Методичні рекомендації: «Сенсорне виховання як основа розумового розвитку дошкільників»



Скачати 137.31 Kb.
Дата конвертації24.03.2016
Розмір137.31 Kb.
Мариничівський навчально-виховний комплекс «Родина»

Методичні рекомендації:

«Сенсорне виховання як основа розумового розвитку

дошкільників»

Вихователь:

Григоряк Г.В.

У ранньому віці дитина отримує багато різноманітних вражень з навколишнього світу. Вона розрізняє кольори, форми, величини. Але далеко не всі ці властивості й далеко не завжди привертають увагу малюка, має для нього якесь життєве значення, є тими ознаками предметів, які він враховує в своїх діях. Тож дуже важливо вчасно збагатити дітей зоровими, слуховими, дотиковими враженнями, чому насамперед сприяє належно обладнане навколишнє предметне середовище.

Актуальність даної теми полягає в тому, що сенсорний розвиток, з одного боку, є фундаментом загального розумового розвитку дитини, з другого боку, має самостійне значення, оскільки повноцінне сприймання необхідне і для успішного навчання дитини у дитячому садку, у школі, і для багатьох видів праці.

      Чуттєве пізнання має особливо важливе значення у дошкільному дитинстві, оскільки цей період найсприятливіший для формування і вдосконалення діяльності органів чуття, нагромадження уявлень про світ. Це налаштовує на серйозну увагу до сенсорного розвитку дитини у дошкільний період.


Сенсорний (лат. sensorіит — орган чуттів) розвиток дитини — розвиток її відчуттів і сприймання, формування уявлень про властивос ті предметів (форму, колір, розмір, положення у просторі тощо).
Сенсорний розвиток необхідний людині для оволодіння будь-якою практичною діяльністю. Він не втрачає значення зі вступом дитини до школи і відіграє важливу роль у житті дорослої людини, відбувається на основі функціонування системи аналізаторів, що забезпечує багатомірний зв’язок зі світом, сприяє життєвій активності людини. Із сенсорного розвитку виростає логічне пізнання, яке прискорює накопичення нових чуттєвих даних, сприяє їх включенню до раніше створеної системи знань і досвіду. Чим вищий сенсорний розвиток дитини, тим більше фактів і явищ потрапляє у сферу її сприймання.

Орієнтири в реалізації сучасних державних вимог



  • Варто пам’ятати: кожна особистість, що зростає, має право радісно, щасливо, повноцінно пізнавати себе, свої можливості й усе що її оточує – розмаїття об’єктів і явищ природи, предметів рукотворного світу, світ мистецтва, морально – етичні норми людського співжиття тощо. А отже, кожна дитина сама є творцем власної картини світу, активним учасником, тобто суб’єктом, освітнього процесу, а не його об’єктом.

  • Ставлення педагога до дитини має визначатися позицією не над дитиною, а поруч і разом з нею. Діти й дорослі – партнери в життєтворчому процесі, рівноправні учасники освітньо - виховного процесу.

  • Вихователь має глибоко розуміти особливості розвитку кожного свого вихованця, причини, що зумовлюють його випередження чи відставання, знати нахили, здібності, інтереси, вподобання, специфіку поведінку.

  • Для побудови повноцінного виховного процесу дошкільний навчальний заклад має змінити свою позицію стосовно сім’ї – бачити в ній свого основного соціального замовника, працювати для неї і плідно взаємодіяти з нею.

  • Варто всебічно підтримувати активність кожної дитини, створювати умови для пробудження і розвитку її творчих сил, здібностей, обдарованості.

Сенсорне виховання дітей різного віку

Основа пізнавального розвитку дитини – сенсорний розвиток. Для кожного віку визначені завдання сенсорного виховання, які відповідають рівню розвитку сприймання і водночас сприяють переходу до вищих рівнів.

Головним завданням сенсорного виховання дітей 3-4 років є формування у них уявлень про загальноприйняті еталони як засоби пізнання реальних предметів. Дітей цього віку вправляють у називанні еталонних властивостей та у співвіднесенні їх з реальними предметами. Це здійснюється, як правило, у дидактичних іграх і вправах, під час яких діти ознайомлюються з геометричними фігурами, аналізують форму, колір, розмір, властивості матеріалів тощо.

Сенсорне виховання дітей 5-6 років передбачає формування у них перцептивних дій (сприймання), спрямованих на розв’язання складних пізнавальних завдань, а саме: аналіз форми предметів за допомогою кількох різних зразків; визначення можливості переміщення предметів у просторі; оцінка їх пропорцій; виконання узагальнення, класифікації, порівняння і зіставлення.

Загальною умовою розвитку пізнавальної активності, а згодом здібностей і обдарованості, є здоров’я і природна активність дитини. Увага, повага, турбота, любов є тим ґрунтом, на якому зростають віра малюка в свої сили, інтерес до навколишнього життя, здатність дивуватися, захоплюватися, досліджувати, фантазувати, вигадувати, запитувати, шукати. Адже активність дитини, зокрема й творча, формується за умови підтримки дорослим її ініціативи. Численні ж заборони й негативні оцінки гальмують пізнавальну активність та розвиток творчих здібностей дошкільника.

Самоповага й оптимістичний настрій дитини, які виникають як результат позитивної оцінки з боку дорослих, дають поштовх розвиткові її різнобічної активності, що й сприяє, в свою чергу, розвитку загальних і спеціальних здібностей. Це варто брати до уваги вихователям і батькам, організовуючи різні види діяльності дітей в дошкільному навчальному закладі й удома.



Усіляко підтримувати інтерес дитини до пізнання, прояви активності й ініціативи; не скупитися на похвали й заохочення.

Особливе значення має врахування творчих пошуків самої дитини в процесі організації її пізнавальної діяльності. Це підвищує інтерес малюка до занять, розвиває пізнавальні , естетичні й етичні якості сприймання, гнучкість мислення, вміння і здібності.

У розвитку пізнавальної активності дітей, їхніх творчих здібностей важливішим є не прагнення здобути кінцевий результат, а сам процес діяльності – експериментування. Занадто прискіпливе ставлення до того, що робить дитина, до результатів її праці може стати на заваді розвитку пізнавальної активності.

Враховувати творчі пошуки малюка й відповідно до них будувати процес пізнання.

Оскільки саме діяльність визначає розвиток дитини, потрібно переорієнтувати освітньо – виховний процес зі словесного, монологічного керівництва поведінкою і заняттями дітей на організацію діалогічної взаємодії в парах «дитина- дорослий» або мікрогрупах «дитина - діти», «діти -діти».

У активного, творчого педагога і діти – творчі. Він знає міру в тому, що дітям потрібно показати, а що вони самі мають відкрити під його керівництвом. Занадто розлогі пояснення, виклад готових істин, пропонування зразків для запам’ятовування і копіювання – все це не сприяє саморозвитку дитини, реалізації її творчих нахилів.

Замість монологічних вказівок педагога – діалогічна взаємодія з дітьми.

Важлива психолого – педагогічна умова, що визначає пізнавальну активність дітей та їхнє ставлення до завдань – емоційна атмосфера та психологічний клімат у групі дитячого садка. Тож забезпечення комфортного емоційного середовища потребує пильної уваги вихователя.



Щоб успішно навчати дитину, її треба любити і любити так, щоб вона це ставлення відчувала й у нього вірила.

Велику роль відіграє правильний добір методів і прийомів навчання дітей, розробка і використання різноманітного дидактичного матеріалу. Поєднання словесних, наочних і практичних методів дасть можливість у процесі засвоєння дітьми навчального матеріалу активізувати всі види чуттєвого сприймання й тим самим організовувати навчання без їх перевантаження, підтримувати активний пізнавальний інтерес.

У роботі з дітьми всіх вікових періодів слід широко використовувати дидактичні ігри та вправи. Їхнє призначення – сприяти закріпленню, узагальненню і збагаченню пізнавального досвіду дошкільнят

Ігрові моменти, дидактичні ігри та вправи дають можливість під час пізнавальної діяльності дітей активізувати різні види сприймання – зорові, слухові, дотикові, смакові. Вміле їх використання та чергування не тільки підвищують інтерес вихованця до спільної з педагогом діяльності, а й допомагають дитині бути уважною впродовж усієї гри, сприяють підвищенню пізнавальної активності.

Спільними зусиллями дітей і дорослих можна проводити дидактичні ігри з елементами народознавства. Через дидактичну гру знайомлять дітей з предметами, чи явищами навколишньої дійсності, систематизують, узагальнюють знання, оскільки дидактичні ігри мають навчальний характер. Якщо в основу традиційних ігор покласти знання про український народ, його побут, культуру, звичаї, то одержимо дидактичну гру з елементами народознавства. Адже маємо справу з тим видом ігор, які може створювати як сам вихователь, так і батьки спільно з дітьми.

Рекомендований перелік дидактичних ігор з елементами народознавства:

«Кетяг калини»

Вік: 3 роки.



Обладнання: гілочка калини, ягідки – зелені, жовті, червоні,; кружечка різних за розміром.

Правила гри: зібрати калину в заздалегідь приготовлену гілочку. Для дітей 5 року життя кількість частин збільшується, зміст картинок ускладнюється – українська хата, казкові звірі в національних костюмах, писанки, різні види посуду, народні іграшки, сім”я, килими.



«Полатай рядно»

Вік: 5 років.



Обладнання: клаптик кольорового паперу ( з вирізами у формі геометричних фігур) геометричні фігури з картону.

Правила гри: діти одержують рядно яке потрібно залатати різними геометричними фігурами.



«Пересипання куті з посудини в посудину»

Вік: 5 років.



Обладнання: 3 посудини (невеликі чайники або молочники),

обов’язково з носиками; крупа (кутя, насипати трішки більше половини посудини; невеликі щітка та совок).

Правила гри: дитина пересипає крупу з посудини в посудину,

намагаючись її не розсипати. Якщо крупа розсипалася, її збирають за допомогою щітки та совочка.

Вправа-гра допомагає розвивати увагу, зоровий аналізатор,

координацію рухів; виховувати наполегливість, організованість,

охайність.

«Збери те, що я назву»

Вік: 5–6 років.



Обладнання: 2 глибокі одноразові тарілки, одна тарілка порожня, в іншій — дрібні муляжі овочів або фруктів.

Правила гри: дитина пальчиками бере те, що запропонує вихователь,

або те, що схоче сама, і кладе в порожню тарілку. Перш

ніж почати гру, слід роздивитися з дитиною ігровий набір, уточнити

назви, кольори, форму.

Вправа-гра допомагає розвивати мислення, увагу, мовлення,

дрібну моторику рук; закріпити узагальнювальні поняття «овочі», «фрукти», назви овочів та фруктів; виховувати самостійність,

цілеспрямованість, організованість.



«Склади мереживну хустинку »

Вік: 5–6 років.



Обладнання: різнокольорові хусточки, на які нанесені марке-

ром (або вишиті) лінії згину.

Правила гри: дитина отримує завдання — скласти хусточку за

лініями згину. Завдання ускладнюють із віком — хусточку без лі-

ній дитина має скласти самостійно, за вказівками дорослого.

Вправа-гра допомагає розвивати дрібну моторику, окомір, увагу, цілеспрямованість; виховувати навички самообслуговування.



Гра «Кольорові кільця»

Вік: 3 роки.

В комплект гри входить: різнокольорові резинки для волосся, картки із завданнями.

Зміст гри : надягати резинки на пальчики, відповідно до карточки.

Гра  допомагає закріпити назви кольорів, величину та розвиває:

- дрібну моторику;

-увагу;

-орієнтацію у просторі.



«Склади ліжник»

Вік: 5 років.



Обладнання: смужки кольорового картону по 2 шт,

Правила гри: діти з смужок картону викладають ліжник( симетричне зображення).

  «Сенсорна коробка»

Вік: 3 роки.


Сенсорна коробка допомагає закріплювати назву сенсорних еталонів,  розвиває допитливість, уяву, дрібну моторику рук.

Робота з сенсорною коробкою проводиться індивідуально та по підгрупам.

Сенсорною коробкою може бути : картонна коробка, пластиковий контейнер.

Наповнювачі для сенсорної коробки:  галька, солома, сіно, земля,  пісок (натуральний, пофарбований), сіль (дрібна харчова, морська), горіхи, квасоля, різнокольорові кульки, сніг та багато іншого.

Додаткові елементи, які можна використовувати: машинки, муляжі овочів, фруктів, іграшкові тварини, птахи, лопатка, грабельки, відерця  та інше.

Орієнтовна тематика  ігор : «Збираємо урожай» (  відшукування в землі(піску) овочів або фруктів , «Зима» ( діти малюють фарбами по снігу, який необхідно утрамбувати в коробці, доріжки, сліди,), «Подарунки для білочки» ( знаходження горішків поміж різних предметів).

Тематика сенсорної коробки може бути різноманітною, все залежить від фантазії педагогів.

Таким чином,  доцільно та цікаво спланований сенсорний розвиток дітей раннього віку дасть позитивні результати, тому що, щоб із зернятка з’явився паросток, до нього слід благоговійно ставитись; не сподіваючись лише на саму природу. Цей паросток треба плекати, своєчасно підживлювати і поливати, відкривати сонячному промінню, а отже, забезпечити йому життя, що відповідає його природі, призначенню, темпам розвитку.



Різнокольорові крижинки

Вік: 5 років

Перед початком гри поговоріть з дитиною про те, що таке лід, крижинки, як вони утворюються і як можна зробити кольорові крижинки. Якщо вона не зможе здогадатися, поясніть, що кольорові крижинки утворяться, якщо заморозити кольорову воду. Поставте на стіл перед дитиною гуаш червоного, жовтого і синього кольорів і скажіть, що перед нею чарівні фарби. Якщо їх змішувати одна з одною, можуть утворитися інші кольори. Спитайте, наприклад, які кольори слід поєднати, щоб утворився помаранчевий, зелений чи фіолетовий колір? Перед тим як дитина відповість на це запитання, дозвольте їй поекспериментувати з фарбами. Якщо щось не буде вдаватися, допоможіть знайти відповідні поєднання. Але зробіть це так, щоб у дитини виникло відчуття, що то він сам зробив це відкриття.

Дитина повинна побачити на власні очі, що коли змішати червону і жовту фарби, то утвориться помаранчевий колір, якщо змішати синю і жовту фарби – він отримає зелений колір, а якщо червону і синю – то фіолетовий.

Дитині буде значно цікавіше, якщо гра не зупиниться лише на отриманні зеленого, фіолетового і помаранчевого кольорів. Нехай він спробує створити різні відтінки цих кольорів – жовто-зелений, синьо-зелений, світло-фіолетовий та інші. Коли усі можливі поєднання кольорів будуть приготовлені, розлийте воду у маленькі форми і заморозьте. Влітку це можна зробити у холодильнику, а взимку - надворі. Дитині буде дуже цікаво виготовити лід, до того ж кольоровий, влітку. А взимку можна запропонувати дитині прикрасити кольоровими крижинками ялинку біля будинку чи в парку.



Летіть у свою зграйку

Вік: 4 роки.

Приготуйте 24 – 30 карток: по 4 – 5 відтінків за насиченістю із 7 кольорів спектру. На семи стільцях, розставлених у кімнаті, розкладіть 6 карток – червоного, помаранчевого, жовтого, зеленого, голубого, синього і фіолетового кольорів – по одній на кожний стілець. Покажіть дітям приготовлені картки і поясніть, що вони чарівні. Їх чари полягають в тому, що варто лише взяти котрусь картку в руку, як відразу перетворишся на веселу пташку такого ж кольору, як та картка. Роздайте кожній дитині по одній картці різних відтінків. Поясніть дитині, що коли ведучий (на перших порах цю роль доведеться виконувати вам) дасть команду: “Летіть до своєї зграйки” , кожна “пташка” повинна полетіти до стільця, на якому лежить картка відповідного кольору, потім повернутися до ведучого, щоб взяти наступну “пташку” і знову знайти схожий на неї колір і т. д.

Коли діти навчаються швидко і правильно співставляти основний колір з його відтінками, гру можна ускладнити і запропонувати дітям розмістити “пташок” у їхній зграйці за спаданням чи зростанням насиченості відтінку – від темнішого до світлішого і навпаки.

 

«Український віночок»

Вік: 5 років.



Обладнання: віночок, кольорові стрічки з картону.

Правила гри: дитина «вплітає » стрічки у віночок у певній послідовності.



Поради батькам щодо сенсорного розвитку дітей:

  • Ознайомити дитину з кольором;

  • Величиною предметів;

  • Нанизування(різні пірамідки);

  • Різні форми (конуси, куби, циліндри);

  • Збірні, розбірні (мотрійка, башточки,кубики);

  • Спостереження живих об’єктів у русі;

  • Зацікавленість оточуючого світу;

  • Групувати та співвідносити різні предмети(за формою, кольором, величиною);

«Допоможи мені зробити це самому» - таке гасло методики Марії Монтессорі. Саме її ідеали дали поштовх для розвитку сенсорного виховання дітей. Кожна дитина – це унікальна, неповторна особистість. І в кожній дитині від природи закладена внутрішня потреба пізнавати навколишній світ. Дорослому потрібно лише своєчасно забезпечити необхідні умови для цього, а саме:

  • створити розвивальне середовище, дібравши об’єкти для вивчення;

  • не заважати дитині самостійно оволодівати знаннями, допомагаючи лише в разі потреби, або якщо вона сама просить допомогти.

«Світ сповнений запахів та кольорів» - від народження дитини до 5-ти років – період активного чуттєвого, сенсорного розвитку.

У цей період дитина особливо здатна до сприйняття кольору, форми, розмірів предметів, навколишніх звуків.

Розвитку основних органів чуття малюка можна й треба сприяти. Дорослі повинні надати дитині якомога більше об’єктів для вивчення. Щоб активно розвивалися зір, слух, органи чуття, потрібно придбати різноманітні посібники й предмети. Предмети повинні мати різноманітну форму й бути зробленими з різних матеріалів. Батьки п’ятирічних та шестирічних замислюються про оптимальну підготовку своєї дитини до школи, надають перевагу читанню, письму, лічбі й зовсім забувають про її сенсорний розвиток. Проте, за результатами досліджень, сучасні провідні педагоги зазначають, що саме сенсорний розвиток є основою інтелектуального. Ось чому так важливо в цьому віці не забути про сенсорний розвиток, а побудувати роботу з підготовки дитини до школи на його основі.

Навчіть дитину розрізняти температуру, торкаючись льоду, металевих предметів, нагрітих на сонечку каменів, занурюючи руки в теплу воду.. Розвивайте «баричне» відчуття – уміння відчувати різницю у вазі, зважуючи в руці, чи на іграшкових вагах важкі та легкі предмети. Навчайте малюка порівнювати предмети (палички, іграшки, стрічки тощо) за висотою та довжиною. Знайомте його з різноманіттям відтінків кольорів, звуків, запахів. Учіть дитину знаходити предмети того кольору, який Ви їй називаєте. Гра на музичних інструментах допоможе їй навчитися розрізняти їхнє звучання. Нюхаючи «чарівні» флакончики, у яких лежать спеції, кава чи бавовняні тампони з усілякими ароматами, дитина познайомиться з різноманіттям запахів.

Придбайте дитині, або зробіть самі конструктори, кольорові башточки, циліндри, пірамідки, тактильну ковдру.

Фантазуйте, вигадуйте для малюка іграшки, які розвивають його, а не дають готові рішення, надавайте дитині повну свободу для задоволення її цікавості!



Таким чином, результати освітньої роботи, які стануть надбанням кожної дитини, будуть свідчити про рівень її життєвої компетентності, здатності до життєвого успіху, повноцінної реалізації природного потенціалу, а тим самим демонструватимуть рівень її готовності до зміни життєдіяльності – подальшого навчання у школі.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка