Методичні рекомендації підготовлені: Провідним спеціалістом Лубенського міськрайонного управління юстиції І. О. Павленко



Скачати 448.54 Kb.
Сторінка2/3
Дата конвертації09.03.2016
Розмір448.54 Kb.
1   2   3

5. Організація учнівського самоврядування в школі
Одним із напрямків громадянського виховання у школі є організація роботи учнівського самоврядування, яке є формою демократичного життя учнівського колективу і реалізується через вибори і делегування повноважень.

Цілі учнівського самоврядування в школі:



  • формування соціальної активності учнів, їх свідомого ставлення до життя, що базується на демократичних і громадянських цінностях;

  • формування власної громадської позиції кожного учня;

  • вплив учнів на навчально-виховний процес.

Учнівське самоврядування має двоступеневу структуру: загальношкільну і класну. Від кожного класу до парламенту школи делегують одного представника, якого вибрали однокласники і який відстоюватиме інтереси класу на зборах (збори проводяться один раз на чверть). Всі представники розподіляються по секторах:

  • навчальний;

  • культурно-масовий;

  • дисципліни і порядку;

  • зв’язків з громадскістю та інформації;

  • спортивний.

Окремо проводяться вибори Президента школи. Учні старших класів подають свої кандидатури і збирають підписи на свою підтримку. У виборчий бюлетень вносяться дві кандидатури, які набрали найбільшу кількість голосів на підтримку.

Усі члени парламенту займаються організацією різноманітних заходів, акцій, є членами жюрі конкурсів, підзвітні президенту школи. Також в кінці кожної чверті підводять підсумки по визначенню лідерів за затвердженими показниками у рамках шкільного конкурсу „Учень року”, „Учениця року” та „Клас року”. В кінці року на засіданні шкільного парламенту визначається клас-переможець та учень і учениця року і подаються дані до затвердження на педраді. Клас переможець та кращий учень і учениця нагороджується на останньому дзвонику.

На рівні класу органи самоврядування складаються з командира, представника шкільного парламенту та відповідальних по секторах. Вони обираються на зборах класу на початку навчального року та можуть бути переобраними протягом року.

До керівних органів учнівського самоврядування входять і відповідальні учні, які мають організаторські здібності, проявляють готовність працювати, допомагати педагогам школи у здійсненні виховного процесу.

Профілактика шкідливих звичок є одним з пріоритетів роботи педагогічного колективу. Стійку позицію щодо даного питання займає і шкільний парламент. Активісти проводять соціологічне опитування серед школярів і учителів, за результатами якого випускають стінгазети, розробляють проекти „антинікотинової”, антиалкогольної, антинаркотичної реклами.

6. Організація роботи з батьками в школі
Вплив сім’ї на дитину унікальний, а багато в чому незамінний, тому з батьками здійснюються такі заходи:


  • бесіди;

  • анкетування;

  • обстеження матеріально-побутових умов;

  • батьківські збори;

  • загальношкільні конференції;

  • участь у благодійних акціях (концертах, святах);

  • педагогічні читання (на батьківських зборах, конференціях);

  • день відкритих дверей;

  • тренінги;

  • спільні свята з учнями;

  • участь у проведенні уроку чи серії уроків;

  • керування гуртками;

  • проведення екскурсій;

  • спортивні змагання;

  • виготовлення виробів із природних матеріалів.

Орієнтовані плани бесід такі:

  • мотивація навчання, інтереси дитини, життєві плани;

  • дозвілля;

  • виявлення причин відставання дитини в навчанні;

  • виявлення обдарованості та розвитку здібностей дитини;

  • спільне піклування про здоров’я дітей;

  • попередження та подолання конфліктів з однокласниками, батьками;

  • розвиток пізнавального ставлення до світу.

Проведення анкет для учнів „Ти і твої батьки” і для батьків „Чи можете ви” дало змогу зрозуміти про міцність стосунків у сім’ї і чи бачить дитина друзями своїх батьків.
Орієнтовані питання такі:

Для учнів

  1. який склад твоєї сім’ї?

  2. Чим займаєшся на дозвіллі?

  3. Як проводиш вільний час з батьками?

  4. Які стосунки у тебе з батьками?

  5. Чи розповідаєш їм про власні успіхи, проблеми та невдачі?

  6. Чи розуміють тебе батьки?

  7. Як ставляться вони до твоїх друзів?

  8. Чи допомагаєш ти своїм батькам?

  9. Чи будеш ти виховувати своїх дітей так само, як виховують тебе батьки?

Для батьків

Чи можете ви:



  1. у будь-яку хвилину облишити всі свої справи заради спілкування з дитиною?

  2. Попросити поради незважаючи на її вік?

  3. Зізнатися дитині у власній помилці?

  4. Вибачитися перед дититною, якщо були не праві?

  5. Розповісти дитині повчальний випадок з дитинства, який охарактеризує вас не з кращого боку?

  6. Утримуватися від прізвищ і висловів, які можуть образити дитину?

Співтавивши відповіді і результати можна зрозуміти, чи дитина знаходить у батьках порадника і друга. На жаль , не завжди батьки „складних” дітей присутні на зборах, тому класні керівники проводять з ними індивідуальні бесіди. Такі діти перебувають на обліку у шкільного психолога, яка веде за ними постійний нагляд, проводить обстеження і надає психологічну допомогу. Спостерігаючи можна побачити, що до асоціальної поведінки схильні перважно діти з низьким рівнем фізичного здоров’я, заниженою самооцінкю, проблемами в сім’ї, внутрішніми психологічними проблемами, тому піклування про здоров’я – одна з основних цілей виховної системи.

Додаток 1



Методичні матеріали для педагогів-тренерів

Тренінг

«Назустріч партнерству загальноосвітніх навчальних закладів, сім'ї і громадськості»
І.Формат тренінгового заняття
Мета: сприяти набуттю психолого-педагогічних та нормативно-правових знань з питань сімейно-родинного виховання учнів і навичок партнерської взаємодії на шляху до успіху.

Завдання:

- активізувати педагогічні кадри, батьківську громадськість до партнерської взаємодії в питаннях сімейно-родинного виховання;

- виробити практичні стратегії партнерської взаємодії батьків і дітей.

Тривалість: 1 год. 30 хв.

Учасники: представники батьківських комітетів, класні керівники, педагоги-організатори.

Кількість – до 30 осіб.



Очікувані результати.

Під час тренінгового заняття учасники зможуть:

- з'ясувати сутність понять „партнерство в сім'ї”, „домінантна сім'я”, „партнерська сім'я”;

- усвідомити роль батьків, школи, громадськості у партнерській діяльності в питаннях сімейно-родинного виховання;

- ознайомитися з передовим досвідом ефективного виховання в родині.

Необхідне обладнання: інформаційний матеріал, додатки, витяги із законодавства, методичні посібники, маркери, скотч, ножиці, аркуші паперу А1, А4.

ІІ. Структура тренінгового заняття




Зміст роботи

час

Необхідне обладнання

1.

Відкриття тренінгового заняття:

Привітання учасників, презентація програми, мети та завдання заняття.

Вироблення регламенту роботи на занятті.

5 хв.


Плакат із назвою, метою, завданнями

2.

Вправи на знайомство «Естафета», «Ми з дитиною разом найкраще робимо…»

10 хв.

Плакат А1

3.

Правила роботи «Закони команди»

10 хв.

А4 з пропозиціями

4.

Вправи «Родинна абетка», «Родинне дерево»

10 хв.

Таблиця, фото-виставка з сі-мейних альбом.

5.

Інформаційне повідомлення «Законодавство, що захищає права дитини»

15 хв.




6.

Інформаційне повідомлення «Партнерство заради сім'ї», «Трикутник»

10 хв.

Кращі зразки досвіду роботи

7.

Діалог «Два погляди на один факт», вправа «Табу»

10 хв.

Інформаційні матеріали

8.

Вправа «Подивіться на світ очима дитини»

5 хв.

А4 з пропо-зиціями анкети

9.

Вправа «Умови ефективного виховання»

10 хв.

А4 з

пропозиціями



10.

Підсумкова вправа «Дякуємо!»

5 хв.





ІІІ. Сценарний план тренінгового заняття.
1.Відкриття тренінгового заняття (15 хв.)

Педагог-тренер вітає учасників, представляє програму заняття, мету та завдання. Ознайомлює з регламентом програми.



2. Вправи на знайомство «Естафета» (5 хв.)

Мета: познайомити учасників, сприяти створенню комунікабельної робочої атмосфери, показати кращі грані людської душі, сформувати довірливі стосунки.

Хід проведення: педагог-тренер пропонує першому учаснику назвати своє ім'я та свою мрію, ціль; другий учасник пожимає руку першому і називає свою…і т.д. Ведучий слідкує за тим, щоб учасники висловлювались максимально стисло, лаконічно.

Далі педагог-тренер пропонує учасникам ближче пізнати один одного. Для цього він запрошує всіх по черзі продовжити речення «Ми з нашими дітьми найкраще робимо…»



3. Правила роботи «Закони команди» (10 хв.)

Мета: створити комфортну та комунікабельну атмосферу роботи під час заняття.

Хід проведення: педагог-тренер об'єднує учасників у чотири міні-групи і кожна з них напрацьовує правила роботи, які є найголовнішими для цієї групи. Потім відбувається загальна презентація. Головне – основні прийнятні правила погоджуються усією групою.

Приблизний варіант правил:

а) Приходити вчасно

б) Бути толерантним у дискусіях

в) Говорити по черзі

г) Говорити лаконічно, вкладаючись в термін

д) Бути активним

є) Вимкнути мобільні телефони (або ні)



4. Вправи «Родинна абетка», «Родинне дерево» (10 хв.)

Мета: підвищити рівень інформованості учасників відносно проблеми.

Хід проведення: педагог-тренер пропонує учасникам в довільному режимі вказати свої асоціації до слова «Родина».
Всі їхні асоціації нотуються у таблиці

Літера

слова


Слово

Асоціації учасників

Р

Радість




О

Одруження




Д

Дитина




І

Іграшка




Н

Нащадок




А

Активність



По закінченню вправи педагог-тренер узагальнює асоціативний ряд: «Отже для нашої групи родина – це … (перелік з таблиці)». Але найголовніше для кожної родини – продовження роду – наші діти.

Тому наступна вправа «Родинне дерево». Учасники тренінгу малюють свої «родинні дерева». Тренер визначає переможців. Підводить підсумки двох вправ.

5. Інформаційне повідомлення «Законодавство, що захищає права дитини» (5 хв.)

Мета: актуалізувати інформацію з проблеми, розширити інформаційне поле учасників тренінгу відносно законодавчого урегулювання прав дитини, діючих в Україні.

Хід проведення: педагог-тренер коротко представляє учасникам тренінгу основні міжнародні документи та цитатні посилання на Закони України, які створюють нормативно-правову базу захисту прав дитини і соціального захисту дитинства (Конвенція з прав дитини, Закон про середню загальну освіту, Закон про охорону дитинства, Закон про дитячі та молодіжні громадські організації тощо) і нагадує перелік установ, які займаються цими проблемами і куди учасники виховного процесу можуть звернутися в разі необхідності.

Основні суб'єкти організації соціальної допомоги дітям:



  • Міністерство освіти і науки;

  • Міністерство у справах сім'ї, молоді та спорту;

  • Міністерство охорони здоров'я;

  • Міністерство внутрішніх справ;

  • Державна соціальна служба для сім'ї, дітей та молоді;

  • Служба у справах дітей;

  • Кримінальна міліція у справах неповнолітніх;

  • Міжнародні організації;

  • Неурядові організації;

  • Громадські дитячі та юнацькі організації, що відповідають чинному законодавству.



6.Інформаційне повідомлення «Партнерство заради сім'ї», «Трикутник» (10 хв.)

Мета: розширити коло знань учасників тренінгу стосовно ефективних підходів до організації взаємодії з питань сімейно-родинного виховання.

Хід проведення: педагог-тренер ознайомлює учасників тренінгу із матеріалами інформаційного повідомлення (Додаток 1), (Додаток 2) і запрошує уважно ознайомитися з особливостями кожного типу сімей під час роботи в групах. Закінчується вправа вивченням методично-інструктивних матеріалів проекту «Трикутник» з досвіду роботи ГУ освіти і науки м. Києва.

7. КТС «Діалог» тема «Два погляди на один факт», вправа тренінгу «Табу» (10 хв.)

Мета: осмислення попередньої смислової роботи, визначення завдань для батьківського комітету в організації необхідної допомоги дітям, що потерпають від жорстокого поводження з ними в ЗОНЗ.

Хід проведення: педагог-тренер ставить на обговорення двох груп (попередньо сформованими за поглядами) проблемне питання: «Насильство в школі: здолаємо чи змиримось?»

КТС «Діалог» допоможе глибше розібратись в даній проблемі, якщо розглянути її з різних позицій (професійних – точка зору педагогів, моральних – точка зору батьків, громадськості; законодавчих – точка зору представників правоохоронних органів).

В ході вправи «Табу» учасниками тренінгу занотовується перелік питань для передачі педагогам до соціально-психологічної служби школи з метою об'єднання зусиль у подоланні проблеми.

Підведення підсумків тренінгової вправи методом вправи на рефлексію «Табу».



8. Вправа «Погляньте на світ очима дитини» (5 хв.)

Мета: визначити ставлення учасників тренінгу до поведінки дорослх під час спілкування з дітьми.

Хід проведення: тренер роздає учасникам аркуші з пропозиціями (Додаток…). Розглядаючи запропоновані ствердження, учасники тренінгу на аркушах з питаннями ставлять свої мінуси і плюси, погоджуючись або ж ні з ними. В кінці вправи ведучий найспірніші питання ставить на обговорення: «Чому такі варіанти поведінки Ви вважаєте найменш прийнятними для себе?».

Як підсумок вправи тренер і учасники повинні зійтись на тому твердженні, що одним з найдійовіших шляхів розв'язання будь-яких сімейних, шкільних конфліктів є повага і партнерське ставлення доне до одного.


9.Вправа «Умови ефективного виховання» (10 хв.)

Мета: сприяти усвідомленню учасниками виховного процесу особистої відповідальності за виховання і розвиток дітей.

Хід проведення: вправа виконується за методикою КТС «Естафета творчої думки» - форми творчого обговорення проблемних питань щодо організації життя шкільного колективу у взаємодії з сім'єю та громадськістю.

Педагог-тренер називає учасникам (лідерам 2-3х груп) проблемні питання, які починаються зі слів: Умови ефективного виховання у сім'ї та школі залежать від:



  • Мікроклімату здорових стосунків між усіма членами родини, колективу дітей та педагогів ЗОНЗ;

  • Позитивного прикладу батьків, вчителів і взагалі дорослих членів суспільства;

  • Авторитету батьків, педагогів та рівня на ідеал в суспільстві;

  • Достатнього рівня педагогічної культури батьків, педагогів;

  • Усвідомлення учасниками виховного процесу (батьків, педагогів, громадськості) відповідальності перед суспільством за виховання дітей.

  1. Підсумкова вправа «Дякуємо!» (5 хв.)

Мета: підвести підсумки роботи, визначити активістів тренінгу, подякувати за співпрацю, сприяти зняттю емоційної напруги.

Хід проведення: педагог-тренер проводить підсумки заняття, дякуючи всім за ефективну співпрацю, називає найактивніших учасників тренінгу.

На закінчення пропонує учасникам висловити своє враження від заняття, підійти один до одного і подякувати за спілкування і співпрацю під час заняття.


Додаток 2



Умови ефективного виховання в сім’ї та ЗНЗ залежить від…
Мікроклімату здорових стосунків між членами родини, колективу дітей та педагогів ЗНЗ.
Це, насамперед, правильна організація сімейного життя, яка складається з культури побуту, спілкування, праці. Це повага, доброзичливість у відносинах всіх членів родини. А найперше – це любов. В.Сухомлинський писав: «Людину ми створюємо любов’ю - любов’ю батька до матері її матері до батька, любов’ю батька і матері до людей, глибокою вірою в красу та гідність людини. Прекрасні діти виростають у тих сім’ях, де батько і мати по-справжньому люблять одне одного і в той же час люблять та поважають людей». Отже, якщо дитина з ранніх років є свідком справжньої любові й поваги, то цей кращий зразок моральності вона бере за основу свого майбутнього життя.

Сучасна молодь особливо цінить в характерності свого наставника педагога не офіціальне, педагогічне, а чисто людське відношення до них – справжню любов, зацікавленість до їхнього побуту, захоплень, відношень з товаришами.

Сучасний педагог має бути особистістю в суспільстві (виявляти до себе інтерес членів суспільства) тоді він буде цікавою особистістю і для дітей з якими працює. Наше сьогодення змушує нас серйозно замислитись над тим, що в суспільстві назріла криза сімейних та загальнолюдських відносин, байдужість батьків і педагогів породжують насильство і конфлікти в дитячому та юнацькому середовищі.

Чіткої статистики, яка б дозволяла визначити масштаби явища, немає, нагальною потребою нинішньому етапі розвитку нашого суспільства є створення автоматизованого банку даних дітей, які опинялися у складних життєвих умовах, створювати контролюючі комітети та координаційні ради – це на державному рівні. А на рівні міста чи села посилити контроль за здоровими стосунками між сім’єю та школою з боку громадськості. Адже моральний аспект сприяння зменшенню насильницьких проявів у шкільному середовищі за звичайними людьми, громадянами своєї держави. Всім нам потрібно почати з самих себе: замислитися над тим, як ми ставимось до своїх оточуючих, що ми робимо для того, щоб їм було спокійно поруч з нами.



Позитивного прикладу батьків, вчителів і взагалі дорослих членів суспільства.

Вирішальну роль у сімейному вихованню має власна поведінка дорослих. Тому вимогливість і контроль за кожним своїм кроком мають бути у дорослих на першому плані, бо неможливо сформувати повноцінну особистість, не даючи позитивного прикладу для наслідування. Тут доречно пригадати слова А.Макаренка, який зазначав, що головні основи виховання закладаються до п’яти років , після п’яти вже буде перевиховання, а перевиховувати набагато складніше. Це доведено практикою. І якщо особистий приклад батьків є транслятором позитивної інформації на формування особистості, то можна сподіватися на успіх.

І звичайно ж, для позитивного проводження виховного процесу по формуванню особистості від сім’ї до школи необхідна висока культура поведінки вчителя – інтелігентність, доброзичливість, уміння не лише пожартувати, але й зрозуміти жарт на свою адресу і вірно відреагувати на нього.

На жаль, ряд педагогів, самі того не передбачаючи не плануючи свідомо останнім часом працюють в режимі термінаторного менеджменту, який знищує авторитет учителя. Їх дії, покликані благими намірами приводять до прикрих наслідків із-за примінення методів розрушливого управління.

Термінатор ний менеджмент (розрушливе управління) можна поділити на декілька типів.

Перший тип – „Один все знаю, ви всі неуки”. Представник цього типу недооцінює своїх колег, своїх вихованців. А коли людину постійно звинувачують в некомпетентності, він, на жаль, таким може стати.

Другий тип – „Творець хаосу в компетентності”. Педагоги цього типу розуміють, що їхні вихованці діляться на сильних, слабих і посередніх. Але не придають цьому значення. В результаті компетентність сильного стає менш компетентною, а мало компетентність середнього і слабкого перетворюється в некомпетентність.

Третій тип – Іронічне „З ким мені доводиться працювати?”, коли вихованці чогось не розуміють, просять пояснити дохідливіше, підкріпити викладене на прикладі. Негативний результат ту же. Учень перестає задавати питання, відстає, втрачає довіру і повагу до педагога.

Четвертий тип – „Щоб працювати з вами, треба мати не аби яке терпіння”. При будь-якій зустрічі з вихованцями педагог такого типу дорікає їх, критикує навіть без причини, т.с. „авансом”, виключає будь-яку ініціативу, творчість вимагаючи лише сліпого виконання його власних завдань. Педагогів цього типу особливо не люблять діти.

П’ятий тип – „Головне добитись високих результатів в поведінці і успішності”. Педагоги цього типу багато часу тратять на „промивку мозку” безкінечними виховними годинами по обговоренню негараздів. Мало уваги приділяються організації цікавого дозвілля підлітків, індивідуальним етнічним бесідам.

Педагог не може бути наглядачем біля своїх вихованців. Його обов’язок організувати, створити нормальні умови для навчання і відпочинку дітей. У тих, хто не розуміє цього, постійно виникають конфлікти з виконавцями. І про авторитет такого педагога серед учнів годі й говорити.

Таким педагогам варто нагадати ствердження А.С.Макаренка про те, що вчитель, який не має авторитету, не повинен працювати вчителем.

1   2   3


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка