Методичні рекомендації Донецьк  2004 ббк 74. 568 Я (11)722 с 36



Сторінка2/8
Дата конвертації26.03.2016
Розмір1.57 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8

АКТ


складений “_____” ____________ 2004р.

Ми, що нижче підписалися, комісія у складі голови ___________________________

________________________________________________________________________,

(посада, прізвище, ім'я, по батькові)

членів комісії ______________________________________________________________

__________________________________________________________________________,

(посади, прізвища, ім'я, по батькові)

інженеру з техніки безпеки __________________________________________________,

(посади, прізвища, ім'я, по батькові)

склали наступний акт у тому, що “_____” _________ 2004р. проведено обслідування

робочих місць:


  1. ______________________________________________________________________

  2. ______________________________________________________________________

  3. ______________________________________________________________________

і так далі.

Обслідування проведено з метою визначення придатності перелічених робочих місць для проведення виробничої практики учнями, слухачами професійно-технічного навчального закладу.

Комісія встановила, що перелічені робочі місця відповідають вимогам техніки безпеки, охорони праці, санітарно-гігієнічним нормам, програмі виробничої (передвипускної) практики та правилам технічної експлуатації.

Виділяється наступне обладнання:



  1. ________________________________________________________________________

  2. ________________________________________________________________________

  3. ________________________________________________________________________

і так далі.

На основі вище наведеного комісія визначає можливим допустити учнів ПТНЗ для проходження виробничої (передвипускної) практики на означених робочих місцях.

Голова комісії ______________ Директор ПТУ _______________

Члени комісії________________ Старший майстер ______________



  1. ________________________ Майстер в/н___________________

  2. _______________________

Інженер з ТБ ______________

Визначений акт складається у 2-х примірниках, завіряється гербовою печаткою і зберігається у навчальному закладі на весь термін навчання і практики на виробництві.

За відсутності умов для фронтального навчання учнів окремим видам робіт складаються графіки переміщення їх по робочих місцях, в яких вказуються прізвища учнів, теми програми, назви робочих місць, дільниць, або найменування робіт та тривалість роботи на кожному робочому місці.

Зміст виробничої (передвипускної) практики визначається детальною програмою. У відповідності до дидактичних вимог приблизна структура детальної програми виробничої (передвипускної) практики має вигляд:



  1. Загальні положення та аналіз якостей попередньої професійно-практичної підготовки на момент виходу учнів на практику.

  2. Особливості організації і зміст праці учнів на підприємстві, де буде відбуватися виробнича практика.

  3. Робочі місця (виробничі ділянки) учнів та їх відповідність характеру роботи ї кваліфікаційній характеристиці практиканта.

  4. Мета і задачі виробничої (передвипускної) практики.

  5. Зміст практики (виробничі об’єкти, зміст і види робіт), приблизні обов’язки учнів.

  6. Методика вивчення та освоєння сучасної техніки, технології, передового виробничого досвіду.

  7. Організація практики та облік виконання робіт учнями.

  8. Діяльність майстра виробничого навчання ПТНЗ і інженерно-технічних робітників підприємства під час проходження учнями виробничої (передвипускної) практики.

В період виробничого навчання і виробничої практики сутність діяльності керівників навчального закладу полягає в аналізі і контролі роботи майстра виробничого навчання.

Рекомендаційна схема аналізу діяльності майстра може мати наступний вигляд:

  • Наявність детальної програми практики, аналіз її змісту.

  • Наявність і зміст плану роботи на день.

  • Наявність щоденників в учнів, аналіз правильності заповнення завдання на практику. Регулярність їх ведення. Виконання норм виробітку, об’єктивність оцінки робіт наставником. Регулярність перевірки майстром щоденника.

  • Умови виробничої практики:

  • забезпеченість учнів оплачуваними робочими місцями;

  • відповідність виду робіт, які виконують учні, програмі практики;

  • забезпечення учнів інструментом, інвентарем;

  • вивчення сучасної техніки і технології, передових методів праці;

  • робота наставників та керівників практики від виробництва з учнями;

  • вивчення учнями правила внутрішнього розпорядку підприємства;

  • проведення інструктажів з питань охорони праці, періодичність, документальне оформлення, створення безпечних умов праці, забезпечення спецодягом, спецвзуттям, спецхарчуванням;

  • надання майстром виробничого навчання методичної допомоги керівникам практики від підприємства;

  • інструктування учнів майстром виробничого навчання (періодичність і ефективність), надання допомоги учням при виконанні складних робіт;

  • відгук наставників від підприємства про рівень професійної підготовки і дисципліну учнів.

  • Висновки і рекомендації:

  • відповідність змісту робіт вимогам навчальної програми і детальної програми практики;

  • рівень професійної підготовки учнів, дисципліна, відповідальність;

  • навчальна, виховна й організаційна робота майстра;

  • стан охорони праці учнів;

  • оцінка всіх аспектів предвипускної практики в цілому.

Передвипускна виробнича практика учнів завершується виконанням кваліфікаційної (пробної) роботи, метою якої є визначення рівня оволодіння учнями професійними знаннями і практичними учнями і навичками у виконанні визначених робіт.

Державна кваліфікаційна атестація –це завершальний етап навчально-виробничого процесу, що здійснюється відповідно до Закону України “Про професійно-технічну освіту” і включає:

  • кваліфікаційну пробну роботу, яка відповідає вимогам освітньої кваліфікаційної характеристики випускника ПТНЗ відповідного кваліфікаційного рівня;

  • державний кваліфікаційний іспит; захист дипломного проекту або творчої роботи, що його замінює.

Державна кваліфікаційна атестація здійснюється відповідно до затвердженого керівником ПТНЗ розкладом.

Роботою майстра виробничого навчання на виробничих об’єктах керує директор ПТНЗ, його заступники і старший майстер. Контроль ефективності роботи майстра керівником ПТНЗ може бути фронтальним або тематичним.

При фронтальному контролі керівництво ПТНЗ перевіряє підготовку майстра виробничого навчання до занять, виконання програми практики, якість професійних З,У,Н учнів, ведення плануючої та обліково-звітної документації, інші сторони діяльності майстра на підприємстві.

Метою тематичного контролю може бути перевірка забезпечення учнів робочими місцями, завантаження їх роботами, передбаченими програмою практики, оплата праці, навчання учнів прийомам та методам, праці передовиків і новаторів виробництва, якість виконання учнями робіт, дотримання учнями технологічної і трудової дисципліни.

Контроль за навчанням і практикою та облік успішності учнів є основними засобами підвищення якості навчання і вдосконалення організації і проведення виробничої практики.


3. МЕТОДИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ КЕРІВНИКІВ ПРОФЕСІЙНИХ

НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ
3.1. Завдання, зміст і структура методичної роботи у професійному

навчальному закладі
Процес професійного навчання і виховання передбачає здійснення комплексу взаємопов'язаних організаційно-педагогічних, науково-методичних, соціальних і правових заходів, спрямованих на реалізацію змісту освіти відповідно до певного кваліфікаційного рівня майбутніх робітників. Цей процес реалізується на основі особистісно-діяльнісної парадигми сучасної освіти і передбачає духовний розвиток, формування національної свідомості, почуття професійної честі і гідності, вміння працювати індивідуально і в робочому колективі.

У відповідності до Концепції розвитку сучасної системи ПТО наукове, науково-методичне та інформаційне забезпечення передбачає дослідження з проблем професійної освіти і навчання, оновлення навчально-програмних, методичних, дидактичних, інформаційних матеріалів та засобів навчання, узагальнення та впровадження передового педагогічного та виробничого досвідів.

Модернізація ПТО зумовлює необхідність формування якісно нового типу керівника навчального закладу, який органічно поєднує функції організатора, педагога і вихователя. Особливого значення у становленні керівника нового типу набуває система вдосконалення його професійної майстерності, психолого-педагогічна та науково-методична підготовка, соціально-політична активність та творчий підхід до підготовки кваліфікованих робітничих кадрів.

Науково-методична робота в дидактиці розглядається "…як цілісна, основана на досягненнях науки, передового педагогічного досвіду і на конкретному аналізі навчально-виховного процесу система взаємопов'язаних дій і заходів, спрямованих на всебічне підвищення кваліфікації та професійної майстерності педагога, на розвиток та підвищення творчого потенціалу педагогічного колективу в цілому, а в кінцевому розрахунку   на розвиток і досягнення позитивних наслідків навчально-виховного процесу, оптимального рівня навчання, виховання і розвитку учнів" [35].

Основні завдання методичної роботи в професійних навчальних закладах різного типу визначаються положеннями "Про професійно-технічний навчальний заклад", "Про методичну роботу у професійно-технічному навчальному закладі", іншими нормативними документами з урахуванням досвіду педагогічних працівників, можливостей закладу, перспектив його розвитку.



Основними завданнями методичної роботи є:

  • вивчення та аналіз стану навчально-виробничого і виховного процесів ПТНЗ;

  • організаційне та науково-методичне забезпечення програм розвитку професійного навчального закладу;

  • удосконалення змісту, форм і методів навчання і виховання учнівської молоді, забезпечення єдності, організаційного взаємозв’язку загальноосвітньої та професійної підготовки слухачів на основі гнучкості, наступності, прогностичності, ступеневого характеру професійної освіти;

  • розвиток педагогічної та професійної майстерності педагогічних працівників, їх загальної культури, створення мотивації умов до професійного вдосконалення;

  • інформаційне забезпечення педагогічних працівників з проблем освіти, педагогіки, психології, інформування про досягнення науки і техніки, передового педагогічного та виробничого досвідів;

  • організаційно-методична допомога у розвитку педагогічної творчості, експериментально-дослідницької роботи, впровадження результатів наукових досліджень, передового досвіду, педагогічних і освітніх технологій тощо;

  • створення комплексно-методичного забезпечення предметів і професій, розробка і видання навчальних та методичних посібників, рекомендацій, наочних засобів навчання;

  • забезпечення інтеграції навчального процесу, науки і практики;

  • підготовка до атестації педагогічних працівників.

Основні принципи методичної роботи:

  • демократизація та гуманізація навчального процесу;

  • цільовий підхід до організації науково-методичної роботи відповідно до програмних цілей ПТНЗ та напрямків його діяльності;

  • організація роботи з педагогічними кадрами на основі урахування потреб та реального рівня професійної компетентності;

  • системність та систематичність;

  • науковість;

  • оперативність та мобільність;

  • прогностичність та випереджувальний характер;

  • оптимальне поєднання індивідуальних та колективних форм методичної діяльності;

  • пріоритет знань та моральних цінностей.

Розробляючи систему методичної роботи в ПТНЗ різних типів, слід враховувати особливості змісту та організації навчально-виховного процесу в кожному з них, а також відповідні зміни в управлінні підготовкою, перепідготовкою та підвищенні кваліфікації робітничих кадрів.

Структуру методичної роботи в професійному навчальному закладі можна визначити через концепцію діяльності ПТНЗ (табл.3).



Вищим органом самоврядування в ПТНЗ є конференція (або загальні збори педагогічного колективу), яка визначає основні напрямки розвитку навчального закладу, підвищення якості та ефективності підготовки робітничих кадрів, залучення додаткових фінансових асигнувань до зміцнення матеріально-технічної бази. На конференції затверджується статут училища, створюються постійні або тимчасові комісії та ради з різних напрямків навчально-виробничої і виховної діяльності, а також визначаються їх повноваження.

Вищим колегіальним органом ПТНЗ, який координує питання навчально-виробничої, науково-методичної і виховної діяльності, є педагогічна рада.

Педагогічні (методичні) ради обговорюють та здійснюють вибір змісту професійної освіти з урахуванням особливостей типу навчального закладу, її члени аналізують різні моделі навчальних планів, програм, альтернативних підручників, пропозиції щодо професійно-практичної підготовки і виробничої (передвипускної) практики учнів, обговорюють та визначають найдоцільніші форми і методи організації навчально-виробничого і виховного процесів та способи їх реалізації.



Головою педагогічної ради є директор професійного закладу.

Таблиця 3

Структура методичної роботи у ПТНЗ


п/п

Напрями методичної

роботи

Зміст методичної роботи

1

2

3

1.

Організаційно-методичне забезпечення програм розвитку ПТНЗ

  • прогнозування перспектив розвитку ПТНЗ стосовно нових напрямів підготовки робітників, нових технологій навчання;

  • осмислення теоретичного та методичного фундаменту педагогічної діяльності;

  • розробка конкретних програм впровадження визначених проблем.




Продовження табл. 3

1

2

3

2.

Реалізація нового змісту професійно-технічної освіти

  • осмислення соціального замовлення на підготовку робітничих кадрів;

  • розробка кваліфікаційних характеристик, змісту професійної освіти, програм предметів, професійно-практичної підготовки, практики, переліку навчально-виробничих робіт тощо;

  • розробка навчальних посібників, КМЗ, методичних розробок;

  • використання нових технологій навчання.

3.

Інформаційне забезпечення педагогічних працівників

  • організація вивчення документів уряду, Міністерства освіти і науки, обласного управління освіти;

  • діагностика інформаційних потреб педпрацівників;

  • створення та систематичне поповнення довідково-пошукового апарату (каталоги, картотеки);

  • організація служби НТПІ, інформаційної роботи бібліотеки, педкабінету, методкабінету;

  • індивідуальне інформування;

  • виставка нових надходжень методичної літератури;

  • тематична виставка;

  • огляд джерел інформації;

  • день інформації;

  • система вибіркового поширення інформації.

4.

Підвищення професіоналізму педагогічних працівників

  • визначення реального рівня професійної компетентності педагогів (діагностування, спостереження, анкетування, бесіди, експертна оцінка, аналіз результатів діяльності);

  • розробка індивідуальних планів професійного вдосконалення педагогів;

  • колективні форми методичної роботи;

  • групові форми методичної роботи;

  • індивідуальні форми методичної роботи;

  • самоосвітня робота;

  • впровадження ППД.

5.

Експериментально-дослідна робота

  • впровадження педагогічних інновацій, нових методик, систем навчання;

  • розробка нових технологій навчання, їх експериментальна перевірка;

  • розробка особистих методик навчання;

  • апробація нових програм, підручників і посібників, створення авторських;

  • організація роботи творчих колективів педагогів;

  • організація роботи проблемних груп педагогів.

6.

Атестація

  • атестація педагогічних працівників;

  • атестація учнів;

  • атестація робочих місць, професій.

До складу педагогічної ради входять керівники ПТНЗ, старший майстер, викладачі, майстри виробничого навчання, методист, психолог, вихователі, інші працівники ПТНЗ, представники громадських установ, роботодавці   замовники кадрів, батьки. Склад педагогічної ради затверджується директором професійного навчального закладу.

Робота педагогічної ради проводиться відповідно до плану, який складається, як правило, на весь навчальний рік та затверджується на першому засіданні педради.

Педагогічна рада скликається не рідше одного разу на два місяці. При необхідності проводяться позачергові засідання. З питань, які обговорюються, виносяться рішення з визначенням термінів і виконавців, а також осіб, що здійснюють контроль за їх виконанням.

Організацією роботи з виконання рішень та рекомендацій педагогічної ради здійснює голова ради. З найбільш важливих рішень педагогічної ради видаються окремі накази.

Діловодство педагогічної ради веде секретар, який обирається з членів ради на навчальний рік та працює на громадських засадах. Протоколи засідань підписуються головою та секретарем. У протоколі фіксується його номер, дата засідання, кількість присутніх, порядок денний, короткий зміст виступів, пропозицій, зауважень та прийняте рішення. До протоколу додаються матеріали з питань, що обговорювалися. Протоколи засідань педагогічної ради зберігаються у справах професійного навчального закладу протягом десяти років.

Для реалізації завдань, висунутих конференцією (загальними зборами) та педагогічною (методичною) радою, у ПТНЗ створюються предметні секції або методичні комісії.

Методичні комісії професійних навчальних закладів створюються при наявності трьох та більше викладачів, майстрів виробничого навчання певного предмету (професії) або споріднених предметів (груп професій).

У випадку, коли в ПТНЗ менше трьох педагогів певного предмету (професії), створюються міжпредметні (міжпрофесійні) циклові комісії. Методичні комісії створюються на навчальний рік і проводять засідання, як правило, щомісячно.

Керівництво роботою методичних комісій здійснюють голови комісій, які обираються з найбільш досвідчених педагогів.

Керівники закладів є членами методичних комісій відповідно до профілю їх викладацької діяльності або професії.



У необхідних випадках до роботи методичної комісії залучаються працівники наукових установ, вищих навчальних закладів (ІІІ, ІV рівнів акредитування), загальноосвітніх шкіл, спеціалісти підприємств   замовників кадрів та інші особи.

Основним змістом методичної роботи в професійному навчальному закладі є:

  • розробка, розгляд робочої навчально-програмної документації, її аналіз, внесення коректив (в обсязі регіонального компоненту) у навчальні програми;

  • оновлення змісту навчання і виховання, забезпечення взаємозв’язку загальноосвітньої і професійної підготовки учнів та слухачів, внесення відповідних коректив до робочих навчальних планів і програм, поурочно-тематичних планів;

  • вивчення і використання в навчальному процесі нових педагогічних і виробничих технологій, передового досвіду навчання та виховання, аналіз результатів цієї роботи;

  • проведення роботи з комплексно-методичного забезпечення навчально-виробничого процесу засобами навчання, розробка методичних рекомендації з ефективного використання дидактичних матеріалів, створення необхідних засобів навчання тощо;

  • аналіз стану і результатів навчально-виробничого та виховного процесів, якості знань, умінь і навичок учнів, рівня їх вихованості і професійної культури;

  • аналіз результатів перевірок професійного навчального закладу, внутрішнього контролю, розробка пропозицій та рекомендацій з поліпшення викладання окремих навчальних дисциплін;

  • організація наставництва, надання допомоги молодим педагогічним працівникам з проведення занять, позаурочних заходів, організація взаємовідвідування занять, відкритих уроків та їх обговорення;

  • організація та проведення конкурсів, олімпіад з предметів та професій, семінарів-практикумів, позанавчальних виховних заходів тощо.

Методична робота на сучасному рівні розвитку системи ПТО повинна набувати поглибленого наукового змісту. Інформація про науково-методичну роботу в ПТНЗ може бути представлена у вигляді схеми та прикладу її заповнення (табл.4).
1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка