Методичні рекомендації щодо вивчення української літератури в 2012/2013 Н. Р. І. Програми у 5-9 класах



Скачати 310.7 Kb.
Дата конвертації21.03.2016
Розмір310.7 Kb.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ЩОДО ВИВЧЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ В 2012/2013 Н.Р.
І. ПРОГРАМИ

У 5-9 класах здійснюватиметься за програмою, затвердженою Міністерством освіти і науки України:

  • Українська література. 5-12 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів / Автори Р.В.Мовчан, Н.В.Левчик, О.А.Камінчук, М.П.Бондар, О.Б.Поліщук, М.М.Сулима, Л.П.Шабельникова, В.М.Садівська. Керівник проекту М.Г.Жулинський. За загальною редакцією Р.В.Мовчан. – К. – Ірпінь: Перун, 2005. – 201 с.

З метою поліпшення якості шкільної літературної освіти, урахування громадської думки щодо виховної та естетичної вартості окремих програмових художніх творів та розвантаження змісту навчальної програми, відповідно до рішення колегії Міністерства освіти і науки від 11 лютого 2010 року, протокол № 1/4–2, затверджено зміни до навчальної програми з української літератури (5-9 класи), а саме:

5 клас: легенда «Лісова панна» – вилучено з програми; казка В. Короліва-Старого «Потерчата» – винесено на позакласне читання;

6 клас:

- усунуто дублювання вивчення кіноповісті О. Довженка «Зачарована Десна» (у 6 класі вивчаються фрагменти твору);

- твір С. Руданського «Козак і король» – вилучено з програми (замінено на гуморески «Добре торгувались» і «Гуменний»);

- оповідання С. Васильченка «Басурмен» – вилучено з програми (замінено на твір «У темряві»);

- зменшено на початку навчального року вивчення поезій напам’ять (замість 5 пісень вивчатиметься 2 на вибір);

7 клас:

- твір Б.Лепкого «Цвіт щастя» – винесено на позакласне читання;

- вірш А.Малишка «Приходять предки…» – вилучено з програми (замінено на поезію «В завійну ніч з незвіданих доріг…»);

8 клас:

- твір І.Франка «Іван Вишенський» – текстуальне вивчення замінено на оглядове (1 година);

- поезії В.Самійленка «Ельдорадо» і «Патріоти» вилучено з програми, замінено на твори «На печі», «Не вмре поезія…»;

- вивчення творчості Є.Дударя (за програмою: «Слон і мухи», «Лісова казка», «Червона Шапочка») вилучено з програми – натомість вивчаються оповідання О.Чорногуза «Як вибирати ім’я», «Як поводитись у кіно» зі збірки оповідань «Веселі поради»;



9 клас:

- притча І.Липи «Мати» – вилучено з програми;

- усунуто дублювання вивчення вірша Т.Шевченка «Садок вишневий коло хати…» (у 5 класі твір вивчається, у програмі для 9 класу – знято);

- зменшено на початку навчального року вивчення поезій напам’ять (замість 4 пісень вивчатиметься 2 на вибір).


V. ОЦІНЮВАННЯ

НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ
З метою рівномірного розподілу навантаження учнів протягом навчального року, подаємо рекомендовану кількість видів контролю у процесі вивчення української літератури у кожному класі (чи не краще так: з української літератури (за класами). Поданий у таблиці розподіл годин є мінімальним і обов’язковим для проведення в кожному семестрі. Учитель на власний розсуд може збільшити кількість видів контрою відповідно до рівня підготовки учнів, особливостей класу тощо.

Обов’язкова кількість видів контролю

5–9 класи


Класи

5

6

7

8

9

Семестри

І

ІІ

І

ІІ

І

ІІ

І

ІІ

І

ІІ

Контрольні роботи у формі:

  • контрольного класного твору;

  • виконання інших завдань (тестів, відповідей на запитання тощо)

2

2


3
1

2


3
1

2


3
1

2


3
1

2


3
1

2


3
1

2


3
1

2


4
2

2


4
2

2


Уроки розвитку мовлення* (РМ)

2

(у+п)


2

(у+п)


2

(у+п)


2

(у+п)


2

(у+п)


2

(у+п)


2

(у+п)


2

(у+п)


2

(у+п)


2

(у+п)


Уроки позакласного читання (ПЧ)

2

2

2

2

2

2

2

2

1

1

Перевірка зошитів

4

5

4

5

4

5

4

5

4

5



Звертаємо увагу на те, що домашній контрольний твір не є обов’язковою формою контролю з української літератури. Ураховуючи розвиток інформаційних технологій і рівень володіння ними сучасними учнями, написання домашнього контрольного твору, який потім має перевірити учитель, перетворюється на формальність і не дозволяє об’єктивно визначити знання учнів з певної теми.

Якщо такий вид контролю навчальних досягнень учнів, як домашній контрольний твір, залишений учителем, необхідно обрати таку форму творчої роботи (наприклад, створення фанфіків тощо), щоб учні самостійно виконували творче домашнє завдання.



Можливі види контрольних робіт:

  • тест;

  • відповіді на запитання;

  • контрольний літературний диктант;

  • анкета головного героя;

  • комбінована контрольна робота тощо;

  • письмові контрольні твори.



Можливі види контрольних робіт із розвитку мовлення:

  • складання оповідання (казки) за прислів’ям;

  • добір прислів’їв, крилатих виразів, фразеологічних зворотів, що виражають головну ідею твору;

  • введення власних описів в інтер’єр, портрет, пейзаж у вже існуючому творі;

  • усний переказ оповідання, епізоду твору;

  • твір-характеристика персонажа;

  • написання асоціативного етюду, викликаного певним художнім образом;

  • написання вітального слова на честь літературного героя, автора тощо;

  • твір-опис за картиною;

  • складання тез літературно-критичної статті (параграфа підручника);

  • підготовка проекту (з можливим використанням мультимедійних технологій) – індивідуального чи колективного – з метою представлення життєвого і творчого шляху, естетичних уподобань письменника тощо;

  • складання анкети головного героя, цитатних характеристик, конспекту, рецензії, анотації;

  • написання реферату;

  • ідейно-художній аналіз поетичного чи прозового твору;

  • написання листа авторові улюбленої книжки;

  • інсценізація твору (конкурс на кращу інсценізацію уривка твору) тощо.

Перелік головних вимог щодо основних видів оцінювання, виконання письмових робіт і перевірки зошитів з української літератури, особливостей проведення уроків виразного читання, кількість, призначення та особливості оформлення зошитів з предмета, їх перевірки й критерії оцінювання містяться у відповідному методичному листі Міністерства від 21.08.2010 № 1/9-580. Там же подано зразок заповнення сторінки журналу з української літератури.



Звертаємо увагу, що додатковий запис щодо теми над датами в журналі не робиться.
Вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів з української літератури


Рівні

Бали

Оцінювання навчальних досягнень учнів

Початковий

1

Учні відтворюють матеріал на елементарному рівні, називаючи окремий літературний факт або явище.

2

Учні розуміють навчальний матеріал на елементарному рівні його засвоєння, відтворюють якийсь фрагмент окремим реченням.

3

Учні сприймають навчальний матеріал, дають відповідь у формі зв’язного висловлювання (з допомогою вчителя).

Середній

4

Учні володіють літературним матеріалом на початковому рівні його засвоєння, відтворюють незначну його частину, дають визначення літературного явища без посилання на текст.

5

Учні володіють матеріалом та окремими навичками аналізу літературного твору, з допомогою вчителя відтворюють матеріал і наводить приклади з тексту.

6

Учні володіють матеріалом, відтворюють значну його частину, з допомогою вчителя знаходять потрібні приклади у тексті літературного твору.

Достатній

7

Учні володіють матеріалом і навичками аналізу лiтературного твору за поданим учителем зразком, наводять окремі власні приклади на підтвердження певних суджень.

8

Учні володіють матеріалом, навичками текстуального аналізу на рівні цілісно-комплексного уявлення про певне літературне явище, під керівництвом учителя виправляють допущені помилки й добирають аргументи на підтвердження висловленого судження або висновку.

9

Учні володіють матеріалом та навичками цілісно-комплексного аналізу художнього твору, систематизують та узагальнюють набуті знання, самостійно виправляють допущені помилки, добирають переконливі аргументи на підтвердження власного судження.

Високий

10

Учні володіють матеріалом та навичками цілісно-комплексного аналізу літературного твору, виявляють початкові творчі здібності, самостійно оцінюють окремі нові літературні явища, знаходять і виправляють допущені помилки, працюють з різними джерелами інформації, систематизують та творчо використовують дібраний матеріал.

11

Учні на високому рівні володіють матеріалом, вміннями і навичками аналізу художнього твору, висловлюють свої думки, самостійно оцінюють різноманітні явища культурного життя, виявляючи власну позицію щодо них.

12

Учні вільно володіють матеріалом та навичками текстуального аналізу літературного твору, виявляють особливі творчі здібності та здатність до оригінальних рішень різноманітних навчальних завдань, до використання набутих знань та вмінь у нестандартних ситуаціях, схильність до літературної творчості.

Вимоги до оцінювання контрольних творів

Рівні

Бали

Вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів

Грамотність

К-сть помилок



орф. і пунк.

лекс, грам стиліст

Початковий



1

Побудованому учнем (ученицею) тексту бракує зв’язності й цілісності, урізноманітнення потребує лексичне та граматичне оформлення роботи

15-16

і біл.


9-10

2

Побудоване учнем (ученицею) висловлювання характеризується фрагментарністю, думки викладаються на елементарному рівні; потребує збагачення й урізноманітнення лексика і граматична будова мовлення

13-14

3

Учневі (учениці) слід працювати над виробленням умінь послідовніше й чіткіше викладати власні думки, дотримуватися змістової та стилістичної єдності висловлювання, потребує збагачення та урізноманітнення лексика й граматична будова висловлювання

11-12

Середній


4

Висловлювання учня (учениці) за обсягом складає дещо більше половини від норми і характеризується певною завершеністю, зв’язністю; розкриття теми має бути повнішим, ґрунтовнішим і послідовнішим; чіткіше мають розрізнюватися основна та другорядна інформація; потребує урізноманітнення добір слів, більше має використовуватися авторська лексика

9-10

7-8

5

За обсягом робота учня (учениці) наближається до норми, загалом є завершеною, тему значною мірою розкрито, проте вона потребує глибшого висвітлення, має бути увиразнена основна думка, посилена єдність стилю, мовне оформлення різноманітнішим

7-8

6

За обсягом висловлювання учня (учениці) сягає норми, його тема розкривається, виклад загалом зв’язний, але учневі ще слід працювати над умінням самостійно формулювати судження, належно їх аргументувати, точніше добирати слова й синтаксичні конструкції

5-6

Достатній

7

Учень (учениця) самостійно створює достатньо повний, зв’язний, з елементами самостійних суджень текст, вдало добирає лексичні засоби, але ще має вдосконалювати вміння чітко висвітлювати тему, послідовно її викладати, належно аргументувати основну думку

4

5-6

8

Учень (учениця) самостійно будує достатньо повне, осмислене висловлювання, загалом ґрунтовно висвітлює тему, добирає переконливі аргументи на їх користь, проте ще має працювати над урізноманітненням словника, граматичного та стилістичного оформлення роботи

3

9

Учень (учениця) самостійно будує послідовний, повний, логічно викладений текст; загалом розкриває тему, висловлює основну думку; вдало добирає лексичні засоби, проте ще має працювати над умінням виразно висловлювати власну позицію і належно її аргументувати

1+1

(негруба)


Високий





10

Учень (учениця) самостійно будує послідовний, повний текст, ураховує комунікативне завдання, висловлює власну думку, певним чином аргументує різні погляди на проблему, робота відзначається багатством словника, граматичною правильністю, дотриманням стильової єдності й виразності тексту

1

3


11

Учень (учениця) самостійно будує послідовний, повний текст, ураховує комунікативне завдання; аргументовано, чітко висловлює власну думку, зіставляє її з думками інших, уміє пов’язати обговорюваний предмет із власним життєвим досвідом, добирає переконливі докази для обґрунтування тієї чи іншої позиції з огляду на необхідність розв’язувати певні життєві проблеми; робота відзначається багатством словника, точністю слововживання, стилістичною єдністю, граматичною різноманітністю

1 (негруба)

2


12

Учень (учениця) самостійно створює яскраве, оригінальне за думкою та оформленням висловлювання відповідно до мовленнєвої ситуації; повно, вичерпно висвітлює тему; аналізує різні погляди на той самий предмет, добирає переконливі аргументи на користь тієї чи іншої позиції, використовує набуту з різних джерел інформацію для розв’язання певних життєвих проблем; робота відзначається багатством слововживання, граматичною правильністю та різноманітністю, стилістичною довершеністю


1


Відповідно до наказу Міністерства від 01.09.2009 № 806 «Про використання навчально-методичної літератури у загальноосвітніх навчальних закладах» загальноосвітні навчальні заклади мають право використовувати в організації навчально-виховного процесу лише навчальні програми, підручники та навчально-методичні посібники, що мають відповідний гриф Міністерства, схвалення відповідною комісією Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства.

Щодо використання посібників, що містять календарно-тематичний план і конспекти (плани-конспекти) уроків нагадуємо, що вчитель-словесник може використовувати книжку для вчителя й не готувати окремий конспект для кожного уроку, якщо

• посібник має гриф «Схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах»;

• від дати надання грифу посібникові минуло не більше п’яти років.

Зауважимо, що вчитель, який має кваліфікаційну категорію «спеціаліст», має самостійно складати конспект (план-конспект) уроку із використанням матеріалів методичних посібників з метою вироблення й відпрацювання навичок моделювання уроків різного типу.

Навчально-методична література, яка має гриф Міністерства і схвалена для використання у загальноосвітніх навчальних закладах: навчально-методичні комплекти до підручників, у тому числі книжки для вчителя із календарно-тематичним плануванням уроків, щорічно зазначаються в Переліку програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством для використання в загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням українською мовою для основної і старшої школи й друкуються на початку навчального року в «Інформаційному збірнику» Міністерства.

VІІ. ТВОРЧА ЛАБОРАТОРЯ ВЧИТЕЛЯ
Звертаємо особливу увагу, що відповідно до наказу Міністерства освіти і науки від 01.09.2009 р. № 806 «Про використання навчально-методичної літератури у загальноосвітніх навчальних закладах» загальноосвітні навчальні заклади мають право використовувати в організації навчально-виховного процесу лише навчальні програми, підручники та навчально-методичні посібники, що мають відповідний гриф Міністерства освіти і науки України, схвалення відповідною комісією Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки.

Щодо використання посібників, що містять календарно-тематичний план і конспекти (плани-конспекти) уроків нагадуємо, що вчитель-словесник може використовувати книжку для вчителя й не готувати окремий конспект для кожного уроку, якщо



  • посібник має гриф «Схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах»;

  • від дати надання грифу посібникові минуло не більше п’яти років.

Зауважимо, що вчитель, який має кваліфікаційну категорію «спеціаліст», повинен самостійно складати конспект (план-конспект) уроку із використанням матеріалів методичних посібників з метою вироблення й відпрацювання навичок моделювання уроків різного типу.

Навчально-методична література, яка має гриф Міністерства освіти і науки України і схвалена для використання у загальноосвітніх навчальних закладах: навчально-методичні комплекти до підручників, у тому числі книжки для вчителя із календарно-тематичним плануванням уроків, щорічно зазначаються в «Переліку програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання в загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням українською мовою» для основної і старшої школи й друкуються на початку навчального року в «Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України».


VІІІ. ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ
Одним із важливих шляхів оновлення методичної системи вивчення української літератури та урізноманітнення форм навчання є використання сучасних інформаційних технологій.

Серед програмно-педагогічних засобів навчання з української літератури, що мають схвалення Міністерства, є: Авраменко О.М., Дмитренко Г.К. Українська література. Дидактичні мультимедійні матеріали. 8 клас. – К.: Грамота, 2008; навчальні комплекти, підготовлені видавничими структурами Всеукраїнського товариства “Просвіта”: компакт-диски та аудіокасети “Етнічна музика України” (14 частин), “Перлини української культури” (5 частин) тощо.



  • У процесі вивчення української літератури варто використовувати й сучасні можливості Інтернету, наприклад, такі сайти:

    • www.mon.gov.ua - Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

    • http://www.oblosvita.com/ - Головне управління освіти і науки Чернівецької облдержадміністрації

    • http://cvoippo.edu.ua - Інститут післядипломно педагогічної освіти Чернівецької області

    • www.testportal.com.ua - Український центр оцінювання якості освіти

    • www.ped-pressa.kiev.ua - сайт журналу «Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах»

    • www.osnova.com.ua - сайт журналу «Вивчаємо українську мову та літературу»

  • pysar.tripod.com – класична українська література;

  • www.poetryclub.com.ua – сучасна поезія світу, критичні матеріали про літераторів;

  • poetry.uazone.net – українська поезія та фольклор, тексти сучасних пісень, переклади світової поетичної класики;

  • books.ms.km.ua – твори репресованих українських письменників;

  • www.lib.proza.com.ua – твори сучасних українських і зарубіжних авторів;

  • litopys.narod.net – бібліотека давньоукраїнського письменства, оригінали творів, переклади, коментарі, історичні відомості;

  • www.nbuv.gov.ua/tb/ukr.html – зібрання творів українського письменства від найдавніших часів до початку ХХ століття та ін.

Літературно-критичний матеріал та тексти художніх творів можна знайти на сайтах популярних фахових часописів, наприклад:



  • www.book-courier.com.ua – “Книжковий кур’єр”;

  • www.elitprofi.com.ua/gazeta – “Книжник-ревю”;

  • www.krytyka.kiev.ua – “Критика” та ін.



ІХ. ВИМОГИ

ДО ВИКОНАННЯ ПИСЬМОВИХ РОБІТ УЧНІВ І ПЕРЕВІРКИ ЗОШИТІВ

(лист МОНУ від
Перелік головних вимог щодо виконання письмових робіт і перевірки зошитів з української літератури, особливостей проведення уроків виразного читання, кількість, призначення та особливості оформлення зошитів з предмета, їх перевірки й критерії оцінювання містяться у відповідному методичному листі Міністерства від 21.08.2010 № 1/9-580.

Там же подано зразок заповнення сторінки журналу з української літератури.
1. Види робіт з української літератури

1.1.Основними видами класних і домашніх письмових робіт з української літератури є:

- відповідь на поставлене в підручнику або вчителем запитання;

- написання навчальних класних і домашніх творів;

- виконання самостійних творчих робіт (написання віршів, оповідань, есе; створення проектів, підготовка доповідей, рефератів тощо);

- тестування;

- складання планів (простих і складних);

- складання таблиць, схем римування, написання конспектів (у старших класах), робота з цитатним матеріалом, з літературними джерелами, додатковою науковою, критичною та словниково-довідковою літературою та інші види робіт, передбачені чинними програмами для базової та профільної школи тощо.

1.2.Основними видами класних і домашніх усних робіт з української літератури є: - виразне читання художніх текстів;

- відповідь на поставлене в підручнику або вчителем запитання;

- складання усних навчальних класних і домашніх творів різних жанрів і обсягу;

- читання напам'ять;

- переказ (докладний і стислий) тощо.

2. Види та кількість контрольних робіт

2.1. Кількість та зміст контрольних робіт з української літератури визначається вчителем відповідно до програм з української літератури та календарно-тематичних планів, але не може бути менше у 5-9 кл. п’яти (у 5 класі) – шести на рік; у 10-11 кл. – не менше шести (рівень стандарту, академічний рівень) або восьми на рік (профільний рівень).

2.2. Основними видами контрольних робіт з української літератури є:

- тест;


- розгорнуті відповіді на запитання;

- твір.
3. Аналіз контрольних творів

Аналіз контрольних творів виконують у робочому зошиті.

4. Кількість і призначення учнівських зошитів

4.1. Кількість робочих зошитів з української літератури – по одному в кожному класі (у них учні виконують роботи, зазначені в пункті 1.1.).

4.2. Для контрольних робіт з української літератури в усіх класах використовують по одному зошиту (у них учні виконують роботи, зазначені в пунті 2.2.).

4.3. Зошити для контрольних робіт мають зберігатися в школі протягом усього навчального року.



5. Порядок перевірки письмових робіт

5.1. Зошити для навчальних класних і домашніх робіт з української літератури перевіряють раз на місяць у кожному класі. Оплата за перевірку зошитів для навчальних класних і домашніх робіт з української літератури має здійснюватися відповідно до п. 37 «Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти», що затверджена наказом Міністерства освіти України від 15.04.1993 р. № 102, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 27.05.1993 р. за № 56.

5.2. Оцінку за ведення зошита з української літератури виставляють у кожному класі окремою колонкою в журналі раз на місяць і враховують як поточну до найближчої тематичної.

5.3. Виставляючи оцінку за ведення зошита з літератури, слід враховувати такі критерії:

- наявність різних видів робіт;

- грамотність (якість виконання робіт);

- охайність;

- уміння правильно оформляти роботи (дотримання вимог орфографічного режиму).

Виставляючи оцінку за ведення зошита з літератури, учитель обов’язково перевіряє кілька робіт з метою виставлення аргументованої, об’єктивної оцінки, але кількість цих робіт визначає на власний розсуд (але не менше двох на місяць).

6. Орфографічний режим

6.1. Записи в зошиті виконують кульковою ручкою з синім чорнилом чи його відтінками (для оформлення таблиць, схем тощо використовують простий олівець).

6.2. Між класною й домашньою роботою пропускають два рядки (між видами робіт, що входять до складу класної чи домашньої роботи, рядків не пропускають).

6.3. Дату класної, домашньої чи контрольної роботи з літератури у 5-9 записують так: у першому рядку дату записують словами, а в другому – вид роботи (класна, домашня чи контрольна), наприклад:



Перше жовтня

Класна робота

у 10-11 класах у робочих зошитах з української літератури – інше оформлення: на березі зазначають дату цифрами.

У зошитах для контрольних робіт в усіх класах записується дата й тема, у межах якої виконується контрольна робота:

Перше жовтня

Усна народна творчість

6.4. Після заголовків, назв видів робіт, підпису зошита крапку не ставлять.

6.5.Зразок підпису зошита:

Зошит

для робіт з української літератури

учня 8-А класу

ЗОШ № 24 м. Чернівці

Кучеренка Захара
Зошит

для контрольних робіт

з української літератури

учениці 10-А класу

ЗОШ № 24 м. Чернівці

Косенко Ганни
7. Правила перевірки контрольних письмових творів з української літератури

7.1. Усі виправлення, помітки й записи в учнівських роботах слід виконувати ручкою з червоним чорнилом.

7.2. Виявлені помилки позначають так:

- у 5-11 кл. – орфографічні, пунктуаційні та граматичні помилки на вивчені вже правила підкреслюють горизонтальною рискою або виправляють, а на березі в цьому ж рядку вказують тип помилки ( | - орфографічна, v - пунктуаційна, г – граматична); помилки на ще не вивчені правила виправляють, перекреслюючи їх скісною рискою (/) й надписуючи потрібну літеру чи розділовий знак, але не враховують при остаточному визначенні оцінки;

- у 10-11 кл., особливо в класах філологічного напряму, зазначати лексичні (неточність у слововживанні, тавтологія, русизми (тощо), стилістичні (стильова невідповідність дібраних мовних засобів, одноманітність їх тощо) та змістові помилки ( логічні – втрата послідовності викладу, неправильний поділ тексту на абзаци, фактичні – неправильно вказано дату, власну назву тощо) підкреслюють горизонтальною хвилястою рискою й на березі в цьому ж рядку вказують тип помилки (л – лексична, с – стилістична, з – змістова помилки).

За наявності у творі більше п’яти поправок оцінка знижується на бал.

Відповідно до «Інструкції з ведення класного журналу учнів 5–11 (12) класів загальноосвітніх навчальних закладів» (Інформаційний збірник МОНУ. – № 16–17. – 2008. – С. 40-46) поточна оцінка виставляється до класного журналу в колонку з надписом, що засвідчує дату проведення заняття, коли здійснювалося оцінювання учнів.

Оцінка за контрольний твір є середнім арифметичним за зміст і грамотність, яку виставляють в колонці з датою написання роботи, надпис в журнальній колонці «Твір» не робиться.

Без дати виставляють оцінку за читання напам'ять поетичних або прозових творів (надпис в журнальній колонці – «Напам'ять»), з метою накопичення оцінки за читання учнями напам’ять до виставлення найближчої тематичної.

Надпис «Зошит», як і записи інших форм контролю, роблять у формі називного відмінка (а не «за зошит»; І семестр (а не «за І семестр») і т.д.

Відповідно до наказу МОН України від 05.05. 2008 р. № 371 “Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти” (Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України № 13-15. – 2008) тематичну оцінку виставляють на підставі поточних оцінок з урахуванням контрольних робіт, не відводячи на це окремого уроку.

Тематичне оцінювання визначає рівень навчальних досягнень з певної літературної теми (частини теми, сукупності тем). Тематичний бал виставляють за результатами поточного оцінювання, враховуючи всі види навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми. Тематичний бал не підлягає коригуванню (повторне тематичне оцінювання не проводиться і оцінка за повторне тематичне оцінювання не виставляється).

Якщо учень (учениця) був(ла) відсутній(я) на уроках протягом вивчення теми, не виконував(ла) вимоги навчальної програми, у колонку з надписом «Тематична» виставляється н\а (не атестований(а)).

Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок і має бути наближеним до середнього арифметичного від суми балів тематичного оцінювання літературних знань.

Отже, за І семестр, наприклад, у 9 класі з кількістю 2 годин на тиждень, семестровий бал виводять на основі трьох тематичних. При цьому слід враховувати динаміку особистих навчальних досягнень учнів з предмета, важливість теми (тривалість її вивчення, складність змісту, ступінь узагальнення матеріалу тощо), але завжди на користь учня.

Наприклад, за відсутності однієї тематичної оцінки (учень був не атестований (н\а) з поважної причини) семестровий бал має виставлятися на підставі наявних тематичних оцінок на користь дитини, з урахуванням самостійного засвоєння нею матеріалу попередньої теми, за яку виставлено «н/а».

Якщо учень з поважної причини був відсутній на шкільних заняттях більше половини навчального часу в семестрі і має лише 1 тематичну оцінку або не має тематичних оцінок взагалі, такий учень не може бути атестований за семестр. Напроти прізвища такого учня в колонці І семестр має стояти запис – не атестований(а) – (н\а). Семестрова оцінка може підлягати коригуванню.

Підвищення семестрової оцінки учнями:

- 9-х класів – не дає їм права на отримання свідоцтва з відзнакою;

-10-11-х класів – не дає їм права бути претендентами на нагородження золотою. За особливі успіхи у навчанні” та срібною „За успіхи у навчанні” медалями.



VІ. ВИМОГИ

ДО ВИКОНАННЯ ПИСЬМОВИХ РОБІТ УЧНІВ І ПЕРЕВІРКИ ЗОШИТІВ

(відповідно до листа МОНУ від 28.04.2006 №1/9-301)

1. Аналіз контрольних робіт.

Аналіз контрольних письмових творів і переказів, контрольних диктантів виконується у робочому зошиті. На нього не слід відводити цілий урок.



2. Кількість і призначення учнівських зошитів.

2.1. Кількість робочих зошитів з української мови визначається за класами:



  • 5-9-ті класи – по два зошити;

  • 10-11-ті класи – по одному.

2.2. У робочих зошитах виконуються класні й домашні вправи (домашні не більше двох), словникові диктанти (5 кл. – 12 слів, 6-7-х кл. – 24, 8-9-х – 36, 10-11-х - 48)., навчальні диктанти, твори, перекази, самостійні роботи, тестові завдання різних форм, складання різноманітних схем, таблиць та інші види робіт передбачені чинними програмами.

2.3. Для контрольних робіт з української мови в усіх класах використовують по одному зошиту, у якому виконуються контрольний диктант, переказ і твір, контроль мовної теми, контроль аудіювання і читання мовчки.

2.4. Зошити для контрольних робіт мають зберігатися в школі протягом навчального року.

3. Порядок перевірки письмових робіт.

3.1. Робочі зошити перевіряються:



  • у 5-6-х кл. – двічі на тиждень;

  • у 7-9-х класах – 2-3 рази на місяць;

  • у 10-11-х класах – двічі на місяць.

3.2. Оцінку за ведення зошитів з української мови виставляють щомісяця окремою колонкою в журналі (від 1 до 12 балів).

3.3. Виставляючи оцінку за ведення зошита слід ураховувати наявність різних видів робіт, грамотність і якість їх виконання, охайність, дотримання орфографічного режиму.



4. Орфографічний режим.

4.1. Записи в зошиті виконуються кульковою ручкою з синім чорнилом чи його відтінками (для підкреслення, позначення, оформлення таблиць, схем тощо використовувати простий олівець).

4.2. Між класною й домашньою роботою пропускати два рядки (між видами робіт рядків не пропускати).

4.3. Дату класної, домашньої записувати так:



Двадцять дев’яте вересня

Класна робота

У 10-11-х класах можна й по-іншому: 29.09.10 Класна робота

Дату записуємо на березі цього ж рядка, що й наступний запис.

4.4 У зошитах для контрольних робіт записуємо дату і вид роботи:



Двадцять дев’яте вересня

Диктант ( переказ, твір)

Двадцять дев’яте вересня

Читання мовчки

Буковина

4.5. Після заголовків, назв робіт, підпису зошита крапку не ставимо.

4.6. Зразок підпису зошита:



Зошит

для робіт з української мови

учениці 7-А класу

ЗОШ № 2 м. Чернівці

Усик Наталії

4.7. Неправильний запис охайно перекреслюється (не береться в дужки і не виправляється коректором).



5. Технічні правила перевірки учнівських письмових робіт.

5.1. Виправлення в учнівському зошиті виконувати лише червоним чорнилом.

5.2. Виявлені помилки підкреслюються горизонтальною лінією, а на березі того ж рядка позначається її тип. Якщо помилка допущена на ще не вивчені правила, то її виправляють, перекреслюючи скісною лінією, й надписують потрібну літеру або розділовий знак, вказують на березі її тип, але не враховують при визначенні оцінки.

VIІІ. Інформаційні технології навчання
Докорінний перегляд існуючих засобів навчання спричинила поява інформаційних технологій на електронних носіях, які підтримують мету інформатизації освіти: забезпечення доступності знань, розвиток інтелектуальних і творчих здібностей учнів на основі індивідуалізації навчання, інтенсифікації навчального процесу тощо. Усе це переконує в необхідності розроблення ефективних методів і засобів комп’ютерного навчання української мови, яке сприятиме піднесенню рівня зацікавленості учнів у процесі навчання, розвиватиме їхній інтерес до предмета, привчатиме ефективно використовувати нові технології у процесі навчання.

Використання комп’ютерних технологій є істотним резервом підвищення грамотності учнів, зокрема систематичне написання комп’ютерних диктантів, де є така можливість, за допомогою яких індивідуалізується процес удосконалення правописних умінь і навичок і зростає його ефективність. Можна порадити електронні посібники, схвалені Міністерством до використання в навчальному процесі:



Педагогічний програмний засіб „Українська мова, 8 клас” ( автори – Г. Шелехова, В. Новосьолова, Я. Остаф), розробник ЗАТ „Мальва”, 2008;

Українська мова. Збірник текстів для диктантів. 9 клас. Державна підсумкова атестація (аудіодиск). – К., 2010.

Використання електронного посібника на уроках української мови передбачає пошук шляхів уникнення одноманітності в роботі вчителя на уроці, наочне представлення мовних об’єктів і процесів, включення відеосюжетів, можливість виявлення рівня навчальних досягнень учнів, забезпечення диференціації, індивідуалізації навчання, мовленнєвого розвитку школярів, широке наведення зразків мовленнєвого етикету, формування мотивованого ставлення до вивчення мови, оперативний самоконтроль учнів у процесі виконання вправ і тестів тощо. Також електронний посібник має широкі можливості щодо роботи з додатковою інформацією (словниками, енциклопедіями, довідниками, бібліографією та ін.), проведення мовних ігор, тестів для самоконтролю й відпрацювання з метою закріплення мовних і мовленнєвих умінь і навичок школярів.



Для отримання ширшої інформації радимо звернутися до Інтернет-сайтів мовної тематики:

  • vesna.sammit.kiev.ua;

  • ingresua.tripod.com/domivka.htm.

Кількість фронтальних та індивідуальних видів контрольних робіт з української мови в загальноосвітніх навчальних закладах з українською мовою навчання скориговано у програмі з української мови для 5-12 класів (лист МОН від 18.05.2009 № 1/9-342).
Фронтальні види контрольних робіт:

Форми контролю

5

6

7

8

9

10

11




І

ІІ

І

ІІ

І

ІІ

І

ІІ

І

ІІ

І

ІІ

І

ІІ

Перевірка мовної теми*

4

4

3

3

3

3

2

2

2

2

2

2

2

2

Письмо: переказ

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

твір



1



1



1

1

1

1

1

1

-

1

-

Правопис:диктант**

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

Аудіювання*



1



1



1



1



1



1



1

Читання мовчки*

1



1



1



1



1



1



1



* Основною формою перевірки мовної теми, аудіювання і читання мовчки є тестові завдання.

** Основною формою перевірки орфографічної і пунктуаційної грамотності є контрольний текстовий диктант

Ведення зошитів оцінюється від 1 до 12 балів щомісяця протягом семестру і вважається поточною оцінкою. Під час перевірки зошитів ураховується наявність різних видів робіт, грамотність, охайність, уміння правильно оформити роботи.

Оцінювання здійснюється таким чином, щоб за зазначену вище роботу учень міг одержати від 1 балу (за сумлінну роботу, яка не дала задовільного результату) до 12 балів (за бездоганно виконану роботу).



Матеріали для перевірки вище зазначених видів діяльності добираються відповідно до вимог програми для кожного класу, з урахуванням тематики соціокультурної змістової лінії, рівня підготовки, вікових особливостей і пізнавальних інтересів учнів. Про орієнтовні обсяги робіт і критерії оцінювання докладно було подано в Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України – № 19-20-21 за 2008 р., стор. 32-45.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка