться з метою вдосконалення набутих знань, практичних навичок для досягнення встановленого рівня кваліфікації з відповідних професій, спеціальностей та спеціалізацій, а також забезпечення соціальної, психологічної та професійної адаптації в трудових колективах. План виробничого навчання або практики має наступну рекомендовану форму:

Погоджено: Затверджую:

Нач. дільниці (цеху) Заст.керівника з НВР

_________________ __________________

_________________ __________________

назва підприємства назва ПТНЗ

_________________ ___________________

підпис підпис

“___” ________200__ р. “___” _______200 __ р.



План

професійно-практичної підготовки (виробничої практики) на підприємстві або сфері послуг
Навчальна група ____________ Курс навчання______________

Професія__________________________________________________________

Майстер в/н________________________________________________________

Кількість учнів у навчальній групі ____________________________________





п/п

Прізвища та ініціали учнів (номери учнівських бригад)

Робочі місця, ділянці, види робіт робочою навчальною програмою з професійно практичної підготовки

Відмітка майстра виробничого навчання про виконання плану

1.

2.

3.

4.

Старший майстер Майстер виробничого навчання

________________________ ________________________________________

(підпис, прізвище, ініціали) (підпис, прізвище, ініціали)

Представник підприємства

_____________________________

(підпис, прізвище, ініціали)


Передвипускна практика здійснюється на заключному етапі професійної підготовки учнів та має за мету завершення професійного навчання учнів та підготовки їх до випускних іспитів та самостійної роботи в умовах виробництва. За своїми завданнями та організацією передвипускника виробнича практика суттєво відрізняється від періодів навчання, що їй передували.

Основними завданнями передвипускної виробничої практики є:



  • адаптація учнів до конкретних умов сучасного виробництва;

  • закріплення теоретичних знань і наступне вдосконалення професійних умінь і навичок;

  • оволодіння сучасними технологіями та прогресивними методами виконання робіт в умовах виробництва;

  • оволодіння досвідом передовиків і новаторів виробництва;

  • досягнення рівня продуктивності праці;

  • розвиток інтересів учнів до обраної професії і прагнення до подальшого вдосконалення своєї кваліфікації

Професійно-технічний навчальний заклад в особі керівника заходу та підприємство, що надає робочі місця або навчально-виробничі ділянки, не пізніше місця до початку виробничого навчання та виробничої практики зобов’язані укласти договір про надання робочих місць для проходження учнями виробничої (передвипускної) практики.

Технічний стан обладнання, робочі місця учнів, слухачів під час виробничого навчання та виробничої практики повинні відповідати діючим нормативним і санітарно гігієнічним нормам з охорони праці та держстандартам.

Одна із основних вимог до організації виробничої (передвипусконої) практики полягає у відповідності робочих місць програмі професійно-практичної підготовки і виробничої практики на підприємстві. Тому робочі місця для учнів, слухачів підбираються заздалегідь, а їх відповідність навчальний програмі оформляють актом відповідності робочих місць програмі практики.
Приблизна форма акту відповідності робочих місць програмі

виробничої (передвипускної) практики

  1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка