Методичні рекомендації щодо проведення заходів



Скачати 136.89 Kb.
Дата конвертації05.03.2016
Розмір136.89 Kb.
Методичні рекомендації щодо проведення заходів

з профілактики отруєння грибами
Матущенко Тетяна Антонівна,

завідувач навчально-методичного

кабінету природничих дисциплін
Збирання грибів - не лише відпочинок, а й напружена праця, під час якої потрібно бути зосередженим та уважним. Міністерство охорони здоров’я України повідомляє, що останнім часом в Україні почастішали випадки отруєння грибами. Аналіз випадків отруєнь грибами в Україні свідчить, що більшість отруєнь обумовлені вживанням пластинчатих отруйних грибів (насамперед, блідої поганки), які помилково сприймаються за їстівні печериці та сироїжки.

Отруєння також можуть спричинити їстівні гриби, які не пройшли належної термічної обробки або виросли на забруднених територіях чи уздовж швидкісних трас.

Нерідко отруюються грибами, які більшість досвідчених грибників спокійно кладуть до кошиків. Помилитися ж вони можуть, якщо збирають дуже молоді плодові тіла, коли ще не проявилися морфологічні ознаки. Немало випадків, коли хворі потрапляли до лікарень після споживання голубінок, глив, сироїжок, синяків, парасольок тощо.

Тому надзвичайно важливо в сезон “тихого полювання” мінімізувати ризики отруєння грибами. Для цього рекомендовано провести профілактичні заходи з учнівською молоддю та їхніми батьками.

Звертаємо увагу вчителів біології на організацію профілактичної роботи з попередження отруєнь грибами у процесі проведення навчальних занять з теми “Гриби” у 7 класі.

Окрім того рекомендуємо для учнів 1-11 класів провести виховні заходи у формах:

• зустріч з медичними працівниками;

• проведення міні-лекторію;

• проведення годин спілкування;

• проведення навчальних тренінгів;

• проведення конкурсу на кращу стіннівку;

проведення конкурсу поробок, плакатів, колажів;

• проведення вікторин, конкурсів, КВК, брейн-рингів;

• написання творів чи інших творчих робіт;

• організація виставки дитячих робіт;

• демонстрація відеофільмів про небезпеку отруєнь грибами;

• виступи агітбригади;

• оформлення тематичних стендів, бюлетенів, пам’яток.



Бесіди:

1. Охорона життя і здоров'я дітей – одна з найважливіших проблем сучасності.

2. Основи формування життєво безпечної поведінки дітей.

3. Природне середовище і здоров'я дитини.



Лекції - консультації:

1. Ознайомлення дітей з небезпекою отруєння грибами.

2. Профілактика отруєнь.

Усні журнали:


  1. Обережно! Гриби їстівні та отруйні.

Орієнтовна тематика профілактичних заходів: «Це повинен знати кожен», «Твоя безпека – твоя уважність», «Безпечне «тихе полювання», «Будь уважним», «Правила безпеки при зборі грибів», «Береженого Бог береже», «Обережно гриби!», «Такі незнайомі гриби», «Профілактика отруєнь грибами» тощо.

Рекомендуємо при проведенні заходів донести до учнів та їх батьків наступну інформацію за блоками:


І. Інформаційний блок
Бліда поганка – найпоширеніший отруйний гриб, який маскуючись то під печерицю, то під сироїжку, може потрапляти у корзину недосвідченого грибника. В усьому світі щороку від отруєнь блідою поганкою помирають сотні людей. Така висока смертність пояснюється надзвичайною токсичністю отрути, котра входить до складу цих грибів. Бліда поганка росте в листяних і хвойних лісах. Шапка майже плоска, зеленувата або жовтувата. Нагадує печериці і сироїжки. Але на відміну від перших – шапка зі споду бліда, а не рожева чи світло-коричнева; від других – має широке, немов повисле кільце на блідо-плямистій ніжці. Тонка ніжка закінчується потовщенням біля кореня.

Мухомор пантерний має відносно невелику клейку сіро-зелену з фіолетовим відтінком, іноді пурпурну шапку, дрібно-біло-лапату ніжку.

Мухомор червоний знають всі. У молодого гриба шапка, немов конус, а потім розкривається як парасолька, біло-лопата ніжка. На поверхні шапки – висипання білого або сірого кольору. Ніжка біла або жовтувата з кільцем у верхній частині, потовщена внизу. Мухомор червоний – один із найменш отруйних у сімействі мухоморів, але для їжі абсолютно не придатний.

Опеньок несправжній на відміну від справжнього кільця на ніжці не має, його м'якоть жовта з неприємним запахом, у воді чорніє або синіє. Шапка жовто-червоного, чорно-бурого кольору. Ніжка в молодих грибів жовто-брудно-лопата, у старих грибів – буро-зелено-лопата. Ростуть ці гриби групами.



ІІ. Попереджувальний блок

УВАГА! Ні в якому разі не довіряйте таким помилковим тлумаченням:

"Усі їстівні гриби мають приємний смак".

"Отруйні гриби мають неприємний запах, а їстівні – приємний".

"Усі гриби в молодому віці їстівні".

"Личинки комах, черви й равлики не чіпають отруйних грибів".

"Опущена у відвар грибів срібна ложка або срібна монета чорніє, якщо в каструлі є отруйні гриби".

"Цибуля або часник стають бурими, якщо варити їх разом з грибами, серед яких є отруйні".

"Отрута з грибів видаляється після кип'ятіння протягом кількох годин".

"Сушка, засолювання, маринування, теплова кулінарна обробка знешкоджують отруту в грибах".

Запам’ятайте!


  1. Купуйте гриби тільки у відведених для їх продажу місцях (магазинах, теплицях, спеціалізованих кіосках), особливо уникайте стихійних ринків.

  2. Збирайте і купуйте тільки гриби, про які вам відомо, що вони їстівні.

  3. Не збирайте гриби:

якщо не впевнені, що знаєте їх - якими б апетитними вони не здавалися;

поблизу транспортних магістралей, на промислових пустирях, колишніх смітниках, в хімічно та радіаційно небезпечних зонах;

невідомі, особливо з циліндричною ніжкою, у основі якої є потовщення "бульба", оточене оболонкою;

з ушкодженою ніжкою, старих, в'ялих, червивих або ослизлих;

"шампіньйони" та "печериці", у яких пластинки нижньої поверхні капелюшка гриба білого кольору.


  1. Не куштуйте сирі гриби на смак.

  2. Ще раз перевірте вдома гриби. Усі сумнівні -викидайте. Нижню частину ніжки гриба, що забруднена грунтом - викидайте. Гриби промийте, у маслюків та мокрух зніміть з капелюшка слизьку плівку.

  3. Гриби підлягають кулінарній обробці в день збору, інакше в них утворюється трупна отрута.

  4. Потрібно ретельно дотримуватись технології приготування того чи іншого виду грибів. Обов'язково вимочіть або відваріть умовно їстівні гриби, які використовують для соління, - грузді, вовнянки та інші, котрі містять молочний сік, тим самим позбудетесь гірких речовин, які уражають слизову оболонку шлунку. Такої попередньої обробки вимагають сироїжки, свинухи, валуї та інші гіркі і їдкі на смак гриби.

  5. При обробці кип'ятіть гриби 7-10 хвилин у воді, після чого відвар злийте. Лише тоді гриби можна варити або смажити.

  6. Суворо дотримуйтеся правил консервування грибів. Неправильно приготовлені консервовані гриби можуть викликати дуже важке захворювання - ботулізм. Гриби, які довго зберігалися, обов'язково прокип'ятіть 10-15 хвилин.

  7. Не радимо частуватись грибами дітям, людям літнього віку та вагітним жінкам.

  8. Ніколи не спокушайтесь на приємний колір та аромат грибів. Деякі отруйні гриби мають досить “апетитний” вигляд та приємно пахнуть.

  9. Простих, швидких і в той же час надійних способів визначення отруйних чи їстівних грибів не існує.

  10. Якщо ви не впевнені у своїх знаннях про їстівні гриби, поряд немає досвідченого грибника, а ви боїтесь помилитись – краще не збирайте гриби, виберіть інший спосіб відпочинку.

  11. В зарубіжних країнах отруєння дикорослими грибами трапляються рідко, оскільки люди майже не збирають їх у лісах. Тож, щоб бути спокійним за себе і свою родину, краще споживати печериці та гливи, вирощені у теплицях.

Симптоми отруєння: нудота, блювота, біль у животі, посилене потовиділення, зниження артеріального тиску, судоми, мимовільне сечовиділення, проноси, розвиток симптомів серцево-судинної недостатності. Первинні ознаки отруєння (нудота, блювота, біль у животі, пронос) – з'являються через 1-4 години після вживання грибів, в залежності від виду гриба, віку та стану здоров'я потерпілого, кількості з'їдених грибів.
IІІ. Перша допомога при отруєнні грибами
Викличте "Швидку медичну допомогу"!

Одночасно, не очікуючи її прибуття, негайно промийте шлунок: випийте 5-6 склянок кип'яченої води або блідо-рожевого розчину марганцівки; спровокуйте виникнення блювоти; коли промивні води стануть чистими прийміть активоване вугілля (4-5 пігулок),

Після надання первинної допомоги: дайте випити потерпілому міцний чай, каву, або злегка підсолену воду, відновивши тим самим водно-сольовий баланс; покладіть на живіт і до ніг потерпілого грілки для полегшення його стану.

З'ясуйте, хто вживав разом із постраждалим гриби, проведіть профілактичні заходи.


IV. Розробка виховного заходу

Тема: Подорож до осіннього лісу

(Виховний захід для учнів основної школи)
Мета: закріпити знання дітей про осінь, осінні явища; показати дітям, що в лісі природа в цю пору року чудова; учити дітей бути дуже уважними, збираючи гриби, оскільки з-посеред них є багато неїстівних, отруйних; виховувати спостережливість, кмітливість та уважність.
ХІД ЗАХОДУ
Діти запрошують Осінь.

Осінь, осінь,

В гості тебе просим.

З щедрими хлібами,

З високими снопами,

З листопадом і дощем,

З перелітним журавлем!

Заходить дівчинка, одягнена у костюм Осені.

Завітала я до вас в Україну,

Одягла в червоне намисто калину,

Бо ж вкраїнська осінь —

Це пишні жоржини,

Айстри різнобарвні,

Горішки ліщини.

Багатими врожаями.

Смачними овочами,

Яблуками, сливами,

Грушами красивими.

Україна на весь світ

Врожаями славиться,

Житом та пшеницею,

Білою паляницею.

— Запрошую всіх до осіннього лісу!

Лунає пісня «Падає листя» (див. додаток).

1-а учениця Ходить осінь в дібровоньці

У золотій обновоньці,

Не питає доріженьки,

Стеле килим під ніженьки.

Стелить, пильно вистиляє,

Сама себе вихваляє: —

Чи я діла не робила?

Такий килим постелила.

Кому треба — вкривається,

Кому треба — сховається,

Кому треба — скупається,

Кому треба — квітчається.



2-а учениця

На узліссі осінь фарби розбавляла.

Пензликом легенько листя малювала.

Вже руда ліщина, пожовтіли клени,

У красі осінній тільки дуб зелений.

Утішає ясен: «Не сумуй за літом.

Глянь, усі дерева в золото одіто».

3-я учениця

Тихо осінь ходить гаєм,

Ліс довкола аж горить!

Ясен листя осипає.

Дуб нахмурений стоїть.

І берізка над потоком

Стала, наче молода,

Вітер мовби ненароком

їй косиці розпліта.

4-а учениця

Листя з лип та беріз осипається,

За стебло верболіз зачіпається,

Стали трави стежки золотистими,

А тоненькі гілки та й безлистими...

5-й учень

Іще не сніг, і навіть ще не іній,

Ще не чути в полі голос череди.

А ліс здригнув — бо він такий осінній,

Куди не ступиш, все щось шарудить.

Учитель. Ось і знову ми прийшли на розмову з осіннім лісом. Виблискують у небесній сині жовтою різьбою берези, святковими у своїй красі стоять золотаво-червоні клени, переливаються бронзою осики. Вирує навколо чарівна золота осінь.

Прислухаємось. Тихо погойдуються дерева. Вони на вас чекали. Але мені здається, що ліс ніби притих. І чується якась суперечка на галявинці.



«Хвалилися гриби» (інсценізація п 'ecu О. Підсухи — див. додаток.)

Бесіда з дітьми

— Чи були ви в лісі, чи збирали гриби?

— Які гриби вам відомі?

— Чи вмієте ви відрізнити отруйні та їстівні гриби?

Показ таблиць, картин із зображенням їстівних і отруйних грибів. Учитель. А ось і дітки ідуть до лісу по грибочки.

(інсценівка «Пісні про козлика» — див. додаток.)

— Діти, а ось ми вийшли на галявину, де ростуть різні гриби.

Ой, кошика грибник забув, чи десь відійшов. І тут якась суперечка. Давайте уважно послухаємо, що тут відбувається.

Інсценівка М. Складкова «Федот, та не той».

На майданчику (класі, залі) — «кущі». Це переодягнені хлопчики й дівчатка. «Кущі» розбігаються, утворюючи «галявину». Посеред неї — «кошик» з «отруйними грибами»: «сатанинським», «блідою поганкою», «жовчним». Біля «кошика» — «їстівні гриби»: «білий», «печериця» (також переодягнені діти).



Ведучий. Друзі! Чи відомі вам ці гриби? Зараз я про них розповім. Ось боровик. А це — смачна печериця («діти-гриби» роблять крок уперед). А це — поганка! Отруйний сатанинський гриб (переодягнений хлопчик б'є себе в груди і розмахує руками), бліда поганка (дівчинка посилає глядачам повітряні поцілунки), гіркий-прегіркий жовчний (хлопчик гримасує, підстрибує). Отже, грибник-незнайко все переплутав. Хто його врятує?

«Мухомор» хоче залізти до кошика, та поганки його відштовхують.

Мухомор. Браточки! Чого це ви мене до себе не пускаєте? Чи не вга-дуєте? Я — мухомор, я свій, я теж отруйний. Бліда поганко, заступися за мене — ми з тобою друзі.

Бліда поганка. І не подумаю. Ти ж нас підведеш. Подивіться на нього, родичі. Ач, червону шапчину одягнув! Будь-який збирач грибів одразу його впізнає.

Мухомор. Жовчний грибе, хоч ти по-дружньому замов за мене словечко!

Жовчний гриб. Була б охота! Ти ж усі звичаї наші порушив, усю нашу сімейку підвів. Хіба порядний гриб мулятиме очі та під ногами плутатиметься? А коли ти сам поганка, то хоч удавай із себе хорошого, замаскуйся під їстівний. Бери приклад із нас. Чи не так, сатанинський грибе?

Сатанинський гриб. Ще б пак, сусіде! Поглянь на нас, мухоморе, поганка на поганці сидить, а хіба відразу це впадає у вічі? Ха-ха! Ми з жовчним другом знаємо, що робимо. Хто в лісі у нас зразковий і показний? Білий гриб. Для різних страв підхожий: для печені, юшки, маринадів. Хоч соли його, суши — тільки ще кращим стає. От під нього ми й маскуємося: спробуй нас відрізнити! («Сатанинський» і «жовчний гриби» обертаються в «кошику», показуючи себе зрізних боків. «Білий гриб» у відчаї хапається за шапчину.) Тепер розумієш, у чому секрет? Тому і потрапили ми до кошика. Отже, радимо й тобі, мухоморе: назвися груздем і лізь до кошика.

Бліда поганка. Повчись у мене. Серед усіх грибів я найотруйніша, немов гадюка. А за одежиною хіба це видно? За вбранням — я найсмачніша печериця. («Печерищ» у відчаї хапається за шапку.) Спробуй мене розкусити! А тебе, мухоморе, одразу видно!

Мухомор. Виходить, не пустите?

Поганки. Не пустимо! Краще й не проси!

Мухомор. Лічу до трьох: раз, два...

Поганки. Три,чотири!

Мухомор. Ну стривайте! Нарікайте на себе! Усі ваші прикмети видам дітям. «Ми — як білі, ми — як шампіньйони!» Хоч і схожі, та не зовсім. (Виштовхує з «кошика» «жовчного» і «сатанинського грибів». Тримаючи їх за комір, ставить поряд із «боровиком».) Стривайте, негідники! Бачите, діти, яка в них на зломі м'якоть? У гриба сатанинського — лілувата, у жовчного — рожевувата. Ось так! А в тебе, благородний грибе боровику?

Боровик. А в мене — біла. (Показує шапчину.) Біленька, чистенька і на смак аніскілечки не гірка. (Пританцьовує і проганяє отруйні гриби-двійники.)

Мухомор. Тепер твоя черга? (Тягне з «кошика» «бліду поганку» і ставить її поряд з «печерицею».) Хоч зверху ти і схожа на печерицю, та знизу різницю видно одразу. Які в тебе пластинки під шапчиною? Бліді. А в печериці вони рожеві. От і все пояснення. («Печериця» проганяє «бліду поганку». «їстівні гриби» залазять у кошик. «Кущі», оточують його. Усі радіють.)

Бесіда вчителя з дітьми

— Діти, тепер, знатимете, які гриби брати до кошика, а які — ні? (Відповіді дітей.)

— Що й казати: ступити раннього ранку в казково-чарівний ліс, коли дерева ще не розбуджені теплим доторком першого сонячного променя, вдихнути його духмяне чисте повітря, то насолода, яку важко передати словами.

А як змушує солодко тьохнути серце перший боровик, який, прикривши засмаглу голову торішнім листочком, лукаво визирає на вас із-під пеньочка чи кущика трави.

Але таке «полювання», як іноді називають збирання грибів, на жаль, не завжди приносить лише радість. Гриби не прощають неуважності, а тим більше — жадібності. Не потрібно кидати в козубеньку все, що має шапочку й ніжку. Брати слід лише той гриб, який добре знаєш. Усе сумнівне залишайте в лісі. Не беріть зелених сироїжок і печериць, бо їх найчастіше плутають із блідою поганкою — смертельно отруйним грибом. Не мудрі, здається, ці правила. їх легко засвоїти і неухильно виконувати, та ба... Щороку, щойно з'являються гриби, їх доводиться повторювати знову й знову. І, на жаль, люди отруюються і навіть бувають випадки, коли помирають.



Пояснення вчителя (що потрібно робити при отруєнні грибами).

Додаток


до виховного заходу
ХВАЛИЛИСЯ ГРИБИ

Боровик

Я, гриб-боровик,

Маскуватися звик.

Мусиш ліс обійти,

Щоб мене знайти.

А кому знайти удасться,

Знай, тому всміхнулось щастя,

Бо смачнішого нема

Між грибами усіма.

Хто не вміє нас шукати,

Тим адресу можу дати:

Ми і в лісі, й на галяві,

Корінь білий, верх смаглявий.
Печериця

По-нашому я—печериця,

А російською — шампіньйон.

Хоч куцонога, блідошия,

Але витримую фасон.

Засмажите мене в сметані,

Й куди тому боровику!

Мене шукайте на світанні

У лісі, полі у садку.
Сироїжка

Я—сироїжка, біла ніжка,

У різний колір чепурюсь.

Така тендітна, така я ніжна,

У руки візьмеш-і кришусь:

Хоча кришусь, хоча тендітна,

А кажуть, дуже апетитна.

Хто куштував хоч раз мене,

Забачить в лісі — не мине.
Лисички

Ми, лисички, жовті личка.

Ростом зовсім невеличкі,

Не червиві, дуже чисті.

Не ховаємось у листі.

Хто на слід наш натрапляє,

Повен кошик назбирає,

Ростемо ж не поодинці,

Нас шукайте у низинці.

Рижок

Я, рижок, сурмлю в ріжок,

Корінець дірчастий.

На мені капелюшок

Червоно-смугастий.

Не боюся я дощу —

Кожну крапелиночку

Через себе пропущу,

Ніби через лієчку.

Обійдіть все царство грибне —

Хто ще здатний на подібне?
Опеньки

Ми — опеньки,

Ніжки тоненькі,

Шиї, мов цівки.

Круглі голівки.

А як більші виростаєм, —

Парасольки розкриваєм.
Мухомор

Я — мухомор, я людомор,

Червоний, наче помідор.

Кашкет цяцьковий, розлогий,

А сам — стрункий і довгоногий.

Серед урочища грибного

Не знайдеш красеня такого.

Та я отруйний, пам'ятай,

Мене побачиш — обминай!
ПАДАЄ ЛИСТЯ

Падає, падає листя,

Листя в саду мерехтить,

Жовте, яскраво-вогнисте (Двічі)

Тихо за вітром лежить.
В вирій птахи відлітають —

Гуси, граки, журавлі...

Ось і остання вже зграя (Двічі)

Сумно курличе вгорі.


Візьмеш до рук козубочки,

Разом до лісу підеш.

Пахнуть стежки і пеньочки (Двічі)

Смачно грибком і дощем.

ПІСНЯ ПРО КОЗЛИКА
Діти

Через міст перейти треба нам, малята,

Щоб грибів, щоб грибів в лісі назбирати

На місточку вовчик спочиває,

Він в лісочок діток не пускає.

Він гарчить, він кричить, клацає зубами.

В о в к. Не пущу, не пушу діток за грибами!

Діти

Тут із лісу козлик вибігає.

Він сердито вовчику гукає...

Козлик


Заколю, заколю я тебе рогами,

Затопчу, затопчу я тебе ногами!



Діти

Вдарив козлик вовчика рогами —

Покотився той у річку прямо.

Ми йдемо, ми йдемо мостом через річку,

Несемо, несемо козлику травичку.

Ой спасибі, козлику рогатий,



Що поміг нам вовчика прогнати!


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка