Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу у 2-х класах загальноосвітніх навчальних закладах



Сторінка2/4
Дата конвертації05.03.2016
Розмір0.74 Mb.
1   2   3   4

Міністерству освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, управлінням (департаментам) освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій


Інститутам післядипломної педагогічної освіти

Загальноосвітнім навчальним закладам

Про організацію навчально-виховного

процесу у 5-х класах загальноосвітніх

навчальних закладів і вивчення базових

дисциплін в основній школі

Додаток 1 до листа

Міністерства освіти і науки України

від _24.05.____2013 №_1/9-368______

Загальні методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного

процесу у п’ятих класах загальноосвітніх навчальних закладів

Інформатика

У 5 класі Інформатика вивчатиметься за програмою «Інформатика. Навчальна програма для учнів 5–9 класів загальноосвітніх навчальних закладів» (автори Жалдак М.І., Морзе Н.В., Ломаковська Г.В., Проценко Г.О., Ривкінд Й.Я., Шакотько В.В.) із розрахунку 1 година на тиждень. Програма розрахована на учнів, які до 5 класу не вивчали інформатики.

Метою навчання курсу є формування і розвиток предметної ІКТ-компетентності та ключових компетентностей для реалізації творчого потенціалу учнів і їх соціалізації у суспільстві, що забезпечить готовність учнів до активної життєдіяльності в умовах інформаційного суспільства та їх спроможність стати не лише повноцінними його членами, а й творцями сучасного суспільства.

Завданнями навчання інформатики в основній школі є формування в учнів здатностей, знань, умінь, навичок і способів діяльності:



  • проводити основні операції над інформаційними об’єктами, зокрема створювати та опрацьовувати інформаційні об’єкти в різних програмних середовищах;

  • здійснювати пошук необхідних інформаційних матеріалів (відомостей) з використанням пошукових систем, зокрема в Інтернеті;

  • алгоритмічно, логічно та критично мислити;

  • висувати нескладні гіпотези навчально-пізнавального характеру і перевіряти їх при розв’язуванні практичних задач з використанням ІКТ;

  • використовувати засоби ІКТ для обміну повідомленнями та організації співпраці при розв’язуванні навчальних, в тому числі які виникають при навчанні інших предметів, дослідницьких і практичних життєвих завдань;

  • планувати, організовувати та здійснювати індивідуальну і колективну діяльність в інформаційному середовищі;

  • безпечно працювати з інформаційними системами.

Цей курс розглядається як необхідний інструмент, який в сучасному інформаційному суспільстві сприятиме більш успішному навчанню учнів, формуванню предметної і ключових компетентностей, всебічному розвитку дитини шкільного віку. ІКТ розглядаються в курсі як об’єкт вивчення, і як засоби навчання.

Відповідно до навчальної програми в 5 класі будуть вивчатись наступні розділи:



Назва розділу

Кількість годин

Інформація, інформаційні процеси, системи, технології

4

Комп’ютер як універсальний пристрій для опрацювання даних

10

Створення та опрацювання графічних зображень

9

Створення та опрацювання мультимедійних презентацій

9

Резерв

3

Всього

35

Навчальний час, який відводиться на вивчення курсу інформатики, рекомендується розподіляти таким чином:

- 30% навчального часу відводиться на засвоєння теоретичних знань,

- 70% навчального часу відводиться на формування практичних навичок роботи з сучасною комп’ютерною технікою та ІКТ.

Комісією з інформатики науково-методичної ради Міністерства освіти і науки України була схвалена для використання в загальноосвітніх навчальних закладах з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного циклу навчальна програма «Інформатика. 5-9 класи загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного циклу» (за ред. академіків НАПН України А.М. Гуржія і В.Ю. Бикова). Її опубліковано в журналі «Комп’ютер в школі та сім’ї» № 6 за 2012 рік. Враховуючи спеціалізацію навчального закладу вчитель може обрати для роботи цю програму. При цьому слід врахувати, що школи не будуть забезпечуватись підручниками, що їй відповідають.

Наводимо особливості підручників з інформатики для 5 класів загальноосвітніх навчальних закладів.

Підручник «Інформатика. 5 клас»

(авт. Ривкінд Й.Я., Лисенко Т.І., Чернікова Л.А., Шакотько В.В.)

В основу викладення навчального матеріалу в підручнику покладено об’єктний і алгоритмічний підходи. Об’єктний підхід полягає в тому, що у кожній темі визначені основні об’єкти, вивчення яких передбачає:



  • наведення означення або опису об’єкта;

  • перелік його властивостей та їх стисла характеристика;

  • опис множини можливих значень властивостей об’єкта;

  • розгляд операцій над об’єктами, які потрібно виконати, щоб змінити значення властивостей;

  • наведення класифікацій об’єктів, вивчення яких передбачено програмою, з визначенням ознак їх класифікації.

Алгоритмічний підхід полягає у представленні способів виконання операцій над об’єктами у вигляді алгоритмів. Це сприятиме розвитку в учнів алгоритмічного мислення, що виражатиметься в умінні поділяти задачі на підзадачі, чітко формулювати правила виконання окремих операцій, враховуючи можливості їх виконавців. Це є також пропедевтикою вивчення теми "Алгоритмізація" у наступних класах. Оскільки поняття алгоритму учні вивчатимуть тільки у 6 класі, то в підручнику 5 класу використовується аналог - поняття «послідовність дій, які потрібно виконати, щоб досягти поставленої мети». Опис цих послідовностей дій у змістовій частині пунктів і подальше їх застосування у системі вправ дає можливість самостійного опанування та закріплення учнями діяльнісної складової навчального матеріалу.

Названі підходи роблять можливим використання підручника у навчальних закладах з різними типами апаратних та програмних засобів. Платформонезалежний огляд об’єктів та їх властивостей формує цілісне уявлення про предмет вивчення. Структура алгоритмів діяльності залишається схожою для різних версій програмного забезпечення, відрізняється лише у незначних деталях, і це дає можливість сформувати певну логіку у підходах до опанування різними версіями програмних засобів.

У підручнику виділено такі структурні елементи, як вступ, розділи, пункти, ілюстративний матеріал, наочні схеми, таблиці, алгоритми способів діяльності, запитання для самоконтролю та тренувальні завдання, обов’язкові практичні роботи, узагальнення обов’язкового навчального матеріалу, словник термінів.

Кожен розділ підручника відповідає одному розділу програми. Розділи складаються з пунктів, які, у свою чергу, містять підпункти. Подання матеріалу кожного пункту побудоване за єдиною схемою відповідно до технології діяльнісного підходу: мотиваційний, змістовий, операційно-діяльнісний та оцінно-результативний компоненти.

На початку кожного розділу наводиться анонс, в якому в стислій формі з ілюстраціями подається зміст розділу. На початку кожного пункту наведені запитання для актуалізації знань, на яких базується подання нового матеріалу. Учитель може обговорити з учнями відповіді на ці запитання на уроці безпосередньо перед вивченням нового матеріалу, а може задати на попередньому уроці як домашнє завдання на повторення.

Викладення практичного матеріалу базується на використанні операційної системи Windows XP та програм пакету Microsoft Office 2007. Окремі види програмних засобів, що описані у підручнику, є авторськими або вільно розповсюджуваними, для них можливе налаштування україномовного інтерфейсу.

Для підвищення інтересу до вивчення предмету підручник, крім основного матеріалу, містить рубрики: «Для тих, хто хоче знати більше», «Це цікаво знати». Для забезпечення можливостей роботи з підручником у навчальних закладах з різною матеріальною базою та для надання можливостей самостійного виконання завдань на домашніх комп’ютерах введено рубрики «Для тих, хто працює з Windows 7».

Наприкінці кожного пункту розміщено рубрику «Найважливіше у пункті» з узагальненням навчального матеріалу, наведені запитання для самоконтролю, які розподілені за рівнями навчальних досягнень, та практичні завдання для формування основних складових предметної ІКТ-компетентності. Учитель може використати їх безпосередньо на уроці або як домашнє завдання.

Завдання, наведені після кожного пункту, диференційовані за рівнем складності. Їх кількість дещо перевищує потрібну для використання на уроках та вдома. Це дає змогу вчителю реалізовувати індивідуальний підхід та диференціацію в навчанні, добирати для виконання ті завдання, які найкраще сприятимуть досягненню навчальних цілей уроку. Окремо виділені завдання, які автори рекомендують для роботи вдома, завдання, що відносяться до додаткового матеріалу або передбачені для опрацювання у парах або невеликих групах.

Для методичної підтримки викладення інформатики за даним підручником авторами створено веб-сайт «Інформатика для всіх», розміщений за адресою http://allinf.at.ua, на якому викладатимуться різноманітні методичні та дидактичні матеріали: календарне планування курсу, файли-заготовки для виконання тренувальних вправ і практичних робіт, корисні посилання, інші матеріали.



Підручник «Інформатика. 5 клас»

(авт. Морзе Н.В., Барна О.В., Вембер В.П., Кузьмінська О.Г., Саражинська Н.А.)

Навчальний матеріал підручника структуровано згідно базової навчальної програми. Загальна кількість тем підручника відповідає кількості годин, передбачених програмою на вивчення курсу протягом року, теми згруповані відповідно до розділів чинної навчальної програми. В межах кожної теми (уроку) передбачені різні види діяльності учнів, для кожного з яких виділена окрема рубрика.

Рубрика «Обговорюємо» містить запитання на перевірку та самоконтроль навичок мислення базових рівнів: знання та розуміння. Завдання рубрики «Міркуємо» мають на меті перевірити в учнів вміння застосовувати знання та сприяють формуванню в учнів навичок мислення вищих рівнів: аналіз, синтез, оцінювання. Для реалізації особистісно зорієнтованого навчання зміст навчальних завдань диференційовано за рівнем складності з відповідними позначками. Деякі завдання передбачають використання вчителем різних прийомів та форм організації діяльності дітей для здійснення диференціації за рівнем креативності та за об’ємом, коли зміст завдання для всіх учнів є однаковим, а робота диференціюється за ступенем самостійності учнів, за характером навчальних дій, за об’ємом пропонованого матеріалу відповідно до часових меж.

Рубрики «Обговорюємо» та «Працюємо в парах» передбачають формування у дітей вміння спілкуватися та аргументувати свою думку на базі отриманих знань. Робота в парах передбачає обговорення запитань, які не носять репродуктивний характер, а демонструють вміння учнів застосовувати нові поняття, використовуючи в усному мовленні нові терміни, знаходити та доводити причинно-наслідкові зв’язки, встановлювати відповідності з міжпредметними, вербальними, схематичними і символічними моделями, дозволяють мати різні погляди на одне явище, об’єкт, процес, приклад тощо.

В рубриці «Діємо» містяться інструкції щодо виконання завдань при роботі з файлами, в середовищі графічного редактора та редактора презентацій, які дозволяють кожній дитині в індивідуальному темпі опанувати основні вміння та навички. Вправи цієї рубрики диференційовані: покрокові інструкції для виконання завдань; детальні вказівки для виконання нових операцій, запитання-нагадування сформованих навичок; виконання завдань за планом, зразком чи створення такого плану. Навички дослідницької діяльності формуються завданнями рубрики «Досліджуємо». Завдання, наведені в рубриці «Головоломки» сприятимуть розвитку логічного мислення учнів та доповнять творчу компоненту при навчанні інформатики.

На матеріалі підручника в учнів поступово формується вміння виявляти рівень обізнаності з теми вивчення та власні навчальні потреби, ставити пізнавальні задачі на початку уроку чи вивчення теми, реалізовувати заплановане та здійснювати саморефлексію. На початку кожної теми пропонується карта знань «Ти дізнаєшся», а для узагальнення та рефлексії наприкінці теми передбачена рубрика «Повторюємо», в якій наочно подано основний матеріал теми. Рубрика «Словничок» містить перелік нових термінів, які вводились в цій темі; в рубриці «Оцінюємо» учням пропонуються твердження про знання і вміння, яких вони мали набути протягом вивчення теми та пропонується оцінити свої знання та вміння. Твердження повністю відповідають вимогам навчальної програми. Узагальнення матеріалу здійснюється за допомогою узагальнюючої оцінки знань та вмінь по матеріалу розділу та навчальних проектів у рубриці «Узагальнюємо».

Особливістю уроків-практичних робіт, згідно програми їх шість, є наявність двох частин: теоретичної та практичної, які забезпечують дотримання санітарно-гігієнічних умов використання комп’ютерів для учнів 5-го класу. У теоретичній частині пропонуються завдання, кожне з яких має два варіанти. Кількість балів, що відповідає конкретному завданню, є індикатором його рівня складності. Різнорівневі завдання містить і практична складова такого типу уроків.

У підручнику наведено Алфавітний покажчик та Глосарій основних термінів і понять.



Організація навчального процесу з інформатики та використання НКК

При викладанні інформатики у всіх класах учитель самостійно добирає засоби та методи подання навчального матеріалу, визначає форму проведення практичних робіт (робота з елементами досліджень, проектні роботи тощо).

Використовувати в процесі навчання інформатики можна тільки те навчальне програмне забезпечення і навчально-методичну літературу, яке рекомендоване МОН. Щодо іншого програмного забезпечення (операційна система, офісні програми, графічні редактори, програми опрацювання аудіо та відео тощо) дозволяється використовувати таке програмне забезпечення, яке гарантує виконання навчальної програми й еквівалентне тому, що перелічене в орієнтовних переліках навчальних програм. Наприклад, Linux (Ubuntu чи Mint) + Libre Office + Gimp + Inkscape у поєднанні з іншим поширюваним Linux-сумісним ПЗ за вибором учителя.

З метою реалізації практичної спрямованості курсу інформатики програма передбачає проведення занять з доступом учнів до комп’ютерної техніки на кожному уроці, що передбачає поділ класів на дві групи, за наявності в кожній групі не менше 8 учнів (наказ МОН від 20.02.2002 № 128).

Хоча програма, за якою відбуватиметься вивчення інформатики в 5 класі, розрахована на учнів, які раніше не вивчали інформатику, на сьогодні в Україні існує багато класів і шкіл, в яких у початкових класах вивчався пропедевтичний курс інформатики, наприклад, за київською програмою "Сходинки до інформатики".

Рекомендуємо для таких класів не додавати до Державної програми нових тем. Час, що може звільнитися при вивченні окремих тем програми 5 класу завдяки кращої підготовленості учнів, доцільно використати для розширеного і поглибленого вивчення цих та інших тем, для виконання додаткових практичних робіт, творчих завдань, для проектної діяльності тощо.

66666666666666666666666666666666666666666666

Інформатика

У 2014/2015 навчальному році учні 6 класів загальноосвітніх навчальних закладів продовжать вивчення інформатики за програмою «Інформатика. Навчальна програма для учнів 5–9 класів загальноосвітніх навчальних закладів» із розрахунку 1 година на тиждень (ознайомитись з програмою можна на сайті МОН: www.mon.gov.ua/ua/activity/education/56/692/educational_programs/1349869088/

Саме у 6 класі будуть вивчатись наступні розділи:

Назва розділу

Кількість годин

Алгоритми та  їх  виконавці

7

Поняття операційної системи

6

Мультимедіа

4

Текстовий процесор

8

Комп’ютерні мережі

8

Резерв

2

Всього

35

Відповідно до програми, розподіл змісту і навчального часу є орієнтовним. Учителю надається право коригувати послідовність вивчення тем залежно від методичної концепції та конкретних навчальних ситуацій, від рівня підготовки учнів і сформованості у них предметної ІКТ-компетентності, вибудовуючи найбільш доречну для конкретного навчального закладу або класу траєкторію навчання. Водночас, у 6 класі не можна змінювати логічну послідовність теми «Поняття операційної системи» відносно всіх інших, оскільки для вивчення тем «Мультимедіа», «Текстовий процесор» та «Комп`ютерні мережі» необхідні сформовані поняття учнів про файлову систему та навички виконання операцій з файлами та папками.

Так само, як і у 5 класі, навчальний час, який відводиться на вивчення курсу інформатики, рекомендується розподіляти таким чином:

- 30% навчального часу відводиться на засвоєння теоретичних знань,

- 70% навчального часу відводиться на формування практичних навичок роботи з сучасною комп’ютерною технікою та ІКТ.

Під час вивчення курсу обов’язковим є проведення десяти практичних робіт. Практичні роботи, вказані в програмі, є обов’язковими для оцінювання всіх учнів класу. Учитель може самостійно визначати форму проведення цих робіт (лабораторні роботи, практикуми, навчальні проекти, колективна робота в Інтернеті тощо). Зміст таких завдань треба добирати так, щоб тривалість їх виконання не перевищувала 20 хвилин (санітарні норми щодо тривалості безперервної роботи за комп’ютером учнів цієї вікової категорії).

В основу побудови змісту навчання й вимог до загальноосвітньої підготовки учнів з інформатики за Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти покладено компетентнісний підхід, відповідно до якого кінцевим результатом навчання інформатики є сформовані (на основі здобутих знань, вмінь і навичок, досвіду навчальної та життєвої діяльності, вироблених ціннісних орієнтацій, позитивної мотивації) предметна ІКТ-компетентність та ключові компетентності, зокрема: інформаційно-комунікаційна, навчальна, комунікативна, математична, соціальна, громадянська, здоров’язбережувальна. Нагадуємо, що для вчителя компетентнісний підхід – це перехід від передачі знань до створення умов для активного пізнання та отримання дітьми практичного досвіду. Для учнів – перехід від пасивного засвоєння відомостей до її активного пошуку, освоєння, критичного осмислення та використання на практиці.

До найтиповіших методів формування компетентностей учнів, відносяться:

-  звернення до досвіду учнів;

-  відкрите обговорення нових знань;

-  розв’язування проблемних задач і обговорення проблемних ситуацій;

-  організація дискусій;

-  ігрова діяльність;

-  проектна діяльність.

Учитель, який здійснює компетентнісний підхід у навчанні повинен уміти:

-  виявляти повагу до учнів, до їх суджень та питань;

-  відчувати проблемність ситуацій, що вивчаються;

-  пов’язувати матеріал, що вивчається з повсякденним життям та інтересами учнів, враховуючи їх вікові особливості;

-  закріплювати знання та вміння на практиці;

-  планувати уроки використовуючи різноманітні методи та форми навчання;

-  ставити мету та оцінювати її  ступінь досягнення разом із учнями;

-  оцінювати досягнення учнів не тільки балами, а й змістовною характеристикою.

Під час вивчення теми «Алгоритми та їх виконавці» в учнів повинно сформуватись уявлення про об’єкти, події, команди, виконавців, систему команд виконавців, алгоритми, використання алгоритмів у повсякденному житті та навчальній діяльності учнів, форми подання алгоритмів, середовище виконання алгоритмів, базові алгоритмічні структури, сформуватися вміння складати алгоритми та подавати їх у різних формах, формально виконувати алгоритми з навчальної діяльності та побуту; складати і виконувати алгоритми у визначеному навчальному середовищі виконання алгоритму. Сформовані у 6 класі поняття та вміння будуть використані як базові при подальшому вивченні цієї теми у 7-9 класах.

Враховуючи вікові особливості учнів 6 класу, для формування практичних навичок, доцільним буде обрати навчальне середовище виконання алгоритмів Scratch, що його можна завантажити за посиланням: http://info.scratch.mit.edu/uk/Scratch_1.4_Download. Середовище Scratch є крос-платформним програмним забезпеченням, що підтримує україномовний інтерфейс та поширюється безкоштовно, а також взяте авторськими колективами за основу для висвітлення цієї теми у підручниках для учнів 6 класу. Вибір програмного середовища залишається на розсуд вчителя з врахуванням наявної комп’ютерної техніки та доречної для конкретного навчального закладу або класу траєкторії навчання.

При викладанні теми «Алгоритми та їх виконавці», окрім підручника, доцільно використати навчальні посібники, наведені у Переліку навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання у загальноосвітніх навчальних закладах, у яких більш детально надано відомості з теми «Алгоритмізація і програмування», а також висвітлено особливості навчального середовища Scratch.

Вивчення теми «Поняття операційної системи» повинно сформувати в учнів поняття про призначення операційних систем, об’єкти операційної системи, призначення файлової системи, об’єкти файлової системи та їх властивості, про шлях до об’єкта файлової системи, повне ім’я об’єкта файлової системи, тип файлу, сформувати навички виконання операцій над об’єктами файлової системи: створення, виділення, копіювання, перейменування, переміщення та вилучення об’єктів, виконання пошуку об’єктів файлової системи.

Сьогодні у розпорядженні сучасної людини досить великий вибір комп’ютерної техніки, різних операційних систем та програмного забезпечення. Найпопулярнішими з них є операційні системи сімейства Windows, Linux,  Mac OS, а для мобільних пристроїв це операційні системи Android  та iOS. У зв’язку з цим, рекомендується при викладанні цієї теми акцентувати увагу учнів на спільні властивості об’єктно-зорієнтованих сучасних операційних систем, тобто на наявне поняття об’єкта, над яким можна виконувати певні дії та який має певні властивості.

Внесено деякі зміни та доповнення до програми «Інформатика. Навчальна програма для учнів 5–9 класів загальноосвітніх навчальних закладів».

При вивченні теми «Поняття операційної системи» термін «інформаційний об’єкт» можна замінити на термін «інформаційна модель об’єкта» та навести приклади.

У зв’язку з тим, що необхідно розвести поняття «об’єкти операційної системи» та «об’єкти файлової системи», до змісту теми внесено перелік об’єктів файлової системи, такі, як файли і папки, операції з якими вивчаються (наприклад, не вивчаються операції з дисками (із пристроями для зберігання даних, а точніше з їх носіями)), оскільки об’єкти файлової системи, як складової операційної системи, є і об’єктами операційної системи. При цьому слід пам’ятати, що не всі об’єкти операційної системи є об’єктами файлової системи, наприклад, вікно.

До властивостей об’єктів файлової системи додано розмір файлів та ємність носіїв даних. Це обґрунтовано тим, що з цією інформацією учні будуть зустрічатися при роботі з файлами.

Під час вивчення теми «Мультимедіа в учнів 6 класу повинно сформуватися поняття про мультимедіа, об’єкти мультимедіа, галузі використання мультимедіа, мультимедійні пристрої та мультимедійне програмне забезпечення, а також сформуватися навички копіювання об’єктів мультимедіа з фотокамер, мобільних пристроїв на комп’ютер, вміння переглядати та прослуховувати об’єкти мультимедіа  на комп’ютері за допомогою програмних середовищ, вміння переглядати, змінювати значення властивостей графічних зображень та вміння виконувати основні операції над ними.

Програма з інформатики побудована за лінійно-концентричним принципом, то знання учнів з цього розділу  будуть розширені у  8 класі під час вивчення теми «Опрацювання об’єктів мультимедіа».

Вивчення теми «Текстовий процесор» у 6 класі у вирішенні більшості завдань спирається на сформовані знання і навички учнів, що були отримані під час вивчення теми «Редактор презентацій» у 5 класі, а саме формує поняття учнів про текстовий документ та його об’єкти, текстовий процесор та  його призначення, формує навички учнів створювати, відкривати, редагувати та зберігати  документи в середовищі текстового процесора, форматувати текст, виділяти та вилучати, копіювати й переміщувати фрагменти тексту з використанням комбінацій клавіш, меню, вставляти графічні об’єкти в текстовий документ, знаходити й замінювати фрагменти тексту в автоматичному режимі, перевіряти правопис текстових документів та виправляти помилки в автоматичному режимі, роздруковувати текстовий документ. У підручниках для учнів 6 класу даний розділ описаний у двох варіантах, при висвітленні особливостей роботи з текстовим процесором Microsoft Word та текстовим процесором LibreOffice.

У цьому розділі до програми вносяться такі зміни: додано до змісту та до вимог «Перегляд текстового документа», додано до змісту: «Створення текстового документа», додано до вимог: «Описує правила введення тексту, описує властивості абзаців та символів», «Описує поняття ключового слова», «Вміє форматувати документ», «Описує властивості графічного зображення в текстовому документі». Введено поняття «форматування за зразком». Замінено поняття «організаційні діаграми» на «схеми/діаграми», оскільки у MO Word 2007 і більш пізніх версіях, та в LibreOffice відсутнє поняття «організаційні діаграми».

Під час вивчення теми «Комп’ютерні мережі» в учнів повинно сформуватись уявлення про комп’ютерні мережі та їх призначення, типи комп’ютерних мереж, глобальну мережу Інтернет, основні служби Інтернету, веб-сайт, веб-сторінку та її адресу, гіперпосилання, авторське право та Інтернет, вміння відкривати файли та папки на інших комп’ютерах локальної мережі, копіювати та переміщувати дані між різними комп’ютерами мережі, відкривати у вікні браузера веб-сторінку із заданою адресою, створювати та редагувати список сайтів, обраних для швидкого перегляду, використовувати гіперпосилання для навігації веб-сторінками, зберігати зображення, веб-сторінки та їх фрагменти, використовувати пошукові системи для  пошуку інформаційних матеріалів в Інтернеті, дотримуватися правил безпечної роботи в Інтернеті при пошуку інформаційних матеріалів,  використовувати енциклопедії, словники та перекладачі, розміщені в Інтернеті, у своїй навчальній діяльності.

У цьому розділі  у зміст програми додано поняття пошукової системи. У результаті додано до вимог: «описує призначення комп’ютерних мереж, поняття мережної взаємодії», «описує поняття гіперпосилання, авторське право».

Наводимо особливості підручників з інформатики для 6 класів загальноосвітніх навчальних закладів.

«Інформатика. 6 клас» (автори Н.В. Морзе, О.В.Барна, В.П. Вембер, О.Г. Кузьмінська, Н.А. Саражинська), видавничий дім «Освіта»

Навчальний матеріал підручника структуровано згідно базової навчальної програми. Загальна кількість тем підручника відповідає кількості годин, передбачених програмою на вивчення курсу протягом року, теми згруповані відповідно до розділів чинної навчальної програми. В межах кожної теми (уроку) передбачені різні види діяльності учнів, для кожного з яких виділена окрема рубрика.

Рубрика Обговорюємо містить запитання на перевірку та самоконтроль  навичок мислення базових рівнів: знання та розуміння. Рубрики  Обговорюємо та Працюємо в парах передбачають формування у дітей вміння спілкуватися та аргументувати свою думку на базі отриманих знань. Робота в парах передбачає обговорення запитань, які не носять репродуктивний характер, а демонструють вміння учнів застосовувати нові поняття, використовуючи в усному мовленні нові терміни, знаходити та доводити причинно-наслідкові зв’язки, встановлювати відповідності з міжпредметними, вербальними, схематичними і символічними моделями, дозволяють мати різні погляди на одне явище, об’єкт, процес, приклад тощо. Для реалізації особистісно зорієнтованого навчання  зміст навчальних завдань диференційовано за рівнем складності з відповідними позначками. Деякі завдання передбачають використання вчителем різних прийомів та форм організації діяльності дітей для здійснення диференціації за рівнем креативності та за об’ємом, коли  зміст завдання для всіх учнів є однаковим, а робота диференціюється за ступенем самостійності учнів, за характером навчальних дій, за об’ємом пропонованого матеріалу відповідно до часових меж.

У рубриці Діємо містяться інструкції щодо виконання завдань при роботі з файлами, зокрема в середовищі виконання алгоритмів Scratch, програм для перегляду мультимедійних файлів та текстового процесора, які дозволяють кожній дитині в індивідуальному темпі опанувати основні вміння та навички. Навички дослідницької діяльності формуються завданнями рубрики Досліджуємо.

На матеріалі підручника в учнів поступово формується вміння виявляти рівень обізнаності з теми вивчення та власні навчальні потреби, ставити пізнавальні задачі на початку уроку чи вивчення теми, реалізовувати заплановане та здійснювати саморефлексію. На початку кожної теми пропонується карта знань Ти дізнаєшся, а для узагальнення та рефлексії наприкінці теми передбачена рубрика Повторюємо, в якій наочно подано основний матеріал теми. Рубрика Словничок містить перелік нових термінів, які вводились в цій темі; в рубриці Оціни свої знання та вміння учням пропонуються твердження про знання і вміння, яких вони мали набути протягом вивчення теми та пропонується оцінити свої знання та вміння. Твердження повністю відповідають вимогам навчальної програми. Узагальнення матеріалу здійснюється за допомогою узагальнюючої оцінки знань та вмінь по матеріалу розділу та навчальних проектів у рубриці Узагальнюємо.

Особливістю уроків-практичних робіт (згідно програми їх десять) є наявність двох частин: теоретичної та практичної, які забезпечують дотримання санітарно-гігієнічних умов використання комп’ютерів для учнів 6-го класу. У теоретичній частині пропонуються завдання, кожне з яких має два варіанти. Кількість балів, що відповідає конкретному завданню, є індикатором його рівня складності. Різнорівневі завдання містить і практична складова такого типу уроків.

У підручнику наведено Алфавітний покажчик та Глосарій основних термінів і понять.

Підручник «Інформатика. 6 клас» (авт. Ривкінд Й.Я., Лисенко Т.І., Чернікова Л.А., Шакотько В.В.) Видавництво «Генеза»

Структура підручника цього авторського колективу для 6 класу аналогічна структурі відповідного підручника для 5 класу.

В основу викладення навчального матеріалу в підручнику покладено об’єктний і алгоритмічний підходи.

У 6 класі до понять об’єктів, властивостей об’єктів та їх значень додається вивчення поняття події. Саме в результаті настання певних подій змінюються значення тих чи інших властивостей об’єктів.

Важливим є те, щоб при вивченні всіх тем курсу 6 класу вчителі та учні визначали  об’єкти, що вивчаються, їх властивості та події, які змінюють значення властивостей об’єктів.

Об’єктний і  алгоритмічний підходи роблять можливим використання підручника у навчальних закладах з різними типами апаратних та програмних засобів. Платформонезалежний огляд об’єктів та їх властивостей формує цілісне уявлення про предмет вивчення. Структура алгоритмів діяльності залишається схожою для різних версій програмного забезпечення, відрізняється лише у незначних деталях, і це дає можливість сформувати певну логіку у підходах до опанування різними версіями програмних засобів.

Викладення практичного матеріалу базується на використанні операційної системи Windows XP та програм пакету Microsoft Office 2007. Вивчення практичної частини розділу «Алгоритмізація» базується на вільно розповсюджуваному пакеті Scratch. Для забезпечення можливостей роботи з підручником у навчальних закладах з різною матеріальною базою та для надання можливостей самостійного виконання завдань на домашніх комп’ютерах введено рубрику «Для тих, хто працює з Windows 7».

Для надання можливості використання підручника у школах, де вже використовують або планують використовувати вільно розповсюджувані програмні продукти, до підручника включено окремий розділ, присвячений вивченню теми «Текстовий процесор» з використанням пакету програм LibreOffice.

Важливими на думку авторів є використання запитань для актуалізації знань, наведених на початку кожного пункту. Учитель може обговорити з учнями відповіді на ці запитання на уроці безпосередньо перед вивченням нового матеріалу, а може задати на попередньому уроці як домашнє завдання на повторення.

Наприкінці кожного пункту розміщено рубрику «Найважливіше у цьому пункті» з узагальненням навчального матеріалу, наведені запитання для самоконтролю, які розподілені за рівнями навчальних досягнень, тренувальні вправи та практичні завдання для формування основних складових предметної ІКТ-компетентності. Учитель може використати їх безпосередньо на уроці або як домашнє завдання.

Завдання, наведені після кожного пункту, диференційовані за рівнем складності. Їх кількість дещо перевищує потрібну для використання на уроках та вдома. Це дає змогу вчителю реалізовувати індивідуальний підхід та диференціацію в навчанні, добирати для виконання ті завдання, які найкраще сприятимуть досягненню навчальних цілей уроку. Окремо виділені завдання, які автори рекомендують для роботи вдома, завдання, що відносяться до додаткового матеріалу або передбачені для опрацювання у парах або невеликих групах.

Підручник традиційно, крім основного матеріалу, містить рубрики: «Для тих, хто хоче знати більше», «Це цікаво знати».

Для методичної підтримки викладення навчання інформатики за даним підручником авторами створено веб-сайт «Інформатика для всіх», розміщений за адресою http://allinf.at.ua, на якому розміщено різноманітні методичні та дидактичні матеріали: календарне планування курсу, файли-заготовки для виконання тренувальних вправ і практичних робіт, корисні посилання, інші матеріали.

 Зазначаємо, що навчальні заклади, які обрали програму «Інформатика. 5-9 класи загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного циклу» (2012 рік), продовжують у 6 класі навчання за цією програмою.

Варіативну складову навчального плану у 6 класі можна реалізувати обравши навчальну програму курсу за вибором «Сліпий метод друку» (лист ІІТЗО від 21.10.2003 № 14.1/12-Г-604).

Для учнів 5 класу залишаються чинними інструктивно-методичні рекомендації, що містяться у листі Міністерства від 24.05.2013 № 1/9-368 «Про організацію навчально-виховного процесу у 5-х класах загальноосвітніх  навчальних закладів і вивчення  базових дисциплін в основній школі» ознайомитись з якими можна на сайті МОН за адресою http://www.mon.gov.ua/ua/often-requested/methodical-recommendations/, а для учнів  7-11-х класів чинними залишаються рекомендації, що містяться у листі Міністерства від 01.06.2012 № 1/9-426 «Щодо інструктивно-методичних рекомендацій із базових дисциплін» (Інформаційний збірник та коментарі Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України № 17-22, 2012).

Окрему увагу звертаємо на те, що чинність навчальних програм слід перевіряти у переліку навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання у загальноосвітніх навчальних закладах у 2014/2015 навчальному році.

Перед початком навчального року вчитель інформатики повинен обов’язково ознайомитись та використовувати у своїй діяльності Інструктивно-методичні матеріали «Безпечне проведення навчальних занять у кабінетах інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій загальноосвітніх навчальних закладів», що містяться у листі МОН № 1/9-497 від 17.07.2013 «Про використання Інструктивно-методичних матеріалів з питань створення безпечних умов для роботи у кабінетах інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій загальноосвітніх навчальних закладів».

Значну увагу слід приділити патріотичному вихованню. Для цього, наприклад, слід обирати відповідні тексти для роботи з текстовим редактором, відповідні сайти для роботи у мережі Інтернет тощо.

Наводимо також перелік вільно поширюваного програмного забезпечення та орієнтовні посилання для завантаження.

Офісний пакет «OOo4kids», містить необхідний мінімум засобів для роботи в школі, україномовний та зрозумілий дітям інтерфейс. Офіційний сайт http://educoo.org/TelechargerOOo4Kids.php містить версії різними мовами та для різних операційних систем.

Ширші можливості може забезпечити офісний пакет LibreOffice. Офіційний сайт http://www.libreoffice.org/.

Операційну систему Лінукс можна завантажити на офіційних сайтах Убунту (http://www.ubuntu.com/), Мінт (http://linuxmint.com/) та інших.

Звертаємо увагу, що у гімназіях, ліцеях, колегіумах змістове наповнення технологічної освіти  в 8-11 класах може спрямовуватись на вивчення інформаційних технологій (веб-дизайн, комп’ютерне моделювання, комп’ютерна графіка тощо).

Інформатика

У 2015/2016 навчальному році учні 7 класів загальноосвітніх навчальних закладів продовжать вивчення інформатики за програмою «Інформатика. Навчальна програма для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів», складеною з розрахунку 1 година на тиждень. Звертаємо увагу, що в програму внесено зміни, затверджені наказом Міністерства від 29.05.2015 № 585 «Про затвердження змін до навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня». Розвантажену та доопрацьовану програму розміщено на офіційному веб-сайті МОН України: http://old.mon.gov.ua/ua/activity/education/56/692/educational_


programs/1349869088/

Таким чином у 7 класі учні загальноосвітніх навчальних закладів будуть вивчати наступні розділи:



Назва розділу

Кількість годин

Електронне листування

4

Моделювання

3

Алгоритми з повторенням і розгалуженням

9

Табличний процесор

8

Розв’язування компетентнісних задач

4

Виконання індивідуальних навчальних проектів, у тому числі з використанням програмних засобів навчального призначення (математика, фізика, хімія, біологія, географія тощо)

4

Резерв

3

Всього

35

Зміни відбулися в програмі для учнів 7 класу в темі «Моделювання»: зменшено обсяг навчального матеріалу теми, а відповідно і кількість годин на її вивчення, зменшено кількість обов’язкових практичних робіт. За рахунок цього збільшено кількість часу на вивчення теми «Алгоритми з повторенням і розгалуженням» та додано ще одну резервну годину.

Рекомендуємо виконання практичної роботи № 2 «Побудова інформаційних моделей» поєднати з повторенням та закріпленням вмінь учнів працювати у графічному або текстовому редакторі, а між темами «Моделювання», «Алгоритми з повторенням та розгалуженням», «Табличний процесор» провести тісний зв’язок, продовживши формування вмінь учнів створювати алгоритмічні, табличні та графічні моделі в обраних вчителем середовищах для виконання алгоритмів та табличних розрахунків.

Інформуємо, що для практичної реалізації теми «Алгоритми з повторенням та розгалуженням» можна використовувати безкоштовні он-лайн сервіси:

он-лайн середовище code.org (https://studio.code.org – для реалізації завдань цієї теми найбільше підійдуть 3 та 4 курс);



http://codecombat.com/, навчання через гру.

Зазначаємо, що вчитель має право корегувати послідовність вивчення тем, визначених у навчальній програмі на свій розсуд.

Новою для учнів та вчителів, які викладають інформатику в 7 класі, буде тема «Розв’язування компетентнісних задач», що є однією з важливих складових роботи в системі навчання інформатики. Розв’язування компетентнісних задач зазвичай передбачає сім етапів діяльності учнів:

· визначення, ідентифікація даних: учень розуміє умову задачі, правильно ідентифікує поняття, деталізує запитання, знаходить у тексті задачі відомості та дані, які задані в явному чи неявному вигляді;

· пошук даних: учень формує стратегію розв’язування задачі, планує свою роботу при виконанні завдання, добирає умову пошуку для розв’язування завдання, співставляє результати пошуку із метою, здійснює пошук даних в Інтернеті);

· управління: учень структурує потрібні дані для пошуку розв’язку;

· інтеграція: учень порівнює і зіставляє відомості із кількох джерел, виключає невідповідні та несуттєві відомості та вчасно зупиняє пошук;

· оцінка: учень правильно шукає відомості в базі даних, відбирає ресурси згідно з сформульованими чи запропонованими критеріями;

· створення: учень враховує особливості призначення підсумкового документа, добирає середовища опрацювання даних, стисло і логічно викладає узагальнені дані, обґрунтовує свої висновки;

· передавання повідомлень: учень у разі потреби архівує дані, адаптує повідомлення для конкретної аудиторії, створює підсумковий документ акуратно та презентабельно.

При проектуванні компетентнісних задач слід врахувати, що в 7 класі опрацювання даних учнями повинно здійснюватися за допомогою однієї технології або в одному середовищі, у 8 класі – двох технологій або у двох середовищах, у 9 класі – кількох технологій або в кількох середовищах.

Учитель самостійно добирає кількість і зміст компетентнісних задач. Оцінювання компетентнісних задач є обов’язковим для всіх учнів класу.

Детальніше ознайомитися з теорією проектування компетентнісних задач у інформатиці можна за покликаннями:



 http://www.ii.npu.edu.ua/files/Zbirnik_KOSN/13/03.pdf;

 http://ite.kspu.edu/issue-6/p-23-31/full

Навчальний час, що відводиться на вивчення курсу інформатики, рекомендується розподіляти таким чином:

30 % навчального часу відводиться на засвоєння теоретичних знань,

70 % навчального часу - на формування практичних навичок роботи з сучасною комп’ютерною технікою та ІКТ.

Під час вивчення курсу інформатики в 7 класі обов’язковим є проведення восьми практичних робіт. Тривалість виконання практичних робіт не повинна перевищувати 20 хвилин (санітарні норми щодо тривалості безперервної роботи за комп’ютером учнів цієї вікової категорії).

Під час вивчення теми «Електронне листування» рекомендується використовувати українські поштові сервери, такі як: і.ua, ukr.net, mail.online.ua, meta.ua, ukrpost.net. Особливу увагу при вивченні теми рекомендується приділити етиці електронного листування, правилам безпечного листування.

У зв’язку з активним використанням ресурсів мережі Інтернет у навчально-виховному процесі постає нагальна потреба захисту дітей від інформації, яка несе загрозу їх морально-психічному здоров’ю. Під час проведення уроків і позакласних заходів з використанням мережі Інтернет потрібно не допускати можливості доступу учнів до сайтів, що містять жорстоку і аморальну інформацію. Рекомендуємо користуватися безкоштовними фільтрами та брандмауерами (з підтвердженням їх належності до комп’ютерних програм вільного використання) або тими, які доступні для навчального закладу та забезпечують відповідний рівень захисту. Знайти інформацію про безпечний Інтернет можна на сайті www.google.com/intl/uk/goodtoknow//.

Наголошуємо, що оцінювання навчальних індивідуальних і групових проектів є обов’язковим для всіх учнів класу. Рекомендуємо звернути увагу на зазначену в пояснювальній записці до навчальної програми з інформатики для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів можливість оцінювання індивідуальних досягнень учнів методом «Портфоліо».

Навчальні заклади, що обрали програму «Інформатика. 5-9 класи загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного циклу» (2012 рік; автори: Г. Громко, Є. Іванов, В. Лапінський , В. Мельник, Ю. Пасіхов, В. Руденко), продовжують у 7 класі навчання за цією програмою.

Для опанування інформатики у школах з поглибленим вивченням предметів математично-природничого циклу базовими є розділи:



Назва розділу

Кількість годин

Інформація та її властивості

2

Службове програмне забезпечення

4

Основи інформаційної безпеки

2

Мережеві технології

4

Опрацювання даних у таблицях

8

Комп’ютерне моделювання

2

Алгоритмізація та програмування

5

Виконання індивідуального проекту




Резерв

5

Усього

35

Варіативну складову навчального плану в 7 класі можна реалізувати, обравши такі курси за вибором:

Проектування робототехнічних систем (авт. І. Кіт, О. Кіт);

Основи програмування (авт. С. Вапнічний, В. Зубик, В. Ребрина);

Інструменти для веб-дизайну (авт. І. Фоменко);

«Хмарні сервіси Office 365» (авт. С. Литвинова, Г. Абросімова).

Рекомендуємо популяризувати серед учнів 8-11 класів конкурси, пов'язані з розробкою та підтримкою вільних програм (Google Code-In, Google Summer of Code тощо), якщо це не вимагає фінансових витрат від навчального закладу, вчителя або учня та відбувається в рамках чинних Державних санітарних правил та норм «Влаштування і обладнання кабінетів комп'ютерної техніки в навчальних закладах та режим праці учнів на персональних комп'ютерах».

Інформуємо, що відповідно до листа Міністерства освіти і науки України від 21.05.2015 № 1/11-7136 з грифом «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» схвалено навчальну програму з інформатики для учнів 10-11 класів інформаційно-технологічного профілю загальноосвітніх навчальних закладів (авт. С. Іщеряков).

У процесі проведення уроків з інформатики слід приділяти увагу патріотичному вихованню учнів, розкривати досягнення вітчизняної науки, українських вчених у розробленні обчислювальної техніки і фундаментальних основ кібернетики та інформатики.

Перед початком навчального року вчитель інформатики повинен ознайомитись та використовувати у своїй діяльності Інструктивно-методичні матеріали «Безпечне проведення навчальних занять у кабінетах інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій загальноосвітніх навчальних закладів», що містяться в листі МОН від 17.07.2013 № 1/9-497 «Про використання Інструктивно-методичних матеріалів з питань створення безпечних умов для роботи в кабінетах інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій загальноосвітніх навчальних закладів».

Зазначаємо про неприпустимість зобов’язувати до використання програмного забезпечення для вивчення інформатики, що є платформно залежним або платним для загальноосвітнього навчального закладу, вчителя чи учня. Вчитель має право вибору конкретних програмних засобів. По можливості слід заохочувати використання вільного програмного забезпечення, зокрема офісного пакету ”ООо4kids”, що містить необхідний мінімум засобів для роботи в школі, а також доступний учням україномовний інтерфейс, офісного пакету LibreOffice та ін.

Під час підготовки вчителів до уроків радимо використовувати періодичні фахові видання: «Комп’ютер в школі та сім’ї», «Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах», «Інформатика в школі».

11111110000011111100000000000000000

Інструктивно – методичний лист про вивчення інформатики

у 2010-2011 навчальному році

Шкільний курс інформатики в 11 класах загальноосвітніх навчальних закладах вивчатиметься відповідно до Інструктивно-методичного листа про вивчення інформатики у 2008-2009 навчальному році (лист МОН від 07.07.08 №1/9-433) за програмами, надрукованими у збірнику “Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Навчальні програми для профільного навчання. Програми факультативів, спецкурсів, пропедевтичних курсів, гуртків. Інформатика”, видавництва “Прем’єр”, Запоріжжя, 2003р., у науково-методичному журналі “Комп’ютер у школі та сім’ї”, 2003, 2004 р.р., “Навчальною програмою з інформатики для 8-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів універсального та фізико-математичного профілів”, надрукованою у науково-методичному журналі “Комп’ютер у школі та сім’ї”, №1, 2005 р., «Програмами для профільного навчання. Інформатика», надрукованими у науково-методичному журналі «Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах», №4–5, 2006 р. та №2-3, 2008 р.

У 11 класах з поглибленим вивченням математики та інформатики курс інформатики в може вивчатися за такими програмами:


  • “Програми для спеціалізованих шкіл, гімназій, ліцеїв. Інформатика і програмування. 8-11 класи” з розрахунку 4 години на тиждень;

  • “Програми для загальноосвітніх навчальних закладів, спеціалізованих шкіл, гімназій, ліцеїв. Інформатика (поглиблений курс). 8-11 класи (“Прем’єр”, Запоріжжя, 2003р.) з розрахунку 4 години на тиждень у 11 класах.

Розподіл годин на вивчення окремих розділів та методичні рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів видруковано у Інформаційному збірнику МОН №№5, 14-15, 2003 р., №№13-14, 2004, 2005 р.р. та у науково-методичному журналі “Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах”, №1 та №4–5 за 2006 р., №1, 2007 р., №2-3, 2008 р.

У 9-х класах вивчення інформатики буде відбуватися як і в 2009-2010 навчальному році за програмою авторів І.О. Завадського, Ю.О. Дорошенка, Ж.В. Потапової із розрахунку 1 година на тиждень. Програма, згідно з типовими навчальними планами, розрахована на учнів, які до 9 класу ще не вивчали інформатики.

Проте, викладання за цією програмою може проводитися і в освітніх закладах, де навчання інформатики здійснювалось раніше, ніж з 9 класу.

В цьому випадку ті теми програми, які учні вже вивчали, можуть бути скорочені до рівня узагальнення й систематизації знань з обов’язковим виконанням всіх практичних робіт, що передбачені програмою.

Вивільнений час може бути використаний для поглибленого вивчення окремих тем за програмами курсів за вибором «Основи Інтернету» та «Основи комп’ютерної графіки» або використаний для збільшення часу на вивчення інших тем курсу.

Розподіл годин на вивчення окремих розділів, кількість практичних робіт, варіанти розподілу навчальних годин для тих класів, в яких інформатика вивчалась до 9 класу та методичні рекомендації щодо вивчення інформатики видруковано у Інформаційному збірнику МОН №№19 -21, 2009 р., та у науково-методичному журналі “Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах”, №4, 2009 р.

У 2010 – 2011 навчальному році учні 10-х класів вперше розпочнуть вивчення інформатики за новими програмами для рівня стандарту та академічного рівня (автори І.О. Завадський, Ю.О. Дорошенко, Ж.В. Потапова) із розрахунку 1 година на тиждень.

Розподіл навчальних годин на вивчення розділів програми і кількість практичних робіт може бути таким:



10 клас. Рівень стандарту

(31 година + 4 години резервного часу)

розділу

Розділ навчальної програми

Години

Кількість

практичних

робіт

1

Комп’ютерні презентації та публікації

12




1.1

Створення й показ слайдових презентацій

6

2

1.2

Обробка мультимедійних даних

3

1

1.3

Основи створення комп’ютерних публікацій

3

1

2

Текстовий процесор

8

3

3

Служби Інтернету

7




3.1

Електронна пошта

4

2

3.2

Інтерактивне спілкування

3

2

4

Інформаційні технології у навчанні

4




4.1

Програмні засоби навчання профільного предмету

2




4.2

Навчання в Інтернеті

1




4.3

Програмні засоби навчання іноземних мов

1







Повторення, резервний час

4







Всього

35

11

10 клас. Академічний рівень

(32 години + 3 години резервного часу)

розділу

Розділ навчальної програми

Години

Кількість

практичних

робіт

1

Комп’ютерні презентації

6

2

2

Текстовий процесор

8

3

3

Системи обробки табличної інформації

10




3.1

Електронні таблиці. Табличний процесор

5

2

3.2

Аналіз даних у середовищі табличного процесора

5

2

4

Служби Інтернету

6




4.1

Електронна пошта

3

2

4.2

Інтерактивне спілкування

3

2

5

Інформаційні технології у навчанні

2




5.1

Навчання в Інтернеті

1




5.2

Програмні засоби навчання іноземних мов

1







Повторення, резервний час

3







Всього

35

13

Програмами передбачено виконання 12 практичних робіт. Зміст всіх практичних робіт дібрано так, що їх тривалість не має перевищувати 25 хвилин (відповідно до санітарних норм щодо тривалості безперервної роботи за комп’ютером учнів даної вікової категорії).

Учитель може самостійно добирати засоби подання теоретичного матеріалу (презентація, що відображається на екрані за допомогою мультимедійного проектора, презентація, що відтворюється на екранах учнівських комп’ютерів, спільна робота учнів та учителя над документом в середовищі локальної мережі тощо) і визначати форму проведення практичних робіт (робота з елементами досліджень, спільна робота в Інтернеті, лабораторні роботи, тренувальні вправи, проектні роботи, практикуми). Оскільки на етапах актуалізації, мотивації та безпосереднього вивчення теоретичного матеріалу уроку учням може пропонуватися перегляд презентаційних матеріалів в електронному вигляді, методика проведення кожного уроку має бути ретельно опрацьована вчителем із урахуванням зазначених вище санітарних норм.

Обов’язковими умовами навчання за програмою є наявність комп’ютерного класу та встановленого програмного забезпечення (орієнтовний перелік програм наведено у додатках до програми). Комп’ютерна техніка має використовуватися на кожному уроці інформатики.
Особливості навчальної програми для учнів 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів
На вивчення інформатики за рівнем стандарту передбачено 1 годину на тиждень у кожному з 10 та 11 класів. На вивчення інформатики за академічним рівнем передбачено 1 годину на тиждень у 10 класі та 2 години на тиждень у 11 класі.

Для обох цих програм спільними є такі розділи як «Комп’ютерні презентації», «Текстовий процесор», «Служби Інтернету», а також підрозділи «Навчання в Інтернеті» та «Програмні засоби навчання іноземних мов» розділи «Інформаційні технології у навчанні». Навчання за першими двома розділами з числа перелічених може проводитися успішно, якщо учні вже володіють первинними навиками роботи в середовищі офісних програм у межах, передбачених програмою з інформатики для 9 класу в розділі «Основи роботи з текстовою інформацією». Особливу увагу під час вивчення цих тем слід приділяти засобам серійної роботи з документами, таким як шаблони презентацій і текстових документів, стилі у текстових документах, зразки та макети слайдів у презентаціях, адже саме організація ефективної роботи з великими документами та потоками документів і є найважливішою інформатичною компетенцією у тій частині інформатики, що стосується роботи з офісним програмним забезпеченням.

Тема «Служби Інтернету» є продовженням теми «Комп’ютерні мережі» з програми для 9 класу. У ній розглядаються дві найважливіші служби, що забезпечують обмін інформацією між користувачами Інтернету — електронна пошта та інтерактивне спілкування. Учні мають набути навиків роботи як у системах веб-пошти, так і в локальних поштових клієнтах, таких як Outlook Express, Mozilla Thunderbird або The Bat. Для навчання роботі зі службами інтерактивного спілкування рекомендуємо використати одну з двох найпопулярніших програм — ICQ або Skype і не рекомендуємо підмінювати їх середовищами соціальних мереж, таких як «В Контакте». Для шкіл, які не мають доступу до Інтернету, під час викладання цієї теми рекомендовано використовувати навчальне забезпечення курсу за вибором «Основи Інтернету» (автори О.М. Левченко та ін.), до складу якого входить інтерактивний мультимедійний курс, робота з яким не потребує з’єднання з глобальною мережею.

Відмінними у програмах академічного рівня та рівня стандарту є підрозділи «Обробка мультимедійних даних» та «Основи створення комп’ютерних публікацій» (тільки у програмі рівня стандарту) та «Системи обробки табличної інформації» (тільки у програмі академічного рівня). Кожна з тем «Обробка мультимедійних даних» та «Основи створення комп’ютерних публікацій» вивчається в обсязі 3 години, одну з яких слід приділяти формуванню понятійного апарату та вивченню загальних принципів роботи з відповідною інформаційною технологією, а дві — роботі з конкретним програмним продуктом. Рекомендовано використовувати такі програми, як Windows Movie Maker та Microsoft Publisher.

Важливу і велику за обсягом тему «Системи обробки табличної інформації» поділено на дві підтеми — «Електронні таблиці. Табличний процесор» та «Аналіз даних у середовищі табличного процесора». Під час вивчення першої з них учні опановують основи роботи в середовищі табличного процесора, а у другій навчаються розв’язувати кілька типових задач з обробки табличних даних. Підкреслимо, що під час вивчення другої підтеми слід увести поняття таблиці як засобу подання набору однотипних об’єктів, яке широко використовується під час вивчення засобів автоматизованого вибирання даних, фільтрації таблиць та обчислення підсумкових показників. Це є вкрай важливим для розуміння сутності технології баз даних та основ об’єктно-орієнтованого програмування.

Майже всі розділи програм рівня стандарту та академічного рівня можна розширювати шляхом викладання їх за програмами курсів за вибором. У 10 класі це потрібно робити у таких випадках:

- на вивчення інформатики відводиться більше 1 години на тиждень;

- вивчення інформатики почалося до 9 класу і, таким чином, певні теми можна вивчати поглиблено за рахунок інших тем, які учні вивчили раніше і тому в 10 класі можуть пройти оглядово.

У таблиці нижче показано, які саме розділи програм для 10 класу якими курсами за вибором можна розширювати.

Розділ або підрозділ навчальної програми

Курс за вибором, що розширює зміст розділу

Створення й показ слайдових презентацій.

Обробка мультимедійних даних.

Комп’ютерні презентації


Основи створення комп’ютерних презентацій

Служби Інтернету

Основи Інтернету

Системи обробки табличної інформації

Microsoft Excel у профільному навчанні

Зазначимо, що за будь-яких розширень або скорочень обсягів тем курсу обов’язковим є виконання всіх практичних робіт, передбачених навчальними програмами.

Рекомендовані Міністерство м освіти і науки програми з інформатики рівня стандарту й академічного рівня (для 10-х класів), а також програми курсів за вибором з інформатики, програма для 9 класу та програма поглибленого вивчення дисципліни опубліковані у збірнику «Інформатика. програми для профільного навчання та до профільної підготовки» (К., Видавнича група BHV, 2009) та розміщено на сайті Міністерства освіти і науки України (www.mon.gov.ua ).


1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка