Методичні рекомендації щодо ведення та перевірки зошитів із світової літератури



Скачати 301.88 Kb.
Дата конвертації26.03.2016
Розмір301.88 Kb.




Мандровний О.М., методист міського методичного центру відділу освіти виконавчого комітету Славутицької міської ради
Інформаційно-методичні матеріали

щодо викладання світової літератури
Методичні рекомендації щодо ведення та перевірки зошитів із світової літератури

Нагадуємо, що ведення й перевірка зошитів із світової літератури регламентується листом Міністерства освіти і науки України від 28.04.2006 року № 1/9-301 «Вимоги до виконання письмових робіт учнів загальноосвітніх навчальних закладів і перевірки зошитів з української мови й літератури та зарубіжної літератури у 5-11 класах».

Відповідно до цього листа основними видами класних і домашніх письмових робіт із світової літератури є:

• відповідь на поставлене в підручнику або вчителем запитання;

• написання навчальних класних і домашніх творів;

• виконання самостійних робіт;

• складання таблиць, схем римування, партитур, написання конспектів (у старших класах), робота з цитатним матеріалом, з літературними джерелами та інші види робіт, передбачені чинними програмами.

Кількість робочих зошитів із світової літератури – по одному в кожному класі.

Для контрольних робіт із світової літератури в усіх класах використовують по одному зошиту.

Для навчальних і контрольних видів письмових робіт використовують зошити в лінію (з позначеним берегом) на 18 або 24 сторінки (у 10-11 класах зошит для навчальних робіт може бути більшим за обсягом).

Зошити для контрольних робіт мають зберігатися в школі протягом усього поточного навчального року.

Порядок перевірки письмових робіт

Зошити для навчальних класних і домашніх робіт із світової літератури перевіряють раз на місяць у кожному класі.

Оцінку за ведення зошитів із світової літератури виставляють щомісяця окремою колонкою в журналі.

Виставляючи оцінку за ведення зошита з літератури, слід ураховувати такі критерії:

• наявність різних видів робіт;

• грамотність (якість виконання робіт);

• охайність;

• уміння правильно оформлювати роботи (дотримання вимог орфографічного режиму).

“Виставляючи оцінку за ведення зошита з літератури, учитель обов’язково перевіряє кілька робіт з метою виставлення аргументованої, об’єктивної оцінки, але кількість цих робіт визначає на власний розсуд (але не менше двох на місяц)” (Лист Міністерства від 22.05.2009 № 1/9-353). Ведення зошитів з літератури оцінюється оцінкою від 1 до 12 балів.

Орфографічний режим

Записи в зошиті учні виконують кульковою ручкою з синім чорнилом чи його відтінками (для підкреслення членів речення, позначення значущих частин слова, оформлення таблиць, схем тощо використовують простий олівець).

Між класною й домашньою роботою пропускають два рядки (між видами робіт, що входять до складу класної чи домашньої роботи, рядків не пропускають).

Дату класної та домашньої роботи із світової літератури у 5-9 класах записують так: на першому рядку дату записують словами, а на другому – вид роботи (класна, домашня чи контрольна), наприклад:


Сьоме лютого

Класна робота
У 10-11 класах у зошитах із світової літератури можливим є й інше оформлення: на першому рядку записують вид роботи, а на березі цього ж рядка зазначають дату цифрами, наприклад:
07.05.06 Класна робота
У зошитах для контрольних робіт із світової літератури в усіх класах записується дата й лише назва роботи, наприклад:
Сьоме лютого

Читання мовчки

Після заголовків, назв видів робіт, підпису зошита крапку не ставлять.



Зразок підпису зошита:

Зошит


для робіт із світової літератури

учня 5-А класу

Славутицької ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1

Захарченка Сергія


Зошит

для контрольних робіт

із світової літератури

учениці 7-В класу

Славутицької ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1

Усенко Олени


Неправильний запис охайно перекреслюють (а не беруть у дужки чи витирають гумкою або замальовують коректором).
Технічні правила перевірки учнівських письмових робіт

Усі записи, помітки й виправлення в учнівських письмових роботах слід виконувати ручкою з червоним чорнилом.

Виявлені помилки позначають так:

• орфографічні, пунктуаційні та граматичні помилки на вивчені вже правила підкреслюють горизонтальною рискою й на березі в цьому ж рядку вказують тип помилки (/ – орфографічна, v – пунктуаційна, г – граматична), помилки на ще не вивчені правила виправляють, перекреслюючи їх скісною рискою ( ⁄ ) й надписуючи потрібну літеру чи розділовий знак, указують на березі тип помилки, проте її не враховують при остаточному визначенні оцінки.

• лексичні (неточність у слововживанні, тавтологія, росіянізми тощо), стилістичні (стильова невідповідність дібраних мовних засобів, одноманітність дібраних мовних засобів тощо) та змістові помилки (логічні – втрата послідовності викладу, неправильний поділ тексту на абзаци, фактичні – неправильно вказано дату, власну назву тощо) підкреслюють горизонтальною хвилястою рискою й на березі в цьому ж рядку вказують тип помилки (Л – лексична, С – стилістична, З – змістова помилки).
Методичні рекомендації щодо аналізу проведеного уроку

Дані методичні рекомендації пропонуються з урахуванням положень авторської методичної школи професора Л.Ф. Мірошниченко, які обговорювалися протягом багатьох років на засіданнях міського методичного об’єднання вчителів світової літератури

Вчитель повинен вміти проаналізувати наступні елементи власного плану уроку:



1.Тема уроку

2. Епіграф

3. Освітньо-виховна мета уроку

4. Обладнання уроку і ТЗН

5. Тип уроку

6. Ланцюжок навчальних ситуацій (або етапи уроку), план уроку, структурні елементи уроку)

7. Тези або конспект уроку

8. Домашнє завдання

Учитель може користуватися рукописним конспектом уроку (конспект обов’язково має бути в учителя, який має кваліфікаційну категорію «спеціаліст»), або вчитель може користуватися книгою для вчителя, конспекти якої повинні бути творчо опрацьовані.



1. Тема уроку

«Формулювання теми уроку, яка пропонується учням, істотно відрізняється своїм завданням від тем у календарно-тематичному плані та класному журналі. Якщо останні висловлені в науково-діловому стилі, то в поурочному плані й на дошці тема формулюється художньо. Нею розпочинається розмова з учнями й дуже важливо, щоб вони відчули інтерес до почутого.

Учителям інколи складно формулювати теми уроків, це породжує використання відомих стереотипів («Образ Гобсека», «Життєвий шлях В. Гюго», «Огляд роману «Вершник без голови»). Практикується також дослівний запис програмової анотації до теми з додатком тих теоретичних понять, які вивчатимуться на уроці.

Формулюючи тему уроку, вчитель передусім повинен дбати про те, як зосередити увагу учнів на основному, спрямувати їх на глибоке сприйняття матеріалу, зацікавити ним.

Щоб глибоко і всебічно розкрити тему уроку, необхідно привчати учнів до розуміння її змісту, виокремлення визначального слова або словосполучення…

Слід пам’ятати, що формулювання теми не можна зводити до сенсаційного звучання, воно повинно безпосередньо стосуватися фактичного матеріалу. Тому підкреслимо, що робота з темою – одна з навчальних ситуацій уроку. Тема є зразком художнього стилю мовлення. Читаючи або слухаючи її визначення, вдумуючись у значення кожного слова, учні збагачуватимуть своє писемне й усне мовлення. Вони навчаться точно висловлювати власні думки, складати плани до письмових робіт, добирати заголовки до прочитаних розділів книжки, краще розуміти теми й шляхи їх розкриття при написанні творів».

Тема уроку літератури може бути сформульована або в науковому стилі, або в художньому (у вигляді проблеми).

Рекомендується для розвитку логічного та образного мислення сформулювати тему в художньому стилі, а в журналі її викласти в науковому. Зрозуміло, що тема уроку має повністю відповідати змісту уроку. Тема вважається сформульованою неправильно, якщо в її визначенні використані слова чи словосполучення, які не лунали протягом уроку чи навколо змісту яких не планувалось жодного завдання.

Тема має бути оформлена відповідно до мовних норм. Типовими помилками є наступні:


  • Відсутність ініціалів (або імені) перед прізвищем письменника, творчість якого вивчається;

  • Відсутність жанру літературного твору перед її назвою.

2. Епіграф уроку

Епіграф до уроку зазначає ідею уроку, висловлює головну думку уроку. Як правило, епіграфами беруться:



  • цитати з твору, який вивчається на уроці;

  • вислови самого письменника, творчість якого вивчається;

  • вислови його сучасників;

  • вислови всесвітньо відомих діячів мистецтв, філософів, політиків;

  • народні прислів’я та приказки.

Наявність епіграфу бажана, але відсутність його не є помилкою.

Якщо епіграф написаний на дошці, то він має бути використаний підчас уроку. Вважається помилкою, якщо епіграф написаний на дошці, але учитель не звернувся до нього впродовж уроку. Звертання до епіграфу може мати такі форми:



  • Самостійне коментування вчителем змісту епіграфу на будь-якому етапі уроку відповідно до задуму уроку;

  • Випереджальне (на початку уроку) або підсумкове обговорення змісту епіграфу із учнями у вигляді евристичної бесіди.

Як правило, епіграф записується у зошити.

3. Визначається триєдина мета уроку: 1) навчальна; 2) розвивальна;

3) виховна

У визначенні мети уроку допомагає розділ програми «Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учня»: звідти можна взяти готові визначення мети.



3.1. Навчальна мета уроку

Типова помилка у визначенні цього аспекту – лексична. Часто використовується дієслово «ознайомити». Але «ознайомити» - це лише «назвати і представити когось комусь». Правильним є використання наступних дієслів: пізнати, простежити, розкрити, показати, опанувати, осягнути, збагнути, вчити, підвести до розуміння. Такі дієслова у визначенні навчальної мети вказують, що вчитель звертається не лише до репродуктивного методу навчання, а й до евристичного, проблемного та дослідницького методів.

На уроці навчальна мета уроку обов’язково оголошується учням. Розвивальна та вихована не оголошується.

3.2. Розвивальна мета уроку (аспект розвитку вмінь та навичок)

Розвивальна мета розпочинається з дієслів «розвивати», «формувати (сформувати)», «працювати над розвитком вмінь та навичок». Домінуючою метою для учнів 5 класу є розвиток навичок читання вголос (наприклад, розвивальна мета: «працювати над розвитком навичок читання «ланцюжком» вголос з елементами коментаря», «працювати над розвитком навичок усних відповідей на запитання за змістом прочитаного, складання простого плану», «працювати над розвитком навичок виразного читання за ролями, вмінням визначити тему та ідею художнього твору» тощо. В старших класах з’являється інша мета – вміння аналізувати художній твір.



3.3. Виховна мета уроку

Ця мета – відповідь на запитання: «Який вплив справить на учня науково-художня інформація уроку?». Загальну мету курсу світової літератури – виховання всебічно розвиненої особистості – треба конкретизувати кожного уроку відповідно до навчального матеріалу.

Постановка виховної мети вивчення теми здійснюється в руслі цілісного підходу до процесу становлення особистості і охоплює всі основні сторони виховання учнів: національне виховання, моральне виховання, розумове виховання, естетичне виховання тощо.

Не є обов’язковим використання слова «виховувати» у визначенні саме виховної мети уроку.

Наведемо орієнтовні зразки визначення виховної мети уроку:


  • розвиток допитливого, шанобливого ставлення до світоглядних уявлень наших предків

  • осмислення негативної ролі лицемірства, зазнайства і хвалькуватості в житті людини

  • усвідомлення індивідуального призначення кожної людини, великої цінності людського життя, формування активної життєвої позиції, розвиток уміння висловлювати власну думку та відстояти її.

  • усвідомлення душевної краси і сили наших предків, любові руських князів до своєї землі як достойного прикладу для нащадків

  • осмислення вічних понять добра і зла, патріотизму, вірності, почуття обов’язку, розвиток творчих здібностей, високих моральних якостей характеру людини, розвиток уміння осмислено відрізняти добро від зла.

  • осмислення важливості для становлення і реалізації себе як особистості ідей самопізнання та гармонії із світом

  • усвідомлення того, що здобуття незалежності – ідеал історичного розвитку нації, осмислення можливостей вирішення конфліктів між народами-сусідами, історичного примирення народів тощо.

4. Обладнання уроку і ТЗН

Зазначаються використані підручник, словники, газети, журнали, які школа передплачує для кабінету; портрети письменників, твори яких вивчаються; ілюстрації до текстів, аудіоматеріали, відеоматеріали тощо.



5. Тип уроку

Методична грамотність вчителя світової літератури полягає у вмінні визначити тип уроку. Вчитель не обмежений у виборі класифікації типів уроків, але повинен визначити тип уроку і знайти автора класифікації. Часто вчителі послуговуються класифікацією М.І. Махмутова:

а) урок вивчення нового навчального матеріалу (урок-лекція, урок-бесіда, кіно урок, урок із застосуванням комп’ютера тощо);

б) урок удосконалення знань, умінь та навичок (урок самостійної роботи, семінар);

в) урок узагальнення й систематизації (урок-бесіда, урок-семінар);

г) комбінований (включає функції всіх типів);

д) контрольний (усі види контрольних робіт, опитування, заліки, урок самоконтролю, урок взаємоконтролю).

Також в методиці заслуговують уваги класифікації вчених В. Голубкова, І. Соболєва, М. Кудряшова, Є. Пасічника.



6. Ланцюжок навчальних ситуацій

Структура уроку літератури залежить від його типу та змісту. Учитель сам визначає порядок навчальних ситуацій. Водночас слід продумати часову узгодженість їх залежно від віку учнів. Оскільки в середніх класах варто більше часу приділяти саме читанню, значна частина уроку (20 хвилин) має бути відведена на роботу учнів з книжкою (художнім текстом, підручником тощо). У старших класах значна частина уроку літератури присвячена аналізу художнього твору учнями під керівництвом учителя, тому бесіда з учнями займає 25 хвилин уроку, а монолог учителя 7-10 хвилин.

Наприклад, структура уроку в середніх класах, де головною метою – навчання учнів правильного, вдумливого, виразного читання та розуміння прочитаного, може бути такою:

1. Тема уроку. Епіграф. Завдання уроку.

2. Літературна хвилинка

3. Слово учителя з елементами співбесіди (підготовка до сприйняття художнього твору)

4. Читання художнього тексту вчителем.

5. Читання художнього тексту учнями «ланцюжком»

6. Читання художнього тексту учнями під музику

7. Навчальна пауза.

8. Читання художнього тексту учнями «ланцюжком»

9. словникова робота

10. Бесіда (перевірка розуміння прочитаного)

11. Переказ учнями окремих уривків з художнього твору

12. Висновки

13. Домашнє завдання

14. Заключне слово учителя.

В старших класах структура уроків літератури ускладнюється. Структура уроку, на якому буде аналізуватися художній твір, залежить не тільки від мети. Враховується обсяг твору, жанр, шлях аналізу; кількість годин за програмою, відведених на його вивчення тощо.

Приклад навчальних ситуацій уроку, на якому вивчається невеликий твір протягом 1 години за програмою:

1. Підготовка до сприйняття художнього твору

2. Читання тексту.

3. Навчальна пауза.

4. Підготовка до аналізу прочитаного твору

5. Аналіз художнього тексту

6. Підсумки.

Якщо вчитель вибрав вивчення шляхом «вслід за автором», ланцюжок навчальних ситуацій буде такий:



1. Правильне та виразне читання уривку художнього тексту

2. Словникова робота

3. Бесіда

4. Дослідницька робота – і ця низка навчальних ситуацій буде повторюватися кілька разів упродовж уроку, оскільки така робота допомагає вчителеві здійснити задум.

7. Бесіда з учнями за прочитаним (фронтальне опитування)

Вчитель запитує. Учень відповідає. Учень-опонент аналізує відповідь. Інші учнів доповнюють відповідь. Вчитель підсумовує почуте, за необхідності дає свій варіант відповіді, який виконує роль зразка.



8. Домашнє завдання

На думку Л.Ф. Мирошниченко, «саме читання художніх текстів та вивчення тексту напам’ять було і залишається головним завданням з літератури. Воно сприяє успішному виконанню таких завдань на уроці: аналізу художнього тексту, складанню планів, тез, відгуків; написанню письмових робіт різних типів; роботі з цитатами»



9. Підведення підсумків уроку

Заключна навальна ситуація уроку – підведення підсумків. Учитель має чітко бачити весь процес навчання на конкретному уроці і його реальні результати. Щоб підсумувати заняття, він має ретельно продумати такі питання:



  • Чи реалізовано завдання уроку?

  • Як засвоєно навчальний матеріал?

  • Чи викликав він інтерес школярів?

  • Чи були вони активними на уроці?

  • Чого навчилися? Що нового дізналися?

Критерії оцінювання уроку

1. Правильне визначення теми, мети, завдань уроку

2. Визначення структури уроку відповідно до його мети

3. Вибір змісту уроку і знання фактичного матеріалу вчителем.

4. Використання різних методів, прийомів і форм роботи, їх доцільність відповідно до вікових особливостей учнів.

5. Реалізація специфіки предмета «Світова література» на уроці.

6. Орієнтація на розвиток особистості учня.

7. Творчий підхід учителя до уроку, оригінальні знахідки.

8. Культура праці та мовлення.

9. Досягнення мети уроку.

10. Активність учнів на уроці, організація їх діяльності вчителем

11. Реалізація педагогічного кредо вчителя, шляхи вирішення проблеми, над якою працює вчитель.


Методичні рекомендації щодо обладнання кабінету світової літератури

Кабінет світової літератури – це спеціально обладнане приміщення (класна кімната) загальноосвітнього навчального закладу зі створеним навчальним середовищем, оснащеним сучасними засобами навчання, шкільним обладнанням згідно з санітарно-гігієнічними нормами і правилами облаштування.

Основна мета створення кабінету полягає у забезпеченні оптимальних умов для організації навчально-виховного процесу та реалізації завдань відповідно до Державного стандарту базової і повної середньої освіти.

Організація роботи кабінету регулюється Положенням про навчальні кабінети загальноосвітніх навчальних закладів (наказ МОНУ від 20.07.04 №601).

Роботою кабінету керує завідувач, до обов'язків якого входить:

• планування (складає перспективний план і план роботи на рік, що обговорюються на засіданні методичного об'єднання вчителів і затверджуються директором школи);

• забезпечення безумовного виконання учнями й учителями встановлених для кабінету правил техніки безпеки, санітарії та гігієни, протипожежної безпеки, а також правил поведінки учнів на уроках, перервах та в позаурочний час.

План роботи кабінету передбачає:



  • поповнення кабінету наочними посібниками, а також саморобним обладнанням;

  • організацію навчальної роботи кабінету;

  • раціональне використання наявного в кабінеті обладнання;

  • проведення заходів, спрямованих на підвищення знань учнів;

  • організацію позаурочної роботи (робота гуртків, участь у проведенні тематичних вечорів, шкільних олімпіад з предметів; конкурсів, тижнів та ін..);

  • організацію навчально-методичної роботи вчителів у кабінеті, підвищення їх фахового рівня шляхом самоосвіти, вивчення і впровадження передового досвіду;

  • організацію виготовлення саморобних приладів з предмета, виставок учнівської творчості.

При кабінеті створюється актив учнів.

Основними завданнями навчального кабінету є:

1. Реалізація практично-дійової і творчої складових змісту навчання. Організація праці вчителя й учнів на науковій основі.

2. Організація колективного, індивідуального та диференційованого навчання.

3. Якісне та раціональне використання сучасних електронних педагогічних засобів навчання разом із традиційною наочністю.

4. Активізація пізнавальної активності учнів (у засвоєнні навчального матеріалу бере участь більше аналізаторів – слухових, зорових тощо), що позитивно впливає не тільки на розум учнів, а й на їх емоції. Забезпечення міжпредметних зв’язків.

5. Організація позакласної роботи з учнями.

6. Проведення засідань шкільного методичного об’єднання.

7. Забезпечення можливості індивідуальної підготовки вчителя до занять та підвищення його науково-методичного рівня.

8. Підготовка та участь учнів у конкурсах, олімпіадах різних рівнів. Створення широких можливостей для самостійної роботи учнів.

Зміст роботи кабінету визначається навчальними програмами і підручниками, програмами факультативних занять та планами позакласної роботи.

Для якісного функціонування кабінету проводиться паспортизація.

В паспорті кабінету зазначається:

1. Прізвище, ім’я та по батькові завідувача кабінету;

2. Клас, який відповідає за кабінет;

3. Загальна площа кабінету;

4. Число робочих місць учнів;

5. Прізвище та ініціали вчителів, які працюють в кабінеті.

Паспорт містить наступні розділи, інформація до яких оформлюється у вигляді таблиці:

1. Розклад уроків;

2. Опис майна кабінету;

3. Навчальні програми;

4. Словники, довідники;

5. Основні підручники та навчальні посібники;

6. Журнали, газети;

7. Методичні посібники з методики викладання світової літератури;

8. Тести із світової літератури;

9. Картки (роздатковий матеріал);

10. Портрети письменників;

11. Реферати із світової літератури;

12. Електронні засоби навчання (навчальні диски);

13. Фільмотека (фільми із світової літератури (за програмою та для позакласного читання);

14. Навчальні мультимедійні презентації;

15. Інструкція з техніки безпеки та інші розділи.

Кабінет світової літератури, окрім оснащення дошкою, партами, стільцями та шафами, повинен мати:

1. Навчально-методична експозиція (стенд) із державною символікою;

2. Стенд - інструкція з безпеки праці та пожежної безпеки, правила

роботи в кабінеті;

3. Підручники;

4. Словники всіх типів, серед яких можуть бути «Тлумачний словник української мови», словник літературознавчих термінів, лексикон загального та порівняльного літературознавства, літературний енциклопедичний словник, словник іншомовних слів;

5. Документальні матеріали кабінету: Конституція України, Закон України «Про освіту», Державний стандарт, програма із світової літератури;

6. Художні тексти: підручники-хрестоматії та посібники-хрестоматії; зібрання книг для позакласного і самостійного читання, визначні художні тексти, які не ввійшли до шкільних програм;

7. Стенди рекламно-агітаційного характеру: «Моя улюблена книга», «У світі літератури», «Що ти читаєш?», «Таємниці улюблених книг» та інші;

8. Критичні та літературознавчі матеріали;

9. Періодичні видання;

10. Папки із найважливішими матеріалами з газет і журналів. Папки можуть комплектуватись для кожного класу або за темами, наприклад:



  • Письменники світової літератури (персоналії)

  • Світова література і театр

  • Світова література і кіно(телебачення)

  • Світова література і живопис (скульптура)

  • Література рідного краю

11. Методична література;

12. Наочність і ТЗН. До художньо-зображувальної наочності належать портрети письменників, ілюстрації до творів, репродукції картин на літературну та історичну тематику.


Методичні рекомендації щодо ведення шкільної документації

В “Інструкції з ведення ділової документації у загальноосвітніх навчальних закладах І-ІІІ ступенів”, затвердженої наказом № 240 МОН України від 23 червня 2000 року, зазначається: “календарне планування навчального матеріалу здійснюється вчителем безпосередньо у навчальних програмах. На основі календарних вчителі розробляють поурочні плани, структура і форма яких визначаються ними самостійно”.



Календарне планування може бути оформлене в окремому зошиті або на аркушах формату А-4. На титульній сторінці календарного плану зазначаються наступні відомості:

  1. відомості про програму;

  2. відомості про чинній підручник, за яким відбувається навчання;

  3. кількість годин на вивчення предмета в семестрі;

  4. кількість уроків розвитку мовлення в семестрі;

  5. кількість уроків позакласного читання;

  6. кількість контрольних робіт

Як правило, календарно-тематичний план оформлюється у вигляді наступної таблиці:


№ з/п

Зміст навчального матеріалу

Кількість годин

Дата проведення













Розподіл програмового матеріалу на теми відбувається відповідно до таблиць, даних в міністерських рекомендаціях:


Класи

5

6

7

8

9

Семестри

І

ІІ

І

ІІ

І

ІІ

І

ІІ

І

ІІ

Загальна кількість контрольних робіт

2

3

3

3

3

3

3

3

3

3

Із них у формі класного твору

-

1

1

1

1

1

1

1

1

1

Із них в іншій формі (тесту, літературного диктанту тощо)

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

Кількість уроків розвитку мовлення (РМ)

2 (у+п)

2 (у+п)

2 (у+п)

2 (у+п)

2 (у+п)

2 (у+п)

2 (у+п)

2 (у+п)

2 (у+п)

2 (у+п)

Кількість уроків позакласного читання (ПЧ)

2

2

2

2

2

2

2

2

1

1

Перевірка зошитів

4

5

4

5

4

5

4

5

4

5



Класи

10

11




10

11




10

11

Семестри

І

ІІ

І

ІІ

І

ІІ

І

ІІ

І

ІІ

І

ІІ

Рівні

РІВЕНЬ СТАНДАРТУ

АКАДЕМІЧНИЙ РІВЕНЬ

ПРОФІЛЬНИЙ РІВЕНЬ

Контрольні роботи

у формі:

-контрольного класного твору;

- виконання інших завдань (тестів, відповідей на запитання тощо)


2

1
1


2

1
1


2

1
1


2

1
1


3

1
2


3

1
2


3

1
2


3

1
2


4

1
3


4

1
3


4

1


3

4

1
3


Уроки розвитку мовлення*

(РМ)


2

у+п


2

у+п


2

у+п


2

у+п


2

у+п


2

у+п


2

у+п


2

у+п


3

1у+2п


3

2у+1п


3

1у+2п


3

2у+1п


Уроки позакласного читання (ПЧ)

1

1

1

1

2

2

1

1

2

2

2

2

Перевірка зошитів

4

5

4

5

4

5

4

5

4

5

4

5

Заповнення таблиці з календарно-тематичним планом можливе за двома варіантами.



Варіант 1. Рубрика «Нумерація» фіксує кількість художніх творів, які вивчатимуться протягом певної теми. В рубриці «Зміст навчального матеріалу» записується: 1) ім’я письменника чи поета; 2) назва та жанр художнього твору; 3) текст анотації, яка подається до кожної теми в програмі. У рубриці «Кількість годин» вчитель проставляє загальну кількість годин на вивчення художнього твору певного письменника, враховуючи кількість годин, яку пропонує програма.

Варіант 2. Рубрика «Нумерація» фіксує загальну кількість спланованих уроків. В рубриці «Зміст навчального матеріалу» записуються теми уроків, сформульовані науково-діловим стилем з урахуванням тексту анотацій, яка подається до кожної теми в програмі.

Л.Ф. Мирошниченко рекомендує дату записувати олівцем згідно з розкладом уроків. Це дає можливість вчителю користуватися планом протягом кількох років.

В плані записуються уроки двох типів: уроки з вивчення художніх творів та уроки іншого призначення, до яких належать уроки розвитку мовлення, уроки позакласного читання, уроки виразного читання, контрольні уроки. Кількість таких уроків визначається вищезазначеними таблицями міністерських рекомендацій.

Календарно-тематичний план має бути узгоджений з заступником з навчально-виховної роботи та затверджений директором школи, що завіряється датою перевірки плану, підписами посадовців та печаткою навчального закладу.


Науково-методична література для вчителя

Нормативні документи

  1. Про загальну середню освіту. Верховна Рада України (Закон від 13.05.1999 р № 651-ХIV): http://pedpresa.com.ua/documents/view/2

  2. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти. Освітня галузь «Мови і літератури» (Постанова Кабінету Міністрів № 1392 від 23.11.2011 р.) // Інформаційний збірник і коментарі Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України. – 2012. – № 4/5. – С. 3-56; http:// zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1392-2011-п.


Монографії, посібники, словники, довідники

  1. Абрамович С.Д. Священні книги людства. Веди, Авеста, Біблія, Коран / С.Д. Абрамович. – Харків: Веста: Видавництво «Ранок», 2003. – 192 с. (Серія «Бібліотека вчителя зарубіжної літератури»)

  2. Бандура О. Теорія літератури в тезах, дефініціях, таблицях: Навчальний довідник / О. Бандура, Г. Бандура. – К.: Шкільний світ, 2008. – 128 с. – (Бібліотека «Шкільного світу»).

  3. Волошина Н. Й. Наукові основи методики літератури: Посібник / Н. Й. Волошина, О. М. Бандура, О. А. Гальонка та ін.; [за ред. Н. Й. Волошиної] – К.: Ленвіт, 2002. – 344 с.

  4. Волощук Е. Технэ майевтике: Теория и практика анализа литературного произведения / Е. Волощук, Б. Бегун  // Тема. – 1977. – № 1/2. – 248 c.

  5. Давиденко Г.Й., Стрельчук Г.М., Гринчак Н.І. Історія зарубіжної літератури XX ст.: Навчальний посібник / Г.Й. Давиденко, Г.М. Стрельчук, Н.І. Гринчак. – К.: Центр учбової літератури, 2011. – 488 с.

  6. Дичківська І. Інноваційні педагогічні технології / І. Дичківська. – К.: Академвидав, 2004. – 352 с.

  7. Зарубіжна література XIX століття: Посібник [за ред. О.М. Ніколенко, В.І. Мацапури]. – К.: ВЦ «Академія», 1999. – 360 с. (Серія «Відкритий урок»)

  8. Зарубіжна література XX століття: Посібник [за ред. О.М. Ніколенко, Т.М. Конєвої]. – К.: ВЦ «Академія», 1998. – 320 с. (Серія «Старшокласникам і абітурієнтам»)

  9. Затонский Д.В. Модернизм и постмодернизм: мысли об извечном коловращении изящных и неизящных искусств / Д.В. Затонский. – М.: АСТ: Фолио, 2000. – 256 с. (Серия «Мастера»)

  10. Зубрицька М. Homo legens: читання як соціокультурний феномен / М. Зубрицька. – Львів: Літопис, 2004. – 352 с.

  11. Ісаєва О. О. Організація та розвиток читацької діяльності школярів при вивченні зарубіжної літератури: Посібник для вчителя / О. О. Ісаєва. – К.: Ленвіт, 2000. – 184 с.

  12. Ісаєва О.О. Теорія і технологія розвитку читацької діяльності старшокласників у процесі вивчення зарубіжної літератури : Монографія / О. О. Ісаєва. – К. : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2003. – 380 с.

  13. Історія зарубіжної літератури XX ст.: Навчальний посібник / В.І. Кузьменко, О.О. Гарачковська, М.В. Кузьменко та ін. --- К.: ВЦ «Академія», 2010. – 496 с. (Серія «Альма матір»)

  14. Кирилюк З. В. Зарубіжна література. Античність. Середньовіччя. Відродження. Бароко. Класицизм: Посібник для вчителя / З. В. Кирилюк. – Тернопіль: Астон, 2002. – 259 с.

  15. Кичук Н. Формування творчої особистості вчителя / Н. Кичук. – К.: Либідь, 1991. – 222 с.

  16. Клименко Ж. В. Теорія і технологія вивчення перекладних художніх творів у старших класах загальноосвітньої школи / Ж. В. Клименко. – К.: Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2006. – 340 с.

  17. Клименко Ж. В. Зарубіжна література. Позакласні заходи. 5-6 класи: Посібник для вчителя / Ж. В. Клименко, О. О. Ісаєва – Харків: Веста: Видавництво «Ранок», 2004. – 128 с.

  18. Клименко Ж. В. Зарубіжна література. Позакласні заходи. 7 -8 класи: посібник для вчителя / Ж. В. Клименко, О. О. Ісаєва. – Харків: Веста: Видавництво «Ранок» , 2004. – 128 с.

  19. Куцевол О. М. Методика викладання української літератури (креативно-інноваційна стратегія) / О.М. Куцевол. – К.: Освіта України, 2009. – 494 с.

  20. Куцевол О.М. Світ Шекспіра: Посібник для вчителя / О.М. Куцевол. – Харків: Веста: Видавництво «Ранок», 2003. – 288 с. (Серія «Бібліотека вчителя зарубіжної літератури»)

  21. Лексикон загального та порівняльного літературознавства. – Чернівці: Золоті литаври, 2011. – 636 с.

  22. Літературознавча енциклопедія: у 2-х томах / автор-укладач Ю. І. Ковалів. – К.: ВЦ «Академія», 2007. – 445 с.

  23. Літературознавчий словник-довідник / Р.Т. Гром’як, Ю.І. Ковалів та ін. – К.: ВЦ «Академія», 1997. – 752 с. (Серія «Nota bene»)

  24. Матвіїшин В.Г. Український літературний європеїзм / В.Г. Матвіїшин. – К.: ВЦ «Академія», 2009. – 264 с.

  25. Мацевко-Бекерська Л.В. Методика викладання світової літератури: Навчально-методичний посібник / Л.В. Мацевко-Бекерська. – Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2011. – 320 с.

  26. Методика преподавания литературы [под ред. О. Богдановой]. – М.: Академия, 2000. – 400 с.

  27. Мірошниченко Л. Ф. Методика викладання світової літератури в середніх навчальних закладах: Підручник / Л. Ф. Мірошниченко – К.: Видавничий дім «Слово», 2010. – 432 с.

  28. Мірошниченко Л. Ф., Дишлюк Ю.М. Зарубіжна література. Позакласні заходи. 9-11 кл. : Посібник для вчителя / Л. Ф. Мірошниченко, Ю. М. Дишлюк. – Харків : Ранок, 2004. – 208 с.

  29. Мойсеїв І. Зарубіжна література в людинотворчому вимірі / І. Мойсеїв. – К.: Генеза, 2003.

  30. Наливайко Д.С., Шахова К.О. Зарубіжна література XIX ст. Доба романтизму / Д.С. Наливайко, К.О. Шахова. – К.: Заповіт, 1997. – 464 с.

  31. Наукові основи методики літератури [за ред. Н. Волошиної]. – К.: Ленвіт, 2002. – 344 с.

  32. Ніколенко О.М. Бароко. Класицизм. Просвітництво: Посібник для вчителя / О.М. Ніколенко. – Харків: Веста: Видавництво «Ранок», 2003. – 224 с. (Серія «Бібліотека словесника»)

  33. Ніколенко О.М. Поезія французького символізму (Ш. Бодлер, П. Верлен, А. Рембо): Посібник для вчителя / О.М. Ніколенко. – Харків: Веста: Видавництво «Ранок», 2003. – 144 с. (Серія «Бібліотека словесника»)

  34. Ніколенко О.М. Романтизм у поезії (Г. Гейне, Дж. Г. Байрон, А. Міцкевич, Г. Лонгфелло): Посібник для вчителя / О.М. Ніколенко. – Харків: Веста: Видавництво «Ранок», 2003. – 176 с. (Серія «Бібліотека словесника»)

  35. Ніколенко О. М., Куцевол О.М. Сучасний урок зарубіжної літератури: Посібник. 5-11 класи / О. М. Ніколенко, О. М. Куцевол – К.: ВЦ «Академія», 2003. – 288 с.

  36. Ніколенко О.М., В.І. Мацапура. Літературні епохи, напрями, течії / О.М. Ніколенко, В.І. Мацапура. – К.: Педагогічна преса, 2004. – 128 с.

  37. Ніколенко О.М., О.В. Орлова, Т.М. Конєва. Зарубіжна література: Тести: Посібник / О.М. Ніколенко та ін. – К.: ВЦ «Академія», 2007. – 352 с.

  38. Ніколенко О.М., І.О. Філіна. Філософія життя у китайській та японській літературах (Лі Бо, Ду Фу, Мацуо Басьо та ін.): Посібник для вчителя. – Харків: Веста: Видавництво «Ранок», 2003. – 192 с. (Серія «Бібліотека вчителя зарубіжної літератури»)

  39. Нямцу А. Е. Идеи и образы Нового Завета в мировой литературе. Часть 1 / А.Е. Нямцу. – Черновцы: Рута, 1997. – 328 с.

  40. Нямцу А.Є. Міф. Легенда. Література / А.Є. Нямцу. – Чернівці: Рута, 2007. – 520 с.

  41. Нямцу А.Е. Основы теории традиционных сюжетов / А.Е. Нямцу. – Черновцы: Рута, 2003. – 80 с.

  42. Оліфіренко С. М. Мандрівка Інтернет-сторінками зарубіжної літератури: Посібник для вчителів і учнів 8-11 класів / С. М. Оліфіренко – Київ: Грамота, 2007. – 344 с.

  43. Пасічник Є. Методика викладання української літератури в середніх навчальних закладах / Є. Пасічник. – К.: Ленвіт, 2000. – 384 с.

  44. Пометун О. І. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: науково-методичний посібник; [за ред. О. І. Пометун] – К.: АСК, 2004 – 192 с.

  45. Професія – вчитель літератури: Словник-довідник [упор. Т. Чередник]. – Тернопіль: Мандрівець, 2009. – 140 с.

  46. Ситченко А. Л. Методика викладання літератури: Термінологічний словник [за ред. А. Л. Ситченко] / А. Л. Ситченко,  В. І. Шуляр , В. В. Гладишев. – К.: Видавничий дім «Ін Юре», 2008. – 132 с.

  47. Ситченко А. Навчально-технологічна концепція літературного аналізу / А. Ситченко. – К.: Ленвіт, 2004.

  48. Словник художніх засобів і тропів / автор-укладач В.Ф. Святовець. – К.: ВЦ «Академія», 2011. – 176 с. (Серія «Nota bene»)

  49. Сучасна літературна компаративістика: стратегії і методи. Антологія [за заг. ред. Д.С. Наливайка]. – К. : Видавничий дім «КМ Академія», 2009. – 487 с.

  50. Таранік-Ткачук К.В. Від Вітмена до Маркеса: Матеріали до уроків зарубіжної літератури / К.В. Таранік-Ткачук. – Тернопіль: Мандрівець, 2005. – 196 с. ; Біла церква: Дельфін, 2011. – 220 с.

  51. Таранік-Ткачук К.В. Стилістичний аналіз художнього твору на уроках зарубіжної літератури / К.В. таранік-Ткачук. – К.: Грамота, 2008. – 128 с.

  52. Чижевський Д.І. Історія російської літератури XIX століття. Романтизм / Д.І. Чижевський. – К.: ВЦ «Академія», 2009. – 216 с. (Серія «Альма-матер»)

  53. Чижевський Д.І. Історія української літератури / Д.І. Чижевський. – К.: ВЦ «Академія», 2003. – 568 с. (Серія «Альма-матер»)

  54. Чижевський Д.І. Порівняльна історія слов’янських літератур / Д.І. Чижевський. – К.: ВЦ «Академія», 2005. – 288 с. (Серія «Альма-матер»)

  55. Шалагінов Б.Б. Зарубіжна література від античності до початку XIX сторіччя: Історико-естетичний нарис / Б.Б. Шалагінов. – К.: Видавничий дім «КМ Академія», 1994. – 360 с.

  56. Шалагінов Б.Б. Шлях Гете. Життя, філософія, творчість: Посібник для вчителя / Б. Б. Шалагінов. – Харків: Веста: Видавництво «Ранок», 2003. – 288 с. (Серія «Бібліотека вчителя зарубіжної літератури»)

  57. Штейнбук Ф. М. Методика викладання зарубіжної літератури в школі: Навчальний посібник / Ф. М.Штейнбук. – К.: Кондор, 2007. – 313 с.


Періодичні фахові видання

  1. Всесвітня література в середніх навчальних закладах України: науково-методичний журнал Міністерства освіти і науки України. – К.: Педагогічна преса; Всесвітня література в сучасній школі: науково-методичний журнал Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (з 2012 р.). – К.: Педагогічна преса: http: //pedpresa.com.ua/magazines/view/4/

  2. Зарубіжна література в школах України: науково-методичний журнал. – К.: Антросвіт: http: //www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/zlvsh/index

  3. Вікно в світ. Зарубіжна література: наукові дослідження, історія, методика викладання: науково-методичний журнал. – К.: Незалежний центр наукових досліджень зарубіжної літератури.

  4. Всесвітня література та культура: науково-методичний журнал. – К.: Антросвіт.

  5. Зарубіжна література: науково-методична газета. – К.: Шкільний світ: http: /literatura@1veresnya.com.ua

  6. Зарубіжна література в школі: науково-методичний журнал. – Харків: Основа.

Сайти бібліотек

  1. Бібліотека світової літератури – оригінали та переклади (Library of the world literature – original texts and translations): http://ae-lib.narod.ru.

  2. Державна бібліотека України для юнацтва: http://www.4uth.gov.ua/

  3. Національна бібліотека України для дітей: www.chl.kiev.ua/.

  4. Національна парламентська бібліотека України: http://www.nplu.org/ 

  5. Львівська обласна бібліотека для дітей : http://kazkar.at.ua/lodb.org.ua/

  6. Електронна бібліотека української літератури (зарубіжна література): http://ukrlib.com.

  7. Бібліотека українського центру: http://ukrcenter.com.

  8. Дитячий сайт «Казкар»: http://kazkar.at.ua/


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка