Методичні рекомендації підготовлені: Провідним спеціалістом Лубенського міськрайонного управління юстиції І. О. Павленко



Скачати 448.54 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації09.03.2016
Розмір448.54 Kb.
  1   2   3





ЛУБЕНСЬКЕ МІСЬКРАЙОННЕ УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ

УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ ЛУБЕНСЬКОГО МІСЬКВИКОНКОМУ


Правова освіта

та

правове виховання у школі
(узагальнення позитивного досвіду роботи Лубенської загальноосвітньої школи

І – ІІІ ступенів №7)


Лубни

2012
Матеріали підготовлені для використання в практичній роботі керівниками загальноосвітніх навчальних закладів, педагогами-організаторами, психологами, громадськими інспекторами.
Методичні рекомендації підготовлені:
Провідним спеціалістом Лубенського міськрайонного управління юстиції – І.О. Павленко
Методистом методичного кабінету

управління освіти

Лубенського міськвиконкому - Н.М. Брекало
Юрист управління освіти

Лубенського міськвиконкому - А.І. Федік

Зміст


Вступ

  1. Профілактика правопорушень серед підлітків

  2. Опис організації правової освіти та виховання в школі

  3. Опис виховної системи «Я – школяр, я -громадянин»

  4. Взаємодія психологічної служби школи з учасниками навчально-виховного процесу в роботі щодо превентивного виховання

  5. Організація учнівського самоврядування в школі

  6. Організація роботи з батьками

Додатки


Вступ
Проблема превентивності завжди була і є пріоритетною в системі психолого-педагогічних, медичних, правових, соціологічних досліджень у різних країнах світу. В Україні ця проблема відчувається особливо гостро, оскільки молодь формується у важких соціокультурних умовах економічних і політичних суперечностей, нестабільності соціальних процесів, високій криміногенності суспільства.

Педколектив Лубенської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №7 працює над створенням відповідних умов для розвитку фізично і психічно здорової особистості, запобігання пияцтву, наркоманії, насильству, іншим асоціальним явищам, що негативно впливають на здоров’я людей. У школі створено таку систему превентивного виховання, яка забезпечує тривалий і цілісний виховний вплив на учнів.

Превентивне виховання – це цілісна система підготовчих, профілактичних дій педагогів із метою запобігання формуванню негативних звичок, рис характеру та проявам асоціальної поведінки підлітків, а також організація належного догляду за їх діяльністю.


  1. Профілактика правопорушень серед підлітків


Девіантна поведінка дітей та молоді як форма соціальної дезадаптації

Девіантна поведінка (від лат. deviation - відхилення) – система дій і вчинків людей, соціальних груп, що суперечить соціальним нормам або вказаним у суспільстві шаблонам і стандартам поведінки.

Суть девіантної поведінки полягає в тому, що людина не дотримується вимог соціальної норми, вибирає відмінний від вимог норми варіант поведінки в тій чи іншій ситуації, що веде до порушення міри взаємодії особистості та суспільства, групи та суспільства, особистості та групи. В основі відхилень у поведінці переважно лежить конфлікт інтересів, цінностей, розбіжність потреб, деформація засобів їх задоволення, помилки виховання, життєві невдачі та прорахунки.

Проблема відхилень від соціальної норми почала турбувати людство дуже давно. В результаті аналізу сутності та причин девіантної поведінки утворилося кілька теорій, що з різних позицій підходять до пояснення цього явища.



Фактори ризику девіантної поведінки дітей та молоді:

Соціально-економічні:

  • зниження життєвого рівня населення;




  • майнове розшарування суспільства;

  • обмеження можливостей соціально схвалених способів заробітку;

  • безробіття;

  • доступність алкоголю та тютюну.

Соціально-педагогічні:

  • криза інституту сім’ї;

  • зростання кількості сімей з конфліктним та асоціальним стилем виховання;

  • проблеми пов’язані з навчанням;

  • конфлікти з учителями;

  • низький соціальний статус підлітка в учнівському колективі;

  • слабка система позашкільної зайнятості дітей та молоді.

Соціально-культурні:

  • зниження морально-етичного рівня населення;

  • поширення кримінальної субкультури;

  • руйнація духовних цінностей;

  • зростання кількості неформальних молодіжних об’єднань, у яких домінує культ сили;

  • пропаганда ЗМІ західних стереотипів поведінки.

Психологічні

  • акцентуація характеру;

  • реакція емансипації;

  • реакція групування;

  • потяг до самоствердження;

  • задоволення почуття цікавості;

  • бажання виглядати дорослим;

  • потреба змінити психічний стан у стресовій ситуації;

  • інфантилізм;

  • підвищений рівень тривожності.


Зміст профілактики девіантної поведінки дітей та молоді:

  • правова освіта, розповсюдження інформації щодо правових можливостей подолання проблем (лекції, кіно-, відео лекторії, освітні програми, матеріали в ЗМІ);

  • надання консультативної допомоги у розв’язанні проблем (консультації юриста, психолога, лікаря, педагога);

  • надання кризової соціальної допомоги (кризові стаціонари, служби «Телефон довіри»);

  • соціально-педагогічна допомога сім’ям з проблемними дітьми;

  • соціальний захист і реабілітація дітей з девіантних сімей;

  • сприяння зайнятості населення, особливо – представників соціально вразливих груп та груп ризику;

  • створення умов для змістовного проведення дозвілля (творчі гуртки та студії, спортивні секції, дозвільні заклади, конкурси, вуличні ігрові майданчики);

  • соціально-психологічні тренінги ;

  • навчання на рівних (підготовка волонтерів з числа підлітків та молоді, які поширюватимуть профілактичну інформацію в середовищі однолітків). Цей метод дає можливість подолати упереджене ставлення молодої аудиторії до профілактичної інформації.

Висновки багатьох відомих педагогів та психологів, результати сучасних досліджень свідчать про те, що джерелами проступків та правопорушень неповнолітніх є відхилення в поведінці, ігровій, учбовій та інших видах діяльності, які часто спостерігаються ще в дошкільному віці. Тому важливим напрямом роботи є орієнтація учнів на здоровий спосіб життя психологічний супровід процесу адаптації учнів до1 класу та переходу учнів з початкової до середньої школи, а також виявлення учнів «групи ризику» на всіх вікових етапах.


  1. Опис організації правової освіти та виховання в школі

Правова освіта – це система, розрахована на всіх учнів, а тому передбачені заходи з правового виховання здійснюються відповідно до річного плану школи (розділ «Заходи по зміцненню ефективності превентивного виховання»), плану роботи школи по попередженню правопорушень, плану роботи штабу по попередженню правопорушень, індивідуальних планів роботи вчителів-наставників, планів класних керівників тощо.

Завдання правової освіти та правового виховання в школі:


  • сприяти становленню активної позиції учнів щодо реалізації прав і свобод людини;

  • надати основні правові знання, сформувати мотивацію та вміння, необхідні для відповідальної часті молоді в громадському житті;

  • створити умови для набуття учнями досвіду громадської дії, демократичної поведінки та конструктивної взаємодії.

Правове виховання в школі здійснюється на основі Конституції України, Закону України «Про освіту», Програми правової освіти населення України, Сімейного кодексу України, Конвенції про права дитини , Конвенції старшокласників України від 26.112006р., Декларації прав дитини, Загальної Декларації прав людини. Молодшим школярам надаються початкові знання про норми поведінки під час вивчення курсу «Я і Україна», «Основи здоров’я», на годинах спілкування.

У 2011 – 2012 навчальному році у школі проведено 27 лекцій, 255 бесід, 13 диспутів, 27 зустрічей з працівниками правоохоронних органів.

Школа співпрацює з ВКМСД, службою у справах сім’ї та молоді, службою у справах дітей, центром соціальних служб для сім’ї дітей та молоді, наркодиспансером, шкір вендиспансером, СДПЧ, ДАІ, міськрайонним управлінням юстиції, вуличними та будинковими комітетами.

Щорічно станом на 01 вересня складається список учнів, схильних до правопорушень і злочинності серед учнів, схильних до правопорушень, ведеться облік сімей, що не забезпечують належного виховання своїх дітей. За цими дітьми закріплюються вчителі-наставники з відповідними повноваженнями наказом №149 від 03.09.2010 року. Робота з дітьми проводиться відповідно до індивідуальних планів і фіксуються у спеціальному Журналі обліку роботи по профілактиці правопорушень. Діти, схильні до правопорушень, обов’язково залучаються до гурткової та громадської роботи.

На кожного правопорушника заводиться облікова картка. На початку навчального року класні керівники спільно з членами батьківського комітету відвідують сім’ї, які опинилися в складних життєвих обставинах та складають акти обстеження житлово-побутових умов. Дані відвідування фіксуються в Журналі відвідувань учнів школи вдома.

Наказом директора школи створено і постійно працює штаб з профілактики правопорушень. Члени штабу сумлінно виконують свої обов’язки. Періодично здійснюють рейди щодо виявлення незаконного продажу алкогольних та тютюнових виробів неповнолітнім у магазинах.

Адміністрація школи проводить індивідуальну роботу з учнями, схильними до правопорушень.

Контроль за дисципліною та відвідуванням здійснюють класні керівники та вчителі предметними. Кожного другого понеділка класні керівники звітуються заступнику директора з навчально-виховної роботи щодо пропусків занять без поважних причин. Дані про відсутніх учнів фіксуються у Журналі обліку пропусків занять учнями.

Для профілактики злочинності і правопорушень серед учнівської молоді, захисту прав на освіту в навчальному закладі постійно проводиться аналіз стану злочинності та правопорушень. Адміністрація спільно з класними керівниками обговорюють причини вчинення злочинів та правопорушень, сплановують свою подальшу роботу з проблемними дітьми.

Класні керівники, члени штабу з профілактики правопорушень постійног проводять бесіди з дітьми з девіантною поведінкою, їх батьками, опікунами. Залучають дітей до організованих форм позашкільної освіти.

Основні форми і методи, спрямовані на самостійний пошук істини, що сприяють формуванню критичного мислення – це ситуаційно-рольові ігри, бесіди, диспути, робота з літературою, Рейн-ринги, конкурси малюнків, плакатів, зустрічі з лікарями, представниками правоохоронних органів.

Вивчення прав і обов’язків дитини у школі починається з початкових класів.

Вчителі початкових класів використовують такі форми правового виховання, як колективні та індивідуальні бесіди з учнями на уроках читання, з предмету «Я і Україна » та на виховних годинах.

Головне завдання , яке ставлять перед собою вчителі початківці – це виховання соціально-активної, високоморальної, фізично розвиненої особистості, яке здійснюють за допомогою використання різноманітних прийомів, форм та методів. Їх вибір та ефективність застосування залежить від вікових та індивідуальних особливостей школярів, рівня розвитку дитячого колективу.

Найефективнішими вважають такі методи:


  • метод формування свідомості (роз’яснення, бесіда, диспут);

  • метод формування суспільної поведінки (громадська думка, доручення, створення виховуючи ситуацій);

  • метод стимулювання діяльності та поведінки (змагання, заохочення, покарання).

Трудове виховання стоїть чи не на найпершому місці в системі, тому на це звертається особлива увага. Учні із задоволенням чергують, слідкуючи за порядком і чистотою не тільки класної кімнати, а й у їдальні, доглядають за квітами, контролюють дозвілля однокласників на перерві. В кінці дня звітують про роботу, отримують оцінку.

Для виховання свідомого громадянина держави організовуються екскурсії по рідному місту, Агарського Спасо-Преображенського монастиря, краєзнавчого музею.

З метою формування активної громадської позиції громадянина України та зацікавленості молоді в дослідженні й вивченні рідного краю створена загін «Олімп», який займається пошуковою діяльністю за напрямком «Історія міст і сіл України». За 2005-2011 роки було розроблено кілька туристсько-краєзнавчих маршрутів: «Безсмертним подвигом своїм вони прославили Вітчизну», «Мій край – моя історія жива», «Лубни туристичні», , а також проводяться тематичні екскурсії : «Культурна спадщина Лубен», «Лубни – родзинка України. Журнал подорожі одного дня», складено путівник «Лубни туристичні. Культурна спадщина».

Основою роботи є виховання в дітей любові до Батьківщини, відновлення втраченого взаємозв’язку між молодшим і старшим поколінням.

Спілкування пошуковців із людьми старшого покоління, які ділилися своїми спогадами, трагічними сторінками життя в роки Великої Вітчизняної війни, тяжкими втратами та гірким досвідом, дає змогу сучасним дітям переоцінити власні життєві цінності.

Така робота залучає дітей до суспільної діяльності,, відвертає увагу від асоціальної, сприяє розвитку творчих здібностей та впевненості у власних можливостях.

Позакласна виховна робота є інструментом вирішення багатьох проблем. Тому адміністрація школи намагається створити сімейний мікроклімат в колективі, спостерігають за вихованістю, культурою і стилем спілкування, особистими якостями кожного, виявляють схильних до шкідливих звичок та проводять профілактичну роботу з цими учнями, як первинну так і поглиблену, із залученням зовнішніх важелів.

Метою правового виховання в школі є формування в кожного учня системи знань з питань основ держави і права, розвиток інтересу до цієї галузі знань і зв’язок права з навколишньою дійсністю; інтересу до її законодавчих та виконавчих органів; прищеплення навичок право свідомої поведінки; формування потреб та вмінь активно захищати в установленому законом порядку свої права та законні інтереси інших осіб.



  1. Опис виховної системи «Я – школяр, я -громадянин»

У школі третій рік працює виховна система «Я – школяр, я - громадянин», опис якої на обласному конкурсі виховних систем став лауреатом.

Результатом запровадження у школі такої системи роботи мала стати сформованість у школярів громадянської компетентності, тобто здатність людини активно, відповідально й ефективно реалізовувати громадянські права та обов’язки з метою розвитку демократичного суспільства.

На вирішення цієї проблеми було спрямовано роботу всіх ланок школи.

Структурними підрозділами внутрішньо-шкільної системи керування виховним процесом, які координують науково-методичну та організаційну роботу класних керівників є методичне об’єднання класних керівників, психолого-педагогічний семінар для класних керівників, шкільний парламент, штаб по профілактиці правопорушень, Рада школи, батьківський комітет, Рада шкільного музею та музею вишивки ім.. В.С. Роїк, методична рада та творчі групи. Традиційними в школі стали такі загально шкільні заходи: свято Першого дзвоника, конкурс патріотичної пісні, День школи, презентація п’ятокласників, день зустрічей, виставки поробок, Свято врожаю, виставка фотоальбомів конкурси малюнків, «Осінній бал», тематичні лінійки, виставки та наукові конференції в музеях школи, спортивні змагання, конкурси «Веселі старти», «Старти надії».

Виховна система школи має концептуальну ідею – це виховання Громадянина, Патріота. Метою виховання є становлення громадянина України, патріота своєї країни.

Завдання виховної системи: забезпечення сприятливих умов для самореалізації особистості відповідно до її інтересів та суспільних вимог; реалізація індивідуального підходу до особистості; сприяння набуттю дітьми та учнівською молоддю соціального досвіду, успадкуванню ними духовних надбань українського народу; виховання національної свідомості, любові до рідної землі свого народу, держави; формування мовної культури, оволодіння і вживання української мови як духовного коду нації; забезпечення духовної єдності поколінь, виховання поваги до батьків, турбота про молодших, хворих; виховання правової культури, поваги до Конституції України, законів України, державної символіки.

Принципи виховної системи: любов до батьківського дому; повага до старших, піклування про них; бережливе ставлення до природи та її ресурсів; уміння підпорядкувати власне суспільному; дотримання звичаїв, обрядів, традицій свого народу; відповідальність перед суспільством за свою поведінку; відповідальне виконання громадських обов’язків і правових норм; правова свідомість і самосвідомість; громадянський обовя’зок перед родичами, старшими поколіннями.

У ході постійної узгодженої роботи колективу формуємо в учнів громадські уміння:


  • у політичній сфері суспільного життя: орієнтуватися у проблемах сучасного суспільно-політичного життя в Україні та визначати власну позицію; ініціювати громадську активність;

  • у правовій сфері суспільного життя: реалізовувати й послідовно обстоюват свої права, застосовувати процедури і технології захисту власних інтересів, прав і свобод та прав і свобод інших громадян;

  • у соціальній сфері суспільного життя: ефективно спілкуватися; долати стереотипи; расизм та нестерпність, визнавати і приймати різноманітність, іти на компроміст з різними етнічними, релігійними групами; прислухатися, розуміти й тлумачити доводи інших людей4 робити свідомий вибір, застосовувти демократичні технології прийняття індивідуальних і колективних рішень, ураховуючи власні інтееси, інтереси та потреби інших громадян; брати участь у самоорганізації, самоврядуванні дітей та молоді;

  • в економічній сфері суспільного життя: реалізовувати й обстоювати свої права як суб’єкта ринкових відносин, споживача і платника податків;

  • загальнопізнавальних: мислити та сприймати інформацію критично й незалежно; формулювати, висловлювати й обстоювати публічно власну позицію; вести дискусію на захист своєї токи зору;

Активна участь учнів, викладачів і батьків у демократичному управлінні школою, демократизація методів навчання та виховання, взаємовідносин суб’єктів навчально-виховного процесу повинна сприяти формуванню громадянських цінностей, ставлень, установок:

  • загальнолюдських: доброта, чуйність, милосердя, совість, чесність, правдивість, працелюбність, справедливість, гідність, терпимість до людей, повага і любов до батьків, роду, бережливе ставлення до природи.

  • демократичних (громадянського суспільства): почуття власної гідності, шанування прав людини і свободи особистості; повага до законів; визнання головними свободи, справедливості, рівності можливостей, здатності жити разом, поваги до гідності й прав людини, солідарності, захисту довкілля, відданості миру; активна громадянська позиція, впевненість у своїй спроможності впливати на життя суспільства; повага до інтересів, прав, самобутності великих і малих народів, міжкультурне взаєморозуміння, толерантність;

  • національних: обов’язок і відповідальність перед співвітчизниками, Батьківщиною, державою; віра в духовні сили свого народу, його майбутнє; любов до України та рідного краю, повага до національної історії, культури, мови традицій.

В ході з’ясування доцільності запровадження виховної системи «Я – школяр, я - громадянин» стало зрозумілим, що жоден учитель, якою б високою психологічною майстерністю він не володів, не може оцінити громадянськість своїх школярів у різних умовах і видах його життєдіяльності, оскільки обмежений у безпосередніх, просторово-часових контактах з ними. Тому для повноти діагностики було залучено людей, які спілкуються з цим учнем та запропоновано їм визначити рівень його громадянської вихованості, незалежно один від одного, за однією і тією ж схемою та за умовною оцінною шкалою. Такий метод називається методом узагальнення незалежних характеристик.

Окремими методами також були продіагностовані батьки учнів школи, так як важливою умовою у створенні та забезпеченні системи виховної роботи є організація сімейного виховання, співпраця з батьками, робота Ради школи, проведення педагогічного всеобучу батьків. Батьківський комітет школи, який збирається один раз на чверть, намічає шляхи вирішення важливих завдань. Сюди запрошуються фахівці з питань медицини, психології, правознавства. Практикуються такі форми з батьками, як диспути, семінари з актуальних питань, тренінги, анкетування. Батьки – почесні гості на кожному святі, концерті, змаганнях.

Результативність системи громадянського виховання великою мірою залежить від того, наскільки ті чи інші форми та методи виховної діяльності стимулюють розвиток активності, свідомості, цілеспрямованості, самоорганізації, самоуправління.



4. Взаємодія психологічної служби школи з учасниками навчально-виховного процесу в роботі щодо превентивного виховання
Проблема поведінки, що відхиляється, у підлітків – одна з актуальних психолого-педагогічних проблем. Деструктивні процеси, які торкнулися різних суспільних сфер, потягли за собою зростання злочинності не тільки серед дорослого населення, але й серед молоді. За даними статистики більше 50% правопорушень здійснюються підлітками і юнаками.

Дитина підростає, і тоді батьки часто перекладають відповідальність за її виховання на школу. Часом складається враження, що існує вічний конфлікт між сім’єю та школою, які звинувачують одна одну з приводу прорахунків у вихованні дитини, але насправді, бажаючи добра, прагнуть досягти високого результату спільними зусиллями. Принаймні, так має бути.

Насправді в кожного своє завдання, і те, що може зробити сім’я, не може зробити школа, як і завдання школи часто не під силу сім’ї. Мета ж одна – допомогти дитині адаптуватися до світу, впливати на нього.

Це на просто і потребує значних зусиль, енергії та любові, яких так часто невистачає на всіх. Тому мишукаємо не причини, а способи покращення ситуації через превентивні заходи у виховній роботі школи.

Починаємо роботу з виялення дітей, що мають труднощі в навчанні, проблеми в поведінці й ознаки емоційних розладів як можливої „групи ризику”:


  • бесіди з класними керівниками і вчителями-предметниками;

  • спостереження в класах;

  • соціометричне обстеження.

П’ятий рік у школі налагоджено систему пихолого-педагогічної просвіти серед учителів. На семінарському занятті з теми „Соціометрія як один з результативних факторів педагогічного впливу на формування учнівського колективу” вчителі школи опанували методику вивчення взаємовідносин у колективі. Вони готують матрицю, куди заносяться списки учнів класу і здійснені ними вибори.

Термін „соціометрія” означає вимірювання міжособистісних взаємовідносин у групі. Засновником соціометрії є відомий американський психіатр і соціальний псизолог Дж. Морено. Він наголошував, що цей метод визначає не тількі цілісні характеристики групи, а й стан душі людини. Соціометрична техніка застосовується для діагностики міжособитісних та міжгрупових стосунків з метою їх змн, покращення та вдосконалення.

Аналізуючи статус кожного учня в колективі, його референтну групу, стосунки з іншими мікрогрупами і в цілому психологічний клімат у класі, класни керівник разом із психологом визначають рівень комфортності дітей, співвідносячи отримані результати тестування з результатами власного спостереження. Потім вони складають список учнів так званої групи ризику. Далі вчитель дізнається причини порушення комунікативних зв’язків (якщо такі є): деструктивні стилі батьківського сталення, неадекватна оцінка діяльності і поведінки учнів учителями, відсутність уваги до їхньої пізнавальної діяльності, обмеження спілкування з однолітками, інтереси, які не стикаються з традиційними в середовищі школярів тощо. А психолог готує рекомендації вчителям щодо корекційної роботи з учнями, які потрапили до категорії девіантних.

Ці рекомендації містятьхарактеристики труднощів учнів: у навчанні, поводженні, емоційному стані та детальний розклад заходів, необхідних у роботі з дітьми групи ризику. За зміною позиції невизнаних учнів особливо треба акцентувати увагу на зміні соціальних очікувань. Забезпечивши підлітку успіх у діяльності, де він по-новому розкривається для навколишніх, необхідно придати цьому успіху гласність.

Пріоритетною увагою з боку вчителя користуються учні, які не входять до жодної з референтних груп класу, це так звані невизнані, або ізольовані. Такі діти, як правило, неадекватно оцінюють своє положення в класі.

  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка