Методичні рекомендації щодо проведення Першого уроку у 2014/2015 н р. 4 Орієнтовні матеріали для підготовки до проведення Першого уроку



Сторінка2/6
Дата конвертації19.02.2016
Розмір1.31 Mb.
1   2   3   4   5   6

Україна – єдина країна


(Розробка Першого уроку для учнів 1 класів)

 

Мета. Створити святковий мікроклімат в класі для знайомства дітей;

формувати поняття учнів про Батьківщину як спільний дім українського народу;

розширювати знання про рідний край;

розвивати почуття людяності, патріотизму;

виховувати любов до людей, до України.


Обладнання. Карта України, Державний Герб, Прапор, Гімн України, презентація «Краєвиди мого краю», віночок із різнокольорових паперових  квітів, фігурки українця та україночки, хмаринки, сонечко.
Хід уроку

І. Привітання

Ранок розпочавсь цікаво,

Світить сонечко ласкаво,

В календарик заглядає

І від посмішки аж сяє.

Знає сонце гомінливе –

День сьогодні особливий!


  • Яке ж сьогодні число? Місяць? Рік?

Учитель вивішує дату на хмаринках на дошці біля сонечка.

  • Чим сьогоднішній день особливий?

  • Я від щирого серця вітаю вас з цим особливим святковим днем!


ІІ. Знайомство.

  • Тож будьмо знайомі. Я – ваша вчителька Тетяна Іванівна. А тепер познайомимося з вами.


Практична робота

  • Візьміть квіточку, яка лежить у вас на парті, і будьте готовими назвати своє ім’я голосно і чітко.

  • Вийдіть до мене, червоні квіточки, назвіть своє ім’я, прізвище і «вплетіть» квіточку у наш віночок.

За допомогою вчителя діти прикріплюють квіти на дошку, заздалегідь оформлену у вигляді віночка.

  • Тепер вийдіть жовті квіточки…

  • Ось до нас виходять сині дзвіночки…


ІІІ. Народження нової родини.

  • Погляньте, діти, на цей чарівний віночок. Чим квіточки схожі? Чим різняться? І дорослі, і діти зовсім як наші квіти. Подивіться один на одного, посміхніться. Чим ми схожі? Чим відрізняємось?

  • Ми всі різні – маємо різний колір очей, волосся, різний зріст, голос. Але тепер у нас буде багато спільного. Нас об’єднала наша школа, наш клас, ми будемо вчитися, співати, танцювати, веселитися. Тепер ми одна родина, один колектив. Цей віночок буде символізувати міцну дружбу нашого класу. Від сьогодні він буде з нами, щоб нагадувати про те, що наша дружба міцна й непорушна, всі ми житимемо у мирі й злагоді. Саме в цю хвилину народилася наша сім’я.

  • Діти, а що таке сім’я? Де вона може проживати?

Учитель вивішує на дошку карту України.

  • Ось погляньте на карту України – це карта нашої Батьківщини. Це Герб нашої держави, це наш жовто – синій Прапор. У кожному куточку України – живуть родини, батьки і діти, бабусі і дідусі у місті чи в селі, але всі ми живемо в одній державі – в Україні, яка є для всіх нас єдиною. Україна – це наш рідний батьківський край, і ми несемо в собі його культуру, звичаї, традиції, його пісні і вірші, вбираємо в свою душу рідні серцю краєвиди.

(Презентація «Краєвиди мого краю»).

  • Хіба може душа бути байдужою до цієї краси? Звичайно, ні. Ми повинні берегти і примножувати красу нашого краю. А які ви вірші знаєте про Батьківщину?


Учні розповідають вірші.
У всьому світі – кожен знає –

Батьківщина лиш одна є.

І в нас вона одна – єдина.

Це наша славна Україна.


Вишита колоссям і калиною,

Вигойдана співом солов’я,

Звешся веселково Україною,

Нене зачарована моя.


Струмок серед гаю, як стрічечка.

На квітці метелик, мов свічечка.

Хвилюють, малюють, квітують поля –

Добридень тобі, Україно моя!


Красивий, щедрий рідний край

І мова наша солов’їна.

Люби, шануй, оберігай

Усе, що зветься Україна!

 


  • Діти, ми живемо на своїй рідній землі, яка зветься Україна, а ми з вами – українці. Погляньте на край вашої парти і ви побачите фігурки українця (хлопчики) та україночки (дівчатка), візьміть кольорові олівці і розфарбуйте їх.

Діти працюють під мелодію українських пісень, за бажанням підспівують. З допомогою вчителя розміщують фігурки на дошці у вигляді хороводу навколо карти України.

  • А зараз я прочитаю вірш з пропущеними словами, а ви спробуйте їх відгадати і хором назвати.


На землі великій є одна країна:

Гарна й неповторна, мила …(Україна).

І живуть тут люди добрі, працьовиті,

І скажу, до речі, ще й …(талановиті).

Землю засівають і пісні співають,

На бандурі грають і вірші … (складають).

Щоб жила й раділа кожна родина,

Щоб була щаслива наша …(Батьківщина)!

  • А тепер усі встаньте і візьміться за руки, щоб утворився віночок, який є у нашому класі. Віднині, діти, ми одна дружна сім’я. Тому жити треба у мирі й злагоді, заступатися одне за одного, дружити, ділити з усіма радість і смуток, щоб наше шкільне життя було цікаве і змістовне, насичене хорошими вчинками і цікавими подіями.

(Діти стають у коло і беруться за руки. Говорять слова за вчителем.)

Ми усі – одна сім’я,

Неповторні – ти і я!

Будемо усі дружити,

В злагоді і мирі жити.

Бо життя – це диво – казка!

В ньому є любов і ласка!

Ми прийшли у світ, щоб жити

Й на Землі добро творити!

(Під музику діти водять танок і повторюють ці слова).




  • Любі першокласники, наш урок добігає кінця. Дякую всім за роботу!


Тема: Україна - єдина країна

(конспект уроку для учнів початкових класів)



Ключові компетентності:

  • сприяти формуванню патріотизму, національної свiдомості, толерантності;

  • розширити уявлення учнів про культуру, традиції українського народу;

  • виховувати патріотизм, повагу до державних та народних символів.

Предметні компетентності:

Початковий рівень:

  • знає назву своєї держави;

  • перераховує назви областей, які входять до складу України;

  • знає і називає державні символи;

  • знає напам’ять гімн України

Середній рівень:

  • розпізнає сусідів України на фізичній карті;

Достатній рівень:

  • відтворює карту України;

  • відтворює знання про Україну в інших видах діяльності

Високий рівень:

  • оцінює власну робота та роботу своїх однокласників на уроці

Обладнання: державна символіка України, карта України, виставка книжок українською мовою, рушники.
Хід уроку

1.Організація класу.

Добрий день, мої любі діти!

Я щаслива зустріти вас.

Хай вам радісно сонечко світить

Й будемо вчитися…

В добрий і мирний час!


2.Вступне слово вчителя.

Під музичний супровід пісні « Моя Україна» вчитель читає вірш «Ти єдина,Україно!»

Нехай ніхто не половинить,

Твоїх земель не розтина,

Бо ти єдина, Україно,

Бо ти на всіх у нас одна.

Одна від Заходу й до Сходу

Володарка земель і вод -

Ніхто не ділить хай народу,

Бо не поділиться народ.

І козаки, й стрільці січові

За тебе гинули в полях.

У небесах сузір'я Лева

Нам світить на Чумацький Шлях.

Стражденна чаєчко-небого,

Єдині два твої крила.

Виходим, нене, у дорогу,

Аби ти вільною була.

Нехай ніхто не половинить

Твоїх земель, не розтина,

Бо ти єдина, Україно,

Бо ти на світі в нас одна.


3. Повідомлення теми уроку.

У кожної людини є велика Батьківщина—країна, де вона народилася. Наша держава називається Україною. Вона має славну і давню історію, прекрасну мову і високу культуру. Святою для кожної людини є земля, де вона зробила свій перший крок, вимовила перше слово, почула мамину пісню колисанку, а потім народну пісню, вперше пішла стежкою до школи.

— Тема нашого уроку: «Україна єдина країна».

(Тема написана на дошці)
4. Актуалiзація знань учнiв.

- Поясніть як ви розумієте цей вислів «Україна - єдина країна».?

- Чому хтось хоче розділити наші землі, роз’єднати народ?

- Назвіть обласні центри України.

- Скільки їх є разом?

І ще у складі нашої держави є Автономна Республіка Крим.

Кожен пишається своєю рiдною землею. Завжди хоче сказати про неї найкраще. Що ви знаєте про Україну?

( Діти отримують картки із інформацією, читають у парі та готуються представити її для всіх.

На дошці вивішений малюнок сонечка, картки вчитель вивішує навколо нього.)


  • Простiр землi, яку заселяють українцi, є таким великим, що аби перетнути його пішки iз заходу на схiд, треба йти 90 днiв, долаючи щодня 30 км.

  • Територiя України простягається iз заходу на схiд на 1316 км, а з пiвночi на пiвдень — на 893 км.

  • За площею територiї (603,7 тис. кв. км) серед європейських держав вона поступається лише Росiї.

  • Протяжнiсть державного кордону України становить 7 590 км

  • Із них на морськi кордони припадає 1 959 км.

  • Нашими найближчими сусiдами є росiяни, бiлоруси, поляки, чехи, словаки, угорцi, румуни, молдавани, болгари.

  • Україна — це держава. Вона має свою Конституцiю — Основний Закон, тобто правила, за якими живуть українці.

  • Конституцiю прийнято Верховною Радою України 28 червня 1991 року.

  • 24 серпня 1991 року прийнято Акт проголошення незалежностi України.

  • Україна є суверенною i незалежною, демократичною, соцiальною, правовою державою.

Перегляд презентації « Україна - єдина країна»
5. Практична частина. Карта України.

Подивiться уважно на карту України.

А зараз ми з вами складемо карту України. У кожного з вас є на парті частиночка нашої України, пазл з малюнком карти кожного обласного центру.

Ваше завдання по черзі виходити, називати обласний центр і прикріпити на контурну карту. Вам можуть допомогти батьки.

- Ви склали всi пазли й отримали карту України.

- А тепер назвіть наших сусідів. З якими ми маємо спільний кордон. (до відповіді можна залучити батьків.) Росія, Білорусія, Польща, Румунія, Молдова, Угорщина, Словаччина. (Діти називають сусідів, а вчитель на дошці прикріплює картки з назвами держав навколо складеної карти)

- Що вам нагадують обриси територiї нашої держави? (Букет, крила птаха, серце тощо)

- Кожен iз вас на парті має прапорець. Напишіть на ньому побажання для своєї країни і прикріпіть його на кордоні нашої країни.


6.«Державнi символи України.

- Кожна країна свiту обов’язково повинна мати свої три символи. Що ж означає слово символ? (Символ — це умовне позначення якогось предмета, поняття чи явища.)

- Україна також має свої символи.

- А зараз будемо давати відповіді на запитання, які прив’язані до надувних кульок. (Кульки синього і жовтого кольору до стрічок прикріплені картки із запитаннями. Діти за бажанням виходять, вибирають кульку і дають відповідь на питання.)



  1. Хто автор слiвГiмну України? (Чубинський)

  2. Край, де ви народились, живете i зростаєте. (Батькiвщина)

  3. Знак, що символiзуємiць держави. (Герб)

  4. Людина, яка належить до певної держави, пiдпорядковується законам, перебуває пiд її захистом. (Громадянин)

  5. Столиця України. (Київ)

  6. Найголовнiшапiсня країни. (Гiмн)

  7. Один iз державних символiв. (Прапор)

  8. Якi гори є на територiї України? (Кримські, Карпати)

  9. Назвiть найвищу гору Карпат? (Говерла, 2 061 м)

  10. Які моря є на територiї України? (Чорне, Азовське)

  11. Яка найбiльшарiчка? (Дніпро)

  12. Основний закон України. (Конституцiя)

  13. Державна мова України. (Українська)

  14. Найголовнiший майдан нашої країни. (Майдан Незалежності)

  15. Кого називають Кобзарем України? (Т.Г.Шевченка)

  16. Що святкують українцi 28 червня? (день Конституції)

(Вчитель вивішує на дошку герб і прапор України)

6. Гра- мікрофон «Хто знає найбiльше назв мiст».

Діти стають у коло.Учитель починає гру, називаючи місто (наприклад, Київ), один з учнів називає місто України, що починається на останню букву цього слова,і т. д. Говорить тільки той, у кого у руках прапорець. Перемагає той, хто останнім правильно назве місто. Батьки приймають участь, або допомагають дітям.



Довiдник для вчителя

«К»: Київ, Канiв, Кременчук, Кривий Рiг, Керч, Каховка.

«Х»: Херсон, Харкiв, Хмельницький.

«Л»: Львiв, Луганськ, Луцьк.

«Д»: Донецьк, Днiпропетровськ, Днiпродзержинськ.

«П»: Полтава, Прилуки, Путивль.

«М»: Миколаїв, Миронiвка, Мукачеве.

«В»: Вiнниця, Володимир-Волинський.

«Ж»: Житомир, Жмеринка, Жовтi Води.

«І»: Iвано-Франкiвськ, Ірпiнь, Ізмаїл.

«Я»: Ялта, Яготин, Яремча.

«А»: Алушта, Алчевськ, Антрацит.

«Т»: Тернопiль, Тростянець, Трускавець.

«У»: Ужгород, Умань.

«З»: Запорiжжя, Золотоноша, Знам’янка.

«О»: Одеса, Охтирка, Очакiв.

«С»: Севастополь, Сiмферополь, Скадовськ, Суми.
Підсумок уроку

Яким буде майбутнє країни залежить від кожного з нас. Батьківщина, як мати, одна. Ми повинні дбати про неї, щоб вона була багатою, квітучою, яскравою. А для цього нам треба любити її, плекати, захищати. Ви, діти, повинні рости розумними, роботящими, щоб перетворити рідну державу на країну ваших мрій.

За незалежність, мир, волю, справедливість померло багато наших українців. Тому зараз ми вшануємо їх пам'ять хвилиною мовчання.

(Діти і батьки стоять у колі, на столику стоять квіти,

свічка і прапорець, фото небесної сотні)

Ми сьогодні доклали свою часточку до збереження миру і єдності в нашій Батьківщині. Усі ми сподіваємося, що найзаповітніше бажання українців сьогодні - жити під мирним небом України і не допустити війни здійсниться обов'язково.

Наша країна - наша єдина Україна
В кожнім суспільстві потрібен лад,

Злагода, співіснування.

І зацвіте вся земля, мов сад,

Радісним буде світання.


Виконання гімну України.

Тема уроку: «Україна – єдина країна»

(для учнів 5-6 класів)



Мета: розширити поняття про єдність, незалежність і суверенність нашої держави та роль у цьому українського козацтва;

розвивати в учнів бажання брати посильну участь у розбудові та зміцненні єдності нашої держави;

виховувати майбутнього захисника своєї Вітчизни та формувати в учнів активну громадянську позицію щодо єдиної, цілісної держави та захисту її кордонів.
Форма проведення:. Розповідь з елементами довідок, повідомлень, бесіди
Обладнання: Конституція України, географічна карта, портрети поетів Тараса Шевченка, Лесі Українки, список прізвищ земляків, що зараз воюють за єдність нашої країни, свічки.
Вислови.

Всім серцем любіть Україну свою,

І вічні ми будемо з нею

(В. Сосюра).

Свою Україну любіть,

За неї Господа моліть

(Т. Шевченко).


Хід уроку

І. Організаційна частина.

ІІ. Вступна частина.

Відео «Лише у нас на Україні»
Слово вчителя. (Слайд 1) презентації

Вишита колоссям і калиною,

Вигойдана співом солов’я,

Зветься величаво – Україною,

Земле зачарована моя.

Діти, тема нашого першого уроку «Україна – єдина країна»

Щасливі ми, що народилися на такій чудовій, багатій, мальовничій землі - на нашій славній Україні! Тут жили наші діди і прадіди, тут живуть наші батьки, тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини. Материнський образ України встає з полинових степів і глибинної чорноземної скиби, як барва зоріє із зажури поліських озер, що чистими очима довірливо дивляться на світ, виростає недосяжно на повен зріст із карпатських верховин. Нема життя без України, бо Україна - це мати, яку не вибирають, бо Україна - це доля, яка випадає раз на віку, бо Україна - це пісня, яка вічна на цій землі.

Багатовікова історія українського народу, народу-великомученика, на долі якого було досить лиха... Майже кожне століття, як свідчать джерела, розпочате голодними роками, наслідками епідемій, спустошливими війнами, чужоземними навалами. З XV століття, з часів козаччини, почалася національно-визвольна боротьба за побудову незалежної самостійної держави. Але шлях до незалежності був тяжкий і тернистий. Важко назвати країну, яка б пережила те, що пережила Україна за більш ніж пів-тисячолітнє поневолення (1240 - 1991 р.)


1 учень: (Слайд 2-3) В минулому Україна була розділена на частини, єдиної держави не існувало. На півдні було розташоване Кримське ханство, яке утворилось у XIV ст. в результаті розпаду Золотої Орди. За рівнем економічного розвитку кримські татари значно відставали від населення України. Вони вели напівкочовий спосіб життя і постійно нападали на нашу країну. Під час цих нападів вони грабували міста і села, спалювали їх, забирали людей у полон. Чоловіків і жінок продавали в рабство; дітей перетворювали на яничарів. Українське населення дуже страждало від цих набігів. Саме на цих землях виникло у XV ст. таке видатне явище, як козацтво.
2 учень: (Слайд 4 – 5) Перші згадки про козаків відносяться до кінця XV ст. Місце, де оселялись козаки, називалось Дике Поле. Це були родючі, але незаселені землі, бо вони найбільше зазнавали нападів з боку кримських татар. Найбільша група людей, що переселялись сюди, — селяни-втікачі, які не витримували жорстокого феодального гноблення. Проте релігійний і національний гніт примушував покидати свої домівки навіть досить заможних людей. Козаки оселялись у зимівниках, їх основним заняттям було землеробство і скотарство. Працювати доводилось озброєними, щоб вчасно встигнути відбити напади татар.
3 учень: (Слайд 6 – 7) Між містами Дніпропетровськ і Запоріжжя Дніпро перетинає Український кристалічний щит і тому, оминаючи його, змінює свій напрямок. У цьому місці тверді кристалічні породи виходять над поверхнею води (вода розмиває їх дуже повільно), утворюючи численні пороги й острови. Поблизу Запоріжжя знаходиться найбільший острів Дніпра — Хортиця. Перша Січ створена в середині XVI ст. Д. Вишневецьким.
Вчитель: Хто ж міг бути козаком на Січі?

Учні дають свої відповіді…
1 учень: кожний чоловік, який виконував умови: говорити українською мовою, сповідувати православ'я і бути не одруженим. Жінкам не дозволялось навіть заходити на територію Січі. Існував випробувальний термін сім років, після чого людину зараховували до Запорізького війська.
Вчитель: А чим займались козаки в Січі?
Учень. (Слайд 8) Головними заняттями були військові походи й підготовка до них. Походи здійснюватись на чайках Дніпром на територію Кримського ханства з метою визволення полонених і підкріплення матеріального становища.
2 учень: Січ була українським військом, організованим, дисциплінованим і боєздатним. Козаки виконували роль прикордонників, захищаючи південні кордони України від нападів кримських татар.

(Слайд 9) Також козаки підтримували селянські повстання в боротьбі проти посилення феодального гніту, брали активну участь у визвольній війні під керівництвом Б. Хмельницького, стояли на сторожі православ'я та української мови. Нам є на кого рівнятись і з кого брати приклад…
Вчитель: А зараз ми проведемо конкурс «Чи знаєте ви?»

Вчитель читає запитання, а учні говорять відповіді. (Слайди 10 – 33)



  1. Столиця України. (Київ)

  2. Що означає слово «козак»? (Вершник, вільна людина)

  3. Козацький човен. (Чайка)

  4. Герб України (Тризуб)

  5. Найвідоміша козацька страва. (Куліш)

  6. Дерево, з якого добувають дьоготь. (Береза)

  7. Кому не дозволялося заходити на територію Запорозької Січі? (Жінкам)

  8. Обрядовий хліб, який печуть на Великдень. (Пасха)

  9. Свято дівочої долі. (Катерини)

  10. Найвища гора України. (Говерла)

  11. Найвідоміший футболіст України сучасності. (Андрій Шевченко)

  12. Грошова одиниця України. (Гривня)

  13. Приміщення, в якому жили козаки. (Курінь)

  14. Колір прапора України. (Блакитно – жовтий)

  15. Розписані великодні яйця. (Писанки)

  16. Найбільше озеро України. (Синевир)

  17. Головна обрядова дія Андріївських вечорниць. (Гадання, Кусання калити)

  18. Зібрані цього дня лікарські трави вважаються найцілющими. (Свято Івана Купала)

  19. Скільки страв повинно бути на столі у Святий вечір? (Дванадцять)

  20. Народна назва одного з найголовніших літніх свят, до якого православна церква приурочила свято Трійці. (Зелена, Клечальна неділя – «Зелені свята»)

  21. Швидкий український танок. (Гопак)

  22. Хто був останнім гетьманом України? (Кирило Розумовський)

  23. Хто з українських письменників узяв собі псевдонім – назву своєї національності. (Леся Українка)

  24. На території якого материка розташована Україна? (Євразія)


Вчитель: Ну що ж, молодці, ви добре знаєте історію рідного краю. Молодці, ви справжні козаки. А що треба дитині для того, щоб відчути себе справжнім патріотом України, її громадянином? (учні знову висловлюють свої думки).
1 учень: Добре вчитись, щоб у майбутньому оволодіти спеціальністю і приносити користь.
2 учень: Брати активну участь у житті класу і школи, відчувати свою причетність до шкільного життя і до життя країни.
3 учень: Любити природу, берегти і примножувати її багатства: садити сади, ліси, квіти, розчищати джерельця, щоб не міліли річки. Турбуватись про майбутнє нашої держави.
1 учень: Берегти історичні і духовні пам’ятки нашого народу, не руйнувати, а вивчати і творити нову історію рідного краю.

Відео «Пісня про Україну»


Вчитель. Ми, українці, повинні пишатися тим, що наша Україна ніколи не поневолювала інші народи, не вела загарбницькі війни, а лише захищала себе від ласих на чуже добро близьких і далеких сусідів.

Відомий французький вчений Й. Г. Коль у 1841 році писав: «Немає найменшого сумніву, що колись велетенське тіло російської імперії розпадеться, і Україна стане вільною державою. Час цей наближається поволі, але неухильно. Українці є нація з власною мовою, культурою та історичною традицією. Україна роздерта поміж сусідами. Але матеріал для Української держави готовий: коли не нині, то завтра з'явиться будівничий, що збудує з тих матеріалів велику незалежну українську державу».

І довгожданий час настав. 16 липня 1990 року Верховна Рада Української республіки приймає важливий документ - Декларацію про державний суверенітет України. (Слайд 34) Декларація стала першим кроком до незалежності нашої держави, відчутним рушієм у боротьбі за волю.

Так, Україна здобула волю і незалежність. Перед усім світом постала держава з давньою славною історією, оригінальною духовною культурою, зі своїми символами, мовою, чесними, працьовитими, миролюбними людьми - українським народом.

А чи могло бути інакше? Ні, інакше бути не могло. Не могла бути марно пролита кров тих, хто боровся за волю і незалежність, тих, хто вірив у перемогу, і тих, хто вірив у воскресіння. Хіба міг не почути Всевишній тих молитов, з якими звертався до нього славний син Тарас Шевченко:

Молю, ридаючи, пошли,

Подай душі убогій силу,

Щоб огненно заговорила,

Щоб слово пламенем взялось,

Щоб людям серце розтопило,

І на Украйні понеслось,

І на Украйні освятилось...

16 липня 1990 року назавжди залишиться в історії українського народу великим і пам'ятним днем. Здається, після того кожний день нашого життя був наповнений демократичними змінами і перетвореннями.

24 серпня 1991 року проголошено Акт про незалежність України. Акт проголошення незалежності завершив тисячолітні прагнення українського народу до волі, до створення своєї суверенної держави.

1993 рік. На всенародне обговорення винесені два варіанти проекту Конституції. України.

1994 рік. Україна відзначає 180-у річницю з дня народження славного сина Тараса Шевченка. В цьому ж році відбулися вибори до Верховної, обласних, районних, селищних і сільських рад. А у вересні місяці затверджена конституційна комісія.

1995 рік. Україна відзначає 400-річчя з дня народження славного гетьмана Богдана Хмельницького. Протягом цього року йде широке обговорення проекту Конституції України.

1996 рік. 28 червня Верховна Рада України прийняла Основний Закон - Конституцію України. Цей день став національним святом. У цьому році також затверджено українську грошову одиницю гривню.

Україна має свої символи.

Слайд 35

Звичайно, що ми згадали тільки деякі важливі події з життя молодої Української держави. Але сьогодні з гордістю можемо сказати: так, є незалежна Українська держава зі своєю землею, своїм народом, своїми символами, своєю рідною мовою, традиціями і культурою.



На фоні пісні «Разом і до кінця»

1 учень: Я — українець, я не малорос,

Пишаюсь родом тисячокорінним.

Тарас за мене мучивсь і боровсь,

Щоб я зродився зерням України.



2 учень: Стаття 65 Конституції нашої держави говорить, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. (Слайд 36)

3 учень: Наша армія існує для захисту кордонів рідної землі, а не для нападу на інші країни. Щоб захистити Батьківщину в майбутньому, треба змалку полюбляти спорт, бути сильним, спритним, мужнім.

Вчитель. Зараз нашій країні як ніколи потрібно бути єдиною та згуртованою. На цілісність нашої держави посягнули вороги і багато наших земляків на сьогодні мобілізовано до лав українського війська. Вони з честю воюють на сході з терористами та російським сепаратистами, відвойовують та захищають кордони нашої держави (вчитель зачитує прізвища). Деякі російські політики, а саме лідер ЛДПР В.В. Жириновський, пропонує поділили нашу державу на шматки між Польщею, Румунією, Угорщиною та Росією (Слайд 37). Цього ніколи не буде і ми з вами ніколи такого не допустимо!

Українська земля пройшла війни та мир, поразки та перемоги, пишалася вірними синами та доньками, чарувала світ своїми запашними паляницями та мелодійними піснями. Вона була і залишається вірною матір'ю українців, які свято шанують і люблять її.

Тільки людина з добрим і чуйним серцем, роботяща і вольова може бути справжнім патріотом і громадянином своєї держави, по-справжньому любити і захищати, відстоювати її інтереси і приносити велику користь Що більше буде зроблено для цього сьогодні, то краще житимемо завтра, і будемо гідними називати себе українцями. Бо, як сказано в Біблії, «...хто шукає, той завжди знаходить, а хто вірить, тому по вірі його і воздається». Хай Бог допомагає нам творити своє майбутнє своїм розумом, своїми руками і серцями.

Музика посилюється

Учень. Молюсь за тебе, Україно,

Молюсь за тебе кожен час,

бо ти у нас одна-єдина, -

Писав в своїх віршах Тарас.

Молюсь,- казав він, щоб у тебе

Не було між людьми війни,

Щоб завжди було чисте небо

На нашій стомленій землі.

Щоб завше у садку смерека

Весняним квітом під вікном цвіла

І прилітали з вирію лелеки,

Щоб гомін хвиль послухати Дніпра!



Відео «Молитва За Україну» (Діти запалюють свічки)
III. Підбиття підсумку уроку.

Ви - майбутнє України. Тож своїми знаннями, працею, здобутками підносьте її культуру. Будьте гідними своїх предків, любіть рідну землю, бережіть волю і незалежність України, поважайте наш народ і нашу мелодійну мову.

Ми Єдина країна! Незважаючи на усі негаразди, що відбуваються зараз, всі ми прагнемо одного - миру, спокою, міцної та квітучої держави та чистого неба над головою.

Н. Бучинська «Моя Україна»


Україна – єдина країна!

(урок-подорож)



Мета: допомогти учням навчитися шанувати Батьківщину; прищеплювати любов до державних символів України; розширити знання дітей про цінності українців і України взагалі; виховувати почуття патріотизму національної гордості та любові до Батьківщини.
Обладнання: політична карта України, аудіо записи пісень, Державні символи та Державний гімн України, мультимедійна техніка, виставка малюнків «Подорожуємо Україною».
Форма проведення: урок-подорож.
Хід заходу
Учитель. Кожен народ, кожна людина має свої святині. Для нас, українців, найбільшою святинею є наша родина. Родина – це не тільки наша сім’я, це наша Батьківщина – Україна.

Учень. Від Карпатських смерек до Таврійських степів-

Україна моя, тут дід-прадід мій жив.

крізь Поліські льони, моря Чорного бриз

пролягає наш шлях на могутній Донбас.



Звучить Державний Гімн України
Учитель. Сьогодні наш урок – це урок патріотизму, єдності українського народу тема якого «Україна – єдина країна».

Мати Україно! Берегине долі народної! Це ти в часи лихоліть підносила дух дітей своїх, сповнюючи їх гордістю і повагою. Це твої згорьовані очі йшли за нами всіма великотрудними дорогами, не давали забути, хто ми є, чиї ми діти.


Молитва за Україну «Боже великий, єдиний…»
Учитель. Сьогодні ми здійснимо подорож Україною із Заходу до Сходу, із Півночі на Південь. Заочно побуваємо в найзаповітніших куточках нашої Батьківщини.
І зупинка. Підгорецький замок на Львівщині

Підгорецький замок вважають перлиною європейської архітектури і він займає місце одного з кращих зразків «італійських парків», який є найкрасивішим та єдиним парком в Україні такого типу. Разом з Золочівським та Олеським замком він складає відомий маршрут «Золота підкова Львівщини».


Підгорецький замок був побудований в 1640 році за проектом архітекторів Гіема де Боплана та Андреа дель Авква. Цей замок як і всі замки «Золотої підкови» пройшов багато руйнувань та відновлень. У 1646 році після прийому короля Владислава IV, під час бойових дій за часів Хмельниччини будівля замку зазнала першого руйнування. Одразу ж в 1651 році почалося і перше відновлення. Понад 20 років тривала реставрація замку, але протрималася вона не так і довго, так як в 1688 році (через 8 років після реставрації) він уже зазнав нещадної поразки від нападу татар.

Влада над замком передавалася з рук в руки по спадщині, викуповувалася то одними, то іншими власниками. По приходу радянської влади замок був переданий у Львівський історичний музей, але і під його покровом в період радянсько-німецької війни Підгорецький замок не залишався в спокої. Після чергового нападу він був пограбований та в результаті облаштований як санаторій для хворих на туберкульоз. Такий статус замку тривав до часів, поки не була прийнята незалежність України. Вже після цього, в 1997 році, Б.Возницький взявся за глобальну реставрацію будівлі і замок був переданий Львівській галереї мистецтв.


ІІ зупинка. Свято-Успенська Почаївська лавра




З сивої давнини й по сьогодні Почаївський монастир є однією з найшанованіших святинь, яку щорічно відвідують тисячі прочан. В Україні він поступається хіба що Києво-Печерській лаврі. Це величний архiтектурний ансамбль, що складається з 16 церков, резиденцiї архиєпископа, дзвiницi, келiй. Усi будiвлi iдеально поєднуються з мальовничим ландшафтом, скелястим схилом гори та терасами. Святинями Почаївської Лаври є вiдбиток ступнi Божої Матерi, джерело з цiлющою водою, чудотворна iкона Матерi Божої, мощi преосвященного Йова. 

  Монастир був заснований ченцями, що з‘явилися тут в 1240-1241 рр., рятуючись від татаро-монголів, які захопили і зруйнували Київ. Першими приміщеннями монастиря були печери в товщі гір, а першою будівлею – невелика дерев‘яна церква Успіння, яку звели в 13 ст. на терасі північного уклону пагорба. Саме тоді за легендою і з‘явилася ченцям богоматір у вогняному стовпі над Почаївською горою, після чого на одній з скель начебто залишився відбиток її стопи. 

  Будівництво мурованого монастиря почалося в XVI ст., коли власниця цих земель Гойська, до заміжжя – Козинська, записала в кременецькі земські книги свої великі пожертвування на будівництво Почаївської церкви та одноповерхових келій для ченців. Завдяки цьому спонсорству будівництво пішло скоріше і було невдовзі закінчено. Гойська, крім того, подарувала монахам "чудотворну" ікону богоматері в 1597 р.

  В комплекс монастиря крім численних культових будівель входять кам‘яні і дерев‘яні оборонні споруди XVII ст. (вежі та стіни), адже монастир за свою історію витримав не одну облогу.

Архітектурний ансамбль Лаври сформований з домінантою – Успенським собором 1771- 1783 рр. (за проектом архітектора Готфрида Гофмана, а роботи виконувались під керівництвом Петра Полейовського). До речі, при його будівництві архітектора просили “даремно гроші не тринькати, зайве не вигадувати”.

Починаючи з ХІХ ст. старі будівлі реконструюються, споруджуються нові: надбрамний корпус, дзвіниця, друкарня, Троїцький собор (1910 –1913 рр). 

В монастирі є 13 дзвонів, 2 з них – годинникові. Раніше, кажуть екскурсоводи, найбільший дзвін було чути на 30 км., зараз – десь на 10. На третьому поверсі дзвіниці є дзвін вагою в 11,5 тонн! Від його звуків дрижить земля. Храм відомий своєю чудовою акустикою.

  Щодо ікон, то в інтер‘єрі є деякі ще 1646 року, а головний іконостас був привезений з Москви. На "чудотворній" іконі оклад – золотий, зі справжніми діамантами та рубінами. Ікона коронована одним з пап римських.

В комплекс споруд лаври в Почаєві входять ще келії 1771-1780 рр., архієрейський будинок 1825 р., дзвіниця 1861-1871 рр. і надбрамний корпус 1835 р. В розробці, плануванні, в підготовці інтер'єрів та організації будівельних робіт в Почаєві брали участь відомі архітектори Матвій та Петро Полейовські, Ксаверій Кульчицький. Починаючи з 1830-х років старі будівлі комплексу реставруються, до них додаються нові споруди (згаданий вже надбрамний корпус, дзвіниця, друкарня за мурами комплексу (1895-1896), Троїцький собор). 
  В Лаврі є й печерна церква монаха Іова в справжній печері, там зберігаються його мощі.
ІІІ зупинка. Хотинська фортеця

Хотинська фортеця – свідок численних війн та баталій. Протягом століть вона була центром розвитку ремесел і торгівлі, культури та економіки. Ця середньовічна красуня може багато розповісти тому, хто побажає вислухати її. Не випадково скелястий мис над Дністром наші предки називали «Хотінь». Назва міста походить від дієслова «хотіти», оскільки мис був бажаним та надійним місцем для давніх поселенців. Завдяки міцній твердині та вигідному розташуванню Хотин став центром розвитку ремесел і торгівлі, які, своєю чергою, сприяли розквіту його культури та економіки. Місто було важливим пунктом у європейсько-азійській торгівлі.

Розташований на основних транспортних магістралях, Хотин завжди привертав увагу завойовників. З метою захисту від них була споруджена фортеця, яка пережила століття і бачила під своїми мурами полчища воїнів Османської імперії, повстанців Мухи, народних месників Дитинки, вояків Дмитра Вишневецького (Байди), Петра Дорошенка. Під час Визвольної війни українського народу проти польської шляхти у Хотин двічі вступали війська Богдана Хмельницького. Відома Хотинська фортеця і подіями Хотинської війни, яка проходила під стінами фортеці у вересні – на початку жовтня 1621 р. Ця війна прославила запорозьких козаків та їхнього гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного і стала переломним моментом в історії Османської імперії. Перемога під Хотином врятувала Західну Європу від вторгнення яничар, справила сильне враження на всі народи і набула відголосу у світовій літературі.

Упродовж XVII ст. Хотин переходив з рук до рук, ним володіли і польські королі, і турецькі феодали, не раз місто визволяли запорозькі козаки. Під час Визвольної війни у Хотині перебували війська Богдана Хмельницького (1650–1653 рр.). Тільки на початку XVIII ст. туркам вдалося остаточно закріпитися в Хотині і в фортеці. Після реконструкції 1712–1718 рр. (за участю французьких інженерів) вона стала наймогутнішим вузлом османської оборони на сході Європи. І хоча в ХVIII–ХІХ ст. фортеця поступово втрачає своє оборонне значення, та під її мурами продовжували кипіти битви.

У 1826 р. місту Хотину був наданий герб: в золотому полі срібна фортеця з трьома баштами; на двох крайніх вміщено по бунчуку, а на середній – півмісяць на держаку; над ним хрест:навхрест – дві шаблі лезами вниз, над ними – срібний хрест на ознаку взяття Турецької фортеці.

У Хотинській фортеці проводилися зйомки багатьох художніх фільмів, серед яких «Гадюка», «Захар Беркут», «Балада про доблесного лицаря Айвенго», «Три мушкетери», «Стріли Робін Гуда». Серед недавніх – екранізація твору відомого українського письменника Юрія Мушкетика «Яса» та зйомки кінострічки «Запорозька Січ» за повістю Миколи Гоголя «Тарас Бульба».

 

IV зупинка. Кам’янець-Подільська фортеця






До складу Кам’янецької фортеці входять одинадцять башт, кожна з яких має свою назву й історію. Так, найвища башта названа Папською тому, що була збудована на кошти, надіслані Папою Римським Юлієм II. Ще її називають Кармелюковою, бо в ній тричі був ув’язнений український народний герой Устим Кармелюк. У Чорній (кутовій) башті знаходиться криниця завглибшки 40 м і діаметром 5 м, видовбана у скелі. У підземеллях Замкового комплексу відкрито експозиції, що відтворюють сторінки його історії. У західному бастіоні реконструйовано панораму оборони замку 1672 р. під частурецької навали. У східному бастіоні розміщено експозицію, присвячену історії легкої метальної зброї на Поділлі, де відвідувач може вистрілити з арбалета, відчувши себе середньовічним воїном. До нашого часу збереглася система ходів і казематів.

Сьогодні, за попередньою, домовленістю, можна стати учасником нічної театралізованої екскурсії Старою фортецею. Екскурсію у вежах (баштах) і підземеллях фортеці проводить кам’янецький «староста» та його «свита», які цікавими розповідями, піснями, танцями не лише знайомлять екскурсантів з історією замку та озброєнням, а й створюють неповторне відчуття подорожі у часі. Відвідувачі фортеці мають змогу поїздити верхи на конях, постріляти з арбалетів та луків, власноруч викарбувати пам’ятну монету.


V зупинка. Київ – столиця України
У центрі Києва, неподалік від Софійського собору, знаходиться унікальна пам’ятка оборонної архітектури Київської Русі – Золоті ворота. Як і Софія Київська, Золоті ворота належать до найдавніших споруд Східної Європи першої половини XI cт.

  Золоті ворота були не тільки найпотужнішою ланкою в системі укріплень стародавнього міста, але й парадним в'їздом до Києва. Через них в'їжджали посли з Візантії та інших держав Європи й Сходу. Під цими склепіннями входили до міста зі славою й здобиччю учасники воєнних походів.

  Золоті ворота являли собою бойову вежу із проїздом, яку вінчала надбрамна церква Благовіщення. Золота брама уособлювала могутність держави, її велич та непереможність. Справді, для свого часу брама була неприступною. Після 1240 року згадки про Золоті ворота надовго зникають з писемних джерел, тому невідомо, в якому стані перебувала брама після монгольської навали. Лише наприкінці ХV–XVI ст. повідомлення про Золоті ворота знову з’являються в офіційних документах і записах мандрівників. З писемних джерел та малюнків відомо, що у XVI-XVII ст. Золоті ворота були напівзруйнованими.

  У середині ХVII ст. в Києві почалася розбудова фортеці з метою захистити місто від польських військ, а пізніше – від турецької агресії. Таким чином, Золоті ворота до середини ХVIII ст. входили до системи Старокиївської фортеці. Тут перебувала гарнізонна варта.

У XX ст. питання про збереженість пам’ятки постійно підіймалися фахівцями та громадськістю. У 1970 р. Українське товариство охорони пам’яток історії та культури УРСР створило спеціальну комісію для обстеження стану Золотих воріт, до якої увійшли історики, археологи та архітектори. Комісія дійшла висновку, що задля збереження пам’ятки необхідно побудувати захисний павільйон, який відтворює пам’ятку в її гіпотетичному первісному вигляді.

  Спорудження павільйону розпочалось в червні 1981 року, а завершилося в квітні 1982 року.





1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка