Методичні рекомендації щодо проведення Першого уроку у 2014/2015 н р. 4 Орієнтовні матеріали для підготовки до проведення Першого уроку



Сторінка6/6
Дата конвертації19.02.2016
Розмір1.31 Mb.
1   2   3   4   5   6

Запитання для обговорення:

- Про що ви думали, коли виконували це завдання?


- Подивіться на зображення своїх цінностей. Чи можете ви сказати, які для вас більш важливі, а які менш? Що це за цінності?


9.    Інформаційне повідомлення.

Сьогодні ми зіткнулися зі складною темою, яка стосується кожного з нас, тому що в усіх нас є цінності. Ми живемо, і, значить, у нас вже є те, що ми не хочемо втратити. Це і є цінність.

У світі безліч цінностей - матеріальних (речі, гроші, власність...), художніх (твори мистецтва і літератури...), природних (моря, квіти, ландшафти...), власне людських (сміх, краса очей, мужній вчинок...).

Але цінність обов’язково виникає через оцінювання людиною інших людей, суспільства, ідей, предметів культури чи природи. Сама оцінка - це справа розуму людини, її смаку, переваг, симпатій, потреб, цілей, ідеалів тощо.

Необхідно відрізняти цінне, яке просто корисне, вигідне чи потрібне, яке є засобом до чогось іншого від цінності у своєму вищому, специфічно людському сенсі слова. У чому ця відмінність? Цінність-користь завжди можна виміряти і відповідно компенсувати іншою цінністю, але будь-яка вища цінність по-своєму абсолютна і втрата її непоправна; така цінність - те, що часто називають «безцінним». Не можна визначити її ціну або грошову вартість. Саме це мав на увазі англійський письменник і драматург Оскар Уайльд у своєму відомому афоризмі: «Цинік знає всьому ціну, але не знає цінностей».

Цінності відіграють визначальну роль у житті людей. Вони виконують функції орієнтирів, утворюють складний світ смислів і символів, становлять основу індивідуальних або колективних суджень і вчинків.

Як ми сьогодні зрозуміли, цінності бувають різними: моральні, наукові, естетичні, юридичні, філософські, релігійні, соціальні, політичні, економічні, фінансові, екологічні та інші. Загалом їх поділяють на матеріальні і духовні, особисті та колективні. Цінності формуються протягом усього нашого життя - це своєрідний фундамент, на якому ми стоїмо і живемо. Саме тому сьогодні, як ніколи на перше місце стають духовні цінності.

З давніх часів наші пращури складали символічну систему духовних цінностей, яка передавалася від покоління до покоління. З часом вона змінювалася, доповнювалася, але головними завжди залишаються людська доброта, порядність, почуття гідності, любов до рідної землі та її народу, працелюбність, лагідне піклування про малих та старих, протистояння злу. Усе це ті якості, які людину роблять Людиною. Найголовніше завдання людини - мати щиру й красиву душу, щоб бути корисним людям, а для цього потрібно бути вимогливим до себе і до своїх власних учинків.


10.    Вправа «Духовність це...».

Мета: надати учасникам можливість замислитися над тим, що таке духовність; як вона впливає на формування національної свідомості.

Хід вправи

Педагог-тренер запитує в учасників:

- Як ви розумієте значення слова «духовність»?

Після короткого обговорення педагог-тренер дає визначення цього поняття.

- Щодо визначення поняття «духовність» у вчених немає одностайної думки. Кожен науковець розуміє поняття «духовність» по-різному. Поняття «духовність» завжди мало у філософії важливе значення, і відіграє визначну роль у ключових проблемах: людина, її місце й призначення у світі, зміст її буття, культура, суспільне життя. І тому такі філософи: Платон, Аристотель, Юркевич, Григорій Сковорода вважали, що поняття «духовність» є похідним від слова «дух» (лат. «spirit» та грец. «pneuma»), що означає рухливе повітря, повівання дихання.

На думку вчених, поняття «духовність» це категорія етики, яка визначає моральний вимір людської життєдіяльності, це живе джерело доброчесностей людини, її моральна спроможність та вища цінність.

Насамперед духовність виявляється у спрямуванні інтересів, нахилів людини на пізнання, засвоєння та створення духовних цінностей.

Далі педагог-тренер об’єднує учасників у чотири підгрупи і пропонує створити інформаційний плакат «Духовність - це.», в якому вони розкриють своє розуміння суті поняття «духовність».


На наступному етапі підгрупи презентують свої напрацювання.
Запитання для обговорення:

  • Що таке духовність у вашому розумінні?

  • Чи вірите ви у духовні сили українського народу? Чому?

  • Чи можна бути особистістю, не будучи духовно багатою людиною?


11.    Інформаційне повідомлення.

Формування національної самосвідомості починається з духовного відродження нації. Особистість повинна перебувати під постійним впливом духовної культури свого народу, своєї нації.

Отже, «духовність» - це стан внутрішнього психологічного життя людини, одна з найважливіших характеристик особистості, основу яких становлять домінуючі цінності й світосприйняття людини. Духовність відображає сформованість моральної свідомості з переважанням твердих оціночних суджень, ідеалів, національних і загальнолюдських цінностей, їхньої єдності.

Найспецифічнішими формами прояву духовності є духовні стани та почуття. Люди, які мають досвід духовних станів, стверджують, що після пережитого їх охоплювали почуття любові до всього живого, бажання творити добро. Таким чином, духовні стани стимулюють виникнення духовних почуттів (совість, провина, каяття, любов, віра, надія). Специфічною формою почуттєвого прояву духовності є емпатія, тобто здатність людини до співчуття іншій особі (істоті), бажання та вміння зрозуміти й відчути її внутрішній світ, збагнути її цінність та неповторність, прагнення до безкорисливого задоволення її потреб та інтересів.




12.    Вправа «Портрет свідомого громадянина».

Мета: формувати в учасників особистісні риси патріота України, розвивати морально- духовну культуру, прищеплювати бажання стати свідомим громадянином своєї держави, виховувати любов до свого рідного краю.

Хід вправи

Педагог-тренер зазначає:

-  З точки зору видатного психолога Карла Густава Юнга, людина протягом життя постійно набуває нових знань і вмінь, досягає нових цілей і реалізовує себе більш повно, тобто прагне до «самості», яка є результатом інтеграції особистості. Кінцева мета життя (за Карлом Юнгом) - повна реалізація «Я», тобто становлення єдиного, неповторного і цілісного індивіда.
Таким чином, людина має змогу максимально реалізувати свої потенційні можливості, цей процес він назвав «самореалізацією».
-    Як ви гадаєте, чи може людина самореалізувтись без любові до рідного краю? Чому?

-    Як ви розумієте поняття «свідомий громадянин-патріот»?

-    Що треба робити, яким бути, щоб відчути себе справжнім патріотом своєї Вітчизни?

-    Як ви гадаєте, чи притаманні вам патріотичні почуття? У чому вони проявляються?

Після обговорення педагог-тренер підсумовує:
-    Дійсно, складно осмислювати такі абстрактні поняття, як любов, чесність, відданість, патріотизм. Бо, незважаючи на те, що кожен з нас більш- менш розуміє їх значення, та все одно вкладає в них щось своє. Це не річ, яку можна побачити чи помацати.

Це щось невидиме, проте реально існуюче, те, що наповнює наше життя смислом, тим самим роблячи нас людьми.


Патріотизм у найзагальнішому розуміння - це любов до Батьківщини.

Це патріотична самосвідомість, громадянська відповідальність і мужність, суспільна ініціативність і активність, готовність трудитись для розквіту Батьківщини, захищати її, підносити міжнародний авторитет.

Це - повага до Конституції, законів Української держави, прийнятих у ній правових норм, сформована потреба в їх дотриманні, висока правосвідомість.

Це досконале знання державної мови, постійна турбота про піднесення її престижу й функціонування в усіх сферах суспільного життя й побуту.

Це - повага до батьків, свого родоводу, до традицій та історії рідного народу, усвідомлення своєї належності до нього як до представника, спадкоємця й наступника.

Це - дисциплінованість, працьовитість, завзятість, творчість, почуття дбайливого господаря своєї землі, піклування про її природу, екологію.

Це фізична досконалість, моральна чистота, висока художньо-естетична вихованість.

Це - гуманність, шанобливе ставлення до культури, традицій, звичаїв інших народностей, що населяють Україну, висока культура міжнаціонального спілкування.

Далі педагог-тренер об’єднує учасників у три підгрупи й пропонує створити плакат «Портрет свідомого громадянина».

Потім кожна з підгруп презентує свою роботу.



Запитання для обговорення:

-  Які думки виникали у вас під час виконання цього завдання?


-  Що спільного було в портретах підгруп?

-  Від кого чи від чого залежить любов до рідної Батьківщини?


13.    Інформаційне повідомлення.

Ми живемо не просто кожен сам по собі, а в одній державі, вільній і незалежній Україні, у суспільстві, де є свої закони, традиції, своя історія, культура, мова. Для кожної людини її рідний край - найдорожчий та наймиліший серцю. Це та земля, де минули дитячі роки, де живуть найближчі люди. Такі почуття зрозумілі, вони природні та патріотичні.

Міра патріотизму сьогодні визначається не тим, скільки ти розмірковуєш про покращення життя, а тим скільки особисто для цього робиш. Така громадянська позиція і є істинним патріотизмом щирого вболівальника за долю любої серцю України.


ІІІ.    Підбиття підсумків
Педагог-тренер пропонує кожному з учасників відповісти на запитання: що вам найбільше сподобалось сьогодні на занятті? І записати це на маленьких аркушах. Далі всі учасники по колу озвучують свої записи і прикріплюють їх на плакат «Наші очікування» із зображенням сонця, розміщуючи їх на «променях».

На завершення педагог-тренер пропонує учасникам поділитися чимось цінним - подарувати групі «частинку» однієї зі своїх цінностей. Для цього всі стають у коло, беруться за руки і закінчують фразу: «Я бажаю всім добра і готова (готовий) поділитися з вами».



Поети про Україну – єдину, неподільну, рідну

МОЛИТВА ЗА УКРАЇНУ

До тебе, Господи, взиваю

І сподівання щирі маю –

Що Україна вільна буде

Від лицемірства і облуди,

Від бездуховності й зневіри

Людців, душею зачерствілих,

Від злої долі та безправ’я,

І тих, які завжди лукавлять,

Від нетерпимості і зради,

Ярма грошей, полону влади,

Від фарисейства лже-героїв

І збайдужілості людської,

Від тих, хто дух вкраїнський нищить,

Забувши все святе та вище,

І наче круків хижа зграя

Вкраїну навпіл розривають,

Розбрату сіючи в нас зерна...

Від всього зла, всієї скверни

Зціли, Всевишній нас Владико,

Щоб вільним став народ великий!

М. Сингаївський

МАТИ-УКРАЇНО!

Перше наше слово з нами повсякчас,

Мати-Україно, ти одна у нас!

Ниви і діброви, і садів окрас –

Рідна мати Батьківщино, Ти ж одна у нас!
Хай же мир і дружба поєднають всіх,

І дзвенить дитячий безтурботний сміх.

Нам зоріє доля світла і ясна.

Рідна мати Батьківщино, Ти ж у нас одна!


У РІДНОМУ КРАЇ

Одна Батьківщина, і двох не буває,

Місця, де родилися, завжди святі.

Хто рідну оселю свою забуває,

Той долі не знайде в житті.
У рідному краї і серце співає,

Лелеки здалека нам весни несуть.

У рідному краї і небо безкрає,

Потоки, потоки, мов струни, течуть.


Тут мамина пісня лунає і нині,

Її підхопили поля і гаї.

Її вечорами по всій Україні

Співають в садах солов'ї.


І я припадаю до неї устами,

І серцем вбираю, мов спраглий води.

Без рідної мови, без пісні,

Без мами збідніє, збідніє земля назавжди.



Р. Купчинський

МІЙ КРАЙ

Україна – край мій рідний

Від Кавказу по Карпати,

І веселий, і свобідний,

І великий, і багатий.
Де є в світі кращі ріки,

Як Дністер, Дніпро-Славута?

Хто покине їх навіки,

Тому в серці вічна смута.


Де є в світі кращі гори,

Де таке повітря свіже?

Де шумлять так гарно бори

І хвилює спіле збіжжя?


Де ясніше сонце світить,

Де гарніше зорі сяють?

Де ж солодше пахнуть квіти –

Як у нашім любім краї!



П. Осадчук
З ТОБОЮ

Послухай, як струмок дзвенить,

Як гомонить ліщина.

З тобою всюди, кожну мить

Говорить Україна.
Послухай, як трава росте,

Напоєна дощами,

І як веде розмову степ

З тобою колосками.


Послухай, як вода шумить –

Дніпро до моря лине, –

З тобою всюди, кожну мить

Говорить Україна.



О. Василенко

***

Я – українка!

Горджуся й радію,

Що рідною мовою

Я володію,
Шевченковим словом

Умію писати

Слова мелодійні

І вірші складати.


Я – українка!

Живу в Україні,

На вільній, єдиній

Моїй Батьківщині,


Де все мені в радість:

Ліси і садки.

Озера й річки,

І глибокі ставки,


Лани неосяжні,

І гори, й долини,

Цвіт білосніжний

У лузі калини.


В душі моїй солодко

Грає сопілка,

Бо я з України,

Бо я – українка!



Я. Черняк
УКРАЇНІ

Україно, Ти – сонце весняне,

Моя рідна, моя золота...

Твої древні задумані храми,

Старовинні чудесні міста –

Ніби в казці, де час зупинився,

Щоб усе, що було, пригадати:

Тихі співи і танці вогнисті,

Щебетання в садку біля хати,

І тумани, і роси краплисті,

І героїв славетних життя, –

І мале босоноге дитя,

Що біжить радо з піснею в поле

І сміється, хоч ніженьки коле!..



Ф. Пантов
КРАЇНА МОЯ – УКРАЇНА

Мої нескінченні дороги

Сплелися, мов доля моя,

Я знову вернув до порога,

Де батьківська рідна земля.
Країно моя – Україно,

Ще пращурів пам'ять жива,

Знайома тут кожна стежина,

І сонце мене зігріва.


Хай пісня твоя, Україно,

Злітає, як птах у блакить,

А мова твоя солов'їна

У кожній оселі звучить.


Піду у садочок вишневий,

Послухаю спів солов'я,

Там ранок зустріну рожевий,

Тобі я вклонюся, земля.



М. Підгірянка
РІДНИЙ КРАЙ

Де у світі кращі гори,

Де таке повітря свіже,

Де шумлять так гарно бори,

І хвилює спіле збіжжя?

Де ясніше сонце світить,

Де гарніше зорі сяють,

Де ж миліше пахнуть квіти,



Як у нашім любім краї?

Цитати про Батьківщину

  • Любов до батьківщини сумісна з любов'ю до всього світу. Народ, набуваючи світла знань, не завдає тим шкоди своїм сусідам. Навпаки, чим просвітницькі держави, тим більше вони повідомляють один одному ідей і тим більше збільшуються сила та діяльність всесвітнього розуму.

К. Гельвецій

  • Той, хто не любить своєї країни, нічого любити не може.

Д. Байрон

  • Для нас дорогі батьки, дорогі діти, близькі, родичі; але всі уявлення про любов до чого-небудь поєднані в одному слові «вітчизна».

Цицерон

  • Любов до батьківщини починається з родини.

Ф. Бекон

  • Забудеш рідний край – твоє всохне коріння.

П. Тичина

  • В дитинстві відкриваєш материк, котрий назветься потім – Батьківщина.

Л. Костенко

  • Вітчизна – ось і альфа, і омега!

Д. Павличко

  • Вітчизна – це не хтось і десь, Я – теж Вітчизна.

І. Світличний

  • Кожному мила своя сторона.

Г. Сковорода

  • Любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну, красу її вічно живу і нову і мову її солов'їну.

В. Сосюра

  • Можеш вибирати друзів і дружину, Вибрати не можна тільки Батьківщину.

В. Симоненко

  • Нема на світі України, Немає другого Дніпра.

Т. Шевченко

Т. Шевченко

  • В своїй хаті своя й правда, І сила, і воля.

Т. Шевченко

  • Я знаю вас, нащадки запорожців, Я вірю вам і низько б'ю чолом. Дивлюсь на вас і вірою займаюсь, І б'ю поламаним крилом.

О. Олесь

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

  1. Акт проголошення незалежності України: Прийнятий Верхов. Радою УРСР, 24 серп. 1991 р. // Голос України. – 1992. – 17 груд. – С. 2.

  2. Бабак О.В., Бех І.Д., Василевська Т.Е., Ващенко К.О., Вільчинська І.Ю. Виховання національно свідомого, патріотично зорієнтованого молодого покоління, створення умов для його розвитку як чинник забезпечення національних інтересів України: Аналіт.-інформ. матеріали/Державний комітет України у справах сім'ї та молоді ; Державний ін-т проблем сім'ї та молоді / В.І. Довженко (голова ред.кол.). – К., 2003. – 191с.

  3. Бадзью Ю. Національна ідея і національне питання. – К.: Смолоскип, 2000. – 52 с.

  4. Бех І.Д. Виховання особистості: Сходження до духовності / Іван Бех. – К.: Либідь, 2006. — 272с.

  5. Бех І.Д. Від волі до особистості / Іван Бех. – К. : Україна-Віта, 1995. – 202 с.

  6. Гнатюк В. Національне виховання як складова у побудові громадянського суспільства // Світ виховання. – 2004. – №1. – С. 33-36.

  7. Гринів О. Національно-духовне відродження: Історія і сучас. пробл. – Л.: Місіонер, 1995. – 224 с.

  8. Декларація про державний суверенітет України: Прийнята Верхов. Радою УРСР, 16 лип. 1990 р. – К.: Політвидав України, 1990. – 8 с.

  9. Дубина М. Руденко Ю. Патріотичне виховання молоді // Освіта України. – 2006. – №8. – С. 5.

  10. Духовні цінності українського народу. – Івано-Франківськ: "Плай", 1999. – 294с.

  11. Конвенція ООН «Про права дитини» // Право України. – 1993. – № 5 – 6. – С. 56 – 64.

  12. Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України, 28 черв. 1996 р. / М-во юстиції України, Укр. правн. фундація. – К.: Право, 1996. – 53 с.

  13. Концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності // Дошкільне виховання. – 2003. – № 2. – С. 3-8.

  14. Концепція національно-патріотичного виховання. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukrintschool.org.ua/training/patriotichne-vikhovannja.html

  15. Копиленко О.Л. Українська ідея М. Грушевського: Історія і сучасність. – К.: Либідь, 1991. – 182 с.

  16. Коцур А.П. Українська державність: історія та сучасність. – Чернівці: Золоті литаври, 2000. – 352 с.

  17. Мала енциклопедія етнодержавознавства / НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького. Редкол.: Ю.І. Римаренко (відп. ред) та ін. – К.: Довіра: Генеза, 1996. – 942 с.

  18. Малий словник історії України /В. Смолій, С. Кульчицький, О. Майборода та ін. – К.: Либідь, 1997. – 464 с.

  19. Мироненко О.М., Римаренко Ю.І., Усенко І.Б., Чехович В.А. Українське державотворення: Слов.-довід. – К.: Либідь, 1997. – 560 с.

  20. Нагорна Л.П. Політична культура українського народу: Іст. ретроспектива і сучасні реалії. – К., 1997. – 266 с.

  21. Нариси з історії українського національного руху. – К .: Ін-т історії України НАН України, 1994. – 190 с.

  22. Петренко Л.М. Методика проведення круглого столу [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.vpu.net.ua/pdf/Metodika%20proved%20krug%20stola.pdf.

  23. Перші кроки: посібник для початкового вивчення прав людини (склали Хосе Турчик, Л. Маринович, І. Савчик). – Дрогобич: Коло, 2000.

  24. Полюга Л.М. Українська мова в процесі духовного відродження українського народу: (про збереження і тяглість нац. свідомості) // Україна: Культурна спадщина, національна свідомість, державність. – Вип. 1. – К.: Наук. думка, 1992. – С. 208 – 212.

  25. Постанова Верховної Ради України від 22 травня 2003 року №865-ІV: про заходи Кабінету Міністрів України щодо захисту національних інтересів держави у сфері національно свідомого патріотичного виховання молодого покоління та забезпечення умов його розвитку // Голос України. – 2003. – 6 червня. – С. 7.

  26. Прилуцька І.О. Стежинами Великого Тараса. Альбом / Ірина Прилуцька. – Черкаси: Відлуння-Плюс, 2010. – 112 с.

  27. Українська державність у ХХ столітті: Історико-політ. аналіз /О. Дергачов (кер. Авт. Колективу). – К.: Політ. думка, 1996. – 448 с.

  28. Українська ідея: іст. Нарис /В.Ф. Солдатенко, В.П. Крижанівський, Ю.А. Левенець та ін. – К.: Наук. думка, 1995. – 132 с.

  29. Україна: поступ у ХХІ століття: Наук.-метод. зб. /І.Ф. Надольний та ін. – К.: Вид-во УАДУ, 2000. – 220 с.

  30. Фартушний А.А. Українська національна ідея як підстава державотворення: Монографія. – Л.: Вид-во Нац. у-ту "Львівська політехніка", 2000. – 308 с.

  31. Хто я? Хто ми?: Хрестоматійний збірник для дітей молодшого та шкільного віку (склали Л.Маринович, М.Хейма). – Харків: Поліграфічні послуги, 1999.

  32. Шевчук В.П., Тараненко М.Г. Історія української Державності: Курс лекцій: Навч. посіб. – К.: Либідь, 1999. – 480

  33. Щербина В. «Кобзар» – євангеліє українців / Віктор Щербина. – Кам’янець-Подільський: «Абетка», 2007. – 464 с.

  34. Яременко.Н., Устич Ю. Методичні рекомендації щодо організації патріотичного виховання дітей та учнівської молоді в умовах загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukrintschool.org.ua/training/patriotichnevikhovannja



1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка