Методичні рекомендації підготовлені: Провідним спеціалістом Лубенського міськрайонного управління юстиції І. О. Павленко



Скачати 448.54 Kb.
Сторінка3/3
Дата конвертації09.03.2016
Розмір448.54 Kb.
1   2   3

Авторитету батьків, педагогів та рівняння на ідеал в суспільстві.

Родинне виховання – справа дуже серйозна. Тому батьки, які хочуть по – справжньому виховати дітей, повинні мати і їхніх очах авторитет. Авторитет повинен бути істинним, щирим, базуватись на правильній організації сімейного життя, де не може бути дрібниць, бо все є важливим.

Батьківський авторитет повинен ґрунтуватись на ерудиції й обізнаності, відповідальності слову і ділу, любові, зацікавленості до справ і захоплень дітей.

Відносини авторитету педагога, то на жаль, пройшли ті часи, коли сама професія вчителя викликала повагу оточуючих. Зараз посадовий авторитет повністю замінений авторитетом особистості.

Головною складовою авторитету педагога являється – знання своєї справи, висока вимогливість і повага до вихованців і серйозне відношення до роботи.

Чудово про це сказав А.С.Макаренко „Как можно больше требования к человеку и как можно больше уважения к нему”. І той, хто розпочинає з невпевненості і умовляння, робить помилку, за якої не буде дисципліни в колективі, не буде авторитету у педагога. Практика показує, що в нашій країні учні не люблять, не беруть приклад з педагога – міщанина, котрий не бере близько до серця справи навчального закладу, рідного міста, країни в якій живе. Не користується авторитетом індивідуаліст, якого турбують тільки особистості блага, власний вузький світогляд.

Переконання обов’язково проявляються в активній діяльності, вони змушують непримиримо відноситись до негативів у виховній роботі, до проявів лінощів, брехні, безкультур’я і формалізму.

Педагог забов’язаний повсемісно розповсюджувати оточуючих у вірності своєї пропозиції, шукати і готувати своїх однодумців, допомагати їм у досконалості.

Громадська і суспільна активність педагога, його ідейний образ – найважливіша складова частина його педагогічної майстерності.

Ідеал і його ідеологія проводиться через людей і не слід відділяти питання навчання і виховання, організацію життя вихованців від політичних (ідеологічних) питань, від проблем життя країни.



Достатнього рівня педагогічної культури батьків та педагогів.

Це перш за все педагогічні знання, які допоможуть глибоко пізнати світ дитини, зрозуміти її потреби, усвідомити шляхи впливу на неї, розв’язати проблеми виховання грамотно, без роздратування, оволодівши педагогічним тактом у взаєминах з оточуючими нас людьми. Як свідчать соціологічні дослідження, сучасні батьки гостро відчувають брак педагогічних знань, потребують соціальних консультацій та керівництва з боку педагогів.

При цьому обов’язковою вимогою до авторитету педагогів у спілкуванні з дітьми і їхніми батьками є моральна чистота. Будь-який хороший чи поганий вчинок, будь-який випадок із життя навчального закладу обов’язково має моральний аспект, про що, на жаль, ми часто не задумуємось, як і про наслідки своїх, здавалось би зовсім безбідних, вчинків.

Додаток 3



Проект

«Трикутник: учень-школа-родина»

Керівництво проектом: Федунова Т.М., директор школи, Орлова В.Г., заступник директора з ВР, голова шкільного батьківського комітету, президент учнівського самоврядування Республіки вільних міст
Учасники проекту: учні, вчителі, батьки сзш № 85
Тип проекту: практично орієнтований, міжпредметний, серед учасників школи, колективний, довготривалий
Актуальність

Метою освіти й виховання є всебічний розвиток дитини як особистості та найвищої цінності держави, розвиток її талановитості , інтелектуальних і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, примноження на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу.



Досягнення цієї мети передбачає інтеграцію виховних сил школи та родини, створення умов для отримання дорослими і дітьми досвіду ділової конструктивної взаємодії, що у свою чергу веде за собою необхідність вивчення рівня педагогічної культури батьків, сімейно-побутових умов учнів, надання допомоги батькам у родинному вихованні через систему педагогічного навчання, пропаганду кращого досвіду родинного виховання, залучення батьків до організації навчально- виховної роботи.

Мета і завдання проекту

Проект розроблено з метою:

  • підвищення рівня духовних, моральних цінностей і авторитету родини, створення сприятливих умов для її всебічного розвитку як основи суспільства та держави

  • формувати розуміння того, що сім’я – це запорука міцності держави

  • нагромадження педагогічних знань, необхідних батькам для виховання дитини

  • підвищення самосвідомості батьків та визначення їхньої особистої шкали цінностей

  • надання допомоги родинам у формуванні, збереженні та розвитку традиційних родинних звичаїв

  • сприяння соціальній та громадській активності родини

  • розширення традиційних духовних цінностей родини

  • сприяння партнерським стосункам у родині

Основними завданнями проекту є:

  • формування у батьків розуміння важливості ролі родини у житті суспільства, вихованні нового покоління

  • поширення позитивного виховного досвіду родин серед батьків, учнів шляхом відродження національних свят, обрядів, пропаганди кращих духовних надбань народу, підтримки та розвитку традицій, спрямованих на зміцнення родини, формування демократичного світогляду, самосвідомості та громадської єдності

  • виявлення характеру і принципів взаємодії між батьками й дітьми, батьками й вчителями, вчителями й учнями та загальні закономірності розвитку дитини в процесі такої взаємодії

  • створення сприятливих умов для повноцінного морально – психологічного, соціального , культурного, духовного розвитку родини, гармонізації взаємовідносин поколінь

  • формування у підлітків розуміння пріоритету виховання дітей у родині та гуманних взаємин між членами кожної родини та в суспільстві

  • діагностування соціально-психологічного портрету родини

Етапи реалізації проекту

І етап - організаційний-2006-2007 н.р.

  • опрацювання нормативно-правових документів

  • ознайомлення з новинками літератури з даної проблеми

  • вивчення передового досвіду впровадження інновацій

  • проведення моніторингу учнівського, педагогічного, батьківського середовища з даної проблеми

  • проведення педагогічних рад, учнівських та батьківських конференцій, педагогічних читань з даної проблеми

ІІ етап – організаційно-практичний – 2007-2008 н.р.

  • створення консультаційного центру по реалізації проекту

  • створення творчої педагогічної майстерні

  • індивідуальна робота

  • проведення круглих столів, диспутів, методичних об’єднань, розробка індивідуальних проектів

  • проведення родинних свят

  • програма «Я киянин»

  • робота клубів «Діалог поколінь», «Відверта розмова»

  • загальношкільний батьківський всеобуч

  • систематизація та оформлення отриманого матеріалу

ІІІ етап – практичний – 2008-2009 н.р.

Очікувані результати

  • підвищення рівня педагогічних знань батьків

  • вироблення моделі педагогічної взаємодії родини і школи

  • удосконалення методів діагностики й корекції виховного потенціалу родини

  • створення на основі діагностування соціально-психологічного портрету родини та індивідуальний супровід родини

  • створення здорового мікроклімату у школі

  • розвиток життєтворчості всіх учасників навчально-виховного процесу.

Додаток 4



Проект

«Славному роду нема переводу»
Керівник проекту:

вчитель української мови та літератури Пшеченко О.П.


Учасники проекту:

учні 5-11-х класів; батьки учнів школи


Тип проекту:

пошуково-дослідницький, довготривалий, особистісний


І. Актуальність


  • Утвердження принципів історичної пам’яті, усвідомлення ролі свого роду в історії держави.

  • Залучення до національної традиції пошанування предків, збереження пам’яті про свій рід. … Без знання генеалогії неможливо виховати справжнього громадянина суверенної держави.



ІІ. Мета і завдання проекту


  • Сприяння активізації пошуково-народознавчої роботи на базі СЗШ №85 м.Києва.

  • Створення пошукових загонів у класних колективах з метою дослідження історії сімей учнів.

  • Активізація роботи гуртка «Спадщина».

  • Вивчення генеалогії сімей, збір фотографій, запис спогадів бабусь, дідусів, створення генеалогічних дерев.

  • Вдосконалення учнями навичок проектної роботи.

  • Розвиток пізнавальних інтересів, творчих здібностей учасників проекту.

  • Підвищення національної культури школярів.

  • Розвиток життєвих компетенцій.

  • Виховувати любов до своєї родини, повагу до рідних, близьких, друзів, формувати розуміння того, що сім’я – це запорука міцності держави.



ІІІ. Етапи реалізації проекту
Діагностико-концептуальний:

  1. Опрацювання літератури з даної проблеми.

  2. Розподіл доручень між учасниками проекту.

  3. Створення й визначення функцій пошукових загонів.

  4. Проведення моніторингу учнівського середовища з даної проблеми.


Організаційний:

  1. Розробка плану роботи навчального закладу з виховання учнів на народних традиціях в рамках Всеукраїнської акції.

  2. Організація та проведення конкурсів-виставок:

  • генеалогічних дерев;

  • малюнків «Моя сім’я»;

  • робіт декоративно-прикладного мистецтва, виробів народних промислів «Мій дім».

  1. Систематизація та оформлення отриманого матеріалу.


Практичний:

  1. Написання творчих робіт «Родовідне дерево».

  2. Створення родовідних дерев.

  3. Проведення зустрічей зі старійшинами родів.

  4. Організація виставок кращих робіт учнів школи.

  5. Проведення родинних свят, батьківських конференцій.

Очікувані результати:



  1. Розвиток пізнавальних інтересів учнів.

  2. Перетворення учнів з об’єктів виховного впливу на суб’єктів виховної діяльності.

  3. Набуття учнями навичок дослідницької роботи.

  4. Оптимізація умов для співпраці всіх учасників навально-виховного процесу.

  5. Створення здорового мікроклімату в школі, сім’ї.

  6. Розвиток життєтворчості учнів.

Додаток 5

Проект

«Рідна мати моя, ти ночей не доспала»

(95-річчю з дня народження А.С. Малишка присвячується)


Керівники проекту:

вчителі української мови сзш № 85


Учасники проекту:

учні 5-11-х класів; батьки учнів школи


Тип проекту:

пошуково-дослідницький, особистісний


І. Актуальність проекту як навчальної технології

В основі проекту утвердження принципів загальнолюдської моралі (правди, справедливості, доброти, краси, любові до матері). Ці моральні цінності споконвіку були притаманні українському народові. Нехтування традиціями свого народу, незнання історії рідного краю призвели до втрати молоддю національної свідомості, патріотизму. Без знання традицій, звичаїв, історії рідного краю, вивчення кращих літературних творів неможливо виховувати справжнього громадянина суверенної держави. Участь у проекті забезпечує вміння вирішувати значущі в дослідницькому, творчому плані проблеми, що потребує інтегрованих знань, дослідницького пошуку для її розв’язання.


ІІ. Мета й завдання проекту


  • Дослідити життєвий і творчий шлях А.С. Малишка.

  • Дослідити пісенну творчість поета.

  • Навчати учнів будувати виступи, логічно висловлювати свої думки.

  • Виховувати розуміння прекрасного у людських стосунках, вічних істин людського буття.

  • Виховувати у дітей повагу до родини, толерантність, терпимість, доброту.

  • Удосконалювати вміння ефективно використовувати засоби електронних комунікацій.



ІІІ. Механізм реалізації проекту


  • Постановка проблеми.

  • Визначення теми й мети проекту.

  • Ознайомлення учнів із суттю проекту та основними етапами його реалізації.

  • Робота з інформаційними ресурсами.

  • Організація роботи творчих груп:

      • «Незабутні сторінки біографії А.С. Малишка»;

      • «Читаючи поезію А.Малишка…»;

      • «Поетичні образи поезій А.Малишка у творах шкільних художників»;

      • «На творчість мене надихає муза А.Малишка»



ІV. Структурна організація проекту
Ключове питання:

    • У чому неповторність і самобутність творчості А.С.Малишка

Роль матері в житті кожної людини.
Тематичні питання:

    • Що єднає пісенну творчість А.Малишка з народним мелосом?

    • Як творчість А.Малишка надихає шкільних поетів, художників, акторів?


V. Очікувані результати

      • Вироблення в учнів умінь працювати з додатковою літературою, систематизувати матеріал, робити висновки.

      • Широке залучення учнів до конкурсу творчих робіт «Рідна мати моя, ти ночей недоспала» (створення поетичного портрету рідної матері).

      • Розвиток акторських здібностей учасників постановки «Прометей» (за поемою А.Малишка «Прометей»).

      • Виховання святого, трепетного почуття любові до Матері.

Додаток 6



Правила поведінки

учнів загальноосвітньої школи
1. Загальні правила поведінки
1.1. Учень приходить до школи за 10 - 15 хвилин до початку занять, чистий і охай­ний. При вході в школу дотримується правил ввічливості, знімає в гардеробі верхній одяг і прямує до місця проведення уроку.

1.2. Забороняється приносити до школи та на її територію з будь-якою метою та використовувати будь-яким способом зброю, вибухові або вогненебезпечні предмети та речовини; спиртні напої, наркотики, інші одурманюючі речовини та отрути, газові балончики.

1.3. Не дозволяється без дозволу педагогів іти зі школи та з її території в урочний час. У разі пропуску учбових занять учень повинен пред'явити класному ке­рівнику довідку від лікаря або записку від батьків (або особи, яка їх заміняє) про причину відсутності на заняттях. Пропускати заняття без поважних причин забороняється.

1.4. Учень школи приносить необхідні навчальні приладдя, книги, зошити, щоден­ник. Приходить до школи з підготовленими домашніми завданнями з предме­тів згідно з розкладом уроків.

1.5. Учень школи проявляє повагу до старших, піклується про молодших. Учні й педагоги звертаються один до одного шанобливо. Школярі поступаються до­рогою дорослим, старші школярі - молодшим, хлопчики - дівчаткам.

1.6. Поза школою учні поводяться скрізь і всюди так, щоб не осоромити свою честь та гідність, не заплямувати добре ім'я школи.

1.7. Учні бережуть майно школи, надають посильну допомогу в його ремонті, аку­ратно відносяться як до свого, так і до чужого майна.

2. Поведінка на заняттях
2.1. При вході педагога в клас учні встають на знак вітання, сідають після того, як учитель відповість на вітання й дозволить сісти. Так само учні вітають будь-якого дорослого, що увійшов до класу під час занять.

2.2. Протягом уроку не можна шуміти, відволікатися самому й відволікати інших сторонніми розмовами, іграми та іншими, що не стосуються уроку, справами. Урочний час повинен використовуватися учнями тільки для навчальних цілей. За першою вимогою вчителя (класного керівника) необхідно пред'являти щоден­ник. Будь-які записи в щоденниках учнями повинні виконуватися охайно. Після кожного навчального тижня батьки учня ставлять свій підпис у щоденнику.

2.З. Якщо під час занять учню необхідно вийти з класу, то він повинен підняти руку й попросити дозвіл у вчителя.

2.4. Якщо учень хоче поставити запитання вчителю або відповісти на запитання вчителя, він піднімає руку. Дзвінок про закінчення уроку дається для вчителя. Тільки коли вчитель оголосить про закінчення заняття, учень має право покинути клас. При виході вчителя або іншого дорослого з класу учні встають.



3. Поведінка до початку, на перервах і після закінчення занять
3.1. До початку уроку учень повинен:

прибути до кабінету, увійти до класу й підготуватися до уроку.

3.2. Під час перерви учні зобов'язані:

навести чистоту та порядок на своєму робочому місці, вийти з класу; рухаючись коридорами, сходами, триматися правої сторони; підкорятися вимогам працівників школи, чергових учнів; допомагати підготовляти клас на прохання вчителя до наступного уроку; у разі спізнення на урок постукати у двері кабінету, зайти, привітатися з вчителем, вибачитися за спізнення й попросити дозволу сісти на місце.

3.3. Під час перерв учням забороняється:

бігати сходами, поблизу вікон і в інших місцях, не пристосованих для ігор; штовхати один одного, кидатися предметами й застосовувати фізичну силу для вирішення будь-якої проблеми; вживати непристойні вирази й жести на адресу будь-яких осіб, шуміти, заважати відпочивати іншим; палити в будівлі й на території школи.

3.4. Після закінчення занять учень повинен:

одержати одяг з гардеробу, акуратно одягнутися й покинути школу, дотримуючись правил ввічливості.

3.3. Черговий по класу:

знаходиться в класі під час перерви; забезпечує порядок у класі, провітрює приміщення; допомагає вчителю підготувати клас до наступного уроку, стежить і підтримує відповідні санітарні умови.

3.4. Учні, знаходячись в їдальні:

підкоряються вимогам учителя та працівників їдальні; дотримуються черги при отриманні їжі; проявляють увагу й обережність при отриманні та вживанні гарячих та рідких страв; вживають їжу й напої, придбані в їдальні чи принесені з собою, тільки в їдальні.



4. Кінцеві положення
4.1. Учні не мають права пропускати заняття без поважних причин.

4.2. Учні не мають права під час знаходження на території школи та при проведенні шкільних заходів скоювати дії, небезпечні для власного життя й здоров’я та оточуючих.



4.3. Учні не мають права знаходитися в приміщенні школи після закінчення учбових занять або позаурочних заходів без дозволу працівників школи.



1   2   3


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка