Методичні рекомендації щодо порядку організації та проведення звільнення в запас військовослужбовців строкової служби



Сторінка1/33
Дата конвертації26.02.2016
Розмір4.97 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   33



МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Сутність порушень статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями

Профілактика порушень статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями

Профілактика попепедження суіцидальних проявів серед військовослужбовців

Рекомендації щодо переліку профілактичних заходів

Методичні рекомендації командирам військових частин (підрозділів) щодо організації профілактики порушень статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями

Методика підведення підсумків службово-бойової діяльності та стану військової дисципліни у військовій частині (підрозділі)

Методичні рекомендації щодо порядку організації та проведення звільнення в запас військовослужбовців строкової служби

Порадник з організації урочистих зборів з нагоди звільнення офіцерів і прапорщиків з військової служби

Методика організації індивідуально-виховної роботи у військовій частині

Методичні рекомендації щодо управлінської діяльності у військовій частині

Методичні рекомендації щодо планування гуманітарного, соціального забезпечення, виховної роботи у військовій частині, підрозділі

Методичні рекомендації щодо організації та проведення культурно-виховної і просвітницької роботи у підрозділі

Рекомендації щодо оцінки морально-психологічного стану особового складу та військової дисципліни

Методичний посібник щодо роз’яснення антикорупційного законодавства та механізму протидії корупції у ЗС України

Система роботи керівного складу щодо зміцнення військової дисципліни та правопорядку у військовій частині (підрозділі) (розробка військової частини А0515)

Методичні рекомендації щодо порядку проведення засідання Рад сержантів у військових частинах Збройних Сил України.

Методичні рекомендації щодо організації інформаційної роботи у Збройних Сил України.

Методичні рекомендації щодо організації та проведення інформування з особовим складом Збройних Сил України.

Методичні рекомендації по проведенню Дня інформування

Додатки для проведення воєнно-ідеологічної підготовки з особовим складом Збройних Сил України.

Типові заходи роботи з особовим складом у частині на місяць

Організаційно-методичні вказівки щодо організації роботи з особовим складом у Збройних Силах України у 2014 році




Сутність порушень статутних правил взаємовідносин

між військовослужбовцями

Порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями – протиправна підміна встановлених військовими статутами Збройних Сил України стосунків між військовослужбовцями фізичним насильством, моральним знущанням, приниженням честі і гідності, примушуванням одним військовослужбовцем іншого виконувати за нього обов’язки військової служби та наданням йому особистих послуг, заподіянням фізичному та психічному здоров’ю шкоди, яка тягне за собою дисциплінарну або кримінальну відповідальність.


Вони:

а) підривають боєздатність підрозділів, військових частин;

б) завдають істотної шкоди психічному і фізичному здоров'ю військовослужбовців;

в) негативно впливають на морально-психологічний клімат військового колективу;

г) формують несприятливий імідж Збройних Сил України, як державного інституту, в очах суспільства.

1.1. Фактори, що сприяють виникненню і розвитку порушень статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями


Соціальні, політичні та економічні

Складна соціально-економічна і криміногенна ситуація у регіонах дислокації військ, певна соціальна напруженість серед усіх категорій військовослужбовців.

Інформаційний потік насильства в засобах масової інформації.

Тенденція щодо соціального розшарування суспільства. Вакуум виховання значної частини молоді у сім’ях, школах та трудових колективах.

Проникнення у військове середовище традицій кримінального світу. Недосконалість державної системи навчання і виховання.

Зниження стану здоров’я призовників.


Криміно-логічні

Відсутність належного і своєчасного реагування на випадки нестатутних проявів у підрозділах. Низька об’єктивність при доповідях про порушення статутних правил взаємовідносин. Несвоєчасне порушення кримінальних справ по фактах порушень статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями.

Прагнення посадових осіб до приховування дійсного стану справ, небажання викривати негативні прояви, відсутність принциповості. Балан­сування між санкціями військової прокуратури за приховані правопорушення та “санкціями” старшого начальника за викриті правопорушення.



Організа-ційні

Низькі знання, відсутність навичок та вмінь офіцерів, прапорщиків, сержантів щодо оцінки, прогнозу і корекції соціально-психологічних і педагогічних явищ та процесів, що проходять у військових колективах.

Негативний приклад окремих офіцерів і прапорщиків (мічманів), приниження ролі сержантів (старшин).

Дисгармонійна структура військових колективів (регіональна, вікова, за рівнем освіти, культури, мови), обумовлена системою комплектування військових частин, існування різного роду структурних конфліктів у військових колективах (за географією призову, за віком тощо).

Неукомплектованість підрозділів, що об’єктивно збільшує фізичні і психічні навантаження на особовий склад, особливо тих, хто несе вартову службу.

Недостатнє роз’яснення військовослужбовцям їх права на необхідну оборону та правовий захист.

Проблеми соціальної захищеності військовослужбовців (матеріально-побутові, медичні й інші). Безконтрольність за розподілом службових навантажень на військовослужбовців різних періодів служби.



Психоло-гічні

Поширення психології подвійних стандартів, перевага цінностей малих соціальних груп, як правило, егоїстично-негативістського спрямування, над загальнолюдськими особистісними та суспільними цінностями.

Психологічна “прірва” між командирами і підлеглими як крайнє уособлення конфлікту поколінь в армійських умовах.

Становлення з дитинства психології “природності” розподілу на хижаків та здобич, домінування “компромісу” та “підкорення” у моделі поведінки в конфліктній ситуації.

Низький рівень нервово-психічної стійкості деяких військовослуж­бовців.

Ріст алкоголізму і наркоманії в молодіжному середовищі.

Незадоволеність військовою службою у певної частини військово­службовців.




1.2. Основні причини порушень статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями

До основних причин відносяться:

нехтування окремими посадовими особами органів військового управління, військових частин та підрозділів вимог військових статутів Збройних Сил України, керівних документів Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України щодо зміцнення військової дисципліни, значні упущення в діяльності щодо виконання вимог статей розділу 1 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України “Військовослужбовці та відносини між ними”;

погіршення якості підготовки молоді, яка підлягає призову на військову службу та військовослужбовців військової служби за контрактом;

серйозні недоліки в підтриманні статутного порядку, в організації служби військ і контролі за особовим складом;

невідповідність заходів дисциплінарного впливу тяжкості скоєного злочину чи проступку;

низька ефективність виховної роботи щодо формування у військовослужбовців військового товариства, створення у військових колективах здорового морально-психологічного клімату;

відсутність особистої взірцевості офіцерів, окремих керівників щодо дотримання правових норм та культури спілкування, поваги до особи, низька психолого-педагогічна компетентність управлінської діяльності та індивідуально-виховна робота з особовим складом;

недосконала система підбору, навчання, виховання та розподілу сержантського складу, його статусу та відповідальності за стан справ у підрозділах;

невжиття заходів щодо подолання кругової поруки серед військовослужбовців, що виражається в неправдоподібному поясненні обставин травматизму, залишення місця служби, передачі грошей, продуктів харчування, особистих речей і обмундирування “товаришам по службі” з боку молодшого призову.


1.3. Основні форми прояву та види порушень статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями

Основними формами є:

перекладання військовослужбовцями своїх обов’язків по службі та у побуті на військовослужбовців молодшого періоду служби:

прання і прасування обмундирування, чищення взуття, прибирання приміщень і території;

заправлення ліжок військовослужбовців старшого періоду служби;

неправильний розподіл добових нарядів, чергувань по днях тижня та годинах доби, самовільна підміна військовослужбовців старшого періоду служби під час несення служби;

призначення на найбільш брудні, важкі роботи військовослужбовців більш пізніх періодів служби, залучення їх до виконання додаткових завдань;

вимагання:

грошей, продуктів харчування, речей;

періодичні побори з місячного грошового забезпечення та грошових переводів;

примусове відбирання у військовослужбовців молодшого призову нових предметів обмундирування, заміна їх на старі;



моральний тиск на товаришів по службі:

словесна образа, погрози, шантаж;

створення навколо окремих військовослужбовців нездорової обстановки;

спонукання до здійснення дисциплінарних провин;

позбавлення військовослужбовців молодшого періоду служби відпочинку, часу для особистих потреб, звільнення, написання листів, перегляду телепередач і кінофільмів;

фізичне насильство:

безпосередні фізичні розправи над військовослужбовцями за неслухняність;

побиття (одиночні та групові бійки);

грубе викривлення дисциплінарної практики, зловживання владою, знущання над підлеглими, рукоприкладство;

зіткнення між малими групами, що створюються з урахуванням періодів служби, етнічно-земляцької ознаки за досягнення особливого становища і привілеїв;

знущання для розваги (“сушити крокодила”, “дати лося”, “водіння автомобіля” тощо), створення з числа фізично слабких новоприбулих військовослужбовців групи для виконання різних завдань щодо обслуговування та задоволення особистих примх;



насадження негативних традицій, ритуалів та звичаїв:

а) символічні порушення у формі одягу, що підкреслюють “привілейованість” положення військовослужбовців більш ранніх періодів служби: деформація головних уборів, кокард, своєрідне прасування та вишивання обмундирування, згинання блях поясних ременів, часткове сточування їхньої символіки, рифлення чобіт, зрізання на конус і набійка каблуків, наявність на поясному ремені двох тренчиків, надрізів, що позначають кількість місяців служби, що залишилася до звільнення, носіння різного роду ланцюжків, брелоків, кулонів (як правило, саморобних), брючних ременів невстановленого зразка, незаслужених знаків військової доблесті, стрижка наголо за кілька місяців до звільнення (жаргонне “дембельський постриг”) та інші;

б) жаргонна “ієрархія” залежно від тривалості перебування на військовій службі:

I період: 1-6 місяців служби – “салага”, “дух”, “карась”, “молодий”, “барс” та інші;

II період: 7-12 місяців служби – “черпак”, “череп”, “фазан” та інші;

III період: 13-18 місяців служби – “дід” та інші, а після виходу наказу Міністра оборони про звільнення в запас військовослужбовців, що вислужили встановлені терміни служби – “дембель”;

в) встановлення нестатутних ритуалів і звичаїв, що стають ланцюгом залякування, підпорядкування власному впливу, обмеження, приниження військовослужбовців пізніших періодів служби:

розташування військовослужбовців старших періодів служби в задніх шеренгах строю;

порушення дисципліни строю;

обмеження солдатів пізніших періодів служби при розподілі їжі;

розміщення в їдальні військовослужбовців різних періодів служби з протилежних сторонах столів;

розподіл найбільш важких змін у варті та добовому наряді серед військовослужбовців більш пізніших періодів служби;

створення більш важких побутових умов для військовослужбовців пізніших періодів служби, розміщення їх біля дверей, на другому ярусі ліжок, у погано опалювальних приміщеннях, у місцях казарми, віддалених від батарей опалення;

примушення військовослужбовців пізніших періодів служби до жебракування поблизу розташування військових частин з метою добування грошей на закупівлю алкогольних напоїв, продуктів харчування, цигарок;

встановлення “такси” за відправлення у відпустку, зустріч з батьками, що приїхали у військову частину, експлуатацію автомобілів різного класу;

залучення військовослужбовців ранніх періодів служби до виконання так званих “дембельських обрядів”.


1.4. Суб’єкти порушень статутних правил взаємовідносин

Активна сторона:

  • військовослужбовці, які відіграють роль неформального лідера, організатора, які контролюють дотримання негативних традицій;

  • військовослужбовці, які виконують обов'язки безпосередніх виконавців “санкцій” з підтримання негативних традицій, ритуалів і звичаїв;

  • військовослужбовці, які використовують фізичний і моральний тиск для досягнення корисливих цілей;

  • військовослужбовці, які відрізняються недисциплінованістю, нетерпимістю до статутного порядку, неприязню до співслужбовців.


Потерпіла сторона:

  • військовослужбовці першого, іноді, другого періоду служби;

  • випускники навчальних частин та підрозділів;

  • військовослужбовці – аутсайдери, “вигнанці”;

  • особи з відхиленням у поведінці, фізичними вадами;

  • особи з ознаками ускладнень адаптаційного періоду.


1.5. Основні ознаки наявності порушень статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями у військовій частині, підрозділі

  • хронічні” хвороби у молодих солдат, їх широка палітра, регулярне відвідування ними лікарів;

  • часті відвідини батьками, прохання про переведення до іншого місця служби (у інший підрозділ) через нові, як правило, негативні сімейні обставини;

  • неохайний зовнішній вигляд воїнів першого періоду служби (брудний робочий одяг, поношене взуття, відсутність окремих предметів військової форми);

  • пасивність спілкування, усамітнення молодих воїнів у вільний час, на перервах, у святкові та вихідні дні;

  • виконання молодими воїнами найбільш тяжких господарських робіт, у тому числі, у вільний від служби час, прання, чищення та прасування чужих предметів одягу;

  • “добровільне” розміщення на незручних місцях при перегляді кінофільмів, телепередач та інше;

  • вживані, старі предмети особистої гігієни (або їх відсутність) у молодих солдатів та випускників навчальних підрозділів;

  • наявність сигарет, сірників у тих солдатів, що не палять;

  • пасивність та сонливість під час проведення занять. Відсутність бажання йти у звільнення чи культпохід;

  • спроба приховування різного роду травм, в тому числі й при медичному огляді;

  • прагнення до мінімуму звести спілкування з офіцерами у поєднанні з готовністю до перебування у відриві від підрозділу для виконання будь-яких завдань.



  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   33


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка