Методичні рекомендації» Напрямок «Форми і методи роботи з учнівською молоддю з історичного краєзнавства»



Скачати 213.28 Kb.
Дата конвертації20.02.2016
Розмір213.28 Kb.


Всеукраїнський конкурс на кращий навчально-методичний матеріал

туристсько-краєзнавчої тематики серед педагогів навчальних закладів


Номінація

«Методичні рекомендації»

Напрямок

«Форми і методи роботи

з учнівською молоддю з історичного краєзнавства»


2013






Зміст

Вступ

1. Система методичної роботи з краєзнавства

2. Етапи, форми і методи краєзнавчої роботи

3. Значення етнографічних досліджень у краєзнавчій роботі в школі

4. Практичне використання краєзнавчої роботи в загальноосвітній школі

5. Приклади та можливості використання краєзнавства в загальноосвітній школі.

Висновок

Список літератури



Вступ

Краєзнавча робота в школі передбачає цілий арсенал ефективних методів і форм успішної навчально-виховної роботи. Завдяки вивченню, використанню місцевого історичного матеріалу учні мають змогу вийти за межі підручників, відчути історичні події, осмислити історичні процеси, “доторкнутися” до історії.

Теми для краєзнавчої роботи в школі можуть бути різноманітні. Це і теми, присвячені вивченню історії міста чи села, краю, школи, і вивчення пам’ятників і пам’ятних місць, і біографій визначних людей, і вивчення краю в певний період, археологічне вивчення краю, вивчення топоніміки, ономастики, нумізматики краю тощо.

Комплексне вивчення історії краю передбачає, що увага учнів повинна зосереджуватись на основних явищах і процесах, які мали місце в історії даного краю.

Краєзнавство це одне з видів науково-освітньої діяльності, якому властиві свій зміст, техніка, функції, етапи, методи і форми.

Для ефективної краєзнавчої роботи необхідно керуватися:

- способами активізації учнів у цій роботі;

- дослідницькими краєзнавчими уроками, які мають суттєві переваги над традиційними;

- існуючими технологіями моделювання наукового краєзнавчого дослідження;

- можливостями для формування в учнів дослідницьких вмінь;

- установкою на кінцевий результат залучення учнів до краєзнавчої роботи – цілеспрямований розвиток їх особистості.

Таким чином, історичні події, факти, біографії видатних земляків розглядаються як призма, через яку можна найповніше відтворити картини життя людей певної епохи; урок перетворюється на спільне з учнями краєзнавче дослідження.





1. Система методичної роботи з краєзнавства

На основі вивчення досвіду організації і проведення краєзнавчої роботи розроблена система методичної роботи з краєзнавства. Вона передбачає: покращення рівня знань, умінь і навичок учнів; поглиблення історичної пам`яті про минуле рідного краю і тим самим сприяє вихованню любові до нього.

Проведення краєзнавчої роботи може включати різноманітні форми і методи навчання, зорієнтовані на поглиблене вивчення краєзнавчих об’єктів учнями.

Серед них визначальними є: методичні схеми і рекомендації вивчення краєзнавчих об’єктів; екскурсії до краєзнавчого музею, тематичні розповіді екскурсовода і керівника факультативу; навчально-практичні роботи, лабораторні (з документами, архівними матеріалами з історії краю); зустрічі з ветеранами війни, національно-визвольних рухів, народними умільцями; практикуми в місцевому архіві; тематичні походи та експедиції; конференції з історії краю; організація книжкових тематичних виставок і занять з бібліографії краю; робота з краєзнавчими текстами; дидактичні ігри з краєзнавства, аукціони, ярмарки народних пісень, приказок, предметів побуту; тематичні бесіди і діалоги учителя та учнів.

Для вчителя, який організовує вивчення історії рідного села (міста) рекомендуємо таку послідовність цієї роботи:

Розповідь про першу історичну згадку про село (місто).

Розпочати збір матеріалів про історію села (міста) або якщо вони зібрані, то їх підготовку(або вивчення) здійснити у такій послідовності:

- історичні відомості про заснування і назву села (міста);

- як здійснювалась його забудова;

- перші поселенці і їхні заняття;

- як зростала чисельність жителів;

- умови життя, національний і соціальний склад населення;

- вулиці і площі населеного пункту, їх назви та історія;

- які визначні історичні місця знаходяться у вашому селі (місті);

- формування архітектурного обличчя села (міста);

- визначні особистості – вихідці з рідного села (міста).

Поглиблюється вивчення певного краєзнавчого об`єкту з учнями і під час тематичних екскурсій до краєзнавчого музею села (міста). Підсумком роботи, своєрідним звітом можуть бути учнівські реферати, до написання яких ставляться певні вимоги: різноманітність тем, відображення в них всієї специфіки краєзнавчої роботи, самостійність у роботі над рефератом, збір і оброблення матеріалу, його систематизація, написання і захист реферату.

Для поглиблення і деталізації краєзнавчої роботи можна запропонувати учням написання рефератів про історію вулиці села (міста), де вони проживають у відповідно обраний період. Схема підготовки матеріалів до написання реферату з історії вулиці буде мати такий вигляд: історія назви вулиці; події, що відбулися на цій вулиці; історія її забудови, перспективи розвитку; історія побудови та розвитку промислових підприємств, установ та закладів, що розташовані на цій вулиці; історія окремих будинків і споруд; бібліографії цікавих людей. які жили або проживають на вулиці; пам`ятники історії, культури на вулиці. Крім цього учням, які бажають вивчати історію конкретної вулиці, можна запропонувати підготувати реферат на одну з таких тем: “Рідна вулиця”, “Історія вулиці, на якій ти живеш”, “Роль вулиці у твоєму житті”.

Важливим об`єктом для вивчення може стати історія якогось підприємства, процесу колективізації або створення першого фермерського господарства. Зазначений вид краєзнавчої роботи крім суто історичного аспекту має виховне значення. Адже в процесі дослідження конкретного господарського об`єкту чи соціально-історичного явища учні отримують безцінний досвід сприйняття соціальної інформації з перших рук, у всіх її проявах.




2. Етапи, форми і методи краєзнавчої роботи

У сучасній методиці викладання краєзнавства в школі розроблено систему, що включає ряд етапів та різноманітні форми і методи її реалізації.

Перший етап (підготовчий) передбачає орієнтовні поради щодо вибору школярами теми дослідження історії рідного краю. Вона повинна:

- мати важливе освітньо-виховне значення;

- бути тісно пов`язана з навчальною програмою;

- сприяти глибокому розумінню загальних закономірностей історичного процесу й особливостей історичного розвитку краю;

- мати новизну і актуальність;

- відображати єдність цивілізаційного й культурного підходів при її дослідженні;

- враховувати диференційований підхід до учнів.

Другий етап (освітньо-пізнавальний) передбачає рекомендації щодо організації і проведення краєзнавчого дослідження у такій послідовності:

- вибір теми, визначення мети і завдань дослідження;

- розроблення загального плану роботи;

- підготовка програми збирання і систематизації краєзнавчих матеріалів;

- розподіл пунктів плану теми, видів роботи і встановлення строків виконання;

- визначення форм, методів і прийомів роботи;

- встановлення строків підбиття підсумків з кожного розділу теми;

- вивчення різноманітних джерел з теми дослідження;

- виявлення і вивчення документальних джерел, які зберігаються в місцевих архівах, музеях;

- пошук учасників історичних подій, очевидців, що мають відношення до проблеми дослідження;

- збирання предметів матеріальної і духовної культури, перевірка їх достовірності;

- науково-методичне оформлення зібраного матеріалу;

- використання зібраного і опрацьованого дослідницько-краєзнавчого матеріалу в навчально-виховному процесі школи.

Синхронно другий етап роботи з учнями передбачає формування практичних умінь і навичок роботи з першоджерелами на факультативному занятті, в місцевому архіві, музеї, бібліотеці, участь у походах, тематичних екскурсіях.

Певна частина учнів об`єктом дослідження вибирає усну народну творчість на території краю. Їм можна запропонувати таку схему роботи, порядок вивчення:



- вид творчості (дума, легенда, переказ, прислів`я, пісня);

- місце запису (населений пункт, район, область);

- дата запису (рік, місяць, число);

- автор твору (певна особа, колектив);

- події, що могли лягти в основу твору;

- відомості про осіб. які згадуються в творі;

- ступінь поширеності твору в даній місцевості;

- популяризація твору гуртами художньої самодіяльності.

Для поглибленого вивчення учнями усної народної творчості використовуються різні форми і методи діяльності: стаціонарну й експедиційну. Можливе також створення спеціалізованих гуртків для поглиблення краєзнавчих знань, а також дослідницьких досліджень.



3. Значення етнографічних досліджень у краєзнавчій роботі в школі

Схожу роботу можна проводити з тими учнями, які прагнуть вивчати етнографію. Робота по організації етнографічних досліджень учнями може мати таку сутність і послідовність:



- вид і назва етнографічного твору;

- давність виявленого твору, предмета та його місцезнаходження, реєстрація (село, район, область);

- дата запису (рік, місяць, число);

- автор твору (певна особа, колектив);

- наявність регіональної специфіки;

- ступінь поширення етнографічного твору в даній місцевості.

Важливо провести з учнями екскурсії в музеї етнографії з подальшою підготовкою повідомлень, виступів на такі теми: “Українське житло та його особливості”, “Особливості побуту гуцулів”, “Особливості одягу бойків”, “Старовинні знаряддя праці селян на території краю”. З метою систематизації і закріплення знань з етнографії можна з учнями провести вікторини: “Чи знаєте ви народні ремесла краю?”, “Традиційний одяг етнічних груп краю та його елементи”.

Важливим краєзнавчим об`єктом для вивчення може стати вивчення історія свого роду. Можна запропонувати такі рекомендації щодо вивчення історії родоводу:

Мої батьки, їхнє походження, національність.

Мої предки: дідусі, бабусі, прадіди, прабаби. Їхнє походження, заняття. Про які важливі факти з життя краю ви дізналися від них?

Що мені відомо про життя інших родичів?

Чи знають вони український фольклор?

Які з народних пісень їм найбільше до вподоби?

За що ви любите і поважаєте своїх родичів?

Як ви доглядаєте за могилами померлих? Запишіть до свого родоводу пісні, легенди, приказки, колядки і гаївки, які знають ваші рідні.

Яким є походження вашого прізвища?

З метою поглиблення цієї роботи можна організувати і провести цикл бесід на тему: “Пам`ять родоводу”. “Історія роду – історія нашого народу”; експедицію: “Визначні діячі краю та їхні родичі”.

Зацікавленість певної частини учнів школи історією родоводу і родинними традиціями може сприяти створенню секції “Пам`ять родоводу”. Підсумки цієї важливої роботи можна підвести на загальношкільному святі “Родина, родина – від батька до сина… Родина. Родина – це вся Україна”, де у різних формах звітують всі За свою багатовікову історію український народ, обороняючи власні кордони, свободу й гідність, ніколи не спокушався на чужі землі, не прагнув підкорити інших, не нав’язував їм своєї волі.

Сьогодні до молодих, часто звертаються з різними опитуваннями, які, в основному, містять одне загальне питання: чого ви бажаєте? Правди, реформ, змін, а не слів, гасел і застою на їх тлі! Адже скоро саме вони будуть творити історію, будуть іти з Україною по її сторінках. І кожен її злет, як і падіння, вони будуть відчувати до кінця своїх днів.



В щасливі і важкі години —

Куди б нам не стелився шлях —

Не гасне вогнище родинне,

В людських запалених серцях.

З давніх давен існувала традиція: кожен повинен знати свій рід до сьомого коліна поіменно. Чим більше людина знала про свій рід, чим довше жила пам'ять про померлих родичів, тим більше берегли і підтримували живих.



Про Павука, який не умів плести павутину

Жив-був Павук, який не умів плести павутину.

- Як не умів? - запитаєте ви.

А так, не умів, і все.

Ціле літо намагався Павук навчитися цьому ремеслу. Але все марно!

Ось вже залишилося позаду бабине літо з його теплими днинками... Настала вогка осінь.

Павутина дощів затягнула рідний ліс.

- Навіть дощі уміють плести павутину, - сумував Павук. - А я так і не навчився.

Якось весь вечір дув морозний вітер, зриваючи з дерев останні листочки.

А на ранок все довкола стало біло-біло.

- Яка краса! - вигукнув Павук, вибігаючи зі свого будиночка.

Всі дерева були прибрані в білосніжні ажурні шалі.

Навіть маленька Ялиночка, в ствола якої прихистив його будиночок, красувалася в чудовій обнові.

- Ялиночка, а, Ялиночка! - звернувся Павук до Ялиночки. - Звідки у тебе така красива шаль?

- Умілиця Зима подарувала, - відповіла Ялиночка.

- А де умілиця Зима взяла таку ажурну шаль? - не втихомирювався Павук.

- Сама сплела, - відповіла Ялиночка.

- Ось і Зима уміє плести мереживну павутину, а я так і не навчився, - зітхнув Павук, і трохи не заплакав.

- Не горюй, маля! - почала заспокоювати його Ялиночка. - У тебе ще все попереду. А якщо хочеш, умілиця Зиму попроси, вона навчить.

- А де знайти цю майстриню? - пожвавився Павук.

- Знайти її непросто. - відповіла Ялиночка. - Зима не сидить на місці. Аж надто багато у неї роботи. Володіння великі. Всі чекають дарунків. Кому шапку снігову подарує, кому шаль ажурну, а кому плед білосніжний, щоб в мороз не замерзнув... А річки-то, річки! У кришталь нарядить! Вночі сріблом притрусить.

Коротше, чекати її треба. Сама прийде. Ти сиди у віконця і чекай. Як побачиш хоровод сніжинок, як почуєш спів завірюхи, значить, Зима близько. Вибігай зустрічати.

Подякував Павук Ялиночку і пішов в будинок, Зиму очікувати.

Дивиться Павук у віконце, дивиться... А її все немає.

Не знаю, чи багато, чи мало часу прочекав Павук, але лише раптом чує він спів завірюхи, а потім і хоровод сніжинок з'явився.

- Мабуть, правду сказала Ялиночка, - подумав Павук, вибігаючи з будиночка.

Але те, що він побачив, зачарувало його. Перед ним стояла сама умілиця Зима, в дорогому, прикрашеному алмазами віночку, розшитому бісером платті, в срібних, з кришталевими пряжками, чобітках...

Павук не лише не міг око відвести, але і рот відкрити, аби слово вимовити.

А Зима до нього перша заговорила:

- Знаю, знаю, маля, твою нужду. Навчу я тебе мережива плести. Та такі, що усяк здивується. А тепер сідай до мене на долоньку, покажу тобі свою майстерню.

Сів Павук на долоньку умілиці Зими, а вона у неї не холодна, а тепла... Зігрівся Павук і задрімав. Опритомнів вже в майстерні.

День за днем вивчала Зима Павука тонкощам свого ремесла. Відкривала йому свої секрети, давала потрібні поради.

Сподобалося Павукові в Зими, та і хорошим учнем маля виявилося.

А як прийшов час розлучатися, дала умілиця Зима Павукові декілька моточків срібних ниток, мішечок бісеру, павутину прикрашати. Але найголовніше... подарувала йому диво коклюшки, мережива плести.

І раптом чує...

Кап, кап, кап... Відкрив поширше очки, дивиться - за вікном весна. На підвіконні лежать диво коклюшки, клубочки срібних ниток, мішечок з бісером.

Ну, а потім була пора жарка, літня...

І, як і обіцяла Зима, усяк захоплювався павутиною Павука, бо красивіше її не було в усьому лісі. І так Павучок почав плести вже свою маленьку павутинку, ростити своїх діточок-павучків. І жили вони цілою родиною весело та щасливо.

Пропоную складання родоводу у вигляді родинної «павутинки», як це робила одна із учениць нашої школи Олійник Олександра.d:\документы!!!\родители\школа\сценарии\родове дерево\олійник олександра\плаката4.jpg

4. Практичне використання краєзнавчої роботи в загальноосвітній школі

На різни етапах краєзнавчого дослідження використовувався комплекс таких методів: історико-порівняльний, історико-ретроспективний. історико-генетичний та історико-типологічний.

Порівняльний метод дозволяє зіставити первинні факти, відомості, а відтак знайти існуючі закономірності розвитку краєзнавчої роботи учнів загальноосвітніх шкіл в досліджуваний період.

За допомогою ретроспективного методу учні мають змогу вивчити окремі аспекти проблеми від нинішнього часу з проектуванням у минуле, від наслідку до причини, до соціально-економічних і педагогічних чинників, що дозволило визначити специфічні ознаки досліджуваних проблем.

Генетичний метод дозволив концентрувати увагу на аналізі умов, за яких виникло дане явище і спостерігати його розвиток від передумови до кінцевого результату.

Використання типологічного методу сприяло врахуванню та визначенню специфіки краєзнавчої роботи, допомагало акцентувати увагу на аналізі внутрішньої структури досліджуваного явища і його класифікації.

Аналіз педагогічної, історичної і методичної літератури, дозволяє стверджувати, що краєзнавча робота учнів є стійким педагогічним явищем загальноосвітньої школи України.

Особливе значення в краєзнавчій діяльності є позакласні заходи краєзнавчого спрямування: екскурсії, пошук пам'яток старовини, вивчення природних умов рідного краю.

Екскурсійним загонам, що створюються у школах і позашкільних закладах, рекомендується проводити пошукову роботу з історії рідного краю, досліджувати природу чи виробництво, архітектуру чи мистецтво, пам'ятки історії.

Це гуртки, екскурсії, подорожі, походи, експедиції, вікторини, конкурси та інші споріднені за змістом і завданнями заходи, які в контексті Ідеології того часу були спрямовані на вивчення школярами рідного краю під керівництвом вчителя.

Вивчаючи природу, пам'ятки історії чи культури, працюючи з літературними, музейними чи архівними документами, учні набувають знань про свій край, оволодівають певними практичними уміннями і навичками, роблять власні відкриття імен, подій, фактів, процесів і явищ, систематично прилучаються до посильної суспільне корисної праці, виконують доручення дослідницько-інформаційного характеру від базових господарств, наукових установ, громадських організацій.

На основі аналізу теоретико-методологічних і концептуальних засад виховання у національній системі освіти встановлено, що краєзнавство в школі грунтується на принципах гуманізації, демократизації, системності, науковості і культуровідповідності. Його зміст формується навколо таких базових елементів як природа, історія, соціальна сфера, що мають територіальну єдність у межах незначних за розмірами адміністративних одиниць. У цьому контексті краєзнавча робота є тим засобом виховання, де на основі вільного вибору і необмежених можливостей для творчості, особистість опановує знаннями про різні сфери матеріального і духовного життя людей, локально близьких територій та набуває на цій основі певного соціального досвіду.

Шкільне краєзнавство ми розглядаємо у трьох взаємозв'язаних аспектах: а) як систему знань про рідний край, адаптованих до вікових особливостей дітей; б) як підхід (принцип) у викладанні навчального матеріалу; в) як напрям практичної діяльності, спрямованої па всебічне пізнання рідного краю. Його методика відповідно диференціюється, залежить від форми і поділяється на методику вивчення курсу "Рідний край", методику використання краєзнавства на уроках та методику позакласної і позашкільної краєзнавчої роботи.

5. Приклади та можливості використання краєзнавства в загальноосвітній школі

На уроках в загальноосвітній школі учні отримують лише елементи краєзнавчих знань в зв’язку з навчальним матеріалом. Основний зміст кожного уроку повідомити учням лише основних знань про події, факти, принципи і положення певних наукових тенденцій розвитку суспільства. Завданням уроку з краєзнавства стає можливість сформувати в школярів інтерес до краєзнавчих знань в цілому. В останні роки краєзнавство мало доступ для школярів лише в позакласній та позашкільній роботі. Роль краєзнавства полягає не тільки в збагаченні учнів знаннями, але й в значному емоційно-естетичному впливу, котре діти відчувають як від власної участі так і від участі цікавих їм людей.

Як ефективніше використовувати краєзнавчий матеріал на уроках суспільствознавчого циклу?



Усвідомлення значущості об’єкта дослідження

Використання в навчальній та виховній роботі




Створення ініціативної групи




Використання краєзнавчого матеріалу




Тиражування

історії села

Визначення методів дослідження


Написання роботи




Визначення джерел інформації

Опрацювання і систематизація інформації




Урок з краєзнавства

Тема уроку. Темою може бути будь-яке дослідження з краєзнавства (історія села чи міста, соціокультурні аспекти розвитку певної місцевості в якій знаходиться школа чи виховний захід.

Мета уроку. Надати школярам знання з краєзнавства:

· розвинути навички аналізу краєзнавчих фактів, вміння виділяти головне;

· учні можуть отримати результати краєзнавчих досліджень;

· сприяти формуванню національної свідомості та патріотизму учнів.

Даний урок розпочинає вивчення теми з краєзнавства тому за типом він є уроком вивчення певного матеріалу або обґрунтування учнівських досліджень.

Структурними компонентами даного уроку є:

I. Організаційний момент, мотивація навчальної діяльності учнів – 2 хв.

II. Актуалізація опорних знань, вмінь учнів – 3 хв.

III. Вивчення нового матеріалу – 22 хв.

1. Історія села.

2. Село в роки Великої Вітчизняної війни.

3. Наше село і сучасність.

IV. Закріплення нових знань та вмінь учнів – 10 хв.

V. Підсумки уроку – 4 хв.

VI. Домашнє завдання – 3 хв.

Організація початку уроку повинна здійснюватися шляхом мотивації необхідних знань.

Актуалізація опорних знань, вмінь та навичок проходить шляхом з’ясування значущості даної теми у загальному курсі краєзнавства, шляхом бесіди з учнями з’ясовуються обставини, в яких перебувало їхнє село в той чи інший історичний період, в тих чи інших історико-географічних чи соціально-культурних аспектах.

Вивчення нового матеріалу здійснюється кількома способами – через повідомлення вчителя (що повинно бути тільки тоді, коли інформації дуже замало, або учням складно дать їй характеристику), через здійснення учнями самостійної пізнавальної діяльності, через пошук учнями відповідей на поставлені проблемні запитання.

Серед використаної на уроці наочності можна назвати Краєзнавчу карту області району чи села, атласи з історії України, матеріалу зі шкільного музею, шкільної та сільської бібліотек, зібрані спогади сільських жителів.

На даному етапі уроку можна відзначити досить активну діяльність учнів переважно пізнавально-пошукового характеру, особливо на етапі самостійної пізнавальної роботи.

Первинне закріплення вивченого на уроці матеріалу здійснюється двома способами – шляхом усного опитування та шляхом загального тестування по основних положеннях змісту нового матеріалу. Дидактичний матеріал, використаний на уроці, цілком повинен відповідати меті, поставленій перед даним уроком.

Змістом домашнього завдання є складання хронологічної таблиці по вивченому матеріалі, причому ця таблиця містить і певний елемент порівняння: події в селі чи місті необхідно порівняти або певним чином поєднати за допомогою причинно-наслідкового зв’язку з подіями, що відбувалися одночасно в Україні. Інструкція до виконання повинна бути подана чітко та детально, з точним зазначенням пошукових методів, якими слід користуватися під час виконання завдання.

Підведення підсумків уроку проходить у два етапи – перший – підведення підсумків по навчальному навантаженню уроку, другий – підведення підсумків та оцінювання роботи учнів під час уроку.

Взаємодія між вчителем і учнями на невербальному рівні здійснюється в атмосфері доброзичливості та взаємопідтримки.

З метою покращення ефективності роботи вчителя і учнів на уроці слід покращити матеріально-технічне оснащення кабінету школи шляхом створення краєзнавчих лабораторій, яких, на жаль, не вистачає в сучасній школі.



Висновок

1. Краєзнавча робота школярів має бути невід'ємною складовою навчально-виховного процесу, входити до складу навчальних програм, переважно географії та історії.

2. Краєзнавство стимулює творчу роботу педагогічних працівників та учнів загальноосвітніх шкіл, сприяє появі нового покоління навчально-методичних посібників з краєзнавства в різних регіонах України.

4. Краєзнавча робота передбачає розвиток музеїв, взаємозв'язок шкільного туризму і краєзнавства, а також формування національної свідомості і світогляду виховання особистості і громадянина.

5. Завдяки вивченню, використанню місцевого історичного матеріалу учні мають змогу вийти за межі підручників, відчути історичні події, осмислити історичні процеси, “доторкнутися” до історії.






Використана література

1. Методика историко-краеведческой работы в школе / Сост. Н.С.Борисов. – М., 1982.

2. Трефяк Я. Методика краєзнавчої роботи в школі // Історія в школах України. – 2002. - №1.

3. Всеукраїнська спілка краєзнавства: матеріали та документи. - К.: Рідний край, 1997.

4. Костриця М. Витоки українського краєзнавства // Географія та основи економіки в школі. - 2000. - М. №2.

5. Костриця М.Ю. Туристсько-краєзнавча робота в школі. - К.: Радянська школа, 1985.

6. Краєзнавство в Україні: сучасний стан і перспективи: Наук, збірник. - К.: Академія, 2003.

7. Серкіз. Я. Історичне краєзнавство: Навч.-метод, посіб. - Л.: ЛОНМІО, 1995.






Кучерявий Віктор Борисович, вчитель історії

Чкалівська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів

Село Чкалове, вулиця Зелена, 25

Новотроїцького району

Херсонської області

Телефон: 8-05548-56439, 8-05548-56406

Моб. 0671808084














База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка