Методичні рекомендації щодо організації І проведення Уроків мужності в загальноосвітніх навчальних закладах області /Упоряд. І. П. Кончиц. Чернігів: ред відділ чоіппо імені К. Д. Ушинського, 2015. 126 с



Сторінка12/13
Дата конвертації21.02.2016
Розмір1.89 Mb.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13

Підходи та принципи виховання громадянина-патріота


Досягнення цілей патріотичного виховання вимагають додержання наукового підходу, тобто врахування об’єктивних закономірностей його перебігу. Науковий підхід до процесу формування громадянина-патріота передбачає, що дія загальних закономірностей становлення патріотизму опосередковується впливом конкретно історичних умов життєдіяльності даного суспільства і кожного з його суб’єктів зокрема.

Конкретно-історичний підхід допомагає збагнути й сформулювати специфічні, найбільш актуальні на даному етапі розвитку українського суспільства завдання патріотичного виховання, а саме: усвідомлення громадянами України необхідності демократичних процесів у поєднанні з розбудовою громадянського суспільства.

Ефективність виховання патріотизму значною мірою залежить від реалізації діяльнісного підходу. Особистість громадянина-патріота формується інтенсивніше, якщо він любить Батьківщину не лише на словах, а на ділі, якщо бере реальну участь в діяльності, в якій апробуються на практиці громадянські цінності, якщо ця діяльність проходить через його почуття, відповідає його потребам та інтересам.

У патріотичному вихованні особливого значення набуває особистісно-орієнтований підхід, коли в центрі освітньо-виховного процесу стоять інтереси дитини, її потреби та можливості, права окремого індивіда, його суверенітет. Лише через таку ієрархію ціннісних підходів як людина (особистість) – народ (культура, історія, освіта) – держава (суспільство) можна реалізувати перспективну і демократичну модель виховання громадянина-патріота.



Необхідною умовою оптимізації патріотичного виховання є дотримання системного підходу, який передбачає розгляд цілісного багаторівневого взаємозалежного відкритого процесу в його постійному розвитку і саморозвитку.

Принципи патріотичного виховання


Основними принципами патріотичного виховання є:

- принцип національної спрямованості, що передбачає формування національної самосвідомості, виховання любові до рідної землі, українського народу, шанобливе ставлення до його культури; повагу, толерантність до культури усіх народів, які населяють Україну; здатності зберігати свою національну ідентичність, пишатися приналежністю до українського народу, брати участь у розбудові та захисті своєї держави;

- принцип гуманізації виховного процесу означає, що вихователь зосереджує увагу на дитині як вищій цінності, враховує її вікові та індивідуальні особливості і можливості, не форсує її розвитку, спонукає до самостійності, задовольняє базові потреби дитини; виробляє індивідуальну програму її розвитку, стимулює свідоме ставлення до своєї поведінки, діяльності, патріотичних цінностей;

- принцип самоактивності і саморегуляції, який сприяє розвитку у вихованця суб’єктних характеристик; формує здатність до критичності й самокритичності, до прийняття самостійних рішень. Поступово виробляє громадянську позицію особистості, почуття відповідальності за її реалізацію в діях та вчинках;

- принцип культуровідповідності, що передбачає органічну єдність патріотичного виховання з історією та культурою народу, його мовою, народними традиціями та звичаями, які забезпечують духовну єдність, наступність і спадкоємність поколінь;

- принцип полікультурності передбачає інтегрованість української культури у європейський та світовий простір, створення для цього необхідних передумов: формування у дітей та учнівської молоді відкритості, толерантного ставлення до відмінних від національних ідей, цінностей, до культури, мистецтва, вірування інших народів; здатності диференціювати спільне і відмінне в різних культурах, спроможності сприймати українську культуру як невід’ємну складову культури загальнолюдської;

- принцип соціальної відповідності обумовлює необхідність узгодженості змісту і методів патріотичного виховання реальній соціальній ситуації, в якій організовується виховний процес. Завдання патріотичного виховання зорієнтовані на реальні соціально-економічні умови і передбачають виховання у дітей готовності до захисту Вітчизни та ефективного розв’язання життєвих проблем.

Методи, засоби і форми патріотичного виховання


Процес патріотичного виховання здійснюється в навчальній, позакласній і позашкільній діяльності та в сім'ї, дитячих та юнацьких об’єднаннях. В навчанні патріотичне виховання значною мірою зумовлюється змістовими характеристиками освітніх предметів, які сприяють оволодінню системою знань про людину і суспільство. Крім того, оволодіння системою знань формує здатність усвідомлювати місце своєї спільноти серед інших спільнот світу.

Весь освітній процес має бути насичений різними аспектами патріотичного виховання. Проте особлива роль тут належить предметам соціально-гуманітарного циклу, а саме: історії, географії, природознавству, суспільствознавству, літературі.



Ефективність патріотичного виховання в позакласній діяльності значною мірою залежить від спрямованості виховного процесу, форм та методів його організації. Серед методів і форм патріотичного виховання пріоритетна роль належить активним методам, що грунтуються на демократичному стилі взаємодії, спрямовані на самостійний пошук істини і сприяють формуванню критичного мислення, ініціативи й творчості. До таких методів належать: різноманітні акції на підтримку учасників АТО, сімей загиблих захисників Батьківщини, інвалідів, соціально-проектна діяльність, Інтернет-технології, рефлексивно-експліцитний метод, ситуаційно-рольові ігри, соціодрама, метод відкритої трибуни, соціально-психологічні тренінги, інтелектуальні аукціони, “мозкові атаки”, метод аналізу соціальних ситуацій з морально-етичним характером, ігри-драматизації, створення проблемних ситуацій, ситуацій успіху, аналіз конфліктів, моделей, стилів поведінки, прийняття рішень, демократичний діалог, педагогічне керівництво лідером і культивування його авторитету, використання засобів масової комунікації, методики колективних творчих справ, традицій, символіки, ритуалів, засобів народної педагогіки. Крім названих можна застосовувати також традиційні методи: бесіди, диспути, лекції, семінари, різні форми роботи з книгою, періодичною пресою, тощо. Орієнтовна тематика:

  • бесіди – „Моя рідна Україна”, „Знати і поважати Герб своєї Вітчизни, її прапор і гімн”, „Наша вітчизна – Україна”, „Державна символіка Батьківщини”, „Твої права і обов'язки”, „Що таке воля”, „Борімося – поборемо”, „Волю не дають, а здобувають”, „Український народе – з колін”, „Створи себе і державу”, „Демократія – влада народу, а не олігархів”, „Сепаратизм не пройде”, „В Україні наша доля, життя і майбутнє”, „Ми ті, що гідні процвітання”, „Ми не обніжки і не грязь Москви, а України дочки і сини”, „Патріотизм – нагальна потреба України”;

  • огляди періодичної преси – „Світ новин”, „Сьогодні”, „За текстами газет”, „Цікаві хвилинки”, „Пульс планети”;

  • огляд телепередач – „Наживо”;

  • засоби, які виховують любов до української мови – „Свято рідної мови”, „Мужай, прекрасна наша мово”, „Шевченківське слово”, „Літературні вечорниці”, „Тиждень української мови”; конкурси: на кращий мовний плакат, декламаторів, на кращу розповідь української народної казки, вечір українських загадок, прислів'їв, приказок, повір'їв, легенд, народних прикмет; екскурсії до країни Мови із зупинками на станціях Лексики, Фразеології, Етимології; зустрічі з письменниками, поетами; філологічні мікроекспедиції (записати назви окремих предметів давнини, зібрати прислів'я, приказки, загадки, поширені в даній місцевості з наступним обговоренням їх у класі, або на засіданнях гуртка); мовні екскурсії, завданням яких є виявлення неграмотних, неоковирних висловів у оголошеннях, рекламах, вивісках, тощо; стенди „Як ми говоримо”;

  • форми роботи, пов'язані з вивченням історії рідного краю і народу – історичне краєзнавство: відвідування місць історичних подій, вивчення літератури, збирання документів та матеріальних пам'яток, замальовування чи фотографування історично цінних об'єктів, виготовлення схем, макетів, щомісячного історичного календаря, влаштування виставок, заочна подорож „Україно ти моя прекрасна”, складання історії свого роду, участь в роботі гуртків, етнографічного та фольклорного ансамблів, оформлення кімнат народознавства, святкування Дня Конституції, Дня незалежності України;

  • форми і методи військово-патріотичного виховання: патріотичні клуби, участь у роботі організацій Пласту, юний рятівник, „Котигорошко”; фестивалі патріотичної пісні; святкування Дня Перемоги, Дня Збройних Сил України, Дня призовника, захисника Вітчизни, дня пам’яті Героїв Крут; змагання з військово-прикладних видів спорту, участь у літніх військово-спортивних таборах, у військово-спортивних іграх „Патріот”, „Смуга десантника”, фізкультурно-оздоровчому патріотичному комплексі „Козацький гарт”, національному виді спорту України „Хортинг”; в акціях „Пишаємося подвигами Небесної сотні”, „Допоможемо учасникам АТО”;

  • архівно-пошукова робота, екскурсії до музеїв, зустрічі з ветеранами війни, родичами загиблих захисників Батьківщини, випуск плакатів, буклетів, газет за матеріалами пошукової діяльності;

  • участь у „Вахті пам'яті Небесної сотні”, участь в акціях „Громадянин”, „Збережемо пам'ять про подвиг”, „Учасник АТО мого двору”, „Школа – шпиталь”, „Солдатські вдови”;

  • вивчення факультативних курсів за вибором: „Історія української культури”, „Видатні військові України”, „Історія дипломатії”, „Ми – громадяни”, „Практичне право”, „Людина і світ”, „Людина і суспільство”;

  • участь у Всеукраїнському конкурсі учнівських та студентських проектів „Служіння заради миру”, „Моральний вчинок”; проведення семінарів, конференцій, „круглих столів”: „Партизанський рух в Україні у спогадах учасників, мовою документів”, „Утверджувати ідеали культури миру – служити миру”, „Діячі руху Опору в Україні”;

  • уроки пам'яті, уроки мужності: „Їх славні імена в літописі Великої Вітчизняної”, „Зростаємо громадянами-патріотами землі, що Україною зветься”, „Наша вулиця носить ім'я героя війни”, „Діти, молодь у підпіллі в роки минулої війни”, „Бойові нагороди воїнів, полководців, які визволяли Україну від нацистів”, „Імена фронтовиків на обеліску братської могили у моєму населеному пункті”;

  • виховання бережного ставлення до природи – створення музейного природничого комплексу із розділами „Наукові знання про природу”, „Очевидне – неймовірне”, сторінки „Червоної книги”, „Дивосвіт”; вироби учнів з природних матеріалів, конкурс на кращий плакат „Бережи довкілля”, операція „Мурашник”, „Блакитні водойми”, „Шпачки прилетіли”, „Лелеки”, „Посаджу я жолудьок”, „Наші джерела”; екологічні екскурсії, олімпіади, свята, конкурси, штаби охорони природи, пошукова діяльність;

  • форми і методи виховання правосвідомості – вивчення Конституції України, клуби юних юристів, дипломатів, загони ЮДМ, шкільні штаби порядку, зустріч з депутатами, працівниками правоохоронних органів, дискусії: „Чи варто завжди дотримуватись букви закону?”, „Що значить бути патріотом?”, „Свобода чи вседозволеність?”, теоретичні конференції: „Україна – суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава”, „Суть громадянського суспільства”, захист рефератів: „Найважливіші функції Української держави”, „Проблеми та спрямованість нашої економіки”, „Свобода та особиста недоторканість громадян”;

  • виховання засобами праці – соціально-проектна діяльність, підприємництво, кооперативи, бізнес-клуби, табори праці і відпочинку, фермерські господарства, аукціони, ярмарки, індивідуальна трудова діяльність, розширення зеленої зони біля школи, впорядкування та догляд за подвір'ям, проведення операцій „Турбота”, „Милосердя”, „Вишиванка джля дитини з сиротинця”, „Біля мого будинку” та ін.

Останнім часом у патріотичному вихованні досить результативними виявили себе інформаційно-комунікаційні технології. В залежності від домінуючого методу науковці виокремлюють дослідницькі, пошукові, творчі, ігрові, інформаційні та практично-орієнтовані телекомунікаційні проекти. Завдяки Інтернет-проектам їх учасники з різних регіонів, міст, області, країн, світу не лише співпрацюють над цікавими і важливими проблемами, але й спілкуються з однодумцями та опонентами, пропагують свій досвід.

Застосування наведених форм і методів патріотичного виховання покликане формувати в особистості когнітивні, емоційні та поведінкові компоненти, що передбачають вироблення вмінь міркувати, аналізувати, ставити питання, шукати власні відповіді, критично розглядати проблему, робити власні висновки, брати участь у громадському житті, набувати вмінь та навичок адаптації до нових суспільних відносин, адекватної орієнтації, захищати власні інтереси, поважати інтереси і права інших тощо.

Результативність патріотичного виховання великою мірою залежить від того, наскільки ті чи інші форми й методи виховної діяльності стимулюють розвиток самоорганізації, самоуправління дітей, підлітків, юнацтва, молоді. Чим доросліші вихованці, тим більші їхні можливості до критично-творчого мислення, рефлексії, самоактивності, творчості, самостійності, до усвідомлення власних світоглядних орієнтацій, які є основою життєвого вибору, патріотизму, громадянського самовизначення.
Інститути, що забезпечують патріотичне виховання

Виховання громадянина – патріота України покладається на дошкільні навчальні заклади, школи, професійно-технічні училища, вищі навчальні заклади – інститути та університети, позашкільні заклади освіти, клуби, центри, бібліотеки; установи культури, громадські (неурядові) організації. Завдання патріотичного виховання мають також виконувати засоби масової інформації шляхом публікування відповідних матеріалів, підготовки та випуску навчальних теле- та радіопередач. Важлива роль у становленні патріотизму зростаючої особистості належить сімейному вихованню.

Останнім часом зростає вплив церкви та її інститутів на формування світоглядних орієнтацій особистості, що зумовлює потребу співпраці різних інститутів патріотичного виховання.

Сприяти досягненню цілей патріотичного виховання значною мірою покликані різноманітні благодійні й філантропічні організації та фонди (підтримка виховних заходів, конкурсів, семінарів, тренінгів, надання грантів для розробки науково-методичних матеріалів, посібників, підручників, фінансової підтримки публікацій тощо). Інститути, що забезпечують патріотичне виховання, не можуть залишатися індиферентними виконавцями в умовах нестабільності суспільного життя, швидких змін у суспільстві. Вони є окремим, автономним суб’єктом процесу патріотичного виховання. У контексті формування патріотизму виховні інститути мають брати до уваги всі складові моменти, а саме: розташування школи (регіон, міська чи сільська школа); тип школи (масова чи елітарна); контингент дітей (моноетнічна чи поліетнічна); ступінь автономності школи щодо влади й освітянських структур; психофізіологічні особливості кожного вікового періоду розвитку дитини; психосоціальні особливості дітей, які відвідують школу (соціальний статус, належність до певної конфесії); сприймання національних та загальнолюдських цінностей і орієнтирів.



Науково-методичне забезпечення програми дітей

та учнівської молоді


Науково-методичне забезпечення Програми здійснюється Національною академією педагогічних наук України та її підрозділом – Інститутом проблем виховання, Департаментом загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України, Управлінням стратегічних розробок Апарату Ради національної безпеки і оборони України, Міністерством молоді та спорту України. Ці соціальні інститути спільно окреслюють напрями фундаментальних досліджень, спрямованих на реалізацію Програми, визначають шляхи вирішення завдань патріотичного виховання, основними з яких є:

  • здійснення послідовного системного моніторингу реальної практики виховання патріотизму дітей та учнівської молоді з урахуванням сучасних соціально-політичних реалій;

  • включення проблематики патріотичного виховання до дослідницьких програм та планів навчальних і наукових закладів з метою створення інноваційного комплексу технологій оптимізації виховного процесу на різних освітніх рівнях;

  • проведення науково-теоретичних конференцій, семінарів, нарад, засідань методичних об’єднань, створення творчих колективів з актуальних проблем патріотичного виховання особистості в різних регіонах України:

„Патріотизм – нагальна потреба України і українців”;

„Особливості патріотичного виховання підростаючого покоління в умовах сучасних соціально-політичних викликів”;

„Український патріотизм і євроінтеграція”

„Особистісно орієнтовані технології виховання патріотизму молоді”;

„Взаємодія школи і громадських організацій у вихованні патріотизму підростаючого покоління”;

„Проблеми патріотичного виховання молоді в умовах розгортання світової інтеграції та взаємозближення націй”;

„Виховання патріотизму особистості засобами гуманістичної та християнської моралі”;

„Самодостатність як основа українського патріотизму”.



  • розробка та видання методичних посібників, рекомендацій, матеріалів для практичних працівників з патріотичного виховання дітей та учнівської молоді;

  • створення оперативної системи підвищення професійної кваліфікації педагогів та вихователів з патріотичного виховання особистості на базі обласних інститутів післядипломної освіти педагогічних працівників;

  • створення на базі кращих освітянських закладів експериментальних майданчиків для опрацювання інновацій патріотичного виховання;

  • взаємодія НАПН України і її підрозділів із засобами масової інформації з метою висвітлення проблем та кращого досвіду патріотичного виховання дітей та молоді;

  • організація та забезпечення психолого-педагогічного всеобучу батьків з метою підвищення рівня патріотичної вихованості дітей в родині;

  • вивчення та узагальнення світового педагогічного досвіду патріотичного виховання особистості, адаптація і поширення його в навчальних закладах України.

Додаток 3

Вислови відомих людей про Батьківщину, патріотизм


  1. Люблять батьківщину не за те, що вона велика, а за те, що своя.

Сенека

  1. Мила нам добра звістка про наш край: вітчизни і дим для нас солодкий.

Г. Державін 

  1. Той, хто не любить своєї країни, нічого любити не може.

Д. Байрон 

  1. Хто не належить вітчизні своїй, той не належить і людству.

В. Бєлінський 

  1. Усвідомлена любов до свого народу не поєднується з ненавистю до інших.

Д. Лихачев

  1. Для нас дорогі батьки, дорогі діти, близькі, родичі; але всі уявлення про любов до чого-небудь поєднані в одному слові «вітчизна».

Цицерон

  1. Забудеш рідний край — твоє всохне коріння.

П. Тичина

  1. Патріотизм — це не любов до ідеї, а любов до вітчизни.

В. Распутін

  1. Той, хто в біді кидає свій народ, стає його ворогом.

Ч. Айтматов

  1. Де немає свободи, там немає і вітчизни.

П. Гольбах

  1. Задля батьківщини треба жертвувати навіть славою.

Латинське прислів’я 

  1. Хто батьківщині добре слугує — вельможних предків не потребує

Французьке прислів’я

  1. В дитинстві відкриваєш материк, котрий назветься потім — Батьківщина.

Л. Костенко

  1. В своїй хаті своя й правда,

І сила, і воля.

Т. Шевченко

  1. Вітчизна — ось і альфа, і омега!

Д. Павличко


  1. Вітчизна — це не хтось і десь, Я — теж Вітчизна.

І. Світличний

  1. Дзвін шабель, пісні, походи, воля соколина, тихі зорі, ясні води — моя Україна.

В. Сосюра 

  1. І дим батьківщини солодкий.

Овідій

  1. Кожному мила своя сторона.

Г. Сковорода 

  1. Любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну, красу її вічно живу і нову і мову її солов’їну.

В. Сосюра

  1. Можеш вибирати друзів і дружину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину.

В. Симоненко 

  1. Народе мій, як добре те,

Що ти у мене є на світі.

М. Вінграновський

  1. Нема на світі України,

Немає другого Дніпра.

Т. Шевченко

  1. Свою Україну любіть.

Любіть її... Во время люте.

В останню тяжкую минуту

За неї Господа моліть.

Т. Шевченко 

  1. Тобі, Україно моя, і перший мій подих, і подих останній тобі.

В. Еллан

  1. Ще не вмерла України і слава, і воля...

П. Чубинський

  1. Шматок землі, ти звешся Україною.

Ти був до нас. Ти будеш після нас.

Л. Костенко

  1. А ти, моя Україно,

Безталанна вдово.

Т. Шевченко

  1. Для всіх ти мертва і смішна,

Для всіх ти бідна і нещасна,

Моя Україно прекрасна,

Пісень і волі сторона.

Олександр Олесь

  1. Жива душа народна, жива, неподоланна!

О. Довженко

  1. Народ мій є!

Народ мій завжди буде!

Ніхто не перекреслить мій народ!

В. Симоненко

  1. Я єсть народ, якого Правди сила ніким звойована ще не була.

П. Тичина

  1. Я знаю вас, нащадки запорожців,

Я вірю вам і низько бю чолом.

Дивлюсь на вас і вірою займаюсь,

І бю поламаним крилом.

Олександр Олесь

  1. …. без усякої іншої науки ще можна обійтися, без знання рідної мови обійтися не можна.

І. Срезневський

  1. Бринить-співає наша мова,

Чарує, тішить і пянить.

Олександр Олесь

  1. В землі віки лежала мова

І врешті вибилась на світ.

О мово, ночі колискова!

Прийми мій радісний привіт.

Олександр Олесь

  1. Відчуваю й усвідомлюю, яка це красива й легка мова.

І. Репін

  1. Дивуєшся дорогоцінності мови нашої: в ній що не звук, то подарунок, все крупно, зернисто, як самі перла.

М. Гоголь

  1. І возвеличимо на диво

І розум наш, і наш язик...

Т. Шевченко

  1. Мова вмирає, коли наступне покоління втрачає розуміння значення слів.

В. Голобородько

  1. Мова — це глибина тисячоліть.

М. Шумило

  1. Нападати на мову народу — це означає нападати на його серце.

Г. Лаубе

  1. Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову.

Л. Костенко

  1. Українці — стародавній народ, а мова їхня багатша і всеосяжніша, ніж персидська, китайська, монгольська і всілякі інші.

Е. Челебі

  1. Хай живе велика російська мова, але хай живе і солодко-співуча, ні з чим не зрівняна українська мова.

В. Солоухін

  1. Я дуже люблю <...> народну українську мову, звучну, барвисту й таку мяку.

Л. Толстой

  1. А пісня — це душа.

З усіх потреб потреба.

Лиш пісня в серці ширить межі неба.

На крилах сонце сяйво їй лиша.

Чим глибша пісня, тим ясніш душа.

І. Драч

  1. Народна пісня — духовне обличчя нації.

А. Міцкевич

  1. Пісня — це коли душа сповідається.

Г. Тютюнник

  1. Українська пісня — це бездонна душа українського народу, це його слава.

О. Довженко

  1. Українська пісня — це геніальна поетична біографія українського народу.

О. Довженко

  1. Наша Батьківщина благає допомоги красномовства, бо так багато її преславних подвигів поминається глибокою мовчанкою.

Феофан Прокопович

Додаток 4



Орієнтовне календарне планування Уроків мужності для учнів основної та старшої школи




Тема Уроку мужності


Основні поняття

Допоміжні матеріали

лютий

1

«Небесна Сотня – герої нашого часу» (до Дня Героїв Небесної Сотні)

Небесна сотня, сучасні патріоти, барикади, мужність, відвага

http://espreso.tv/news/2014/11/13/

2

«Майдан. Початок відліку»

Євроінтеграція, демократія, Майдан Незалежності, гідність

Документальний фільм https://www.youtube.com/watch?v=j-b_HOv5jo4

Фото http://kiev.vgorode.ua/news/sobytyia/212594-chtoby-nykohda-ne-zabyt-60-samykh-vpechatliauischykh-foto-protyvostoianyi-v-kyeve



березень

1

«Ще не вмерла України і слава, і воля» (до 200-річчя з дня народження автора музики до Гімну України Михайла Вербицького)

Композитор

http://uk.wikipedia.org/wiki Вербицький Михайло Михайлович

http://storinka-m.kiev.ua/article.php?id=522

http://ebk.net.ua/Book/synopsis/ukrainska_elita/part1/037.htm

http://www.pisni.org.ua/persons/184.html


2

«Співець українського народу» (до дня народження Т.Г.Шевченка)




Сценарій http://crb.edukit.cn.ua/bibliotechni_vidannya/metodichni_materiali

3

«Який він – український патріот?»

Свідомий громадянин, високодуховний, чесний, щирий, активний, сміливий, гордий, розумний




квітень

1

«Пам’ятати. Відродити. Зберегти.» (до Дня памяток історії та культури України)

Культурна спадщина, нерухомі пам’ятки історії та культури, археологічна культура, пам’ятки духовної культури

http://uk.wikipedia.org/wiki/ День пам’яток історії та культури

Культурна спадщина Чернігівщини http://culturalstudies.in.ua/knigi_8_21.php



http://www.novadoba.org.ua/sites/default/files/files/common_history_book/chapter2.pdf

Перелік пам’яток культурної спадщини https://wikimediaukraine.wordpress.com/2012/03/21/mc/



http://test-center.od.ua/files/materials/


травень

1

«Рідна ненько моя, ти ночей не доспала» (до Дня матері)




Пісні про матір http://hioh4ikmusic.com/load/ykr/pisni_pro_matir/4

http://dovidka.biz.ua/ukrayinski-pisni-pro-mamu/

Вірші про маму

http://www.bizslovo.org/content/index.php/ru/biblioteka/167-poeziya/950-virshi-pro-mamu.html


2

«Усі добрі справи починаються з сім’ї»

(до Всеукраїнського дня сімї)

Сім’я, родина, шлюб, психологічне здоров’я в сім’ї, сімейні цінності, сімейні традиції

http://sambirsobor.com.ua/

http://pedrada.km.ua/document/scenariy-svyata-rodina-yak-zirka-iedina.html




3

«Зоряне сяйво країн Європи»

(до Дня Європи)

Європейський Союз,

євроінтеграція, Рада Європи, світове співтовариство



http://eu.prostir.ua/eu50/why.html


вересень

1

«Державні символи України»

Герб, прапор, гімн, Конституція. 23 серпня – День державного Прапора України

Історія створення Державного Гімну України http://svitppt.com.ua/istoriya-ukraini/derzhavniy-gimn-ukraini.html

http://slovoua.com/ukr_simvol_history



2

«Україна – незалежна держава» (до Дня незалежності України)

Незалежна держава, 24 серпня – День незалежності України

http://uk.wikipedia.org/wiki/ День незалежності України


3

«Хай ніколи не буде війни, хай завжди буде мир на Землі!» (до Дня миру в Україні та Міжнародного Дня миру)

Мир, миротворчі сили ООН, миротворчі місії, Декларації про принципи мирного права, Рада Безпеки ООН, гуманітарна інтервенція, пацифізм

Презентація http://svitppt.com.ua/vihovna-robota/mizhnarodniy-den-miru.html

http://uk.wikipedia.org/wiki/


жовтень

1

«Вірність Присязі» (до Дня захисника України)

Захисник, мужність, відвага, гідність, честь, відданість, самопожертва, Військова Присяга




2

«Настав наш час захищати Вітчизну» (зустріч із учасниками АТО)

АТО, заручники, терористи, сепаратисти, обстріл, полонені, добровольці, заручники




листопад

1

«Допоки є Шевченка мова, то доти Україна є… »

(до Дня української писемності та мови)

Національна ідентичність, патріотизм

Презентація http://svitppt.com.ua/ukrainska-literatura/-listopada-den-ukrainskoi-pisemnosti.html

http://www.lib.kture.kharkov.ua/ua/elexh27/2.php

2

«Шлях до свободи»

(до Дня Гідності і Свободи)

Гідність, особиста гідність, свобода, геноцид, патріотизм

http://uk.wikipedia.org/wiki/ День Гідності і Свободи

http://cun.org.ua/nid/574--20--11--2014--47.pdf



грудень

1

«Волонтери – люди доброї волі» (до Всесвітнього дня волонтерів)

Волонтер, евакуація, гуманітарна допомога, біженці, переселенці

http://uk.wikipedia.org/wiki/ День волонтерів

http://volonteriinua.blogspot.com/

http://www.un.org.ua/ua/information-centre/news/1379


2

«Козацькому роду нема переводу» (до Дня Збройних Сил України)

Козак, Запорозька Січ, гетьман, курінь, віра, загартування

http://uk.wikipedia.org/wiki/ День Збройних Сил України

3

«Знаємо права, виконуємо обов’язки» (до Дня прав людини)

Права людини, обов’язки людини, ООН, моральні права, Конституція України, Загальна Декларація прав людини

http://library.khai.edu/pages/prava_lyudini/index_1.html

Коротко про історію прав людини (відео): http://amnesty.org.ua/human_rights/shho-take-prava-lyudini/

http://koncpekt.org.ua/articles.php?article_id=6


4

«Посміхнись, серце кожного зігрій! Поділись добром.» (до Дня благодійності в Україні)

Вимушені переселенці, біженці, благодійність, збір коштів, співчуття

http://uk.wikipedia.org/wiki/ День благодійництва

Презентація https://www.youtube.com/watch?v=IW2tjmb1_bk



Додаток 5

Календар знаменних та пам’ятних дат на 2015 рік


ЛЮТИЙ

20

День Героїв Небесної Сотні

21

Міжнародний день рідної мови

БЕРЕЗЕНЬ

4

200-річчя з дня народження автора музики до Гімну України Михайла Вербицького

9

День народження Тараса Григоровича Шевченка, українського поета, художника, мислителя

КВІТЕНЬ

18

День пам’яток історії та культури України

ТРАВЕНЬ

8-9

День пам’яті і примирення, присвячені пам'яті жертв Другої світової війни

9

День Перемоги

10

День матері

15

Міжнародний день родини. Всеукраїнський день сім’ї

16

День Європи

18

День скорботи й пам’яті жертв депортації з Криму

ЧЕРВЕНЬ

1

Міжнародний день захисту дітей в Україні

16

День батька

20

Всесвітній день біженців

28

День Конституції України

СЕРПЕНЬ

23

День Державного Прапора України

24

День Незалежності України 

ВЕРЕСЕНЬ

21

Міжнародний день миру

ЖОВТЕНЬ

14

День захисника України

ЛИСТОПАД

9

День української писемності та мови

9

Всеукраїнський день працівників культури та майстрів народного мистецтва

21

День Гідності і Свободи

28

День пам’яті жертв голодоморів та політичних репресій

ГРУДЕНЬ

5

Всесвітній день волонтерів

6

День Збройних Сил України

10

День прав людини

11

День благодійності
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка