Методичні рекомендації Донецьк  2004 ббк 74. 568 Я (11)722 с 36



Сторінка6/8
Дата конвертації26.03.2016
Розмір1.57 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8

Результати аналізу уроків виробничого навчання


п/п

Показники якості

Оцінка

(в балах або %)

Дата відвідування

1

2

3

4

5

1

Якість знань умінь учнів













  • Якість відповідей учнів













  • Якість умінь і навичок учнів













  • Активність і самостійність учнів













  • Проблемність питань учнів













  • Вміння працювати з інструкційними документами.













  • Уміння користуватися інструментами, пристроями













  • Уміння працювати на обладнанні (верстатах, машинах)













  • Правильність виконання трудових прийомів учнями













  • Продуктивність праці (виконання норм часу, норм виробітку)













  • Якість виконання практичних завдань













  • Організація робочого місця













  • Дотримання безпечних умов праці










2

Методична майстерність майстра













  • Застосування сучасних педагогічних технологій













  • Вивчення на уроці новітніх виробничих технологій













  • Використання ефективних методів навчання під час демонстрації трудових прийомів і операцій.













  • Рівень проблемності уроку













  • Ефективність використання дидактичних засобів навчання













  • Виробнича спрямованість уроку













  • Реалізація зв'язку зі спеціальними предметами













  • Наявність атмосфери емоційно-позитивного настрою













  • Психологічна підготовка учнів.













  • Раціональність добору навчальних завдань













  • Всебічність реалізації дидактичних цілей уроку













  • Чіткість, логічність, доступність пояснень майстра













  • Аналіз типових помилок учнів













  • Формування ділових взаємин між учнями













  • Коректність майстра










3

Організація занять













  • Організація готовності майстерні













  • Організація готовності учнів до уроку













  • Чіткість організації діяльності на уроці













  • Взаємоконтроль учнів













  • Проведення оцінки знань учнів













  • Видача домашнього завдання










4.5. Рекомендації щодо проведення самоаналізу відкритого уроку
У педагогічній практиці сформувалась загальна послідовність обговорення та аналізу уроків, у відповідності до якої першим аналізує урок його автор. У процесі самоаналізу він має можливість розповісти про власне враження від уроку, пояснити, які завдання були поставлені на уроці та як він оцінює результати їх реалізації.

Рекомендуємий перелік питань для самоаналізу уроків педагогами може бути наступним:

  • Назвіть тему програми, тему уроку, його значення для формування знань і вмінь учнів.

  • Охарактеризуйте навчальні можливості групи: здатність до навчання і працездатність, рівень успішності з предмету.

  • Сформулюйте комплексну мету уроку, обґрунтуйте взаємозв’язок і взаємозалежність навчальних, розвиваючих і виховних цілей і задач уроку.

  • Поясніть вибір типу і виду уроку.

  • Охарактеризуйте зміст навчального матеріалу на уроці: як Ви використовували додаткові літературні джерела, яким чином реалізовані міжпредметні зв’язки.

  • Які технології навчання були застосовані на уроці? Чим обумовлен їх вибір?

  • Обґрунтуйте доцільність обраних Вами методів і засобів навчання. Які фактори вплинули на їх вибір (зміст навчального матеріалу, навчальні можливості учнів, рівень, на якому повинні бути сформовані знання тощо).

  • Які форми організації навчальної діяльності Ви використовували і як це вплинуло на навчальну діяльність учнів?

  • Як Ви реалізували на уроці принцип диференціації й індивідуалізації навчання?

  • Чи вдалося Вам встановити взаємозв’язок між етапами уроку?

  • Які прийоми і способи Ви використовували для активізації пізнавальної діяльності учнів на всіх етапах уроку?

  • Як була організована самостійна робота учнів і як це вплинуло на їх рівень досягнутих знань і умінь?

  • Охарактеризуйте морально-психологічні умови на уроці.

  • Обґрунтуйте вибір змісту домашнього завдання, вибір критеріїв для його диференціювання.

  • Чи досягли Ви поставлених цілей і задач уроку, як реальний результат співвідноситься із запланованим?

  • В чому, на Ваш погляд, причина недоліків уроків?

Запропонований перелік питань для самоаналізу характеризує урок як цілісну систему, він може бути відкоригований у відповідності до типу уроку та його професійної спрямованості.

5. РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОЦІНКИ НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

Структура діяльності професійно-технічного навчального закладу має складний характер, обумовлений єдиним, багатогранним та динамічним педагогічним процесом. За період навчання необхідно:



  • підготувати кваліфікованого і конкурентноздатного на ринку праці робітника, спроможного вирішувати складні професійні проблеми в межах компетенції;

  • надати учню (якщо це потрібно) загальну середню освіту;

  • сформувати особистість учня як активного, національно свідомого громадянина.

Успішне вирішення цих навчально-виховних завдань неможливе без впровадження інноваційних освітніх технологій, підвищення педагогічної інтелектуальної культури, подолання установлених стереотипів та консерватизму в педагогічній діяльності. Слід враховувати, що стратегічним напрямом вдосконалення професійно-технічної освіти є забезпечення нового рівня якості підготовки робітничих кадрів, який забезпечує їх швидку адаптацію до змінних умов професійної діяльності.

Реалізація цих завдань у відповідності до сучасних соціально-економічних вимог покладена на педагогічні колективи професійно-технічних навчальних закладів.


5.1. Рівні професійної компетентності педагогічних працівників
Однією з головних функцій керівника ПТНЗ є аналіз, оцінка та контроль навчально-методичної діяльності педагогічних працівників з метою корегування та забезпечення їх відповідного рівня фахової спеціалізації, методичної та психолого-педагогічної підготовки, підвищення ефективності праці.

Навчально-виробничий процес в ПТНЗ включає теоретичну та практичну підготовку і характеризується наступними чинниками:



  • орієнтованість учнів на одержання конкретної професії;

  • виробниче навчання та виробнича праця учнів є складовою педагогічного процесу в ПТНЗ;

  • професійна спрямованість загальнотехнічних дисциплін;

  • необхідність встановлення міжпредметних зв’язків або інтегрування загальнотехнічних та спеціальних дисциплін;

  • різнорідність педагогічного колективу (викладачі загальнотехнічних, загальноосвітніх та спеціальних дисциплін і майстри виробничого навчання).

За даними роботи [15] запропоновано основною характеристикою педагога вважати його професійну компетентність, що визначається як праця, в якій на високому рівні виконується педагогічна діяльність, педагогічне спілкування, реалізується особистість педагога та досягаються високі результати в навчанні, розвитку та вихованні учнів.

Рівні професійної компетентності в залежності від результативності навчально-методичної діяльності викладачів та майстрів виробничого навчання за думкою Кузьміної Н.В. [13] можна визначити наступною градацією: дуже низький - репродуктивний, низький - адаптивний, середній - локально-моделюючий, високий   системно-моделюючий, дуже високий   творчий (табл.11).



Таблиця 11
Рівні професійної компетентності педагогічних працівників [13]


Рівень професійної компетентності

Критерії результативності педагогічної діяльності

1

2

Дуже низький (репродуктивний)

Здатний розповісти те, що знає сам без врахування підготовленості учнів. Навчальну літературу використовує мінімально. Зміст навчання обирається стихійно, тому воно є простою концентрацією інформації. Переважають інформаційні методи пояснення, коли учні пасивно сприймають навчальний матеріал. Організаційна структура уроку нечітка. Спроектована модель занять має декларативний характер.

Низький (адаптивний)

Вміє адаптувати інформацію до особливостей аудиторії. Мета і структура занять визначаються адекватно рівню підготовленості учнів, однак не має навички варіювати методами і способами навчально-пізнавальної діяльності. Методи активізації використовує рідко.

Середній (локально-моделюючий)

Володіє стратегією навчання учнів з окремих тем навчальної дисципліни. Мету і задачі навчання може обґрунтувати, однак не визначає рівнів засвоєння знань, умінь і відповідних їм методів навчання. Переважають традиційні методи навчання і контролю знань. Активізація діяльності учнів проводиться без глибокого дидактичного обґрунтування.

Високий (системно-моделюючий)

Володіє стратегією викладання дисципліни в цілому. Ціль, задачі і структура занять обґрунтовані з урахуванням навченості учнів, моделі їх майбутньої професійної діяльності, ролі навчального матеріалу в курсі, враховує міжпредметні зв'язки. Моделює рівень засвоєння знань за темою і відповідні йому форми, методи навчально-пізнавальної діяльності учнів і контролю. Переважають пошукові і проблемні методи навчання.

Дуже високий (творчий)

Володіє стратегією виховання учнів у процесі викладання дисципліни. Ціль, задачі і структура занять формуються відповідно до вимог щодо розумової діяльності учнів. Розроблені системи завдань з урахуванням диференційованого підходу до учнів. Форми і методи роботи відповідають рівням засвоєння знань і умінь. Переважають активні, проблемні методи навчання.

Ефективна організація навчально-виробничого процесу в ПТНЗ може бути досягнута за умови високої професійної компетентності та педагогічної майстерності.



Педагогічну майстерність можна розглядати як набір наступних якостей [38]:

  • уміння розглядати процеси навчання, виховання і розвитку в їх діалектичному зв’язку та єдності;

  • вміння зацікавити учнів новим навчальним матеріалом;

  • забезпечення індивідуального і диференційованого підходу до особистості учня;

  • побудова взаємовідносин з навчаємими на підставі гуманізму та демократизму;

  • вміння поєднувати теоретичні та практичні питання при викладанні навчальної дисципліни;

  • використання новітніх виробничих технологій при формуванні змісту навчання;

  • володіння інноваційними технологіями навчання та впровадження їх в навчальний процес;

  • досконале володіння навчальним матеріалом, ораторськими здібностями, культурою мови;

  • критичне мислення, чітка громадська позиція;

  • уникнення шаблону при проведенні занять.

Контроль якості навчально-виробничого процесу в ПТНЗ доцільно розглядати з позиції системного підходу, тобто оцінювати якість навчання учнів, якість викладання теоретичних дисциплін, ефективність діяльності майстра на уроках виробничого навчання та в період виробничої практики.

При здійсненні контролю за навчально-виробничим процесом можна рекомендувати використовувати такі методи:

  • вивчення та аналіз плануючої документації педагогічних працівників: робочих навчальних програм з навчальних дисциплін і професійно-практичної підготовки, детальної програми практики, поурочно-тематичних планів, переліку навчально-виробничих робіт, планів уроків теоретичного та виробничого навчання; планів лабораторно-практичних робіт;

  • ознайомлення з особистими документами педагогів з підготовки до занять: конспектами, дидактичним забезпеченням уроків, роздатковим навчальним матеріалом тощо;

  • оцінка та самооцінка діяльності педагогічних працівників за критеріями, обговореними на методичних комісіях;

  • відвідування та аналіз уроків теоретичного та виробничого навчання;

  • оцінка діяльності майстра виробничого навчання в період виробничої практики;

  • бесіда з педагогічними працівниками щодо підсумків аналізу відвідування занять та перспективних напрямів їх педагогічної діяльності;

  • анкетування учнів та аналіз отриманої інформації;

  • проведення контрольних письмових та практичних робіт, їх оцінювання та аналіз підсумків.


5.2. Система рейтингового оцінювання результативності роботи

педагогічних працівників
Як свідчить огляд літературних джерел та ознайомлення з практичним досвідом роботи навчальних закладів, однією з форм контролю, яка сприяє вдосконаленню педагогічної майстерністю можна вважати рейтингове оцінювання роботи педагогічних працівників [16].

Для визначення рейтингу роботи педагогічних працівників можна рекомендувати розробляти індивідуальні плани, які мають декілька розділів (табл.12-16). Кількість рейтингових балів за виконання конкретного виду діяльності обирають методичні комісії за професіями.



Таблиця 12
Результати навчальної діяльності педагогічного працівника


п/п

Назва дисципліни

Група

Кількість учнів

Кількість оцінок

Успішність групи

Якість навчальної роботи

10-11

7-8

5-4

2-3































Можна запропонувати наступну шкалу оцінювання:


Успішність групи, бали (за 12 бальною

шкалою оцінювання)

Якість навчальної роботи, бали

10-11

20

7-8

15

5-4

10

2-3

5


Таблиця 13

Методична робота педагогічного працівника



п/п

Вид роботи

Термін виконання

Обсяг та якість виконання

Рекомендована максимальна кількість балів

Виставлено балів

1

2

3

4

5

6

1.

Написання, підготовка до видання (перевидання)
















  • підручників







30







  • електронних підручників







30







  • навчальних посібників







20







  • методичних рекомендацій







20













10







  • сценаріїв нестандартних уроків







10







  • сценаріїв виховних заходів







10




2.

Створення навчально-методичного забезпечення:
















  • уроків теоретичного навчання







10







  • уроків виробничого навчання







10







  • лабораторно-практичних робіт







10







  • виробничої практики







10




3.

Підготовка комп’ютерного програмного забезпечення навчальних дисциплін







20




4.

Розробка:
















  • завдань для підсумкового або тематичного контролю







5







  • завдань для проведення тестового контролю







5







  • екзаменаційних білетів










5




Продовження табл.13

1

2

3

4

5

6

5.

Розробка та впровадження в навчальний процес наочних засобів (схем, діаграм, опорних конспектів, слайдів, кодограм тощо)







5-20




6.

Участь у роботі методичних комісій, семінарах, конференціях тощо







10




7.

Підготовка публікацій:
















  • у науково-методичні збірники







10







  • у періодичну пресу







10







  • у педагогічні журнали







10




8.

Проведення:

  • відкритих занять по обміну педагогічним досвідом;

  • відкритих виховних годин;

  • тематичних вечорів






10

10


10




9.

Підготовка учнів до:
















  • участі в олімпіадах







5-10







  • участі в конкурсах професійної майстерності







5-10







  • конференціях







5-10




10.

Керівництво підготовкою експонатів на виставки технічної творчості







5-10




11.

Відвідування відкритих занять з обговоренням на засіданнях методичної комісії







2 (за 1 заняття0




12.

Інше














Таблиця 14

Організаційна робота педагогічного працівника

п/п

Вид роботи

Термін виконання

Обсяг та якість виконання

Рекомендована максимальна кількість балів

Виставлено балів

1.

Підготовка доповідей та повідомлень на засідання педрад, методичних комісій, конференцій, семінарів тощо







20




2.

Керівництво методичною комісією







20




3.

Керівництво гуртком







10




4.

Участь у профорієнтаційної роботі







10




5.

Участь у допрофесійної підготовки учнів ЗОШ







10




6.

Інше















Таблиця 15

Культурно-виховна робота педагогічного працівника


п/п

Вид роботи

Термін

виконання

Обсяг та якість виконання

Рекомендована максимальна кількість балів

Виставлено балів

1.

Організація та проведення позанавчальних виховних заходів







5




2.

Участь у спортивних заходах







5




3.

Робота з бібліотекою







5




4.

Робота в гуртожитку







5




5.

Робота з батьками







5




6.

Індивідуальна робота з учнями







10




7.

Інше














Таблиця 16

Робота з підвищення кваліфікації педагогічного працівника


Вид роботи

Термін виконання

Обсяг та якість виконання

Рекомендована максимальна кількість балів

Виставлено балів

Підвищення кваліфікації:







5




ФПК







5




Стажування за фахом







5




Самоосвіта







5-10




Навчання в магістратурі







20




Навчання в аспірантурі







20




Навчання на педфаці







20




Інше














5.3. Самооцінка професійної діяльності педагогічними працівниками
Рівень навчально-виробничої та виховної роботи в професійно-технічному навчальному закладі значною мірою залежить від його соціального потенціалу. За даними роботи [10] соціальний потенціал можна визначити як результативність педагогічної праці колективу училища, яка обумовлена його професійними знаннями, досвідом, суспільною активністю, професійною та організаційною культурою, готовністю та здібностями вирішувати важливі питання навчання та виховання учнів. В сучасних суспільно-економічних умовах до цього визначення, на наш погляд, слід додати наступні положення. Для постіндустріального (інформаційного) суспільства пріоритетними напрямами розвитку професійної освіти визначені: інтелектуалізація професійної освіти, впровадження в навчально-виробничий процес науково-технічних досягнень та новітніх технологій, особистісно-орієнтований підхід в навчанні та вихованні. Тому доцільно додати до поняття "соціальний потенціал" володіння педагогічними працівниками інноваційними педагогічними технологіями та постійне оновлення та поглиблення професійних знань з питань використання новітніх виробничих технологій за фахом.

В процесі підвищення професійної компетентності важливе місце займає самовдосконалення та індивідуальна робота педагогічних працівників, що базується на наступних положеннях:

  • не можна вдосконалити свою педагогічну майстерність, не аналізуючи постійно власної методики та не прагнучи її покращити;

  • не можна вдосконалити свою методику викладання без використання передового педагогічного досвіду;

  • самовдосконалення педагога   це творчий та постійний процес.

В діючій педагогічній практиці для оцінки якості навчально-виховного процесу широко використовують анкетування. Анкетування педагогів здійснюється з метою оцінки ефективності методики навчання, володіння інноваційними методами навчання, рівня засвоєння учнями навчального матеріалу тощо.

Вимоги до анкетування можна представити таким чином [16]:

  • мета анкетування повинна бути чітко визначена;

  • зміст питань повинен відповідати меті анкетування;

  • питання повинні бути прості та зрозумілі;

  • бажано передбачити однозначні відповіді;

  • не повинно бути неоднозначного тлумачення запитань;

  • за умови дотримання педагогічного такту при анкетуванні учнів не рекомендується ставити прямі запитання про якість викладання;

  • анкетування учнів проводити анонімно.

Пропонуємо орієнтовну схему питань, які дозволять педагогічному працівнику провести самооцінку своєї діяльності на уроці ( табл. 17).

Таблиця 17

Самооцінка діяльності педагога на уроці


п/п

Питання для самооцінки

Відповідь, бали

1

2

3

1.

Учням зміст навчального матеріалу, який розглядався на уроці, зрозумілий:

  • повністю (3);

  • частково (2);

  • не зрозумілий (0).







2.

Учні можуть відтворити трудові прийоми та операції, які вивчали на уроці:

  • повністю (3);

  • частково (2);

  • не можуть (0).







3.

Ви вважаєте, що зміст навчального матеріалу викладався в логічній послідовності та доступній формі:

  • повністю (3);

  • частково (2);

  • ні (0).




4.

В ході заняття:

  • досягнуто повного контакту з учнями (3);

  • учні нейтральні (2);

  • відчувалась напруга (0).




Продовження табл. 17

1

2

3

5.

В ході заняття Ви намагались, щоб:

  • учні повністю засвоїли навчальний матеріал, все законспектували (3);

  • конспектувати повинні всі, а зрозуміють ті, кому цікаво (2);

  • достатньо вести конспекти (1).




6.

Ви обираєте методи навчання з урахуванням:

  • змісту та підготовленості учнів (3);

  • використовуєте традиційні методи (2);

  • використовуєте ті методи, які дозволяє ліміт часу (1).




7.

Чи є необхідність використовувати на даному занятті ТЗН, наочність:

  • є необхідність, використовувались (3);

  • є необхідність, немає можливості (2);

  • немає необхідності (1).




8.

Зміст навчального матеріалу на уроці був зрозумілий, бо:

  • підтверджувався зв’язком з практикою та досвідом учнів (3);

  • для повного зрозуміння прикладів було недостатньо (2);

  • немає необхідності наводити приклади (1).







9.

На Ваш погляд, Вам вдалось пробудити зацікавленість до даної теми:

  • у більшості учнів (3);

  • у деяких учнів (2);

  • не вдалось зацікавити аудиторію (1).




10.

У процесі уроку учні працювали:

  • творчо (3);

  • частково-пошуковим методом (3);

  • репродуктивно (2);

  • в залежності від рівня їх підготовленості (2).




11.

На Ваш погляд, вдалось досягти мети уроку:

  • повністю (3);

  • заняття не вдалось (1).




12.

Чи вдалось Вам використати сучасні технології навчання на уроці:

  • так (3);

  • частково, це зумовлено об’єктивними причинами (2);

  • ні, тому що це не планувалось (1).




13.

Зміст навчального матеріалу вміщував дані про новітні технології виробництва:

  • так (3);

  • частково, із-за ліміту часу (2);

  • ні, тому що я не маю цієї інформації (1).




14.

Ваша робота на уроці може бути охарактеризована, як:

  • повна самовіддача (3);

  • оптимальна трата сил та емоцій (2);

  • робота, яка не потребує морального та фізичного напруження (1).



З метою контролю якості навчання можна також запропонувати анкетування учнів щодо їх оцінки уроку. Рекомендуємо таке анкетування проводити анонімно.

Насамперед треба мати на увазі, що таке анкетування потрібно не тільки з точки зору виявлення недоліків в роботі педагогічного працівника та наступного "покарання", але більшою мірою анкетування учнів слід розглядати як засіб корегування педагогічної діяльності, який дозволить своєчасно визначити та виправити недоліки. Але ж рекомендуємо враховувати елемент суб’єктивності в оцінюванні учнями діяльності педагогів, який може бути пов’язаний з їх недостатньою підготовленістю та низьким рівнем знань та умінь. Пропонуємо Вам при аналізі анкет визначати частоту відповідей, що дозволить об’єктивніше оцінювати вірогідність відповідей респондентів. Тематику питань треба розробляти таким чином, щоб вони повністю відображали зміст уроку.

Орієнтовний перелік питань для оцінки уроку учнями наведено в табл. 18.



Таблиця 18

Оцінка учнями якості навчання (анкета)


п/п

Питання для анкетування учнів

Відповідь, бали

1

2

3

1.

Мета, зміст і подальша практична робота на уроці Вам:

  • повністю зрозумілі (3);

  • частково (2);

  • не зрозумілі (0).




3.

На уроці Ви відчували:

  • повний контакт з викладачем, Ви працювали разом (3);

  • Вам було байдуже, Ви були нейтральні (20;

  • нервозність, пригніченість (0).




4.

На даному занятті, на Ваш погляд:

  • доцільно було використати ТЗН, наочність, тому вони використовувались (3);

  • для повного розуміння навчального матеріалу Вам не вистачало ТЗН, наочності (2);

  • немає необхідності у використанні ТЗН та наочності (1).




5.

Зміст навчального матеріалу мені був зрозумілим й цікавим, тому, що:

  • був пов’язан з теоретичним матеріалом, практикою, наводилась велика кількість прикладів (3);

  • для повного розуміння навчального матеріалу не вистачало прикладів та зв’язку з практичною діяльністю (2);

  • немає необхідності у прикладах (1).




6.

В ході уроку у Вас:

  • постійно зростала зацікавленість до навчального матеріалу (3);

  • інколи було цікаво (2);

  • не було цікаво на уроці (1).




7.

В процесі уроку Ви:

  • активно працювали, брали участь в обговоренні навчальних питань (3);

  • ви все розуміли, але ж були пасивні (2);

  • працювали на уроці, не поглиблюючись у сутність навчального матеріалу (1).




8.

Ви активно працювали на уроці тому, що:

  • урок проводився нетрадиційно (3);

  • педагог пропонував вирішити конкретні виробничі ситуації (3);

  • вам було цікаво знаходити вирішення проблемних питань (3);

  • проводилось моделювання Вашої майбутньої професійної діяльності (3);

  • використовувались елементи дидактичних ігор (2);

  • я розумів, що ця тема уроку важлива для моєї професійної діяльності (2);




Продовження табл. 18

1

2

3




  • мені було байдуже (1).




9.

Ви вважаєте, що:

  • зміст уроку містить інформацію про сучасні виробничі технології (3);

  • приводились окремі приклади, пов’язані з використанням сучасних виробничих технологій (2);

  • про сучасні виробничі технології педагог не розповідав (10).




10.

Ваша робота на уроці може бути охарактеризована, як:

  • повна самовіддача (3);

  • оптимальне старанне відношення (2);

  • робота на уроці не потребувала напруження (1).




Програму комплексної перевірки результативності професійної діяльності педагогічних працівників можна представити в наступному вигляді (табл.19).

Таблиця 19

Програма комплексної перевірки професійної діяльності педагогічних

працівників


п/п

Зміст перевірки

Форми та методи перевірки

1

2

3

1.

Додержання положень статусу ПТНЗ, правил внутрішнього розпорядку

Спостереження на уроках. Аналіз навчально-виробничої та виховної роботи педагога

2.

Підготовка до уроків і позакласної роботи

Перевірка планів уроків, матеріально-технічного та дидактичного забезпечення уроків

3.

Виконання навчальних програм з навчальних дисциплін або виробничого навчання

Аналіз журналів, поурочно-тематичних планів, переліків навчально-виробничих робіт, конспектів учнів

4.

Результативність навчальної роботи, її навчальна, розвиваюча, виховна значущість

Відвідування та аналіз уроків, визначення науково-методичного рівня викладання навчальної дисципліни, комплексно-методичного забезпечення уроків, контроль успішності учнів

5.

Рівень знань, умінь та навичок учнів, уміння застосовувати їх на практиці

Спостереження на уроках, ознайомлення з журналами та конспектами педагогічних працівників. Проведення контрольних робіт

6.

Формування інтересу до навчальної дисципліни

Анкетування учнів, співбесіда з учнями

7.

Відповідність використовуємих технологій навчання вимогам сучасної освітньої парадигми


Відвідування та аналіз уроків, знайомство з педагогічним досвідом, вивчення методичних розробок уроків, співбесіда. Відвідування засідань циклових методичних комісій за професіями.

8.

Позакласна робота педагогічного працівника, робота з батьками учнів


Ознайомлення з планом роботи, планами гурткової роботи, індивідуальними планами роботи. Відвідування батьківських зборів, бесіди з батьками учнів

9.

Робота педагогічного працівника з попередження неуспішності. Індивідуальна робота з учнями. Проведення додаткових занять, консультацій


Вивчення причин неуспішності учнів, бесіди з учнями. Аналіз заходів з її подолання

Продовження табл. 19

1

2

3

10.

Робота майстрів з організації виробничого навчання та виробничої практики на підприємствах

Ознайомлення з плануючою документацією майстра, аналіз діяльності майстра в період виробничого навчання на виробництві та передвипускної практики, ознайомлення з щоденниками учнів

11.

Робота з особливо обдарованими учнями, підготовка учнів до участі в олімпіадах, конкурсах професійної майстерності тощо

Ознайомлення з системою науково-методичної роботи викладачів, системою практичної підготовки учнів на уроках виробничого навчання. співбесіда з учнями, педагогічними працівниками

12.

Робота педагогічних працівників з відображення в програмах навчальних дисциплін новітніх технологій виробництва в програмах навчальних дисциплін

Вивчення стану науково-технічного прогресу в галузі, ознайомлення з робочими навчальним програмами, відвідування уроків

13.

Самоосвіта педагогічних працівників

Співбесіда, обговорення плану самоосвіти

14.

Підвищення кваліфікації педагогічних працівників

Виконання графіка підвищення кваліфікації, участь у семінарах, конференціях, стажування тощо



6. РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО САМООСВІТИ КЕРІВНИХ КАДРІВ ПТНЗ

У МІЖКУРСОВИЙ ПЕРІОД
Безперервність як концептуальна основа сучасної професійної освіти є пріоритетом у міжкурсовий період. Сучасний рівень соціально-економічного розвитку суспільства, прискорені темпи науково-технічного прогресу вимагають від керівників навчальних закладів різноманітної та різноспрямованої підготовки, яка дозволяє приймати рішення в умовах постійних змін в економічному, суспільному та політичному житті.

Самоосвіту в міжкурсовий період можна віднести до неформальної освіти, яка характеризується систематизованістю і цілеспрямованістю дій тих, хто навчається. У рамках цієї освіти не пред'являються вимоги до умов для початку навчання, місцю, термінам, формам і методам навчання. Це різного роду діяльність з обміну досвідом та інформацією, семінари, лекції, лекторії, самостійна робота з інформаційними джерелами.

Фундаментом для реалізації моделі самонавчання є наявність у індивіда потреби в самореалізації через самостійне оволодіння знаннями й уміннями у визначеній сфері діяльності з наступним досягненням самостійних результатів у даній сфері.

За даними роботи [30], самостійне навчання   це метод і модель природообразного навчання, засновані на самоуправлінні, внутрішньому самоконтролі і внутрішній самокорекції навчання власної діяльності суб'єкта навчання. Основну роль у самонавчанні відіграє споживчо-мотиваційна сфера індивіда, яка визначає ефективність усіх наступних етапів діяльності й успіх у досягненні запланованого результату самонавчання.



Самостійне навчання створює базу для "освіти через усе життя", можливість безупинного професійного збагачення сучасними знаннями. Оцінюючи значення самоосвіти, вчені зробили висновок про те, що ніякий вплив ззовні   інструкції, наставництво, накази, переконання   не замінять і не можуть зрівнятися з ефективністю із самостійною діяльністю. Особливого значення самостійна робота набуває на сучасному етапі розвитку суспільства, коли обсяг новітньої інформації в усіх галузях швидко зростає і подвоюється через кожних 10 років, при цьому відбуваються процеси диференціації й інтеграції наук.
Модель самоосвіти керівних кадрів у міжкурсовий період припускає самостійну роботу, як правило, без консультативної допомоги. На інформаційно-мотиваційному етапі можлива корекція діяльності у вигляді інформації, яку пропонують обласні методичні центри (управління освітою), інститути післядипломної освіти, інші організації, що допомагає зорієнтуватися в змісті самоосвіти і виділити професійно-значимий компонент. Самоосвітню діяльність розглядають як одну з форм інтелектуальної праці, в якій розвивається суспільна спрямованість особистості, її творчий потенціал, прагнення до професійного зростання, самореалізації. Цілеспрямований самоосвітній процес може включати діяльність індивіда на рівні інформаційного сприйняття нових відомостей, а також продуктивні творчі моделі діяльності із застосування інновацій у педагогічній практиці.
Характер діяльності керівних кадрів на етапі самоосвіти буде залежати, насамперед, від рівня їх професійної компетентності і відповідних освітніх потреб. Враховуючи цей чинник, рекомендації з організації самоосвіти в міжкурсовий період повинні мати особистісно-орієнтовний характер та бути спрямовані на реалізацію наступних напрямів у сфері інструктивно-методичної діяльності:

  • забезпечення впровадження новітніх наукоємних технологій виробництва при підготовці кваліфікованих робітників.;

  • створення умов щодо застосування інноваційних педагогічних технологій в навчально-виробничому процесі в ПТНЗ;

  • організація нетрадиційних форм методичної діяльності педагогічних працівників з метою стимулювання та активізації їх творчого потенціалу;

  • вдосконалення системи внутрішньоучилищного контролю у відповідності до вимог сучасної освітньої парадигми;

  • розробка гнучкої, диференційованої системи підготовки та перепідготовки кваліфікованих робітників на підставі моніторингу ринку праці;

  • готовність до впровадження допрофесійної підготовки учнів в навчальних закладах нових типів.

Рекомендовані напрями самоосвіти керівних кадрів у відповідності до рівня професійної компетентності та освітніх потреб, визначених в результаті анкетування, наведені в табл.20.


1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка